Галина Соколишин

  • 4 грудня свято Варвари.
    Святкують тільки жінки. У день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати. Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила".
    У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й "пірхуни" - заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили "пірхуном". Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду; якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб.
    "Варвари" - день повороту на весну. Приповідка каже, що "Варвара ночі урвала, а дня приточила".
    На другий день - преподобного Сави, а на третій - Миколая. В Україні в цей час зазвичай випадають великі сніги, починаються люті морози, замерзають ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться: "Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!", "Варвара мосте, Сава гостре, а Миколай гвозде!", "Варвара заварить, а Микола поставить кола!"
    Всі ці три дні наші селяни колись варили кутю та узвар - "щоб хліб родив та садовина рясніла!"
    4 грудня потрібно прокинутися якомога раніше. За давньою прикметою хто проспить на Варвару - буде сонливим весь рік.
    Святій Варварі моляться про дітей, зцілення від недуг, а також про вирішення конфліктів з батьками та іншими родичами, про позбавлення від зневіри, смутку й печалі.
    Яка погода на Варвари, така й на Різдво.
    Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима.
    Дерева в інеї - урожай на фрукти.
    Якщо до цього дня сніг не випав - зима буде теплою, а як з'явиться - довгою і холодною.
    28переглядів
  • Найвірніший птах — це ворон. Не лебідь і не голуб.
    Голуб може, звісно, створювати міцні пари на все життя, але буває й так, що лише на кілька сезонів.
    А от ворон обирає собі пару назавжди. Він виховує пташенят і з великою турботою дбає про свою сім’ю. І коли один із пари помирає, другий більше не шукає заміни. Ворон допомагає ростити онуків, правнуків і навіть осиротілих пташенят. Він стає незамінним помічником у своєму роді аж до самої смерті.
    Лебеді теж живуть парами, але самець (або самка) часто може «сходити наліво», хоча завжди повертається. Зате вони вміють танцювати дивовижний танець кохання, ніжно переплітаючи свої довгі витончені шиї.
    Ворони так не вміють. Але чи ви хоч раз чули, як глибоко, переливчасто й самозабутньо співає закоханий ворон? Як щиро й ніжно він ставиться до своєї обраниці та пташенят?
    Не завжди біле є святим, а чорне — проклятим.
    Насправді багатьом людям варто було б для виховання почуттів прожити хоча б одне життя вороном.
    І повірте — для кожного це була б велика честь.( автор Далша Луценко)
    Найвірніший птах — це ворон. Не лебідь і не голуб. Голуб може, звісно, створювати міцні пари на все життя, але буває й так, що лише на кілька сезонів. А от ворон обирає собі пару назавжди. Він виховує пташенят і з великою турботою дбає про свою сім’ю. І коли один із пари помирає, другий більше не шукає заміни. Ворон допомагає ростити онуків, правнуків і навіть осиротілих пташенят. Він стає незамінним помічником у своєму роді аж до самої смерті. Лебеді теж живуть парами, але самець (або самка) часто може «сходити наліво», хоча завжди повертається. Зате вони вміють танцювати дивовижний танець кохання, ніжно переплітаючи свої довгі витончені шиї. Ворони так не вміють. Але чи ви хоч раз чули, як глибоко, переливчасто й самозабутньо співає закоханий ворон? Як щиро й ніжно він ставиться до своєї обраниці та пташенят? Не завжди біле є святим, а чорне — проклятим. Насправді багатьом людям варто було б для виховання почуттів прожити хоча б одне життя вороном. І повірте — для кожного це була б велика честь.( автор Далша Луценко)
    Love
    Like
    5
    313переглядів 1 Поширень
  • Лайфхак для ремонту шнура
    Love
    1
    123переглядів 106Відтворень
  • Спать мені не хочеться

    Українська народна пісня.
    Виконує Галина Соколишин
    Спать мені не хочеться Українська народна пісня. Виконує Галина Соколишин
    Love
    Like
    6
    331переглядів 1 Поширень
  • Коли «Титанік» тонув — серед крижаного океану та криків відчаю — одна жінка підвелася. Вона не кричала. Не плакала. Не завмерла від страху. Вона схопила весло, зробила крок уперед — і змінила хід подій.

    Цією жінкою була Маргарет «Моллі» Браун. Фільм Джеймса Кемерона «Титанік» зробив її відомою (роль виконала Кеті Бейтс), але її справжня історія значно глибша, ніж одна ніч трагедії. Моллі була видатною активісткою, філантропкою та жінкою, яка випереджала свій час.

    Маргарет багато подорожувала і вела активне світське життя. Вона перебувала в Єгипті, коли отримала листа про хворобу племінника. Моллі негайно повернулася до Франції й сіла на перше судно до США — на «Титанік».

    Далі все стало історією. У найтяжчі години катастрофи вона не розгубилася і, перш ніж сісти до рятувальної шлюпки, вирішила шукати тих, хто ще залишався на борту.

    У хаосі після зіткнення Моллі зберігала холодний розум. Опинившись у шлюпці № 6, вона зіткнулася з переляканим матросом, який не міг керувати ситуацією.

    Тоді вона сама взяла весло й почала віддаляти шлюпку від судна, що тонула, та від вирву, який воно створювало. Саме її рішучість допомогла урятувати людей навколо.

    Після порятунку «Карпатією» її лідерство не зникло. Вільно володіючи трьома мовами, Моллі одразу організувала допомогу тим, хто втратив усе, та створила фонд підтримки врятованих, використовуючи власні кошти.

    Доброчинність Моллі Браун почалася задовго до трагедії. Народжена в бідності, вона разом із чоловіком розбагатіла завдяки гірничому буму в Колорадо. Але багатство не віддалило її від людей.

    Моллі активно боролася за права шахтарів, підтримувала рух за виборче право для жінок, фінансувала освіту дівчат і виступала за соціальні реформи. Вона була людиною культури й суспільства, але завжди залишалася на боці тих, кому бракувало можливостей.

    Після «Титаніка» Маргарет прагнула свідчити про пережите, щоб домогтися кращих заходів безпеки на морі. Однак, попри її величезний внесок, її часто ігнорували лише тому, що вона — жінка.

    Та вона ніколи не мовчала. Її мужність і благодійна діяльність були згодом визнані у всьому світі: у 1932 році французький уряд нагородив її Орденом Почесного легіону.

    Спадщина Моллі Браун полягає не лише в тому, що вона пережила загибель «Титаніка». Вона довела: можна потопити корабель, але неможливо зламати жінку, якою керують сміливість і сила духу.

    Вона показала світові, що достатньо взяти весло, взяти відповідальність — і почати рятувати інших.

    Тієї ночі крижана вода забрала корабель, але подарувала нам легенду: жінку, яка не чекала дозволу, щоб діяти, і чий незламний дух не тоне досі.
    Коли «Титанік» тонув — серед крижаного океану та криків відчаю — одна жінка підвелася. Вона не кричала. Не плакала. Не завмерла від страху. Вона схопила весло, зробила крок уперед — і змінила хід подій. Цією жінкою була Маргарет «Моллі» Браун. Фільм Джеймса Кемерона «Титанік» зробив її відомою (роль виконала Кеті Бейтс), але її справжня історія значно глибша, ніж одна ніч трагедії. Моллі була видатною активісткою, філантропкою та жінкою, яка випереджала свій час. Маргарет багато подорожувала і вела активне світське життя. Вона перебувала в Єгипті, коли отримала листа про хворобу племінника. Моллі негайно повернулася до Франції й сіла на перше судно до США — на «Титанік». Далі все стало історією. У найтяжчі години катастрофи вона не розгубилася і, перш ніж сісти до рятувальної шлюпки, вирішила шукати тих, хто ще залишався на борту. У хаосі після зіткнення Моллі зберігала холодний розум. Опинившись у шлюпці № 6, вона зіткнулася з переляканим матросом, який не міг керувати ситуацією. Тоді вона сама взяла весло й почала віддаляти шлюпку від судна, що тонула, та від вирву, який воно створювало. Саме її рішучість допомогла урятувати людей навколо. Після порятунку «Карпатією» її лідерство не зникло. Вільно володіючи трьома мовами, Моллі одразу організувала допомогу тим, хто втратив усе, та створила фонд підтримки врятованих, використовуючи власні кошти. Доброчинність Моллі Браун почалася задовго до трагедії. Народжена в бідності, вона разом із чоловіком розбагатіла завдяки гірничому буму в Колорадо. Але багатство не віддалило її від людей. Моллі активно боролася за права шахтарів, підтримувала рух за виборче право для жінок, фінансувала освіту дівчат і виступала за соціальні реформи. Вона була людиною культури й суспільства, але завжди залишалася на боці тих, кому бракувало можливостей. Після «Титаніка» Маргарет прагнула свідчити про пережите, щоб домогтися кращих заходів безпеки на морі. Однак, попри її величезний внесок, її часто ігнорували лише тому, що вона — жінка. Та вона ніколи не мовчала. Її мужність і благодійна діяльність були згодом визнані у всьому світі: у 1932 році французький уряд нагородив її Орденом Почесного легіону. Спадщина Моллі Браун полягає не лише в тому, що вона пережила загибель «Титаніка». Вона довела: можна потопити корабель, але неможливо зламати жінку, якою керують сміливість і сила духу. Вона показала світові, що достатньо взяти весло, взяти відповідальність — і почати рятувати інших. Тієї ночі крижана вода забрала корабель, але подарувала нам легенду: жінку, яка не чекала дозволу, щоб діяти, і чий незламний дух не тоне досі.
    Love
    Like
    4
    660переглядів
  • Віють вітри, віють буйні

    Слова І.Котляревського
    Музика народна
    Виконує Галина Соколишин
    Віють вітри, віють буйні Слова І.Котляревського Музика народна Виконує Галина Соколишин
    Like
    Love
    4
    455переглядів 2 Поширень
  • Сватання на Гончарівці. Фрагмент 6
    Сватання на Гончарівці. Фрагмент 6
    Like
    Love
    2
    170переглядів
  • Сватання на Гончарівці. Фрагмент 5
    Сватання на Гончарівці. Фрагмент 5
    Love
    1
    165переглядів
  • Сватання на Гончарівці. Фрагмент 4
    Сватання на Гончарівці. Фрагмент 4
    Like
    Love
    2
    162переглядів
  • Сватання на Гончарівці. Фрагмент 3.
    Коломийський драмтеатр ім. І. Озаркевича
    Сватання на Гончарівці. Фрагмент 3. Коломийський драмтеатр ім. І. Озаркевича
    Like
    Love
    2
    169переглядів
Більше дописів