• 125переглядів
  • Ви як там?

    В нас вихідний?:)
    Відповідно, страви вихідного дня!:)
    Нащось ще й пива придбали?:)
    В такий холод?:)
    Але ж по склянці випили!:)
    Ви як там? В нас вихідний?:) Відповідно, страви вихідного дня!:) Нащось ще й пива придбали?:) В такий холод?:) Але ж по склянці випили!:)
    99переглядів
  • #історія #події
    Уявіть собі світ, де немає Google Earth, дронів і тревел-блогерів. Світ, де за лінією горизонту на мапі дійсно живуть дракони або... дива, від яких перехоплює подих. Саме в таку невідомість крокував францисканський місіонер Луї Енпен у далекому 1678 році.
    Він не був першою людиною, яка побачила це диво — корінні народи Америки знали про «Грім води» століттями. Але Енпен став тим, хто відкрив цей видовищний портал для Старого Світу. 🗺️
    Тільки уявіть цю сцену: грудень, сувора зима, дика місцевість. Енпен разом із експедицією Ла Саля продирається крізь хащі, орієнтуючись лише на наростаючий гул, схожий на нескінченний грім. І ось, перед ним відкривається безодня, куди з шаленим ревом падають мільйони літрів води. 😮
    У своїх записах, які пізніше стануть бестселером у Європі, Енпен трохи... «прикрасив» реальність. Під враженням від побаченого він описав водоспад заввишки понад 180 метрів (насправді — близько 50-ти). Але чи можна його звинувачувати? Коли стоїш перед лицем такої величі природи, лінійка в руках стає зайвою. 📏❌
    Для Європи його опис став сенсацією. Ніагара миттєво перетворилася на символ дикої, неприборканої краси Нового Світу. Сьогодні ми робимо там селфі і купуємо магнітики, але спробуйте на мить відчути те, що відчув Енпен: священний трепет перед силою, яка не підвладна людині.
    Історія вчить нас: іноді, щоб побачити справжнє диво, треба просто йти на звук води. 💦
    #історія #події Уявіть собі світ, де немає Google Earth, дронів і тревел-блогерів. Світ, де за лінією горизонту на мапі дійсно живуть дракони або... дива, від яких перехоплює подих. Саме в таку невідомість крокував францисканський місіонер Луї Енпен у далекому 1678 році. Він не був першою людиною, яка побачила це диво — корінні народи Америки знали про «Грім води» століттями. Але Енпен став тим, хто відкрив цей видовищний портал для Старого Світу. 🗺️ Тільки уявіть цю сцену: грудень, сувора зима, дика місцевість. Енпен разом із експедицією Ла Саля продирається крізь хащі, орієнтуючись лише на наростаючий гул, схожий на нескінченний грім. І ось, перед ним відкривається безодня, куди з шаленим ревом падають мільйони літрів води. 😮 У своїх записах, які пізніше стануть бестселером у Європі, Енпен трохи... «прикрасив» реальність. Під враженням від побаченого він описав водоспад заввишки понад 180 метрів (насправді — близько 50-ти). Але чи можна його звинувачувати? Коли стоїш перед лицем такої величі природи, лінійка в руках стає зайвою. 📏❌ Для Європи його опис став сенсацією. Ніагара миттєво перетворилася на символ дикої, неприборканої краси Нового Світу. Сьогодні ми робимо там селфі і купуємо магнітики, але спробуйте на мить відчути те, що відчув Енпен: священний трепет перед силою, яка не підвладна людині. Історія вчить нас: іноді, щоб побачити справжнє диво, треба просто йти на звук води. 💦
    Like
    1
    452переглядів
  • — вона знала про нього все, крім того, яким він був насправді...

    Підпишись , якщо резонує ❤️
    І став ❤️для енергообміну 🍀


    #психотерапияотношений #психоанализ #психологія #мотивація #саморозвиток #бережисебе #самооцінка #Керування_емоціями #Кохання #психологияяеловека #психологияличности #психологияотношений #ПсихологічнаДопомога #психоразвитие #отношения #психологияжизни #усвідомленість #майндфулнесс #психическоездоровье #послание #soul #умныемисли #терапія #інакодумство #інтроверт #інтелект #инакомыслие #Саморефлексія #самодослідження
    — вона знала про нього все, крім того, яким він був насправді... Підпишись , якщо резонує ❤️ І став ❤️для енергообміну 🍀 #психотерапияотношений #психоанализ #психологія #мотивація #саморозвиток #бережисебе #самооцінка #Керування_емоціями #Кохання #психологияяеловека #психологияличности #психологияотношений #ПсихологічнаДопомога #психоразвитие #отношения #психологияжизни #усвідомленість #майндфулнесс #психическоездоровье #послание #soul #умныемисли #терапія #інакодумство #інтроверт #інтелект #инакомыслие #Саморефлексія #самодослідження
    4Kпереглядів 162Відтворень
  • https://youtu.be/Bm7AgP6C_4w Eisbrecher» (з нім. - Льодокол) - німецький NDH-колектив, заснований Олександром Alexx Вессельскі і Йохеном Noel Pix Зайбертом. Раніше вони брали участь у групі Megaherz: Олександр як вокаліст і автор текстів, Йохен — сесійний гітарист. Девіз групи - "... Es wird Kalt" ("Холодає")Все почалося у 2003 році з музичних розбіжностей Алекса та гітариста гурту Megaherz Крістіана Бістрона. Алекс залишив засновану ним групу і разом з Йохеном Зайбертом заснував Eisbrecher.Перші два сингли (Mein Blut і Fanatica) вийшли 2003 року. Потім у січні 2004 року вийшов дебютний однойменний альбом колективу.

    Група пішла на небезпеку: у коробці з альбомом лежав чистий диск, оформлений так само, як і оригінал. Таким чином, можна було абсолютно легально скопіювати диск і подарувати другу. Успіх був передбачуваний, що за короткий термін альбом розійшовся тиражем 20 тисяч копій.
    https://youtu.be/Bm7AgP6C_4w Eisbrecher» (з нім. - Льодокол) - німецький NDH-колектив, заснований Олександром Alexx Вессельскі і Йохеном Noel Pix Зайбертом. Раніше вони брали участь у групі Megaherz: Олександр як вокаліст і автор текстів, Йохен — сесійний гітарист. Девіз групи - "... Es wird Kalt" ("Холодає")Все почалося у 2003 році з музичних розбіжностей Алекса та гітариста гурту Megaherz Крістіана Бістрона. Алекс залишив засновану ним групу і разом з Йохеном Зайбертом заснував Eisbrecher.Перші два сингли (Mein Blut і Fanatica) вийшли 2003 року. Потім у січні 2004 року вийшов дебютний однойменний альбом колективу. Група пішла на небезпеку: у коробці з альбомом лежав чистий диск, оформлений так само, як і оригінал. Таким чином, можна було абсолютно легально скопіювати диск і подарувати другу. Успіх був передбачуваний, що за короткий термін альбом розійшовся тиражем 20 тисяч копій.
    Like
    1
    653переглядів
  • З'явилися перші кадри антиутопії "Довга хода". Так, Голівуд знову хоче екранізувати роман Стівена Кінга. Фото зі знімального майданчика були ексклюзивно опубліковані Vanity Fair, і вони відображають похмуру напружену атмосферу, яка пануватиме у фільмі.

    Історія, яка вперше вийшла аж у 1979 році, розповідатиме нам про антиутопічну Америку, де відбувається така собі місцева розвага - "Довга хода", у якій беруть участь 100 хлопців підліткового віку. Вони мають безперервно йти вздовж маршруту №1, і якщо тричі отримають попередження про занадто повільний темп, то будуть розстріляні. Той, хто виживе і дійде до фінішу, отримає велику суму грошей і приз.

    Режисер фільму, Френсіс Лоуренс, який зняв усі сиквели та приквели "Голодних ігор", заявив, що хотів розповісти напружену і жахливу історію. "Все, що пов'язано зі змаганням, де на кону смерть і якийсь великий приз у разі перемоги, можна якось пов'язати, - каже Лоуренс. - Але в "Голодних іграх" усі змагаються зовсім по-іншому. Там існують альянси, і ви намагаєтеся вбити один одного. Тут же ви насправді не намагаєтеся вбити один одного. Це зовсім інша динаміка, з погляду стосунків".

    Хлопці в "Довгій ході" намагаються вижити, але іноді допомагають своїм товаришам. Хода при цьому не має кінцевого пункту призначення і триває сотні миль без перепочинку. Вона закінчиться, коли на ногах залишиться лише один учасник. "Ви знаєте, що повільно цих дітей будуть забирати одного за одним, і це не відрізняється від майже будь-якого фільму жахів, який ви бачили", - каже Лоуренс.

    #Коло_Кіно #Новини_кіно
    З'явилися перші кадри антиутопії "Довга хода". Так, Голівуд знову хоче екранізувати роман Стівена Кінга. Фото зі знімального майданчика були ексклюзивно опубліковані Vanity Fair, і вони відображають похмуру напружену атмосферу, яка пануватиме у фільмі. Історія, яка вперше вийшла аж у 1979 році, розповідатиме нам про антиутопічну Америку, де відбувається така собі місцева розвага - "Довга хода", у якій беруть участь 100 хлопців підліткового віку. Вони мають безперервно йти вздовж маршруту №1, і якщо тричі отримають попередження про занадто повільний темп, то будуть розстріляні. Той, хто виживе і дійде до фінішу, отримає велику суму грошей і приз. Режисер фільму, Френсіс Лоуренс, який зняв усі сиквели та приквели "Голодних ігор", заявив, що хотів розповісти напружену і жахливу історію. "Все, що пов'язано зі змаганням, де на кону смерть і якийсь великий приз у разі перемоги, можна якось пов'язати, - каже Лоуренс. - Але в "Голодних іграх" усі змагаються зовсім по-іншому. Там існують альянси, і ви намагаєтеся вбити один одного. Тут же ви насправді не намагаєтеся вбити один одного. Це зовсім інша динаміка, з погляду стосунків". Хлопці в "Довгій ході" намагаються вижити, але іноді допомагають своїм товаришам. Хода при цьому не має кінцевого пункту призначення і триває сотні миль без перепочинку. Вона закінчиться, коли на ногах залишиться лише один учасник. "Ви знаєте, що повільно цих дітей будуть забирати одного за одним, і це не відрізняється від майже будь-якого фільму жахів, який ви бачили", - каже Лоуренс. #Коло_Кіно #Новини_кіно
    Like
    Love
    5
    575переглядів
  • 🔥 Відео з запуском ракет "Фламінго" публікує моніторинговий канал Миколаївський Ваньок.
    🔥 Відео з запуском ракет "Фламінго" публікує моніторинговий канал Миколаївський Ваньок.
    Like
    1
    201переглядів 7Відтворень
  • #музика #ШІ
    #hip_hop #R&B
    1.AI music - Pulse
    2.AI music - Dancefloor Under the Sky
    3.AI music - Echoes in the Canyon
    4.AI music - Paper Airplanes
    5.AI music - Neon Jungle
    Love
    1
    41переглядів
  • Міжнародний день боротьби за скасування рабства

    Що це за день?
    Ми звикли вважати, що рабство залишилося в далекому минулому людства. Але, на жаль, це жахливе явище існує й у сучасному світі. Хоч рабство вважається одним з найтяжчих видів приниження людської гідності та всюди є забороненим, мільйони людей продовжують жити як раби або в умовах, що наближені до рабських. Рабством на сьогоднішній день вважається примусова та дитяча праця, примусові шлюби, сексуальна експлуатація, торгівля людьми, залучення дітей до участі в збройних конфліктах. Міжнародний день боротьби за скасування рабства (International Day for the Abolition of Slavery) було оголошено Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй днем, який слід відзначати 2 грудня.

    Як виникла ідея відзначати Міжнародний день боротьби за скасування рабства?
    У рабовласницькому суспільстві поділ на вільних і рабів був надзвичайно чітким.


    Так було і в давній Греції, і в давньому Римі. За античними поняттями, фізична праця вважалася принизливою. Війна, політика, наука та мистецтво — тільки ці заняття були гідними для вільних громадян. Всю виробничу діяльність, всі види фізичної праці було покладено на рабів. Вони працювали в сільському господарстві, у міських майстернях, в будинках своїх господарів, будували дороги, водогони.

    У Римі рабів використовували навіть в деяких видах розумової праці — секретарі, читці, переписувальники книг також були невільниками, головним чином греками та сирійцями.

    Знатні римські жінки могли купувати собі рабів-філософів або рабів-поетів. А найсильніші раби-чоловіки мусили бути гладіаторами. Криваві видовища гладіаторських боїв розважали римську знать. Раб був річчю, а не особистістю, не мав навіть імені та прізвища, тільки кличку, як тварина.

    У середні віки, з розповсюдженням християнства у Європі, работоргівля перемістилася в більш віддалені країни. Наприклад, в Османській імперії існували цілі армії, що складалися виключно з рабів.

    За часів Русі рабів називали холопами. Хазяїн мав повну владу над холопом — міг продати його, віддати в рахунок оплати боргу або навіть вбити. Людина могла стати холопом за борги чи вчинення злочину, а також в разі шлюбу з холопом. Багато людей самі продавали себе в рабство через бідність. Згодом раби офіційно перетворилися на кріпосних.

    У XVIII столітті рабство стали піддавати осуду діячі руху Просвітництва. До початку XIX століття у більшості європейських країн була визнана необхідність скасування рабоволодіння.

    Віденський конгрес
    Першою в світі міжнародною угодою, яка засудила рабство, була Декларація, прийнята у 1815 році на Віденському конгресі. Метою документу було припинення торгівлі людьми в регіоні Атлантики, звільнення рабів в колоніях, що належали країнам Європи та в США.

    Попередниця ООН — Ліга Націй — приділяла багато уваги явищу рабства, а після Першої світової війни ця проблема була серед найактуальніших. Прийнята організацією Конвенція про рабство хоч і поставила це явище поза законом, але не передбачала ні механізму дії, ні міжнародного органу, який міг би розглядати порушення. До кінця 30-х років XX століття було також прийнято ряд міжнародних документів стосовно заборони торгівлі жінками для проституції. Цей злочин у Конвенції про рабство раніше не був прописаний.

    З часу свого утворення Організація Об’єднаних Націй продовжила роботу по скасуванню рабства. В січні 1947 року Комісія з прав людини, яку очолювала Елеонора Рузвельт, розпочала працювати над історичним документом. Через численні розбіжності в поглядах між делегатами точилися нескінченні суперечки. Після двох років засідань, внесення кількасот поправок та більш ніж тисячі голосувань, Комісія виробила документ, в якому перелічено всі права, що мають чоловіки та жінки на нашій планеті. Загальну декларацію з прав людини, 4 стаття якої проголошує заборону рабства в усіх його видах, було прийнято 10 грудня 1948 року.

    2 грудня 1949 року на сесії Генасамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами. Відтоді 2 грудня щорічно в усьому світі прийнято відзначати як Міжнародний день боротьби за скасування рабства.

    Міжнародний день боротьби за скасування рабства в історії
    1848
    Скасування кріпацтва в Галичині та Буковині.
    1861
    Скасовано кріпосне право на території Російської імперії, в тому числі й на території України.
    1865
    Заборонено рабство у США.
    1924
    Тимчасова комісія Ліги Націй визначила перелік форм рабства.
    До нього увійшли: рабство або кріпацтво; звичаї, що обмежують свободу особистості в умовах, аналогічних рабським; система примусової праці. Цей перелік було схвалено Радою Ліги Націй.
    192625 вересня
    Лігою Націй прийнято Конвенцію про рабство.
    1956
    ООН прийняла Додаткову конвенцію про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства. Цей документ є більш сучасним та поглибленим в порівнянні з Конвенцією 1926 року.

    Як відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства?
    В нашій країні традиції проведення Міжнародного дня боротьби за скасування рабства такі ж, як і в більшості країн.

    Інтернет, телебачення, друковані засоби масової інформації висвітлюють сучасне рабство як серйозне порушення прав людини. Політичні лідери знаходять час, щоб закликати громадськість до співпраці над викоріненням будь-яких форм рабства в суспільстві. В навчальних закладах та в інших громадських місцях розповсюджуються інформаційні бюлетені, листівки та плакати щодо скасування рабства.
    Кожен небайдужий громадянин може зробити внесок у благодійну організацію, що займається цією проблемою.
    Цього дня можна подивитися цікавий художній фільм на тему рабства, наприклад «Викрадені та продані», «Еден» чи «12 років рабства».
    В літературі теж чимало творів, що яскраво змальовують це явище – «Спартак» Рафаелло Джованьйолі, “Віднесені вітром” Маргарет Мітчелл, “Хатина дядька Тома” Гаррієт Бічер-Стоу.
    Незайвим буде познайомити дітей з книгами та фільмами, що відповідають їхньому віку.
    Чому важлива ця подія?
    Цей день покликаний привертати увагу населення до злочинів сучасного рабства, адже в повсякденному житті ми не часто згадуємо про цю проблему.

    За підрахунками ООН, близько 40 мільйонів людей знаходяться в сучасному рабстві, в тому числі 25 мільйонів — працюють примусово. Кожною четвертою жертвою рабства в сучасному світі є дитина.
    Щороку 2 мільйони людей нелегально перевозять за кордон для продажу. Більшість з них — жінки, яким обіцяли кар’єру в модельному бізнесі, а натомість примушують до проституції або тяжкої праці на підпільних підприємствах. До трудового рабства часто потрапляють і чоловіки.
    Україна займає місце в першій половині антирейтингу по розповсюдженню сучасного рабства. Кількість жертв цього явища в нашій країні сягає понад 200 тисяч.
    Міжнародний день боротьби за скасування рабства дозволяє поповнити свої знання про те, як запобігти потраплянню в рабство, на що слід звертати увагу в разі працевлаштування за кордоном.
    Також дуже важливо знати, як допомогти людям, що потрапили в неволю, якщо раптом доведеться стати свідком такої ситуації.
    Міжнародний день боротьби за скасування рабства Що це за день? Ми звикли вважати, що рабство залишилося в далекому минулому людства. Але, на жаль, це жахливе явище існує й у сучасному світі. Хоч рабство вважається одним з найтяжчих видів приниження людської гідності та всюди є забороненим, мільйони людей продовжують жити як раби або в умовах, що наближені до рабських. Рабством на сьогоднішній день вважається примусова та дитяча праця, примусові шлюби, сексуальна експлуатація, торгівля людьми, залучення дітей до участі в збройних конфліктах. Міжнародний день боротьби за скасування рабства (International Day for the Abolition of Slavery) було оголошено Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй днем, який слід відзначати 2 грудня. Як виникла ідея відзначати Міжнародний день боротьби за скасування рабства? У рабовласницькому суспільстві поділ на вільних і рабів був надзвичайно чітким. Так було і в давній Греції, і в давньому Римі. За античними поняттями, фізична праця вважалася принизливою. Війна, політика, наука та мистецтво — тільки ці заняття були гідними для вільних громадян. Всю виробничу діяльність, всі види фізичної праці було покладено на рабів. Вони працювали в сільському господарстві, у міських майстернях, в будинках своїх господарів, будували дороги, водогони. У Римі рабів використовували навіть в деяких видах розумової праці — секретарі, читці, переписувальники книг також були невільниками, головним чином греками та сирійцями. Знатні римські жінки могли купувати собі рабів-філософів або рабів-поетів. А найсильніші раби-чоловіки мусили бути гладіаторами. Криваві видовища гладіаторських боїв розважали римську знать. Раб був річчю, а не особистістю, не мав навіть імені та прізвища, тільки кличку, як тварина. У середні віки, з розповсюдженням християнства у Європі, работоргівля перемістилася в більш віддалені країни. Наприклад, в Османській імперії існували цілі армії, що складалися виключно з рабів. За часів Русі рабів називали холопами. Хазяїн мав повну владу над холопом — міг продати його, віддати в рахунок оплати боргу або навіть вбити. Людина могла стати холопом за борги чи вчинення злочину, а також в разі шлюбу з холопом. Багато людей самі продавали себе в рабство через бідність. Згодом раби офіційно перетворилися на кріпосних. У XVIII столітті рабство стали піддавати осуду діячі руху Просвітництва. До початку XIX століття у більшості європейських країн була визнана необхідність скасування рабоволодіння. Віденський конгрес Першою в світі міжнародною угодою, яка засудила рабство, була Декларація, прийнята у 1815 році на Віденському конгресі. Метою документу було припинення торгівлі людьми в регіоні Атлантики, звільнення рабів в колоніях, що належали країнам Європи та в США. Попередниця ООН — Ліга Націй — приділяла багато уваги явищу рабства, а після Першої світової війни ця проблема була серед найактуальніших. Прийнята організацією Конвенція про рабство хоч і поставила це явище поза законом, але не передбачала ні механізму дії, ні міжнародного органу, який міг би розглядати порушення. До кінця 30-х років XX століття було також прийнято ряд міжнародних документів стосовно заборони торгівлі жінками для проституції. Цей злочин у Конвенції про рабство раніше не був прописаний. З часу свого утворення Організація Об’єднаних Націй продовжила роботу по скасуванню рабства. В січні 1947 року Комісія з прав людини, яку очолювала Елеонора Рузвельт, розпочала працювати над історичним документом. Через численні розбіжності в поглядах між делегатами точилися нескінченні суперечки. Після двох років засідань, внесення кількасот поправок та більш ніж тисячі голосувань, Комісія виробила документ, в якому перелічено всі права, що мають чоловіки та жінки на нашій планеті. Загальну декларацію з прав людини, 4 стаття якої проголошує заборону рабства в усіх його видах, було прийнято 10 грудня 1948 року. 2 грудня 1949 року на сесії Генасамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами. Відтоді 2 грудня щорічно в усьому світі прийнято відзначати як Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Міжнародний день боротьби за скасування рабства в історії 1848 Скасування кріпацтва в Галичині та Буковині. 1861 Скасовано кріпосне право на території Російської імперії, в тому числі й на території України. 1865 Заборонено рабство у США. 1924 Тимчасова комісія Ліги Націй визначила перелік форм рабства. До нього увійшли: рабство або кріпацтво; звичаї, що обмежують свободу особистості в умовах, аналогічних рабським; система примусової праці. Цей перелік було схвалено Радою Ліги Націй. 192625 вересня Лігою Націй прийнято Конвенцію про рабство. 1956 ООН прийняла Додаткову конвенцію про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства. Цей документ є більш сучасним та поглибленим в порівнянні з Конвенцією 1926 року. Як відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства? В нашій країні традиції проведення Міжнародного дня боротьби за скасування рабства такі ж, як і в більшості країн. Інтернет, телебачення, друковані засоби масової інформації висвітлюють сучасне рабство як серйозне порушення прав людини. Політичні лідери знаходять час, щоб закликати громадськість до співпраці над викоріненням будь-яких форм рабства в суспільстві. В навчальних закладах та в інших громадських місцях розповсюджуються інформаційні бюлетені, листівки та плакати щодо скасування рабства. Кожен небайдужий громадянин може зробити внесок у благодійну організацію, що займається цією проблемою. Цього дня можна подивитися цікавий художній фільм на тему рабства, наприклад «Викрадені та продані», «Еден» чи «12 років рабства». В літературі теж чимало творів, що яскраво змальовують це явище – «Спартак» Рафаелло Джованьйолі, “Віднесені вітром” Маргарет Мітчелл, “Хатина дядька Тома” Гаррієт Бічер-Стоу. Незайвим буде познайомити дітей з книгами та фільмами, що відповідають їхньому віку. Чому важлива ця подія? Цей день покликаний привертати увагу населення до злочинів сучасного рабства, адже в повсякденному житті ми не часто згадуємо про цю проблему. За підрахунками ООН, близько 40 мільйонів людей знаходяться в сучасному рабстві, в тому числі 25 мільйонів — працюють примусово. Кожною четвертою жертвою рабства в сучасному світі є дитина. Щороку 2 мільйони людей нелегально перевозять за кордон для продажу. Більшість з них — жінки, яким обіцяли кар’єру в модельному бізнесі, а натомість примушують до проституції або тяжкої праці на підпільних підприємствах. До трудового рабства часто потрапляють і чоловіки. Україна займає місце в першій половині антирейтингу по розповсюдженню сучасного рабства. Кількість жертв цього явища в нашій країні сягає понад 200 тисяч. Міжнародний день боротьби за скасування рабства дозволяє поповнити свої знання про те, як запобігти потраплянню в рабство, на що слід звертати увагу в разі працевлаштування за кордоном. Також дуже важливо знати, як допомогти людям, що потрапили в неволю, якщо раптом доведеться стати свідком такої ситуації.
    Like
    1
    816переглядів
  • КОТЯЧИЙ РЕКЕТ
    КОТЯЧИЙ РЕКЕТ
    202переглядів 3Відтворень