НЕВМИРУЩА

Красивішої мови нема,
Україна й вона – нероздільні,
Та для когось вони – це пітьма́,
Небажання для когось суцільні.

Тая мова вкраїнська одна,
Ще з колиски вона нам знайома,
І висока за неї ціна,
Та від неї у ко́гось оско́ма.

Нею линуть по світу пісні́,
І писав нею геній Шевченко,
Вона ворогу сниться вві сні,
І в степу́ нею віє вітре́нко.

Солов’їна одна лиш така,
Але го́вори різні усюди.
Мелодійна вона і дзвінка́,
Та й віки вже живе й жити бу́де.

Та яким би наш го́вір не був,
Й діалекти які б не вживали,
Аби мову ніхто не забув,
Все життя щоб її шанували.

Щоб не сміли її розтоптать,
Та й щоб знищити міці не мали,
Бо за неї прийшлося вмирать,
І за неї на каторгу слали.

12.03.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

З ГОРДІСТЮ НОСИМО ЙМЕННЯ

Чубинський – батько сильних вічних слів,
Вони вплели́ся в славень України,
Душею він зробити це зумів,
Тепер наш славень всюди й за́вжди лине.
У ньому сила мудрості віків,
Вона могутня, невмируща й нині,
Це – наша зброя проти ворогів,
Це – наша гордість в славній Україні.

ПРИСПІВ

Ми – завзятії Чубинці,
Ними ми назвались,
Все долаєм по сходинці,
Мрії щоб збувались.
Батька славня ми шануєм,
Ймення його носим,
В світ культури всі прямуєм,
З нами йти всіх просим.

Це ймення носим з гордістю роки́
І світлу пам’ять за́вжди бережемо,
Прохо́дим в думці всі його стежки́,
Й стежка́ми тими кожного ведемо.
Ця постать є величною для нас,
Вона – чудовий приклад для народу.
Настала мить й звеличувати час,
Й не опускаєм ми таку нагоду.

ПРИСПІВ

29.01.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2021
ID: 1056162

УКРАЇНА ВИШИВАНА

Україно моя вишивана,
Ти – найкраща у світі земля,
Вишиванкою буть Богом дана,
Вишиванкою ти зацвіла.

Вишиваною ти народилась,
Ти в калині уся й колосках,
На просторах барвінком стелилась,
Як в мережках – в хвилястих стежках.

Вишивана моя Україно,
Вишиванка тобі до лиця,
Вишиванкою пісня скрізь лине,
Ти такою живеш у серцях.

То ж найкраще вбрання ти придбала,
Про вбрання це співають пісні,
Ти у ньому квітучою стала,
А всі квіти – красиві й рясні.

Вишиванка у кожному слові,
В кожній пісні душевній, дзвінкій,
Візерунки такі всі чудові
В вишиванці прекрасній твоїй.

Україно моя вишивана,
Ти – єдина у світі така,
Вишиванка твоя незрівнянна,
Й серцю милая мова дзвінка.

16.05.2020 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020
ID: 1046363

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ

Далекий ще тридцять дев’ятий рік,
І довго так чекали сорок п’ятий,
Час, як вода, невпинно з русла тік,
Й добіг той час до позначки – двадцятий.
День пам’яті й примирення у нас
Двадцятий рік, та інше вже століття.
Ніколи не забудемо той час…
Була війна, й тоді було жахіття.

ПРИСПІВ

День пам’яті й примирення,
День пам’яті настав,
А ті роки й страшну війну
Ніхто не забував.
День пам’яті й примирення
Живе в наших серцях,
А імена захисників
Сьогодні на вустах.

День пам’яті й примирення настав,
Та пам’ять про таке не помирає,
Бо дід і прадід крівцю проливав,
Він знав, що вдома вся рідня чекає.
Буя весна, все знову ожило,
Та пам’ять про цей день не помирала.
Не можемо забути, що було,
Бо перемогу кров’ю гаптували.

08.05.2020 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020

ПАМ'ЯТІ ПОЛЕГЛИХ ПІД КРУТАМИ

Полягли під Крутами в бою́,
В нерівній битві хлопці молодії.
До цьо́го всі були́ вони в строю́,
І в мить одну зосталися німії.

Кривава су́тичка відбу́лася тоді,
Коли орда погана наступила...
Судилось, ма́буть, бути цій біді...
Чотиритисячний загін - це бу́ла сила.

Студентів проти них лиш горстка там була,
Більшовики усіх їх розстріляли.
Життя п'ятигодинна битва забрала,
Та наступ ворога герої зупиняли.

Нерівний бій, нерівні були сили...
Склали голови під Крутами вони,
Та хоронити їх тіла заборонили,
Лише у березні зробити це змогли.

Їх прийняла АСКОЛЬДОВА МОГИЛА,
Вшановуєм сьогодні всі ми їх.
Студентів молодих та паскудь тоді вбила,
Їх кров'ю гаптувався білий сніг.

29.01.2020 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
Свідоцтво про публікацію №120012910246

МАТИ МОВИ ВЧИЛА

Тебе з колиски мати мови вчила,
Любов всю виливала у піснях,
За тебе за́вжди Господа молила,
Молила навіть, будучи у снах.

Співала тобі пісню колискову,
Леліяла, голубила тебе,
Любити вчила рідну нашу мову,
І відкривала за́вжди щось нове́.

Вкладала ще з дитинства в тво́ю душу
Любов до мови й рідної землі́.
Болить за це душа й писати мушу,
Й краплини поту знову на чолі.

Вкраїнська мова – мова солов’їна,
Ніжна, милозвучна і багата.
Ти « какаєш» і «чтокаєш» у рідних стінах
І кажеш слово ПАПЫ замість ТАТА.

Чи соромно вкраїнську мову знати
І розмовляти з гордістю на ній?
З жалю й розпуки посивіла мати,
І, наче ніж встромляєш в серце їй.

10.06.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитріва,2019

НЕ СОРОМТЕСЬ

Не соромтесь,що ви із села,
Не соромтесь,що ви з України,
Що нема в вас міцного крила,
Зате є у вас ріднії стіни.

Не соромтесь,що ви із села,
Що мова у вас українська.
Вона була , і є , і була,
І любов з вами вся материнська.

Не соромтесь, що ви із села,
І в дитинстві ви пасли корови.
Вас мама щоразу до церкви вела
Й прищепила любов вам до мови.

Не соромтесь , що ви із села,
І нема в вас посад і палаців.
Вас доля веде і вела,
А мова немає ерзаців.

Не соромтесь , що ви із села,
Не соромтеся цього казати.
Мова рідна всі барви сплела -
То ж продовжуйте мову плекати.

10.05.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

УКРАЇНКИ – НЕ БРЕНД ТУРИСТИЧНИЙ

Українки – НЕ БРЕНД ТУРИСТИЧНИЙ!
Україна –ПОВІЯ НЕ Є!
Україна-це край фантастичний,
Де сонце з колиски встає!

Українки-НЕ БРЕНД ТУРИСТИЧНИЙ,
І не смій ти нас так називать!
Суржик для тебе є звичний,
Тож мову берися вивчать.

Не висміюй ти нас й Україну!
Не ганьби цюю землю святу!
Вказівки давати не смію,
Та за БРЕНД я тобі не прощу!

Маєш вдома двох власних ти брендів:
Сам ти їх так охрестив.
Ти – з кагорти отих перебендів,
Хто Вкраїну паплюжив,ганьбив.

Як посмів ти нас БРЕНДОМ назвати?
Хто право на це тобі дав?
Чи так вчила тебе твоя мати?
Чи так батько тобі підказав?

Українки – не БРЕНД ТУРИСТИЧНИЙ,
І ніколи ми ним не були!
Для тебе твій сленг ,то є звичний,
Для тебе народ наш –**********…

Чорний рот свій посмів ти відкрити
І ганебно так нас називать.
Що собі дозволяєш творити?!
І ще що від тебе чекать?!

Українки – не БРЕНД для туристів,
Ми – нація в світі краси!
За мову з нас робиш нацистів…
Пробачення в нас ти проси!

Для чого ти лиєш помиї
На Вкраїну й вкраїнських жінок?
Ми є красиві і милі,
Як прекрасний вкраїнський вінок.

Жінка -НЕ БРЕНД, а й БОГИНЯ!
Й нас паплюжить не маєш ти прав!
Жінка-роду свого берегиня,
А не та,ким її ти назвав!

Для чого на Вкраїну ставиш плями?
Для чого ти їй в душу наплював?
Не маєш ти ні сорому ,ні тями,
Якщо вже жінку БРЕНДОМ ти назав.

Як посмів ти із нас насміхатись?
Глумитись над нами посмів!
Це тобі не в фонтані купатись…
Лити бруд і помиї ,як смів?!

Скільки можна вже так глузувати
І ляпать своїм язиком?
З кого приклад народ має брати?
Адже ти є… таким ватажком…

До нас ти не маєш поваги,
І культури у тебе нема.
А тим паче-немає відваги,
Та й людяність де , зокрема?

То з ТОМОСУ ти насміхався,
То МАЙДАН обплювати посмів.
А тепер за жінок уже взявся.
Як паплюжити ще нас хотів?

Українки - з віків берегині,
Порадниці мудрі в житті,
Красуні , та ще й господині,
А не БРЕНД на торгів відкритті!


Так повинен гарант називати
Найкращих у світі жінок?
Як смієш нам в душу плювати?
Наступний який в тебе крок?

Ми не БРЕНД ТУРИСТИЧНИЙ -затям це!
Не товар, який можна продать!
Ми – красиві і горді вкраїнки!
Нас леліяти треба й кохать!

Я – ЖІНКА,Я – ДОНЬКА, Я – МАМА,
А не БРЕНД, для продажів й не крам!
Не комедія це , а вже - драма,
Що жінок так паплюжить цей хам.

На Вкраїну ж бо ставиш плями,
Не раз в душі ти нам наплював.
Для БРЕНДУ ти виводиш голограми…
Хіба БРЕНД ті , хто тебе обирав…

19.06.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ДЕ НЕБО ТОРКНУЛОСЯ ПОЛЯ ПШЕНИЦІ

Де небо торкнулося поля пшениці,
Там прапор Вкраїни ураз простягнувсь,
А поряд вода у батьківській криниці,
Й журавель у гнізді озирнувсь.

Де небо торкнулося поля пшениці,
Там рідна Вкраїна моя.
Пшениця під сонцем давно колоситься.
Красу цю всю видно здаля.

Де небо торкнулося поля пшениці,
Де жайвір нам пісню завів…
Здавалось би – зовсім дрібниці,
Та передать все , бракує аж слів.

Де небо торкнулося поля пшениці,
Ми бачим Вкраїну свою.
Уявім із печі паляниці,
І спів соловейка в гаю.

Де небо торкнулося поля пшениці,
Там прапор Вкраїни замайорів.
Радіємо ми і радіють ще й птиці,
Й колише цей прапор плеяда вітрів.

21.06.2019 р.

ЯК МОЖНА?

Це є наш біль,і срам,і неповага ,
Це - пляма на історії живій.
Де героїзм і де ота відвага?
Чи ти не гранд, а просто лиходій?

Чому такі ганебні твої вчинки?
Чому ганьбиш країну защораз?
А де ж ті героїчні поєдинки?
Коли уже задбаєш ти за нас?

Як можна так історії не знати?
Не знаєш Конституції?!Ганьба!
Як можна на людей ось так плювати?!
Як називається теперішня доба?

Куди поділися твої всі обіцянки?
Де ті стратегії,які ти малював?
Тепер в тебе вже інші забаганки?
І керувати саме так ти планував?

Не соромно дивитись людям в очі?
Не соромно країну так ганьбить?
Чи ти забув, що в роликах торочив?
Та скільки ще той бруд ти будеш лить?

Для чого так країну плямувати?
Для чого посміховиськом ставать?
Для чого все здобуте так топтати?
Чи в твоїх планах було тільки обіцять?

Як можна плямувати так державу?
Як можна нищить цінності її?
Чи ти знайшов нову собі забаву
Й задовільняєш забаганки всі свої?

Як можна так паплюжить нашу мову?
Як можна проти неї виступать?!
Хоч усвідомлюєш кожну свою промову?
Якщо промовою той срам можна назвать…

Чи є хоч крапля совісті і честі?
Чи якості незнані ці тобі?
Та скільки ще дурниці будеш плести?
І скільки нам ще жить в такій ганьбі?!!!!

05.07.2019 р.

©Королева ГІр Клавдія Дмитрів,2019