4 травня 1945 року. Коли світ майже святкував перемогу — українці готувалися до нової війни.

У цей день Провід ОУН проголосив Декларацію, яка стала криком нескореного народу:
«Ми не складемо зброї. Ми не залишимо українських земель. Ми не визнаємо жодної влади, крім своєї».

Світ втомився від війни. Але для України вона лише починалася — не за сфери впливу, не за чужі столиці, а за право жити на своїй землі, говорити своєю мовою, бути собою.
Радянський Союз прийшов як «визволитель», та українці бачили в ньому нового колонізатора — з ГУЛАГами, розстрілами, депортаціями, русифікацією.

У Декларації ОУН була воля. Була аналітика. Було пророцтво.
І головне — була присяга: боротися до кінця.

Навіть коли в березні 1950-го загинув Роман Шухевич, навіть коли повстанські загони залишились без зв’язку, без підтримки — бій тривав.
У лісах. У селах. У катівнях.
Жила Україна, яка відмовилась вмирати.

Цей документ — не просто сторінка історії.
Це подих нації, яка вирішила бути вільною. Всупереч усьому.

Київська Обласна Федерація БОКСУ

Вітаємо боксера з Переяслава — студента Переяславського педагогічного університету імені Г. Сковороди, вихованця тренерів Олександра Смірнова та Семена Грушецького — з виконанням нормативу “Майстра спорту України з боксу”!
Днями у м. Кропивницький завершився Всеукраїнський турнір з боксу пам’яті ЗТУ Віктора Звер'єва, у якому взяв участь наш спортсмен Гліб Смірнов у ваговій категорії до 80 кг. Провівши три надважких поєдинки, він здобув “золото” та виконав норматив майстра спорту України!
Команда Київської обласної федерації боксу щиро вітає Гліба, його тренерів, батьків та всіх, хто доклав зусиль до цього досягнення! Бажаємо нових перемог і ще більших спортивних вершин!
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

Чекаю від вас реакцій

#поезія
#мистецтво
... Я бачив сон — пекла Вкраїна паску,
Священний хліб пекла серед вiйни.

Одягнена у свіжу вишиванку,
Сховавши під хустинку сивину,
Замішувала жінка тісто зранку
Під тиху пісню — довгу і сумну.

І сипалося борошно у діжку,
І молоко лилося, і вода,
Вершкове масло, цукор, дріжджів трішки,
Щоб сходила опара молода.

Але була та паска особлива,
Бо час жорстокий корективи вніс —
В ній кpoв була, немов гірка олива,
І попіл згарищ, і розпука сліз.

Усе перемішалось в тому тісті —
Біда і відчай, думи і жалі,
Усе, що затаїлось в кожнім місті,
І що завмерло в кожному селі.

Все, що пекло, гнітило і бісило,
Весь біль образ й приниження сторіч —
Все Україна в тісті замісила
І, без вагань, поставила у піч...

Гриміло небо. Деренчали дрони.
Сирени завивали віддаля...
Мовчали важко Великодні дзвони,
І повнилась надією земля

Анатолій Матвійчук

Художник : Олег Шупляк