• КУМЕДНИЙ ГОЛ
    КУМЕДНИЙ ГОЛ
    85views 7Plays
  • #поезія
    #поезія
    Love
    5
    212views
  • Like
    1
    57views
  • 135views
  • 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    Love
    4
    286views
  • Love
    1
    196views 21Plays
  • #поезія
    «Моя неосяжна …»

    Останній оплот демократій,
    Де воля для духа і плоті.
    Нестримна культура з моралі,
    Нескорених тьмою героїв.
    Тут памʼять про давні легенди,
    Де принципи вищі за похіть,
    Стражданнями виросли клени,
    Стараннями дались уроки.

    Останній незримий оазис,
    Де води могутніх поривів,
    Безмежні мотиви коханих,
    Безкрайні бажання людини.
    Тут діти рухливі та гамір,
    Де сльози окрилюють мрії,
    Терпіння загорнуті в рани,
    Тривоги зміцнили надії.

    Останній притулок незгодних,
    Де кожен знаходить утіхи,
    Помірні ідеї знайомих,
    Поморені очі батьківські.
    Тут шлях, що пройшов на свободі,
    Де спогади радісних друзів,
    Плеяда Небесної Сотні,
    Пісні соловʼя в ріднім лузі.

    ©️ Роман Лисенко
    #поезія «Моя неосяжна …» Останній оплот демократій, Де воля для духа і плоті. Нестримна культура з моралі, Нескорених тьмою героїв. Тут памʼять про давні легенди, Де принципи вищі за похіть, Стражданнями виросли клени, Стараннями дались уроки. Останній незримий оазис, Де води могутніх поривів, Безмежні мотиви коханих, Безкрайні бажання людини. Тут діти рухливі та гамір, Де сльози окрилюють мрії, Терпіння загорнуті в рани, Тривоги зміцнили надії. Останній притулок незгодних, Де кожен знаходить утіхи, Помірні ідеї знайомих, Поморені очі батьківські. Тут шлях, що пройшов на свободі, Де спогади радісних друзів, Плеяда Небесної Сотні, Пісні соловʼя в ріднім лузі. ©️ Роман Лисенко
    Like
    2
    205views
  • #вистави
    «Це не просто сучасна опера, це сучасна українська опера, створена великою командою під обстрілами».
    У Харкові презентували оперу-кабаре «ТГШ. Подорож у часі», присвячену 211-й річниці Тараса Шевченка. Художній керівник проєкту Ігор Тулузов зазначив, що письменника показали з нової сторони: людяним, емоційним та пристрасним. Детальніше про прем'єру 👇

    Фото: Схід Опера
    #вистави «Це не просто сучасна опера, це сучасна українська опера, створена великою командою під обстрілами». У Харкові презентували оперу-кабаре «ТГШ. Подорож у часі», присвячену 211-й річниці Тараса Шевченка. Художній керівник проєкту Ігор Тулузов зазначив, що письменника показали з нової сторони: людяним, емоційним та пристрасним. Детальніше про прем'єру 👇 Фото: Схід Опера
    Love
    1
    82views
  • #книжковий_відгук #Лана_читає #хтиві_книги

    Принесла вам класний ромком “Кохання у мозку” Алі Гейзелвуд.

    Головна героїня - нейробіологиня Бі - знає все про утиски жінок у STEM. Вона працює на тупого сексиста, не отримує грантів. і загалом її наукова кар’єра просувається зі швидкістю равлика на седативних. Поки їй не запропонували роботу мрії в NASA! З плюсів - це проривний проєкт шолома для астронавтів. З мінусів - працювати потрібно з Леві Вардом, а у них з Бі є проблеми ще з часів аспірантури. Вона ненавидить Леві, він ненавидить Бі. Або ні.

    Можливо, моя думка буде непопулярною, але ця книга мені сподобалася більше, ніж “Гіпотеза кохання”. Я кайфувала від самого тексту, кайфувала від головних та другорядних персонажів, від захоплення Марією Склодовською-Кюрі та класних котів, від ставлення Леві до Бі (ну вже усвідомленного ставлення) та тих кумедних ситуацій, у які Бі періодично потрапляла. А ще у нех фіолетове волосся, а це завжди плюс персонажу у моїх очах))

    Крім того, ця історія здалася мені об’ємнішою. Тут не тільки любовна лінія по типу “від ненависті до кохання” та проблема ставлення до жінок у STEM. Є постійні відсилки до Марії Кюрі і класна лінія про твітер-акаунт WhatWouldMarieDo, хоча особистість її твітер-друзяки стає очевидною на другій секунді. Є проговорення психологічних травм, їх причин та пропрацювання зі спеціалістом, є окрема бідося на роботі.

    Леві - офігезний чоловічий персонаж, дуже терплячий, розуміючий, неквапливий. Так, не завадило б їм поговорити один з одним ротом раніше, але коли далі читаєш про ситуацію Бі та брехню Тіма, все стає цілком зрозуміло. Знову ж таки, Бі тупить і не зчитує сигнали, але це доволі реалістична риса, тож чом би й нє. Вона мені сподобалася більше, ніж Олівія з “Гіпотези”.

    Тож у мене поки враження від книг авторки йдуть по наростаючій, і від “Теоретично це кохання” сподівання вже великі)
    #книжковий_відгук #Лана_читає #хтиві_книги Принесла вам класний ромком “Кохання у мозку” Алі Гейзелвуд. Головна героїня - нейробіологиня Бі - знає все про утиски жінок у STEM. Вона працює на тупого сексиста, не отримує грантів. і загалом її наукова кар’єра просувається зі швидкістю равлика на седативних. Поки їй не запропонували роботу мрії в NASA! З плюсів - це проривний проєкт шолома для астронавтів. З мінусів - працювати потрібно з Леві Вардом, а у них з Бі є проблеми ще з часів аспірантури. Вона ненавидить Леві, він ненавидить Бі. Або ні. Можливо, моя думка буде непопулярною, але ця книга мені сподобалася більше, ніж “Гіпотеза кохання”. Я кайфувала від самого тексту, кайфувала від головних та другорядних персонажів, від захоплення Марією Склодовською-Кюрі та класних котів, від ставлення Леві до Бі (ну вже усвідомленного ставлення) та тих кумедних ситуацій, у які Бі періодично потрапляла. А ще у нех фіолетове волосся, а це завжди плюс персонажу у моїх очах)) Крім того, ця історія здалася мені об’ємнішою. Тут не тільки любовна лінія по типу “від ненависті до кохання” та проблема ставлення до жінок у STEM. Є постійні відсилки до Марії Кюрі і класна лінія про твітер-акаунт WhatWouldMarieDo, хоча особистість її твітер-друзяки стає очевидною на другій секунді. Є проговорення психологічних травм, їх причин та пропрацювання зі спеціалістом, є окрема бідося на роботі. Леві - офігезний чоловічий персонаж, дуже терплячий, розуміючий, неквапливий. Так, не завадило б їм поговорити один з одним ротом раніше, але коли далі читаєш про ситуацію Бі та брехню Тіма, все стає цілком зрозуміло. Знову ж таки, Бі тупить і не зчитує сигнали, але це доволі реалістична риса, тож чом би й нє. Вона мені сподобалася більше, ніж Олівія з “Гіпотези”. Тож у мене поки враження від книг авторки йдуть по наростаючій, і від “Теоретично це кохання” сподівання вже великі)
    Love
    Like
    7
    2Kviews