• Like
    Love
    3
    433views
  • #music #що_послухати #для_настрою
    Stefania & Faydee - Ma bebe (2024)
    https://www.youtube.com/watch?v=ljxp9BLVgFM
    #music #що_послухати #для_настрою Stefania & Faydee - Ma bebe (2024) https://www.youtube.com/watch?v=ljxp9BLVgFM
    245views
  • Like
    Love
    3
    632views
  • Втомлений спекою 🤪
    Втомлений спекою 🤪
    Love
    Haha
    Like
    11
    1comments 850views
  • Як мити? 😂😂😂
    Як мити? 😂😂😂
    167views 8Plays
  • 34views
  • 🇺🇦🥋🥉Збірна України з дзюдо здобула бронзу змішаного командного турніру чемпіонату Європи U23 у Кишиневі (Молдова)🇲🇩

    У чвертьфіналі наша команда перемогла збірну Угорщини — 4:3, у півфіналі поступилася команді Франції — 1:4 і бронзовому фіналі здолала збірну Португалії з рахунком 4-1.

    Склад збірної 🇺🇦 України, переможниці бронзового 🥉фіналу змішаного командного заліку ЧЄ U23 🥋: Сергій Сокирко (-90 кг), Анна Казакова (+70 кг), Микола Грибик (+90 кг), Інна Шинкаренко (-57 кг), Саід-Магомед Халідов (-73 кг), Анна Олійник-Корнійко (-70 кг).

    👏Вітаємо і пишаємося!
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦🥋🥉Збірна України з дзюдо здобула бронзу змішаного командного турніру чемпіонату Європи U23 у Кишиневі (Молдова)🇲🇩 У чвертьфіналі наша команда перемогла збірну Угорщини — 4:3, у півфіналі поступилася команді Франції — 1:4 і бронзовому фіналі здолала збірну Португалії з рахунком 4-1. Склад збірної 🇺🇦 України, переможниці бронзового 🥉фіналу змішаного командного заліку ЧЄ U23 🥋: Сергій Сокирко (-90 кг), Анна Казакова (+70 кг), Микола Грибик (+90 кг), Інна Шинкаренко (-57 кг), Саід-Магомед Халідов (-73 кг), Анна Олійник-Корнійко (-70 кг). 👏Вітаємо і пишаємося! #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    245views
  • Бажаю міцного,друзі!
    Знов звертаюсь до вас по допомогу!
    В кого є можливість надати щось з даних медикаментів,то я буду дуже вдячний!Зарплата ще не скоро,а медикаменти потрібні вже на вчора.До того ж у нас в частині діє постанова при частині і поза межами потрібно пересуватися в цивільній одежі. То ж ще будуть додаткові витрати. Можливо хтось захоче надати грошову допомогу,то 1-3-5-10 ваших гривень зможуть мені допомогти!
    5168745641750291
    Я буду вдячний за любу допомогу!
    UPD Звертаюсь до волонтерів ще за окремою допомогою в вигляді побутової хімії й простенького планшета (для відеонагляду).
    Сподіваюсь на вашу підтримку!
    Слава Україні! 💙💛
    78views
  • Ці слова не мої.Але в них ПРАВДА ПРО ЯКУ ХОЧЕТЬСЯ КРИЧАТИ .ЩОБ ЇЇ - ПРАВДУ НАРЕШТІ ПОЧУВ НАРОД УКРАЇНСЬКИЙ - БО МИ Є СИЛЬНИЙ НАРОД КОЛИ МИ ОБ'ЄДНАНІ ОДНОЮ ЦІЛЛЮ - І ЦЯ ЦІЛЬ У НАС ЗАРАЗ ОДНА НА ВСІХ- ВИЖИТИ !
    І МИ ЦЕ ВЗМОЗІ ЗРОБИТИ - БО УКРАЇНА БУЛА.Є І БУДЕ ЗЕМЛЕЮ ВІЛЬНОГО НАРОДУ.КОЖНА ЕПОХА.КОЖНЕ СТОРІЧЧЯ ПРИНОСИЛИ НАМ ВИПРОБУВАННЯ ЧЕРЕЗ ЯКІ ІНШІ НАРОДИ НЕ ВЗМОЗІ БУЛИ ПРОЙТИ...А УКРАЇНА СТОЯЛА НА СМЕРТЬ ЗА ПРАВО ЖИТИ НА ЦІЙ ЗЕМЛІ ✊🇺🇦

    Ми СВОЄ ВЖЕ ВІД БОЯЛИСЬ…

    Кінець лютого 25 го насправді схожий на кінець лютого 22го.
    І єдиний наш шанс встояти - це знову об'єднатися.
    Забути про чвари і суперечки.
    Залишити в стороні образи.
    Закривати всі збори та потреби за лічені хвилини.
    Займати черги у військомати та рекрутингові центри.
    Їбашити в лавах ЗСУ чи їбашити на потреби ЗСУ.
    Всім разом їбашити.
    Пліч-о-пліч.
    Врешті-решт, чого нам боятися?
    По нам фігачили всім чим тільки можна, і ще більше - тим чим не можна.
    Іскандери, калібри та кінжали.
    Нова північно-корейська хрєнь.
    Навіть сраний орєшнік.
    На нас кидали регулярну армію, мобіків та вагнерів.
    Ссучених зеків, каліч-полки і знов таки… північно-корейську хрєнь.
    Позавчора запустили 146 шахедів, вчора - 178, а сьогодні вночі їх може буде вже 190.
    Ми сиділи і без світла, і без звʼязку.
    Ми пережили всі можливі колапси та апокаліпсиси.
    Три роки поспіль мільйони з нас засинають, не знаючи, чи прокинуться взагалі зранку.
    Як зламати харківʼян, які живуть під постійними обстрілами?
    Живуть, кохають, мріють, народжують дітей, одружуються, святкують, працюють, співають…
    Але живуть… бляха, іноді живуть настільки повно та насичено, що іншим так і не снилося.
    Як нажахати запорожців, яких стара залупа ще 3 роки тому заочно приєднала до педерації, а тепер щодня вітає КАБАми, шахедами та іскандерами?
    Але запорожці - як були вільними людьми, так і лишаються ними.
    Вільними людьми на своїй землі.
    Так само як і дніпровці. І одесити. І краматорці з дружківчанами.
    Чого їм ще боятися?
    Чого боятися тим, хто пережив окупацію Херсону?
    Або Бучі?
    Тим, кому вдалося вирватися з Маріуполя?
    Чи виїхати з Мелітополя?
    Нам всім давно вже нічого боятися.
    Крім нас самих, у нас більше нікого немає.
    І ніхто за нас не постоїть.
    І нас не захистить.
    Тільки ми за себе.
    Один за одного. Кожен за кожного.
    А «стратегічі партнери» з одвічними ворогами хай собі єбуться як хочуть.
    Нам своє робити.
    Ми своє вже відбоялись…
    Їбошимо!✊✊✊

    автор: Igor Cherniak

    Прочитав! Прочитала ! Прочитали ? ! ! !

    Зроби репост!
    Потрібно Українцям вже від "клінічної смерті" ОКЛИГУВАТИ ! І СТАВАТИ ПЛІЧ ОПЛІЧ ЯК ЦЕ БУЛО ЗАВЖДИ В УКРАЇНІ В ЧАСИ НАЙТЯЖЧИХ НЕБЕЗПЕК.
    ПРИНАЙМНІ ТАК МИ ПОКАЖЕМО СВІТУ ЩО МИ УКРАЇНЦІ НАРОД ЯКИЙ НЕ БОЇТЬСЯ - НЕХАЙ НАС БОЯТЬСЯ ВСІ НАШІ ВОРОГИ !

    А так воно і є. БОЯТЬСЯ! БО ЗА НАШОЮ СПИНОЮ ВИРІШУЮТЬ НАШУ Ж ДОЛЮ...
    ЖИТИ НАМ ЧИ ЗНИЩИТИ НАС З ЛИЦЯ ПЛАНЕТИ ЗЕМЛЯ...ВИРІШУЮТЬ"великі держави" які як щурі споглядають зі своїх нір.Вирішують "падлоїди світові" коли вже можна НАКИНУТИСЬ на СКРОВАВЛЕНУ НАПІВ ЖИВУ - АЛЕ ЖИВУ УКРАЇНУ 🇺🇦

    https://t.me/RuslanSpeaks.

    ©️ 19.02.2025
    Ці слова не мої.Але в них ПРАВДА ПРО ЯКУ ХОЧЕТЬСЯ КРИЧАТИ .ЩОБ ЇЇ - ПРАВДУ НАРЕШТІ ПОЧУВ НАРОД УКРАЇНСЬКИЙ - БО МИ Є СИЛЬНИЙ НАРОД КОЛИ МИ ОБ'ЄДНАНІ ОДНОЮ ЦІЛЛЮ - І ЦЯ ЦІЛЬ У НАС ЗАРАЗ ОДНА НА ВСІХ- ВИЖИТИ ! І МИ ЦЕ ВЗМОЗІ ЗРОБИТИ - БО УКРАЇНА БУЛА.Є І БУДЕ ЗЕМЛЕЮ ВІЛЬНОГО НАРОДУ.КОЖНА ЕПОХА.КОЖНЕ СТОРІЧЧЯ ПРИНОСИЛИ НАМ ВИПРОБУВАННЯ ЧЕРЕЗ ЯКІ ІНШІ НАРОДИ НЕ ВЗМОЗІ БУЛИ ПРОЙТИ...А УКРАЇНА СТОЯЛА НА СМЕРТЬ ЗА ПРАВО ЖИТИ НА ЦІЙ ЗЕМЛІ ✊🇺🇦 Ми СВОЄ ВЖЕ ВІД БОЯЛИСЬ… Кінець лютого 25 го насправді схожий на кінець лютого 22го. І єдиний наш шанс встояти - це знову об'єднатися. Забути про чвари і суперечки. Залишити в стороні образи. Закривати всі збори та потреби за лічені хвилини. Займати черги у військомати та рекрутингові центри. Їбашити в лавах ЗСУ чи їбашити на потреби ЗСУ. Всім разом їбашити. Пліч-о-пліч. Врешті-решт, чого нам боятися? По нам фігачили всім чим тільки можна, і ще більше - тим чим не можна. Іскандери, калібри та кінжали. Нова північно-корейська хрєнь. Навіть сраний орєшнік. На нас кидали регулярну армію, мобіків та вагнерів. Ссучених зеків, каліч-полки і знов таки… північно-корейську хрєнь. Позавчора запустили 146 шахедів, вчора - 178, а сьогодні вночі їх може буде вже 190. Ми сиділи і без світла, і без звʼязку. Ми пережили всі можливі колапси та апокаліпсиси. Три роки поспіль мільйони з нас засинають, не знаючи, чи прокинуться взагалі зранку. Як зламати харківʼян, які живуть під постійними обстрілами? Живуть, кохають, мріють, народжують дітей, одружуються, святкують, працюють, співають… Але живуть… бляха, іноді живуть настільки повно та насичено, що іншим так і не снилося. Як нажахати запорожців, яких стара залупа ще 3 роки тому заочно приєднала до педерації, а тепер щодня вітає КАБАми, шахедами та іскандерами? Але запорожці - як були вільними людьми, так і лишаються ними. Вільними людьми на своїй землі. Так само як і дніпровці. І одесити. І краматорці з дружківчанами. Чого їм ще боятися? Чого боятися тим, хто пережив окупацію Херсону? Або Бучі? Тим, кому вдалося вирватися з Маріуполя? Чи виїхати з Мелітополя? Нам всім давно вже нічого боятися. Крім нас самих, у нас більше нікого немає. І ніхто за нас не постоїть. І нас не захистить. Тільки ми за себе. Один за одного. Кожен за кожного. А «стратегічі партнери» з одвічними ворогами хай собі єбуться як хочуть. Нам своє робити. Ми своє вже відбоялись… Їбошимо!✊✊✊ автор: Igor Cherniak Прочитав! Прочитала ! Прочитали ? ! ! ! Зроби репост! Потрібно Українцям вже від "клінічної смерті" ОКЛИГУВАТИ ! І СТАВАТИ ПЛІЧ ОПЛІЧ ЯК ЦЕ БУЛО ЗАВЖДИ В УКРАЇНІ В ЧАСИ НАЙТЯЖЧИХ НЕБЕЗПЕК. ПРИНАЙМНІ ТАК МИ ПОКАЖЕМО СВІТУ ЩО МИ УКРАЇНЦІ НАРОД ЯКИЙ НЕ БОЇТЬСЯ - НЕХАЙ НАС БОЯТЬСЯ ВСІ НАШІ ВОРОГИ ! А так воно і є. БОЯТЬСЯ! БО ЗА НАШОЮ СПИНОЮ ВИРІШУЮТЬ НАШУ Ж ДОЛЮ... ЖИТИ НАМ ЧИ ЗНИЩИТИ НАС З ЛИЦЯ ПЛАНЕТИ ЗЕМЛЯ...ВИРІШУЮТЬ"великі держави" які як щурі споглядають зі своїх нір.Вирішують "падлоїди світові" коли вже можна НАКИНУТИСЬ на СКРОВАВЛЕНУ НАПІВ ЖИВУ - АЛЕ ЖИВУ УКРАЇНУ 🇺🇦 https://t.me/RuslanSpeaks. ©️ 19.02.2025
    Love
    1
    423views
  • Фільм "Стрічка часу" Катерини Горностай увійшов до основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. Повнометражна документалка змагатиметься за головний приз — "Золотого ведмедя". Зазначимо, що це перший з 1997 року фільм української режисерки, що потрапив до основного конкурсу.

    "Стрічка часу" — документальне кіно про вчителів та учнів, які під час військових дій продовжують навчати та навчатися, зокрема на деокупованих і прифронтових територіях. Фільм показує, як війна в Україні впливає на повсякденне життя учнів і вчителів, та виклики, пов'язані з намаганням зберегти освіту і відчуття нормального життя в умовах постійної небезпеки.

    "Стрічка часу" — це елемент турнікета: важливо зафіксувати час накладання кровоспинного пристрою, аби не втратити знекровлені тканини. Зараз кожен школяр, на жаль, знає, що таке турнікет і для чого його використовують, адже тепер це вивчають і в школі. Але не це є основною темою фільму, - каже режисерка Катерина Горностай. - Ми акцентували свою увагу на буденності та простих шкільних досвідах, як от сльози на святі першого дзвоника, старшокласник у ролі святого Миколая, різнобарвні стрічки в руках випускників".

    Вона додає, що усе це містить контекст війни: школярі часто вчаться в укритті через тривогу, директор показує зруйновану й законсервовану частину школи, поки в іншому крилі ідуть уроки, а на онлайн-випускному звучить дзвоник, евакуйований з Бахмуту.

    Ідею фільму про освіту в часи війни запропонувала громадська спілка ОСВІТОРІЯ, яка виступила виконавчим продюсером. Виробником фільму стали 2BRAVE PRODUCTIONS. Картину знято на приватні кошти без залучення державного фінансування.

    "Ми хочемо нагадати світові, що війна в Україні триває, а її діти та вчителі платять надмірну ціну за можливість скористатися базовим людським правом — правом на освіту, - говорить засновниця ОСВІТОРІЇ та виконавча продюсерка фільму Зоя Литвин. - Цей фільм має стати засобом привернення уваги до нашої боротьби. Я вірю в його потужний потенціал викликати емпатію та стати платформою для діалогу у творчих, академічних, правозахисних та політичних колах".

    Мета фільму — не лише привернути увагу до викликів, з якими стикається українська освіта, але й зібрати кошти для відновлення шкіл, зруйнованих війною. За час повномасштабного вторгнення в Україні було пошкоджено близько 3000 закладів освіти, з яких 400 — повністю знищено.

    #Коло_Кіно #Новини_кіно #Українське_кіно
    Фільм "Стрічка часу" Катерини Горностай увійшов до основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. Повнометражна документалка змагатиметься за головний приз — "Золотого ведмедя". Зазначимо, що це перший з 1997 року фільм української режисерки, що потрапив до основного конкурсу. "Стрічка часу" — документальне кіно про вчителів та учнів, які під час військових дій продовжують навчати та навчатися, зокрема на деокупованих і прифронтових територіях. Фільм показує, як війна в Україні впливає на повсякденне життя учнів і вчителів, та виклики, пов'язані з намаганням зберегти освіту і відчуття нормального життя в умовах постійної небезпеки. "Стрічка часу" — це елемент турнікета: важливо зафіксувати час накладання кровоспинного пристрою, аби не втратити знекровлені тканини. Зараз кожен школяр, на жаль, знає, що таке турнікет і для чого його використовують, адже тепер це вивчають і в школі. Але не це є основною темою фільму, - каже режисерка Катерина Горностай. - Ми акцентували свою увагу на буденності та простих шкільних досвідах, як от сльози на святі першого дзвоника, старшокласник у ролі святого Миколая, різнобарвні стрічки в руках випускників". Вона додає, що усе це містить контекст війни: школярі часто вчаться в укритті через тривогу, директор показує зруйновану й законсервовану частину школи, поки в іншому крилі ідуть уроки, а на онлайн-випускному звучить дзвоник, евакуйований з Бахмуту. Ідею фільму про освіту в часи війни запропонувала громадська спілка ОСВІТОРІЯ, яка виступила виконавчим продюсером. Виробником фільму стали 2BRAVE PRODUCTIONS. Картину знято на приватні кошти без залучення державного фінансування. "Ми хочемо нагадати світові, що війна в Україні триває, а її діти та вчителі платять надмірну ціну за можливість скористатися базовим людським правом — правом на освіту, - говорить засновниця ОСВІТОРІЇ та виконавча продюсерка фільму Зоя Литвин. - Цей фільм має стати засобом привернення уваги до нашої боротьби. Я вірю в його потужний потенціал викликати емпатію та стати платформою для діалогу у творчих, академічних, правозахисних та політичних колах". Мета фільму — не лише привернути увагу до викликів, з якими стикається українська освіта, але й зібрати кошти для відновлення шкіл, зруйнованих війною. За час повномасштабного вторгнення в Україні було пошкоджено близько 3000 закладів освіти, з яких 400 — повністю знищено. #Коло_Кіно #Новини_кіно #Українське_кіно
    Love
    Like
    Wow
    4
    1Kviews