185views
Language
Українська
English
Directory
Discover new people, create new connections and make new friends
-
-
1️⃣Ніколи не шкодуйте слів, поцілунків, обіймів... Адже сьогодні так швидко змінюється, а завтра – таке непередбачуване...
2️⃣Підтримуй близьких тобі людей, шепочи їм на вухо, як вони тобі потрібні, люби їх і поводься з ними дбайливо, знайди час для того, щоб сказати: «мені шкода», «пробач мені, будь ласка» і «спасибі», і всі ті слова любові, які ти знаєш.
▫️Ніхто не запам’ятає тебе за твої думки. Проси в Господа мудрості і сили, щоб говорити про те, що ти відчуваєш. Покажи своїм друзям, наскільки вони важливі для тебе.
▫️Якщо ти не скажеш цього сьогодні, завтра буде таким же як вчора. І якщо ти цього не зробиш ніколи, ніщо не матиме значення. Втілюй свої мрії. Ця мить прийшла.
(Джон Уелш)1️⃣Ніколи не шкодуйте слів, поцілунків, обіймів... Адже сьогодні так швидко змінюється, а завтра – таке непередбачуване... 2️⃣Підтримуй близьких тобі людей, шепочи їм на вухо, як вони тобі потрібні, люби їх і поводься з ними дбайливо, знайди час для того, щоб сказати: «мені шкода», «пробач мені, будь ласка» і «спасибі», і всі ті слова любові, які ти знаєш. ▫️Ніхто не запам’ятає тебе за твої думки. Проси в Господа мудрості і сили, щоб говорити про те, що ти відчуваєш. Покажи своїм друзям, наскільки вони важливі для тебе. ▫️Якщо ти не скажеш цього сьогодні, завтра буде таким же як вчора. І якщо ти цього не зробиш ніколи, ніщо не матиме значення. Втілюй свої мрії. Ця мить прийшла. (Джон Уелш)
1
167views -
🎉 Сьогодні 65 років легенді українського футболу!
Володар «Золотого м’яча» 1986 року, неперевершений нападник Ігор Бєланов святкує свій ювілей! Вітаємо!
#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
59views -
ТВОЯ ВИСОТА
Ти ідеш уперто до мети,
І згорають сумнівів мости.
Та чим вище ти уже злетів,
Тим лютіше заздрять із низів.
Успіх твій для когось, наче гріх,
Їм пече не це, а власний сміх.
Бо вони вже теж ішли колись,
Та коли упали, то здались.
Ти ж упав і встав кожного дня
І всі рани стали як броня.
Там, де інші кидали вогонь,
Ти складав це полум'я в долонь.
Ти мовчиш, не дивишся назад,
Бо нести вершини — не парад.
Тут не визнання, а довга путь,
Не етап, а цілковита суть.
Тож іди, коли гуде навкруг,
Хай не любить тебе ворог й друг.
Тільки той, хто падав і хто встав,
Може бути справжнім серед слав.
Мирослав Манюк
13.07.2025
ТВОЯ ВИСОТА Ти ідеш уперто до мети, І згорають сумнівів мости. Та чим вище ти уже злетів, Тим лютіше заздрять із низів. Успіх твій для когось, наче гріх, Їм пече не це, а власний сміх. Бо вони вже теж ішли колись, Та коли упали, то здались. Ти ж упав і встав кожного дня І всі рани стали як броня. Там, де інші кидали вогонь, Ти складав це полум'я в долонь. Ти мовчиш, не дивишся назад, Бо нести вершини — не парад. Тут не визнання, а довга путь, Не етап, а цілковита суть. Тож іди, коли гуде навкруг, Хай не любить тебе ворог й друг. Тільки той, хто падав і хто встав, Може бути справжнім серед слав. Мирослав Манюк 13.07.2025
1
183views -
#поезія
Ти заїдеш за мною о шостій...
Юний вечір встидливо змовчúть
і приляже в мереживну постіль,
щоби слухать, як муха дзижчить...
Я зустріну тебе коло ґанку,
озираючись птахою в юнь.
І згадаю, колись, як до ранку
волочились між яблунь-красунь...
Ти той самий. О, так, не змінився.
Усміх тих зеленавих очей,
наче марево, снився і снився,
і гніздився в мені між грудей...
Ми з тобою поїдем у літо.
Любий Травню, тікаєм удвох!
Он туди, де із глека розлито
хміль життя на затоптаний мох.
Будем красти черешні. Злодюжки.)
Заплітати у коси квіткú.
І сушити траву для подушки,
щоби спалось пахучо. Пішли...
Утечем. Із тих весен холодних.
Відігрієм серця. Оживем.
І під спів солов'їв благородних
обидвох аж до раю підем...
Ти заїдеш за мною о шостій?
Людмила Галінська
#поезія Ти заїдеш за мною о шостій... Юний вечір встидливо змовчúть і приляже в мереживну постіль, щоби слухать, як муха дзижчить... Я зустріну тебе коло ґанку, озираючись птахою в юнь. І згадаю, колись, як до ранку волочились між яблунь-красунь... Ти той самий. О, так, не змінився. Усміх тих зеленавих очей, наче марево, снився і снився, і гніздився в мені між грудей... Ми з тобою поїдем у літо. Любий Травню, тікаєм удвох! Он туди, де із глека розлито хміль життя на затоптаний мох. Будем красти черешні. Злодюжки.) Заплітати у коси квіткú. І сушити траву для подушки, щоби спалось пахучо. Пішли... Утечем. Із тих весен холодних. Відігрієм серця. Оживем. І під спів солов'їв благородних обидвох аж до раю підем... Ти заїдеш за мною о шостій? Людмила Галінська
2
237views
