• 21переглядів 1 Поширень
  • Буйволиці, проявляють дуже сильну прив'язаність до своїх телят.

    Вони активно захищають своїх малюків від будь-якої потенційної загрози.

    Стадо забезпечує кращий захист, колективну пильність і спільні оборонні дії.
    Буйволиці, проявляють дуже сильну прив'язаність до своїх телят. Вони активно захищають своїх малюків від будь-якої потенційної загрози. Стадо забезпечує кращий захист, колективну пильність і спільні оборонні дії.
    130переглядів 24Відтворень
  • #цитати
    Мабуть, ще людство дуже молоде.
    Бо скільки б ми не загинали пальці, -
    XX вік! - а й досі де-не-де
    трапляються іще неандертальці.
    Подивишся: і що воно таке?
    Не допоможе й двоопукла лінза.
    Здається ж, люди, все у них людське,
    але душа ще з дерева не злізла.

    Ліна Костенко
    #цитати Мабуть, ще людство дуже молоде. Бо скільки б ми не загинали пальці, - XX вік! - а й досі де-не-де трапляються іще неандертальці. Подивишся: і що воно таке? Не допоможе й двоопукла лінза. Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла. Ліна Костенко
    Love
    Like
    5
    249переглядів 1 Поширень
  • ...очі кричать те, що бояться сказати губи...
    ...очі кричать те, що бояться сказати губи...
    Love
    Like
    6
    309переглядів
  • #поезія

    Душа болить... а як їй не боліти?
    Часи такі - усіх тепер болить...
    Такі часи. Комусь замало світу,
    А хтось комусь завбільшки з цілий світ.
    Найвищий план, коли все не по плану,
    Коли ніхто не знає, що вкінці...
    Цим світом правлять впевнені профани
    Й заледве виживають мудреці...
    Пліч-о-пліч йдуть невдахи й фаворити,
    Та часу в нас у кожного катма...
    Спіши для когось небо прихилити,
    Щоб вирватись з єдиного котла...
    Черпай життя по краплі, чи по ложці,
    Як випав шанс - хоча би ризикни!
    Бо краще бути серед переможців,
    Ніж все життя - на лаві запасних.
    Бо краще бути серед тих, хто вірив,
    Хто з часом не зійшов на манівці...
    Спочатку пропускають лицемірів,
    А вже позаду йдуть і мудреці.
    Дорога ця не кожному під силу,
    Тут б'ють із флангів і руйнують тил.
    Якщо ти не розправиш вчасно крила,
    То можеш залишитися й без крил.
    Душа болить... а як їй не боліти?
    Часи такі - усіх тепер болить...
    Буває, що життя не варте й миті,
    А, інколи, життя вартує мить...

    Ілона Верхівська-Ельтек
    #поезія Душа болить... а як їй не боліти? Часи такі - усіх тепер болить... Такі часи. Комусь замало світу, А хтось комусь завбільшки з цілий світ. Найвищий план, коли все не по плану, Коли ніхто не знає, що вкінці... Цим світом правлять впевнені профани Й заледве виживають мудреці... Пліч-о-пліч йдуть невдахи й фаворити, Та часу в нас у кожного катма... Спіши для когось небо прихилити, Щоб вирватись з єдиного котла... Черпай життя по краплі, чи по ложці, Як випав шанс - хоча би ризикни! Бо краще бути серед переможців, Ніж все життя - на лаві запасних. Бо краще бути серед тих, хто вірив, Хто з часом не зійшов на манівці... Спочатку пропускають лицемірів, А вже позаду йдуть і мудреці. Дорога ця не кожному під силу, Тут б'ють із флангів і руйнують тил. Якщо ти не розправиш вчасно крила, То можеш залишитися й без крил. Душа болить... а як їй не боліти? Часи такі - усіх тепер болить... Буває, що життя не варте й миті, А, інколи, життя вартує мить... Ілона Верхівська-Ельтек
    Like
    Love
    4
    765переглядів
  • ДЖЕРЕЛО ДУШІ

    Не заздри тим, хто сяє, як зоря,
    Чия дорога встелена добром.
    Любов до себе – як у кобзаря,
    Що робить світ наснаги джерелом.

    Прийми себе, не бійся помилок,
    Щоби був рух, потрібен тільки крок.
    Життя – це плин, будь першим у житті,
    Страхи лиш тінню стануть у меті.

    Коли в душі ти знайдеш джерело,
    Тоді всі інші стануть до тепла.
    Жага є в центрі твого джерела,
    Любов у серці – ось твоє тепло.

    Свобода там, де кожен в прийнятті,
    Де крок за кроком люди в почутті.
    Не треба бути грубим як пісок,
    Людина – птах, що прагне до зірок.

    Тож цінуй кожен подих з джерелом,
    Зроби життя як пісню кобзаря.
    Любов до себе встелена добром,
    Збудуй свій шлях якщо зійшла зоря.

    Мирослав Манюк
    28.02.2025
    ДЖЕРЕЛО ДУШІ Не заздри тим, хто сяє, як зоря, Чия дорога встелена добром. Любов до себе – як у кобзаря, Що робить світ наснаги джерелом. Прийми себе, не бійся помилок, Щоби був рух, потрібен тільки крок. Життя – це плин, будь першим у житті, Страхи лиш тінню стануть у меті. Коли в душі ти знайдеш джерело, Тоді всі інші стануть до тепла. Жага є в центрі твого джерела, Любов у серці – ось твоє тепло. Свобода там, де кожен в прийнятті, Де крок за кроком люди в почутті. Не треба бути грубим як пісок, Людина – птах, що прагне до зірок. Тож цінуй кожен подих з джерелом, Зроби життя як пісню кобзаря. Любов до себе встелена добром, Збудуй свій шлях якщо зійшла зоря. Мирослав Манюк 28.02.2025
    Like
    3
    186переглядів
  • 214переглядів
  • 40переглядів 3Відтворень
  • Не дозволяй нікому і нічому загасити твоє внутрішнє світло!
    Сяй!
    Бережи своє внутрішнє світло і доброту!
    Не твої люди будуть проходити повз, боячись обпектися...
    Хтось буде просто грітися в твоєму світлі, а хтось.. принесе своє світло, і ви будете сяяти разом ще яскравіше!
    Не дозволяй нікому і нічому загасити твоє внутрішнє світло! Сяй! Бережи своє внутрішнє світло і доброту! Не твої люди будуть проходити повз, боячись обпектися... Хтось буде просто грітися в твоєму світлі, а хтось.. принесе своє світло, і ви будете сяяти разом ще яскравіше!
    Love
    Like
    3
    270переглядів
  • https://youtu.be/xxo3IMklI14?si=zzJNqGF5Us4UtvAM
    https://youtu.be/xxo3IMklI14?si=zzJNqGF5Us4UtvAM
    29переглядів 1 Поширень