#поезія
.. Є зупинка перша.. є на жаль, остання...
А між ними відстань... у десятки літ...
Зустріч є найперша... й мить сумна прощання...
Є пожовкле листя і весняний цвіт.
Все буває вперше... має свій початок -
Кроки, слово, сльози і усе-усе...
З нового абзацу й до кінцевих крапок...
По своїй стежині нас життя веде.
Між кінцем й початком - то усе, що маєм,
Це і є та відстань, що прийшли пройти...
Лиш на жаль, так часто... часто забуваєм,
Що сюди прийшли ми, щоби буть людьми...
ВІТА ІГНАТКО
#поезія
.. Є зупинка перша.. є на жаль, остання...
А між ними відстань... у десятки літ...
Зустріч є найперша... й мить сумна прощання...
Є пожовкле листя і весняний цвіт.
Все буває вперше... має свій початок -
Кроки, слово, сльози і усе-усе...
З нового абзацу й до кінцевих крапок...
По своїй стежині нас життя веде.
Між кінцем й початком - то усе, що маєм,
Це і є та відстань, що прийшли пройти...
Лиш на жаль, так часто... часто забуваєм,
Що сюди прийшли ми, щоби буть людьми...
ВІТА ІГНАТКО
Українська
English
