МОВЧАННЯ

Змалку флюїди мовчать, навіть коли гуде грім,
Злим язикам не влучать, де мовчазний гострокіл.
Втомлено світ зазирне в очі що сховані в дим,
Я не для всіх, я один — це мій потужний поділ.

Кожне ім'я на вустах буде бентежить мене,
Ніби ярлик на душі, ніби як пастка для мрій.
Тиша не слабкість моя, а обладунок, що гне,
Бути прозорим для всіх, це ризик вельми значний.

Світ не питає, чиє, хоче набити мішок
Лайками, брудом, лайном, щоби був файний сюжет.
Та я мовчу, наче риф, бо не для мене цей шок,
Знайдеш мене не в житті, мій дім тепер — Інтернет.

Варто мовчати, коли сильним є слово твоє.
Варто тікати, якщо хочеш як менше розмов.
Знати усе — то не як зблизитись з кимось іще,
Мовчки іти — це закон, голос тримати для мов.

Мирослав Манюк
03.08.2025
МОВЧАННЯ Змалку флюїди мовчать, навіть коли гуде грім, Злим язикам не влучать, де мовчазний гострокіл. Втомлено світ зазирне в очі що сховані в дим, Я не для всіх, я один — це мій потужний поділ. Кожне ім'я на вустах буде бентежить мене, Ніби ярлик на душі, ніби як пастка для мрій. Тиша не слабкість моя, а обладунок, що гне, Бути прозорим для всіх, це ризик вельми значний. Світ не питає, чиє, хоче набити мішок Лайками, брудом, лайном, щоби був файний сюжет. Та я мовчу, наче риф, бо не для мене цей шок, Знайдеш мене не в житті, мій дім тепер — Інтернет. Варто мовчати, коли сильним є слово твоє. Варто тікати, якщо хочеш як менше розмов. Знати усе — то не як зблизитись з кимось іще, Мовчки іти — це закон, голос тримати для мов. Мирослав Манюк 03.08.2025
Like
1
13views