ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ? Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування. Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури. Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер. Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я. Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися? Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище. Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує: Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав. Як знімати постійну напругу в окупації? Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті. Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію: Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі. Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм? Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці. Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору. Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня. Яких фраз варто уникати? «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?» Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені. Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку? Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.

#Важливіслова #Емоції#Психологія#Ментальнездоров'я

📢 Ми більше ніколи не будемо такими, якими були до війни. Ми зранені, але нескорені. 🎧 Про важливі проблеми будемо говорити зі священниками, психологами, ветеранами, членами їхніх родин. Про ментальне, фізичне зцілення ран війни слухайте у «Добрій Розмові». 📌 https://www.youtube.com/playlist?list=PLSLl8EyjdU2jdUestzDg_m97bLO4BNbub #ДобраРозмова #ЖивеТелебачення

Коли війна стала буденністю… Як навчитися жити заново? — Що робиш? — Та… вигляд, що все добре. Як часто ми кажемо це, навіть не замислюючись? Понад три роки війни. Спочатку шок. Потім біль. Потім безсилля. А далі… просто тиша, якийсь фон за вікном, але байдужість і відчай поряд. Не тому, що легше. А тому, що психіка вирішила: «Досить». Так вона нас захищає. Закриває від болю, щоб ми не зламалися. Підвищує кортизол ,адреналін , аби вижити ,щоб страх не зламав. Але разом із болем вона закриває і наші відчуття радості, натхнення, любові. Ми ніби живемо, як на автопілоті , все по схемі, робота (дім ,буденні справи ), але більше спостерігаємо, ніж відчуваємо. Чому так відбувається? Коли реальність стає надто важкою, психіка обирає «відключення», інстинктивно вона хоче просто вижити. Ми ніби функціонуємо: працюємо, спілкуємось, сміємось. Але всередині — емоційний вакуум. Тому багато хто каже: «Я ніби дивлюсь на життя через скло». Але чи є інший вибір? Так, вибір є завжди. Навчитися жити заново. Навчитися жити у цих умовах сьогодення, у хаосі , але вчитися і знаходити свої способи саморегуляції , внутрішньої особистої стабільності . Раніше ми відкладали життя «на потім». На кращі часи. На мир. На стабільність. Будували великі , довгі плани, мрії. Але зараз приходить розуміння: жити треба не тоді, коли стане легше, стабільно і тому подібне. Не стане. Просто світ змінюється , і він вже ніколи не буде таким як колись. Наша психіка любить контроль і стабільність , бо так легше ,все зрозуміло , а у хаосі нічого незрозуміло, як будуть розгортатися далі події. З'являється тривога , птср і депресія , різні порушення нормального функціонування життя , бо всі ресурси ,енергія йде на тривогу за майбутнє , страх та агресія просто поїдають енергію життя , та ніхто незнає ,що там попереду ... Варто відпустити контроль , дозволити собі просто жити у цій миті , вчитися підлаштовуватися , дихати , відчувати життя. Жити треба зараз. Мрії реалізовувати. Любити , радіти ,навіть тому ,що сьогдні пощастило прокинутися, побачити рідних, сонце, новий день, нова можливість щось принести добре у цей світ . Багато хто сьогдні не прокинувся , а хтось живе і в важчих умовах... Це нагадує, як важливо цінувати кожну мить , кожне благо яке приходить в твоє життя, і дякувати за це. Вчитися фокусуватися на хороших моментах життя. Ресурси, що повертають до життя .Збережи. Практикуй . ✨ Почни вести щоденник подяки . Щодня знаходити в кожному дні по 3-5-10 пунктів за що я вдячний собі , за що вдячний світу, за що вдячний близьким людям , і записувати . ✨ У кожній миті є сенс. Ти п’єш каву, і її тепло розливається по тілу. Її аромат , чи звертаєш увагу на те який в неї аромат ? Вона міцна , чи ніжна ? З корицею, чи сиропом ? Ти йдеш по вулиці, і вітер ніжно торкається шкіри. Ти чуєш голос близької людини, і розумієш, що вона тут, поруч, жива. ✨ Простір для бажань — що ти хочеш? Не треба грандіозного. Просто зараз. Чашку гарячого шоколаду? Пройтись босоніж по траві? Це і є справжнє «жити». ✨ Творчість і дія — роби, що наповнює. Навіть якщо це просто записати свої думки, намалювати щось чи зробити приємність іншій людині. ✨ Відчуття — це те, що повертає до реальності. Можна тікати в думки, в плани, в екрани, в роботу. А можна навчитися бути тут і зараз. Відчувати не лише війну, а й життя, яке триває. ✨ Коли починаєш жити усвідомлено, навіть прості речі набувають глибини. Теплий хліб на сніданок стає не просто їжею, а моментом затишку. Обійми друга — не просто жестом, а нагадуванням: «Я тут, я відчуваю, я з тобою». ✨ Важливо навчитися не просто функціонувати, а жити з усіма фарбами і відтінками життя. Не лише виживати. А сміятися, плакати, творити, любити, хотіти, просто жити. Війна навчила цінувати. Вона забрала ілюзію вічного завтра. Є тільки зараз. І питання не в тому, щоб вижити. А в тому, щоб жити. Повернути собі життя — це вибір. Так, війна триває. Але і ми теж. І питання не в тому, коли це все закінчиться. А в тому, чи не забудемо ми, як відчувати і яке життя на смак. Відчуй зараз. Не відкладаючи на потім. Живи! #життяпродовжується #тутізараз #цінуймомент #усвідомленість #силавсередині #психологіяжиття #ментальнездоровя #відчувайжиття #подякажиттю #емоційнийінтелект #ресурси #життяпідчасвійни #психіка #саморегуляція #балансвсередині #відчувати #пережитивійну #тривога #усвідомленежиття #психологічнастійкість #коучинг #ментальнарівновага #психологічнадопомога #психологияличности #невідкладай #поверненнядосебе #силамоменту #внутрішнягармонія #життясмакує #психоемоційнездоровя Показати менше

🐶 Святкуємо Міжнародний день коргі разом! Запрошуємо усіх коргобатьків та їхніх коржиків на наймиліше свято – Коргія 3.0✨ Монопородний пестиваль пройде 8 червня, на території SFERA Beach Club (ІКСПАРК, Київ). Кожна Коргія є особливою. Тут і Рекорд України встановлювали, і корговесілля справляли. А цього разу святкують День народження! ⭐ Що очікує на гостей? 🟠Лекції про ментальне здоров'я 🟠Тематичні лекції з вишколу, догляду та особливостей породи коргі 🟠Цікаві майстеркласи 🟠Кінологічні змагання та конкурси талантів для песиків 🟠Приємне спілкування серед однодумців 🟠Фотозони 🟠Ярмарок корисних, стильних та унікальних речей для песиків 🎫 Квитки за посиланням Зробіть Міжнародний день коргі унікальним та яскравим для себе та свого хвостика! Чекаємо вас на Коргії 3.0!🫶 #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

Тішимося, що тема ментального здоров'я займає зараз важливе місце в просторі і має ресурси підтримки. Одним з таких ресурсів є література. Книжкова оглядачка видавництва Vivat Олена Лисенко зібрала пʼять книжок про ментальне здоровʼя, які можна знайти на Книжковому Арсеналі 2025, що стартує 29 травня в Києві. https://www.village.com.ua/village/city/promo/363139-5-mentalhealth-book-arsenal Радимо придивитись до «Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому». Автор не тільки розповідає, як влаштована психотравма, а й дає практичні поради та перевірені техніки для боротьби з нею.

#кіно #рекомендація «Золоті руки» (1960) реж. Сергій Параджанов, Олексій Панкратьєв, Олександр Николенко Жанр: документальне Про що фільм: Фільм про українські традиційні художні ремесла та народне прикладне мистецтво, знятий Сергієм Параджановим на замовлення Київської студії телебачення. Українські майстрині і майстри гончарства, різьблення, вишивання, малярства та інших художніх промислів демонструють свої роботи у документальних і спеціально знятих ігрових сценах. Дивитися - тут 👇 https://online.dovzhenkocentre.org/films/zoloti-ruky/

#музика Режисер Ілля Дуцик та композиторка Катерина Гривул презентували щемке відео Vdykh Vydyk — особисту історію втрати, присвячену літнім людям і темі самотності. Робота виникла після невдалої спроби зняти документальне відео в будинку для людей похилого віку й стала рефлексією обох авторів на смерть близьких. Детальніше: https://suspilne.media/culture/1023813-reziser-illa-ducik-ta-kompozitorka-katerina-grivul-vipustili-semkij-klip-pro-litnih-ludej-ta-vtratu/ https://youtu.be/BVMiuLgg_iM?si=bl-p4Ru4wpPZaI6B

Питання проходження ВЛК і, зокрема, визнання непридатним до військової служби врегульовано Наказом Міноборони 402 2008 року (з подальшими змінами). 🙅На сьогодні для виключення з обліку недостатньо, щоб комісія дійшла висновку про непридатність. Такий висновок має бути відправлений на погодження до вищестоящої ВЛК. І тільки після того, як висновок повернеться з погодженням, ТЦК та СП матиме право на підставі цього висновку виключити з військового обліку. 🤯Проблема перша полягає в тому, що строки такого погодження законодавством не визначені ❌. Знаю випадки, коли таке погодження тривало більше року. 🤔Теоретично можна звертатись до вищестоящої ВЛК з проханням повідомити результати розгляду документів. Але і таке звернення не буде гарантією прискорення процедури. ❗❗❗Дуже хотілось би, щоб Міноборони визначило граничні строки такого погодження. 🤯Проблема друга полягає в тому, що після ВЛК і до погодження та виключення з обліку людина перебуває у невизначеному статусі. Добре, якщо військовозобов'язаний має відстрочку. Або має документ, який підтверджує, що попередньо ВЛК визнала його непридатним. Але часто такого немає, і людина ризикує бути незаконно мобілізованою. ❓Чи вноситься в реєстр інформація про такий висновок ВЛК до його погодження? Порядок ведення реєстру визначений Постановою КМУ, яка є ... секретною. 😢 Тому ми навіть не знаємо, чи є в тій постанові відповідь на цій питання. На практиці ми нерідко бачимо ситуації, коли в реєстр вноситься інформація про висновок ВЛК, але ще без виключення з обліку. Тим, хто опинився в такій ситуації невизначеності, раджу або просити ТЦК та СП внести в реєстр інформацію про висновок ВЛК (поки що без виключення), або просити надати документальне підтвердження (довідку), що висновок ВЛК про визнання непридатним перебуває на розгляді у вищестоящій ВЛК (таке підтвердження також можна отримати через адвокатський запит) - щоб пред'являти ці документи при перевірці.

#театри Одеський «Зелений театр» повертається — тепер не просто як сцена, а як простір підтримки й нових сенсів. У перервах між артпоказами та лекціями тут практикують медитацію, йогу й групову терапію. Бо сьогодні головна місія театру не гучні виступи, а мʼяке піклування про ментальне здоров’я. Більше — в матеріалі👇 https://suspilne.media/odesa/1009339-zelenij-teatr-v-odesi-znovu-vidkrivsa-kerivnik-prostoru-rozpoviv-cogo-ocikuvati-v-novomu-sezoni/