Напевно, одна з кращих ілюстрацій до 9 травня, яку варто активно поширити в соцмережах і тегати всіх політиків, від адміністрації Трампа і до тих, хто збирається їхати в Москву на парад.

(с) малюнок Andriy Yermolenko.

Кому це вигідно ?🤷
Думайте !🧏

🛑 50% генерації втрачено. Але Київська прокуратура блокує будівництво електростанції, яку мали запустити восени

7 травня 2025 року вирішиться, чи буде світло в українських домівках. Київський апеляційний суд розглядатиме справу, сфабриковану прокуратурою проти будівництва першої народної електростанції Inzhur Energy.

💥- 2500 українців вклали $12 млн в Inzhur Energy.
- Станція будується за договором з НЕК «Укренерго».
- Прокуратура стверджує, що її будують над газовою трубою. Їх «доказ» – малюнок геодезиста з розташуванням станції й труби, зроблений від руки. Без жодних координат і відстаней.
👮- Закон вимагає, щоб станція знаходилася за 2 м від газопроводу. Ця умова виконана – до нього 5 м.
👩‍🎓🧑‍🎓- Державні органи, включно з газовою службою і містобудівною інспекцією, не виявили порушень.

🧏А тепер найцікавіше: у сусідньому з електростанцією кооперативі «Скіфський» живе родич прокурора. Чи пов'язано це?🧐 Питання риторичне.

🫅Прокуратура вкотре ставить особисті інтереси високопосадовців та їхніх родичів вище за добробут звичайних українців🙆‍♀️🤦🤷

MAL'OPUS анонсували ще одну новинку — «Неосяжну блакить» — найкумеднішу історію про дайвінг… і трохи більше!

🤿 Іорі Кітахара переїжджає до приморського містечка, щоби розпочати навчання в університеті. Оселившись у свого дядька, що торгує спорядженням для підводного плавання, хлопець знайомиться з тутешнім дайвінг-клубом. Щоправда, плавання — це ледь не останнє, чим займаються ці розбишаки…

Гумор на межі абсурду, гіперболізований малюнок і купа голих чоловіків (🌚) — усе це манґа «Неосяжна блакить»! Виходитиме вона у форматі омнібуса, тобто по два томи оригінальної історії під однією обкладинкою.

▪️ томи 1–2
▪️ 394 сторінки
▪️ тверда обкладинка + супер
▪️ 390 грн (передзам.)
▪️ вихід восени

ПЕРЕДЗАМОВИТИ ПЕРШИЙ ОМНІБУС МАНҐИ «НЕОСЯЖНА БЛАКИТЬ»: https://malopus.com.ua/manga/grand-blue-omnibus-1

#архів
Жахи Хіросіми, 1945 рік.
Термічне випромінювання, що утворилося внаслідок вибуху, випалило на спині цієї жінки малюнок із тканини кімоно.

#малюнок #скелет #книжка

🤡У підмосковному Дзержинську за 1,6 млн рублів намалювали мурал із бійцем «Азову», помилково прийнявши його за військового рф

Малюнок присвятили 80-річчю перемоги у «великій вітчизняній». Коли з’ясувалося, кого саме зобразили, мурал терміново зафарбували.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Швидкий світанок

Вони прокинулись не від будильника, а від вибуху.

Десь не так далеко, за пагорбом, гуркотіло. Дім здригнувся, ніби прокинувся разом з ними — і теж не хотів вставати. Але часу не було. Фронт уже був поруч. І треба було їхати.

Мама швидко запихала в сумки найнеобхідніше: документи, ліки, хустинку з весілля, фотографії, де ще всі разом. Батько мовчки вантажив речі на вантажівку, яку дали волонтери. Її кузов уже був наполовину заповнений чужими валізами, торбами, кліткою з кроликом і дитячим велосипедом. Все те було не речами — а спогадами, які ніхто не хотів залишати.

Марічка, їхня донька, тримала в руках плюшевого ведмедика і питала:
— А ми повернемось?
— Так, обов’язково, — сказав тато, навіть не озирнувшись. Він не мав права сумніватись. Хоча очі в нього були червоні. Не від пилюки.

Бабуся запитала, чи можна забрати подушку. “Ту, вишиту, з павичем.” Її все життя шила ще дідова сестра. Мама кивнула і посміхнулась:
— Ми заберемо і подушку, і все, що пам’ятає нас.

Вантажівка заторохтіла, запиливши двір. У кабіні вже сиділи інші — жінки, діти, старенький чоловік із білою тростиною. Мама з Марічкою сіли поруч. Тато стрибнув останнім.
— Усі?
— Усі.

І поїхали.

Місто зникало за спинами, за хвилинами. Повз миготіли знайомі хати, парк із гойдалкою, школа, де Марічка малювала свій перший малюнок на уроці. Все здавалося нереальним — як сон, який ще не хочеш відпускати. Та вже мусиш.

Мовчали довго. Лише двигун гудів, а дорога стрибала під колесами. Потім мама прошепотіла:
— А пам’ятаєш, як ми тут гуляли восени?
— Дощ ішов і каштани падали під ноги, — відповів тато. — І ми тоді заблукали на годину.
— І було добре, що заблукали.

Марічка дивилась у вікно. Там, попереду, розливалося сонце — те саме, яке світило і вдома, і в кожному іншому місті. Вона стискала свого ведмедика і нарешті посміхнулась.
— А в новому місці є ліс?
— Є, — сказав тато. — І озеро.
— І гойдалки?
— Обов’язково.

Їхали довго. Але вже не тікали — вже прямували. Не від, а до. До безпеки. До спокою. До нового дому.

Залишилось багато — рідна вулиця, стіни, вікна, які бачили їхні радощі й страхи. Але забрали головне — одне одного, пам’ять і надію.

Бо навіть під час війни серце може пакувати речі швидко, але мріяти — повільно, вдумливо.

Вантажівка гуркотіла далі. І сонце в кабіні світило не гірше, ніж раніше.

Літо... ☀️
Малюнок Ірини Яресько.

Малюнок на асфальті

❗️ 50% генерації втрачено. Але Київська прокуратура блокує будівництво електростанції, яку мали запустити восени
7 травня 2025 року вирішиться, чи буде світло в українських домівках. Київський апеляційний суд розглядатиме справу, сфабриковану прокуратурою проти будівництва першої народної електростанції Inzhur Energy.
- 2500 українців вклали $12 млн в Inzhur Energy.
- Станція будується за договором з НЕК «Укренерго».
- Прокуратура стверджує, що її будують над газовою трубою. Їх «доказ» – малюнок геодезиста з розташуванням станції й труби, зроблений від руки. Без жодних координат і відстаней.
- Закон вимагає, щоб станція знаходилася за 2 м від газопроводу. Ця умова виконана – до нього 5 м.
- Державні органи, включно з газовою службою і містобудівною інспекцією, не виявили порушень.
А тепер найцікавіше: у сусідньому з електростанцією кооперативі «Скіфський» живе родич прокурора. Чи пов'язано це? Питання риторичне.
Прокуратура вкотре ставить особисті інтереси високопосадовців та їхніх родичів вище за добробут звичайних українців.