🦕Еволюція людини: від печери до психотерапії
---
Колись давно, коли ще Wi-Fi не ловив навіть у печерах, а слово "ментальне здоров’я" викликало підозру в чаклунстві, жили собі люди — прості, волохаті, з палицями. Їхній день складався з двох частин:
1. Не померти.
2. Знайти щось смачне, що не знайде їх першим.
---
• Кам’яна епоха: коли "криза ідентичності" означала "яка я тварина сьогодні?"

Психологія людей тоді була дуже проста: побачив ведмедя — тікай. Побачив ягоду — з’їж. Побачив сусіда — вдар (якщо він не твій племінник по маминій лінії).

Усе життя — це Тривога, Голод і Велике Чому-Сонце-Пече.

Вони ще не мали ТікТоку, але вже малювали на стінах і влаштовували перформанси типу "танець навколо вогню". Тобто мистецтво вже було. І психотерапія: іноді просто крикнути в печеру — і легше.
---

• Часи Ісуса: коли людина дізналася, що має совість, і з того часу не спить

В цей період люди вже навчилися вдягатися, сперечатися про мораль, і сваритися за віру — одним словом, дорослішати.
Замість "їсти — не з’їдять" тепер було:
Чи є життя після смерті?
Чи можна не платити податки, якщо я добрий?
Чи гріх їсти в піст, якщо дуже хочеться?

Психологія тоді переживала бум: люди відчували вину, каялися, кохали драматично і будували імперії, щоб довести, що вони не просто "мавпи з мозком".
---

• Сучасність: людина на антидепресантах, з фітнес-браслетом і екзистенційною кризою

Сьогодні людина має все. Вона не боїться ведмедя — тільки якщо це не ціна оренди квартири. У неї є смартфон, чат-боти, онлайн-психолог і календар місячних фаз.

Але вона все одно не знає, хто вона. І щоранку думає:
Пити каву чи сенс життя шукати?
Ця тривога — з дитинства чи з Інстаграму?
Я щасливий? Чи мені просто зручно?

Сучасна психологія каже: дитячі травми — це серйозно. Але в кам’яному віці це просто називалося: "Мене в дитинстві штовхнув мамонт, і з того часу я трішки боюся всього".
---

Порівняймо:
Епоха Головна мета Основна емоція Психологічний стан

Кам’яна: Вижити Страх Нема часу на рефлексію
Євангельська: Спастись Провина і надія Глибока моральна драма
Сучасна: Знайти себе Тривога + іронія Ходить до терапевта
---

Висновок:
Людина змінилася. В неї є інтернет, електричні зубні щітки, поняття «особисті межі» і стікери з капібарами.
Але водночас — не змінилася зовсім. Вона все ще шукає тепло, розуміння, ховається від страху, і хоче, щоб її хтось любив.

Раніше — це був хтось із племені. Потім — Бог. Тепер — лайки в соцмережах і, бажано, кіт.

І поки людина вранці прокидається, дивиться в дзеркало й питає себе:
"Хто я? І чому я знову прокинувся в понеділок?" —
можна бути впевненим: людство ще в процесі еволюції.

#поезія
Маю зошит маленький
із минулих часів.
В ньому почерк дрібненький
і не видно всіх слів.
В ньому дати затерті,
бо чорнило блідé.
Всі сторінки подерті
до дірòк. Та й таке...
Я його пам'ятаю
ще з колишніх часів.
Не дивлюсь. Не листаю
тих забутих чуттів.
Він і так в мою душу
врісся, корінь пустив.
Я пустила. Бо мушу...
Він моє диво з див.
В ньому вéсни пахучі
і каштанова осінь.
Дні медвяні й тягучі,
світлі, теплі та босі...
В ньому мрії й жадання
мають запах шипшини.
І забуте кохання
вабить смаком ожини.
І дощі, наче сльози,
у багряних світанках
кличуть літо і грози,
і танцюють на ґанку...
В ньому, мабуть, з пів серця,
ціла скриня любові...
І розбитих два скельця.
І душа з матіоли...
В ньому сни, що не сняться,
бродять привидом білим,
по куточках гніздяться
полинòм посивілим...
Зошит пахне травою
і хранить таїну.
Я його із собою
в інший світ заберу...

Людмила Галінська

СОН

Сон упав на нього, як мокре простирадло — липкий, важкий, незрозумілий. Він не пам’ятав, як заснув, але тепер усе бачив ясно, занадто ясно.

Він лежав у труні. Дерев’яна кришка була знята, над ним схилились обличчя — сумні, знайомі й чужі водночас. Хтось зітхав, хтось стискав губи, а хтось просто дивився крізь нього, немов через вікно, що давно не мили.

— Та я ж… я ж живий, — прошепотів він і спробував підвестися. І, на подив, легко це зробив.

Сів у труні, звісив ноги й подивився на процесію. Люди рушили вперед, гірко, повільно, з квітами, вінками, вигладженими костюмами. Хтось плакав, хтось фотографував. Вони не бачили його. Він ішов поряд, навіть махав рукою — марно.

Він не кричав. Уже ні. Лише спостерігав.

Процесія дійшла до цвинтаря, де земля була свіжа, м’яка, чорна. Йому показали яму — рівна, як коробка з-під телевізора. В цей момент у ньому щось клацнуло.

— Ви теж… ви всі… — прошепотів він і підійшов до першої людини в процесії.

Це була тітка Марія — завжди носила чорне, навіть на весілля. Він поклав їй долоню на очі. Вона здригнулась, зупинилась, злегка розплющила губи… і завмерла.

Далі була його вчителька математики, потім сусід-алкоголік, потім колишній товариш по роботі. Кожному він торкався очей. І кожен завмирав.

Очі. Вони були останнім, що живе.

Зрештою, дійшов до самого себе. До труни. Заглянув — там був він. Спокійний, тихий, майже смішний. Як хтось, хто щойно зняв важку маску після довгого спектаклю.

Він підніс руки до власного обличчя. Повільно, з повагою. І закрив собі очі.

Темрява була теплою. І тиха.

А коли він прокинувся — світ уже був іншим. Люди все ще поспішали, жували, сперечались, хрестились навмання. Але він знав: усі вони йдуть у тій самій процесії. Просто ще не помітили.

В Одесі через російський терор загинула 1 людина, 14 постраждалих – прокуратура
Пошкоджено 23-поверховий будинок, низку інших багатоквартирних житлових будинків, один з яких знищено вщент, господарчі споруди, навчальний заклад, магазини, автомобілі містян.

❗️Українці, максимальна увага до тривог! рф сильно й точково битиме по найбільших містах України десь до 24-25 червня, до саміту НАТО, – експерт НІСД Їжак.
Голова ЦПД також наголосив, що росія планує продовжувати терор наших міст ройовими атаками дронів.

❗️На Гуляйпільському напрямку наші підрозділи відбили один ворожий штурм поблизу Малинівки,- повідомили в Генштабі
На Оріхівському напрямку противник наступальних дій не проводив.
На Новопавлівському напрямку українські оборонці відбили 17 атак загарбників у районах Запоріжжя, Перебудови, Багатиря, Новосілки та Шевченко.
Загалом протягом минулої доби відбулося 176 бойових зіткнень по всіх напрямках.

Фанати "Фундації", знімайте пил з пульта – третій сезон вашого улюбленого науково-фантастичного серіалу скоро вийде на екрани. Екранізація культової серії Айзека Азімова продовжить розповідати про долю Галактичної Імперії та складні взаємини між персонажами, які борються за майбутнє людства.

Цікаво, що Айзек Азімов сам вважав, що "Фундація" непридатна для екранізації, мовляв, надто складна структура, мало екшену і надто багато розмов про ймовірності. Шоураннер Девід С. Ґоєр же заявляв, що має план на вісім сезонів. Так що, якщо все піде за планом — епопея може стати ще грандіознішою, ніж "Гра престолів".

Офіційний трейлер третього сезону серіалу "Фундація" вже в мережі і він одразу ж підкорив серця фанатів:

https://youtu.be/Jj6aPR_Ldlo?si=4GLuW3iTsDmCiDIS

Українські пенсіонери – найбідніші в Європі: які виплати отримують у сусідніх країнах
Станом на квітень 2025 року середній розмір пенсії в Україні становить 6341 грн, а мінімальна — лише 2361 грн.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
https://brovaryregion.in.ua/?p=43413

Про наслідки атаки безпілотників по Шевченківському та Київському районах Харкова ввечері 19 червня розповіли в обласній прокуратурі

Відео: Харківська обласна прокуратура

Гастрономічне життя Києва: кафешантани.

У путівнику 1912 року писали:
«Шумно живе тільки Хрещатик — місце чисто міської торгівлі і улюблене місце осінніх і зимових прогулянок киян. Решта вулиць — мертві».

Ще з середини XIX століття в центрі Києва почали з’являтися кафешантани — розважальні кафе-ресторани з відкритою сценою, живою музикою та різноманітними виставами.

Одним із найвідоміших був кафешантан «Шато-де Флер», що розташовувався на місці сучасного стадіону «Динамо». У його великому платному парку з клумбами й електричним освітленням влаштовували бали, концерти, театральні вистави, кіносеанси, поетичні вечори, повітряні шоу з акробатами й феєрверками.

Тут також діяли перші у Києві місячні абонементи на бізнес-ланчі:
• три страви — 9 рублів,
• чотири страви — 12 рублів,
• п’ять страв — 15 рублів.

Вхід на вечірні заходи залежав від програми і коштував у середньому близько 40 копійок.

Навіть у часи Першої світової війни та революції кафе й ресторани не припиняли своєї роботи.
#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv