• Навіть справжні доларові купюри можуть спричинити труднощі під час обміну в банках та обмінниках України
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    https://brovaryregion.in.ua/?p=43856
    Навіть справжні доларові купюри можуть спричинити труднощі під час обміну в банках та обмінниках України #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини https://brovaryregion.in.ua/?p=43856
    BROVARYREGION.IN.UA
    Такі гроші не прийме жоден банк: українців попередили щодо валюти
    Навіть справжні доларові купюри можуть спричинити труднощі під час обміну в банках та обмінниках України. Про це повідомляє Національний банк України. Що вважається "небажаною" валютою За даними НБУ, до сумнівної готівки належать банкноти, які викликають підозру у справжності. Якщо касир чи фахівец
    181переглядів
  • #моїкрасуні💋💋💋
    #моїкрасуні💋💋💋
    Love
    Like
    5
    1Kпереглядів 75Відтворень
  • Прогулявшись ще трохи, я опинився на набережній. Декілька хвилин спостерігав за нічним морем, та зоряним небом, слухаючи плескіт хвиль. Коли зібрався йти до себе, почув знайомі голоси. Трохи далі, біля пристані, прогулювалися Селена й Лоренцо.
    Він як завжди тримався самовпевнено. Нахвалював свій фрегат, розказуючи про його міць. А потім запропонував повечеряти в кают-компанії, на що та відповідала відмовою.
    — Уже пізно, мені час додому. Батько, мабуть, хвилюється, — сказала вона, намагаючись відсторонитися.
    — Та він же сам дозволив вам прогулятись зі мною, — усміхнувся Лоренцо, намагаючись взяти її під руку.
    — Це я пішла, бо батько попросив, а не тому, що хотіла, — відповіла вона, рішуче відкинувши його руку.
    Але Лоренцо не збирався зупинятись. Відмова роздратувала його, оскільки він звик отримувати бажане. І лише те, що Селена донька маркіза, не дозволяло зірвати з себе маску ввічливості. Бо норовлива поведінка дівчини несказанно обурювала його.
    Я підійшов ближче та привітався з Селеною:
    — Добрий вечір, сеньйорита. Гарна погода для прогулянки?
    Вона легенько усміхнулась мені. Лоренцо ж потемнів, мов хмара перед бурею.
    — Геть звідси, жебраче! Чи повчити, як поводити себе з вищими за рангом? — рикнув він і поклав долоню на ефес шаблі.
    — То, може, самі спершу навчитесь поводитись по-людськи. Особливо в присутності дівчини, — відповів я спокійно, але твердо.
    — Послухай, дурнику, сьогодні вранці я пошкодував тебе, оскільки поспішав у важливіших справах, ніж спілкування з усілякими обшарпанцями. Зараз у мене досить часу, щоб поставити тебе на місце!
    — Заспокойтеся, адже він вам нічого не зробив, — налякано вимовила Селена.
    — Не захищайте його! — нагрубив він їй у відповідь, — він має знати з ким розмовляє!
    — Не смійте мені вказувати! - відповіла вона, ставши між нами.
    Здавалося, її запал трохи осадив лють Лоренцо, але за мить він, відштовхнувши Селену, підійшов до мене і схопив за комір.
    — Забирайся звідси, або пошкодуєш, — прошипів він, люто дивлячись мені в очі.
    Я вирвався і відштовхнув цього мерзотника, вихопивши шаблю.
    — Мені байдуже, що ви там кажете про мене! — якомога спокійніше промовив я, хоча в цю мить в середині бурлив океан, — але ображати таку шляхетну дівчину, як сеньйорита Селена, вам не дозволю!
    Очі Лоренцо спалахнули хижим блиском. Понад усе, в цю мить він бажав стерти мене з лиця землі. Він рвучко вихопив шаблю й кинувся на мене, мов розлючений кабан.
    На щастя, уроки Фернандо не минули даремно — моя рука вже не тремтіла, а клинок слухався краще, ніж будь-коли. Я зумів відбити кілька підступних випадів і навіть роздер йому камзол, змусивши люто вилаятись.
    Селена благала нас зупинитися, кидалась між нами, мов намагалась вгамувати бурю. Але бій уже розгорівся на повну силу. Кілька разів я дивом уникнув його підлих фінтів — він бився нечесно, зухвало, але вправно. Здавалося, що він ось-ось зламає мій захист, але я тримався. Я відступав, але не давав йому поранити мене.
    Як вчив Фернандо, я не зводив погляду з його очей. Це почало дратувало Лоренцо. Він почав атакувати, ще лютіше, іноді забуваючи про захист.
    Черговий різкий випад, я ледь встиг відскочити, та навіть провів атаку, яку той якось незграбно, та все ж відбив. Супротивник кидав на мене пекучі, повні ненависті погляди. Секунди тягнулися незвично довго. Він на якусь мить зупинився, змінив стійку, та кинувся на мене. В ті миті, я ледве встигав за ним, а одного разу він неймовірно міцним ударом, ледь не вибив в мене шаблю.
    Та у запалі чергової атаки Лоренцо відкрився, і я, не гаючи ані миті, ковзнув уперед і приставив клинок до його горлянки. Його тіло завмерло, очі розширились. Він спробував ухилитися, але усвідомивши, що перемога за мною, зі злістю та зневагою жбурнув свою шаблю. Вона з брязкотом упала на камінь.
    — Чого став? — загорлав Лоренцо, палаючи люттю. — Вдар! Не вистачає духу добити супротивника?
    — Не хочу проливати кров… навіть такого покидька, як ви, — спокійно відповів я, прибираючи клинок. — Тим паче на очах такої чарівної дівчини.
    — Ще побачимось, — прошипів він крізь зуби. — Наступного разу тобі так не пощастить. — Пішли звідси! — грубо кинув він Селені, ніби щось наказував своїм матросам.
    — Вона нікуди з вами не піде, — твердо сказав я. — Якщо звісно, сама того не забажає.
    — Дозвольте мені провести вас, — звернувся я якомога лагідніше до Селени, яка ще не відійшла від побаченого, але трималась впевнено.
    — Із великим задоволенням, — усміхнулась вона, ніжно взявши мене під руку.
    Лоренцо залишалося лише сипати прокльонами та злобними обіцянками, спостерігаючи, як ми повільно відходимо в темряву вечора. Очі його палали вогнем, але він не наважився більше наблизитись.
    Селена ж була щиро рада нашій зустрічі й моєму втручанню.

    Читати далі за посиланням

    https://arkush.net/book/18589/15

    Приємного читання!!!

    #морські_баталії #пригоди #пірати
    #любовний_роман #історична_проза
    #романтика #пригоди #Карибське_море.
    #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата
    #черруа #вітрильник #фехтування #шабля
    Прогулявшись ще трохи, я опинився на набережній. Декілька хвилин спостерігав за нічним морем, та зоряним небом, слухаючи плескіт хвиль. Коли зібрався йти до себе, почув знайомі голоси. Трохи далі, біля пристані, прогулювалися Селена й Лоренцо. Він як завжди тримався самовпевнено. Нахвалював свій фрегат, розказуючи про його міць. А потім запропонував повечеряти в кают-компанії, на що та відповідала відмовою. — Уже пізно, мені час додому. Батько, мабуть, хвилюється, — сказала вона, намагаючись відсторонитися. — Та він же сам дозволив вам прогулятись зі мною, — усміхнувся Лоренцо, намагаючись взяти її під руку. — Це я пішла, бо батько попросив, а не тому, що хотіла, — відповіла вона, рішуче відкинувши його руку. Але Лоренцо не збирався зупинятись. Відмова роздратувала його, оскільки він звик отримувати бажане. І лише те, що Селена донька маркіза, не дозволяло зірвати з себе маску ввічливості. Бо норовлива поведінка дівчини несказанно обурювала його. Я підійшов ближче та привітався з Селеною: — Добрий вечір, сеньйорита. Гарна погода для прогулянки? Вона легенько усміхнулась мені. Лоренцо ж потемнів, мов хмара перед бурею. — Геть звідси, жебраче! Чи повчити, як поводити себе з вищими за рангом? — рикнув він і поклав долоню на ефес шаблі. — То, може, самі спершу навчитесь поводитись по-людськи. Особливо в присутності дівчини, — відповів я спокійно, але твердо. — Послухай, дурнику, сьогодні вранці я пошкодував тебе, оскільки поспішав у важливіших справах, ніж спілкування з усілякими обшарпанцями. Зараз у мене досить часу, щоб поставити тебе на місце! — Заспокойтеся, адже він вам нічого не зробив, — налякано вимовила Селена. — Не захищайте його! — нагрубив він їй у відповідь, — він має знати з ким розмовляє! — Не смійте мені вказувати! - відповіла вона, ставши між нами. Здавалося, її запал трохи осадив лють Лоренцо, але за мить він, відштовхнувши Селену, підійшов до мене і схопив за комір. — Забирайся звідси, або пошкодуєш, — прошипів він, люто дивлячись мені в очі. Я вирвався і відштовхнув цього мерзотника, вихопивши шаблю. — Мені байдуже, що ви там кажете про мене! — якомога спокійніше промовив я, хоча в цю мить в середині бурлив океан, — але ображати таку шляхетну дівчину, як сеньйорита Селена, вам не дозволю! Очі Лоренцо спалахнули хижим блиском. Понад усе, в цю мить він бажав стерти мене з лиця землі. Він рвучко вихопив шаблю й кинувся на мене, мов розлючений кабан. На щастя, уроки Фернандо не минули даремно — моя рука вже не тремтіла, а клинок слухався краще, ніж будь-коли. Я зумів відбити кілька підступних випадів і навіть роздер йому камзол, змусивши люто вилаятись. Селена благала нас зупинитися, кидалась між нами, мов намагалась вгамувати бурю. Але бій уже розгорівся на повну силу. Кілька разів я дивом уникнув його підлих фінтів — він бився нечесно, зухвало, але вправно. Здавалося, що він ось-ось зламає мій захист, але я тримався. Я відступав, але не давав йому поранити мене. Як вчив Фернандо, я не зводив погляду з його очей. Це почало дратувало Лоренцо. Він почав атакувати, ще лютіше, іноді забуваючи про захист. Черговий різкий випад, я ледь встиг відскочити, та навіть провів атаку, яку той якось незграбно, та все ж відбив. Супротивник кидав на мене пекучі, повні ненависті погляди. Секунди тягнулися незвично довго. Він на якусь мить зупинився, змінив стійку, та кинувся на мене. В ті миті, я ледве встигав за ним, а одного разу він неймовірно міцним ударом, ледь не вибив в мене шаблю. Та у запалі чергової атаки Лоренцо відкрився, і я, не гаючи ані миті, ковзнув уперед і приставив клинок до його горлянки. Його тіло завмерло, очі розширились. Він спробував ухилитися, але усвідомивши, що перемога за мною, зі злістю та зневагою жбурнув свою шаблю. Вона з брязкотом упала на камінь. — Чого став? — загорлав Лоренцо, палаючи люттю. — Вдар! Не вистачає духу добити супротивника? — Не хочу проливати кров… навіть такого покидька, як ви, — спокійно відповів я, прибираючи клинок. — Тим паче на очах такої чарівної дівчини. — Ще побачимось, — прошипів він крізь зуби. — Наступного разу тобі так не пощастить. — Пішли звідси! — грубо кинув він Селені, ніби щось наказував своїм матросам. — Вона нікуди з вами не піде, — твердо сказав я. — Якщо звісно, сама того не забажає. — Дозвольте мені провести вас, — звернувся я якомога лагідніше до Селени, яка ще не відійшла від побаченого, але трималась впевнено. — Із великим задоволенням, — усміхнулась вона, ніжно взявши мене під руку. Лоренцо залишалося лише сипати прокльонами та злобними обіцянками, спостерігаючи, як ми повільно відходимо в темряву вечора. Очі його палали вогнем, але він не наважився більше наблизитись. Селена ж була щиро рада нашій зустрічі й моєму втручанню. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/15 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #черруа #вітрильник #фехтування #шабля
    Like
    1
    3Kпереглядів
  • Дуже вчасно я вчора бурхливо ̶,̶ ̶я̶к̶ ̶в̶ ̶н̶і̶м̶е̶ц̶ь̶к̶і̶й̶ ̶п̶о̶р̶н̶о̶г̶р̶а̶ф̶і̶ч̶н̶і̶й̶ ̶с̶т̶р̶і̶ч̶ц̶і̶,̶фінішувала з вигрібанням квітників!:)

    Бо сьогодні за бортом демонструють холод та вітер, який з мене каптур здував, коли я годувала курей!

    Зграя моїх численних котиків нудотно волає під дверима…
    Спритно біжить в напрямку двору.
    Тормозить на сходинках ганочку та з матюччям повертається назад у хату!:)
    Щоб вже за хвилину знов нудити під тими ж дверима!:)
    - Зачини двері!
    Та знов відчини!
    Й щоб цього разу там вже було тепло!:)

    Самий нудотний та вимогливий з моїх вісьмох котів - чорний Філя!:)

    Всі інші спатимуть зі мною, або ще десь, поки я не підіймуся!:)

    Та ж чорнодупа потвора буде сновигати по хаті та несамовито волати:
    - Ййййййййааааа бачу днооооо!:)))

    А потім продовжувати свої несамовиті лементування вже під дверима!:)

    Товкуся по обійстю, озираю обійстя…
    Розмірковую?
    Чи вже не час прибрати в якийсь закапелок свої снігоприбиральні девайси?:)

    Бо якийсь вони зухвалий вигляд мають!:)
    На тлі квітучих крокусів з підсніжниками?:)

    Чи не поспішати ще, щоб не встигнути?:)
    Бо синоптики ще якимись катаклізЬмами погрожують?:)

    А взагалі…
    Інколи відсутність позитивної динаміки - вже позитивна динаміка!

    Зиму пережили?
    Сподіваюся, й весну переживемо?
    А там диви, й до літа дотягнемо!
    Невсеремось!!!

    Ви там як?
    Дуже вчасно я вчора бурхливо ̶,̶ ̶я̶к̶ ̶в̶ ̶н̶і̶м̶е̶ц̶ь̶к̶і̶й̶ ̶п̶о̶р̶н̶о̶г̶р̶а̶ф̶і̶ч̶н̶і̶й̶ ̶с̶т̶р̶і̶ч̶ц̶і̶,̶фінішувала з вигрібанням квітників!:) Бо сьогодні за бортом демонструють холод та вітер, який з мене каптур здував, коли я годувала курей! Зграя моїх численних котиків нудотно волає під дверима… Спритно біжить в напрямку двору. Тормозить на сходинках ганочку та з матюччям повертається назад у хату!:) Щоб вже за хвилину знов нудити під тими ж дверима!:) - Зачини двері! Та знов відчини! Й щоб цього разу там вже було тепло!:) Самий нудотний та вимогливий з моїх вісьмох котів - чорний Філя!:) Всі інші спатимуть зі мною, або ще десь, поки я не підіймуся!:) Та ж чорнодупа потвора буде сновигати по хаті та несамовито волати: - Ййййййййааааа бачу днооооо!:))) А потім продовжувати свої несамовиті лементування вже під дверима!:) Товкуся по обійстю, озираю обійстя… Розмірковую? Чи вже не час прибрати в якийсь закапелок свої снігоприбиральні девайси?:) Бо якийсь вони зухвалий вигляд мають!:) На тлі квітучих крокусів з підсніжниками?:) Чи не поспішати ще, щоб не встигнути?:) Бо синоптики ще якимись катаклізЬмами погрожують?:) А взагалі… Інколи відсутність позитивної динаміки - вже позитивна динаміка! Зиму пережили? Сподіваюся, й весну переживемо? А там диви, й до літа дотягнемо! Невсеремось!!! Ви там як?
    193переглядів
  • Like
    1
    79переглядів
  • Like
    2
    102переглядів
  • У бою за Україну загинув воїн зі Львівщини Богдан Пахольчишин. Випускник художнього училища, він мусив взяти до рук зброю, аби захищати рідну землю
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=45553
    У бою за Україну загинув воїн зі Львівщини Богдан Пахольчишин. Випускник художнього училища, він мусив взяти до рук зброю, аби захищати рідну землю #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=45553
    BROVARYREGION.IN.UA
    Своєї сім’ї створити не встиг: на фронті загинув 29-річний захисник зі Львівщини
    У бою за Україну загинув воїн зі Львівщини Богдан Пахольчишин. Випускник художнього училища, він мусив взяти до рук зброю, аби захищати рідну землю від російських окупантів. Захисникові навіки залишиться 29 років, він так і не встиг створити власну родину. Трагічну звістку повідомили у Стрийській мі
    82переглядів
  • 🥛 Авторка Vogue Дезіре Остланд вирішила перевірити на власному досвіді, як щоденне вживання кефіру впливає на самопочуття, травлення та здоров’я кишківника. У цій статті вона ділиться особистим досвідом: як змінився її організм, чи справді кефір покращує мікрофлору, як приготувати його вдома та чи варто пити кефір щодня.

    📝 Що Дезіре помітила після двох тижнів?
    Найперше — зникло здуття. Мені легше після їжі. Шлунок працює спокійно, немає важкості. Навіть якщо переїла — кефір допомагає швидше повернути комфорт. Це серйозно вплинуло на моє загальне самопочуття. Поки інших змін я не відчула. Але мені подобається сам процес приготування кефіру. Мені подобається його смак. А головне — я точно знаю, що роблю щось корисне для свого організму.

    Перелік користі кефіру та рецепт домашнього варіанту за посиланням:
    https://vogue.ua/article/beauty/byuti-gid/shcho-bude-yakshcho-piti-ke...
    🥛 Авторка Vogue Дезіре Остланд вирішила перевірити на власному досвіді, як щоденне вживання кефіру впливає на самопочуття, травлення та здоров’я кишківника. У цій статті вона ділиться особистим досвідом: як змінився її організм, чи справді кефір покращує мікрофлору, як приготувати його вдома та чи варто пити кефір щодня. 📝 Що Дезіре помітила після двох тижнів? Найперше — зникло здуття. Мені легше після їжі. Шлунок працює спокійно, немає важкості. Навіть якщо переїла — кефір допомагає швидше повернути комфорт. Це серйозно вплинуло на моє загальне самопочуття. Поки інших змін я не відчула. Але мені подобається сам процес приготування кефіру. Мені подобається його смак. А головне — я точно знаю, що роблю щось корисне для свого організму. Перелік користі кефіру та рецепт домашнього варіанту за посиланням: https://vogue.ua/article/beauty/byuti-gid/shcho-bude-yakshcho-piti-kefir-shchodnya-protyagom-misyacya-59560.html
    Like
    1
    632переглядів
  • Коли в магазині намагаєшся зрозуміти, чи подобається тобі взуття 👟😁
    Коли в магазині намагаєшся зрозуміти, чи подобається тобі взуття 👟😁
    Haha
    3
    506переглядів 31Відтворень 1 Поширень
  • Love
    2
    44переглядів