242переглядів
Каталог
Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів
-
-
Amazon MGM Studios перемогла у перегонах за права на екранізацію гри Split Fiction. Режисером фільму буде Джон М. Чу (“Wicked: Чародійка”, “Шалено багаті азійці”). Deadline повідомляє, що угода зі студією Amazon MGM зараз знаходиться на стадії завершення, і вона коштуватиме трохи понад $2 млн.
Одну з головних ролей в екранізації зіграє Сідні Свіні. Також вона буде виконавчою продюсеркою проєкту. Над сценарієм працюватимуть сценаристи “Дедпула та Росомахи” Пол Вернік та Ретт Різ.
Split Fiction — це пригодницький бойовик та платформер, розроблений Hazelight Studios та виданий Electronic Arts. Вона орієнтована виключно на кооперативний мультиплеєр і розповідає про письменниць Міо Хадсон та Зої Фостер, які опиняються ув'язненими у світі своїх оповідань, коли їх підключають до машини, створеної для викрадення креативних ідей. Гра вийшла 6 березня цього року, а рішення про те, що її будуть екранізувати, було ухвалене буквально за два тижні з моменту релізу. І питання було лише у тому, хто це робитиме.
#Коло_Кіно #Новини_кіно #Екранізації_ігорAmazon MGM Studios перемогла у перегонах за права на екранізацію гри Split Fiction. Режисером фільму буде Джон М. Чу (“Wicked: Чародійка”, “Шалено багаті азійці”). Deadline повідомляє, що угода зі студією Amazon MGM зараз знаходиться на стадії завершення, і вона коштуватиме трохи понад $2 млн. Одну з головних ролей в екранізації зіграє Сідні Свіні. Також вона буде виконавчою продюсеркою проєкту. Над сценарієм працюватимуть сценаристи “Дедпула та Росомахи” Пол Вернік та Ретт Різ. Split Fiction — це пригодницький бойовик та платформер, розроблений Hazelight Studios та виданий Electronic Arts. Вона орієнтована виключно на кооперативний мультиплеєр і розповідає про письменниць Міо Хадсон та Зої Фостер, які опиняються ув'язненими у світі своїх оповідань, коли їх підключають до машини, створеної для викрадення креативних ідей. Гра вийшла 6 березня цього року, а рішення про те, що її будуть екранізувати, було ухвалене буквально за два тижні з моменту релізу. І питання було лише у тому, хто це робитиме. #Коло_Кіно #Новини_кіно #Екранізації_ігор
4
1Kпереглядів -
Привіт! Я — Ван Хельсінг. Якщо ви думаєте, що я тільки полюю на вампірів 🧛♂️, то дарма. Я ще й уважний дослідник народних звичаїв, особливо тих, які пахнуть часником, воском і панікою.
Колись я заїхав у маленьке закарпатське село. Сутінки, туман, на вулицях — жодної душі. А на кожному підвіконні… пляшки з водою 💧. Спочатку подумав: ну все, фестиваль мінералки. Але ні — це старий народний метод захисту.
То що ж воно таке, ці пляшки у вікнах?
За повір’ям, вода “ламає” погляд нечистої сили — вона не може перетнути відображення. Ніби як цифрова пастка, тільки з кришталевої.
У деяких регіонах вірили, що вода вбирає негатив, як губка. Якщо на тебе щось “недобре” подивилось — краще налий води у баночку й постав біля себе. Зранку виллєш — і змиєш усе лихе 🚿.
А ще віконні пляшки — це сигнал. Для своїх — “тут хата захищена”. Для чужих — “обійди десятою дорогою” 🚷.
І хоч жоден науковий журнал цього не підтвердив, я, як досвідчений мисливець, скажу так: іноді працює не зброя, а звичка, в яку вкладена віра.
Ну і вода зайвою не буває — хоча б чай заварити 🍵.
З вічною пильністю,
Ван Хельсінг
#fan_art #супер_порада #супер_фактПривіт! Я — Ван Хельсінг. Якщо ви думаєте, що я тільки полюю на вампірів 🧛♂️, то дарма. Я ще й уважний дослідник народних звичаїв, особливо тих, які пахнуть часником, воском і панікою. Колись я заїхав у маленьке закарпатське село. Сутінки, туман, на вулицях — жодної душі. А на кожному підвіконні… пляшки з водою 💧. Спочатку подумав: ну все, фестиваль мінералки. Але ні — це старий народний метод захисту. То що ж воно таке, ці пляшки у вікнах? За повір’ям, вода “ламає” погляд нечистої сили — вона не може перетнути відображення. Ніби як цифрова пастка, тільки з кришталевої. У деяких регіонах вірили, що вода вбирає негатив, як губка. Якщо на тебе щось “недобре” подивилось — краще налий води у баночку й постав біля себе. Зранку виллєш — і змиєш усе лихе 🚿. А ще віконні пляшки — це сигнал. Для своїх — “тут хата захищена”. Для чужих — “обійди десятою дорогою” 🚷. І хоч жоден науковий журнал цього не підтвердив, я, як досвідчений мисливець, скажу так: іноді працює не зброя, а звичка, в яку вкладена віра. Ну і вода зайвою не буває — хоча б чай заварити 🍵. З вічною пильністю, Ван Хельсінг #fan_art #супер_порада #супер_факт
5
3Kпереглядів -
https://youtu.be/SAcqv8WLcgg?si=pnUV70ezx6fw7p56
233переглядів -
☄️ Могли запустити ракету до Уралу, але 1 червня 1996 року Україна позбулася статусу ядерної держави
В цей день, рівно 29 років тому, ми передали останні ядерні ракети до рф згідно Будапештського меморандуму. У 1991 в Україні знаходились 130 СС-19, 46 СС-24, до 43 Ту-95МС і Ту-160, до 2156 стратегічних ядерних боєзарядів і до 4200 тактичних ядерних боєзарядів.
ЗСУ🇺🇦Доповідають (https://t.me/ BqfC9XtFoeAyNjAy)☄️ Могли запустити ракету до Уралу, але 1 червня 1996 року Україна позбулася статусу ядерної держави В цей день, рівно 29 років тому, ми передали останні ядерні ракети до рф згідно Будапештського меморандуму. У 1991 в Україні знаходились 130 СС-19, 46 СС-24, до 43 Ту-95МС і Ту-160, до 2156 стратегічних ядерних боєзарядів і до 4200 тактичних ядерних боєзарядів. ЗСУ🇺🇦Доповідають (https://t.me/+BqfC9XtFoeAyNjAy)506переглядів 6Відтворень -
#new_ukrainian_music #українська_музика
#folk_metal #фолк_метал
#що_послухати #для_настрою
Midgard - Перевертень (2025)
https://www.youtube.com/watch?v=0opaBPfSjdk#new_ukrainian_music #українська_музика #folk_metal #фолк_метал #що_послухати #для_настрою Midgard - Перевертень (2025) https://www.youtube.com/watch?v=0opaBPfSjdk
1
2Kпереглядів -
#новий_розділ
#морські_баталії #пригоди #пірати
#любовний_роман #історична_проза
Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші.
Коли наша ескадра підійшла ближче, Фернандо наказав спустити шлюпку, у якій разом з Тьягу та ще кількома індіанцями вирушив до берега. Було помітно, що наші кораблі спершу добряче налякали місцевих — очевидно, вони не впізнали ні Фернандо, ні Тьягу. Індіанські човни миттєво пристали до берега, і люди з них кинулися врозсип. Напевно, дехто сховався в чагарниках, щоб дати непроханим гостям гідну відсіч, інші ж стрімголов побігли до селища, щоб попередити своїх про небезпеку.
Коли шлюпка з нашим капітаном наблизилася до берега, Тьягу підвівся й голосно вигукнув щось своєю мовою. Після цього з чагарників вийшло кілька індіанців зі списами й попрямували до човна. Після короткої розмови Тьягу разом з одним із них та кількома супутниками рушили вглиб суходолу, а Фернандо повернувся на корабель.
Піднявшись на борт, він повідомив, що індіанці щиро зраділи звістці про визволення своїх родичів із полону й запрошують нас у гості. Вони також погодилися допомогти з провізією та ремонтом. Як і обіцяв, Фернандо передасть їм частину вогнепальної зброї та боєприпасів.
За пів години я разом із Педро і п’ятьма звільненими чарруа на одному з наших човнів наближався до берега. Індіанців там зустрічали їхні рідні. Неможливо описати словами ту радість, яку вони відчули, побачивши, як їм здавалося, назавжди втрачених чоловіків, дружин, дітей і батьків. До індіанця, що сидів поруч зі мною й нарешті зійшов на берег, підбігли двоє маленьких бешкетників, стрибнули йому на руки й міцно обійняли батька. За ними підійшла індіанка — вочевидь, його дружина й мати цих дітей. Від цієї картини сльози з’явилися не лише в мене, а й на обличчі завжди незворушного дона Криштіану.
Ми попрямували до селища чарруа, а я згадував, як опинився тут уперше й скільки всього з того часу зі мною сталося.
Там, як нам здалося, готувалися до якогось свята. Загалом усе лишалося таким, яким ми залишили його в той день, коли вирушили звідси. У натовпі індіанців я помітив дівчину, яка подобалась Педро, — Наяру. Він не забував про неї, хоч і не зізнавався в цьому. Вона стояла поруч із високим індіанцем, певно її нареченим
Педро також побачив їх, і з виразу його обличчя було зрозуміло, що йому неприємно бачити її в компанії іншого. Хоча він, як і ми всі, розумів, що між ними нічого б не вийшло. Він ледь знав її мову, а вона не розуміла жодного слова португальською.
Я бачив, як йому кортіло підійти до неї, не зважаючи ні на її нареченого, ні на можливі наслідки. Я, як ніхто інший, розумів свого старого друга і не знав, як йому допомогти. Тим часом Наяра, помітивши нас, сама підійшла й сказала своєю мовою, що рада нас бачити. Вона тепло усміхнулася Педро.
Він спробував узяти її руку, але, побачивши, як її наречений рушає в наш бік, вирішив не загострювати ситуацію. Та я помітив, з якою теплотою вона дивилась на нього. Їхня зустріч була просякнута почуттями, які не потребували слів. Хоч він і був португальським моряком, якому незабаром доведеться залишити ці береги назавжди, а вона — простою індіанською дівчиною, чужою нашому способу життя й цивілізації, між ними в цю мить панувало якесь особливе, зрозуміле лише їм двом єднання. Здавалося, що для них часу й світу довкола не існувало.
Читати далі за посиланням
https://arkush.net/book/18589/25
Приємного читання!!!
#морські_баталії #пригоди #пірати
#любовний_роман #історична_проза
#романтика #пригоди #Карибське_море.
#Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата
#чарруа #вітрильник #фехтування #шабля#новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Коли наша ескадра підійшла ближче, Фернандо наказав спустити шлюпку, у якій разом з Тьягу та ще кількома індіанцями вирушив до берега. Було помітно, що наші кораблі спершу добряче налякали місцевих — очевидно, вони не впізнали ні Фернандо, ні Тьягу. Індіанські човни миттєво пристали до берега, і люди з них кинулися врозсип. Напевно, дехто сховався в чагарниках, щоб дати непроханим гостям гідну відсіч, інші ж стрімголов побігли до селища, щоб попередити своїх про небезпеку. Коли шлюпка з нашим капітаном наблизилася до берега, Тьягу підвівся й голосно вигукнув щось своєю мовою. Після цього з чагарників вийшло кілька індіанців зі списами й попрямували до човна. Після короткої розмови Тьягу разом з одним із них та кількома супутниками рушили вглиб суходолу, а Фернандо повернувся на корабель. Піднявшись на борт, він повідомив, що індіанці щиро зраділи звістці про визволення своїх родичів із полону й запрошують нас у гості. Вони також погодилися допомогти з провізією та ремонтом. Як і обіцяв, Фернандо передасть їм частину вогнепальної зброї та боєприпасів. За пів години я разом із Педро і п’ятьма звільненими чарруа на одному з наших човнів наближався до берега. Індіанців там зустрічали їхні рідні. Неможливо описати словами ту радість, яку вони відчули, побачивши, як їм здавалося, назавжди втрачених чоловіків, дружин, дітей і батьків. До індіанця, що сидів поруч зі мною й нарешті зійшов на берег, підбігли двоє маленьких бешкетників, стрибнули йому на руки й міцно обійняли батька. За ними підійшла індіанка — вочевидь, його дружина й мати цих дітей. Від цієї картини сльози з’явилися не лише в мене, а й на обличчі завжди незворушного дона Криштіану. Ми попрямували до селища чарруа, а я згадував, як опинився тут уперше й скільки всього з того часу зі мною сталося. Там, як нам здалося, готувалися до якогось свята. Загалом усе лишалося таким, яким ми залишили його в той день, коли вирушили звідси. У натовпі індіанців я помітив дівчину, яка подобалась Педро, — Наяру. Він не забував про неї, хоч і не зізнавався в цьому. Вона стояла поруч із високим індіанцем, певно її нареченим Педро також побачив їх, і з виразу його обличчя було зрозуміло, що йому неприємно бачити її в компанії іншого. Хоча він, як і ми всі, розумів, що між ними нічого б не вийшло. Він ледь знав її мову, а вона не розуміла жодного слова португальською. Я бачив, як йому кортіло підійти до неї, не зважаючи ні на її нареченого, ні на можливі наслідки. Я, як ніхто інший, розумів свого старого друга і не знав, як йому допомогти. Тим часом Наяра, помітивши нас, сама підійшла й сказала своєю мовою, що рада нас бачити. Вона тепло усміхнулася Педро. Він спробував узяти її руку, але, побачивши, як її наречений рушає в наш бік, вирішив не загострювати ситуацію. Та я помітив, з якою теплотою вона дивилась на нього. Їхня зустріч була просякнута почуттями, які не потребували слів. Хоч він і був португальським моряком, якому незабаром доведеться залишити ці береги назавжди, а вона — простою індіанською дівчиною, чужою нашому способу життя й цивілізації, між ними в цю мить панувало якесь особливе, зрозуміле лише їм двом єднання. Здавалося, що для них часу й світу довкола не існувало. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/25 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля6Kпереглядів -
У z-патріотиків конкретно рве дупи після вчорашнього масованого нальоту дронів 😁
А нам нравицця як воно горить 😁
#новини
#раша
#наболотахвсестабільно
#оркостанУ z-патріотиків конкретно рве дупи після вчорашнього масованого нальоту дронів 😁 А нам нравицця як воно горить 😁 #новини #раша #наболотахвсестабільно #оркостан
2
427переглядів 14Відтворень