Прубули дві телескопічні щогли, щоб бачити більше і дальше - хлопцям дуже потрібна нічна пташка, щоб бачити вночі долулачайтесь - реквізити без змін. Разом ми можемо більше. PayPal [email protected] Рахунок у євро PL19102010264086000020648837 Рахунок у злотих PL17102010263947000020648839 Приватбанк: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg https://choko.link/taras_yarosh monobank: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg Криптовалюта https://taras-yarosh.pay.whitepay.com Дружня банка https://send.monobank.ua/jar/9PHLLnP4zX Збір на fpv-bomber https://send.monobank.ua/jar/ZUoD5zfMG Номер картки банки 5375411219674343 IBAN: UA103220010000026206346207151 День звіту день донатів #DonateIs...

#пташка

#поезія Моя ти люба, земле моя мила. Без тебе я сумна і нещаслива. Без тебе очі вицвіли мої, А в серці очі голубі твої. Ти, як вінок на голові Землі. Ти квітка на тоненькому стеблі. Ти пташка Миру, ти послання Бога. Ти моя юність юна, босонога. А ще ти хмара біла, як піна. Тобі так личить літо і весна. Ти мені личиш - я завжди з тобою. Я є твоєю вишнею, вербою. Цим колоском підсушеним, колючим. Я твоє сонце лагідне й палюче. Я вся твоя - від п'ят і до коси. З води тобі, голубонько, з роси. Перемагай на вічнім полі брані. Несу тобі я проліски весняні, Букет троянд з небесної блакиті. І сонце це, і хмари перемиті. Ти будь зі мною. Я без тебе згину. Люблю свою найкращу Україну. Я твої рани своїм серцем гою І дякую, і дякую Герою! Галина Потопляк

#Eurovision2025 #Євробачення2025 Авторка тексту: українська співачка Анжеліка Рудницька Щороку у період «Євробачення» я перетворююсь на адвоката українських представників на конкурсі. Навіть тих, з якими не знайома, і тих, хто ніколи не дякує. Бо справа не у персоналіях. Понад 30 років я і команда «Територія А», а також багато наших колег, бʼємося у прямому і переносному сенсі за українськість інформаційного і музичного простору. Переконуємо суспільство, що наше мистецтво - найкраще, бо наше, або ж (якщо не перебільшувати) - то безумовно чудове, яскраве, талановите, самобутнє, сповнене сенсами. З року в рік на «Євробаченні» Україна гідно представляє нашу музичну індустрію. Багатомільйонна аудиторія (якій не до нашої війни, бо у них своє життя і свої проблеми) бачить, що ми живемо, боремося, творимо. Ця аудиторія підтримує Україну, слухає нашу музику, бажає удачі нашим музикантам, перетворює їх із локальних артистів на відомих поза межами України. Мільйонні перегляди і прослуховування українських пісень дають можливість нашим артистам і авторам отримувати роялті (пасивний дохід), з яких митці платять податки (це відбувається автоматично, якщо ви цього не знали). Цей дохід дає поштовх артистам рухатися активніше, дає впевненість у собі. А їхня відомість дозволяє доносити правду про війну тим, кого вона не стосується і не цікавить. Це суттєва частина української культурної дипломатії. Це можливість збирати донорські кошти не лише з українців, а й з аудиторії та міжнародних організацій, які раніше не цікавилися українськими проблемами. Зрештою, це нові контракти і горизонти для творчості. Успіх одного українця - це успіх цілої країни. Кожен артист (митець), який стає впізнаваним, завдяки міжнародним конкурсам, - це ще один голос правди і сили. Навіть, якщо це світлий голос Данила Лещинського (соліст), якщо це трепетна, зворушлива із внутрішнім нервом пісня Валентина Лещинського (гітарист гурту і автор пісні). Навіть якщо це історія Маленького Принца (за Екзюпері, якщо ви читали), який рятує планету любовʼю і порядком. Ці двоє близнюків одержимо хотіли на «Євробачення» і здійснили свою мрію. Вдало представили Україну, отримали 9 місце. Федір Ходаков (барабанщик гурту) - син українського захисника. Російські окупанти зруйнували будинок Христини Стариковоі - бек-вокалістки гурту Ziferblat у Мирнограді на Донеччині. «Молитовна пташка» - це їхнє спільне прагнення української Перемоги, промовлена не зброєю, а іншими засобами (емоцією, музикою, кольором, образами, світлом, чорними драматичними паузами, які переривають цю яскраву ідилію і долають композиції трагізму). Але щоб це побачити і відчути - треба перестати повторювати чужі фрази про бездарність і безсенсовість, які вкидає російський ворог і якому відіграють хороші українці. Цікаво, як ті, хто протягом 3 місяців паплюжать найпублічніший на цьому етапі український проєкт, збираються переконати молодь НЕ СЛУХАТИ російську музику, а любити своє? Може, досить влаштовувати у соцмережах танці під дудку росії? Може, час навчитися цінувати своє не декларативно, а по-справжньому, з усією силою і любовʼю одне до одного. Під час геноцидної війни - це найголовніше. І важливі слова із пісні: «Доля довірила світ Останнім із нас...» Хіба це не про наших захисників? Хіба це не про нашу країну, яка живим щитом стоїть між світлом і темрявою? Розумію, що ми всі знервовані, перевтомлені. Але нам є на кого спрямовувати свою лють - у нас є ворог. Йому надсилайте свою ненависть і зневагу. Будьмо мудрими і стійкими. Доля нам довірила бути світлом світу. Не дайте темряві знищувати вас. Моя підтримка Ziferblat

Нова пошта разом з брендом аксесуарів ручної роботи з кераміки TSVITE TEREN створили срібний браслет з пташкою і коробкою з гравіюванням «Завтра буде» для тих хто, вірить у майбутнє. 🕊 Пташка — символ свободи, дому та душі. 📦 «Завтра буде» — обіцянка собі, що все буде добре. Як отримати браслет? ❤️ Червоний браслет можна виграти в розіграші, що проходить з 16.06 до 20.07 на сайті. Колаборація Нової пошти та TSVITE TEREN — це нагадування: доки ти отримуєш посилки, життя пташкою несеться вперед. Нова пошта × TSVITE TEREN. https://novapost.com/promo/uk-ua/tsvite_teren/?utm_source=marketing-ua&utm_medium=telegram&utm_campaign=tsvite_teren

NAnews‼️: «В Израїлі та «Палестині»: «Безсмертний полк» 9 травня 2025 — як кажуть — «знайдіть 7 відмінностей» — відео 9 травня 2025 року акція «Безсмертний полк» пройшла і в Ізраїлі, і в «Палестині». У відео нижче — ходи «Безсмертного полку» в Хайфі та Вифлеємі. Знайдіть відмінності: Одне відео знято в Хайфі, друге — у Вифлеємі. На одному — флаги Ізраїлю, на іншому — флаги «Палестинської національної адміністрації». У Хайфі були ізраїльтяни, які обурювались таким ставленням до Перемоги, їх занурювали в фонтан; у Вифлеємі або не знайшлося підходящих фонтанів, або учасники не розуміли, чим вони зараз займаються, або не було знання серед оточуючих, яку «Перемогу» і над ким таким чином відзначають. У Вифлеємі жінки були в хіджабах, у Хайфі — в пілотках. У Хайфі навколо мітингу «пильні громадяни» виявили «бандерівців», у Вифлеємі не знають, що це за такі. У Хайфі відео зафіксувало присутність у «маршируючих» зброї, у Вифлеємі — немає, мабуть, там поліція працює краще або безпечніше для населення. У Хайфі мітингувала ще собака з георгіївською стрічкою, у Вифлеємі з «баалей хаїм» промелькнула на задньому плані тільки якась пташка (стрічку на пташці камера не зафіксувала). Не знайшли більше — подивіться самі й пошукайте. Схожості: Обидва відео створені і поширюються російськими зарубіжними «дипломатичними службами» — МЗС, посольствами і «Російським домом». На обох відео присутні російські дипломатичні працівники. На обох відео несуть транспаранти «Безсмертний полк … «Хайфа» або «Палестина». Логотип на обох транспарантах ідентичний. Російські та червоні прапори (неясно — це прапори СРСР чи окремих полків радянської армії). Співають однакові пісні тією ж мовою. Білі футболки з написом російською «Безсмертний полк» і нагрудні георгіївські стрічки, ймовірно, виготовлені в одній майстерні. В обох відео з'являється репортер «Росія сьогодні» (RT). І в Хайфі, і у Вифлеємі в руках учасників портрети «єврейських» предків, підписані російською. Подивіться самі: Хайфа: … Вифлеєм: … Ми повинні пам'ятати, що свобода вираження, історична правда та пам'ять про минуле не повинні ставати заручниками політичних інтересів та агресивної пропаганди. Переглянути відео і самостійно знайти 7 відмінностей можна тут: https://nikk.ua/uk/v-izraili-ta/ #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #БезсмертнийПолк #9травня

#тварини Зозуля — лісова обманщиця й провісниця долі. Cuculus canorus — пташка, яку знає майже кожен завдяки її впізнаваному куванню. Її голос — невіддільний символ весни та зелених лісів по всій Європі, включно з Україною. 🟣 Цікаво знати: зозуля — майстерка обману. Вона не будує власного гнізда й не виховує пташенят. Натомість підкидає свої яйця у гнізда інших птахів — очеретянок, вівчариків, горихвісток та десятків інших видів. Маленька зозуленя, вилупившись, виштовхує з гнізда конкурентів, аби залишитися єдиною «дитиною», яку вигодовують прийомні батьки. І хоча метод доволі жорсткий, саме завдяки йому зозуля стала символом хитрості та виживання у природі. 🔔 Звідки прикмета рахувати роки? Прикмета «скільки разів зозуля закує — стільки років житимеш» виникла ще в давнину. Зозулине кування чути навесні, коли люди загадують бажання і сподіваються на гарний рік. Наші предки вважали, що кування птаха може передбачати тривалість життя чи щастя. Тож почувши кування, люди клали гроші в кишеню чи торкалися металу та починали рахувати «ку-ку», аби дізнатись свою «долю». Зозуля — не лише хитра гостя в чужих гніздах, а й пташка-оракул, що століттями вплітає свій голос у людські надії та легенди.

Трава скупалася в росі. Рожеве сонце зашарілось. Стою по пояс в молоці Туману білого на милість. Стрічати день у низині, Де пташка будить сонне небо На щастя випало мені, І полетіти далі степом. Лишивши вибухи війни, Я стану вісником природи, Її краси і таїни З якої всі ми, люди, родом. Щоб забувалися страхи, Що гублять душу чорнотою Земля дарує стільки сил Кущу, що зветься купиною. У серці віра оживе Свічею вічною зігріта, Коли надвóрі новий день Цвіте світанком серед літа... 🖋️ Врублівський Олександр 02.07.2025.

#поезія Туманний ранок, все довкола спить, Лиш чути десь, як заспіває пташка. Така чудова, Господи, ця мить, В траві десь розпускається ромашка. Туманний ранок, Божая краса, Поглянеш, і душа відпочиває. Нам новий ранок дали небеса, Нехай Господь добром благословляє. Марина Лавришин

Піймав я пташку - руку дівочу. Усміхнулись очі, кров потеплішала, серця насторожились, тріпочуть на вітрі. Думка зомліла, пашить тіло. Забриніли ноги, руки знахабніли. Тисну рученьку, долоню-подушечку. У жмені довірливі очі попадали. Їх осліпила радість, їх повиймало ще щось. Ми не відчули обоє, що в полі нас двоє. Нам щось казав вітер, шептала трава. Ми не прислухались, нас оглушили зовсім інші сили. Голови кволі, серця розпечені, долі приречені. Стигле просо, шмагає вітами, до землі прибитими. Над нами висіла пташка-щебетушка, підклало просо зелену подушку. Нас сонце врятувало, ми повставали. Ішли схилені, чимсь розчаровані, кимось ограблені, кволі, ослаблені, втомлені, розчулені, серця наші замулені. Шлях розійшовся на два шляхи. Із нами поруч наші гріхи. Ми молоденькі, здорові й дужі, ще будуть зливи, будуть калюжі. 1950 Г. Сагайдак