• #історія #події
    Тартуський мир: Коли «вічне» визнання триває лише до чергового нападу імперської жадоби.
    2 лютого 1920 року в естонському місті Тарту сталася подія, яку можна вважати одночасно тріумфом дипломатії та ілюстрацією наївності щодо домовленостей із більшовиками. Підписання мирного договору між Естонською Республікою та радянською росією завершило Визвольну війну естонців і стало першим міжнародним документом, де москва де-юре визнала незалежність колишньої частини своєї імперії.

    Дипломатичне диво на тлі руїн

    Після розпаду російської імперії естонці чітко дали зрозуміти: вони не планують залишатися в «тісних обіймах» будь-якої влади, що базується в кремлі. Війна за незалежність була виснажливою, але завдяки військовій допомозі Британії та стійкості власних сил, Естонія зупинила наступ «червоних». Для більшовицького режиму, який тоді перебував у міжнародній ізоляції, Тартуський договір став «вікном у Європу». Ленін був готовий підписати що завгодно, аби отримати передишку та бодай якийсь легальний статус на міжнародній арені. 🖋️

    «На вічні часи» — термін придатності за версією москви

    Текст договору був напрочуд однозначним. росія беззастережно визнавала незалежність Естонії та добровільно й «на вічні часи» відмовлялася від усіх суверенних прав, що належали російській державі щодо естонського народу та землі. Окрім політичного визнання, Естонія отримала 15 мільйонів рублів золотом (частка золотого запасу імперії) та звільнення від зобов'язань щодо боргів колишньої росії. 💰

    Голова естонської делегації Яан Поска, повертаючись додому, сказав: «Сьогоднішній день є найважливішим для Естонії за останні 700 років». І він мав рацію, адже цей прецедент створив юридичне підґрунтя для подальшого визнання іншими країнами Заходу не лише Естонії, а й Латвії та Литви.

    Уроки історії, закарбовані кров'ю

    Однак для росії будь-який договір — це лише тактична пауза. Вже у 1940 році, скориставшись пактом Молотова-Ріббентропа, сталінський режим просто витер ноги об «вічні часи», окупувавши країни Балтії. Тартуський договір став для світу класичним уроком: цінність підпису російських посадовців дорівнює вартості паперу, на якому він поставлений, якщо цей підпис не підкріплений потужною армією та міжнародними гарантіями. 🛡️

    Сьогодні Естонія розглядає Тартуський договір як «свідоцтво про народження» своєї держави, яке залишається чинним у міжнародно-правовому полі, попри всі спроби москви переписати історію під свої неоімперські потреби. Це нагадування про те, що свобода здобувається в бою, а юридично закріплюється лише тоді, коли агресор загнаний у кут.
    #історія #події Тартуський мир: Коли «вічне» визнання триває лише до чергового нападу імперської жадоби. 2 лютого 1920 року в естонському місті Тарту сталася подія, яку можна вважати одночасно тріумфом дипломатії та ілюстрацією наївності щодо домовленостей із більшовиками. Підписання мирного договору між Естонською Республікою та радянською росією завершило Визвольну війну естонців і стало першим міжнародним документом, де москва де-юре визнала незалежність колишньої частини своєї імперії. Дипломатичне диво на тлі руїн Після розпаду російської імперії естонці чітко дали зрозуміти: вони не планують залишатися в «тісних обіймах» будь-якої влади, що базується в кремлі. Війна за незалежність була виснажливою, але завдяки військовій допомозі Британії та стійкості власних сил, Естонія зупинила наступ «червоних». Для більшовицького режиму, який тоді перебував у міжнародній ізоляції, Тартуський договір став «вікном у Європу». Ленін був готовий підписати що завгодно, аби отримати передишку та бодай якийсь легальний статус на міжнародній арені. 🖋️ «На вічні часи» — термін придатності за версією москви Текст договору був напрочуд однозначним. росія беззастережно визнавала незалежність Естонії та добровільно й «на вічні часи» відмовлялася від усіх суверенних прав, що належали російській державі щодо естонського народу та землі. Окрім політичного визнання, Естонія отримала 15 мільйонів рублів золотом (частка золотого запасу імперії) та звільнення від зобов'язань щодо боргів колишньої росії. 💰 Голова естонської делегації Яан Поска, повертаючись додому, сказав: «Сьогоднішній день є найважливішим для Естонії за останні 700 років». І він мав рацію, адже цей прецедент створив юридичне підґрунтя для подальшого визнання іншими країнами Заходу не лише Естонії, а й Латвії та Литви. Уроки історії, закарбовані кров'ю Однак для росії будь-який договір — це лише тактична пауза. Вже у 1940 році, скориставшись пактом Молотова-Ріббентропа, сталінський режим просто витер ноги об «вічні часи», окупувавши країни Балтії. Тартуський договір став для світу класичним уроком: цінність підпису російських посадовців дорівнює вартості паперу, на якому він поставлений, якщо цей підпис не підкріплений потужною армією та міжнародними гарантіями. 🛡️ Сьогодні Естонія розглядає Тартуський договір як «свідоцтво про народження» своєї держави, яке залишається чинним у міжнародно-правовому полі, попри всі спроби москви переписати історію під свої неоімперські потреби. Це нагадування про те, що свобода здобувається в бою, а юридично закріплюється лише тоді, коли агресор загнаний у кут.
    Like
    1
    72views
  • #дати #свята #традиції #прикмети
    Опанас-ломоніс: День, коли зима випробує на міцність ❄️👹
    ​31 січня за церковним календарем (за новим стилем) вшановують пам'ять святителів Афанасія (Опанаса) та Кирила Олександрійських. У народному ж календарі цей день отримав красномовну назву — Опанас-ломоніс. Назва прямо натякає: морози в цей час бували настільки лютими, що «ломили ніс» кожному, хто наважився висунутися з теплої хати. 🌡️🥶

    ​Чому боялися «Опанасових морозів»?

    ​У давнину вважали, що саме сьогодні зима востаннє намагається показати свою повну силу перед лютневими завірюхами. Це був час іспиту для господарів: чи вистачить дров і кормів для худоби до першої трави? Селяни казали: «Прийшов Опанас-ломоніс — бережи щоки та ніс». 🧣🏠

    ​Традиції та «виганяння відьом»

    ​Наші предки вірили, що в такі морозні дні нечиста сила гуляє по світу, намагаючись погрітися в людських оселях.
    ​Магічний захист: Господарі обходили двори з кочергою або серпом, постукуючи по кутках амбарів та хлівів, щоб «вигнати відьом» та вберегти худобу від пристріту. 🧹🐎
    ​Заборона на операції: Вважалося, що цього дня краще не планувати важливих медичних втручань чи судових справ — мовляв, «мороз розум затьмарює». ⚖️🚫

    ​Народні прикмети: Прогноз на весну

    ​Незважаючи на холод, люди пильно стежили за природою, намагаючись вгадати майбутній врожай та прихід тепла:
    ​Сонце опівдні: Якщо 31 січня вдень яскраво світить сонце — весна буде ранньою та дружньою. ☀️🌱
    ​Завірюха та хуртовина: Якщо ж мете сніг — зима затримається, і весна буде затяжною та холодною. ❄️🌬️
    ​Чистий захід сонця: Якщо вечір ясний, то морози протримаються ще довго. 🌅🧊
    ​Ворони літають зграями: Провісники тривалого похолодання. 🐦⬛

    ​Гастрономічна пауза

    ​На Опанаса господині часто готували ситні гарячі страви та киселі, щоб зігріти родину. Головне правило дня — тримати ноги та серце в теплі, а думки — у спокої. 🥧☕
    ​Сьогодні Опанас-ломоніс нагадує нам: якою б лютою не була холоднеча, сонце вже повертає на весну, а дні стають довшими. Головне — перечекати останній подих арктичного холоду з гумором та гарячим чаєм. ☝️🔥
    #дати #свята #традиції #прикмети Опанас-ломоніс: День, коли зима випробує на міцність ❄️👹 ​31 січня за церковним календарем (за новим стилем) вшановують пам'ять святителів Афанасія (Опанаса) та Кирила Олександрійських. У народному ж календарі цей день отримав красномовну назву — Опанас-ломоніс. Назва прямо натякає: морози в цей час бували настільки лютими, що «ломили ніс» кожному, хто наважився висунутися з теплої хати. 🌡️🥶 ​Чому боялися «Опанасових морозів»? ​У давнину вважали, що саме сьогодні зима востаннє намагається показати свою повну силу перед лютневими завірюхами. Це був час іспиту для господарів: чи вистачить дров і кормів для худоби до першої трави? Селяни казали: «Прийшов Опанас-ломоніс — бережи щоки та ніс». 🧣🏠 ​Традиції та «виганяння відьом» ​Наші предки вірили, що в такі морозні дні нечиста сила гуляє по світу, намагаючись погрітися в людських оселях. ​Магічний захист: Господарі обходили двори з кочергою або серпом, постукуючи по кутках амбарів та хлівів, щоб «вигнати відьом» та вберегти худобу від пристріту. 🧹🐎 ​Заборона на операції: Вважалося, що цього дня краще не планувати важливих медичних втручань чи судових справ — мовляв, «мороз розум затьмарює». ⚖️🚫 ​Народні прикмети: Прогноз на весну ​Незважаючи на холод, люди пильно стежили за природою, намагаючись вгадати майбутній врожай та прихід тепла: ​Сонце опівдні: Якщо 31 січня вдень яскраво світить сонце — весна буде ранньою та дружньою. ☀️🌱 ​Завірюха та хуртовина: Якщо ж мете сніг — зима затримається, і весна буде затяжною та холодною. ❄️🌬️ ​Чистий захід сонця: Якщо вечір ясний, то морози протримаються ще довго. 🌅🧊 ​Ворони літають зграями: Провісники тривалого похолодання. 🐦⬛ ​Гастрономічна пауза ​На Опанаса господині часто готували ситні гарячі страви та киселі, щоб зігріти родину. Головне правило дня — тримати ноги та серце в теплі, а думки — у спокої. 🥧☕ ​Сьогодні Опанас-ломоніс нагадує нам: якою б лютою не була холоднеча, сонце вже повертає на весну, а дні стають довшими. Головне — перечекати останній подих арктичного холоду з гумором та гарячим чаєм. ☝️🔥
    Like
    2
    231views
  • Енергетичне перемир’я — це не про мир, а про вигоду для Росії. Про це розповів військовий експерт Сергій Грабський.

    Він наголосив: для України енергетична війна — це боротьба за виживання, тоді як для Росії перемир’я — лише інструмент для накопичення ресурсів і продовження війни. І саме тому кожна пауза — не відпочинок, а загроза.
    Енергетичне перемир’я — це не про мир, а про вигоду для Росії. Про це розповів військовий експерт Сергій Грабський. Він наголосив: для України енергетична війна — це боротьба за виживання, тоді як для Росії перемир’я — лише інструмент для накопичення ресурсів і продовження війни. І саме тому кожна пауза — не відпочинок, а загроза.
    137views 0Plays
  • #історія #музика
    Коли ми говоримо про Френка Сінатру, ми зазвичай уявляємо оксамитовий баритон, бездоганний смокінг і склянку джеку з двома кубиками льоду. Але якщо прибрати цей голлівудський глянець, перед нами постане людина, яка фактично винайшла концепцію сучасного поп-ідола та радикально змінила технологію запису звуку.

    До появи Сінатри естрадний співак був лише функцією при оркестрі. Соліст виходив, відпрацьовував свою партію і зникав у тіні диригента. Френсіс Альберт змінив ієрархію: він зробив мікрофон своїм головним інструментом, а не просто засобом посилення звуку. 🎻

    Він першим зрозумів, що конденсаторний мікрофон дозволяє не кричати на весь зал, а шепотіти прямо у вухо слухачеві. Це була інтимність, поставлена на промислові рейки. Сінатра опанував техніку бельканто і застосував її до популярної пісні, навчившись затримувати дихання так, як це робили плавці (чим він, власне, і займався для тренування легень). Результатом став легато-фразінг — манера, де слова плавно перетікають одне в інше без розривів, створюючи ілюзію нескінченної мелодії.

    Проте за ідеальним звуком ховалася складна політична гра. Сінатра був втіленням м'якої сили США. Його зв'язки з родиною Кеннеді та водночас із сумнівними джентльменами з Чикаго робили його постать значно об'ємнішою за звичайного артиста. Він був соціальною зброєю: італійський емігрант, який став обличчям американського істеблішменту, доводячи, що в цій країні ти можеш бути ким завгодно, якщо маєш достатньо нахабства і таланту.

    Цікаво, що в радянському союзі, і зокрема в москві та по всій території тогочасної росії, музика Сінатри тривалий час сприймалася як буржуазний елемент. Хоча пізніше, коли залізна завіса почала іржавіти, його записи стали символом недосяжної свободи та комфорту. Поки в підвалах москви слухали хрипкі копії на рентгенівських знімках, світ уже насолоджувався концептуальними альбомами Френка, такими як In the Wee Small Hours, що став першим в історії справді цілісним альбомом-настроєм, а не просто збіркою випадкових синглів.

    Сінатра не просто співав про кохання чи Нью-Йорк. Він співав про владу над власним голосом, над залом і над епохою. Він перетворив естраду на інтелектуальний перформанс, де кожна пауза мала вагу золота, а кожен рух капелюха був вивіреним актом драматургії. 🥃

    https://youtu.be/qeq3d38F4xc?si=mF8t6-M0OJK6xbK9
    #історія #музика Коли ми говоримо про Френка Сінатру, ми зазвичай уявляємо оксамитовий баритон, бездоганний смокінг і склянку джеку з двома кубиками льоду. Але якщо прибрати цей голлівудський глянець, перед нами постане людина, яка фактично винайшла концепцію сучасного поп-ідола та радикально змінила технологію запису звуку. До появи Сінатри естрадний співак був лише функцією при оркестрі. Соліст виходив, відпрацьовував свою партію і зникав у тіні диригента. Френсіс Альберт змінив ієрархію: він зробив мікрофон своїм головним інструментом, а не просто засобом посилення звуку. 🎻 Він першим зрозумів, що конденсаторний мікрофон дозволяє не кричати на весь зал, а шепотіти прямо у вухо слухачеві. Це була інтимність, поставлена на промислові рейки. Сінатра опанував техніку бельканто і застосував її до популярної пісні, навчившись затримувати дихання так, як це робили плавці (чим він, власне, і займався для тренування легень). Результатом став легато-фразінг — манера, де слова плавно перетікають одне в інше без розривів, створюючи ілюзію нескінченної мелодії. Проте за ідеальним звуком ховалася складна політична гра. Сінатра був втіленням м'якої сили США. Його зв'язки з родиною Кеннеді та водночас із сумнівними джентльменами з Чикаго робили його постать значно об'ємнішою за звичайного артиста. Він був соціальною зброєю: італійський емігрант, який став обличчям американського істеблішменту, доводячи, що в цій країні ти можеш бути ким завгодно, якщо маєш достатньо нахабства і таланту. Цікаво, що в радянському союзі, і зокрема в москві та по всій території тогочасної росії, музика Сінатри тривалий час сприймалася як буржуазний елемент. Хоча пізніше, коли залізна завіса почала іржавіти, його записи стали символом недосяжної свободи та комфорту. Поки в підвалах москви слухали хрипкі копії на рентгенівських знімках, світ уже насолоджувався концептуальними альбомами Френка, такими як In the Wee Small Hours, що став першим в історії справді цілісним альбомом-настроєм, а не просто збіркою випадкових синглів. Сінатра не просто співав про кохання чи Нью-Йорк. Він співав про владу над власним голосом, над залом і над епохою. Він перетворив естраду на інтелектуальний перформанс, де кожна пауза мала вагу золота, а кожен рух капелюха був вивіреним актом драматургії. 🥃 https://youtu.be/qeq3d38F4xc?si=mF8t6-M0OJK6xbK9
    Like
    1
    398views
  • «Doré Chee» — живое музыкальное путешествие, где украинское слово встречается с трип-хопом, прог-грувом, этникой и импровизацией.
    Хайфа, Иерусалим и Тель-Авив — январь 2026

    Программа исполняется на украинском языке.

    После почти двухлетней паузы Doré Chee (до речі) возвращаются на сцену — без долгих анонсов и громких заявлений. Решение возникло почти спонтанно — как внутренняя необходимость снова говорить со сцены языком музыки и поэзии.

    «Решение получилось спонтанным — без долгих анонсов, буквально за неделю до концерта. Во многом нас подтолкнуло и то, что продолжает происходить в Украине. Поэтому часть средств от концерта пойдёт на поддержку детского фонда в Украине — “Корпорація монстрів”.»

    Это не просто серия концертов.

    Это живое музыкальное путешествие, где украинское слово встречается с трип-хопом, прог-грувом, этникой и импровизацией — и становится частью ритма, а не “декорацией” поверх музыки.

    📍 Даты и города:

    🎶 15 января — Хайфа, Podval (OM x PODVAL)
    Двери: 19:30 | Начало: 20:00

    🎶 17 января — Иерусалим, Besarabia
    Двери: 20:00 | Начало: 20:30

    🎶 5 марта — Тель-Авив, Levontin 7

    Что это за проект Doré Chee (до речі)

    Doré Chee (до речі) — израильский экспериментальный литературно-этнографический проект на стыке прог-грува, трип-хопа, этнических тембров, поэзии и импровизации.

    Но в реальности это звучит не как набор жанров, а как единая форма, где музыка и текст держатся вместе и работают на одно состояние.

    Почему они говорят «литературно-этнографический»

    «Литературный» — потому что в центре стоит поэзия.
    Не как украшение и не как цитата, а как смысловой мотор всей программы.

    «Этнографический» — потому что важен не только язык, но и культурный слой:
    интонации, звучание украинского слова, отзвуки традиции, память, которая слышна даже в паузах.

    Это не академическая этнография, а сцена, где культура слышна, а не объясняется.

    Импровизация и принцип «здесь и сейчас»

    У проекта принципиально важна импровизация.
    Есть каркас программы, но внутри она каждый раз собирается заново:
    меняются акценты, темп, длина инструментальных фрагментов, то, как ложится текст.

    Отсюда их формула:
    это музыка, которая существует здесь и сейчас — и второй раз в точности не случится.

    Поэзия Павла Тычины — основа программы

    В центре концертной программы — поэзия раннего Павла Тычины.

    Павло Тычина (1891–1967) — один из самых известных украинских поэтов XX века. Его ранняя лирика считается особенно сильной:
    музыкальная по ритму, образная, местами авангардная по звучанию.

    Позднее его биография и творчество стали более противоречивыми из-за советского политического контекста и официальных ролей,
    но ранние тексты живут отдельно — к ним возвращаются, их переосмысляют, и они органично ложатся на современную музыкальную форму, потому что внутри них уже есть напряжение и ритм.

    Состав Doré Chee

    Zhenja Shmuter — вокал
    Angelina Blumenfeld — бэк-вокал
    Sergey Engel — бас-гитара
    Anatoliy Magdalinsky — барабаны
    Ilya Mazya — дудук
    Farhod Miralimov — пианино / клавишные

    Участники проекта также известны по коллективам «Модель для сборки», «Шум», «Аусвайс» и другим.
    Этот разный опыт хорошо слышен в их звуке — Doré Chee не укладывается в один жанр и не стремится к этому.

    ❓ Вопрос к аудитории:
    Для вас концерт — это прежде всего музыка, слово или то редкое состояние, когда они совпадают и начинают работать вместе?

    📖 Полный материал о проекте — здесь:
    https://news.nikk.co.il/dore-chee/

    #DoréChee #доречі #украинскаяпоэзия #ПавлоТычина
    #культураИзраиля #украинцывизраиле #живойконцерт
    #трипхоп #проггрув #этника #импровизация

    НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱

    Важно❓ Поделитесь ❗️
    и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы
    https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    «Doré Chee» — живое музыкальное путешествие, где украинское слово встречается с трип-хопом, прог-грувом, этникой и импровизацией. Хайфа, Иерусалим и Тель-Авив — январь 2026 Программа исполняется на украинском языке. После почти двухлетней паузы Doré Chee (до речі) возвращаются на сцену — без долгих анонсов и громких заявлений. Решение возникло почти спонтанно — как внутренняя необходимость снова говорить со сцены языком музыки и поэзии. «Решение получилось спонтанным — без долгих анонсов, буквально за неделю до концерта. Во многом нас подтолкнуло и то, что продолжает происходить в Украине. Поэтому часть средств от концерта пойдёт на поддержку детского фонда в Украине — “Корпорація монстрів”.» Это не просто серия концертов. Это живое музыкальное путешествие, где украинское слово встречается с трип-хопом, прог-грувом, этникой и импровизацией — и становится частью ритма, а не “декорацией” поверх музыки. 📍 Даты и города: 🎶 15 января — Хайфа, Podval (OM x PODVAL) Двери: 19:30 | Начало: 20:00 🎶 17 января — Иерусалим, Besarabia Двери: 20:00 | Начало: 20:30 🎶 5 марта — Тель-Авив, Levontin 7 Что это за проект Doré Chee (до речі) Doré Chee (до речі) — израильский экспериментальный литературно-этнографический проект на стыке прог-грува, трип-хопа, этнических тембров, поэзии и импровизации. Но в реальности это звучит не как набор жанров, а как единая форма, где музыка и текст держатся вместе и работают на одно состояние. Почему они говорят «литературно-этнографический» «Литературный» — потому что в центре стоит поэзия. Не как украшение и не как цитата, а как смысловой мотор всей программы. «Этнографический» — потому что важен не только язык, но и культурный слой: интонации, звучание украинского слова, отзвуки традиции, память, которая слышна даже в паузах. Это не академическая этнография, а сцена, где культура слышна, а не объясняется. Импровизация и принцип «здесь и сейчас» У проекта принципиально важна импровизация. Есть каркас программы, но внутри она каждый раз собирается заново: меняются акценты, темп, длина инструментальных фрагментов, то, как ложится текст. Отсюда их формула: это музыка, которая существует здесь и сейчас — и второй раз в точности не случится. Поэзия Павла Тычины — основа программы В центре концертной программы — поэзия раннего Павла Тычины. Павло Тычина (1891–1967) — один из самых известных украинских поэтов XX века. Его ранняя лирика считается особенно сильной: музыкальная по ритму, образная, местами авангардная по звучанию. Позднее его биография и творчество стали более противоречивыми из-за советского политического контекста и официальных ролей, но ранние тексты живут отдельно — к ним возвращаются, их переосмысляют, и они органично ложатся на современную музыкальную форму, потому что внутри них уже есть напряжение и ритм. Состав Doré Chee Zhenja Shmuter — вокал Angelina Blumenfeld — бэк-вокал Sergey Engel — бас-гитара Anatoliy Magdalinsky — барабаны Ilya Mazya — дудук Farhod Miralimov — пианино / клавишные Участники проекта также известны по коллективам «Модель для сборки», «Шум», «Аусвайс» и другим. Этот разный опыт хорошо слышен в их звуке — Doré Chee не укладывается в один жанр и не стремится к этому. ❓ Вопрос к аудитории: Для вас концерт — это прежде всего музыка, слово или то редкое состояние, когда они совпадают и начинают работать вместе? 📖 Полный материал о проекте — здесь: https://news.nikk.co.il/dore-chee/ #DoréChee #доречі #украинскаяпоэзия #ПавлоТычина #культураИзраиля #украинцывизраиле #живойконцерт #трипхоп #проггрув #этника #импровизация НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    NEWS.NIKK.CO.IL
    "Doré Chee" - живое музыкальное путешествие, где украинское слово встречается с трип-хопом, прог-грувом, этникой и импровизацией - Хайфа, Иерусалим и Тель-Авив в январе 2025 - НАновости - новости Израиля
    «Решение получилось спонтанным — без долгих анонсов, буквально за неделю до концерта. Во многом нас подтолкнуло и то, что продолжает происходить в - НАновости - новости Израиля - Воскресенье, 11 января, 2026, 21:18
    2Kviews
  • Дзвінок на нулі

    Я стояв на «нулі» за кулеметом так, ніби весь світ звузився до цієї металевої коробки з набоями, до стрічки лісосмуги і до тиші, яка завжди бреше. Тиша тут — як кіт: якщо притих, значить щось задумав.
    Руки на холодному металі, палець знає спуск краще, ніж власний паспорт. У голові — не думки, а короткі команди: дивись, слухай, дихай. Наступ може бути за хвилину, за годину або взагалі не сьогодні, але напруження таке, ніби він уже виходить із туману, поправляючи шолом.
    І тут — дзінь.
    Я спершу подумав, що це здалося. Тут багато чого здається: кроки, шурхіт, життя до війни. Але ні — в кишені завібрував мобільний. Той самий, обмотаний ізолентою, який пережив більше обстрілів, ніж деякі бліндажі.
    — Алло… — кажу я, не зводячи очей із прицілу.
    — Добрий день, — чемно, тепло, по-мирному каже жіночий голос. — Це обленерго. Скажіть, будь ласка, показники лічильника за світло.
    Я мовчу секунду. Десь поруч глухо бухкає. Десь дуже далеко — мирний офіс, чай з лимоном,...
    — Я ... — кажу, — на війні. Зараз. В окопі. За кулеметом.
    Пауза. Така сама щира, як і моя.
    — Ой… — каже голос. — Вибачте, будь ласка. Дуже вибачте. Тоді… дайте, будь ласка, номер телефону вашої дружини. З дому.
    Я диктую номер. Автоматично. Так само, як автоматично перевіряю сектор. Жінка дякує, ще раз вибачається і кладе слухавку. Ніби ми просто помилилися поверхом.
    Телефон замовкає. А світ — ні.
    Я стою далі, тримаючи кулемет, і думаю: десь зараз моя дружина підійде до лічильника, подивиться на цифри, зітхне і скаже: «Знову намотало». А я тут — рахую не кіловати, а секунди між можливим і неминучим.
    Згадую кухню. Стару лампочку, яка блимала, і я все збирався її поміняти. Згадую, як сварився через рахунки, як бурчав на ті самі дзвінки з незнайомих номерів. Тоді вони здавалися головною проблемою життя.
    Світ дивний. В одному його кутку питають показники світла, в іншому — перевіряють, чи є ще світло в очах. І все це одночасно, без черги, без оголошень.
    Я знову міцніше беруся за кулемет. Тиша знову насторожено дихає. Якщо що — я готовий.
    А якщо знову подзвонять…
    Ну що ж. Скажу, що світло є.
    Поки що.
    Дзвінок на нулі Я стояв на «нулі» за кулеметом так, ніби весь світ звузився до цієї металевої коробки з набоями, до стрічки лісосмуги і до тиші, яка завжди бреше. Тиша тут — як кіт: якщо притих, значить щось задумав. Руки на холодному металі, палець знає спуск краще, ніж власний паспорт. У голові — не думки, а короткі команди: дивись, слухай, дихай. Наступ може бути за хвилину, за годину або взагалі не сьогодні, але напруження таке, ніби він уже виходить із туману, поправляючи шолом. І тут — дзінь. Я спершу подумав, що це здалося. Тут багато чого здається: кроки, шурхіт, життя до війни. Але ні — в кишені завібрував мобільний. Той самий, обмотаний ізолентою, який пережив більше обстрілів, ніж деякі бліндажі. — Алло… — кажу я, не зводячи очей із прицілу. — Добрий день, — чемно, тепло, по-мирному каже жіночий голос. — Це обленерго. Скажіть, будь ласка, показники лічильника за світло. Я мовчу секунду. Десь поруч глухо бухкає. Десь дуже далеко — мирний офіс, чай з лимоном,... — Я ... — кажу, — на війні. Зараз. В окопі. За кулеметом. Пауза. Така сама щира, як і моя. — Ой… — каже голос. — Вибачте, будь ласка. Дуже вибачте. Тоді… дайте, будь ласка, номер телефону вашої дружини. З дому. Я диктую номер. Автоматично. Так само, як автоматично перевіряю сектор. Жінка дякує, ще раз вибачається і кладе слухавку. Ніби ми просто помилилися поверхом. Телефон замовкає. А світ — ні. Я стою далі, тримаючи кулемет, і думаю: десь зараз моя дружина підійде до лічильника, подивиться на цифри, зітхне і скаже: «Знову намотало». А я тут — рахую не кіловати, а секунди між можливим і неминучим. Згадую кухню. Стару лампочку, яка блимала, і я все збирався її поміняти. Згадую, як сварився через рахунки, як бурчав на ті самі дзвінки з незнайомих номерів. Тоді вони здавалися головною проблемою життя. Світ дивний. В одному його кутку питають показники світла, в іншому — перевіряють, чи є ще світло в очах. І все це одночасно, без черги, без оголошень. Я знову міцніше беруся за кулемет. Тиша знову насторожено дихає. Якщо що — я готовий. А якщо знову подзвонять… Ну що ж. Скажу, що світло є. Поки що.
    Like
    Love
    4
    400views
  • ФОТО. Ярослава Магучіх показала, як проводить час в Україні

    ✨ Українська легкоатлетка Ярослава Магучіх поділилася свіжим атмосферним фото зі свого повсякденного життя.

    🌲❄️ На знімку – засніжений ліс, тепла куртка, невимушена поза та жива усмішка.

    🤍 Лаконічний підпис «Winter fairytale» точно передає настрій кадру – пауза, спокій і внутрішній баланс. Уболівальники одразу відреагували теплими коментарями.

    🧘‍♀️ Цей допис – нагадування про те, що навіть у чемпіонів є час зупинитися, видихнути й просто насолодитися миттю.
    #спорт #спорт_sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ФОТО. Ярослава Магучіх показала, як проводить час в Україні ✨ Українська легкоатлетка Ярослава Магучіх поділилася свіжим атмосферним фото зі свого повсякденного життя. 🌲❄️ На знімку – засніжений ліс, тепла куртка, невимушена поза та жива усмішка. 🤍 Лаконічний підпис «Winter fairytale» точно передає настрій кадру – пауза, спокій і внутрішній баланс. Уболівальники одразу відреагували теплими коментарями. 🧘‍♀️ Цей допис – нагадування про те, що навіть у чемпіонів є час зупинитися, видихнути й просто насолодитися миттю. #спорт #спорт_sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    344views
  • Хоча у людського життя немає ціни, ми завжди чинимо так, немов існує щось ще цінніше.

    Антуан де Сент-Екзюпері

    Ці слова класика — дзеркало нашої реальності. За 5 років моєї практики як фінансового консультанта, я бачила сотні різних історій. І, на жаль, не всі вони зі щасливим фіналом.

    Найважче в моїй роботі — це слово «пізно».
    ✔️Пізно, коли телефонують, коли біда вже сталась.
    ✔️Пізно, коли зустріч переносилася місяцями через «свята», «подорожі» або «термінові справи».
    Ок, це ваш вибір. Я нікого не лякаю і не збираюся наводити трагічні приклади. Але я хочу поставити вам одне чесне запитання.
    У що ви інвестуєте прямо зараз?

    Ми легко знаходимо кошти на новий iPhone, на чергову поїздку або на ремонт авто. Ми здуваємо пилинки з речей, які мають термін придатності. Але коли мова заходить про захист найціннішого — власного життя або майбутнього своєї дитини — ми часто «затискаємо» ці кошти для самих себе.

    Невже подорож чи новий гаджет цінніші за вашу безпеку?
    Навіть у моїй практиці були випадки: поліс прорахований, план захисту готовий... але клієнт вирішив «почекати до наступного місяця». А життя не чекає. Воно не має кнопки «пауза» і не знає графіку ваших відпусток.

    Якщо ви досі вагаєтесь — запитайте хоча б у штучного інтелекту: «Чи варто мати страхування життя у сучасному світі?». Навіть машина видасть вам логічну відповідь. Але машину не обходить ваше майбутнє. А мене — так.
    Я продовжую надавати безкоштовні консультації (онлайн та офлайн по всій Україні). Я тут, щоб допомогти вам створити фундамент вашого спокою.
    Коли прийде розуміння, що ВИ і є вашим найціннішим активом — звертайтеся.
    📞 Мій номер: 0931496115
    Консультації безкоштовні. Але ваш час — безцінний. Не марнуйте його.

    Фінансовий менеджер Віра Підгрушна
    #накопичення #страхування #metlife
    Хоча у людського життя немає ціни, ми завжди чинимо так, немов існує щось ще цінніше. Антуан де Сент-Екзюпері Ці слова класика — дзеркало нашої реальності. За 5 років моєї практики як фінансового консультанта, я бачила сотні різних історій. І, на жаль, не всі вони зі щасливим фіналом. Найважче в моїй роботі — це слово «пізно». ✔️Пізно, коли телефонують, коли біда вже сталась. ✔️Пізно, коли зустріч переносилася місяцями через «свята», «подорожі» або «термінові справи». Ок, це ваш вибір. Я нікого не лякаю і не збираюся наводити трагічні приклади. Але я хочу поставити вам одне чесне запитання. У що ви інвестуєте прямо зараз? Ми легко знаходимо кошти на новий iPhone, на чергову поїздку або на ремонт авто. Ми здуваємо пилинки з речей, які мають термін придатності. Але коли мова заходить про захист найціннішого — власного життя або майбутнього своєї дитини — ми часто «затискаємо» ці кошти для самих себе. Невже подорож чи новий гаджет цінніші за вашу безпеку? Навіть у моїй практиці були випадки: поліс прорахований, план захисту готовий... але клієнт вирішив «почекати до наступного місяця». А життя не чекає. Воно не має кнопки «пауза» і не знає графіку ваших відпусток. Якщо ви досі вагаєтесь — запитайте хоча б у штучного інтелекту: «Чи варто мати страхування життя у сучасному світі?». Навіть машина видасть вам логічну відповідь. Але машину не обходить ваше майбутнє. А мене — так. Я продовжую надавати безкоштовні консультації (онлайн та офлайн по всій Україні). Я тут, щоб допомогти вам створити фундамент вашого спокою. Коли прийде розуміння, що ВИ і є вашим найціннішим активом — звертайтеся. 📞 Мій номер: 0931496115 Консультації безкоштовні. Але ваш час — безцінний. Не марнуйте його. Фінансовий менеджер Віра Підгрушна #накопичення #страхування #metlife
    892views
  • ❗️На ЗАЕС оголосили перемир’я між Україною та рф, — МАГАТЕ

    Пауза дозволить відновити лінії електропередач і триватиме декілька днів
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ❗️На ЗАЕС оголосили перемир’я між Україною та рф, — МАГАТЕ Пауза дозволить відновити лінії електропередач і триватиме декілька днів #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    137views
  • 🥂Новорічний стіл — один вечір, а тіло з вами назавжди🥂

    🚗Новорічний #стіл — це майже завжди переїдання. Не тому, що люди погані або "не можуть себе контролювати", а тому, що такий формат.

    🍪Багато їжі, все різне, все смачне, нікуди не поспішаєш, плюс алкоголь. Їсти не з голоду, а з цікавості, звички, "раз на рік можна" і в компанії.

    🥛А потім чомусь дивуються, що вранці важко, здуття, набряки, голова квадратна і єдине, що приходить в голову — навіщо так багато їсти.

    👍Що дійсно допомагає пережити новорічний стіл нормально, без героїзму і без зривів?

    1️⃣Харчуватися нормально в день застілля

    Найпоширеніша помилка — "я нічого не їм весь день, щоб #ввечері можна було". В результаті ввечері включається режим "терміново все", відчуття насичення вимикається і людина їсть набагато більше, ніж якби вдень був нормальний прийом їжі.

    🖱Легкий обід або щільний перекус за кілька годин до застілля — і вечір відразу проходить спокійніше.

    2️⃣Не намагатися спробувати все - ви то вже все пробували

    Здається, що по ложечці — це дрібниця, а насправді виходить повноцінний таз. Набагато краще вибрати те, що дійсно хочеться і #їсти саме це, не на автоматі, а нормально, зі смаком.

    🖱Парадокс в тому, що так з'їдається менше, а задоволення більше.

    3️⃣#Алкоголь - окрема історія (не він страшний,а безконтрольність у харчуванні)

    Він сам по собі навантажує травлення і нервову систему, а на порожній шлунок робить це вдвічі сильніше.

    🖱Якщо п'єте, поруч має бути нормальна їжа, а не печиво і цукерки. І вода між келихами — це спосіб не ненавидіти себе і весь світ на ранок.

    4️⃣Дуже важливо робити паузи

    З'їли — не продовжуйте жувати просто тому, що сидите за столом. Встати, поговорити, вийти подихати, потанцювати, пограти з дітьми. Травленню потрібна #пауза, інакше все, що ви з'їли, просто лежить важким комом.

    🖱І так, немає необхідності доїдати "щоб не образити", "щоб не пропало" і "раз уже поклали". Це доросле рішення — зупинитися, коли достатньо. Нічого страшного не станеться.

    🎄Новорічний стіл — це просто один вечір. Все псує не їжа, а ставлення до неї. Коли є розуміння, як працює тіло, свята перестають бути проблемою і перестають лякати.

    🎄Новий рік — сімейне свято і це — ідеальний час, щоб подбати про близьких.

    ⭐️Тож цей Новий рік давайте нарешті перехитримо той манливий новорічний стіл!

    Не треба бути супергероєм у плащі з сільодки, щоб зупинитися вчасно. Достатньо просто пам’ятати: їжа на столі нікуди не втече (хіба що в холодильник до 2 січня), а ваше гарне самопочуття — це найкращий подарунок і собі і близьким.

    Їжте смачно, пийте з розумом, смійтеся голосно і танцюйте під «Jingle Bells» хоч до ранку.

    👼Бо Новий рік — це не про те, скільки ви з’їли, а про те, як легко і радісно ви прокинулися 1 січня з думкою:
    «Ого, а я ж молодець!».

    💃Зустрінемо свято легко — і тіло і душа скажуть ДЯКУЮ 💃
    🥂Новорічний стіл — один вечір, а тіло з вами назавжди🥂 🚗Новорічний #стіл — це майже завжди переїдання. Не тому, що люди погані або "не можуть себе контролювати", а тому, що такий формат. 🍪Багато їжі, все різне, все смачне, нікуди не поспішаєш, плюс алкоголь. Їсти не з голоду, а з цікавості, звички, "раз на рік можна" і в компанії. 🥛А потім чомусь дивуються, що вранці важко, здуття, набряки, голова квадратна і єдине, що приходить в голову — навіщо так багато їсти. 👍Що дійсно допомагає пережити новорічний стіл нормально, без героїзму і без зривів? 1️⃣Харчуватися нормально в день застілля Найпоширеніша помилка — "я нічого не їм весь день, щоб #ввечері можна було". В результаті ввечері включається режим "терміново все", відчуття насичення вимикається і людина їсть набагато більше, ніж якби вдень був нормальний прийом їжі. 🖱Легкий обід або щільний перекус за кілька годин до застілля — і вечір відразу проходить спокійніше. 2️⃣Не намагатися спробувати все - ви то вже все пробували Здається, що по ложечці — це дрібниця, а насправді виходить повноцінний таз. Набагато краще вибрати те, що дійсно хочеться і #їсти саме це, не на автоматі, а нормально, зі смаком. 🖱Парадокс в тому, що так з'їдається менше, а задоволення більше. 3️⃣#Алкоголь - окрема історія (не він страшний,а безконтрольність у харчуванні) Він сам по собі навантажує травлення і нервову систему, а на порожній шлунок робить це вдвічі сильніше. 🖱Якщо п'єте, поруч має бути нормальна їжа, а не печиво і цукерки. І вода між келихами — це спосіб не ненавидіти себе і весь світ на ранок. 4️⃣Дуже важливо робити паузи З'їли — не продовжуйте жувати просто тому, що сидите за столом. Встати, поговорити, вийти подихати, потанцювати, пограти з дітьми. Травленню потрібна #пауза, інакше все, що ви з'їли, просто лежить важким комом. 🖱І так, немає необхідності доїдати "щоб не образити", "щоб не пропало" і "раз уже поклали". Це доросле рішення — зупинитися, коли достатньо. Нічого страшного не станеться. 🎄Новорічний стіл — це просто один вечір. Все псує не їжа, а ставлення до неї. Коли є розуміння, як працює тіло, свята перестають бути проблемою і перестають лякати. 🎄Новий рік — сімейне свято і це — ідеальний час, щоб подбати про близьких. ⭐️Тож цей Новий рік давайте нарешті перехитримо той манливий новорічний стіл! Не треба бути супергероєм у плащі з сільодки, щоб зупинитися вчасно. Достатньо просто пам’ятати: їжа на столі нікуди не втече (хіба що в холодильник до 2 січня), а ваше гарне самопочуття — це найкращий подарунок і собі і близьким. Їжте смачно, пийте з розумом, смійтеся голосно і танцюйте під «Jingle Bells» хоч до ранку. 👼Бо Новий рік — це не про те, скільки ви з’їли, а про те, як легко і радісно ви прокинулися 1 січня з думкою: «Ого, а я ж молодець!». 💃Зустрінемо свято легко — і тіло і душа скажуть ДЯКУЮ 💃
    789views
More Results