#світ Місто Болгатанга, відоме як «місто кошиків», є центром ремісничого мистецтва Гани. Тут понад 250 майстрів з народу гурунсі зберігають багатовікові традиції плетіння кошиків, перетворюючи процес та його подальший результат на візитну картку Верхнього Східного регіону країни. Кожен кошик Болгатанги унікальний — його візерунки розповідають окрему історію, чи то легенда про створення світу, чи розповідь про повсякденне життя громади.

#музеї #заходи У Музеї просто неба відбудеться святкове дійство, присвячене Медовому Спасу та українським традиціям літа. У програмі — лекція про традиції Спасу, символіку меду й маку, майстер-клас зі створення оберегового букета, дегустація шуликів, які спечуть у справжній печі, ярмарок меду від українських пасічників і вироби ручної роботи від народних майстрів. Де? Київ, вул. Академіка Тронька, 1 Коли? 26 липня, початок о 13:00

✨ Відроджена краса традицій ✨ Цей стрічковий нашийний ґердан з підвісами я відтворила за зразком з книги Олени Федорчук «Українські народні прикраси із бісеру». 📍 Оригінал прикраси — з першої половини ХХ століття, село Пійло, Калуський район, Івано-Франківська область. Зберігається в Музеї етнографії та художнього промислу. 📏 Ширина разом із підвісами — 4 см 📏 Довжина бісерного полотна — 29 см (підійде на шию з обхватом 29+ см) ❤️ Плетіння виконане з любов’ю, щоб прикраса знову ожила на чиїйсь шиї #ґердан #українськіприкраси #бісер #етностиль #українськийбісер #українськийодяг #SubbotinA #етнобісер #гердан #пійло #традиціїживо #ґерданізбісеру #стрічковийґердан #силянказбісеру #кривулькаізбісеру #кривулька #криза #вишиванка #вишивка #традиційнаприкраса

#світ Малі — держава без виходу до моря, зате з багатою історією. Саме тут у середньовіччі існувала одна з найбагатших імперій світу — імперія Малі, правитель якої Манса Муса вважається найбагатшою людиною за всю історію людства. Сьогодні країна відома своїми пустелями, глиняними містами, музикою та культурою народів туарегів і догонів. Одне з найвідоміших міст — Дженне, де розташована найбільша у світі глиняна мечеть. 🌍 Бідна економіка, багаті традиції та неймовірна природа — усе це про Малі.

#музеї 🏺 Музей, що оживляє давні ремесла у Вишгороді. Зазирни у світ гончарства Київської Русі! У Музеї давньоруського гончарства не лише дізнаєшся більше про традиції й ремесла Полісся, а й зможеш власноруч спробувати працювати з глиною чи воском. Майстер-класи, етносвята, атмосфера давнини — і все це просто неба! 📍 вул. Межигірського Спасу, 11, Вишгород

🔥 Нова - стара подорож у часі — «Векша» Бориса Комара 🔥 Ви готові перенестися в епоху, де мечі дзвонять гучніше за слова, а серце юного героя б’ється за свободу та справедливість? Повість «Векша» — це не просто історія. Це легенда, оживлена на сторінках української класики, що пробуджує гордість, спонукає до рішучості та надихає! 🐿️ Векша — ім’я білки, символ кмітливості та спритності. Юний герой із серцем, сповненим жаги до волі, долає полон, чужину, загрози від печенігів — і рятує князя Ігоря від підлого задуму. Це не тільки пригодницький роман — це книга про незламний дух, актуальна й сьогодні, коли ми знову боронимо Україну. ⚔️📜 Хочете краще пізнати Київську Русь? Ця книга стане вашим провідником крізь героїзм, мужність і культурне багатство наших предків. 💔🇺🇦 Війна торкнулася кожного з нас. Саме тому такі твори — як маяк пам’яті й сили, що підтримує нашу ідентичність. Ми були. Ми є. Ми будемо. 📲 І не забудьте долучитись до мого авторського телеграм-каналу UA «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ...» Там — справжній архів Українського духу: 🎧 🎙️📚Аудіо_бібліотека для всіх поколінь. 🏞️ Подорожі по регіонах України . 🎶 Музика, фольклор, містика. 📽️Художні та документальні фільми.Фільми(світові БЛОКБАСТЕРИ) з українським професійним дубляжем. 📚 Публіцистика, історичні цікавинки, побутові традиції та ще багато різного... 👉 Приєднуйся та ставай частиною Українського інтернет-простору! 💥 Скажи тверде «НІ!» ворогу 🇺🇦✊ УКРАЇНА ПОНАД УСЕ ! 🔗 *Телеграм-канал:* UA «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ...» https://t.me/RuslanSpeaks МИ ЗНАЄМО СВОЄ КОРІННЯ. МИ БЕРЕЖЕМО СВОЮ ЗЕМЛЮ. СЛАВА УКРАЇНІ! 🇺🇦✊

БАРВІНКОВА ТИША На дачі спека, теплі вечори... Барвінок стелить листя над ставком І кам'яна доріжка до гори Пливе крізь час, мов спогад за вікном. І на терасі є своє життя: Хоче оса залізти у компот, Бешкетник-пес гризе чиєсь взуття, А сірий кіт дрімає без турбот. Барвінковий відтінок на зорі Ніби шепоче тут: дзелень-дзелень... Неначе тінь на скошеній траві Він обіймає тихо кожен день. Колиба тут — мов давній оберіг, Який таїть традиції давно, Сюди ведуть лиш декілька доріг І це є світ, де ще не править зло. Барвінком серце дихає ясним, Немов на мить спинились усі дні І все здається вічним і простим, Коли душа не хоче метушні. Мирослав Манюк 21.07.2025 #буревій_емоцій #дача #челендж #барвінковий колір

#Наші_традиції ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав. Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення. • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла. • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення. • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу. • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення. • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю. • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати. З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня. ----------

#Наші_традиції ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав. Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення. • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла. • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення. • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу. • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення. • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю. • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати. З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня. ----------

#дати #історія 15 липня в Україні відзначається два важливих свята: День Української Державності та День Хрещення Русі-України. Ці дати символізують глибокі історичні та духовні корені української нації, підкреслюючи її багатовікову традицію державотворення та християнської спадщини. День Української Державності Цей день, започаткований у 2021 році, присвячений утвердженню тисячолітньої історії української державності, яка бере початок від часів Київської Русі. 15 липня обрано не випадково – саме в цей день православна церква вшановує пам’ять святого князя Володимира Великого, хрестителя Русі. Його правління стало епохою розквіту Київської Русі, що заклала підвалини сучасної української державності. Святкування Дня Української Державності покликане нагадати про міцність і спадкоємність української державницької традиції, яка пережила століття випробувань. Це свято єднає покоління, підкреслюючи внесок українців у боротьбу за свободу, незалежність і національну ідентичність. День Хрещення Русі-України Цього ж дня Україна вшановує історичну подію – Хрещення Русі, яке відбулося у 988 році за князя Володимира Великого. Прийняття християнства стало переломним моментом, що не лише зміцнив державу, а й інтегрував її у європейський культурний і духовний простір. Хрещення Русі-України заклало основи для розвитку освіти, мистецтва та писемності, а також сформувало моральні цінності, які й досі є фундаментом української культури. Сьогодні цей день є символом духовної єдності українців, незалежно від конфесій. Він нагадує про важливість віри, традицій і спільної історії, що об’єднує народ. Значення свят Обидва свята, що відзначаються 15 липня, підкреслюють нерозривний зв’язок між духовністю та державністю. Вони єднають минуле й сьогодення, нагадуючи про силу українського духу, його прагнення до свободи та віри. У цей день проводяться урочисті заходи, богослужіння, культурні події, які прославляють історію та спадщину України. Нехай 15 липня стане для кожного українця днем гордості за свою державу та її велике минуле, а також натхненням для творення сильного майбутнього!