• День пуансетії
    День пуансетії (Poinsettia Day), що відзначається 12 грудня, – це день вшанування яскравої червоно-зеленої рослини, яка є синонімом святкового сезону. Цей день вшановує шлях рослини від її ацтекського походження до того, як вона стала основною різдвяною прикрасою в будинках і громадських місцях. Свято започатковане у США, а вшанування рослини поширене у всьому світі.

    Народна назва пуансеттії — Різдвяна Зірка, завдяки тому, що квітка зацвітає, як правило, у грудні під Різдво (25 грудня).

    Після цвітіння пуансеттія часто гине, тому слід ретельно дотримуватись порад по догляду за квіткою.

    Історичне значення
    Зв’язок з ацтеками
    Батьківщиною рослини є Центральна Америка і Мексика, у вологих і тінистих місцях можна зустріти пуансеттію часом до 2-х метрів у висоту з непривабливими квітками і красивим листям у формі зірки.
    Відома в ацтеків як Cuetlaxochitl, пуансетія використовувалася завдяки своєму яскраво-червоному барвнику та лікувальним властивостям.
    Король ацтеків Монтесума дуже захоплювався пуансеттією, використовуючи її сік для зменшення лихоманки. 2
    Подорож до Сполучених Штатів
    Свою назву пуансеттія найпрекрасніша отримала на честь Джоела Робертса Пойнсетта (1779-1851), який був першим посолом США в Мексиці, був лікарем та аматором ботаніки.
    Пуансетт надіслав живці рослини до себе додому в Південну Кароліну в 1828 році.
    Спочатку рослина була названа Euphorbia pulcherrima, пізніше була перейменована на честь Пуансетта.
    Внесок родини Екке
    Пауль Екке-молодший вважається засновником сучасної індустрії пуансетії, він відкрив техніку, яка змушує саджанці розгалужуватися, що значно підвищило комерційну життєздатність рослини.
    Сім’я Екке відіграла вирішальну роль у популяризації рослини для святкових прикрас.

    Культурний та економічний вплив
    Це найпопулярніша рослина на свята. У США в Різдвяний сезон продається від 40 до 50 млн пуансеттій.
    Пуансетії приносять понад 250 мільйонів доларів щорічно на оптовому рівні.
    Популярність Різдвяної зірки набула всесвітнього масштабу, пуансетії вже стали традиційним декором на Різдво, як живі рослини, так і штучні, також популярні прикраси на ялинку у формі гілочок пуансетії.
    Символізм і традиції пуансетії
    Мексиканська легенда. Рослина пов’язана з історією про бідну дівчину, яка на Святвечір принесла Ісусу бур’яни, що чудесним чином перетворилися на червоні пуансетії.
    Відома в Мексиці як “La Flor de la Nochebuena”, пуансетія є невід’ємною частиною святкування Святвечора.
    Догляд та утримання пуансетії
    Розміщуйте в добре освітлених місцях і підтримуйте теплу температуру в приміщенні.
    Регулярний полив дуже важливий, але забезпечте хороший дренаж, щоб уникнути загнивання коренів.
    День пуансетії — це більше, ніж просто вшанування святкової рослини, це відзначення багатої історії та культурного значення пуансетії. Від ацтекського коріння до статусу різдвяної ікони, пуансетія символізує радість, надію і дух дарування.
    День пуансетії День пуансетії (Poinsettia Day), що відзначається 12 грудня, – це день вшанування яскравої червоно-зеленої рослини, яка є синонімом святкового сезону. Цей день вшановує шлях рослини від її ацтекського походження до того, як вона стала основною різдвяною прикрасою в будинках і громадських місцях. Свято започатковане у США, а вшанування рослини поширене у всьому світі. Народна назва пуансеттії — Різдвяна Зірка, завдяки тому, що квітка зацвітає, як правило, у грудні під Різдво (25 грудня). Після цвітіння пуансеттія часто гине, тому слід ретельно дотримуватись порад по догляду за квіткою. Історичне значення Зв’язок з ацтеками Батьківщиною рослини є Центральна Америка і Мексика, у вологих і тінистих місцях можна зустріти пуансеттію часом до 2-х метрів у висоту з непривабливими квітками і красивим листям у формі зірки. Відома в ацтеків як Cuetlaxochitl, пуансетія використовувалася завдяки своєму яскраво-червоному барвнику та лікувальним властивостям. Король ацтеків Монтесума дуже захоплювався пуансеттією, використовуючи її сік для зменшення лихоманки. 2 Подорож до Сполучених Штатів Свою назву пуансеттія найпрекрасніша отримала на честь Джоела Робертса Пойнсетта (1779-1851), який був першим посолом США в Мексиці, був лікарем та аматором ботаніки. Пуансетт надіслав живці рослини до себе додому в Південну Кароліну в 1828 році. Спочатку рослина була названа Euphorbia pulcherrima, пізніше була перейменована на честь Пуансетта. Внесок родини Екке Пауль Екке-молодший вважається засновником сучасної індустрії пуансетії, він відкрив техніку, яка змушує саджанці розгалужуватися, що значно підвищило комерційну життєздатність рослини. Сім’я Екке відіграла вирішальну роль у популяризації рослини для святкових прикрас. Культурний та економічний вплив Це найпопулярніша рослина на свята. У США в Різдвяний сезон продається від 40 до 50 млн пуансеттій. Пуансетії приносять понад 250 мільйонів доларів щорічно на оптовому рівні. Популярність Різдвяної зірки набула всесвітнього масштабу, пуансетії вже стали традиційним декором на Різдво, як живі рослини, так і штучні, також популярні прикраси на ялинку у формі гілочок пуансетії. Символізм і традиції пуансетії Мексиканська легенда. Рослина пов’язана з історією про бідну дівчину, яка на Святвечір принесла Ісусу бур’яни, що чудесним чином перетворилися на червоні пуансетії. Відома в Мексиці як “La Flor de la Nochebuena”, пуансетія є невід’ємною частиною святкування Святвечора. Догляд та утримання пуансетії Розміщуйте в добре освітлених місцях і підтримуйте теплу температуру в приміщенні. Регулярний полив дуже важливий, але забезпечте хороший дренаж, щоб уникнути загнивання коренів. День пуансетії — це більше, ніж просто вшанування святкової рослини, це відзначення багатої історії та культурного значення пуансетії. Від ацтекського коріння до статусу різдвяної ікони, пуансетія символізує радість, надію і дух дарування.
    224переглядів
  • #дати #свята
    🙏 Чудотворець і Захисник: День Святителя Спиридона Тримифунтського.
    Сьогодні, 12 грудня (за новоюліанським та григоріанським календарем), православні християни, зокрема Православна Церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ), вшановують пам'ять Святителя Спиридона Тримифунтського (близько 270–348 рр.). Цей святий є одним із найшанованіших у східній традиції, його часто ставлять в один ряд із Миколаєм Чудотворцем.

    Ключові факти про Святителя Спиридона:

    1. Пастир і Захисник Віри:
    Спиридон жив на острові Кіпр, у місті Тримифунт, де був єпископом. До прийняття сану він був простим, але дуже доброчесним пастухом. Саме тому його часто зображують у скромному одязі або пастушій шапці. Цей факт підкреслює його близькість до простого народу.

    2. Чудеса та Допомога Бідним:
    Святитель Спиридон прославився як великий чудотворець. Згідно з переказами, він міг зупиняти посуху, зцілювати хворих і навіть воскрешати мертвих. Він особливо опікувався бідними та нужденними, вважаючись їхнім покровителем. За це його глибоко шанували ще за життя.

    3. Учасник Нікейського Собору:
    У 325 році Спиридон брав участь у Першому Вселенському (Нікейському) Соборі. Під час суперечок про природу Ісуса Христа він, будучи простим і неграмотним, на відміну від багатьох учених богословів, здійснив диво: він узяв у руки цеглину і стиснув її. Зверху з'явився вогонь (символ Святого Духа), знизу потекла вода (символ Отця), а в руках залишилася земля (символ Сина). Цим наочним прикладом він пояснив єдність і нероздільність Пресвятої Трійці. 🔥💧

    4. Покровитель Подорожуючих та Фінансів:
    Завдяки своєму доброму серцю та чудесам, пов'язаним із допомогою бідним, Святителя Спиридона вважають покровителем подорожуючих, а також тим, хто забезпечує матеріальний добробут і захищає від фінансових труднощів.

    Мощі Святителя Спиридона зберігаються на грецькому острові Корфу (Керкіра) і є однією з головних святинь Греції.
    #дати #свята 🙏 Чудотворець і Захисник: День Святителя Спиридона Тримифунтського. Сьогодні, 12 грудня (за новоюліанським та григоріанським календарем), православні християни, зокрема Православна Церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ), вшановують пам'ять Святителя Спиридона Тримифунтського (близько 270–348 рр.). Цей святий є одним із найшанованіших у східній традиції, його часто ставлять в один ряд із Миколаєм Чудотворцем. Ключові факти про Святителя Спиридона: 1. Пастир і Захисник Віри: Спиридон жив на острові Кіпр, у місті Тримифунт, де був єпископом. До прийняття сану він був простим, але дуже доброчесним пастухом. Саме тому його часто зображують у скромному одязі або пастушій шапці. Цей факт підкреслює його близькість до простого народу. 2. Чудеса та Допомога Бідним: Святитель Спиридон прославився як великий чудотворець. Згідно з переказами, він міг зупиняти посуху, зцілювати хворих і навіть воскрешати мертвих. Він особливо опікувався бідними та нужденними, вважаючись їхнім покровителем. За це його глибоко шанували ще за життя. 3. Учасник Нікейського Собору: У 325 році Спиридон брав участь у Першому Вселенському (Нікейському) Соборі. Під час суперечок про природу Ісуса Христа він, будучи простим і неграмотним, на відміну від багатьох учених богословів, здійснив диво: він узяв у руки цеглину і стиснув її. Зверху з'явився вогонь (символ Святого Духа), знизу потекла вода (символ Отця), а в руках залишилася земля (символ Сина). Цим наочним прикладом він пояснив єдність і нероздільність Пресвятої Трійці. 🔥💧 4. Покровитель Подорожуючих та Фінансів: Завдяки своєму доброму серцю та чудесам, пов'язаним із допомогою бідним, Святителя Спиридона вважають покровителем подорожуючих, а також тим, хто забезпечує матеріальний добробут і захищає від фінансових труднощів. Мощі Святителя Спиридона зберігаються на грецькому острові Корфу (Керкіра) і є однією з головних святинь Греції.
    Like
    2
    172переглядів
  • #історія #події
    📚 Коли освіта була привілеєм: Відкриття Полтавського інституту шляхетних дівчат.
    Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо подію, що мала значний вплив на розвиток освіти та культури на Лівобережній Україні. У 1818 році в Полтаві було урочисто відкрито Інститут шляхетних дівчат (офіційна назва: Полтавський інститут шляхетних дівіц).
    Це був один із перших на теренах сучасної України середніх навчальних закладів закритого типу для жінок, що походили з дворянських родин (шляхти). Відкриття інституту стало можливо завдяки значним пожертвам місцевого дворянства.

    Мета та зміст навчання:
    Інститут був створений для того, щоб «виховати достойних дружин і матерів». Програма навчання була всебічною і включала як загальноосвітні, так і вишукані предмети:
    Обов'язкові: Закон Божий, іноземні мови (французька, німецька), географія, історія.
    «Жіночі» предмети: Домашнє господарство, рукоділля, світські манери та етикет.
    Мистецтво: Музика, танці, співи, малювання. 🎨
    Дівчата жили та навчалися на повному пансіоні, що було типово для тогочасних закритих закладів.
    Історична будівля:
    Спочатку інститут розміщувався у пристосованих приміщеннях, але згодом для нього було збудовано величний архітектурний комплекс у стилі класицизму. Будівля, яку спроєктував відомий архітектор Л. Ф. Шарлемань, і досі є однією з архітектурних перлин Полтави.

    Спадок і значення:
    Хоча доступ до такої освіти мали лише привілейовані стани, інститут відіграв важливу роль у формуванні української інтелігенції XIX століття. Він функціонував аж до подій 1917 року. Сьогодні в цій історичній будівлі розташований Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», продовжуючи освітні традиції міста.
    #історія #події 📚 Коли освіта була привілеєм: Відкриття Полтавського інституту шляхетних дівчат. Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо подію, що мала значний вплив на розвиток освіти та культури на Лівобережній Україні. У 1818 році в Полтаві було урочисто відкрито Інститут шляхетних дівчат (офіційна назва: Полтавський інститут шляхетних дівіц). Це був один із перших на теренах сучасної України середніх навчальних закладів закритого типу для жінок, що походили з дворянських родин (шляхти). Відкриття інституту стало можливо завдяки значним пожертвам місцевого дворянства. Мета та зміст навчання: Інститут був створений для того, щоб «виховати достойних дружин і матерів». Програма навчання була всебічною і включала як загальноосвітні, так і вишукані предмети: Обов'язкові: Закон Божий, іноземні мови (французька, німецька), географія, історія. «Жіночі» предмети: Домашнє господарство, рукоділля, світські манери та етикет. Мистецтво: Музика, танці, співи, малювання. 🎨 Дівчата жили та навчалися на повному пансіоні, що було типово для тогочасних закритих закладів. Історична будівля: Спочатку інститут розміщувався у пристосованих приміщеннях, але згодом для нього було збудовано величний архітектурний комплекс у стилі класицизму. Будівля, яку спроєктував відомий архітектор Л. Ф. Шарлемань, і досі є однією з архітектурних перлин Полтави. Спадок і значення: Хоча доступ до такої освіти мали лише привілейовані стани, інститут відіграв важливу роль у формуванні української інтелігенції XIX століття. Він функціонував аж до подій 1917 року. Сьогодні в цій історичній будівлі розташований Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», продовжуючи освітні традиції міста.
    Like
    1
    151переглядів
  • #дати #свята
    ⛰️ Велич і Крихкість Вершин: Міжнародний день гір (International Mountain Day).
    Щороку 11 грудня світ відзначає Міжнародний день гір (International Mountain Day). Це свято, встановлене Генеральною Асамблеєю ООН у 2003 році, має на меті підвищити обізнаність про важливість гірських екосистем та необхідність їх сталого розвитку.

    Чому Гори Важливі?

    Гори — це не просто мальовничі ландшафти; вони відіграють критично важливу роль у житті планети та мільярдів людей, навіть тих, хто живе далеко від вершин.
    Джерело Прісної Води: Гори часто називають "водонапірними вежами світу". У них зароджуються та живляться всі великі річки планети, а снігові шапки та льодовики є природними сховищами прісної води. Більше половини населення Землі залежить від гірських водних ресурсів.
    Біорізноманіття: Гірські регіони є осередками унікального біорізноманіття. Тут мешкають рідкісні та ендемічні види рослин і тварин, що адаптувалися до суворих кліматичних умов. Зміни клімату загрожують цим крихким екосистемам.
    Клімат: Гори впливають на глобальні погодні та кліматичні системи. Вони також є місцем, де відбуваються значні кліматичні зміни, що впливають на сусідні регіони.
    Культурна Спадщина: Гірські спільноти, часто ізольовані, зберегли унікальні традиції, знання та культури, які є важливою частиною світової спадщини.

    Загрози та Виклики

    Незважаючи на їхню велич, гірські екосистеми є одними з найбільш вразливих на Землі.
    Зміна Клімату: Глобальне потепління призводить до прискореного танення льодовиків, що загрожує водопостачанню та викликає ризик повеней і зсувів.
    Нестійке Використання: Надмірне вирубування лісів, нерегульований видобуток корисних копалин та неконтрольований туризм призводять до деградації ґрунтів та втрати біорізноманіття.
    Бідність: Гірські громади часто стикаються з бідністю та ізоляцією, що ускладнює доступ до освіти, охорони здоров'я та економічних можливостей.

    Міжнародний день гір закликає уряди, міжнародні організації та громадськість долучатися до зусиль, спрямованих на захист гір та підтримку гірських народів. Це нагадування про те, що здоров'я планети багато в чому залежить від здоров'я її вершин. 💙
    #дати #свята ⛰️ Велич і Крихкість Вершин: Міжнародний день гір (International Mountain Day). Щороку 11 грудня світ відзначає Міжнародний день гір (International Mountain Day). Це свято, встановлене Генеральною Асамблеєю ООН у 2003 році, має на меті підвищити обізнаність про важливість гірських екосистем та необхідність їх сталого розвитку. Чому Гори Важливі? Гори — це не просто мальовничі ландшафти; вони відіграють критично важливу роль у житті планети та мільярдів людей, навіть тих, хто живе далеко від вершин. Джерело Прісної Води: Гори часто називають "водонапірними вежами світу". У них зароджуються та живляться всі великі річки планети, а снігові шапки та льодовики є природними сховищами прісної води. Більше половини населення Землі залежить від гірських водних ресурсів. Біорізноманіття: Гірські регіони є осередками унікального біорізноманіття. Тут мешкають рідкісні та ендемічні види рослин і тварин, що адаптувалися до суворих кліматичних умов. Зміни клімату загрожують цим крихким екосистемам. Клімат: Гори впливають на глобальні погодні та кліматичні системи. Вони також є місцем, де відбуваються значні кліматичні зміни, що впливають на сусідні регіони. Культурна Спадщина: Гірські спільноти, часто ізольовані, зберегли унікальні традиції, знання та культури, які є важливою частиною світової спадщини. Загрози та Виклики Незважаючи на їхню велич, гірські екосистеми є одними з найбільш вразливих на Землі. Зміна Клімату: Глобальне потепління призводить до прискореного танення льодовиків, що загрожує водопостачанню та викликає ризик повеней і зсувів. Нестійке Використання: Надмірне вирубування лісів, нерегульований видобуток корисних копалин та неконтрольований туризм призводять до деградації ґрунтів та втрати біорізноманіття. Бідність: Гірські громади часто стикаються з бідністю та ізоляцією, що ускладнює доступ до освіти, охорони здоров'я та економічних можливостей. Міжнародний день гір закликає уряди, міжнародні організації та громадськість долучатися до зусиль, спрямованих на захист гір та підтримку гірських народів. Це нагадування про те, що здоров'я планети багато в чому залежить від здоров'я її вершин. 💙
    Like
    3
    227переглядів
  • День пива Lager
    День пива Lager (National Lager Day) відзначається 10 грудня у США – це особливий день для любителів пива, які цінують легкий, хрусткий та освіжаючий смак лагера, що об’єднує шанувальників цього напою по всьому світу, а не лише в країні заснування події. Цей день – не лише для того, щоб насолодитися холодним пивом, але й для того, щоб зрозуміти багату історію та процес приготування одного з найпопулярніших алкогольних напоїв у світі.

    Історія виникнення пива Lager
    Лагер виник у 19 столітті в Баварії, де пивовари експериментували зі зберіганням пива в холодному середовищі протягом тривалого часу. Термін “лагер” походить від німецького слова “lagern”, що означає “зберігати”. Цей метод передбачав використання дріжджів нижнього бродіння та зберігання пива в підвалах або печерах, заповнених льодом, що дозволяло осаду осідати і в результаті давало змогу отримати прозоре, хрустке пиво. З часом цей процес був вдосконалений, що призвело до появи золотистого лагера, який ми знаємо сьогодні.

    Лагери виготовляються з використанням дріжджів нижнього бродіння, які розвиваються при більш низьких температурах. До появи сучасних холодильних установок пивовари досягали необхідної низької температури, варячи пиво у виритих підвалах, заповнених льодом. Цей процес надає лагерові його характерного чистого та хрусткого смаку.


    Святкування Національного дня пива

    Дізнайтеся про різні види лагера: Pilsner, Doppelbock, American Lager та Lager у віденському стилі. Кожен з них має унікальний смак та історію пивоваріння.

    Лагер — це універсальне пиво, яке добре поєднується з багатьма продуктами і яким насолоджуються цілий рік, що робить його популярним вибором для різних випадків.

    Лагер посідає важливе місце в історії та культурі пива, оскільки процес його приготування та сорти відображають різні регіони та традиції.

    День пива Lager — це свято одного з найстаріших і найулюбленіших ферментованих напоїв. Це день, коли можна насолодитися холодним лагером, дізнатися про його історію та процес приготування, і, можливо, навіть спробувати зварити власний. Тож 10 грудня підніміть келих за багаті традиції та освіжаючий смак лагера.
    День пива Lager День пива Lager (National Lager Day) відзначається 10 грудня у США – це особливий день для любителів пива, які цінують легкий, хрусткий та освіжаючий смак лагера, що об’єднує шанувальників цього напою по всьому світу, а не лише в країні заснування події. Цей день – не лише для того, щоб насолодитися холодним пивом, але й для того, щоб зрозуміти багату історію та процес приготування одного з найпопулярніших алкогольних напоїв у світі. Історія виникнення пива Lager Лагер виник у 19 столітті в Баварії, де пивовари експериментували зі зберіганням пива в холодному середовищі протягом тривалого часу. Термін “лагер” походить від німецького слова “lagern”, що означає “зберігати”. Цей метод передбачав використання дріжджів нижнього бродіння та зберігання пива в підвалах або печерах, заповнених льодом, що дозволяло осаду осідати і в результаті давало змогу отримати прозоре, хрустке пиво. З часом цей процес був вдосконалений, що призвело до появи золотистого лагера, який ми знаємо сьогодні. Лагери виготовляються з використанням дріжджів нижнього бродіння, які розвиваються при більш низьких температурах. До появи сучасних холодильних установок пивовари досягали необхідної низької температури, варячи пиво у виритих підвалах, заповнених льодом. Цей процес надає лагерові його характерного чистого та хрусткого смаку. Святкування Національного дня пива Дізнайтеся про різні види лагера: Pilsner, Doppelbock, American Lager та Lager у віденському стилі. Кожен з них має унікальний смак та історію пивоваріння. Лагер — це універсальне пиво, яке добре поєднується з багатьма продуктами і яким насолоджуються цілий рік, що робить його популярним вибором для різних випадків. Лагер посідає важливе місце в історії та культурі пива, оскільки процес його приготування та сорти відображають різні регіони та традиції. День пива Lager — це свято одного з найстаріших і найулюбленіших ферментованих напоїв. Це день, коли можна насолодитися холодним лагером, дізнатися про його історію та процес приготування, і, можливо, навіть спробувати зварити власний. Тож 10 грудня підніміть келих за багаті традиції та освіжаючий смак лагера.
    170переглядів
  • #історія #події
    🥇 Перша зірка: Як 10 грудня 1901 року світ отримав Нобелівську премію.
    Сьогоднішня дата, 10 грудня, має особливе значення у календарі світової науки, літератури та миру. Це день, коли у 1896 році помер Альфред Нобель, і, що знаменно, саме цього дня, через п'ять років після його смерті, у 1901 році відбулася перша урочиста церемонія вручення Нобелівських премій 🏆.

    🌟 Народження традиції

    Шведський винахідник і підприємець Альфред Нобель, творець динаміту, заповідав більшу частину свого статку на заснування премії. Його бажанням було щорічно відзначати тих, чиї досягнення принесли найбільшу користь людству у п'яти сферах: фізика, хімія, медицина, література та сприяння миру.
    Церемонії 1901 року проходили у двох містах, що стало сталою традицією:
    Стокгольм, Швеція: Тут вручалися премії з фізики, хімії, медицини та літератури.
    Осло, Норвегія (тоді ще перебувала в унії зі Швецією): Тут вручалася Премія Миру.

    🔬 Перші лауреати — Легенди науки

    Особливий інтерес викликають імена перших переможців, які назавжди увійшли в історію як піонери Нобелівського руху:
    Фізика: Вільгельм Конрад Рентген (Німеччина) — за відкриття променів, які отримали його ім'я (X-променів). Його відкриття відкрило еру медичної діагностики. 🦴
    Хімія: Якоб Хендрік Вант-Гофф (Нідерланди) — за відкриття законів хімічної динаміки та осмотичного тиску.
    Медицина: Еміль фон Берінг (Німеччина) — за створення сироватки проти дифтерії, яка врятувала мільйони дитячих життів.
    Література: Сюллі-Прюдом (Франція) — за високі художні якості його поезії.
    Премія Миру: Жан Анрі Дюнан (Швейцарія, засновник Червоного Хреста) та Фредерік Пассі (Франція).

    Ця перша церемонія не лише вшанувала видатних людей, але й встановила золотий стандарт міжнародного визнання, який стимулює науковий прогрес і миротворчі ініціативи вже понад століття. Це яскравий приклад того, як одна заповітна ідея може трансформувати світ! ✨
    #історія #події 🥇 Перша зірка: Як 10 грудня 1901 року світ отримав Нобелівську премію. Сьогоднішня дата, 10 грудня, має особливе значення у календарі світової науки, літератури та миру. Це день, коли у 1896 році помер Альфред Нобель, і, що знаменно, саме цього дня, через п'ять років після його смерті, у 1901 році відбулася перша урочиста церемонія вручення Нобелівських премій 🏆. 🌟 Народження традиції Шведський винахідник і підприємець Альфред Нобель, творець динаміту, заповідав більшу частину свого статку на заснування премії. Його бажанням було щорічно відзначати тих, чиї досягнення принесли найбільшу користь людству у п'яти сферах: фізика, хімія, медицина, література та сприяння миру. Церемонії 1901 року проходили у двох містах, що стало сталою традицією: Стокгольм, Швеція: Тут вручалися премії з фізики, хімії, медицини та літератури. Осло, Норвегія (тоді ще перебувала в унії зі Швецією): Тут вручалася Премія Миру. 🔬 Перші лауреати — Легенди науки Особливий інтерес викликають імена перших переможців, які назавжди увійшли в історію як піонери Нобелівського руху: Фізика: Вільгельм Конрад Рентген (Німеччина) — за відкриття променів, які отримали його ім'я (X-променів). Його відкриття відкрило еру медичної діагностики. 🦴 Хімія: Якоб Хендрік Вант-Гофф (Нідерланди) — за відкриття законів хімічної динаміки та осмотичного тиску. Медицина: Еміль фон Берінг (Німеччина) — за створення сироватки проти дифтерії, яка врятувала мільйони дитячих життів. Література: Сюллі-Прюдом (Франція) — за високі художні якості його поезії. Премія Миру: Жан Анрі Дюнан (Швейцарія, засновник Червоного Хреста) та Фредерік Пассі (Франція). Ця перша церемонія не лише вшанувала видатних людей, але й встановила золотий стандарт міжнародного визнання, який стимулює науковий прогрес і миротворчі ініціативи вже понад століття. Це яскравий приклад того, як одна заповітна ідея може трансформувати світ! ✨
    Like
    1
    262переглядів
  • #дати #свята
    💌 Історія та Традиція Дня Різдвяної Листівки.
    Сьогодні, 9 грудня, світ відзначає неофіційне, але дуже затишне свято — День різдвяної листівки (Christmas Card Day). Це чудова нагода згадати історію цієї теплої традиції, яка вже майже два століття є невід'ємною частиною різдвяних святкувань. 🎄

    Звідки Пішла Традиція?

    Поява різдвяної листівки, як ми її знаємо, датується 9 грудня 1843 року у Лондоні:
    Генрі Коул: Сер Генрі Коул (Henry Cole), поважний державний службовець і засновник Музею Вікторії та Альберта, був надто зайнятий, щоб писати довгі листи з привітаннями друзям та знайомим на Різдво.
    Винахід: Він попросив художника Джона Каллкотта Хорслі (John Callcott Horsley) створити ілюстрацію з коротким привітанням. На листівці була зображена сім'я Коула, яка святкує, а з боків — сцени благодійності. Під малюнком було універсальне вітання: «Веселого Різдва і Щасливого Нового року вам!» 🥳
    Комерційний Успіх: Коул надрукував тисячу примірників цієї листівки та продав їх за шилінг кожна. Хоча це не була перша вітальна картка в історії, вона стала першою комерційно виготовленою різдвяною листівкою, поклавши початок новій індустрії.

    Символ Тепла та Зв'язку

    Відтоді різдвяні листівки швидко набули популярності у Великій Британії, а пізніше поширилися Сполученими Штатами та світом. Спочатку листівки були розкішшю, але здешевлення друку зробило їх доступними для всіх.
    Навіть у цифрову еру, коли домінує електронне спілкування, традиція надсилати фізичні різдвяні листівки залишається актуальною. Вони є символом особистого зв’язку та часу, витраченого на те, щоб відправити комусь частинку різдвяного тепла. ✉️
    Цей день нагадує нам про важливість дрібних, але щирих жестів уваги. ❤️
    #дати #свята 💌 Історія та Традиція Дня Різдвяної Листівки. Сьогодні, 9 грудня, світ відзначає неофіційне, але дуже затишне свято — День різдвяної листівки (Christmas Card Day). Це чудова нагода згадати історію цієї теплої традиції, яка вже майже два століття є невід'ємною частиною різдвяних святкувань. 🎄 Звідки Пішла Традиція? Поява різдвяної листівки, як ми її знаємо, датується 9 грудня 1843 року у Лондоні: Генрі Коул: Сер Генрі Коул (Henry Cole), поважний державний службовець і засновник Музею Вікторії та Альберта, був надто зайнятий, щоб писати довгі листи з привітаннями друзям та знайомим на Різдво. Винахід: Він попросив художника Джона Каллкотта Хорслі (John Callcott Horsley) створити ілюстрацію з коротким привітанням. На листівці була зображена сім'я Коула, яка святкує, а з боків — сцени благодійності. Під малюнком було універсальне вітання: «Веселого Різдва і Щасливого Нового року вам!» 🥳 Комерційний Успіх: Коул надрукував тисячу примірників цієї листівки та продав їх за шилінг кожна. Хоча це не була перша вітальна картка в історії, вона стала першою комерційно виготовленою різдвяною листівкою, поклавши початок новій індустрії. Символ Тепла та Зв'язку Відтоді різдвяні листівки швидко набули популярності у Великій Британії, а пізніше поширилися Сполученими Штатами та світом. Спочатку листівки були розкішшю, але здешевлення друку зробило їх доступними для всіх. Навіть у цифрову еру, коли домінує електронне спілкування, традиція надсилати фізичні різдвяні листівки залишається актуальною. Вони є символом особистого зв’язку та часу, витраченого на те, щоб відправити комусь частинку різдвяного тепла. ✉️ Цей день нагадує нам про важливість дрібних, але щирих жестів уваги. ❤️
    Like
    1
    210переглядів
  • #дати #свята
    🕯️ Зачаття Святої Анни: Диво, що Поклало Початок Надії.
    Сьогодні, 9 грудня, православні християни в Україні, які дотримуються новоюліанського календаря (зокрема, ПЦУ та УГКЦ), відзначають велике церковне свято — Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці. Це один із найважливіших днів, присвячених батькам Діви Марії. 🙏
    Це свято вшановує не народження Марії, а момент її чудесного зачаття її матір'ю, Святою Анною.
    Зміст Свята та Його Значення
    Надія серед Безпліддя: Згідно з церковним переданням, праведні Іоаким та Анна були побожним і благочестивим подружжям з Назарета, але страждали через бездітність, що в юдейській традиції вважалося знаком Божої немилості. Вони палко молилися про дитину.

    Боже Провидіння: Свято розповідає про те, як Господь почув молитви подружжя. Анні з'явився Архангел Гавриїл і сповістив, що вона народить Дочку, через яку буде благословенний увесь світ, і Її назвуть Марією.
    Непорочне, але Не Безгрішне Зачаття: Важливо розрізняти це православне/греко-католицьке свято від римо-католицького догмату про Непорочне Зачаття. У східній традиції Зачаття Анни означає, що воно відбулося чудесним чином, після довгих молитов і в глибокій старості батьків, але це не означає, що Діва Марія була зачата без первородного гріха (у Східній Церкві вживання терміна "Непорочне Зачаття" не є прийнятим і використовується термін "Зачаття", підкреслюючи роль Бога).

    📅 Календарний Аспект

    До переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар це свято відзначалося 22 грудня. Після календарної реформи 2023 року дата перемістилася на 13 днів раніше і тепер фіксована на 9 грудня, разом із багатьма європейськими християнськими церквами, які використовують Григоріанський/Новоюліанський календар.

    Свято Зачаття Святої Анни є нагадуванням про те, що для віри та любові немає нічого неможливого, а також про гідність і важливість батьків, які виховали Богородицю.
    #дати #свята 🕯️ Зачаття Святої Анни: Диво, що Поклало Початок Надії. Сьогодні, 9 грудня, православні християни в Україні, які дотримуються новоюліанського календаря (зокрема, ПЦУ та УГКЦ), відзначають велике церковне свято — Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці. Це один із найважливіших днів, присвячених батькам Діви Марії. 🙏 Це свято вшановує не народження Марії, а момент її чудесного зачаття її матір'ю, Святою Анною. Зміст Свята та Його Значення Надія серед Безпліддя: Згідно з церковним переданням, праведні Іоаким та Анна були побожним і благочестивим подружжям з Назарета, але страждали через бездітність, що в юдейській традиції вважалося знаком Божої немилості. Вони палко молилися про дитину. Боже Провидіння: Свято розповідає про те, як Господь почув молитви подружжя. Анні з'явився Архангел Гавриїл і сповістив, що вона народить Дочку, через яку буде благословенний увесь світ, і Її назвуть Марією. Непорочне, але Не Безгрішне Зачаття: Важливо розрізняти це православне/греко-католицьке свято від римо-католицького догмату про Непорочне Зачаття. У східній традиції Зачаття Анни означає, що воно відбулося чудесним чином, після довгих молитов і в глибокій старості батьків, але це не означає, що Діва Марія була зачата без первородного гріха (у Східній Церкві вживання терміна "Непорочне Зачаття" не є прийнятим і використовується термін "Зачаття", підкреслюючи роль Бога). 📅 Календарний Аспект До переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар це свято відзначалося 22 грудня. Після календарної реформи 2023 року дата перемістилася на 13 днів раніше і тепер фіксована на 9 грудня, разом із багатьма європейськими християнськими церквами, які використовують Григоріанський/Новоюліанський календар. Свято Зачаття Святої Анни є нагадуванням про те, що для віри та любові немає нічого неможливого, а також про гідність і важливість батьків, які виховали Богородицю.
    Like
    1
    161переглядів
  • День сала
    День сала (Lard Day) у США відзначають 8 грудня, цей день знаменує відродження сала як поживного та універсального кулінарного інгредієнта. Колись його уникали через те, що воно вважалося шкідливим для здоров’я, а тепер його цінують за користь для здоров’я та кулінарну універсальність. Цей день присвячений інформуванню людей про включення сала у свій раціон та кулінарні практики.

    Історичний контекст сала
    Сало, або свинячий жир, протягом століть був основним продуктом у кулінарії, який цінувався так само високо, як і сама свинина. У 19 столітті в Північній Америці та Європі воно було таким же популярним, як і вершкове масло. Однак у 20-му столітті його репутація постраждала через негативну рекламу та зростання популярності овочевих напівфабрикатів, особливо з появою у 1911 році Crisco. Лише в 1990-х роках сало почало повертатися завдяки шеф-кухарям та експертам з харчування, які знову відкрили для себе його унікальні якості та негативні аспекти вмісту трансжирів у рослинній олії.


    Користь сала для здоров’я
    Всупереч поширеній думці, сало вважається корисним жиром. Коаліція здорових жирів (Healthy Fats Coalition), яка заснувала Національний день сала, підкреслює вміст у салі мононенасичених жирів, корисних для здоров’я серця. Сало піддається мінімальній обробці порівняно зі штучними трансжирами, що робить його більш природним вибором для приготування їжі.

    Вшанування сала в кулінарних традиціях
    У багатьох культурах сало традиційно використовували для покращення смаку страв. Національний день сала відзначає ці традиції і заохочує використання сала в сучасній кулінарії. Компанія Coast Packing Company, провідний виробник жиропонижувачів, спонсорує кулінарні конкурси, щоб продемонструвати універсальність сала в наданні їжі чудового смаку без шкоди для здоров’я.

    В Україні сало є важливим елементом традиційної української кухні. День українського сала відзначають у серпні.

    Як святкувати День сала
    Купуйте сало з місцевих джерел. Підтримайте місцевих фермерів та виробників сала, купуючи його на місцевих ринках.
    Готуйте на смальці. Замінюйте вершкове масло або кулінарні олії на сало у своїх рецептах. Сало відоме тим, що робить страви більш насиченими та ароматними, і воно особливо ефективне у смаженні та випічці.
    Дізнайтеся більше про використання сала у випічці. Сало можна використовувати у випічці для створення більш хрусткої скоринки пирога та надання глибини тортам і тістечкам.
    Цікаві факти про сало
    Воно має вищу температуру копчення порівняно з вершковим маслом.
    Сало може залишатися твердим при кімнатній температурі і часто добре зберігається після закінчення терміну придатності.
    Особливо цінується листкове сало, виготовлене з жиру навколо свинячих нирок.
    Чому ми цінуємо сало
    Новий кулінарний досвід. Сало пропонує новий і цікавий варіант для тих, хто звик готувати на вершковому маслі або олії.
    Насиченіша та смачніша їжа. Вищий вміст жирів у смальці покращує смак та насиченість страв.
    Екологічність. У порівнянні з іншими кулінарними оліями, свинячий жир є більш стійким та екологічно чистим.
    Національний день сала — це свято традиційного кулінарного інгредієнта, який повертається до нас із заслуженою популярністю. Це день, щоб оцінити багату історію, користь для здоров’я та кулінарну універсальність сала, заохочуючи людей заново відкрити для себе цей натуральний і ароматний кулінарний жир.
    День сала День сала (Lard Day) у США відзначають 8 грудня, цей день знаменує відродження сала як поживного та універсального кулінарного інгредієнта. Колись його уникали через те, що воно вважалося шкідливим для здоров’я, а тепер його цінують за користь для здоров’я та кулінарну універсальність. Цей день присвячений інформуванню людей про включення сала у свій раціон та кулінарні практики. Історичний контекст сала Сало, або свинячий жир, протягом століть був основним продуктом у кулінарії, який цінувався так само високо, як і сама свинина. У 19 столітті в Північній Америці та Європі воно було таким же популярним, як і вершкове масло. Однак у 20-му столітті його репутація постраждала через негативну рекламу та зростання популярності овочевих напівфабрикатів, особливо з появою у 1911 році Crisco. Лише в 1990-х роках сало почало повертатися завдяки шеф-кухарям та експертам з харчування, які знову відкрили для себе його унікальні якості та негативні аспекти вмісту трансжирів у рослинній олії. Користь сала для здоров’я Всупереч поширеній думці, сало вважається корисним жиром. Коаліція здорових жирів (Healthy Fats Coalition), яка заснувала Національний день сала, підкреслює вміст у салі мононенасичених жирів, корисних для здоров’я серця. Сало піддається мінімальній обробці порівняно зі штучними трансжирами, що робить його більш природним вибором для приготування їжі. Вшанування сала в кулінарних традиціях У багатьох культурах сало традиційно використовували для покращення смаку страв. Національний день сала відзначає ці традиції і заохочує використання сала в сучасній кулінарії. Компанія Coast Packing Company, провідний виробник жиропонижувачів, спонсорує кулінарні конкурси, щоб продемонструвати універсальність сала в наданні їжі чудового смаку без шкоди для здоров’я. В Україні сало є важливим елементом традиційної української кухні. День українського сала відзначають у серпні. Як святкувати День сала Купуйте сало з місцевих джерел. Підтримайте місцевих фермерів та виробників сала, купуючи його на місцевих ринках. Готуйте на смальці. Замінюйте вершкове масло або кулінарні олії на сало у своїх рецептах. Сало відоме тим, що робить страви більш насиченими та ароматними, і воно особливо ефективне у смаженні та випічці. Дізнайтеся більше про використання сала у випічці. Сало можна використовувати у випічці для створення більш хрусткої скоринки пирога та надання глибини тортам і тістечкам. Цікаві факти про сало Воно має вищу температуру копчення порівняно з вершковим маслом. Сало може залишатися твердим при кімнатній температурі і часто добре зберігається після закінчення терміну придатності. Особливо цінується листкове сало, виготовлене з жиру навколо свинячих нирок. Чому ми цінуємо сало Новий кулінарний досвід. Сало пропонує новий і цікавий варіант для тих, хто звик готувати на вершковому маслі або олії. Насиченіша та смачніша їжа. Вищий вміст жирів у смальці покращує смак та насиченість страв. Екологічність. У порівнянні з іншими кулінарними оліями, свинячий жир є більш стійким та екологічно чистим. Національний день сала — це свято традиційного кулінарного інгредієнта, який повертається до нас із заслуженою популярністю. Це день, щоб оцінити багату історію, користь для здоров’я та кулінарну універсальність сала, заохочуючи людей заново відкрити для себе цей натуральний і ароматний кулінарний жир.
    343переглядів
  • #дати #свята
    🧘 День Бодхі: Просвітлення Будди під священним деревом.
    8 грудня у традиції дзен-буддизму та в Японії зокрема відзначається День Бодхі (яп. Rōhatsu, або Bodhi Day) — свято, що символізує момент, коли Сіддхартха Гаутама досяг найвищого духовного просвітлення (бодхі) і став Буддою. 🌳

    Історична передумова

    Сіддхартха Гаутама, принц із роду Шак'я, залишив своє розкішне життя у пошуках істини та способу позбутися страждань. Після багатьох років аскетичних практик він зрозумів, що крайні форми самокатування не ведуть до просвітлення.
    Згідно з легендою, він сів під деревом Бодхі (фікус священний, що росте в Бодх-Гая, Індія) і дав обітницю не вставати доти, доки не знайде істину. Після 49 днів і ночей медитації, саме вранці, коли він побачив ранкову зірку, Сіддхартха досяг повного просвітлення, розкривши природу страждання та шлях до його припинення. Цей момент вважається початком буддизму.

    Як відзначають День Бодхі

    Хоча в різних буддійських традиціях дата святкування може змінюватися (залежно від місячного чи сонячного календаря), у японській традиції, що використовує григоріанський календар, це фіксована дата — 8 грудня.
    Святкування не є галасливим і переважно зосереджене на духовних практиках:
    Дза-дзен (Медитація): Головний акцент робиться на глибокій медитації. У дзен-монастирях Японії (традиція Рōхацу Дза-дзен) часто проводять тижневі інтенсивні ретрити (sesshin), що завершуються саме 8 грудня. Монахи та віряни медитують з мінімальним сном, щоб наблизитися до досвіду Будди. 🧘‍♀️
    Оздоблення: Часто використовують гірлянди з трьох кольорів (синій, білий, золотий), що символізують три основні буддійські цінності (Будда, Дхарма і Сангха), а також запалюють свічки.
    Символ дерева Бодхі: Іноді прикрашають символічне дерево або фікус у пам'ять про те місце, де відбулося просвітлення.

    День Бодхі є важливим нагадуванням про те, що просвітлення досяжне для кожної людини через наполегливу практику, мудрість і співчуття. 🌿
    #дати #свята 🧘 День Бодхі: Просвітлення Будди під священним деревом. 8 грудня у традиції дзен-буддизму та в Японії зокрема відзначається День Бодхі (яп. Rōhatsu, або Bodhi Day) — свято, що символізує момент, коли Сіддхартха Гаутама досяг найвищого духовного просвітлення (бодхі) і став Буддою. 🌳 Історична передумова Сіддхартха Гаутама, принц із роду Шак'я, залишив своє розкішне життя у пошуках істини та способу позбутися страждань. Після багатьох років аскетичних практик він зрозумів, що крайні форми самокатування не ведуть до просвітлення. Згідно з легендою, він сів під деревом Бодхі (фікус священний, що росте в Бодх-Гая, Індія) і дав обітницю не вставати доти, доки не знайде істину. Після 49 днів і ночей медитації, саме вранці, коли він побачив ранкову зірку, Сіддхартха досяг повного просвітлення, розкривши природу страждання та шлях до його припинення. Цей момент вважається початком буддизму. Як відзначають День Бодхі Хоча в різних буддійських традиціях дата святкування може змінюватися (залежно від місячного чи сонячного календаря), у японській традиції, що використовує григоріанський календар, це фіксована дата — 8 грудня. Святкування не є галасливим і переважно зосереджене на духовних практиках: Дза-дзен (Медитація): Головний акцент робиться на глибокій медитації. У дзен-монастирях Японії (традиція Рōхацу Дза-дзен) часто проводять тижневі інтенсивні ретрити (sesshin), що завершуються саме 8 грудня. Монахи та віряни медитують з мінімальним сном, щоб наблизитися до досвіду Будди. 🧘‍♀️ Оздоблення: Часто використовують гірлянди з трьох кольорів (синій, білий, золотий), що символізують три основні буддійські цінності (Будда, Дхарма і Сангха), а також запалюють свічки. Символ дерева Бодхі: Іноді прикрашають символічне дерево або фікус у пам'ять про те місце, де відбулося просвітлення. День Бодхі є важливим нагадуванням про те, що просвітлення досяжне для кожної людини через наполегливу практику, мудрість і співчуття. 🌿
    Like
    1
    271переглядів
Більше результатів