#дати #свята Єфрем Сирін: «Арфа Духа» та поет покаяння, якого шанують крізь віки. За новоюліанським календарем 28 січня вшановують пам'ять одного з найвпливовіших християнських мислителів IV століття — преподобного Єфрема Сиріна. Його називають «сирійським пророком» та «арфою Святого Духа», адже він зумів поєднати суворе богослов’я з неймовірно витонченою поезією. 🙏📜 Хто він такий? Єфрем народився в Месопотамії (сучасна територія Туреччини) на початку IV століття. Він не був високим ієрархом чи єпископом — більшу частину життя він залишався простим дияконом. Проте його авторитет був настільки великим, що його твори читали в церквах одразу після Святого Письма. Єфрем був учителем, який вважав, що найкращий спосіб донести істину до людей — це не нудні трактати, а пісні та гімни. 🎶🏛️ Майстер покаяння та молитва, яку ми знаємо всі Найвідоміший спадок Єфрема Сиріна — його покаянна молитва «Господи і Владико життя мого...», яку віряни читають упродовж усього Великого посту. У ній він просить позбавити його духу лінивства, безнадії, владолюбства й марнослів’я, а натомість дати дух чистоти, смирення, терпіння й любові. Ці рядки стали еталоном духовної аскези, а Олександр Пушкін навіть переклав їх у віршовану форму, настільки вони його вразили. ✨✍️ Соціальний активіст минулого Єфрем не лише молився в пустелі. Під час великого голоду в Едессі він проявив неабиякі організаторські здібності: переконав багатіїв відкрити свої комори та особисто розподіляв їжу серед нужденних, стежачи, щоб допомогу отримали справді голодні, а не спритні спекулянти. Він довів, що святість — це не лише споглядання, а й дієва допомога ближньому. 🥖👣 Покровитель митців та словесності Оскільки Єфрем писав сирійською мовою, він вважається засновником сирійської літературної традиції. Його твори наповнені яскравими метафорами: він порівнював віру з кораблем, а людську душу — з дзеркалом, яке потребує постійного очищення. 🕯️🖼️ Народні прикмети та традиції В народі цей день називали «Єфремовим днем» або «днем домовика». Вважалося, що 28 січня потрібно обов'язково задобрити «господаря хати», залишивши йому за піччю миску каші або трохи молока. Вірили, що на Єфрема навіть комахи в хаті стають «іменинниками», тому їх не можна було чіпати. Звісно, церква такі забобони не заохочувала, але в народному побуті вони химерно переплелися з пам’яттю про святого аскета. 🐈🥣

#історія #події Від касти недоторканних до авторів Конституції: Народження Республіки Індія 🇮🇳 26 січня 1950 року Індія остаточно скинула з себе останню тінь британського колоніалізму. Хоча незалежність була здобута ще у 1947-му, саме цього дня набула чинності Конституція, яка перетворила колишній домініон на суверенну демократичну Республіку. Індія не просто змінила прапор — вона змінила правила гри на всьому підконтиненті. 🐘 Архітектор рівності Головним героєм цієї події став Бхімрао Рамджі Амбедкар — людина неймовірної долі. Народившись у касті "недоторканних" (найнижчий щабель соціальної ієрархії), він зумів здобути освіту в Колумбійському університеті та очолити комітет з розробки основного закону. Амбедкар вписав у Конституцію заборону дискримінації, давши голос мільйонам пригнічених. Це був справжній інтелектуальний бунт проти тисячолітніх упереджень. 🖋️ Найдовша Конституція світу Індійці не шукали легких шляхів: їхня Конституція є найдовшою у світі серед суверенних держав. Вона увібрала в себе кращі традиції британського парламентаризму, американського федералізму та ірландської соціальної політики, але при цьому залишилася глибоко індійською. 📑 Парад як символ сили З того часу щороку 26 січня в Нью-Делі проходить грандіозний парад на проспекті Раджпатх. Це не просто демонстрація танків чи літаків. Це фантасмагоричне шоу, де поруч із сучасною зброєю крокують верблюжі полки, а на рухомих платформах танцюють представники десятків народностей та релігій. Індія демонструє світу свою головну силу — "єдність у різноманітті". 🥁 Цей день став нагадуванням, що навіть найбільша та найскладніша країна може знайти шлях до демократії, якщо в її основі лежить закон, а не воля одного тирана. 🌍

#дати День пам’яті священномученика Климента: віра, що витримала тортури Анкіри ⛪🛡️ ​23 січня за новоюліанським календарем церква вшановує пам’ять священномученика Климента, єпископа Анкірського. Його історія — це один із найвражаючих прикладів релігійної витривалості в часи пізньої Римської імперії (кінець III — початок IV ст.), коли бути християнином означало бути готовим до всього. ​Життєвий шлях, сповнений випробувань: ​Юний аскет та опікун: Климент рано залишився сиротою, але завдяки вихованню благочестивої жінки Софії присвятив життя служінню. Вже у 20 років він став єпископом рідного міста Анкіра (сучасна Анкара, Туреччина). Під час голоду він допомагав дітям-сиротам, виховуючи їх у вірі, що не дуже подобалося язичницькій владі. 🍞🏺 ​28 років мучеництва: Це не друкарська помилка. За переказами, Климента катували з перервами майже три десятиліття. Його передавали від одного намісника до іншого, везли з міста в місто (від Анкіри до Риму і назад), вигадуючи дедалі витонченіші тортури. Іронічно, але щоразу, коли кати думали, що з ним покінчено, він виходив до народу зціленим, що лише примножувало кількість християн. ⛓️✨ ​Фінальний акт: Свою смерть Климент прийняв не від звірів на арені чи тортур, а під час богослужіння. Воїни увірвалися до храму і відсікли єпископу голову прямо біля вівтаря. Разом із ним загинули і його учні. 🗡️🩸 ​Чому цей день важливий у народній традиції? ​В українській традиції (і взагалі у східних слов'ян) цей день часто пов'язували з господарчими справами. Вважалося, що саме зараз варто перевіряти запаси зерна та кормів для худоби на другу половину зими. У народі казали: «Климентій — м'яса не жалій», натякаючи, що зима ще лютує, і організму потрібні сили. ❄️🥩 ​Постать Климента — це символ ідейної незламності. Навіть якщо Ви далекі від релігії, важко не захопитися людиною, яка протягом 28 років не зрадила власним принципам під тиском цілої імперії. 🏛️⚓

22 січня - День соборності України: дата, історія, символи та традиції державного свята #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе https://brovaryregion.in.ua/?p=47129

Прапор, Герб і Гімн — це не декорації держави. Це її код. У них зашита історія боротьби, втрат і відновлення. За ці знаки не просто голосували — за них сиділи у в’язницях, ішли на заслання і гинули. Саме тому вони мають вагу. 🇺🇦 Прапор — знак свободи, що завжди повертається. Синьо-жовті барви з’явилися ще в середньовічній геральдиці, використовувалися козаками, а згодом стали символом визвольних змагань ХХ століття. Їх забороняли в Російській імперії, нищили в СРСР, за них карали. Але кожного разу, коли Україна піднімалася, разом із нею піднімався й прапор. Він уособлює рівновагу між небом і землею, між мрією та щоденною працею — свободу, за яку відповідають живі. 🛡️ Герб — знак тяглості й внутрішньої сили. Тризуб бере початок із княжих печаток часів Володимира Великого. Це не випадковий символ, а маркер державної традиції, що простягається крізь століття — від Київської Русі до сучасної України. Його намагалися витіснити, замінити, висміяти, але він вижив, бо означає просту істину: українська державність не виникла вчора. Вона має коріння, пам’ять і право на майбутнє. 🎶 Гімн — це не музика, а спільний подих нації. «Ще не вмерла України…» з’явився як поетичний маніфест надії в часи, коли сама ідея незалежності здавалася утопією. Згодом ці слова стали піснею спротиву, яку співали попри заборони. Його виконували пошепки — але з вірою. На майданах — але зі страхом і рішучістю. На війні — але з гідністю. Гімн завжди звучить тоді, коли потрібно нагадати: ми є, і ми не здамося. ✨ Разом вони створюють цілісність. Прапор окреслює нашу присутність. Герб з’єднує нас із минулим. Гімн формулює нашу волю до життя. Це не окремі символи — це одна система координат, у якій існує Україна. І допоки вони мають сенс для людей, жодна сила не здатна стерти націю. Це не атрибути держави. Це обіцянка — вистояти. 💙💛

#історія #речі Чайний пакетик: Велика дегустація, яку зіпсувала економія ☕ ​Якщо чайна церемонія в Японії — це високе мистецтво та медитація, то чайний пакетик — це швидке побачення в Тіндері. Він не вимагає від вас порцелянового сервізу чи знання дзен-буддизму; йому достатньо окропу та вашого бажання «вдарити по гальмах» на п'ять хвилин. Але як ми дійшли від вишуканого листя до пилу в паперовому конвертику? ​📦 Випадковість, що стала каноном Як і багато геніальних речей (пеніцилін чи ваші улюблені джинси), чайний пакетик з’явився завдяки помилці. У 1904 році (за іншими даними — у 1908-му) американський імпортер чаю Томас Салліван вирішив зекономити на тарі. Замість того, щоб розсилати клієнтам дорогі та важкі бляшанки з дегустаційними зразками, він розфасував чай у маленькі шовкові мішечки. ​Клієнти, не довго думаючи, вирішили, що це новий дизайнерський лайфгак, і почали макати мішечки прямо в чашки. Коли Салліван дізнався про це, він був шокований, але замовлення посипалися градом. Людська лінь вкотре перемогла традиції. ​🧵 Еволюція: Від шовку до туалетного паперу (майже) Шовк був дорогим задоволенням, тому незабаром його замінили на марлю, а пізніше — на спеціальний папір з волокон манільської коноплі. Під час Другої світової війни, коли метал для заварників став дефіцитом, пакетик остаточно захопив світ. Саме тоді він отримав свою класичну форму та ниточку з ярликом — щоб ви не обпікали пальці, намагаючись виловити «потопельника» ложкою. ​🔍 Міф про «чайний пил» Існує стійке переконання, що в пакетики змітають усе те, що залишилося на підлозі чайної фабрики після робочої зміни. Це міф лише частково. Насправді там використовується фаннінгс (дрібна фракція) — це справді найдрібніші частинки чайного листа. Вони заварюються миттєво і дають міцний колір, але, на жаль, швидко втрачають ефірні олії. Тож пакетик — це чайний «еспресо»: швидко, жорстко і без зайвих реверансів. ​🧘 Символ епохи Сьогодні чайний пакетик — це маніфест нашого темпу життя. Ми не маємо часу чекати, поки розкриється лист сорту «Колодязь Дракона», нам треба кофеїн тут і зараз. Пакетик став настільки звичним, що ми навіть не помічаємо, як він став найпопулярнішим предметом дизайну у світі. ​☕ Тож, коли ви наступного разу будете безжально вичавлювати пакетик ложкою об стінку чашки (що, до речі, вважається моветоном серед естетів), згадайте Томаса Саллівана. Він просто хотів зекономити пару центів, а натомість створив головний ранковий ритуал планети. ☕

Твій настрій на весь день залежить від того, як він почнеться. Ми створили гранолу під будь-який ритм життя: ⚡️ Потрібна енергія? Обирай Protein. 💖 Хочеш сяяти? Твій вибір — Collagen. ☀️ Любиш затишні традиції? Насолоджуйся Classic. Gregory Mill — це більше, ніж сніданок. Це про любов до себе. А тепер про приємне: роби замовлення за посиланням https://letyshops.com/ua/winwin?ww=29282593 та отримай кешбек понад 6% на усі замовлення Gregory mill 🎁 Щоб замовити гранолу переходьте за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити! Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз! #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #корисно #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн

#дати #свята Святитель Марк Ефеський: Той, хто сказав «ні» цілому світу. Коли у 1439 році на Ферраро-Флорентійському соборі вся візантійська еліта — від імператора до патріарха — схилилася перед волею Папи Римського заради політичного порятунку згасаючої імперії, знайшлася лише одна людина, яка відмовилася поставити свій підпис під унією. Це був митрополит Марк Ефеський. Його самотній опір став символом того, що істину не можна обміняти на військову допомогу чи геополітичні вигоди. ⛪ Марк Ефеський був блискучим інтелектуалом свого часу. Коли Візантія опинилася на межі загибелі під ударами османів, Захід запропонував допомогу в обмін на релігійне підпорядкування. Для більшості політиків це здавалося розумним компромісом. Але для Марка питання віровчення були фундаментальними: він вважав, що зрада принципів заради виживання — це шлях до духовної смерті, яка гірша за фізичне завоювання. 🛡️ Його непохитність на соборі була настільки вражаючою, що коли Папа Євгеній IV побачив відсутність підпису Марка під актом унії, він розчаровано вигукнув: «Отже, ми нічого не досягли». І він мав рацію: повернувшись до Константинополя, Марк став духовним лідером опору. Народ підтримав саме його, а не «дипломатичних» єпископів, що призвело до фактичного краху унії ще до падіння міста. 🏛️ У православній традиції його називають «Атлантом православ'я». Він довів, що одна людина може протистояти системі, якщо за нею стоїть переконання. Його життя — це урок про те, що існують речі, якими не можна торгувати навіть під загрозою катастрофи. Для нього єдність церкви була можливою лише в істині, а не в політичному диктаті. 📜 Пам'ять святителя Марка Ефеського — це не лише про релігійні догмати. Це про внутрішній стержень і відвагу залишатися собою, коли всі навколо обирають шлях найменшого опору. Він залишився в історії як «совість Візантії», що не здригнулася перед лицем неминучого. 🕯️

🗓18 січня — Міжнародний день санного спорту! 🛷 Санний спорт — це про неймовірну швидкість, залізну витримку та ювелірну точність. Це вид спорту, де доля нагороди часто вирішується тисячними частками секунди, а атлети демонструють справжню мужність на льодовій трасі. 🇺🇦Україна має давні традиції у санному спорті. Наші санкарі — незмінні учасники зимових Олімпійських ігор. Вони щоразу доводять, що українська воля до перемоги здатна долати найскладніші віражі. 🔥Цьогоріч Україна матиме рекордне представництво у санному спорті на Іграх у Мілані-Кортіні: наші спортсмени здобули 10 олімпійських ліцензій — на чотири перепустки більше, ніж на попередніх Іграх у Пекіні! Вперше в історії Україна буде представлена у всіх дисциплінах олімпійської програми. Тож завдяки здобуттю ліцензій у кожній окремій дисципліні, Україна також гарантувала собі участь у командній естафеті — одному з найбільш видовищних стартів! 💫Санний спорт в Україні розвивається завдяки зусиллям спортсменів, тренерів і фахівців, які щодня працюють задля досягнення нових результатів, попри всі виклики сьогодення. Національний олімпійський комітет України вітає всю родину санного спорту зі святом! Бажаємо швидкого льоду, ідеальних траєкторій та успішного виступу на Олімпійських іграх!💙💛 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

#історія #події Індійська «Залізна леді»: Тріумф, що змінив хід історії. Коли 19 січня 1966 року Індіра Ганді виграла внутрішньопартійні вибори й очолила індійський уряд, скептики з «ієрархії» партії лише поблажливо посміхалися. Вони вважали її «лялькою», якою буде зручно керувати, використовуючи магію прізвища її батька, Джавахарлала Неру. Як вони помилялися. 🇮🇳 Індіра виявилася не просто дочкою великого лідера, а самостійним політичним гравцем із характером, загартованим у тюрмах під час боротьби за незалежність. Вона стала першою жінкою-прем’єром в Індії, країні, де патріархальні традиції трималися міцніше за бетон. Вона не стала ламати систему — вона просто змусила її працювати на себе. 🏛️ Її правління було далеким від ідилії. Ганді не боялася жорстких рішень: від націоналізації банків до проведення ядерних випробувань, які вивели Індію до клубу великих держав. Її зовнішня політика була майстерним балансуванням у часи Холодної війни, де вона примудрялася отримувати дивіденди як від Вашингтона, так і від москви, зберігаючи при цьому нейтралітет. ☢️ Проте «Залізна леді» мала і свою темну сторону. Введення надзвичайного стану, обмеження свобод і жорстка централізація влади зробили її постать вкрай суперечливою. Вона була втіленням політичного волюнтаризму: або ви з нею, або ви — ворог стабільності. 🛡️ Її шлях завершився трагічно в 1984 році, але події січня 1966-го назавжди зафіксували прецедент: жінка може не просто бути при владі в консервативному суспільстві, а стати його безальтернативним символом на десятиліття. Ганді довела, що політика — це не питання статі, а питання волі та здатності тримати удар. 👊