• 💔 Загинув 32-річний чоловік внаслідок удару дроном по сільськогосподарській техніці під час збору врожаю на Запоріжжі, ще один - травмований, - ДСНС

    Внаслідок удару в полі горіли комбайн, легковий автомобіль та пшениця. Рятувальники загасили загоряння.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    💔 Загинув 32-річний чоловік внаслідок удару дроном по сільськогосподарській техніці під час збору врожаю на Запоріжжі, ще один - травмований, - ДСНС Внаслідок удару в полі горіли комбайн, легковий автомобіль та пшениця. Рятувальники загасили загоряння. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    238views
  • 🔥 На Броварщині вогнеборці ліквідували пожежу на пшеничному полі

    Поблизу села Гоголів сталася пожежа: горіла пшениця на корені. Рятувальники 56-ї ДПРЧ м. Бровари та місцева пожежна команда оперативно приборкали вогонь на площі 1 га.

    До ліквідації залучили 10 чоловік особового складу та 3 одиниці техніки. Причину виникнення пожежі наразі встановлюють.

    ⚠️ У ДСНС нагадують, що зараз триває активна жнивна кампанія, і закликають суворо дотримуватися правил пожежної безпеки, аби не знищити врожай.
    @Brovary @всіх #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    🔥 На Броварщині вогнеборці ліквідували пожежу на пшеничному поліПоблизу села Гоголів сталася пожежа: горіла пшениця на корені. Рятувальники 56-ї ДПРЧ м. Бровари та місцева пожежна команда оперативно приборкали вогонь на площі 1 га.До ліквідації залучили 10 чоловік особового складу та 3 одиниці техніки. Причину виникнення пожежі наразі встановлюють.⚠️ У ДСНС нагадують, що зараз триває активна жнивна кампанія, і закликають суворо дотримуватися правил пожежної безпеки, аби не знищити врожай.@Brovary @всіх #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    255views
  • СПАЛИЛИ НЕЛЮДИ ПШЕНИЦЮ

    Спалили нелюди пшеницю,
    Але ж пшениця – хліб святий.
    А далі наплюють в криницю,
    Тоді й води з неї не пий.

    Ще вчора золотом світилась
    Пшенична нива у степу,
    А серед ночі обвугли́лась,
    Й така впала на землю цю святу.

    Згорів на вуголь кожен колос,
    Вуглинками ж бо він зробивсь.
    Невже лихий штовхав їх голос?
    На кого нелюд обізливсь?

    Чим завинила ця пшениця?
    Чим завинив святий цей хліб?
    Бо був би хліб і паляниця,
    І не один чудовий сніп.

    Що думав нелюд, ніж палити?
    Про що були його думки́?
    Гріхи не легко відмолити.
    За це не в рай ведуть стежки́.

    Свята пшениця вуглем стала,
    Воює в людях сатана.
    Ніко́му ж там не заважала –
    Вона ж стояла, як стіна.

    А колос злотом був налитий,
    Жнива на носі вже от-от…
    Та нелюд є несамовитий.
    Який закладений був лот?

    І не боялися ж бо Бога
    Антихристи зловісні ті.
    Куди душі буде́ доро́га
    За ці зерниночки святі?

    Як можна бу́ло так чинити?
    До того як було́ дійти?
    За що було́ цей хліб палити?
    І як на шлях такий зійти?

    Нема у серці у них Бога,
    Нема святого і в душі́.
    Невже не взяла їх тривога,
    Що не спечуться калачі?

    Госпо́дь за це ж бо їх накаже,
    Але не знають навіть як.
    Цей гріх безслідно не поляже –
    «Скуштують» же вуглин цих смак.

    20.01.2019 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2019


    СПАЛИЛИ НЕЛЮДИ ПШЕНИЦЮ Спалили нелюди пшеницю, Але ж пшениця – хліб святий. А далі наплюють в криницю, Тоді й води з неї не пий. Ще вчора золотом світилась Пшенична нива у степу, А серед ночі обвугли́лась, Й така впала на землю цю святу. Згорів на вуголь кожен колос, Вуглинками ж бо він зробивсь. Невже лихий штовхав їх голос? На кого нелюд обізливсь? Чим завинила ця пшениця? Чим завинив святий цей хліб? Бо був би хліб і паляниця, І не один чудовий сніп. Що думав нелюд, ніж палити? Про що були його думки́? Гріхи не легко відмолити. За це не в рай ведуть стежки́. Свята пшениця вуглем стала, Воює в людях сатана. Ніко́му ж там не заважала – Вона ж стояла, як стіна. А колос злотом був налитий, Жнива на носі вже от-от… Та нелюд є несамовитий. Який закладений був лот? І не боялися ж бо Бога Антихристи зловісні ті. Куди душі буде́ доро́га За ці зерниночки святі? Як можна бу́ло так чинити? До того як було́ дійти? За що було́ цей хліб палити? І як на шлях такий зійти? Нема у серці у них Бога, Нема святого і в душі́. Невже не взяла їх тривога, Що не спечуться калачі? Госпо́дь за це ж бо їх накаже, Але не знають навіть як. Цей гріх безслідно не поляже – «Скуштують» же вуглин цих смак. 20.01.2019 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2019
    434views
  • ДЕ НЕБО ТОРКНУЛОСЯ ПОЛЯ ПШЕНИЦІ

    Де небо торкнулося поля пшениці,
    Там прапор Вкраїни ураз простягнувсь,
    А поряд вода у батьківській криниці,
    Й журавель у гнізді озирнувсь.

    Де небо торкнулося поля пшениці,
    Там рідна Вкраїна моя.
    Пшениця під сонцем давно колоситься.
    Красу цю всю видно здаля.

    Де небо торкнулося поля пшениці,
    Де жайвір нам пісню завів…
    Здавалось би – зовсім дрібниці,
    Та передать все , бракує аж слів.

    Де небо торкнулося поля пшениці,
    Ми бачим Вкраїну свою.
    Уявім із печі паляниці,
    І спів соловейка в гаю.

    Де небо торкнулося поля пшениці,
    Там прапор Вкраїни замайорів.
    Радіємо ми і радіють ще й птиці,
    Й колише цей прапор плеяда вітрів.

    21.06.2019 р.
    ДЕ НЕБО ТОРКНУЛОСЯ ПОЛЯ ПШЕНИЦІ Де небо торкнулося поля пшениці, Там прапор Вкраїни ураз простягнувсь, А поряд вода у батьківській криниці, Й журавель у гнізді озирнувсь. Де небо торкнулося поля пшениці, Там рідна Вкраїна моя. Пшениця під сонцем давно колоситься. Красу цю всю видно здаля. Де небо торкнулося поля пшениці, Де жайвір нам пісню завів… Здавалось би – зовсім дрібниці, Та передать все , бракує аж слів. Де небо торкнулося поля пшениці, Ми бачим Вкраїну свою. Уявім із печі паляниці, І спів соловейка в гаю. Де небо торкнулося поля пшениці, Там прапор Вкраїни замайорів. Радіємо ми і радіють ще й птиці, Й колише цей прапор плеяда вітрів. 21.06.2019 р.
    470views
  • В Азовському морі затонув російський корабель з пшеницею.
    Є загиблі та зниклі безвісти.
    Корабель зазнав аварії сухогруз «Волго-Балт». Аварія трапилась в акваторії Азовського моря, але що стало причиною поки невідомо. На борту судна була пшениця. Про це «Бердянськ 24» дізнався з тг-каналу так званого губернатора окупованої частини Херсонської області Володимира Сальдо.
    Внаслідок аварії загинув старший помічник капітана. Дев’ять членів екіпажу дістались берега, ще двоє вважаються безвісти зниклими.
    Подробиці щодо причин затоплення суховантажу противника в Азовському морі.
    Як завжди в усьому винна Україна. Звісно, віри такій мразі, як Сальдо немає, але якщо це правда і вдалось затопити цілий корабель безпілотником(не морським), то це дійсно цікаво.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    В Азовському морі затонув російський корабель з пшеницею. Є загиблі та зниклі безвісти. Корабель зазнав аварії сухогруз «Волго-Балт». Аварія трапилась в акваторії Азовського моря, але що стало причиною поки невідомо. На борту судна була пшениця. Про це «Бердянськ 24» дізнався з тг-каналу так званого губернатора окупованої частини Херсонської області Володимира Сальдо. Внаслідок аварії загинув старший помічник капітана. Дев’ять членів екіпажу дістались берега, ще двоє вважаються безвісти зниклими. Подробиці щодо причин затоплення суховантажу противника в Азовському морі. Як завжди в усьому винна Україна. Звісно, віри такій мразі, як Сальдо немає, але якщо це правда і вдалось затопити цілий корабель безпілотником(не морським), то це дійсно цікаво. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    241views
  • #поезія
    #мистецтво
    Там, за порогами, в степах,
    де землі щедрі і розлогі,
    сидять лелеки на стовпах
    і ріллі дихають вологі,

    там що не впало — проросло,
    шляхи — як рокіт на бандурі,
    там як зривались чорні бурі —
    чорнозем тоннами несло, —

    Вишневий Хутір... Ні душі.
    А де ж ті вишні, де ті вишні?
    І де ті сни давнеколишні?
    Нема вже й стежки до соші.

    Якийсь зальотний самосій —
    і той аж сизий, аж смушевий.
    Лише у пам'яті твоїй
    той хутір все іще Вишневий.

    Цвітуть іще ті вишняки,
    за обрій стелиться пшениця,
    і йде у школу навпрошки
    маленький хлопчик пішаниця.

    А Дике Поле, Дике Поле! —
    по груди коням деревій.
    А мати свій городець поле, —
    все ще у пам'яті твоїй.

    Ліна КОСТЕНКО
    художник Олег Шупляк
    #поезія #мистецтво Там, за порогами, в степах, де землі щедрі і розлогі, сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі, там що не впало — проросло, шляхи — як рокіт на бандурі, там як зривались чорні бурі — чорнозем тоннами несло, — Вишневий Хутір... Ні душі. А де ж ті вишні, де ті вишні? І де ті сни давнеколишні? Нема вже й стежки до соші. Якийсь зальотний самосій — і той аж сизий, аж смушевий. Лише у пам'яті твоїй той хутір все іще Вишневий. Цвітуть іще ті вишняки, за обрій стелиться пшениця, і йде у школу навпрошки маленький хлопчик пішаниця. А Дике Поле, Дике Поле! — по груди коням деревій. А мати свій городець поле, — все ще у пам'яті твоїй. Ліна КОСТЕНКО художник Олег Шупляк
    1
    720views
  • #дати #свята #заходи
    День «Годуйте птахів»: Як не перетворити благодійність на ведмежу послугу.
    Лютий — найсуворіший місяць для пернатих. Припаси, зібрані восени, вже закінчилися, а перша відлига, що змінюється морозом, вкриває дерева крижаною кіркою, роблячи природний корм недоступним. Саме тому 3 лютого відзначають День «Годуйте птахів» — час, коли ваша жменька насіння може стати різницею між життям і смертю для синиці чи повзика. 🐦❄️

    Проте в цій справі важливо не просто «дати поїсти», а не нашкодити. Більшість людей, керуючись добрими намірами, кидають птахам залишки хліба чи печива, що для них є справжньою отрутою. Травна система птахів не пристосована до дріжджів, солі та цукру. 🚫🍞

    Чим СТОЇТЬ пригощати крилатих сусідів:
    Несмажене соняшникове насіння — це справжня енергетична бомба, багата на жири.
    Сире сало — ідеальний варіант для синиць та дятлів (головне, щоб воно було без солі та спецій). 🥓
    Овес, просо, пшениця — підійдуть для горобців та зеленяків.
    Сушені ягоди та яблука — десерт для снігурів та омелюхів. 🍎

    Підгодівля птахів — це не лише екологічна місія, а й чудовий спосіб психологічного розвантаження. Спостереження за метушнею біля годівнички діє краще за будь-яку медитацію. До того ж, це чудовий урок емпатії для дітей, які вчаться відповідальності за тих, хто менший і слабший. 🧒🔭

    Варто пам'ятати: якщо ви вже повісили годівничку і почали насипати туди корм, не зупиняйтеся до самої весни. Птахи звикають до місця і розраховують на цей ресурс. Ваша забудькуватість у морозний день може коштувати їм життя. Тож станьте для них надійним «шеф-кухарем» до першого тепла. 🏠🌾
    #дати #свята #заходи День «Годуйте птахів»: Як не перетворити благодійність на ведмежу послугу. Лютий — найсуворіший місяць для пернатих. Припаси, зібрані восени, вже закінчилися, а перша відлига, що змінюється морозом, вкриває дерева крижаною кіркою, роблячи природний корм недоступним. Саме тому 3 лютого відзначають День «Годуйте птахів» — час, коли ваша жменька насіння може стати різницею між життям і смертю для синиці чи повзика. 🐦❄️ Проте в цій справі важливо не просто «дати поїсти», а не нашкодити. Більшість людей, керуючись добрими намірами, кидають птахам залишки хліба чи печива, що для них є справжньою отрутою. Травна система птахів не пристосована до дріжджів, солі та цукру. 🚫🍞 Чим СТОЇТЬ пригощати крилатих сусідів: Несмажене соняшникове насіння — це справжня енергетична бомба, багата на жири. Сире сало — ідеальний варіант для синиць та дятлів (головне, щоб воно було без солі та спецій). 🥓 Овес, просо, пшениця — підійдуть для горобців та зеленяків. Сушені ягоди та яблука — десерт для снігурів та омелюхів. 🍎 Підгодівля птахів — це не лише екологічна місія, а й чудовий спосіб психологічного розвантаження. Спостереження за метушнею біля годівнички діє краще за будь-яку медитацію. До того ж, це чудовий урок емпатії для дітей, які вчаться відповідальності за тих, хто менший і слабший. 🧒🔭 Варто пам'ятати: якщо ви вже повісили годівничку і почали насипати туди корм, не зупиняйтеся до самої весни. Птахи звикають до місця і розраховують на цей ресурс. Ваша забудькуватість у морозний день може коштувати їм життя. Тож станьте для них надійним «шеф-кухарем» до першого тепла. 🏠🌾
    1
    1Kviews
  • #історія #події
    ​Сьогодні ми сприймаємо наш прапор як константу, але 28 січня 1992 року Верховна Рада України займалася справою, яка для багатьох тодішніх депутатів виглядала як сеанс екзорцизму. Саме цього дня була прийнята Постанова «Про Державний прапор України», яка офіційно легітимізувала синьо-жовте полотнище. 🇺🇦

    ​Бюрократія проти історії

    ​Хоча незалежність проголосили ще в серпні 1991-го, а прапор над куполом парламенту підняли 4 вересня, де-юре держава все ще перебувала у дивному «підвішеному» стані. Комуністична більшість, відома як «Група 239», відчувала фантомні болі за червоно-лазуровим прапором УРСР. Для них синьо-жовті кольори десятиліттями були «петлюрівщиною» та «буржуазним націоналізмом».
    ​Проте під тиском реальності та результатів грудневого референдуму, навіть найзапеклішим прихильникам серпа і молота довелося змиритися. Постанова № 2067-XII була лаконічною: прямокутне полотнище з двох рівних за шириною горизонтальних смуг. Крапка. Жодних компромісних зірочок чи калинових гілок, які намагалися «втулити» реформатори-перестрахувальники. 📑

    ​Чому це було важливо?

    ​До цього моменту використання національної символіки в офіційних документах чи на міжнародній арені було предметом юридичних маніпуляцій. росія вже тоді з неприхованим скепсисом спостерігала за процесом «декомунізації» українського неба, сподіваючись на якийсь формат «СНД-ної» єдності в символах. Затвердження прапора стало чітким сигналом: повернення до москви та її червоних стандартів не буде. 🚫🚩

    ​Геральдичні баталії та міфи

    ​Цікаво, що саме в ті часи почали активно плодитися міфи про те, що прапор треба «перевернути», бо він, мовляв, не за фен-шуєм чи не за правилами геральдики. Насправді ж, порядок кольорів (синій зверху, жовтий знизу) був остаточно закріплений ще в часи УНР та української держави Павла Скоропадського. 28 січня 1992 року депутати просто підтвердили спадковість, яку не змогли стерти роки радянської окупації.
    ​Сьогодні цей прапор — це не просто «небо і пшениця». Це символ, за який люди йшли в тюрми в СРСР і за який сьогодні віддають життя на фронті. Бюрократичний папірець 1992 року лише зафіксував те, що українці вже давно вирішили для себе на площах. 🦾
    #історія #події ​Сьогодні ми сприймаємо наш прапор як константу, але 28 січня 1992 року Верховна Рада України займалася справою, яка для багатьох тодішніх депутатів виглядала як сеанс екзорцизму. Саме цього дня була прийнята Постанова «Про Державний прапор України», яка офіційно легітимізувала синьо-жовте полотнище. 🇺🇦 ​Бюрократія проти історії ​Хоча незалежність проголосили ще в серпні 1991-го, а прапор над куполом парламенту підняли 4 вересня, де-юре держава все ще перебувала у дивному «підвішеному» стані. Комуністична більшість, відома як «Група 239», відчувала фантомні болі за червоно-лазуровим прапором УРСР. Для них синьо-жовті кольори десятиліттями були «петлюрівщиною» та «буржуазним націоналізмом». ​Проте під тиском реальності та результатів грудневого референдуму, навіть найзапеклішим прихильникам серпа і молота довелося змиритися. Постанова № 2067-XII була лаконічною: прямокутне полотнище з двох рівних за шириною горизонтальних смуг. Крапка. Жодних компромісних зірочок чи калинових гілок, які намагалися «втулити» реформатори-перестрахувальники. 📑 ​Чому це було важливо? ​До цього моменту використання національної символіки в офіційних документах чи на міжнародній арені було предметом юридичних маніпуляцій. росія вже тоді з неприхованим скепсисом спостерігала за процесом «декомунізації» українського неба, сподіваючись на якийсь формат «СНД-ної» єдності в символах. Затвердження прапора стало чітким сигналом: повернення до москви та її червоних стандартів не буде. 🚫🚩 ​Геральдичні баталії та міфи ​Цікаво, що саме в ті часи почали активно плодитися міфи про те, що прапор треба «перевернути», бо він, мовляв, не за фен-шуєм чи не за правилами геральдики. Насправді ж, порядок кольорів (синій зверху, жовтий знизу) був остаточно закріплений ще в часи УНР та української держави Павла Скоропадського. 28 січня 1992 року депутати просто підтвердили спадковість, яку не змогли стерти роки радянської окупації. ​Сьогодні цей прапор — це не просто «небо і пшениця». Це символ, за який люди йшли в тюрми в СРСР і за який сьогодні віддають життя на фронті. Бюрократичний папірець 1992 року лише зафіксував те, що українці вже давно вирішили для себе на площах. 🦾
    1
    790views 1 Shares
  • Справжня казка у Києві - лебедина: десятки цих красенів припливають на берег Дніпра на Оболоні 🦢❤️

    У сильні морози їм важко знайти їжу, тож небайдужі їх підгодовують.

    Важливо: не годуйте лебедів хлібом. Можна зерном (пшениця, кукурудза, перловка), насінням, а також дрібно нарізаними овочами (морква, капуста, буряк).

    📍Зберігайте локацію - пляж на Прирічній (неподілік станції метро Героїв Дніпра).
    #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    Справжня казка у Києві - лебедина: десятки цих красенів припливають на берег Дніпра на Оболоні 🦢❤️ У сильні морози їм важко знайти їжу, тож небайдужі їх підгодовують. Важливо: не годуйте лебедів хлібом. Можна зерном (пшениця, кукурудза, перловка), насінням, а також дрібно нарізаними овочами (морква, капуста, буряк). 📍Зберігайте локацію - пляж на Прирічній (неподілік станції метро Героїв Дніпра). #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    901views 2Plays
  • Заснули в білих візерунках вікна..
    В промерзлих водах хрест, мов з кришталю..
    Я знов лечу з щедрівкою своєю
    у Всесвіт без тривог і без жалю!

    Лечу в ті дні, де людство вже віками
    Живе Різдвом, що йде до Йордану,
    де по стежках засипаних снігами
    несуть щедрівку в хату і кутю.

    І хустка біла у червоних квітах-
    Накинута на плечі в кожушку,
    Вона бабусина та хустка, ще зі снами
    заплетеними внучці у косу..

    З соломи хрестик на столі старому
    Пшениця, а в ній свічка золота..
    Вона веде з усіх доріг додому,
    До давнього, родинного тепла.

    Заснули в білих візерунках вікна..
    В промерзлих водах хрест, мов з кришталю..
    Предвічний Бог у чистих шатах світла
    Являє людям Сина у Раю .

    18.01.2021 Кашуба Ольга
    Заснули в білих візерунках вікна.. В промерзлих водах хрест, мов з кришталю.. Я знов лечу з щедрівкою своєю у Всесвіт без тривог і без жалю! Лечу в ті дні, де людство вже віками Живе Різдвом, що йде до Йордану, де по стежках засипаних снігами несуть щедрівку в хату і кутю. І хустка біла у червоних квітах- Накинута на плечі в кожушку, Вона бабусина та хустка, ще зі снами заплетеними внучці у косу.. З соломи хрестик на столі старому Пшениця, а в ній свічка золота.. Вона веде з усіх доріг додому, До давнього, родинного тепла. Заснули в білих візерунках вікна.. В промерзлих водах хрест, мов з кришталю.. Предвічний Бог у чистих шатах світла Являє людям Сина у Раю . 18.01.2021 Кашуба Ольга
    4
    481views
More Results