Тримай свій чорно-білий кайф

НАМ СПОКІЙ ТІЛЬКИ СНИТЬСЯ

Нам спокій тільки сниться,
Нас знову атакують,
А світ лиш звик диви́ться
І зо́всім нас не чують.

У небі знову ві́йни,
Висока небезпека.
Хто жах оцей наді́йме?
Чи вчують нас здале́ка?

Бою́ся, що не вчують,
Ніко́му ми не треба,
То ж ру́ки у молитві
Ми зводимо до неба.

Звертаємось до Бога,
Благаєм допомоги,
Щоб ірод щез з порога
І не було́ тривоги.

В нас вибухи лунають,
Нема куди сховатись.
На що в світі чекають?
Не квапляться зізнатись.

Ще скільки нам терпіти?
Ще скільки нам страждати?
Ще скільки нам тремтіти
Й життя в нас забирати?

07.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043231

СТРАШНА НІЧ

Знов була страшною нічка,
Не змикали ми очей,
І молитва, наче стрічка,
Ангел все торкав плечей.

Цілу ніч сміття літало
І нестерпно все гуло,
Ні на мить не затихало,
І в будинку всім трясло.

Знову сильно гаратнуло,
Знову вибухи у нас,
Все собою сколихнуло
Вже у цей ранковий час.

Ми живі – і слава Богу!
Знов набралися страху,
Боже, йди нам на підмогу,
Хоч усі ми у гріху.

Не минай нас, я благаю!
Нас щитами закривай!
Я молю, за всіх благаю,
Нас в біді не залишай.

Дуже хочеться нам жити,
Та у вбивців інший план.
Як нам вижить? Що робити,
Щоб не знищив нас тиран?

21.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044172

НЕДОВГО ТИША ПАНУВАЛА

Недовго тиша панувала в нас,
Порушило її виття сирени,
Вже й вибухи за нею в пізній час,
Здригаються знов ріднії терени.

Посипалися вибухи гучні,
Один за о́дним розтинає тишу,
А линуть мали радісні пісні́,
Й ніщо́ чому́сь потвор не заколише.

Мені й у вітрі чується все плач,
Бо й він безсилий ворога приспати,
І завива, бува, немов сурмач,
Не може він убивць заколихати.

Молитва за молитвою луна,
В молитві ру́ки зводим і благаєм,
Щоб скаменів наві́ки сатана…
Такі думки́ докупоньки збираєм.

А думати хотілось не про них,
І мріяли не в вибухах купатись,
Та ворог завдає нам стільки лих
Які вже, мабуть, будуть струпом братись.

Й ця тиша насторожувала нас,
Недобре від початку віщувала –
Бляшанки прилетіли в нічний час
І небезпека защораз зростала.

До ранку ще далеко нам чекать,
Ще довго, аніж півні заспівають,
Бляшанки без упину все летять
Теренів наших кожен раз сягають.

Благаєм Бога, аби їх вернув,
Щоб повертав усіх їх у болото,
Аби Творець благання всі почув,
Аби сконала з мотлохом сволота.

19.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043983

ДЕРЖАВНІСТЬ

Державність, Україна, гідність, воля,
Соборність, суверенність, ненька й ми,
Спіткала нас усіх чому́сь недоля,
Але ми залишаємось людьми.

Державність нашу прагне ворог вбити,
Удари нищівні він завдає,
Та ми взяли́ся Господа молити,
Бо нарід, наче воду, крівцю ллє.

Державність не дамо ми розтоптати,
За неї гине кращий неньки цвіт,
Що взявся нашу неньку рятувати,
І ро́бить це багато довгих літ.

Державність, незалежність, Україна,
Найкращий в світі український стяг,
І герб, що сяє сонцем, й солов’їна,
І кожен крок до звершення звитяг.

Державність наша буде вічно жити,
І ворогу не знищити її.
Не перестанем ненечку любити,
Ми сті́ни захищаємо свої́.

Державність, Україна і свобода,
Вкраїнська пісня й слово, що дзвенить,
За всі страждання буде нагорода –
Звитягою вона в нас зазвучить.

15.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043727

НАРОДЖЕНА І ВТІЛЕНА ІДЕЯ

Роки триває в нас страшна війна,
Тривога за тривогою лунає,
Продовжує вбивати сатана
Й Марчук в нас галереї відкриває.

Убивця Марчукові – не указ,
Твори́ть його ніщо не зупиняє,
Бо ПЕРЕМОГА це – дороговказ,
Тому́ щоразу пленери збирає.

Вони проходять тут, на цій землі́,
Вони проходять в славній Україні,
Де нищать все потвори москалі,
Де соловей співає на калині.

Тут кров'ю гаптувалася земля,
Тут кров'ю вишивалися узори,
Це все – страшні діяння москаля...
Жахіття витворяли тут потвори.

Але й в війну мистецтво має жить,
Його не маєм права загубити,
Навчилися усім ми дорожить,
Навчилися всім серцем це любити.

Тому́ сьогодні свято для усіх:
Народжена і втілена ідея,
Зробити це Марчук, звичайно, зміг –
Ось ще одна картинна галерея.

Розширення і розквіту красі,
Картинами хай повниться щомиті,
І щедрими хай будуть всі митці,
Й любов’ю до мистецтва оповиті.

14.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043885