#поезія
30 січня народився Борис Гуменюк.
Поет і військовий зник безвісти наприкінці грудня 2022 року.
***
…Бачу сон….. Ромашкове поле
у ромашках — квіткою ти
А у нас тут поле бою
А у нас тут блокпости...
Слова візерунки долі
Слід хреста на моїм плечі
Три самотні зозулі в полі
Кують не роки а мечі
Ті мечі що кують зозулі
Значать долю мою навхрест
Нащо тіло — ловити кулі
Нащо вмер — щоб знову воскрес
Ніч ввійшла крізь броню в БеТееРі
Ніч гірка як причасне вино
Ніч розлилась як кров на папері
Але в кожної ночі є дно
Всесвіт цей народжений риком
Щоб піднятися — мусиш впасти
Ангели плачуть тихо
Щоб його не проклясти
...Наш блокпост чимось схожий на церкву
А окоп — мабуть на вівтар
"Хочу сина твого у жертву"
— Знову просить Старий Вівчар..
©️Борис Гуменюк
Декламує Марія Гончар
30 січня народився Борис Гуменюк.
Поет і військовий зник безвісти наприкінці грудня 2022 року.
***
…Бачу сон….. Ромашкове поле
у ромашках — квіткою ти
А у нас тут поле бою
А у нас тут блокпости...
Слова візерунки долі
Слід хреста на моїм плечі
Три самотні зозулі в полі
Кують не роки а мечі
Ті мечі що кують зозулі
Значать долю мою навхрест
Нащо тіло — ловити кулі
Нащо вмер — щоб знову воскрес
Ніч ввійшла крізь броню в БеТееРі
Ніч гірка як причасне вино
Ніч розлилась як кров на папері
Але в кожної ночі є дно
Всесвіт цей народжений риком
Щоб піднятися — мусиш впасти
Ангели плачуть тихо
Щоб його не проклясти
...Наш блокпост чимось схожий на церкву
А окоп — мабуть на вівтар
"Хочу сина твого у жертву"
— Знову просить Старий Вівчар..
©️Борис Гуменюк
Декламує Марія Гончар
#поезія
30 січня народився Борис Гуменюк.
Поет і військовий зник безвісти наприкінці грудня 2022 року.
***
…Бачу сон….. Ромашкове поле
у ромашках — квіткою ти
А у нас тут поле бою
А у нас тут блокпости...
Слова візерунки долі
Слід хреста на моїм плечі
Три самотні зозулі в полі
Кують не роки а мечі
Ті мечі що кують зозулі
Значать долю мою навхрест
Нащо тіло — ловити кулі
Нащо вмер — щоб знову воскрес
Ніч ввійшла крізь броню в БеТееРі
Ніч гірка як причасне вино
Ніч розлилась як кров на папері
Але в кожної ночі є дно
Всесвіт цей народжений риком
Щоб піднятися — мусиш впасти
Ангели плачуть тихо
Щоб його не проклясти
...Наш блокпост чимось схожий на церкву
А окоп — мабуть на вівтар
"Хочу сина твого у жертву"
— Знову просить Старий Вівчар..
©️Борис Гуменюк
Декламує Марія Гончар
276переглядів
30Відтворень