• Стою на зупинці, чекаю колегу, гортаю телефон. Картина така: на лавці сидять жінка й чоловік — теж у телефонах, біля смітника двоє мужиків курять і щось жваво обговорюють.

    Підходить хлопець, на вигляд трохи за двадцять, сідає на край лавки й втуплюється в одну точку. І тут під’їжджає маленький червоний «Опельок». За кермом — дівчина. Опускає вікно й звертається явно до нього:
    — Сергію! Ну, Сергійчику! Ну, годі ображатися, поїхали вже додому, га?

    Я відриваюся від телефона (така драма ж розгортається!), дивлюся на того Сергійчика. А він сидить, наче кам’яний, демонстративно дивиться вбік, жодної реакції.
    Дівчина не здається:
    — А вдома на тебе вареники чекають. Я ж цілу морозилку наліпила! І сметану купила.

    І тут почалося! Обидва курці синхронно викидають недопалки в урну: один іде до машини, другий — до Сергія. Той, що був на лавці поруч, одразу підхоплюється й допомагає. Вхопили хлопця під руки, віддирають від лавки й тягнуть до машини. На півдорозі до них приєднується ще й перший курець. Я теж хотіла підійти допомогти, та місця там уже й так не було, та й справлялися вони пречудово.

    Утрьох беруть Сергія «під білі рученьки» й майже силоміць пхають у машину. При цьому всі троє гуртом гримлять на нього:
    — Ти що, зовсім здурів? Морозилка вареників повна! Такі речі не залишають! Лізь у машину, поки ми тебе в багажник не кинули! Куртку підтягни! І сметана ж ще є! Ти вже зовсім тю-тю?

    Сергій у легкому шоці, пручається, але мляво. Запхали його в машину, двері зачинили. Дівчина щасливо вигукнула:
    — Дякую вам, чоловіки! — і рвонула з місця.

    Мужики дивляться вслід. Один каже:
    — Ну й дурило.
    Другий зітхає:
    — Та молодий ще…

    Усі повертаються на свої місця, наче нічого й не було.
    Стою на зупинці, чекаю колегу, гортаю телефон. Картина така: на лавці сидять жінка й чоловік — теж у телефонах, біля смітника двоє мужиків курять і щось жваво обговорюють. Підходить хлопець, на вигляд трохи за двадцять, сідає на край лавки й втуплюється в одну точку. І тут під’їжджає маленький червоний «Опельок». За кермом — дівчина. Опускає вікно й звертається явно до нього: — Сергію! Ну, Сергійчику! Ну, годі ображатися, поїхали вже додому, га? Я відриваюся від телефона (така драма ж розгортається!), дивлюся на того Сергійчика. А він сидить, наче кам’яний, демонстративно дивиться вбік, жодної реакції. Дівчина не здається: — А вдома на тебе вареники чекають. Я ж цілу морозилку наліпила! І сметану купила. І тут почалося! Обидва курці синхронно викидають недопалки в урну: один іде до машини, другий — до Сергія. Той, що був на лавці поруч, одразу підхоплюється й допомагає. Вхопили хлопця під руки, віддирають від лавки й тягнуть до машини. На півдорозі до них приєднується ще й перший курець. Я теж хотіла підійти допомогти, та місця там уже й так не було, та й справлялися вони пречудово. Утрьох беруть Сергія «під білі рученьки» й майже силоміць пхають у машину. При цьому всі троє гуртом гримлять на нього: — Ти що, зовсім здурів? Морозилка вареників повна! Такі речі не залишають! Лізь у машину, поки ми тебе в багажник не кинули! Куртку підтягни! І сметана ж ще є! Ти вже зовсім тю-тю? Сергій у легкому шоці, пручається, але мляво. Запхали його в машину, двері зачинили. Дівчина щасливо вигукнула: — Дякую вам, чоловіки! — і рвонула з місця. Мужики дивляться вслід. Один каже: — Ну й дурило. Другий зітхає: — Та молодий ще… Усі повертаються на свої місця, наче нічого й не було.
    Like
    1
    93переглядів
  • #особистості
    Гаврилко Михайло Омелянович народився 5 вересня 1882 року та був не лише художником і скульптором, а й активним військовим і громадським діячем

    Гаврилко створив численні значущі твори — серед яких скульптури «Ганнуся» (1909), «Сироти», «Козак і дівчина», «Каменяр» (1915), «Воля» (1916) — і навіть пам’ятник Тарасу Шевченку в Кіцмані, який згодом зруйнували російські війська

    #особистості Гаврилко Михайло Омелянович народився 5 вересня 1882 року та був не лише художником і скульптором, а й активним військовим і громадським діячем Гаврилко створив численні значущі твори — серед яких скульптури «Ганнуся» (1909), «Сироти», «Козак і дівчина», «Каменяр» (1915), «Воля» (1916) — і навіть пам’ятник Тарасу Шевченку в Кіцмані, який згодом зруйнували російські війська
    Like
    1
    103переглядів
  • Ангеліна загинула за Україну,приїхавши служити їй із ЄС
    А її батько збирає із дня поховання довідки,щоб отримати допомогу та виїхати з України
    При житті він її знати не хотів.Чоловік доньки-розвідниці,якого ми не знаємо,і вона була з ним у шлюбі тиждень також.Невже моя донька мала заплатити своїм життям і кров’ю,щоб вони на ці кошти виїхали з України і пропивала їх у барах та кричали «Слава Україні» там,як сотні тисяч ухилянтів,яких ми бачимо тут,в Європі?—каже вбита горем мати доньки,котра віддала життя за Україну у 20 років.
    Нещодавно Ангеліна Мартинюк загинула за Україну у 20 років.Ангеліна виїхала до Євросоюзу з мамою та іншими п’ятьма братами й сестрами ще дитиною.Але вже звідти приїхала,із Євросоюзу,і пішла у 18 років добровольцем на фронт.Останній бій прийняла під Покровськом.Дівчину привезли у село,де вона народилась.Там з почестями похоронили.Але шокуючі подробиці з того,що відбувається далі,журналістам розповіла її мама Марина,яка звернулась до редакції.
    – Я на заробітки у Євросоюз із України виїхала давно.Забрала сюди дітей—що таке ставити на ноги їх,п’ятеро,думаю,знає кожен.Мріяла,щоб вони росли,маючи все необхідне.Коли Ангеліна виросла,вже йшла війна в Україні.Вона мала товариша з України,і вони вирішили їхати,щоб воювати.Я благала її не робити цього,бо ж бачила,скільки чоловіків втекли з України і ось тут,за кордоном,не вилазять із барів і кабаків.Чого гріха таїти,в основному сидять на допомозі європейців у барах і не працюють.Недалеко від них втік і її батько Петро,бо ж має мобілізаційний вік,але чомусь досі не воює.Він змалечку не брав ніякої участі в житті Ангеліни,не знав,як вона росте і чого потребує.У 2018 році його брат,який працює у місцевій адміністрації,підозрюю,що допоміг сфальшувати довідку,що неповнолітня Ангеліна та її брати не потребують аліментів.І що я,мовляв,відмовилась він них.Але я цього не робила.
    Що відчула я,коли мою 20-літню донечку,понівечену ворожою ракетою,привезли у село і хоронили—вам не передати.
    У день,коли хоронили мою донечку Ангеліну,зібралось все село.Казали слова подяки.Бо ж молода дівчина приїхала з-за кордону і віддала найдорожче—життя—за Україну,в якій вона вже навіть не жила,як і її брати і сестри,а лише народилась.
    Але уявіть,як до мого великого горя,нашої родини додався ще й шок—бо у день похорону її батько,стверджували очевидці,бігав по адміністраціях і готував документи,щоб його звільнили від призову через смерть його доньки.Доньки,яку він при житті і бачити не бажав.Він ще й мені,вбитій таким горем матері,сміється в обличчя—мовляв,я все «порішаю» і ти нічого не доб’єшся,бо його брат Микола працює у місцевій адміністрації. Зрозуміло,що,крім ухилення від мобілізації,він претендуватиме і на виплату,яку Ангеліна заробила для нього своєю смертю.
    Але це ще не все.Під час похорону я дізналась,що моя донька за чотири дні до смерті нібито вийшла заміж за не відомого нам чоловіка.
    У нас є підозри,що цей шлюб фальшивий.І тепер той по документах чоловік,який прожив з нею менше тижня,начебто також готує документи на демобілізацію і на виплати,які мають отримати найближчі родичі після смерті захисниці.
    Я бачу,скільки ухилянтів-чоловіків,які б мали захищати Україну,щоденно прибувають і прибувають до Європи.Невже органи влади України дозволять ще і цим чоловікам нажитись на смерті моєї донечки -добровольця,яка не ховалась,як її батько,а приїхала із Європи і пішла служити в ЗСУ добровільно у 18 років.То що,виходить,вона,вбита,буде лежати в могилі,а ці чоловіки,що хочуть нажитись на її крові і смерті,отримають кошти,довідки,що вона загинула—отже,їм вже не треба воювати і можна спокійно виїздити з України.
    То мені,матері героїні України,що виростила її,як і п’ятеро інших своїх дітей,ще і їх чекати тут,у Європі? Щоб і вони за кошти,за які моя люба донечка Ангеліна розплатилась своєю кров’ю і життям,пропивали їх тут у барах і кричали «Слава Україні»?
    Я прошу почути мене,бо Україна зараз як ніколи потребує здорових чоловіків для її захисту. Недалеко і Європа.І ми розуміємо,що якщо впаде Україна,то наступні ми.Тому прошу почути мене і спрямувати цих чоловіків на фронт.
    Нехай стануть гідними подвигу добровольця, командира розвідувального відділення 155 бригади ЗСУ Ангеліни Мартинюк, яка віддала життя за Україну. Так буде справедливіше як для неї, так і усіх.
    Ангеліна Мартинюк, розвідниця, 20-річна військовослужбовиця, загинула 26 липня біля Покровська під час виконання бойового завдання зі стримування російської агресії. Люди відгукуються із вдячністю й гордістю за героїню:
    «Молода, ніжна, сильна. Вона могла любити, мріяти, жити, але обрала шлях служіння…»
    Та попри ці дуже виразні емоції й повагу бачимо і виклик для суспільства та ТЦК. Чи допустимо, що смерть героїні стане перепусткою до життя, спрощеного і невідповідального, для тих, хто мав би пам’ятати, захищати і виховувати?
    Тетяна Квасюк
    Від редакції: просимо правоохоронні органи перевірити правдивість документів щодо «фальшивого шлюбу» та аліментів — звернення матері. Розглянути в правовому полі питання компенсацій і виїзду батька й чоловіка з України — чи є підстави. Усвідомити: підтримка живих — найвища шана тим, хто віддав життя за Україну.
    Всі дані — у редакції.
    Просимо вважати цю публікацію як офіційний запит до правоохоронних органів.
    Готові вислухати інші точки зору.
    Ангеліна загинула за Україну,приїхавши служити їй із ЄС А її батько збирає із дня поховання довідки,щоб отримати допомогу та виїхати з України При житті він її знати не хотів.Чоловік доньки-розвідниці,якого ми не знаємо,і вона була з ним у шлюбі тиждень також.Невже моя донька мала заплатити своїм життям і кров’ю,щоб вони на ці кошти виїхали з України і пропивала їх у барах та кричали «Слава Україні» там,як сотні тисяч ухилянтів,яких ми бачимо тут,в Європі?—каже вбита горем мати доньки,котра віддала життя за Україну у 20 років. Нещодавно Ангеліна Мартинюк загинула за Україну у 20 років.Ангеліна виїхала до Євросоюзу з мамою та іншими п’ятьма братами й сестрами ще дитиною.Але вже звідти приїхала,із Євросоюзу,і пішла у 18 років добровольцем на фронт.Останній бій прийняла під Покровськом.Дівчину привезли у село,де вона народилась.Там з почестями похоронили.Але шокуючі подробиці з того,що відбувається далі,журналістам розповіла її мама Марина,яка звернулась до редакції. – Я на заробітки у Євросоюз із України виїхала давно.Забрала сюди дітей—що таке ставити на ноги їх,п’ятеро,думаю,знає кожен.Мріяла,щоб вони росли,маючи все необхідне.Коли Ангеліна виросла,вже йшла війна в Україні.Вона мала товариша з України,і вони вирішили їхати,щоб воювати.Я благала її не робити цього,бо ж бачила,скільки чоловіків втекли з України і ось тут,за кордоном,не вилазять із барів і кабаків.Чого гріха таїти,в основному сидять на допомозі європейців у барах і не працюють.Недалеко від них втік і її батько Петро,бо ж має мобілізаційний вік,але чомусь досі не воює.Він змалечку не брав ніякої участі в житті Ангеліни,не знав,як вона росте і чого потребує.У 2018 році його брат,який працює у місцевій адміністрації,підозрюю,що допоміг сфальшувати довідку,що неповнолітня Ангеліна та її брати не потребують аліментів.І що я,мовляв,відмовилась він них.Але я цього не робила. Що відчула я,коли мою 20-літню донечку,понівечену ворожою ракетою,привезли у село і хоронили—вам не передати. У день,коли хоронили мою донечку Ангеліну,зібралось все село.Казали слова подяки.Бо ж молода дівчина приїхала з-за кордону і віддала найдорожче—життя—за Україну,в якій вона вже навіть не жила,як і її брати і сестри,а лише народилась. Але уявіть,як до мого великого горя,нашої родини додався ще й шок—бо у день похорону її батько,стверджували очевидці,бігав по адміністраціях і готував документи,щоб його звільнили від призову через смерть його доньки.Доньки,яку він при житті і бачити не бажав.Він ще й мені,вбитій таким горем матері,сміється в обличчя—мовляв,я все «порішаю» і ти нічого не доб’єшся,бо його брат Микола працює у місцевій адміністрації. Зрозуміло,що,крім ухилення від мобілізації,він претендуватиме і на виплату,яку Ангеліна заробила для нього своєю смертю. Але це ще не все.Під час похорону я дізналась,що моя донька за чотири дні до смерті нібито вийшла заміж за не відомого нам чоловіка. У нас є підозри,що цей шлюб фальшивий.І тепер той по документах чоловік,який прожив з нею менше тижня,начебто також готує документи на демобілізацію і на виплати,які мають отримати найближчі родичі після смерті захисниці. Я бачу,скільки ухилянтів-чоловіків,які б мали захищати Україну,щоденно прибувають і прибувають до Європи.Невже органи влади України дозволять ще і цим чоловікам нажитись на смерті моєї донечки -добровольця,яка не ховалась,як її батько,а приїхала із Європи і пішла служити в ЗСУ добровільно у 18 років.То що,виходить,вона,вбита,буде лежати в могилі,а ці чоловіки,що хочуть нажитись на її крові і смерті,отримають кошти,довідки,що вона загинула—отже,їм вже не треба воювати і можна спокійно виїздити з України. То мені,матері героїні України,що виростила її,як і п’ятеро інших своїх дітей,ще і їх чекати тут,у Європі? Щоб і вони за кошти,за які моя люба донечка Ангеліна розплатилась своєю кров’ю і життям,пропивали їх тут у барах і кричали «Слава Україні»? Я прошу почути мене,бо Україна зараз як ніколи потребує здорових чоловіків для її захисту. Недалеко і Європа.І ми розуміємо,що якщо впаде Україна,то наступні ми.Тому прошу почути мене і спрямувати цих чоловіків на фронт. Нехай стануть гідними подвигу добровольця, командира розвідувального відділення 155 бригади ЗСУ Ангеліни Мартинюк, яка віддала життя за Україну. Так буде справедливіше як для неї, так і усіх. Ангеліна Мартинюк, розвідниця, 20-річна військовослужбовиця, загинула 26 липня біля Покровська під час виконання бойового завдання зі стримування російської агресії. Люди відгукуються із вдячністю й гордістю за героїню: «Молода, ніжна, сильна. Вона могла любити, мріяти, жити, але обрала шлях служіння…» Та попри ці дуже виразні емоції й повагу бачимо і виклик для суспільства та ТЦК. Чи допустимо, що смерть героїні стане перепусткою до життя, спрощеного і невідповідального, для тих, хто мав би пам’ятати, захищати і виховувати? Тетяна Квасюк Від редакції: просимо правоохоронні органи перевірити правдивість документів щодо «фальшивого шлюбу» та аліментів — звернення матері. Розглянути в правовому полі питання компенсацій і виїзду батька й чоловіка з України — чи є підстави. Усвідомити: підтримка живих — найвища шана тим, хто віддав життя за Україну. Всі дані — у редакції. Просимо вважати цю публікацію як офіційний запит до правоохоронних органів. Готові вислухати інші точки зору.
    339переглядів
  • #архів
    Жінки Айну та «усмішки Джокера».
    Традиція татуювання губ серед жінок Айну існувала понад 10 тисяч років. Вважалося, що дівчина без «усмішки» не зможе вийти заміж і забезпечити собі обряд після смерті.

    Ритуал починався у 7 років і тривав кілька років: навколо губ робили надрізи ножем, які потім заповнювали шкірою.
    #архів Жінки Айну та «усмішки Джокера». Традиція татуювання губ серед жінок Айну існувала понад 10 тисяч років. Вважалося, що дівчина без «усмішки» не зможе вийти заміж і забезпечити собі обряд після смерті. Ритуал починався у 7 років і тривав кілька років: навколо губ робили надрізи ножем, які потім заповнювали шкірою.
    Like
    1
    116переглядів
  • 🔴Недавно на Краснолиманському напрямку в полон потрапила дівчина військовослужбовець.
    Якщо це правда найближчими днями понесуть відео з нею по всіх росканалах та пабликах, адже дівчина в полоні це рідко буває
    Гадаю це правда бо вже почали дублюватися старі ролики з полоненою Балаклицькою Наталією, але на даному відео говорять не про неї.
    🔴Недавно на Краснолиманському напрямку в полон потрапила дівчина військовослужбовець. Якщо це правда найближчими днями понесуть відео з нею по всіх росканалах та пабликах, адже дівчина в полоні це рідко буває Гадаю це правда бо вже почали дублюватися старі ролики з полоненою Балаклицькою Наталією, але на даному відео говорять не про неї.
    129переглядів 0Відтворень
  • У Мережі з'явилися кадри з фільму "Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці". Це екранізація любовного роману Емілі Генрі з Емілі Бейдер і Томом Блайтом у головних ролях.

    Роман "Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці" розповідає про Поппі Райт і Алекса Нільсена, двох найкращих друзів, які є протилежностями у всьому. Вона свавільна, непокірна і має жагу до подорожей, а для нього найкраще дозвілля — посидіти вдома з книжкою. І хоч більшість часу ці двоє проводять далеко одне від одного, кожного літа впродовж уже десяти років друзі разом їдуть у тижневу відпустку.

    Та два роки тому у черговій подорожі Поппі й Алекс посварилися й відтоді припинили спілкування. Дівчина сумує за часами їхньої дружби, тож запрошує хлопця знову відправитися з нею у відпустку, щоб усе виправити, адже розуміє: у тій останній подорожі два роки тому вона була по-справжньому щаслива.

    Прем'єра фільму відбудеться 9 січня на Netflix.

    #Коло_Кіно #Новини_кіно #Екранізації_книг #Netflix
    У Мережі з'явилися кадри з фільму "Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці". Це екранізація любовного роману Емілі Генрі з Емілі Бейдер і Томом Блайтом у головних ролях. Роман "Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці" розповідає про Поппі Райт і Алекса Нільсена, двох найкращих друзів, які є протилежностями у всьому. Вона свавільна, непокірна і має жагу до подорожей, а для нього найкраще дозвілля — посидіти вдома з книжкою. І хоч більшість часу ці двоє проводять далеко одне від одного, кожного літа впродовж уже десяти років друзі разом їдуть у тижневу відпустку. Та два роки тому у черговій подорожі Поппі й Алекс посварилися й відтоді припинили спілкування. Дівчина сумує за часами їхньої дружби, тож запрошує хлопця знову відправитися з нею у відпустку, щоб усе виправити, адже розуміє: у тій останній подорожі два роки тому вона була по-справжньому щаслива. Прем'єра фільму відбудеться 9 січня на Netflix. #Коло_Кіно #Новини_кіно #Екранізації_книг #Netflix
    Love
    Like
    4
    412переглядів
  • 🏥 Вже 16 поранених, в тому числі, двоє дітей. Збільшується кількість постраждалих внаслідок атаки на Запоріжжя.
    Ворог атакував обласний центр "шахедами" та ракетами.
    Внаслідок комбінованого удару одна людина загинула.
    Вісім людей госпіталізовані - серед них двоє дітей - десятирічний хлопчик і 16-річна дівчина.
    Постраждалим надається уся необхідна медична допомога.
    🏥 Вже 16 поранених, в тому числі, двоє дітей. Збільшується кількість постраждалих внаслідок атаки на Запоріжжя. Ворог атакував обласний центр "шахедами" та ракетами. Внаслідок комбінованого удару одна людина загинула. Вісім людей госпіталізовані - серед них двоє дітей - десятирічний хлопчик і 16-річна дівчина. Постраждалим надається уся необхідна медична допомога.
    Sad
    1
    170переглядів
  • ❗️Кількість поранених у Запоріжжі зросла до 16. Серед них є двоє дітей (10-річний хлопчик і 16-річна дівчина).

    Вісім людей госпіталізовані.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    ❗️Кількість поранених у Запоріжжі зросла до 16. Серед них є двоє дітей (10-річний хлопчик і 16-річна дівчина). Вісім людей госпіталізовані. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    85переглядів
  • Чудова новина для фанатів романтичних комедій - готується екранізація популярного ромкома Тесси Бейлі "Це сталося влітку" (в Україні її видало КСД). Контракт на зйомки вже підписали Ніна Добрев, Тайлер Геклін та Вірджинія Гарднер.

    Фільм наразі перебуває на стадії попереднього виробництва. Його режисером буде Пітер Хатчінгс. "Ця книга продавалася по всьому світу і стала хітом BookTok з 235 млн переглядів хештегу, залишаючись бестселером завдяки своїй гостроті та емоційній глибині", - кажуть продюсери стрічки.

    Пайпер Беллінгер - світська левиця з Лос-Анджелеса, яку після чергової вечірки заарештовують. Вітчим наполягає на її переїзді до маленького пляжного містечка на північному заході Тихого океану, аби вона взялась за розум. На новому місці Пайпер зустрічають непривітно. Усі жителі, зокрема й брутальний капітан Брендан, переконані, що вона не протримається тут й тижня, однак Пайпер хоче довести протилежне. І, звісно ж, на шляху до своєї мети дівчина постійно стикається з Бренданом. Розкішна красуня, яка любить веселощі, і похмурий рибалка - цілковиті протилежності. Але вони, як відомо, притягуються)

    Якщо вийде влітку 2026 року, буде суперконцептуально)

    #Коло_Кіно #Новини_кіно #Екранізації_книг
    Чудова новина для фанатів романтичних комедій - готується екранізація популярного ромкома Тесси Бейлі "Це сталося влітку" (в Україні її видало КСД). Контракт на зйомки вже підписали Ніна Добрев, Тайлер Геклін та Вірджинія Гарднер. Фільм наразі перебуває на стадії попереднього виробництва. Його режисером буде Пітер Хатчінгс. "Ця книга продавалася по всьому світу і стала хітом BookTok з 235 млн переглядів хештегу, залишаючись бестселером завдяки своїй гостроті та емоційній глибині", - кажуть продюсери стрічки. Пайпер Беллінгер - світська левиця з Лос-Анджелеса, яку після чергової вечірки заарештовують. Вітчим наполягає на її переїзді до маленького пляжного містечка на північному заході Тихого океану, аби вона взялась за розум. На новому місці Пайпер зустрічають непривітно. Усі жителі, зокрема й брутальний капітан Брендан, переконані, що вона не протримається тут й тижня, однак Пайпер хоче довести протилежне. І, звісно ж, на шляху до своєї мети дівчина постійно стикається з Бренданом. Розкішна красуня, яка любить веселощі, і похмурий рибалка - цілковиті протилежності. Але вони, як відомо, притягуються) Якщо вийде влітку 2026 року, буде суперконцептуально) #Коло_Кіно #Новини_кіно #Екранізації_книг
    Love
    Wow
    2
    601переглядів 1 Поширень
  • Сьогодні о 17:00 прем'єра нової книги "Половинки" автора Роми Аріведерчі.
    https://youtu.be/JUhJbJ4dZOA

    Анотація до книги:
    Кому дістануться кохана дівчина, премія в мільйон і обручка, що коштує півмільйона? Хто виграє, хто програє? Що спільного у блогерки, покинутої чоловіком, з мажором, що необачно побився об заклад, кримінальником, що ховається від поліції, молодим батьком в декреті й бабусею, що пише детективи? Те, що всі вони сусіди й поступово втягуються в розгадку історії, сюжет якої придумала стара письменниця. І дехто з них знаходить або втрачає свою половинку, у героїв виникають дружні, ворожі та любовні почуття, а завершується все...

    Загадка кохання, таємниця сейфа, емоції й хепіенд!

    Буде цікаво, романтично, детективно і пригодницько😉
    Сьогодні о 17:00 прем'єра нової книги "Половинки" автора Роми Аріведерчі. https://youtu.be/JUhJbJ4dZOA Анотація до книги: Кому дістануться кохана дівчина, премія в мільйон і обручка, що коштує півмільйона? Хто виграє, хто програє? Що спільного у блогерки, покинутої чоловіком, з мажором, що необачно побився об заклад, кримінальником, що ховається від поліції, молодим батьком в декреті й бабусею, що пише детективи? Те, що всі вони сусіди й поступово втягуються в розгадку історії, сюжет якої придумала стара письменниця. І дехто з них знаходить або втрачає свою половинку, у героїв виникають дружні, ворожі та любовні почуття, а завершується все... Загадка кохання, таємниця сейфа, емоції й хепіенд! Буде цікаво, романтично, детективно і пригодницько😉
    393переглядів 1 Поширень
Більше результатів