Українська
English
#поезія
Спіймала літо за крило,
держу, немов жар-птицю.
Щоб дарувало нам тепло,
родила в нас пшениця.
Щоб красувалися поля
і жито колосилось.
Від ран звільнилася земля,
щоб на яву, не снилось...
Щоб не скупилось на дощі,
рясненько поливало.
І про трояндові кущі
воно не забувало.
Щоб промінці свої ясні
садочкам дарувало.
Пісні пташині голосні,
щоб весело лунали.
Щоб доні наші і сини
до дому повернулись.
Щоб більше не було війни,
жахіття ті забулись ...
Спіймала літо за крило,
держу, немов жар- птицю.
Якби ж це літечко дало
мріям моїм здійсниться.
Зоя Міщук
Спіймала літо за крило,
держу, немов жар-птицю.
Щоб дарувало нам тепло,
родила в нас пшениця.
Щоб красувалися поля
і жито колосилось.
Від ран звільнилася земля,
щоб на яву, не снилось...
Щоб не скупилось на дощі,
рясненько поливало.
І про трояндові кущі
воно не забувало.
Щоб промінці свої ясні
садочкам дарувало.
Пісні пташині голосні,
щоб весело лунали.
Щоб доні наші і сини
до дому повернулись.
Щоб більше не було війни,
жахіття ті забулись ...
Спіймала літо за крило,
держу, немов жар- птицю.
Якби ж це літечко дало
мріям моїм здійсниться.
Зоя Міщук
#поезія
Спіймала літо за крило,
держу, немов жар-птицю.
Щоб дарувало нам тепло,
родила в нас пшениця.
Щоб красувалися поля
і жито колосилось.
Від ран звільнилася земля,
щоб на яву, не снилось...
Щоб не скупилось на дощі,
рясненько поливало.
І про трояндові кущі
воно не забувало.
Щоб промінці свої ясні
садочкам дарувало.
Пісні пташині голосні,
щоб весело лунали.
Щоб доні наші і сини
до дому повернулись.
Щоб більше не було війни,
жахіття ті забулись ...
Спіймала літо за крило,
держу, немов жар- птицю.
Якби ж це літечко дало
мріям моїм здійсниться.
Зоя Міщук
224переглядів
