#думки Літо минає швидко — ніби теплий вітер, що мчить полями й зникає за горизонтом. Ще вчора було яскраве сонце, гучний сміх, аромат стиглих ягід і вечори, наповнені світлячками. А вже сьогодні — ранковий туман і відчуття, що ця казка ось-ось розчиниться в часі. Та в цьому — вся його краса. Літо вчить нас цінувати мить. Кожен промінь, кожен пташиний спів, кожен день, коли хочеться жити на повну. Воно нагадує: життя — теж як літо. Швидкоплинне. Яскраве. Неймовірне. І ми не маємо часу відкладати радість на потім. Живи зараз. Дихай на повні груди. Любов, мрії, тепло — усе це не варто залишати на потім. Бо кожна мить — неповторна. І саме в цих миттєвостях — справжнє життя.

Репетитори – ВСЕ? OpenAI випустили режим «Навчання» у ChatGPT👩🏻‍🏫 https://openai.com/index/chatgpt-study-mode Тепер він може не просто видавати відповідь, а крок за кроком підводить до рішення – з підказками, питаннями та детальними поясненнями🤓 Таким чином можна опанувати будь-яку тему: програмування, іноземну мову, фізику та багато іншого.

#цитати Дивлячись у чисте голубе небо ,на хвилинку забуваєшся де ти ,чи це сон,чи це казка ...

#поезія 🏖️ Відпустка 🏖️ Небо, відпустка, зелені хвилі, гриб парасольки, сонця ласо, До горизонту хмари застиглі, полудень в землю ронить висок. Нас пам’ятають чужі світлини, зроблені кимось із-за спини, Світ – твоя справа, любов, провина, радість, надія, ковток війни. Світ – білі чайки та бруд на пляжі, літніх панамок опукла в’язь, Місто в долоні, вітрило в пляшці, вулиць гарячих трамвайний брязк, Тістечка, піца та чебуреки, сльози, утоплені у вині, Світ – це і пам'ять, і сотня треків, сотня історій про те, що ні. Тільки з десяток, а може, двадцять – казка про те, що збулось колись, Звірилось, вижило, мало рацію, вдало скрутило життєву вісь. Цих навіжених історій досить, аби по маківку в них зайти, Кожен на світі вродився гостем, вміє палити часи й мости. В синій бандані, дзвінкий, кумедний, будеш на себе як завше злий, Що забагато у діжці меду, що надто пізно все почали. Вітру стакато над естакадою тягнеться хвилями навкруги: Не досміятися, не доплакати до замурованих берегів. Море, відпустка, засмаглі руки. Стежка закручена в голові. Треба перчити, коли не цукор, спеції в тему завжди, повір. Сип безсумнівно ризик та вдачу, жарти, прогулянки у дощі. Небо прозоре, живе, тремтяче – сповнений сміху високий щит. Друже, агов, підіймайся вище, доля вставатиме на крило, Де та відпустка, була та вийшла, щось там траплялось, кудись пішло. Замість відпустки – шляхи та небо, люди, історії, сотні справ. Нумо плекати життєвий ребус дихотомії добра й добра. Червень 2025 р. Олександра Дорога

#кіно #рекомендація «Андрієш» (1954) реж. Сергій Параджанов, Яків Базелян Жанр: дитячий фільм Хронометраж: 63 хв. 💭 Про що фільм: Злий чарівник Чорний Вихор викрадає в хлопчика-пастуха Андрієша його стадо разом із вірним псом Лупаром. Андрієш вирушає на порятунок. Дорогою він отримує в подарунок чарівну сопілку, що допомагає знайти дорогу до замку чарівника — і приходить на поміч чисельним жертвам Чорного Вихора, які вже давно страждають від злодіянь тирана. Дебютний фільм Сергія Параджанова був знятий за молдавською казкою Єміліяна Букова на Київській кіностудії імені Олександра Довженка, куди режисер влаштувався по закінченню ВДІКу. Ще під час навчання Параджанов зробив за цим матеріалом короткометражний дипломний фільм «Молдавська казка». Його особливістю було поєднання лялькової анімації та живої природи, що слугувала фоном. «Андрієш» став розширеним і більш масштабним ігровим рімейком. Дивитися тут : https://online.dovzhenkocentre.org/films/andriyesh/

#відпочинок “Морська казка” у Києві 🐳 Єдиний океанаріум у столиці з найбільшим підводним тунелем в Україні, справжнім кораловим рифом та екзотичними морськими тваринами. 📍Де знайти? вул. Андрія Малишка, 3

🌸🌸🌸🌺 #Цінність_бути_жінкою 🌺🌸🌸🌸 Це ніжна казка про внутрішню силу, яку носить у собі кожна дівчинка, кожна жінка. ⚡⚡⚡ Про сад, що росте в душі. Про #любов, яка лікує. Про те, як не загубити себе у гучному світі, а залишитися живою, світлою, собою. #Мультфільм створено для того, щоб торкнутися серця — маленької дівчинки і великої жінки, нагадати про красу, гідність і цінність бути Жінкою.✨ 🕊️ Цей мультфільм — мов теплий дотик до душі. Подивіться його з дочкою, мамою, бабусею… або просто — з собою. У кожній із нас живе дівчинка, яка колись повірила, що бути ніжною — небезпечно. Що плакати — слабкість, а світ потребує лише сили. Але правда інша: твоя ніжність — і є твоя сила. 🕊️ Цей мультфільм — не просто казка. Це світле нагадування, що бути Жінкою — це бути джерелом життя, тепла, зцілення. 📽️ Подивись і напиши у коментарі: Що для тебе — бути Жінкою? Одним словом. Або усім серцем. Залиши 💬, якщо відчулося близько. Постав 💗, якщо зрезонувало. І надішли комусь, хто має це побачити. Бо такі речі — не просто дивляться. Ними дихають. #жінкавсвітлісвоєїдуші #womanwithhealingenergy #цінністьбутижінкою🌸 #feminineloveandpower #жіночасила🌿#натхнення #womenempowerwomen💫 #світлоніжністьлюбов #divinefeminineenergy #жінкачаруєпоглядом #innerpeaceandbeauty #жінкавнутрішнясила #softpower💗#healing #усмішкащозцілює #womanspiritawakens #жіночийсадусерці #glowwithin✨#forever #inspiringfemininepath #ніжністьщозмінює #lovetouchesandsaves #женскаяэнергияжизни

#поезія Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні, Лопотіли крилати і рожевим пір’ям, Лоскотали марево золотим сузір’ям. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмельні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені. Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі. Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко «Лебеді материнства» Весна 1962 р.

#кіно #рекомендація «Казка про гроші» (2017) реж. Олеся Моргунець-Ісаєнко Жанр: фентезі, драма, для дітей Хронометраж: 101 хв. 💭 Про що фільм: Сільський парубок Левко успадковує млин свого дядька, який за загадкових обставин утопився в озері. Неочікуване збагачення збурює в Левкові нестримну жагу до грошей. Він привласнює шинок єврея Янкеля, якого за надмірну скнарність у Йом-Кіпур забрав чорт Хапун. Левко починає лихварювати та забирати в людей останнє. Коли він геть втрачає здатність до співчуття, дружби та кохання, нечиста сила добирається і до нього. Дивитися тут: https://takflix.com/uk/films/kazka-pro-hroshi

Google тестує новий ШІ-інструмент Opal для вайб-кодингу мінідодатків, доступний через Google Labs у США. Opal дозволяє створювати застосунки за текстовими підказками або реміксувати існуючі. https://channeltech.space/soft/google-is-testing-the-opal-app/