🇺🇦⛷🥈Перша українська медаль у новому біатлонному сезоні! Тетяна Тарасюк здобула 🥈срібло юніорського Кубка IBU у швейцарському Гомсі🇨🇭 Спринтерську гонку на 7,5 км Тетяна завершили з одним промахом і лише 27.5 секунди поступилася переможниці, Дюпонт Балле Баз з Франції. Срібну медаль українка розділила зі ще однією француженкою Мелою Коррея, яка показала такий самий результат. 💪Для Тетяни Тарасюк — це перша медаль у карʼєрі на міжнародному рівні. 👏Вітаємо Тетяну та всю нашу юніорську збірну з чудовим початком змагань! #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія #події 📚 Коли освіта була привілеєм: Відкриття Полтавського інституту шляхетних дівчат. Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо подію, що мала значний вплив на розвиток освіти та культури на Лівобережній Україні. У 1818 році в Полтаві було урочисто відкрито Інститут шляхетних дівчат (офіційна назва: Полтавський інститут шляхетних дівіц). Це був один із перших на теренах сучасної України середніх навчальних закладів закритого типу для жінок, що походили з дворянських родин (шляхти). Відкриття інституту стало можливо завдяки значним пожертвам місцевого дворянства. Мета та зміст навчання: Інститут був створений для того, щоб «виховати достойних дружин і матерів». Програма навчання була всебічною і включала як загальноосвітні, так і вишукані предмети: Обов'язкові: Закон Божий, іноземні мови (французька, німецька), географія, історія. «Жіночі» предмети: Домашнє господарство, рукоділля, світські манери та етикет. Мистецтво: Музика, танці, співи, малювання. 🎨 Дівчата жили та навчалися на повному пансіоні, що було типово для тогочасних закритих закладів. Історична будівля: Спочатку інститут розміщувався у пристосованих приміщеннях, але згодом для нього було збудовано величний архітектурний комплекс у стилі класицизму. Будівля, яку спроєктував відомий архітектор Л. Ф. Шарлемань, і досі є однією з архітектурних перлин Полтави. Спадок і значення: Хоча доступ до такої освіти мали лише привілейовані стани, інститут відіграв важливу роль у формуванні української інтелігенції XIX століття. Він функціонував аж до подій 1917 року. Сьогодні в цій історичній будівлі розташований Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», продовжуючи освітні традиції міста.

#історія #події 🕵️‍♂️ Крадіжка століття: Як «Мона Ліза» повернулася після двох років зникнення. Сьогодні, 12 грудня, ми переносимося у Флоренцію 1913 року, де завершилася одна з найгучніших і найзагадковіших кримінальних історій в історії мистецтва. Після 28 місяців пошуків, найвідоміша картина світу, «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі, була знайдена цілою і неушкодженою. 🎉 Картина зникла з Лувру в Парижі 21 серпня 1911 року. Крадіжка викликала справжній міжнародний шок і стала світовою сенсацією. Французькі газети виходили із порожніми шпальтами, де раніше розміщувалося зображення картини. Поліція підозрювала всіх: від Пабло Пікассо до німецьких шпигунів. Хто був злодій і чому він це зробив? Злочинцем виявився італійський робітник, який раніше працював у Луврі склярем, Вінченцо Перуджа (Vincenzo Peruggia). Він просто сховався в музеї на ніч, наступного ранку зняв картину зі стіни, витягнув її з рами та спокійно виніс під своїм робочим халатом. 🤦 Перуджа зберігав шедевр у себе в паризькій квартирі, заховавши її у фальшивій валізі чи в шухляді під ліжком. Свої дії він пояснював патріотичними мотивами: він вважав, що Наполеон Бонапарт вкрав картину в Італії, і його місія — повернути її на історичну батьківщину. 🇮🇹 Як відбулося виявлення? У грудні 1913 року Перуджа вирішив «повернути» картину, зв'язавшись із флорентійським антикваром Альфредо Джері (Alfredo Geri). Він запропонував продати «Джоконду» (як її називають в Італії) за 500 тисяч лір. Джері, разом із директором галереї Уффіці Джованні Поджі, зустрівся зі злочинцем у його готельному номері. Вони одразу впізнали оригінал і, зробивши вигляд, що їм потрібен час для перевірки, повідомили поліцію. Наслідки крадіжки: Народження Ікони: До 1911 року «Мона Ліза» була відома лише в колах поціновувачів мистецтва. Саме ця гучна крадіжка перетворила її на беззаперечний світовий шедевр і культурну ікону, про яку дізнався кожен. Тріумфальне Повернення: Перед тим, як повернутися до Франції, «Мона Ліза» була виставлена в Галереї Уффіці, де її зустрічали з небувалим ажіотажем. Її урочисте повернення до Лувру на початку 1914 року стало справжньою національною подією. Ось так завдяки зухвалому злочину та щасливому випадку усмішка Джоконди стала об’єктом світової уваги. 😊

#історія #події 📡 Буква «S», що змінила світ: Як Марконі здійснив трансатлантичний радіозв'язок у 1901 році. Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день, коли людство зробило величезний стрибок у комунікаціях. У 1901 році італійський винахідник Гульєльмо Марконі (Guglielmo Marconi) провів перший в історії успішний сеанс трансатлантичного радіозв'язку — подію, що докорінно змінила світ. До цього моменту вчені вважали, що радіохвилі, як і світло, поширюються лише по прямій лінії, і вигин Землі не дозволить їм подолати таку велику відстань, як Атлантичний океан. Проте Марконі, попри скептицизм, вирішив довести протилежне. Через 3500 кілометрів: Передавач: Розмістився на потужній радіостанції у Полдью (Poldhu), Корнуолл, Велика Британія. Приймач: Марконі з асистентами чекав у віддаленому селищі Сент-Джонс на острові Ньюфаундленд (Канада). Саме 12 грудня 1901 року о 12:30 за місцевим часом, використовуючи повітряний змій для підняття антени, команда Марконі змогла прийняти три слабкі, але чіткі радіосигнали. Це була літера «S» азбукою Морзе (три короткі імпульси: ...). 🤯 Чому це було революційно? Доказ Гіпотези: Успіх довів, що радіохвилі, всупереч теоріям того часу, можуть огинати кривизну Землі. Пізніше це пояснили існуванням іоносфери, але Марконі був першим, хто це підтвердив на практиці. Початок Бездротової Ери: Цей експеримент відкрив еру надійного міжнародного бездротового зв'язку. Завдяки винаходу Марконі вже за кілька років почав налагоджуватися регулярний трансатлантичний радіозв'язок, що дозволило швидко передавати новини та повідомлення, особливо для морських суден. 🚢 Порятунок Життів: Апаратура Марконі була встановлена на «Титаніку» і саме завдяки їй було надіслано сигнал SOS, що врятувало життя близько 700 людей. За своє відкриття та внесок у розвиток радіотехніки Гульєльмо Марконі був удостоєний Нобелівської премії з фізики у 1909 році. Його «S» стало сигналом, який об’єднав континенти та назавжди змінив комунікаційну карту світу.

#історія #події 🤝 Мости Незалежності: Як Грузія однією з перших сказала «Так» Україні. Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо важливу віху в історії становлення нашої державності: у 1991 році Грузія офіційно визнала незалежність України. Це був надзвичайно важливий крок, який продемонстрував солідарність двох націй, що щойно вирвалися з-під радянського панування. Після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, де 90.32% громадян підтвердили Акт проголошення незалежності, міжнародне визнання набуло вирішального значення. Грузія, яка сама проголосила незалежність ще у квітні 1991 року, стала однією з перших держав світу та однією з перших пострадянських республік, яка швидко та рішуче підтримала український вибір. Чому це було настільки важливо? Момент Солідарності: Визнання з боку Тбілісі було жестом глибокої історичної та культурної близькості. Обидві країни мали схожий шлях боротьби за самостійність проти імперських амбіцій Москви. Це був сигнал: ми в цьому не самі! 🌍 Дипломатичний Прорив: Рішення Грузії, яке передувало визнанню багатьох західних країн, відкрило шлях для встановлення повноцінних дипломатичних відносин. Це був юридичний фундамент для подальшого двостороннього співробітництва. Спільний Вектор: Визнання продемонструвало прагнення обох країн до європейського вектора розвитку та відмежування від будь-яких спроб реанімації імперських структур. Це стало запорукою, що співпраця Грузії та України буде базуватися на принципах суверенності та територіальної цілісності. 12 грудня 1991 року Грузія не просто визнала Україну. Вона підтвердила спільну віру в те, що народи колишнього СРСР мають право на власну долю та вільний вибір. Цей день став символом братньої підтримки та взаємної поваги між двома державами. 💙💛❤️🤍

Закінчення війни – не головне: що змусить українських біженців повернутися додому #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news https://brovaryregion.in.ua/?p=46538

#історія #події ​Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо трагічну подію, що стала кульмінацією життя одного з найяскравіших козацьких ватажків. У 1635 році у Варшаві, столиці Речі Посполитої, був страчений гетьман нереєстрового запорозького козацтва Іван Сулима. Його смерть стала жорстокою відповіддю польської влади на зухвале козацьке повстання. ​Два ключові факти про Івана Сулиму, які треба знати: ​1. Флотоводець, якого боявся султан. Сулима прославився своїми морськими походами на турецькі та татарські володіння. Він був настільки відомим, що в юності, потрапивши у турецький полон і ставши галерним бранцем, зміг організувати втечу, захопити галеру з товаришами-невільниками та дістатися на ній до Риму. За цей подвиг Папа Римський Павло V навіть нагородив його золотою медаллю! 🏅 Сулима був не лише сухопутним, але й морським героєм. ​2. Руйнування "дамби" проти козаків. Головною причиною, що призвела гетьмана до страти, стало руйнування ним у серпні 1635 року щойно зведеної фортеці Кодак. Ця фортеця, побудована французьким інженером Гійомом Левассером де Бопланом, мала стати "дамбою", що відрізала б Запорізьку Січ від України та унеможливила морські походи козаків. ​Іван Сулима, повертаючись із чергового походу, не просто обійшов Кодак, а взяв його штурмом та повністю знищив гарнізон разом з комендантом. Цей вчинок став викликом Короні та був розцінений як державна зрада. ​Козацького ватажка схопили через зраду реєстрових козаків, які видали його польській владі в обмін на обіцянки. У Варшаві Сулима постав перед судом. На його страті наполягав турецький посол, погрожуючи Речі Посполитій війною через постійні козацькі походи. ​12 грудня 1635 року Іван Сулима був страчений на центральній площі Варшави. За вироком суду, йому відрубали голову, а потім тіло четвертували, а частини розвісили на міських мурах для залякування. 😱 ​Попри жорстоку кару, героїчна смерть Івана Сулими лише зміцнила рішучість запорожців у боротьбі за свої вольності. Його ім'я стало символом незламності козацького духу та готовності до найбільших жертв заради свободи.

👆🏻 Поліція встановлює обставини вибуху у Дарницькому районі столиці За попередньою інформацією, внаслідок детонації невідомого пристрою загинула одна людина та ще одна була травмована.

#поезія ГОРОБИНА НІЧ Кваша під ногами,мокра і липка, Стежка у багнюці чорна і хлипка. Ку'блиться й літає жовто- бурий лист, Може він не знає,вже не падолист. Сірими хмарка'ми небо вкрите знов, Не вернуть нам літа й зе'лені дібров. Там за горизонтом вже зима іде, Сніжні заметілі й снігопад пряде . Білими стьожка'ми вкриються поля, Вкутає сніг землю в ковдру,як маля. Зацяцькує сріблом, інеєм сади, І вже не тумани,а летять сніги. Грона гороби'ни мокнуть під дощем, Перлами жевріють,вітер вкрив плащем. Пломеніє захід в ягідках вогонь, Притулились грона до сріблястих скронь. Наче вже і грудень, наче вже й зима, Про сніги-замети мріємо дарма. Скоро новорічні загорять вогні, Не прикрас й ялинок, миру хочем ми!!! Щоб скоріш скінчилась горобина ніч, Темінь, дощ,тривоги,сліз пекучих січ. Веселковим цвітом,хай палахкотять, Зорі,наче ватри,полум'ям горять!!!

#поезія Заблукала Осінь в зимовому царстві. Вибратись не може, бродить в закутках. Зима десь дрімає. Ну що за зухвальство?! Можна ж руку дати й вивести на шлях. Хай стомлена Осінь йде відпочивати. Три її синочки в інших вже краях. Вчасно відлетіли, і звідки їм знати, що вона сумує й втопає в сльозах. А може, то й краще? - Блукає хай Осінь, бо точно не знаєш, що скаже Зима... Думки щохвилини в окопи відносять, і так неспокійно... На серці - пітьма. І що ця Зима?!.. Від природи сувора. Кусає мороз,.. снігова заметіль... Змотала б вона всю печаль у сувої, і снігом покрила б нестерпний цей біль! Так, ні! Не змотає і не заховає!.. Холодні обійми її не для нас. Тож, хай якнайдовше чи спить, чи дрімає. Так легше прожити тяжкий дуже час. Тетяна Зензерова.