На виставці CES 2026 Anker представила AeroFit 2 Pro — перші навушники відкритого типу з активним шумозаглушенням. Пристрій отримав оновлені кріплення за вухом з додатковим рівнем регулювання для створення щільного прилягання. Алгоритм ANC аналізує навколишній шум 380 000 разів на секунду для динамічного підлаштування. https://channeltech.space/gadgets/anker-soundcore-aerofit-2-pro-anc-specs-price/

❗️Ворог уперше застосував ударний БпЛА “ґєрань-5” — деталі нової розробки буде оприлюднено на порталі War&Sanctions На початку 2026 року під час комбінованих повітряних атак проти України російські окупаційні війська вперше застосували новий ударний безпілотний літальний апарат “ґєрань-5”. Безпілотник має довжину близько 6 метрів та розмах крил до 5,5 метра. На відміну від попередніх модифікацій лінійки “ґєрань”, апарат виконаний за нормальною аеродинамічною схемою. Водночас більшість ключових вузлів та компонентів уніфіковані з іншими зразками цієї серії. ▪️Зокрема, встановлено використання 12-канальної системи супутникової навігації “комєта”, трекеру на базі мікрокомпʼютеру Raspberry та 3G/4G модемів, а також реактивного двигуна Telefly, аналогічного до того, що застосовується на БпЛА “ґєрань-3”, проте з більшою тягою. Маса бойової частини становить близько 90 кг, заявлена дальність ураження — близько 1 000 км. ▪️Як і у випадку з попередніми “ґєранями”, цей БпЛА складно вважати власною розробкою російської федерації. Зафіксовано суттєву конструктивну та технологічну схожість з іранським безпілотником Karrar. За наявною інформацією, противник також опрацьовує варіанти застосування “ґєрань-5” з авіаційних носіїв, зокрема літаків Су-25, з метою збільшення дальності та здешевлення використання. Окремо розглядається можливість оснащення апарата ракетами класу “повітря-повітря” Р-73 для протидії українській авіації. 👉 Фахівці ГУР МО України вже здійснюють всебічне дослідження зразків, застосованих ворогом. Детальний аналіз конструкції, складових елементів та електронної компонентної бази найближчим часом буде оприлюднено в розділі “Засоби ураження” порталу War&Sanctions. ГУР в інших соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter  🔹 Threads 🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot 🔹 TikTok ---------------------------------------- Фото 3-5: Заявлено як фото уламків БПЛА «Гєрань-5». https://t.me/Ukraineaboveallelse

❗️У Полтаві будуть шукати тих, хто ховається від мобілізації: затверджено план щодо посилення розшуку ухилянтів, — міська рада. Новий документ передбачає: ▪️Затримання та доставку до ТЦК. ▪️Відкриття досудових справ за порушення законодавства про військовий облік; ▪️Контроль через держустанови — якщо ухилянт з’явиться в ЦНАПах чи інших установах, інформацію передають у поліцію; ▪️Постійне оновлення даних про військовозобов’язаних та аналіз спеціальностей, включно з жінками, з урахуванням потреб ЗСУ. https://t.me/Ukraineaboveallelse

💪🏂🇺🇦Рекордні результати та олімпійські виклики: головний тренер збірної команди України зі сноубордингу Валерій Бєлінський — про старт сезону та підготовку до Ігор-2026 ℹ️Олімпійський сезон для українського сноубордингу розпочався з історичних досягнень та активної боротьби за путівки на Олімпійські ігри 2026. Не зважаючи на новорічні свята, національна збірна зі сноубордингу вже спакувала спорядження і вирушає на наступний етап Кубка світу: попереду січневі старти, де відбудеться вирішальний етап боротьба за ліцензії на головну подію чотириріччя. В ексклюзивному коментарі для пресслужби НОК України головний тренер національної збірної команди України зі сноубордингу Валерій Бєлінський підсумував грудневі результати та розповів про особливості підготовки команди до Олімпійських ігор 2026 у Мілані-Кортіні. 👍Аналізуючи виступи команди на міжнародній арені у грудні 2025 року, тренер відзначив прогрес лідерки збірної — срібної призерки чемпіонату світу 2019 в паралельному слаломі, учасниці чотирьох Олімпіад Аннамарі Данчі, для якої цей сезон став часом особистих рекордів: 💬«Основні змагання — це етапи Кубка світу для відбору на Олімпійські ігри. На заключному етапі Кубка світу Аннамарія була четверта, а перед цим стала шостою. Я задоволений цим результатом, бо 4 місце — це найкращий результат за її кар'єру. Приємно, що в олімпійський сезон в Аннамарі найкращі результати у кар'єрі — була гарна підготовка». 👌Валерій Бєлінський відзначає, що наразі все йде згідно із попереднім планом: 💬«У грудні ми виконали всю заплановану програму. Тому переходимо до січня, де у нас будуть етапи Кубка світу, на яких ми будемо змагатися за важливі кваліфікаційні очки — FIS-поінти». 🙌Важливою складовою успішних виступів є сучасне спорядження та стабільне фінансування, що дозволяє спортсменам зосередитися виключно на результатах. За словами головного тренера, команда має все необхідне: 💬«Так. Ми повністю забезпечені — як фінансово, так і матеріально, завдяки підтримці Міністерства молоді та спорту та Національного олімпійського комітету України. Ми отримали усе необхідне фінансування та спорядження в повному обсязі: дошки, форму, кріплення». 🔜Боротьба за право представити Україну на Олімпійських іграх 2026 у Мілані-Кортіні триває: 💬«На даний час в нас є одна гарантована ліцензія Аннимарі Данчі, і ще за дві боряться Михайло Харук та Надія Гапатин». 🔹Коротка перерва на різдвяно-новорічні свята дозволила спортсменам відновити сили вдома, але вже 5 січня збірна знову вирушає у дорогу: 💬«На новий рік були всі вдома — хто в Поляниці, хто в Верховині, хто в Ужгороді, хто в Києві. Сьогодні, 5 січня, команда вирушає на наступний етап Кубка світу, який відбудеться 10 січня в Шкуолі (Швейцарія). Також заплановані етапи Кубка світу в австрійському Бад-Гаштайні та в болгарському Бансько». 🤔Окрім боротьби за FIS-поінти, перед командою стоїть ще один виклик — непередбачуваність олімпійського схилу в Італії. Лівіньйо готує для сноубордистів справжню «терру інкогніта»: 💬«Олімпійська траса в Лівіньйо для нас — абсолютно нова локація. Це перші Ігри, де не проводилося жодних офіційних тестів на схилі, і він досі закритий для спусків. Наразі ми маємо лише технічні характеристики траси, яку конструюють вручну. У січні плануємо випробувати її особисто, тож чекаємо на підтвердження від FIS щодо дати». Національний олімпійський комітет України бажає спортсменам успішної підготовки та вдалих заключних стартів на шляху до Мілана-Кортіни-2026. Нехай кожен заїзд наближає команду до омріяних ліцензій, а підготовка до головного старту чотириріччя буде плідною та впевненою!💙💛 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

⚡️ У соцмережах поширюється фейкова «цитата» російського диктатора володимира путіна про те, що він «ніколи не хотів війни і ніколи її не починав», а так звана «спеціальна військова операція» буцімто була спрямована на «порятунок людей» та побудову «світу без фашизму». ✅ Аналіз показує, що ідентичні тексти з цією «цитатою» одночасно поширюються різними мовами — польською, англійською та російською, що є характерною ознакою скоординованої інформаційної операції. Для посилення емоційного ефекту до публікацій додають старі фото путіна, зокрема зображення 2012 року, яке не має жодного стосунку до війни проти України. ▫️ Насправді саме росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну у лютому 2022 року. путін жодних наведених чи подібних емоційних промов або цитат не виголошував. ❗️Наративи про «денацифікацію» та «захист мирних людей» є елементами російської пропаганди, якими кремль намагається виправдати агресію та перекласти відповідальність за війну. ‼️ Поширення таких фейків спрямоване на вибілювання образу путіна, маніпуляцію суспільною думкою та підрив підтримки України, зокрема в контексті міжнародних дискусій про мирні ініціативи. ↩️ Центр раніше повідомляв, що російська пропаганда системно використовує емоційні образи та маніпулятивні наративи для впливу на польський інформаційний простір. https://t.me/Ukraineaboveallelse

🪖Жінки в артилерії працюють на складних системах, ведуть розрахунки, коригують вогонь і ухвалюють рішення. Це щоденна робота, що вимагає технічної точності, стійкості та холодного аналізу. Військовослужбовиці Окремої артилерійської бригади НГУ щодня демонструють, що професіоналізм визначається підготовкою, досвідом та відповідальністю. Їхня злагоджена робота – важлива частина оборони. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

Генерал Сергій Кривонос: У влади — лише «якби» і «потім». Замість аналізу помилок і розмови про реальні проблеми суспільству продають далеке, неосяйне майбутнє. Мільярд дерев, «тисяча Зеленського», поїздки Укрзалізницею — на це знаходяться 29 мільярдів гривень, тоді як ці кошти могли піти на захист міст, критичної інфраструктури й допомогу фронту. Питання не в мріях, а в пріоритетах. І вони сьогодні викликають дедалі більше запитань до влади.

#дати #свята Стратегія майбутнього: День глобального планування як точка відліку 📋 ​30 грудня світ відзначає День глобального планування — свято, яке не має офіційного статусу в календарях ООН, але має величезне практичне значення для мільйонів людей. Це день, коли гамір передноворічних закупівель варто на мить зупинити, щоб перетворити хаотичні мрії на чіткі цілі та стратегії на наступні 365 днів ✍️ ​Філософія цього дня полягає в тому, що успіх не є справою випадку, а є результатом підготовки. Психологи та бізнес-коучі стверджують: людина, яка записує свої цілі на папері, має на 42% більше шансів їх досягти. День глобального планування закликає нас дивитися ширше — не просто планувати відпустку чи покупки, а замислитися над особистим розвитком, професійними здобутками та внеском у суспільство 🌍 ​Однією з головних традицій цього дня є створення «Списку обіцянок» (New Year's Resolutions). Проте, на відміну від звичайних побажань, глобальне планування вимагає конкретики: використання методології SMART (конкретність, вимірюваність, досяжність, реалістичність та часові рамки). Це час для аналізу помилок минулого року та трансформації їх у досвід, що стане паливом для майбутніх перемог 🚀 ​Крім індивідуального рівня, цей день нагадує про глобальні виклики людства — екологію, сталий розвиток та технологічний прогрес. Це чудовий момент, щоб запланувати корисні звички, які допоможуть планеті: відмова від зайвого пластику, перехід на відновлювані джерела енергії чи участь у волонтерських проєктах. Кожен великий крок людства завжди починався з маленького пункту в чиємусь плані 🏛️ ​День глобального планування — це маніфест нашої здатності керувати власною долею. Поки старий рік добігає кінця, чистий аркуш паперу чекає на ваші найсміливіші задуми. Пам’ятайте: найкращий спосіб передбачити майбутнє — це створити його самому ⏳

#історія #події Пастка імперії під маскою союзу: Трагічна дата 30 грудня 1922 року 🚩 Сьогодні ми згадуємо подію, яка на десятиліття визначила долю десятків народів та змінила хід світової історії — формальне підписання Договору про утворення СРСР. На І з'їзді Рад у Москві було проголошено створення нової держави, до складу якої увійшли РСФРР, Українська РСР, Білоруська РСР та Закавказька РФСР 📜 Для України цей день став початком тривалої та болісної епохи. Попри формальні декларації про «добровільне об'єднання» та «право на вихід», реальність виявилася зовсім іншою. Радянський Союз швидко перетворився на жорстку централізовану імперію, де інтереси республік були повністю підпорядковані московському центру ⛓️ Саме під парасолькою цього «союзу» український народ пережив найстрашніші трагедії: розкуркулення, насильницьку колективізацію, Голодомор, сталінські репресії та планомірне нищення національної інтелігенції. Автономія, обіцяна договором 1922 року, була лише паперовою ширмою для тоталітарного режиму 🌫️ Створення СРСР стало грандіозним геополітичним експериментом, який тримався на ідеологічному примусі та силових структурах. Проте історія довела: жодна держава, побудована на запереченні свободи та національних прав, не може існувати вічно. Розпад союзу в 1991 році став логічним завершенням процесу, що розпочався в цей день понад століття тому 🏛️ Аналізуючи 30 грудня 1922 року сьогодні, ми краще розуміємо коріння сучасних викликів. Це урок про те, як важливо цінувати справжню незалежність і не піддаватися на маніпулятивні гасла про «братні союзи», за якими часто ховається бажання поневолення 🇺🇦

Коли цифри в ООН «брешуть»: чому ставлення України до Ізраїлю не можна вимірювати лише «голосуваннями» Кожне голосування десь в ООН, у якому фігурує Ізраїль, у найбільш «російськомовному Ізраїлі» (і, скажімо чесно, переважно в середовищі Z-«ботів» та «фізичних осіб», підозріло схожих на Z-«ботів») миттєво перетворюється на суперечку з калькулятором. У стрічці з’являються відсотки, графіки, «ось вам доказ» — і далі це вже не розмова, а бійка цифрами. Тему цього поста підняли у Facebook #Natalia Goutkin — і ось наша позиція. Україна в цих таблицях майже завжди виглядає «незручно»: частіше або утримується, або голосує проти ізраїльської позиції, і дуже рідко — «за». Для багатьох це стає швидким «вироком»: значить, ставлення до Ізраїлю погане. Проблема в тому, що ООН — це не суд моралі й не тест на дружбу. Це політична біржа, де голоси часто працюють як валюта, а не як переконання. І якщо вимірювати ставлення України до Ізраїлю лише статистикою ООН, це буде не аналіз, а методологічна помилка. Важливий контекст: подібні «погані» відсотки щодо Ізраїлю легко знайти у десятків країн, які з Ізраїлем торгують, співпрацюють у сфері технологій, приймають туристів, купують системи безпеки, обмінюються делегаціями — і при цьому в Нью-Йорку голосують майже так само, як Україна. Тобто сама цифра не відповідає на головне питання: чому так відбувається і що це насправді означає. Чому голосування ООН не дорівнюють симпатії чи антипатії ООН давно живе за логікою блоків. Європейський Союз — окрема матриця. Велика група країн Глобального Півдня — своя. Пострадянський простір тягне радянську інерцію «як заведено». Ісламський блок має стабільний інтерес. У результаті голосування щодо Ізраїлю часто стають ритуалом: позиції закріплені заздалегідь, а конкретні формулювання лише дають привід «відмітитися». Звідси перший чесний висновок: коли Україна голосує разом з європейською лінією — це не завжди про Ізраїль. Це часто про те, де Україна тримається дипломатично і від кого залежить її виживання у війні. І це звучить грубо, але саме так працює політика у воєнний час. Україна не може голосувати «у вакуумі» Київ критично спирається на підтримку США та Європи — зброєю, фінансами, санкційним тиском, дипломатією. А ЄС в оонівських голосуваннях щодо Ізраїлю нерідко займає позицію, яка в Ізраїлі сприймається як холодна або однобока. Україна, залишаючись у цій коаліції, майже неминуче отримує той самий «малюнок голосувань». Не тому, що Київ раптово вирішив «бути проти Ізраїлю», а тому, що в нього є жорсткий коридор зовнішньої політики. У такій системі «голос проти» іноді означає: «ми не можемо дозволити собі конфлікт із тими, хто тримає нас на плаву». Це неприємно. Але це реальність. Чому в багатьох країн цифри щодо Ізраїлю “погані” — і це не завжди про Ізраїль ООН у ізраїльській темі виглядає як перевантажений механізм, який роками розкручує один і той самий сюжет. Там легко зібрати більшість проти Ізраїлю: майже не потрібно платити ціну, майже не потрібно пояснювати виборцям деталі, можна прикритися загальними словами про «мир» і «процес». А далі запускається звична машина резолюцій і символічних голосувань, які самі по собі мало що змінюють на землі, але створюють політичний шум. І в цьому шумі Україна звучить як частина загального хору. Не як диригент. Незручний момент: Ізраїль теж часто голосує не «так, як очікують» у Києві Ізраїль — не єдиний, хто живе власними інтересами. Коли в ООН голосують за резолюції, де засуджується російська агресія проти України, Єрусалим час від часу обирав обережність: не брати участі, пом’якшувати формулювання, уникати прямого конфлікту. В Ізраїлі це пояснювали регіональною безпекою та «необхідністю маневру» — насамперед через присутність Росії в Сирії. Є й інші причини — багато хто про них знає і не всі хочуть їх озвучувати публічно. В Україні це часто читали інакше — як моральну невизначеність. І це ще один аргумент, чому таблиця ООН не показує «ставлення» — вона показує, у кого які ризики й які залежності. Тоді як правильно вимірювати ставлення України до Ізраїлю Не цифрами в Нью-Йорку. Дивитися варто на «важчі» речі, де є ціна: рівень реальних контактів між державами, позиції щодо терору і безпеки, публічні заяви в моменти криз, роботу з діаспорою, гуманітарні та медичні проєкти, співпрацю в технологіях, те, як країни реагують на загибель цивільних — у Києві та в Єрусалимі. Там, де є реальна відповідальність, дипломатія зазвичай чесніша, ніж у залах ООН. Для ізраїльтян українського походження і для тих, хто живе в Ізраїлі та дивиться на Україну не як на абстракцію, важливіше інше: обидві країни воюють за право на безпеку, обидві стикаються з ідеологіями, які виправдовують знищення «чужих», і обидві регулярно бачать, як міжнародні інститути відстають від реальності. Тому питання варто ставити по-дорослому: що Україна та Ізраїль роблять одне для одного в реальному світі — і які політичні рамки заважають цьому звучати голосніше, ніж черговий рядок в оонівській статистиці. Саме в цьому сенсовому коридорі працює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency. #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine НАновини‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали