ДИХАЛЬНА ТЕХНІКА Пропоную дуже просту й ефективну гіперкапнічну техніку (що це таке – дивись у попередньому пості), яка допоможе заспокоїтися та сконцентруватися. Для відчутного ефекту достатньо 7 хвилин. Отже, сядьте рівно, вирівняйте спину, розслабте плечі й прикрийте очі. Вдихайте на 5 рахунків і видихайте також на 5 рахунків. Це техніка 5:5 – все просто! Можна експериментувати з тривалістю вдихів і видихів або додавати затримки дихання, але важливо рухатися поступово. Основний критерій – комфорт. Якщо дихати 5:5 незручно, почніть з 4:4 і поступово збільшуйте тривалість дихання. Можна рахувати самостійно або використовувати таймер. Ось кілька зручних додатків: - Breathing App для iOS - Prana Breath для Android І як завжди, коментарі та питання вітаються! #всенсі #усвідомленість #дихаю

https://www.youtube.com/live/6L3hn-aTp1k?si=NNFWEseT1yqD0AUi

Ти дарував мені замок і чарівно тоді сміявся. Ще казав мені: "Мамо, я так добре з тобою грався!" Ти іноді був слухняним і навіки забрав мій спокій - Я назавжди твоя мама - скільки буде тобі років. І любитиму вічно я, бо ти в серці моїм назавше. Твоя доля хай буде щасливою! Моїм сином зостанешся завжди! Оксана Павлова #мої вірші

#поезія

Художник Владислав Шерешевський ( 1964 , м Київ), картина присвячена українським захисникам. " Борщ"

ЯК ПОЧАТИ ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО СЕКС? Від того, наскільки батьки готові спілкуватися на «незручні» теми, багато в чому залежить ставлення дитини до власного тіла. Коли ми табуюємо сексуальність або на будь-яке згадування статевих органів видаємо надто бурну реакцію, то насправді ще більше підігріваємо цікавість дітей до нових, невідомих слів та процесів. А потрібно навпаки – задовільнити цікавість дитини, сказавши приблизно наступне: «Тобі це цікаво? Що ти хочеш про це дізнатися? Я спробую відповісти». ❗️В першу чергу батькам необхідно зняти власні табу з теми сексуальності: правильно називати статеві органи, спокійно відповідати на запитання дітей про секс (так, навіть на ті, від яких червоніють вуха), пояснювати фізіологічні процеси, які відбуваються з тілом дитини, яка дорослішає. Ці знання необхідні нашим дітям! Щоб коли у дочки почнеться перша менструація, вона не подумала, що смертельно хвора. І щоб син, прокинувшись від першої ерекції, не ховався сором’язливо під ковдрою. Ставлення до свого тіла і сексуальності – це те, що закладається в дитинстві і слугує вірним щитом від проблем із сексом, аб’юзивних стосунків і вірогідності насилля у майбутньому. А в вашій родині говорити про секс – нормально?👌 Чи ця тема під забороною?🚫 Діліться в коментарях⬇️ #розвитокдитини #дитячапчихологія #якговоритиздітьмипросекс

#книжковий_відгук #Лана_читає “Чаклунство шипів” Марґарет Роджерсон Видавництво Віват Це той рідкісний випадок, коли я взяла в руки книгу, нічого про неї не знаючи і не читаючи анотацію (хоча, можливо, колись бачила на неї відгуки, але благополучно забула)). Тому бібліотечний сетінг став для мене приємним сюрпризом. Елізабет живе у бібліотеці та мріє стати вартовою. У місцевих бібліотеках зберігаються не детективи та підшивки журналів “Промінь”, а гримуари різного ступеня небезпеки. За певних обставин гримуар може звільнитися, перетворитися на малефікт, і тоді всім навколо буде мало місця. Власне, одного разу так і сталося. Гримуар вирвався, наробив лиха, а Елізабет звинуватили у цьому злочині, і тепер мають доправити до іншого міста для розслідування. На щастя, за нею приїхав магістр Натаніель Торн, з яким у Ліззі вже є певна малесенька історія - якось вона скинула на нього шафу… Мені сподобався підхід до бібліотек як до сховища небезпечної чаклунської літератури. Та й взагалі книги про книги - це прекрасно. Мені сподобалися і більшість персонажів. Торн, звісно, мамина царапка. Сайлес, звісно, прекрасна зіронька. Елізабет, звісно, героїчна бусинка. Взаємодія цього тріо якась легка, тепла і водночас дружньо-іронічна. Я за замовчуванням розраховувала на любовну лінію, бо коли є магія, фентезі та назва “Чаклунство шипів”, то кохання має входити у вартість путівки. Але це янг-едалт фентезі, тому воно тут є, але не сказати, щоб на передньому плані. Книга читалася досить рівно, без оце-так-поворотів, я швидко вгадала головний конфлікт, хоча це особливо не зіпсувало враження, і читати все одно було цікаво. І лише в кінці з’ясувалося, що книга не одиночна)) GoodReads говорить, що є частини 1.2 і 1.5. А тоді вже логічно, що мала б бути й повноцінна друга. Бо фінал першої хоч і виглядає більш-менш завершеним, але гачечок на продовження авторка все ж залишила.