• #ukrainian_music #українська_музика
    #що_послухати #для_настрою
    Спідвей - Летючі тарілки (Фестиваль "Червона Рута", 1996)
    https://youtu.be/Ejk3dBfNoTw
    #ukrainian_music #українська_музика #що_послухати #для_настрою Спідвей - Летючі тарілки (Фестиваль "Червона Рута", 1996) https://youtu.be/Ejk3dBfNoTw
    254переглядів 1 Поширень
  • Холодні макарони

    Я сидів на кухні й повільно крутив виделкою холодні макарони в тарілці. Сіре світло ранку пробивалося крізь жалюзі, і від нього все довкола здавалося ще буденнішим. Наче сам світ навмисне вирішив нагадати мені: ось твоя буденність, ось твоє життя — остигле й безбарвне.

    Думки накотилися хвилею, і в голові раптом почався складатися вірш:
    У тиші кухні — сіра самота,
    В тарілці — пружні, мов застиглі дні.
    Колись гарячі, сповнені життя,
    Тепер — байдужі, втомлені й німі.
    ...
    Ця їжа — не просто страва, це виклик долі. У них немає пафосу, спецій чи вишуканих соусів. Вони прості, мов тиша після гучного дня. Їх їси без поспіху, і здається, що сам час уповільнюється. У гарячих стравах завжди є момент поспіху: поки вони не охололи, треба встигнути насолодитися. А холодні макарони вчать приймати речі такими, якими вони є, без боротьби й очікувань.
    Інколи життя нагадує саме цю страву. Ми чекаємо на щось гаряче, свіже, ідеальне, а отримуємо — остигле, звичайне. Їсти їх — наче читати інструкцію від пральної машини: нудно, але необхідно. У гарячих макаронах є пристрасть, вони димлять, манять, пахнуть. А холодні — мовчазні. Вони дивляться на тебе з тарілки, ніби питають: «Ну що, життя вдалося?».

    Я вже втретє намагався піднести шматок до рота, але щоразу відклав виделку. Наче чекав, що станеться щось інше, щось, що розтрусить мене. У голові крутилося питання: «А може, це й є справжній я — той, хто їсть холодні макарони й нічого не змінює?»

    Раптом я почув легкий стукіт. Спершу подумав, що то серце гучніше б’ється від голоду. Але стукіт повторився. Я подивився на тарілку й завмер. Один макарон, покручений спіраллю, повільно хитнувся. Потім ще один. Вони ворушилися.

    — Ти серйозно? — прошепотів я сам до себе.

    Але відповідь була іншим чином: один із макаронів випав на стіл, ніби хотів утекти. Я відсахнувся. Ще мить — і вся тарілка затремтіла, макарони повільно піднялися, наче хтось невидимий надав їм життя.

    — Ми чекали, — прозвучало у мене в голові. Голос був глухий, хрипкий, але чіткий. — Чекали, коли ти нарешті подивишся на нас по-справжньому.

    Я ледь не впустив виделку. Холодні макарони говорили. Вони зібралися докупи, утворюючи дивну постать — то нагадувала людину, то тварину. І вона повільно тягнулася до мене.

    — Ти думаєш, ми марення? — гудів голос. — Але ми — це ти. Забутий. Остиглий. Непотрібний самому собі.

    Я хотів закричати, та голосні слова застрягли в горлі. Замість цього я просто схопив сковорідку, яка стояла на плиті, й вдарив по тарілці. Макарони розсипалися, знову перетворившись на звичайну холодну їжу. Тиша повернулася.

    Я сидів, задихаючись, і не міг повірити: це було насправді чи ні? Дивився на безневинні спіралі у тарілці, й вони здавалися такими ж неживими, як і раніше. Але десь глибоко всередині я відчув: вони мали рацію.
    Бо проблема була не в них. Проблема була в мені.

    Того дня я вперше за довгий час викинув залишки з холодильника, одягнувся й вийшов із дому. Просто пішов. Бо зрозумів: якщо нічого не змінити — рано чи пізно будь-яке життя стане холодними макаронами.
    Холодні макарони Я сидів на кухні й повільно крутив виделкою холодні макарони в тарілці. Сіре світло ранку пробивалося крізь жалюзі, і від нього все довкола здавалося ще буденнішим. Наче сам світ навмисне вирішив нагадати мені: ось твоя буденність, ось твоє життя — остигле й безбарвне. Думки накотилися хвилею, і в голові раптом почався складатися вірш: У тиші кухні — сіра самота, В тарілці — пружні, мов застиглі дні. Колись гарячі, сповнені життя, Тепер — байдужі, втомлені й німі. ... Ця їжа — не просто страва, це виклик долі. У них немає пафосу, спецій чи вишуканих соусів. Вони прості, мов тиша після гучного дня. Їх їси без поспіху, і здається, що сам час уповільнюється. У гарячих стравах завжди є момент поспіху: поки вони не охололи, треба встигнути насолодитися. А холодні макарони вчать приймати речі такими, якими вони є, без боротьби й очікувань. Інколи життя нагадує саме цю страву. Ми чекаємо на щось гаряче, свіже, ідеальне, а отримуємо — остигле, звичайне. Їсти їх — наче читати інструкцію від пральної машини: нудно, але необхідно. У гарячих макаронах є пристрасть, вони димлять, манять, пахнуть. А холодні — мовчазні. Вони дивляться на тебе з тарілки, ніби питають: «Ну що, життя вдалося?». Я вже втретє намагався піднести шматок до рота, але щоразу відклав виделку. Наче чекав, що станеться щось інше, щось, що розтрусить мене. У голові крутилося питання: «А може, це й є справжній я — той, хто їсть холодні макарони й нічого не змінює?» Раптом я почув легкий стукіт. Спершу подумав, що то серце гучніше б’ється від голоду. Але стукіт повторився. Я подивився на тарілку й завмер. Один макарон, покручений спіраллю, повільно хитнувся. Потім ще один. Вони ворушилися. — Ти серйозно? — прошепотів я сам до себе. Але відповідь була іншим чином: один із макаронів випав на стіл, ніби хотів утекти. Я відсахнувся. Ще мить — і вся тарілка затремтіла, макарони повільно піднялися, наче хтось невидимий надав їм життя. — Ми чекали, — прозвучало у мене в голові. Голос був глухий, хрипкий, але чіткий. — Чекали, коли ти нарешті подивишся на нас по-справжньому. Я ледь не впустив виделку. Холодні макарони говорили. Вони зібралися докупи, утворюючи дивну постать — то нагадувала людину, то тварину. І вона повільно тягнулася до мене. — Ти думаєш, ми марення? — гудів голос. — Але ми — це ти. Забутий. Остиглий. Непотрібний самому собі. Я хотів закричати, та голосні слова застрягли в горлі. Замість цього я просто схопив сковорідку, яка стояла на плиті, й вдарив по тарілці. Макарони розсипалися, знову перетворившись на звичайну холодну їжу. Тиша повернулася. Я сидів, задихаючись, і не міг повірити: це було насправді чи ні? Дивився на безневинні спіралі у тарілці, й вони здавалися такими ж неживими, як і раніше. Але десь глибоко всередині я відчув: вони мали рацію. Бо проблема була не в них. Проблема була в мені. Того дня я вперше за довгий час викинув залишки з холодильника, одягнувся й вийшов із дому. Просто пішов. Бо зрозумів: якщо нічого не змінити — рано чи пізно будь-яке життя стане холодними макаронами.
    Like
    1
    1Kпереглядів
  • В БЕРДЯНСЬКУ ЗАБОРОНИЛИ УКРАЇНСЬКІ СУПУТНИКОВІ ТАРІЛКИ
    Людям дали місяць на демонтаж «гориничів».
    2 вересня 2025 так званий губернатор ТОТ Запорізької області Євген Балицький заборонив використання комплектів супутникового телебачення, які не працюють у мережах зв’язку російських ТБ і радіо операторів. Своє рішення він закріпив відповідною постановою. Про це «Бердянськ 24» дізнався з опублікованого наказу Балицького.
    Окупанти пояснили заборону українських «гориничів» боротьбою з дезінформацією. Це начебто має запобігти поширенню недостовірної інформації та захистити населення. Також окупаційна влада визнала, що боїться іноземних організацій, які «дискредитують російську армію» через супутникове мовлення та «підривають безпеку країни».
    Людям заборонили продавати, встановлювати та використовувати супутникові комплекти, які приймають зарубіжні телеканали та радіостанції, не зареєстровані в рф. Жителі ТОТ мають демонтувати українські тарілки до 1 жовтня поточного року.
    В БЕРДЯНСЬКУ ЗАБОРОНИЛИ УКРАЇНСЬКІ СУПУТНИКОВІ ТАРІЛКИ Людям дали місяць на демонтаж «гориничів». 2 вересня 2025 так званий губернатор ТОТ Запорізької області Євген Балицький заборонив використання комплектів супутникового телебачення, які не працюють у мережах зв’язку російських ТБ і радіо операторів. Своє рішення він закріпив відповідною постановою. Про це «Бердянськ 24» дізнався з опублікованого наказу Балицького. Окупанти пояснили заборону українських «гориничів» боротьбою з дезінформацією. Це начебто має запобігти поширенню недостовірної інформації та захистити населення. Також окупаційна влада визнала, що боїться іноземних організацій, які «дискредитують російську армію» через супутникове мовлення та «підривають безпеку країни». Людям заборонили продавати, встановлювати та використовувати супутникові комплекти, які приймають зарубіжні телеканали та радіостанції, не зареєстровані в рф. Жителі ТОТ мають демонтувати українські тарілки до 1 жовтня поточного року.
    Angry
    1
    196переглядів
  • Капустяний пиріг на сковороді ❤️

    🔺Капуста – 500 г.
    🔺Цибуля ріпчаста - 1 шт.
    🔺Морква – 1 шт.
    🔺Яйця – 4 шт.
    🔺Молоко – 90 мл.
    🔺Борошно – 80 г.
    🔺Сіль до смаку (приблизно 1 чл.)
    🔺Розпушувач - щіпка
    🔺Зелень

    Приготування:

    ✅ цибулю і моркву обсмажити на олії.
    ✅ Додати капусту та обсмажити все разом на вогні трохи менше середнього, до м'якості.
    У глибокій мисці з'єдную яйця з молоком. Добре збиваю до однорідності
    ✅ всипаю борошно, сіль і дрібку розпушувача. Також можна додати люблю зелень за смаком.
    ✅ Перекладаю тісто в сковороду до капусти, ретельно перемішавши, готую на маленькому вогні під закритою кришкою до золотистого кольору.
    ✅ Коли пиріг з одного боку вже підрум'янився, його необхідно буде перевернути на інший бік: накрийте пиріг плоскою тарілкою, переверніть сковороду з пирогом, а потім з тарілки вже обережно перекладіть його назад у сковороду. І готуйте ще кілька хвилин до золотистості.
    Капустяний пиріг на сковороді ❤️ 🔺Капуста – 500 г. 🔺Цибуля ріпчаста - 1 шт. 🔺Морква – 1 шт. 🔺Яйця – 4 шт. 🔺Молоко – 90 мл. 🔺Борошно – 80 г. 🔺Сіль до смаку (приблизно 1 чл.) 🔺Розпушувач - щіпка 🔺Зелень Приготування: ✅ цибулю і моркву обсмажити на олії. ✅ Додати капусту та обсмажити все разом на вогні трохи менше середнього, до м'якості. У глибокій мисці з'єдную яйця з молоком. Добре збиваю до однорідності ✅ всипаю борошно, сіль і дрібку розпушувача. Також можна додати люблю зелень за смаком. ✅ Перекладаю тісто в сковороду до капусти, ретельно перемішавши, готую на маленькому вогні під закритою кришкою до золотистого кольору. ✅ Коли пиріг з одного боку вже підрум'янився, його необхідно буде перевернути на інший бік: накрийте пиріг плоскою тарілкою, переверніть сковороду з пирогом, а потім з тарілки вже обережно перекладіть його назад у сковороду. І готуйте ще кілька хвилин до золотистості.
    804переглядів 11Відтворень
  • Оновлена колекція принтів вже чекає на сайті!🔥

    Меми продовжують піднімати настрій попри найважчі ночі, попри все на світі!

    Обирайте улюблені футболки з принтами для себе, та про друзів не забудьте! Базові, преміальні, оверсайз, варені – одягнемо всіх!

    😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥

    #посудзпринтом #тарілки #тарілкизпринтом #чашказпринтом #друкначашках #горнятко #сервіз #друкнасувенірах #чашкизпринтом #подарунокдругу #ідеяподарунку #Одяг #Футболка #Чохли #Гравіювання #Посуд #Аксесуари #чоловічийодяг #жіночийодяг #дитячийодяг #3D #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #УкраїнськийБренд #ШопінгОнлайн #СвійДизайн #Аксесуари #подарунок #шопінг #онлайнмагазин #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар
    Оновлена колекція принтів вже чекає на сайті!🔥 Меми продовжують піднімати настрій попри найважчі ночі, попри все на світі! Обирайте улюблені футболки з принтами для себе, та про друзів не забудьте! Базові, преміальні, оверсайз, варені – одягнемо всіх! 😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥 #посудзпринтом #тарілки #тарілкизпринтом #чашказпринтом #друкначашках #горнятко #сервіз #друкнасувенірах #чашкизпринтом #подарунокдругу #ідеяподарунку #Одяг #Футболка #Чохли #Гравіювання #Посуд #Аксесуари #чоловічийодяг #жіночийодяг #дитячийодяг #3D #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #УкраїнськийБренд #ШопінгОнлайн #СвійДизайн #Аксесуари #подарунок #шопінг #онлайнмагазин #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар
    Haha
    1
    3Kпереглядів 19Відтворень
  • Скільки кави треба, щоб пережити ранкову планірку?

    Правильно. Стільки, скільки влазить у чашку з принтом «Я не вигорів, я тлію». Хоча «психоневрологічний диспансер» підходить більше!😉

    Чашка або тарілка з принтом – ідеальний подарунок другу або улюбленій коліжанці до Дня друзів!🤟🏼

    Керамічні тарілки з мемами або чашка з Тралалеро не залишить нікого байдужим☺️

    Понад 30 тисяч принтів і понад 20 видів чашок!

    Виготовлення – 1 день!🔥

    😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥

    #посудзпринтом #тарілки #тарілкизпринтом #чашказпринтом #друкначашках #горнятко #сервіз #друкнасувенірах #чашкизпринтом #подарунокдругу #ідеяподарунку #Одяг #Футболка #Чохли #Гравіювання #Посуд #Аксесуари #чоловічийодяг #жіночийодяг #дитячийодяг #3D #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #УкраїнськийБренд #ШопінгОнлайн #СвійДизайн #Аксесуари #подарунок #шопінг #онлайнмагазин #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар
    Скільки кави треба, щоб пережити ранкову планірку? Правильно. Стільки, скільки влазить у чашку з принтом «Я не вигорів, я тлію». Хоча «психоневрологічний диспансер» підходить більше!😉 Чашка або тарілка з принтом – ідеальний подарунок другу або улюбленій коліжанці до Дня друзів!🤟🏼 Керамічні тарілки з мемами або чашка з Тралалеро не залишить нікого байдужим☺️ Понад 30 тисяч принтів і понад 20 видів чашок! Виготовлення – 1 день!🔥 😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥 #посудзпринтом #тарілки #тарілкизпринтом #чашказпринтом #друкначашках #горнятко #сервіз #друкнасувенірах #чашкизпринтом #подарунокдругу #ідеяподарунку #Одяг #Футболка #Чохли #Гравіювання #Посуд #Аксесуари #чоловічийодяг #жіночийодяг #дитячийодяг #3D #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #УкраїнськийБренд #ШопінгОнлайн #СвійДизайн #Аксесуари #подарунок #шопінг #онлайнмагазин #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар
    3Kпереглядів 16Відтворень
  • #цікаве
    🌲 Хойя-Бачу – "Бермудський трикутник Трансільванії".
    У серці Румунії, в горах Апусені, прихований ліс Хойя-Бачу (Hoia Baciu) – місце, де зникають люди, техніка відмовляє, а дерева викривлені в неможливих формах.

    ⚠️ Зона зникнень – за свідченнями, тут безслідно зникло понад 100 осіб. Найвідоміший випадок – пастух із вівцями, які раптово зникли у 1960-х.

    ⚠️ Техніка божеволіє – компаси крутяться, фотоапарати самі вимикаються, а дрони втрачають керування.

    👻 ПАРАНОРМАЛЬНІ ТЕОРІЇ:

    ✅ Портал у інший вимір – місцеві розповідають про дивні світла та фігури, що з'являються в тумані.

    ✅ Прокляття стародавніх даків – археологи знайшли тут кельтські артефакти, що може свідчити про стародавні ритуали.

    ✅ НЛО – у 1968 році військові зафіксували тут незрозумілий об'єкт у формі тарілки.

    🔬 НАУКОВІ ПОЯСНЕННЯ:

    ⚠️ Геомагнітні аномалії – локальні збурення магнітного поля викликають збої в роботі компаса та електроніки. Дослідження підтверджують незвичайно високі показники в цій зоні.

    ⚠️ Хімічні та акустичні фактори – викиди метану/радону та інфразвук (6-10 Гц) спричиняють дезорієнтацію і галюцинації. Це пов’язано з особливостями геології та рельєфу місцевості.

    #цікаве 🌲 Хойя-Бачу – "Бермудський трикутник Трансільванії". У серці Румунії, в горах Апусені, прихований ліс Хойя-Бачу (Hoia Baciu) – місце, де зникають люди, техніка відмовляє, а дерева викривлені в неможливих формах. ⚠️ Зона зникнень – за свідченнями, тут безслідно зникло понад 100 осіб. Найвідоміший випадок – пастух із вівцями, які раптово зникли у 1960-х. ⚠️ Техніка божеволіє – компаси крутяться, фотоапарати самі вимикаються, а дрони втрачають керування. 👻 ПАРАНОРМАЛЬНІ ТЕОРІЇ: ✅ Портал у інший вимір – місцеві розповідають про дивні світла та фігури, що з'являються в тумані. ✅ Прокляття стародавніх даків – археологи знайшли тут кельтські артефакти, що може свідчити про стародавні ритуали. ✅ НЛО – у 1968 році військові зафіксували тут незрозумілий об'єкт у формі тарілки. 🔬 НАУКОВІ ПОЯСНЕННЯ: ⚠️ Геомагнітні аномалії – локальні збурення магнітного поля викликають збої в роботі компаса та електроніки. Дослідження підтверджують незвичайно високі показники в цій зоні. ⚠️ Хімічні та акустичні фактори – викиди метану/радону та інфразвук (6-10 Гц) спричиняють дезорієнтацію і галюцинації. Це пов’язано з особливостями геології та рельєфу місцевості.
    Like
    Wow
    3
    896переглядів 1 Поширень
  • «Don’t push the horses» – універсальна порада з будь-якої нагоди!😉
    А футболка з такою порадою – цінна вдвічі річ!

    Додати принт можна на будь-яку основу: футболки, чашки, тарілки, кепки, фартухи, подушки, чохли для телефонів та багато іншого!🔥

    До речі, друзі, до бою нашого Чемпіона готові?👊🏻

    Забирай свою футболку зі знижкою прямо зараз!
    ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥

    #Одяг #Футболка #Чохли #Гравіювання #Посуд #Аксесуари #чоловічийодяг #жіночийодяг #дитячийодяг #3D #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #УкраїнськийБренд #ШопінгОнлайн #СвійДизайн #Аксесуари #подарунок #шопінг #онлайнмагазин #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар
    «Don’t push the horses» – універсальна порада з будь-якої нагоди!😉 А футболка з такою порадою – цінна вдвічі річ! Додати принт можна на будь-яку основу: футболки, чашки, тарілки, кепки, фартухи, подушки, чохли для телефонів та багато іншого!🔥 До речі, друзі, до бою нашого Чемпіона готові?👊🏻 Забирай свою футболку зі знижкою прямо зараз! ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥 #Одяг #Футболка #Чохли #Гравіювання #Посуд #Аксесуари #чоловічийодяг #жіночийодяг #дитячийодяг #3D #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #УкраїнськийБренд #ШопінгОнлайн #СвійДизайн #Аксесуари #подарунок #шопінг #онлайнмагазин #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар
    2Kпереглядів 16Відтворень
  • Запізнився знову

    Його звали Степан Бондарук, але в народі його знали як "Запізнілого Степана".

    Він завжди приходив на історичні події на день пізніше.
    Коли народ ішов на барикади — Степан ще варив борщ.
    Коли всі скидали тирана — він шукав, де купити теплі шкарпетки.
    Коли проголошували незалежність — він застряг у ліфті.
    Коли будували нову Україну — він не встиг на автобус.

    І кожного разу він з'являвся із серйозним обличчям, у вишиванці, з підписаним транспарантом — і питав:

    > — А де всі?

    Його зустрічали з усмішкою і легким сумом.
    — Уже все, Степане. Уже свобода.
    — Аааа… ну добре. А як вам там було?

    Але він не зупинявся. Він готувався до наступної революції, щоб нарешті не запізнитися.
    ---

    Теплі шкарпетки і свобода

    Степан прокинувся вранці і відчув — у повітрі щось змінилося.
    Було тихо. Занадто тихо.
    Птахи не співали. Телевізор мовчав. Навіть сусід не сварився з телевізором, як зазвичай.

    Він вийшов у двір.
    Все навколо було прибрано, виметено, підфарбовано.
    А на стовпі висів плакат:
    "Дякуємо за участь у Революції! Україна — вільна!"

    Степан застиг.
    — Та ну… знову?!

    Побіг до площі — порожньо.
    Побіг до сільради — закрито, бо вихідний.
    У крамниці продавчиня сказала:

    > — Та вже ж учора все! І вила, і гімн, і сльозогінний… але ми вистояли! Де ви були?

    Степан стояв із приготованим гаслом на палці:
    "Досить терпіти!"

    — Та я ж… шкарпетки сушив…

    Він сів на лавку. Трохи подумав.
    Потім дістав новий блокнот і написав:
    "Підготуватись до наступної. Не сушити шкарпетки в день революції."

    І зітхнув.

    > — Ну нічого. Головне — не здаватися.
    ---

    Війна прийшла — а Степан саме косив траву

    2022 рік. 24 лютого.
    Сніг ще не зійшов, але вже пахло весною.
    Степан прокинувся рано — дивно, бо зазвичай спав довше.
    Вийшов надвір, подивився на небо, глибоко вдихнув:

    > — От і весна... Час косу поправити, бо ж бур’ян попре, — бурмотів собі.

    Він не чув вибухів. У селі ще не було сирен. Телевізор не вмикав — "псує тиск". Телефон розрядився, бо зарядка вчора впала за шафу.
    Тому поки вся країна…
    ховала дітей, збирала рюкзаки, йшла в ТРО, клала «Байрактар» на рингтон,
    — Степан косив траву на городі.
    ---

    До нього прибіг сусід Іван — без шапки, з очима, як дві тарілки.

    — Степане! Війна! Росія напала!
    — Та йди, Іване, не жартуй. Я ще ковдру не просушив.

    — Та яке «не жартуй»?! Київ — ракети! Харків — горить! Чернігів!
    — Та тааак, щось мені снилось про танки, але я подумав, то телевізор увімкнутий був...
    ---

    Коли Степан зрозумів, що справді війна, він негайно пішов збирати рюкзак.
    Вишиванка — є.
    Консерви — п’ять банок.
    Ніж для сала — є.
    Записник з нотатками з попередніх революцій — обов’язково.

    Пішов у військкомат.
    Але там черга, як до безкоштовної ковбаси у 80-х.

    — Прийду завтра, — зітхнув Степан.

    Минуло багато часу.
    Він уже й не рахував днів — бо вони всі були однакові.

    У той день усе виглядало звично.
    Ранок. Каша. Поштарка Оксана.
    А потім — сирени... і раптом тиша.

    Незвична. Глуха.
    Наче весь світ на мить затамував подих.

    Він вийшов на двір — а там уже всі збіглися.
    Хтось включив старе радіо.

    > «…сьогодні вранці, після підписання остаткової угоди про виведення військ…
    Україна перемогла.
    Ми — вільні.»

    Степан стояв із пательнею в руках.
    У фартуху.
    З плямами борщу на грудях.
    І з ложкою, яка вмочалась якраз у момент оголошення новини.

    > — Та ну… — пробурмотів він. — Знову?
    Запізнився знову Його звали Степан Бондарук, але в народі його знали як "Запізнілого Степана". Він завжди приходив на історичні події на день пізніше. Коли народ ішов на барикади — Степан ще варив борщ. Коли всі скидали тирана — він шукав, де купити теплі шкарпетки. Коли проголошували незалежність — він застряг у ліфті. Коли будували нову Україну — він не встиг на автобус. І кожного разу він з'являвся із серйозним обличчям, у вишиванці, з підписаним транспарантом — і питав: > — А де всі? Його зустрічали з усмішкою і легким сумом. — Уже все, Степане. Уже свобода. — Аааа… ну добре. А як вам там було? Але він не зупинявся. Він готувався до наступної революції, щоб нарешті не запізнитися. --- Теплі шкарпетки і свобода Степан прокинувся вранці і відчув — у повітрі щось змінилося. Було тихо. Занадто тихо. Птахи не співали. Телевізор мовчав. Навіть сусід не сварився з телевізором, як зазвичай. Він вийшов у двір. Все навколо було прибрано, виметено, підфарбовано. А на стовпі висів плакат: "Дякуємо за участь у Революції! Україна — вільна!" Степан застиг. — Та ну… знову?! Побіг до площі — порожньо. Побіг до сільради — закрито, бо вихідний. У крамниці продавчиня сказала: > — Та вже ж учора все! І вила, і гімн, і сльозогінний… але ми вистояли! Де ви були? Степан стояв із приготованим гаслом на палці: "Досить терпіти!" — Та я ж… шкарпетки сушив… Він сів на лавку. Трохи подумав. Потім дістав новий блокнот і написав: "Підготуватись до наступної. Не сушити шкарпетки в день революції." І зітхнув. > — Ну нічого. Головне — не здаватися. --- Війна прийшла — а Степан саме косив траву 2022 рік. 24 лютого. Сніг ще не зійшов, але вже пахло весною. Степан прокинувся рано — дивно, бо зазвичай спав довше. Вийшов надвір, подивився на небо, глибоко вдихнув: > — От і весна... Час косу поправити, бо ж бур’ян попре, — бурмотів собі. Він не чув вибухів. У селі ще не було сирен. Телевізор не вмикав — "псує тиск". Телефон розрядився, бо зарядка вчора впала за шафу. Тому поки вся країна… ховала дітей, збирала рюкзаки, йшла в ТРО, клала «Байрактар» на рингтон, — Степан косив траву на городі. --- До нього прибіг сусід Іван — без шапки, з очима, як дві тарілки. — Степане! Війна! Росія напала! — Та йди, Іване, не жартуй. Я ще ковдру не просушив. — Та яке «не жартуй»?! Київ — ракети! Харків — горить! Чернігів! — Та тааак, щось мені снилось про танки, але я подумав, то телевізор увімкнутий був... --- Коли Степан зрозумів, що справді війна, він негайно пішов збирати рюкзак. Вишиванка — є. Консерви — п’ять банок. Ніж для сала — є. Записник з нотатками з попередніх революцій — обов’язково. Пішов у військкомат. Але там черга, як до безкоштовної ковбаси у 80-х. — Прийду завтра, — зітхнув Степан. Минуло багато часу. Він уже й не рахував днів — бо вони всі були однакові. У той день усе виглядало звично. Ранок. Каша. Поштарка Оксана. А потім — сирени... і раптом тиша. Незвична. Глуха. Наче весь світ на мить затамував подих. Він вийшов на двір — а там уже всі збіглися. Хтось включив старе радіо. > «…сьогодні вранці, після підписання остаткової угоди про виведення військ… Україна перемогла. Ми — вільні.» Степан стояв із пательнею в руках. У фартуху. З плямами борщу на грудях. І з ложкою, яка вмочалась якраз у момент оголошення новини. > — Та ну… — пробурмотів він. — Знову?
    Like
    1
    1Kпереглядів
  • Митці України...💙💛 Олександра Екстер. Натюрморт (Ваза с вишнями), 1914🍒

    Олександра Олександрівна Е́КСТЕР (дівоче прізвище — Григоро́вич; 18 січня 1882, Білосток, Польща — 17 березня 1949, Фонтене-о-Роз, біля Парижа) — художниця, сценограф, педагогиня. Класик українського авангарду. Яскрава представниця європейського кубізму та футуризму.🎨
    Батько художниці був білорус, мати — грекиня. Невдовзі батьки переїхали до Києва, і Ася (так називали її друзі) стала киянкою. Закінчила гімназію Святої Ольги та Київське художнє училище. Разом із нею тут навчалися майбутні видатні авангардисти О.Богомазов та О.Архипенко. Одружившись, Олександра Григорович узяла німецьке прізвище чоловіка-адвоката.🎨
    Після поїздки у 1907 році до Франції і знайомства з Г.Аполлінером, П.Пікассо, Ж.Браком, Ф.Леже Екстер захопилася кубофутуризмом, потім в своїй творчості прийшла до супрематизму та абстракціонізму. Організувала у себе в будинку майстерню-салон, що стала місцем зустрічей представників київського авангардного мистецтва. В її студії працювали майбутні корифеї світового декораційного мистецтва - Вадим Меллер, Анатоль Петрицький, Павло Челищев. В 1908 році разом з Д. Бурлюком організувала в Києві авангардну виставку «Ланка», а в 1914 р спільно з О.Богомазовим - виставку "Кільце". Після революції викладала в дитячій художній школі в Одесі та у власній студії в Києві.🎨
    У 1925-30 рр. викладала в Академії сучасного мистецтва в Парижі. Як згадувала актриса Аліса Коонен: «В її паризькій господі, так само, як у ній самій, впадало в очі своєрідне сполучення європейської культури з українським побутом. На стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишивки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщики, яскраві майолікові тарілки з варениками».
    Митці України...💙💛 Олександра Екстер. Натюрморт (Ваза с вишнями), 1914🍒 Олександра Олександрівна Е́КСТЕР (дівоче прізвище — Григоро́вич; 18 січня 1882, Білосток, Польща — 17 березня 1949, Фонтене-о-Роз, біля Парижа) — художниця, сценограф, педагогиня. Класик українського авангарду. Яскрава представниця європейського кубізму та футуризму.🎨 Батько художниці був білорус, мати — грекиня. Невдовзі батьки переїхали до Києва, і Ася (так називали її друзі) стала киянкою. Закінчила гімназію Святої Ольги та Київське художнє училище. Разом із нею тут навчалися майбутні видатні авангардисти О.Богомазов та О.Архипенко. Одружившись, Олександра Григорович узяла німецьке прізвище чоловіка-адвоката.🎨 Після поїздки у 1907 році до Франції і знайомства з Г.Аполлінером, П.Пікассо, Ж.Браком, Ф.Леже Екстер захопилася кубофутуризмом, потім в своїй творчості прийшла до супрематизму та абстракціонізму. Організувала у себе в будинку майстерню-салон, що стала місцем зустрічей представників київського авангардного мистецтва. В її студії працювали майбутні корифеї світового декораційного мистецтва - Вадим Меллер, Анатоль Петрицький, Павло Челищев. В 1908 році разом з Д. Бурлюком організувала в Києві авангардну виставку «Ланка», а в 1914 р спільно з О.Богомазовим - виставку "Кільце". Після революції викладала в дитячій художній школі в Одесі та у власній студії в Києві.🎨 У 1925-30 рр. викладала в Академії сучасного мистецтва в Парижі. Як згадувала актриса Аліса Коонен: «В її паризькій господі, так само, як у ній самій, впадало в очі своєрідне сполучення європейської культури з українським побутом. На стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишивки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщики, яскраві майолікові тарілки з варениками».
    765переглядів
Більше результатів