• Вся стрічка в спогадах?
    Чим ми займалися в день перед початком повномасштабки?

    Я юшку з галушками варила…
    Сало від Екатерина Голдина з цибулею в оцті маринувала…
    Автопортрети знімкувала…

    Звичайні справи.
    Бо все незвичайне до тієї дати вже було зроблено й підготовано…
    Газові примуси й свічки з сірниками ящиками.
    Гас та гасова лампа.
    Запас води, їдла, посуду, вільних місць на полках в підвалі…
    Вся стрічка в спогадах? Чим ми займалися в день перед початком повномасштабки? Я юшку з галушками варила… Сало від Екатерина Голдина з цибулею в оцті маринувала… Автопортрети знімкувала… Звичайні справи. Бо все незвичайне до тієї дати вже було зроблено й підготовано… Газові примуси й свічки з сірниками ящиками. Гас та гасова лампа. Запас води, їдла, посуду, вільних місць на полках в підвалі…
    3comments 67views
  • #історія #події
    Тихоокеанський вектор: як Україна та Японія стали стратегічними партнерами.
    ​17 лютого 1992 року відбулася подія, що заклала підвалини одного з найміцніших і найбільш послідовних союзів у сучасній історії нашої держави: Україна та Японія офіційно встановили дипломатичні відносини. Для молодої української дипломатії це було визнання з боку однієї з найпотужніших економік світу, а для Японії — відкриття нового важливого партнера у Східній Європі. 🤝🇯🇵🇺🇦

    ​Японія була однією з перших країн «Великої сімки» (G7), яка визнала незалежність України (23 грудня 1991 року). Проте саме лютневий акт 1992-го перевів ці відносини у площину реальних справ. Попри величезну географічну відстань та культурні розбіжності, між нашими країнами виявилося набагато більше спільного, ніж здавалося на перший погляд. Обидва народи пройшли крізь горнило ядерних катастроф (Хіросіма, Нагасакі та Чорнобиль), що створило особливий рівень емпатії та солідарності в питаннях безпеки та екології. ⚛️🌸

    ​За ці три десятиліття Японія пройшла шлях від обережного інвестора до стратегічного донора України. Кредитні лінії на модернізацію інфраструктури (згадайте хоча б термінал «D» у Борисполі), допомога у сфері медицини та реформування поліції — це лише верхівка айсберга. Проте справжній іспит ці відносини склали після 2014-го та 2022-го років. 🏗️🩺

    ​Токіо зайняло безкомпромісну позицію щодо територіальної цілісності України, ввівши жорсткі санкції проти росії. Для Японії, яка сама має незавершені територіальні суперечки з москвою щодо Курильських островів, українська боротьба стала дзеркалом їхніх власних безпекових викликів. Сьогодні японська допомога — від генераторів у блекаути до розмінувальних машин і фінансової підтримки бюджету — є критично важливою для нашої стійкості. 🛡️💹

    ​Цікаво, що цей союз будується не лише на політиці, а й на глибокій взаємній повазі до традицій та волі. Японська концепція «Кіцугі» (мистецтво реставрації розбитого посуду за допомогою золота, що робить його ще ціннішим) дивовижно резонує з українським досвідом відновлення країни. 17 лютого — це день, коли два світи потиснули один одному руки, зрозумівши, що цінності свободи та права не мають кордонів і відстаней. ✨
    #історія #події Тихоокеанський вектор: як Україна та Японія стали стратегічними партнерами. ​17 лютого 1992 року відбулася подія, що заклала підвалини одного з найміцніших і найбільш послідовних союзів у сучасній історії нашої держави: Україна та Японія офіційно встановили дипломатичні відносини. Для молодої української дипломатії це було визнання з боку однієї з найпотужніших економік світу, а для Японії — відкриття нового важливого партнера у Східній Європі. 🤝🇯🇵🇺🇦 ​Японія була однією з перших країн «Великої сімки» (G7), яка визнала незалежність України (23 грудня 1991 року). Проте саме лютневий акт 1992-го перевів ці відносини у площину реальних справ. Попри величезну географічну відстань та культурні розбіжності, між нашими країнами виявилося набагато більше спільного, ніж здавалося на перший погляд. Обидва народи пройшли крізь горнило ядерних катастроф (Хіросіма, Нагасакі та Чорнобиль), що створило особливий рівень емпатії та солідарності в питаннях безпеки та екології. ⚛️🌸 ​За ці три десятиліття Японія пройшла шлях від обережного інвестора до стратегічного донора України. Кредитні лінії на модернізацію інфраструктури (згадайте хоча б термінал «D» у Борисполі), допомога у сфері медицини та реформування поліції — це лише верхівка айсберга. Проте справжній іспит ці відносини склали після 2014-го та 2022-го років. 🏗️🩺 ​Токіо зайняло безкомпромісну позицію щодо територіальної цілісності України, ввівши жорсткі санкції проти росії. Для Японії, яка сама має незавершені територіальні суперечки з москвою щодо Курильських островів, українська боротьба стала дзеркалом їхніх власних безпекових викликів. Сьогодні японська допомога — від генераторів у блекаути до розмінувальних машин і фінансової підтримки бюджету — є критично важливою для нашої стійкості. 🛡️💹 ​Цікаво, що цей союз будується не лише на політиці, а й на глибокій взаємній повазі до традицій та волі. Японська концепція «Кіцугі» (мистецтво реставрації розбитого посуду за допомогою золота, що робить його ще ціннішим) дивовижно резонує з українським досвідом відновлення країни. 17 лютого — це день, коли два світи потиснули один одному руки, зрозумівши, що цінності свободи та права не мають кордонів і відстаней. ✨
    Love
    1
    272views
  • #історія #факт
    Троянда з шипами: Приватне небо Антуана де Сент-Екзюпері 🌹✈️
    ​Для всього світу він був відважним пілотом і автором найніжнішої казки людства. Але для своєї дружини, сальвадорки Консуело Сунсін, Антуан був «неможливим» чоловіком — людиною, яка шукала ідеальної гармонії в зорях, але не могла знайти її на землі. Їхня приватна історія — це нескінченний політ крізь турбулентність пристрасті, зрад і каяття.

    ​Коли вони познайомилися в Буенос-Айресі, Консуело вже була двічі вдовою, ексцентричною художницею з буйним темпераментом. Антуан закохався миттєво: він навіть погрожував розбити літак, якщо вона не погодиться на побачення. Проте шлюб не став тихою гаванню. Екзюпері був «вічним кочівником», який заводив численні романи, шукаючи в інших жінках розради від власної меланхолії. Консуело ж, у відповідь на його байдужість, влаштовувала гучні скандали та зникала на тижні, змушуючи його божеволіти від ревнощів. 🌪️

    ​Саме Консуело стала прототипом примхливої, але беззахисної Троянди у «Маленькому принці». «Вона була така тендітна, що я мусив її оберігати», — писав він. Їхній будинок у Нью-Йорку, де створювалася казка, нагадував поле битви, завалене розбитим посудом і чернетками. Антуан боявся її гніву, але ще більше боявся її відсутності.

    ​Останній лист, який він написав їй перед своїм фатальним вильотом у липні 1944 року, був сповнений ніжності. Він нарешті зрозумів, що його приватне небо трималося лише на цій тендітній жінці з шипами. Екзюпері зник у морі, так і не дізнавшись, що Консуело зберігатиме його листи як найвищу цінність до кінця свого життя. Це була історія про те, що справжня любов — це не коли двоє дивляться в одному напрямку, а коли вони продовжують шукати одне одного навіть у суцільній темряві. 🕯️
    #історія #факт Троянда з шипами: Приватне небо Антуана де Сент-Екзюпері 🌹✈️ ​Для всього світу він був відважним пілотом і автором найніжнішої казки людства. Але для своєї дружини, сальвадорки Консуело Сунсін, Антуан був «неможливим» чоловіком — людиною, яка шукала ідеальної гармонії в зорях, але не могла знайти її на землі. Їхня приватна історія — це нескінченний політ крізь турбулентність пристрасті, зрад і каяття. ​Коли вони познайомилися в Буенос-Айресі, Консуело вже була двічі вдовою, ексцентричною художницею з буйним темпераментом. Антуан закохався миттєво: він навіть погрожував розбити літак, якщо вона не погодиться на побачення. Проте шлюб не став тихою гаванню. Екзюпері був «вічним кочівником», який заводив численні романи, шукаючи в інших жінках розради від власної меланхолії. Консуело ж, у відповідь на його байдужість, влаштовувала гучні скандали та зникала на тижні, змушуючи його божеволіти від ревнощів. 🌪️ ​Саме Консуело стала прототипом примхливої, але беззахисної Троянди у «Маленькому принці». «Вона була така тендітна, що я мусив її оберігати», — писав він. Їхній будинок у Нью-Йорку, де створювалася казка, нагадував поле битви, завалене розбитим посудом і чернетками. Антуан боявся її гніву, але ще більше боявся її відсутності. ​Останній лист, який він написав їй перед своїм фатальним вильотом у липні 1944 року, був сповнений ніжності. Він нарешті зрозумів, що його приватне небо трималося лише на цій тендітній жінці з шипами. Екзюпері зник у морі, так і не дізнавшись, що Консуело зберігатиме його листи як найвищу цінність до кінця свого життя. Це була історія про те, що справжня любов — це не коли двоє дивляться в одному напрямку, а коли вони продовжують шукати одне одного навіть у суцільній темряві. 🕯️
    Like
    2
    225views
  • Я?
    Складна людина?
    Та про що ви?:)
    Я ж тиха, мила, ніжна, як червнева ніч!:)

    Може й не без деяких відмінностей від оточуючих!?:)
    Нарешті, маю право!:)

    Баба Надя моя як казала?
    - В кожної каструльки своя кришачка!:)
    Й бабі я вірю!
    Баба для мне залишиться назавжди непокобелимим авторитетом!:)

    Ще один з її афоризмів, з найулюбленіших:
    - Роби добре або не роби взагалі!

    Не впевнена, що мої особисті таргани - така вже проблема для оточуючих!?:)
    От для мене, так, проблема!:)

    Я просто визвіряюся, коли бачу, щось розташоване не за типом, розміром, кольором!:)

    Книжки в шафі повинні стояти за темами та розміром!:) Й щоб їхні назви та автори читалися зліва направо, знизу вгору!:)

    Посуд в кухонній сушарні - також!:) За розміром, глибиною, місткістю!
    Й хай Бог милує, щоб хтось запхав якусь тарілку сікось-накось-наперекось!:)
    Всі тарілки та мисочки мають шикуватися чччччьотенько паралельно!:)

    Горнятка й склянки на поличках - перпендикулярно!:)

    Виделки в ємностях праворуч!:)
    Чайні ложки - ліворуч!:)
    Столові - всередині!:)
    Й не дай, Боже, хтось перекладе в інший ящик відкривалку для кришок!:)

    Крихти, цукор, якась вода на столі - повввввбивав би б!!!:)

    З ще більшою пристрастю повввввбивання я реагую на трифіліси, які залишаються на столах чи поличках холодильнику від потьоків з банок молока чи компоту!!!:)

    Труселя зберігаються в спеціальній коробочці!:)
    Згорнуті рулончиком!:)

    Шкарпетки - запхані одна в одну!:)

    Одяг після прання розвішується виключно за бокові шви!:) Або на тремпеля!:)
    Труселя - за серединку!:)

    Санвузол - головний біль!:)
    Сіточка в ванні обовʼязково повинна бути чистою!!!
    Душові лійка з шлангом розвішені тільки так!:)
    Вмивальня - без натяку на залишки зубної пасти!
    Зубні щітки - строєм!!! Моя - праворуч!:)

    Рушники в санвузлі та кухні - квіточкою чи визерунком донизу!:)

    Як це може бути не зрозуміло комусь, хезе?:)))

    Якщо в моїй хаті навіть кожна порошина має бути на своєму місці, я - перфекціоніст?:)

    Але ж в житті існує закон рівноваги?:)
    Й він таки працює!:)

    Схоже, щоб врівноважити цей перфекціонізЬм, в мене мешкає придворна зграя!?:)

    Яка жамкає килимки по всій хаті!
    Лазить по всіх столах!
    Спить не просто на моєму ліжечку, а ще й під ковдрою!:)
    Трясе всюди своєю вовнякою!:)

    Й жоден з цих моментів мене аж ніяк не дратує!:)))

    Ви там як?
    Я? Складна людина? Та про що ви?:) Я ж тиха, мила, ніжна, як червнева ніч!:) Може й не без деяких відмінностей від оточуючих!?:) Нарешті, маю право!:) Баба Надя моя як казала? - В кожної каструльки своя кришачка!:) Й бабі я вірю! Баба для мне залишиться назавжди непокобелимим авторитетом!:) Ще один з її афоризмів, з найулюбленіших: - Роби добре або не роби взагалі! Не впевнена, що мої особисті таргани - така вже проблема для оточуючих!?:) От для мене, так, проблема!:) Я просто визвіряюся, коли бачу, щось розташоване не за типом, розміром, кольором!:) Книжки в шафі повинні стояти за темами та розміром!:) Й щоб їхні назви та автори читалися зліва направо, знизу вгору!:) Посуд в кухонній сушарні - також!:) За розміром, глибиною, місткістю! Й хай Бог милує, щоб хтось запхав якусь тарілку сікось-накось-наперекось!:) Всі тарілки та мисочки мають шикуватися чччччьотенько паралельно!:) Горнятка й склянки на поличках - перпендикулярно!:) Виделки в ємностях праворуч!:) Чайні ложки - ліворуч!:) Столові - всередині!:) Й не дай, Боже, хтось перекладе в інший ящик відкривалку для кришок!:) Крихти, цукор, якась вода на столі - повввввбивав би б!!!:) З ще більшою пристрастю повввввбивання я реагую на трифіліси, які залишаються на столах чи поличках холодильнику від потьоків з банок молока чи компоту!!!:) Труселя зберігаються в спеціальній коробочці!:) Згорнуті рулончиком!:) Шкарпетки - запхані одна в одну!:) Одяг після прання розвішується виключно за бокові шви!:) Або на тремпеля!:) Труселя - за серединку!:) Санвузол - головний біль!:) Сіточка в ванні обовʼязково повинна бути чистою!!! Душові лійка з шлангом розвішені тільки так!:) Вмивальня - без натяку на залишки зубної пасти! Зубні щітки - строєм!!! Моя - праворуч!:) Рушники в санвузлі та кухні - квіточкою чи визерунком донизу!:) Як це може бути не зрозуміло комусь, хезе?:))) Якщо в моїй хаті навіть кожна порошина має бути на своєму місці, я - перфекціоніст?:) Але ж в житті існує закон рівноваги?:) Й він таки працює!:) Схоже, щоб врівноважити цей перфекціонізЬм, в мене мешкає придворна зграя!?:) Яка жамкає килимки по всій хаті! Лазить по всіх столах! Спить не просто на моєму ліжечку, а ще й під ковдрою!:) Трясе всюди своєю вовнякою!:) Й жоден з цих моментів мене аж ніяк не дратує!:))) Ви там як?
    274views
  • #історія #речі
    Клепсидра: Як стародавні люди навчили воду рахувати хвилини 💧⏳
    До того як механічні годинники почали цокати на міських вежах, а смартфони — синхронізуватися з атомними еталонами, людство довіряло вимірювання часу стихії. Клепсидра, або водяний годинник, була першим пристроєм, який дозволив «бачити» час навіть вночі або в похмуру погоду, коли сонячне каміння (гномони) було безсилим. Назва походить від грецьких слів klepto (красти) та hydor (вода) — буквально «крадій води». 🏺🌊

    Принцип роботи клепсидри був до геніального простим: вода рівномірними краплями витікала з однієї судини в іншу. Рівень води в резервуарі, що наповнювався (або порожнів), вказував на поділки, нанесені на стінки. У Стародавньому Єгипті такі чаші використовували жерці для нічних ритуалів, а в Стародавній Греції — у судах. Кожному промовцю виділялася певна кількість води: коли вона витікала, адвокат мав замовкнути. Звідси й пішов вислів «ваш час витік». 🏛️⚖️

    Інженерна думка не стояла на місці. Александрійський винахідник Ктесібій у III столітті до н.е. перетворив звичайну чашу на справжній автомат. Його клепсидра мала поплавці, зубчасті колеса і навіть фігурки, що рухалися або грали на трубах щогодини. Це був перший крок від простої посудини до складного механізму, який ми сьогодні називаємо годинником. Клепсидри були настільки точними, що саме за ними пізніше калібрували перші пісочні годинники. 🛠️⚙️

    Цікавий факт: у середньовічному Китаї створювали гігантські водяні годинники-вежі висотою в кілька поверхів. Вода приводила в дію величезне колесо, яке обертало модель небесної сфери та сповіщало про час ударами в гонги. Це були справжні суперкомп’ютери свого часу, де вода виконувала роль джерела енергії та процесора одночасно. 🏮🐉

    Існує міф, що водяні годинники були дуже неточними через зміну тиску води. Проте стародавні майстри вирішили цю проблему за допомогою проміжного резервуара, у якому рівень води підтримувався стабільним. Головним ворогом клепсидри була не фізика, а... зима. У холодному кліматі вода замерзала, перетворюючи «плин часу» на нерухому кригу. ❄️💎

    Сьогодні клепсидра — це радше поетичний образ, ніж прилад. Вона нагадує нам, що час — це не просто цифри на дисплеї, а безперервний потік, який неможливо зупинити. У світі, де все вимірюється наносекундами, водяний годинник залишається символом спокою та невблаганного руху життя, де кожна крапля має значення. 🌧️🕰️
    #історія #речі Клепсидра: Як стародавні люди навчили воду рахувати хвилини 💧⏳ До того як механічні годинники почали цокати на міських вежах, а смартфони — синхронізуватися з атомними еталонами, людство довіряло вимірювання часу стихії. Клепсидра, або водяний годинник, була першим пристроєм, який дозволив «бачити» час навіть вночі або в похмуру погоду, коли сонячне каміння (гномони) було безсилим. Назва походить від грецьких слів klepto (красти) та hydor (вода) — буквально «крадій води». 🏺🌊 Принцип роботи клепсидри був до геніального простим: вода рівномірними краплями витікала з однієї судини в іншу. Рівень води в резервуарі, що наповнювався (або порожнів), вказував на поділки, нанесені на стінки. У Стародавньому Єгипті такі чаші використовували жерці для нічних ритуалів, а в Стародавній Греції — у судах. Кожному промовцю виділялася певна кількість води: коли вона витікала, адвокат мав замовкнути. Звідси й пішов вислів «ваш час витік». 🏛️⚖️ Інженерна думка не стояла на місці. Александрійський винахідник Ктесібій у III столітті до н.е. перетворив звичайну чашу на справжній автомат. Його клепсидра мала поплавці, зубчасті колеса і навіть фігурки, що рухалися або грали на трубах щогодини. Це був перший крок від простої посудини до складного механізму, який ми сьогодні називаємо годинником. Клепсидри були настільки точними, що саме за ними пізніше калібрували перші пісочні годинники. 🛠️⚙️ Цікавий факт: у середньовічному Китаї створювали гігантські водяні годинники-вежі висотою в кілька поверхів. Вода приводила в дію величезне колесо, яке обертало модель небесної сфери та сповіщало про час ударами в гонги. Це були справжні суперкомп’ютери свого часу, де вода виконувала роль джерела енергії та процесора одночасно. 🏮🐉 Існує міф, що водяні годинники були дуже неточними через зміну тиску води. Проте стародавні майстри вирішили цю проблему за допомогою проміжного резервуара, у якому рівень води підтримувався стабільним. Головним ворогом клепсидри була не фізика, а... зима. У холодному кліматі вода замерзала, перетворюючи «плин часу» на нерухому кригу. ❄️💎 Сьогодні клепсидра — це радше поетичний образ, ніж прилад. Вона нагадує нам, що час — це не просто цифри на дисплеї, а безперервний потік, який неможливо зупинити. У світі, де все вимірюється наносекундами, водяний годинник залишається символом спокою та невблаганного руху життя, де кожна крапля має значення. 🌧️🕰️
    Like
    1
    303views

  • Знов мороз.
    Ну, хоча б сонечно?
    Воно й не гріє?
    Але веселіше трохи, чи як це сформулювати?

    Ганялася по обійстю за чикотнем.
    Успіху не мала…
    Де він ночував, хезе?
    Але на кінчику хвоста відростив таку собі бурульку?
    Яку я й хотіла віддерти?:)

    Таааа якось мої швидкісні якості були набагато гіршими за швидкість пересувань чикотня!:)

    Піднялася сьогодні в глупу ніч!:)
    На початку девʼятої!:)
    Якби не отой телефонний дзвінок, ще б години дві спала!:)
    А може й довше?:)

    То на цей час годована вся придворна зграя!
    Курки, півник, чикотні, синички, якась кількість горобців, собаки, кішки!

    Кипить рис із залишками вчорашньої запеченої курки.
    Митий посуд.
    Метена та провітрена хата!

    Осьооооо й світло зʼявиться!
    Ще в хліблпічці тісто на хліб тре поставити!

    РЙ.

    Ви там як?
    Знов мороз. Ну, хоча б сонечно? Воно й не гріє? Але веселіше трохи, чи як це сформулювати? Ганялася по обійстю за чикотнем. Успіху не мала… Де він ночував, хезе? Але на кінчику хвоста відростив таку собі бурульку? Яку я й хотіла віддерти?:) Таааа якось мої швидкісні якості були набагато гіршими за швидкість пересувань чикотня!:) Піднялася сьогодні в глупу ніч!:) На початку девʼятої!:) Якби не отой телефонний дзвінок, ще б години дві спала!:) А може й довше?:) То на цей час годована вся придворна зграя! Курки, півник, чикотні, синички, якась кількість горобців, собаки, кішки! Кипить рис із залишками вчорашньої запеченої курки. Митий посуд. Метена та провітрена хата! Осьооооо й світло зʼявиться! Ще в хліблпічці тісто на хліб тре поставити! РЙ. Ви там як?
    181views
  • #історія #речі
    Уявіть собі час, коли гарячі напої були справжнім випробуванням для пальців та порцеляни. До появи витонченої чашки з ручкою європейці намагалися пити чай чи шоколад із глибоких піал, запозичених у Китаю, обпікаючи руки та дедалі більше цінуючи терплячість східних мудреців. Але європейський побут вимагав комфорту, і так на світ з’явилася порцелянова чашка — квінтесенція затишку та аристократизму. ☕👑

    Секрет «білого золота» (так називали порцеляну) Європа намагалася розгадати століттями. Поки китайські майстри спокійно виготовляли напівпрозорий, як пелюстка лотоса, посуд, західні алхіміки змішували все підряд, намагаючись не підірвати власні лабораторії. Удача посміхнулася Йоганну Бетгеру лише у 1708 році в Мейсені. Це був технологічний прорив: порцеляна виявилася не лише красивою, а й неймовірно міцною та стійкою до термічних шоків. Нарешті можна було лити окріп, не боячись, що посуд розлетиться на друзки разом із вашими надіями на сніданок. 🏺🔥

    Ручка у чашки з'явилася не одразу. Це був чисто англійський «апгрейд» середини XVIII століття. Подейкують, що манірні леді втомилися балансувати гарячими піалами на кінчиках пальців. Додавання вушка перетворило акт споживання чаю на елегантний жест, де мізинець, що відстовбурчується, став негласною ознакою високого походження (або просто спробою втримати рівновагу). 🤏✨

    Порцелянова чашка стала головною героїнею світських пліток. Саме навколо неї будувалися стратегії заміжжя, обговорювалися державні перевороти та створювалися шедеври літератури. Тонка стінка чашки, крізь яку видно сонце, вважалася еталоном якості. Міф про те, що першим у чашку треба лити молоко, а вже потім чай (щоб не пошкодити дорогу порцеляну), досі живе в Англії, хоча сучасний посуд витримає навіть запуск у космос. ☀️🥛

    Сьогодні, у світі паперових стаканчиків та пластику, порцелянова чашка залишається останнім бастіоном церемоніальності. Вона змушує нас вирівняти спину, уповільнити темп і відчути, що чаювання — це не просто вживання рідини, а діалог із вічністю, де кожен ковток підкреслюється легким дзвоном вишуканої кераміки. 🌸🏙️
    #історія #речі Уявіть собі час, коли гарячі напої були справжнім випробуванням для пальців та порцеляни. До появи витонченої чашки з ручкою європейці намагалися пити чай чи шоколад із глибоких піал, запозичених у Китаю, обпікаючи руки та дедалі більше цінуючи терплячість східних мудреців. Але європейський побут вимагав комфорту, і так на світ з’явилася порцелянова чашка — квінтесенція затишку та аристократизму. ☕👑 Секрет «білого золота» (так називали порцеляну) Європа намагалася розгадати століттями. Поки китайські майстри спокійно виготовляли напівпрозорий, як пелюстка лотоса, посуд, західні алхіміки змішували все підряд, намагаючись не підірвати власні лабораторії. Удача посміхнулася Йоганну Бетгеру лише у 1708 році в Мейсені. Це був технологічний прорив: порцеляна виявилася не лише красивою, а й неймовірно міцною та стійкою до термічних шоків. Нарешті можна було лити окріп, не боячись, що посуд розлетиться на друзки разом із вашими надіями на сніданок. 🏺🔥 Ручка у чашки з'явилася не одразу. Це був чисто англійський «апгрейд» середини XVIII століття. Подейкують, що манірні леді втомилися балансувати гарячими піалами на кінчиках пальців. Додавання вушка перетворило акт споживання чаю на елегантний жест, де мізинець, що відстовбурчується, став негласною ознакою високого походження (або просто спробою втримати рівновагу). 🤏✨ Порцелянова чашка стала головною героїнею світських пліток. Саме навколо неї будувалися стратегії заміжжя, обговорювалися державні перевороти та створювалися шедеври літератури. Тонка стінка чашки, крізь яку видно сонце, вважалася еталоном якості. Міф про те, що першим у чашку треба лити молоко, а вже потім чай (щоб не пошкодити дорогу порцеляну), досі живе в Англії, хоча сучасний посуд витримає навіть запуск у космос. ☀️🥛 Сьогодні, у світі паперових стаканчиків та пластику, порцелянова чашка залишається останнім бастіоном церемоніальності. Вона змушує нас вирівняти спину, уповільнити темп і відчути, що чаювання — це не просто вживання рідини, а діалог із вічністю, де кожен ковток підкреслюється легким дзвоном вишуканої кераміки. 🌸🏙️
    Like
    1
    561views
  • Дипломатія з ароматом домашньої їжі: Посол Литви підтримала броварський фудтрак «Їжа без кордонів»

    Бровари продовжують ставати осередком міжнародної солідарності. Днями до мобільної кухні, що працює поблизу ТЦ «Епіцентр», завітала поважна делегація з Посольства Литовської Республіки в Україні на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом Інгою Станітє-Толочкєнє.

    Мета візиту була не офіційною, а передусім гуманітарною: литовські дипломати приєдналися до волонтерської роботи проєкту «Їжа без кордонів», аби особисто допомогти в приготуванні та роздачі гарячих обідів.

    Литовська делегація приїхала не з порожніми руками: передали продукти харчування для забезпечення безперебійної роботи кухні, спеціалізований посуд для приготування великих обсягів їжі, подарунки для малечі, які приходять зігрітися до «Пункту незламності» поруч із мобільною кухнєю.

    Для дітей, чиє дитинство проходить в умовах відключень світла та тривог, ці пакунки стали справжнім промінчиком радості.

    Проєкт «Їжа без кордонів» вже став символом незламності Броварів. Щодня команда кухарів готує поживні обіди, завдяки підтримці ДСНС люди мають змогу пообідати у теплій палатці поруч із мобільною кухнею.

    Раніше цю локацію вже відвідував Посол Австрії в Україні Роберт Мартін Мюллер, а тепер естафету допомоги прийняла Литва. Це ще раз доводить: світ захоплюється згуртованістю українців і готовий бути поруч у найскладніші часи.

    Щиро вдячні пані Послу Інзі Станітє-Толочкєнє та всій литовській делегації за їхні відкриті серця.

    Велика шана та подяка всім, хто робить цей проєкт можливим: Олегу Бібікову та його неймовірній команді кухарів, які працюють без втоми, усім спонсорам, меценатам та благодійникам, чиї внески перетворюються на гарячі обіди для тисяч людей.
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    Дипломатія з ароматом домашньої їжі: Посол Литви підтримала броварський фудтрак «Їжа без кордонів» Бровари продовжують ставати осередком міжнародної солідарності. Днями до мобільної кухні, що працює поблизу ТЦ «Епіцентр», завітала поважна делегація з Посольства Литовської Республіки в Україні на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом Інгою Станітє-Толочкєнє. Мета візиту була не офіційною, а передусім гуманітарною: литовські дипломати приєдналися до волонтерської роботи проєкту «Їжа без кордонів», аби особисто допомогти в приготуванні та роздачі гарячих обідів. Литовська делегація приїхала не з порожніми руками: передали продукти харчування для забезпечення безперебійної роботи кухні, спеціалізований посуд для приготування великих обсягів їжі, подарунки для малечі, які приходять зігрітися до «Пункту незламності» поруч із мобільною кухнєю. Для дітей, чиє дитинство проходить в умовах відключень світла та тривог, ці пакунки стали справжнім промінчиком радості. Проєкт «Їжа без кордонів» вже став символом незламності Броварів. Щодня команда кухарів готує поживні обіди, завдяки підтримці ДСНС люди мають змогу пообідати у теплій палатці поруч із мобільною кухнею. Раніше цю локацію вже відвідував Посол Австрії в Україні Роберт Мартін Мюллер, а тепер естафету допомоги прийняла Литва. Це ще раз доводить: світ захоплюється згуртованістю українців і готовий бути поруч у найскладніші часи. Щиро вдячні пані Послу Інзі Станітє-Толочкєнє та всій литовській делегації за їхні відкриті серця. Велика шана та подяка всім, хто робить цей проєкт можливим: Олегу Бібікову та його неймовірній команді кухарів, які працюють без втоми, усім спонсорам, меценатам та благодійникам, чиї внески перетворюються на гарячі обіди для тисяч людей. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    538views
  • #історія #речі
    Паперовий стаканчик: Як боротьба за здоров’я породила «культуру на ходу» 🥤
    Сьогодні ми не замислюємося, коли беремо каву в паперовому стакані, але сто років тому цей винахід врятував тисячі життів. Це історія про те, як одноразовий посуд переміг небезпечну традицію «спільного кухля».

    ⛲ Смертельний ковток біля фонтана

    На початку XX століття в американських школах, поїздах та на вулицях стояли громадські баки з водою. Поруч із ними завжди висів спільний металевий кухоль (або олов’яний ківш), яким користувалися сотні людей поспіль.
    Дослідники того часу, зокрема Елвін Девісон, довели: ці кухлі були розсадниками туберкульозу, пневмонії та дифтерії. Він вивчав мікроби зі шкільного кухля і жахнувся від того, що побачив під мікроскопом.

    📄 «Безпечний стакан» Лоуренса Луеллена

    У 1907 році юрист і винахідник Лоуренс Луеллен розробив автомат для продажу охолодженої води. Але була проблема: склянки розбивалися або їх крали. Тоді він винайшов конусоподібний стаканчик з проклеєного паперу, який назвав Health Cup (Стакан здоров'я).
    Спочатку люди не хотіли платити цент за папір, коли поруч був «безкоштовний» кухоль. Але в 1918 році вдарила пандемія іспанського грипу, і ставлення до гігієни змінилося миттєво. Паперовий стакан став символом безпеки.

    📦 Dixie Cups: Зміна імені заради успіху

    Свою популярну назву — Dixie Cups — стаканчики отримали в 1919 році. Луеллен перейменував компанію на честь популярних ляльок-дитячих іграшок, щоб зробити бренд більш «дружнім» та впізнаваним. Згодом стаканчики стали пласкими знизу (як ми звикли), щоб їх можна було ставити на стіл.

    ☕ Ера Starbucks та кришечка

    Справжній бум стався у 1960-х, коли з'явилася культура «кави з собою». Папір почали покривати тонким шаром поліетилену (замість воску), щоб він витримував окріп.
    А в 1980-х з'явилася легендарна пластикова кришечка з отвором для пиття (дизайн Solo Traveler). Вона була настільки ідеально спроєктована для зручності губ і носа, що її навіть виставили в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку (MoMA).
    #історія #речі Паперовий стаканчик: Як боротьба за здоров’я породила «культуру на ходу» 🥤 Сьогодні ми не замислюємося, коли беремо каву в паперовому стакані, але сто років тому цей винахід врятував тисячі життів. Це історія про те, як одноразовий посуд переміг небезпечну традицію «спільного кухля». ⛲ Смертельний ковток біля фонтана На початку XX століття в американських школах, поїздах та на вулицях стояли громадські баки з водою. Поруч із ними завжди висів спільний металевий кухоль (або олов’яний ківш), яким користувалися сотні людей поспіль. Дослідники того часу, зокрема Елвін Девісон, довели: ці кухлі були розсадниками туберкульозу, пневмонії та дифтерії. Він вивчав мікроби зі шкільного кухля і жахнувся від того, що побачив під мікроскопом. 📄 «Безпечний стакан» Лоуренса Луеллена У 1907 році юрист і винахідник Лоуренс Луеллен розробив автомат для продажу охолодженої води. Але була проблема: склянки розбивалися або їх крали. Тоді він винайшов конусоподібний стаканчик з проклеєного паперу, який назвав Health Cup (Стакан здоров'я). Спочатку люди не хотіли платити цент за папір, коли поруч був «безкоштовний» кухоль. Але в 1918 році вдарила пандемія іспанського грипу, і ставлення до гігієни змінилося миттєво. Паперовий стакан став символом безпеки. 📦 Dixie Cups: Зміна імені заради успіху Свою популярну назву — Dixie Cups — стаканчики отримали в 1919 році. Луеллен перейменував компанію на честь популярних ляльок-дитячих іграшок, щоб зробити бренд більш «дружнім» та впізнаваним. Згодом стаканчики стали пласкими знизу (як ми звикли), щоб їх можна було ставити на стіл. ☕ Ера Starbucks та кришечка Справжній бум стався у 1960-х, коли з'явилася культура «кави з собою». Папір почали покривати тонким шаром поліетилену (замість воску), щоб він витримував окріп. А в 1980-х з'явилася легендарна пластикова кришечка з отвором для пиття (дизайн Solo Traveler). Вона була настільки ідеально спроєктована для зручності губ і носа, що її навіть виставили в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку (MoMA).
    Like
    2
    519views
  • 🔦 Твій особистий «Пункт незламності» у одній склянці

    Гранола від Gregory Mill, це ідеальна їжа для блекауту, тому що:
    1. Не потребує приготування.
    2. Корисна: колаген підтримає твою шкіру та суглоби навіть у стресові часи.
    3. Жодного брудного посуду: з’їв зі зручного стаканчика — і викинув.

    Тримай свій запас на «чорний день», щоб він став трішки смачнішим 😉.
    👉 Замовляй набір 2GO на сайті.

    Щоб замовити гранолу переходьте за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити!

    Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!

    #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #кориснознати #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн
    🔦 Твій особистий «Пункт незламності» у одній склянці Гранола від Gregory Mill, це ідеальна їжа для блекауту, тому що: 1. Не потребує приготування. 2. Корисна: колаген підтримає твою шкіру та суглоби навіть у стресові часи. 3. Жодного брудного посуду: з’їв зі зручного стаканчика — і викинув. Тримай свій запас на «чорний день», щоб він став трішки смачнішим 😉. 👉 Замовляй набір 2GO на сайті. Щоб замовити гранолу переходьте за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити! Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз! #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #кориснознати #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн
    1Kviews
More Results