#кіно Мережа кінотеатрів «Планета Кіно» відновлює прокат фільму «Будинок «Слово». Нескінчений роман» у 5 містах України. ✍️Київ (17 квітня): - Блокбастер - River Mall - Dream Yellow ✍️Дніпро (17 квітня) - Appolo ✍️Харків (19 квітня) - Французький бульвар ✍️Одеса (19 квітня) - City Center Таірова 💭 Про що фільм: 1927 року у Харкові за наказом Сталіна збудовано особливий будинок. Тут оселилися кращі українські митці — поети, письменники, художники та режисери. Сама лише можливість жити тут вже була для тогочасних творців визнанням. Якось у будинку з'являється новенький. Він працює коректором преси та понад усе мріє влитися в когорту провідних письменників. Аби оселитися тут йому дійсно знадобився талант — талант підслуховувати та переповідати все почуте агенту НКВС.

Одна з найвідоміших священних книг індуїзму незабаром у видавництві «Пломінь»🔥 Протягом століть індійці зверталися до «Бгаґавадґіти» в пошуках відповідей на сокровенні питання буття. За межами Індії книгою захоплювались видатні філософи, поети, письменники й науковці. Про «Бгаґавадґіту» ще в 1844 році писав український філософ і богослов Орест Новицький. Цитувала її і Леся Українка. А з 2022 року популярність «Бгаґавадґіти» в нашій країні лише зростає. 📖 Переклад відповідає тексту, виданому 2021 року Інститутом сходознавства імені А. Ю. Кримського Національної академії наук України, але видання «Пломеню» має примітки, коментарі і пояснювальні додатки для широкого кола читачів. Ілюстрації до видання Obsidianbone. 🗓 Очікується з друку на початку червня Ціна за передзамовленням — 440 (490) грн. Замовити 🖇 https://plomin.club/product/bgagavadgita/

31 березня 1929 року Українська Академія наук прийняла новий "скрипниківський" ("харківський") правопис української мови. У діаспорі його здебільшого називають «правописом Голоскевича», за іменем укладача та видавця «Правописного словника». Укладачами харківського правопису були відомі українські мовознавці, більшість яких згодом репресував і знищив сталінський режим, такі як: Агатангел Кримський, Леонід Булаховський, Олена Курило, Олекса Синявський, Євген Тимченко, Микола Грунський, Всеволод Ганцов, Микола Наконечний, Григорій Голоскевич, Борис Ткаченко й інші. Членами правописної комісії були такі українські письменники, як Майк Йогансен, Сергій Єфремов, Микола Хвильовий, Михайло Яловий та інші. У 1933 році цей правопис був визнаний «націоналістичним», був перероблений та наближений до російської мови.

#новини Amazon планує озвучувати аудіокниги за допомогою штучного інтелекту — технологія зможе використовувати понад 100 голосів англійською, іспанською, французькою та італійською мовами. Письменники, перекладачі й актори озвучування висловились проти, застерігаючи: ШІ не здатен передати емоції та інтонації, які роблять аудіокнигу мистецтвом.

Прямо зараз йде прямий етер на тему: «Чому українські письменники (не) пишуть про космічні далі?» Дивитись можна тут: https://www.facebook.com/share/v/16HXXsEVhp/?mibextid=wwXIfr #sci_fi_не_нудно

НАновини‼️: «Дні Одеси в Ізраїлі» — Тель-Авів 15 квітня 2025: Культурна подія, що об'єднує Україну та Ізраїль. 15 квітня 2025 року в Тель-Авіві відбудеться важлива культурна подія, яка об'єднає два народи — український і ізраїльський — через відео міст. У заході візьмуть участь поети, письменники, музиканти та художники з України, Ізраїлю, Німеччини та США. Місце проведення в Ізраїлі: Український культурний центр, Тель-Авів, початок о 16:00. В Одесі подія пройде в бібліотеці імені Івана Франка. Одеса — місто з глибокою єврейською історією та однією з найбільших єврейських громад в Україні. З XIX століття Одеса була важливим культурним, торговим та духовним центром для євреїв, і ця традиція продовжується й сьогодні. Багато ізраїльтян мають корені з Одеси, що робить зв'язок між містом і Ізраїлем особливо значущим. Ця подія спрямована на зміцнення культурних зв'язків між Україною та Ізраїлем, а також на підтримку боротьби з агресією та тероризмом. Приєднуйтесь до свята мистецтва та єдності двох народів! https://nikk.ua/uk/dni-odesi-v-izraili/ #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #IsraelArt #Odessa #JewishCommunity

#кіно Режисер Тарас Томенко дав інтерв'ю на честь виходу англомовної версії документального фільму "Будинок "Слово" Ідея фільму виникла ще під час навчання режисера на філологічному факультеті. Він був вражений тим, що всі ключові письменники епохи жили в одному будинку. Ця драматична єдність місця та часу стала основою стрічки. Спершу проект не викликав інтересу у продюсерів через політичний контекст, проте згодом Томенко та співавторка сценарію Люба Якимчук зібрали величезний масив архівних матеріалів, що переріс у 500-сторінковий документальний сценарій. Фільм побудований за принципом колажу з архівних хронік, фотографій, листів та фрагментів допитів, без типових "говорючих голів". Стрічка передає атмосферу тогочасного оптимізму, що поступово згущується в трагедію – від створення творчої комуни до кульмінаційного моменту самогубства Миколи Хвильового і подальших репресій, які знищили ціле покоління митців. Режисер проводить очевидні паралелі між сталінським терором та сьогоденням, зазначаючи, що сучасна війна є продовженням тієї боротьби. "Ми нікуди не відійшли від цих подій – коли не знаєш, чи прокинешся завтра, починаєш шукати відповіді, які вже дали письменники перед тим, як їх знищили", – зазначає він. Саме тому, за його словами, молодь виявляє особливий інтерес до теми Розстріляного відродження.

#мова #історія 31 березня 1929 року Українська Академія наук прийняла новий "скрипниківський" ("харківський") правопис української мови. У діаспорі його здебільшого називають «правописом Голоскевича», за іменем укладача та видавця «Правописного словника». Укладачами харківського правопису були відомі українські мовознавці, більшість яких згодом репресував і знищив сталінський режим, такі як: Агатангел Кримський, Леонід Булаховський, Олена Курило, Олекса Синявський, Євген Тимченко, Микола Грунський, Всеволод Ганцов, Микола Наконечний, Григорій Голоскевич, Борис Ткаченко й інші. Членами правописної комісії були такі українські письменники, як Майк Йогансен, Сергій Єфремов, Микола Хвильовий, Михайло Яловий та інші. У 1933 році цей правопис був визнаний «націоналістичним», був перероблений та наближений до російської мови.

#історія #культура Перші збори Товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові. 4 червня 1874 року у Львові відбулася знакова подія в історії української культури та науки — перші збори Товариства ім. Тараса Григоровича Шевченка. Цей день став початком діяльності організації, яка згодом переросла в осередок української інтелектуальної думки та заклала підґрунтя для створення національної академії наук. Заснування Товариства Товариство ім. Т. Г. Шевченка виникло в умовах, коли українська культура зазнавала значних утисків з боку Австро-Угорської імперії. Львів, як центр Галичини, був осередком української інтелігенції, яка прагнула зберегти національну ідентичність. Ініціаторами створення товариства стали відомі діячі, зокрема письменники, вчені та громадські активісти, які усвідомлювали потребу в об’єднанні зусиль для розвитку української науки, літератури та мистецтва. Мета і діяльність Головною метою товариства було сприяння розвитку української культури через підтримку наукових досліджень, видання книг, організацію лекцій та популяризацію творчості Тараса Шевченка. Саме його ім’я стало символом боротьби за національну свідомість і культурне відродження. Товариство активно працювало над виданням творів українських письменників, історичних праць та фольклорних збірок, що сприяло збереженню народної спадщини. Перетворення в академію З часом Товариство ім. Т. Г. Шевченка стало основою для створення Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), яке часто називають першим зародком Української академії наук. Воно відіграло ключову роль у формуванні наукової бази, яка згодом дала поштовх для розвитку української науки в ХХ столітті. Зокрема, НТШ об’єднувало таких видатних учених, як Михайло Грушевський, Іван Франко та Володимир Гнатюк, чиї праці стали фундаментом для української історіографії, літературознавства та етнографії. Значення для сучасності Перші збори 4 червня 1874 року стали символом прагнення українців до самобутності та інтелектуального розвитку. Ця подія нагадує нам про важливість культурної та наукової спадщини, яка, попри всі історичні виклики, продовжує надихати нові покоління. Сьогодні Наукове товариство ім. Шевченка залишається важливим осередком української науки, продовжуючи традиції, закладені 150 років тому.

Час можна відмотати назад — вчені довели існування неможливих «дзеркал часу»🤯 Дослідження, опубліковане в Nature Physics, підтвердило реальність того, про що століттями мріяли письменники-фантасти: час — це не лінія, а хвиля, яку можна розгорнути💡 За певного енергетичного впливу події починають йти у зворотному напрямку — ніби натиснути «CTRL+Z» у реальному житті. Різниця між звичайним дзеркалом і дзеркалом часу проста: кидаєш м’яч — у першому випадку він відскакує, у другому — повертається тобі в руку, ніби ти його взагалі не кидав.