Музей-садиба Івана Котляревського #музей #полтава #письменник #історія #цікавімісця #україна #поезія #садиба #відпочинок #туризм #подорож

#Украдені_в_України ТОЙ, ЩО ЗАПРОВАДИВ МОДУ НА КОЗАЦЬКУ ТЕМАТИКУ 95 років пройшло відтоді, як помер художник Ілля Рєпін. 29 вересня 1930 р. Ілля Рєпін помер у своїй садибі «Пенати», яка після розпаду російської імперії опинилася на території Фінляндії у м. Куоккала. Народився Ілля Юхимович 5 серпня 1844 р. у Чугуєві на Харківщині. Його батько, Юхим Васильович, військовий поселенець із козацького роду Ріпа, відслуживши 27 років у війську, вів торгівлю кіньми. У родині помітили пристрасть хлопчика до малювання й віддали його в корпус топографів. Згодом Ілля пішов учитися іконопису. У 1864 р. Ілля Репін вступив до академії і став одним із кращих студентів. Слава прийшла до нього з картиною «Бурлаки на Волзі», яку придбав князь Володимир Олексійович. Саме Ілля Репін запровадив моду на запорозьку тематику. Так з'явилися «Запорозький полковник», «Запорожець», «Іван Сірко», «Козак у степу» і, нарешті, «Запорожці», які на полотні писали листа турецькому султану. Ілля Юхимович не раз звертався і до Шевчен ківської тематики: «Портрет Т. Шевченка» (Музей Шевченка в Києві), листівка «Прометей» за мотивами творів Тараса Григоровича, він також створив 4 ескізи до проєкту пам'ятника Шевченкові. (Закінчення 30 вересня) З відривного календаря "Український народний календар" за 29 вересня. ----------- #Украдені_в_України ТОЙ, ЩО ЗАПРОВАДИВ МОДУ НА КОЗАЦЬКУ ТЕМАТИКУ (Закінчення. Початок 29 вересня) Дружив Репін з багатьма українцями: з Марком Кропивницьким, Миколою Мурашком, Андріаном Праховим, Дмитром Яворницьким, із Миколою Ґе. У Іллі Юхимовича навчалися українські художники Ф. Красицький (онук Т. Шевченка), Олександр Мурашко (небіж М. Мурашка), Микола Пимоненко і Семен Прохоров, Ігор Грабар, Никанор Онацький, Іван Макушенко, С. Прохоров, І. Шульга, Ф. Чуприненко. У 1915 р. Рєпін відвідав Чугуїв, захоплений грандіозним проєктом - створити в рідному місті вільні художні майстерні. Допомагав Спілці образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в м. Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва. В останні дні свого життя Ілля Репін працював над полотнами «Зустріч гетьмана» та «Козак-бандурист із хлопчиком-джурою». Під час нинішньої російсько-української війни садиба Рєпіних у Чугуєві серйозних пошкоджень не зазнала, на відміну від Харківського худож нього музею, де одна з гордостей - Ілля Репін, якого росія весь час намагається привласнити. Тут знаходиться й один із двох оригіналів картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Але для росіян нічого святого немає. З відривного календаря "Український народний календар" за 30 вересня. -----------

#Украдені_в_України ТОЙ, ЩО ЗАПРОВАДИВ МОДУ НА КОЗАЦЬКУ ТЕМАТИКУ 95 років пройшло відтоді, як помер художник Ілля Рєпін. 29 вересня 1930 р. Ілля Рєпін помер у своїй садибі «Пенати», яка після розпаду російської імперії опинилася на території Фінляндії у м. Куоккала. Народився Ілля Юхимович 5 серпня 1844 р. у Чугуєві на Харківщині. Його батько, Юхим Васильович, військовий поселенець із козацького роду Ріпа, відслуживши 27 років у війську, вів торгівлю кіньми. У родині помітили пристрасть хлопчика до малювання й віддали його в корпус топографів. Згодом Ілля пішов учитися іконопису. У 1864 р. Ілля Репін вступив до академії і став одним із кращих студентів. Слава прийшла до нього з картиною «Бурлаки на Волзі», яку придбав князь Володимир Олексійович. Саме Ілля Репін запровадив моду на запорозьку тематику. Так з'явилися «Запорозький полковник», «Запорожець», «Іван Сірко», «Козак у степу» і, нарешті, «Запорожці», які на полотні писали листа турецькому султану. Ілля Юхимович не раз звертався і до Шевчен ківської тематики: «Портрет Т. Шевченка» (Музей Шевченка в Києві), листівка «Прометей» за мотивами творів Тараса Григоровича, він також створив 4 ескізи до проєкту пам'ятника Шевченкові. (Закінчення 30 вересня) З відривного календаря "Український народний календар" за 29 вересня. ----------- #Украдені_в_України ТОЙ, ЩО ЗАПРОВАДИВ МОДУ НА КОЗАЦЬКУ ТЕМАТИКУ (Закінчення. Початок 29 вересня) Дружив Репін з багатьма українцями: з Марком Кропивницьким, Миколою Мурашком, Андріаном Праховим, Дмитром Яворницьким, із Миколою Ґе. У Іллі Юхимовича навчалися українські художники Ф. Красицький (онук Т. Шевченка), Олександр Мурашко (небіж М. Мурашка), Микола Пимоненко і Семен Прохоров, Ігор Грабар, Никанор Онацький, Іван Макушенко, С. Прохоров, І. Шульга, Ф. Чуприненко. У 1915 р. Рєпін відвідав Чугуїв, захоплений грандіозним проєктом - створити в рідному місті вільні художні майстерні. Допомагав Спілці образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в м. Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва. В останні дні свого життя Ілля Репін працював над полотнами «Зустріч гетьмана» та «Козак-бандурист із хлопчиком-джурою». Під час нинішньої російсько-української війни садиба Рєпіних у Чугуєві серйозних пошкоджень не зазнала, на відміну від Харківського худож нього музею, де одна з гордостей - Ілля Репін, якого росія весь час намагається привласнити. Тут знаходиться й один із двох оригіналів картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Але для росіян нічого святого немає. З відривного календаря "Український народний календар" за 30 вересня. -----------

Свято Жнив Серпень, найбагатший та найщедрий місяць літа підходить до свого завершення. Проте в лісах, полях та в домашніх садибах все ще багато плодів. Збір врожаю продовжується, а разом з ним активізується заготівля, переробка та підготовка для зберігання зерна, фруктів, овочів, грибів тощо. Ще кельти та слов’яни, що населяли наші землі багато століть тому, в кінці серпня відзначали свято жнив, яке було чи не найосновнішим в їхньому календарі. Багато давніх традицій збереглося і до наших днів. І це не дивно, адже ми так само продовжуємо збирати врожай у серпні, тому завжди є привід подякувати нашій Матінці-Землі за її щедрі дари. Свято Жнив відзначається в останню неділю серпня.

#природа #музеї НАЙКОЛОРИТНІШЕ ПОДВІР’Я ЧЕРКАЩИНИ — “РАЙСЬКИЙ КУТОЧОК” 🌿 Етно-музей просто неба, створений з душею і любов’ю 💜Справжній часоворот — усього кілька кроків через березову алею, й ти опиняєшся в українському селі початку ХХ століття.💛💙 ♥️ Тут і хатинка-мазанка з очеретом на даху, і справжні гармати, і ретро-автомобіль, і фотозони, де можна вдягнути вишиванку чи відчути себе героєм старої листівки.⚡ 😍 Місце, де оживає пам’ять поколінь. Ідеально для прогулянки, зйомки чи неспішної розмови під спів пташок.🔥 📍Садиба “Райський куточок”, Черкаська область

#музеї 📖 Дім поета — Музей Максима Рильського. У затишному куточку Києва, за адресою вул. Максима Рильського, 7, стоїть невеликий будинок, де понад десять років жив і творив один із найвидатніших українських поетів ХХ століття — Максим Рильський. Ця садиба — не просто музей, а збережена атмосфера епохи, де кожен предмет має свою історію. Відкриваючи двері цього дому, ніби опиняєшся у світі поезії: у вітальні звучить класична музика, у кабінеті — уявна тиша натхнення, а в саду — шелест листя, який колись надихав митця. 🌳 Сам поет часто доглядав свій сад, який і нині квітує, мов продовження його лірики. У самому музеї — понад 6000 експонатів: від особистих речей до автографів і листування з іншими діячами культури. Це ідеальне місце для неспішної прогулянки, духовного оновлення та знайомства з живим Рильським — не з підручника, а з реального життя. 🖋 Якщо хочеш відчути Київ інтелігентним, натхненним і глибоким — завітай сюди хоча б раз.

#архітектура #історія #музеї Садиба Лизогубів у Седневі — історичний маєток козацько-старшинського роду, що формувався з кінця 17 століття. Розташована на мальовничому березі річки Снов, вона включає старовинну кам’яницю (1690), Воскресенську церкву, флігель, грот, місток і альтанку Глібова. У 19 столітті маєток перетворився на архітектурно-парковий ансамбль. Седнівський парк, частина садиби, має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва. У садибі бували Тарас Шевченко, Леонід Глібов, Борис Грінченко та багато інших. У 1904 році тут встановили один із перших в Україні пам’ятників Шевченку. Сьогодні садиба є філією Чернігівського обласного історичного музею.

#архів 1900-ті роки. Різні точки світу, схожі фото. На першому — вітрильні змагання під час Олімпійських ігор 1900 у Парижі. На другому — перший Київський яхт-клуб на Трухановому острові. І там теж проводили змагання. Перші відбулися 15 травня 1888 року. 🗞 23 червня 1897 року газета «Киянин» писала: «У наші дні садиба та літнє приміщення яхт-клубу є для багатьох киян єдиним у своєму роді місцем для відпочинку, спорту і порятунку від літньої міської задухи та пилу». 🌊 Проіснував яхт-клуб до 1915 року. Якщо цікаво — зроблю окремий матеріал про тогочасне життя Труханового загалом)

#подорожі Ландшафтний парк знаходиться у Буках, що на Київщині. Цей парк був створений у 1996 році бізнесменом Іваном Сусловим і з тих пір стрімко розвивається і набирає популярність завдяки своєму цікавому оформленню. Спочатку на місці красивого ландшафтного парку було розташоване звалище. За допомогою Івана Суслова була розчищена річка, побудована невелика електростанція, реконструйована дамба, а на місці колишнього смітника розцвів парк. На території парку знаходиться безліч розваг, а також садиба самого Суслова, на яку теж можна подивитися. Біля входу в парк знаходяться церква і каплиця; також в ландшафтному парку можна знайти міні-готель. Цікавий факт: у парку часто фігурує число «7» — його Іван Суслов вважає щасливим для себе.

#подорожі Полтавщина. Гоголево. Родинна садиба М.В.Гоголя. В одному із сіл на Полтавщині,серед неповторної української природи,стоїть будиночок з флігелем.Тут,у колишній Василівці,жив Микола Васильович Гоголь.У цьому мальовничому куточку пройшли його дитячі та юнацькі роки.Тут він відкрив світ,сповнений зворушливих,сумних і веселих легенд,поетичної фантазії.