#поезія
Куди ти? Куди ти збираєш валізи?
Сопеш, наче спека тобі не рідня.
У тебе ще є кілька днів тої візи.
Чекай! Пане Липню, спини-но коня!
Давай побалакаєм тут, серед поля,
де грицики квітнуть і пахне буркун.
Де вітер у дзвоників шарпає льолі
і всоте за день репетує цвіркун.
Давай посидúм там, де трави високі,
де літо сховалось спочити від нас.
У тебе вже, Липню, і зморшки глибокі...
Ти схожий на діда. То час. То все час.
Летить уперед і живих не жаліє.
І трави -- вже сіно... Посохли за мить.
А пахне ж то як! Серце плаче і мліє.
Не плач, любий Липню.Не плачеш? Гримить...
У тебе ще часу -- малесенька жменька.
То ж квітни і пахни на втіху джмелям.
А я збережу весь твій світ у кишеньці.
І, може, листами колись передам...
Людмила Галінська
#поезія
Куди ти? Куди ти збираєш валізи?
Сопеш, наче спека тобі не рідня.
У тебе ще є кілька днів тої візи.
Чекай! Пане Липню, спини-но коня!
Давай побалакаєм тут, серед поля,
де грицики квітнуть і пахне буркун.
Де вітер у дзвоників шарпає льолі
і всоте за день репетує цвіркун.
Давай посидúм там, де трави високі,
де літо сховалось спочити від нас.
У тебе вже, Липню, і зморшки глибокі...
Ти схожий на діда. То час. То все час.
Летить уперед і живих не жаліє.
І трави -- вже сіно... Посохли за мить.
А пахне ж то як! Серце плаче і мліє.
Не плач, любий Липню.Не плачеш? Гримить...
У тебе ще часу -- малесенька жменька.
То ж квітни і пахни на втіху джмелям.
А я збережу весь твій світ у кишеньці.
І, може, листами колись передам...
Людмила Галінська