#поезія Я далека від того, щоб бути моделлю, але я - це я. Я їм. Я важу трохи більше, ніж варто було б. Я маю шрами, бо маю історію. Комусь я подобаюся, хтось мене любить, а хтось ненавидить. Я різна й іноді говорю божевільні речі. Я не вдаю з себе тієї, ким не є. Ви можете любити мене, або ні. Але якщо я вас полюбила, то знайте - зробила це всім серцем

#поезія Вона любила дощ, а дощ любив її… Приходив уночі, сідав на підвіконні, Він знав про неї все, читав її вірші І цілував її простягнуті долоні. Смішний романтик дощ у душу заглядав, Він плакав про своє, у шибку бив щосили. Він знав, що він пропав, і мріяв про одне, Щоби вона його так само полюбила. Вона ділила з ним і радість, і печаль, І сльози під дощем здавалися водою, Котились по лиці, немов гірський кришталь. Їх бережно збирав і забирав з собою. Вона любила дощ, а дощ любив її, Тихенько обіймав її тендітні плечі, Він спокій дарував і мир її душі, Він рятував її від болю й порожнечі. Руслана Василів

Мариновані баклажани 🍆 прекрасний рецепт до будь якого гарніру , вже полюбився багатьом , спробуйте 🤗 Інгредієнти: 🌿баклажани 7-8 шт 🌿часник 9 зуб. , перець гострий 1-2 шт 🌿петрушка , кріп (можна без зелені ) Маринад: Спеції: паприка 1 ч.л. , лавровий лист 2 шт, духмяний перець горошком 6 шт Вода 150 мл , оцет 9% 200 мл (я взяла яблучний ) , цукор 150- 200 гр , сіль 2 ст.л. , олія 150-200 мл

#поезія Вона любила дощ, а дощ любив її… Приходив уночі, сідав на підвіконні, Він знав про неї все, читав її вірші І цілував її простягнуті долоні. Смішний романтик дощ у душу заглядав, Він плакав про своє, у шибку бив щосили. Він знав, що він пропав, і мріяв про одне, Щоби вона його так само полюбила. Вона ділила з ним і радість, і печаль, І сльози під дощем здавалися водою, Котились по лиці, немов гірський кришталь. Їх бережно збирав і забирав з собою. Вона любила дощ, а дощ любив її, Тихенько обіймав її тендітні плечі, Він спокій дарував і мир її душі, Він рятував її від болю й порожнечі. Руслана Василів

УЧИТЕЛЕМ У СВІТ ТРЕБА ПРИЙТИ Учителем у світ треба прийти З бажанням вчити, діяти, навчатись, Ключ до сердець дитячих віднайти, І долею людською перейматись. Учителем у світ треба прийти Й ступи́ть в житті на вчительську доро́гу. Йти впевнено і з неї не зійти, Долати негаразди і тривогу. Учителем у світ треба прийти, Здобуть знання та й іншим передати. І з цьо́го шля́ху гордо лиш піти Й весь час творити, сіяти, навчати. Учителем у світ треба прийти І ймення це в душі повинно жити. Аби висот на ниві досягти, Хліб нелегки́й душею полюбити. Учителем у світ треба прийти, І з у́смішкою сіять зе́рна в ду́ші. Щоб чуть від учнів: «Знов до нас прийди!», Й уя́ви про прекрасне не розрушить. Учителем у світ треба прийти, Йти з позитивом, радістю, сумлінням, Бо благороднішої праці не знайти, Та не в усіх є витримка й терпіння. Учителем у світ треба прийти, Давать знання, добро роби́ть, начати. І гідно шлях учительський пройти, Дух вчителя нікому не зламати. 29.10.2018 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 961650

Я навчилась себе цінувати - Це завдання було непросте! Я навчилась чужим відмовляти, А собі дозволяти усе! Я навчилася жити спокійно, Планувати, як зручно мені. Я навчилася слухати мрії І іти до своєї мети. Я навчилася бути собою - Не в угоду для всіх, а як є. Мені стало байдуже на осуд Неважливих для мене людей. Я навчилась людей відпускати... Не по серцю: он Бог, он порог. Я навчилась себе поважати І робити кольє з помилок. Я нарешті себе полюбила, Бо у себе я тільки одна! І мої переламані крила Поступово навчились літать! #Вірш автор: пані❤️золотко. Силянки внаявності ціна 750 і 1000 грн. #biserok_anita #бісероплетіння #beading #beadingtutorial #beadingjewelry #силянка #силянказбісеру #збісеру #handmade #handmadeuk #купуйукраїнське #подарунок #прикрасизбісеру #прикрасиукраїна #handmadeuk #подарунок #бісероплетінняприкраси #віршукраїнськоюмовою #психологія

Я зараз знаходжусь у справах на роботі в Німеччині.Всім я радий на свой сторінці,та у реальному житті радий поспілкуватися та дружити і влюбитись у дівчину з України яка теж мене полюбить з цієї соціальної мережі.

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ🍨 Історія легендарного кафе «Пінгвін» на Куренівці ▪️Кафе «Пінгвін» відкрили 1972 року, коли до Києва мав приїхати президент США Річард Ніксон. ▪️Він планував відвідати Інститут надтвердих матеріалів, який знаходився на вулиці Автозаводській. А на розі Фрунзе (тепер Кирилівська, 125) і Сирецької знесли гастроном і за ніч поставили новий павільйон. ▪️У «Пінгвін» Ніксон так і не заїхав. Натомість кияни полюбили місце у стилі західного родхаусу (придорожньої закусочної). ▪️В кафе були різні смаки морозива. Його поливали варенням, додавали курагу або чорнослив. Тоді для людей це було чимось новим, бо подавали такі десерти лише в ресторанах. ▪️Фішкою також були пластмасові вазочки на ніжці й маленькі пластмасові ложки. В ті часи посуд з пластмаси теж був рідкістю. ▪️«Пінгвін» пережив 90-ті, але не 2000-ні. Приблизно 2011 року кафе повністю припинило роботу. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

#Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------

#Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------