#дати
📜 Останній Кошовий: Пам'ять про Петра Калнишевського

Сьогодні згадуємо видатну та трагічну постать в історії України – Петра Івановича Калнишевського, останнього кошового отамана Запорізької Січі. Саме 31 жовтня 1803 року він відійшов у вічність на засланні в Соловецькому монастирі, доживши до неймовірного на той час віку – 112 років (за найбільш поширеною версією).
🌟 Шлях Вольності
Калнишевський керував Січчю у складний період 1762–1775 років з перервами. Це був час активної колонізації південних земель, воєн з Османською імперією та зміцнення влади Російської імперії. Петро Калнишевський був не лише військовим лідером, а й талановитим адміністратором та дипломатом. За його кошу Запоріжжя переживало економічний підйом: козаки активно розвивали землеробство, скотарство, торгівлю, а сам отаман щедро фінансував будівництво церков і шкіл, зокрема славнозвісний Межигірський монастир 🕌. Він активно відстоював козацькі права та землі, постійно ведучи переговори з імперською адміністрацією.
⛓️ Трагедія Заслання
На жаль, його патріотизм і незалежність стали причиною трагедії. У червні 1775 року за наказом імператриці Катерини II Запорізька Січ була підступно ліквідована, а Калнишевський 77-річним був заарештований і без суду засланий до Соловецького монастиря на Білому морі.
Його утримували в жахливих умовах, у кам'яному казематі завдовжки трохи більше двох метрів, без права листування та спілкування. У цій "кам'яній могилі" він провів 25 років. Лише у 1801 році, за амністією імператора Олександра I, йому було запропоновано волю, проте старий, сліпий та немічний отаман вирішив залишитися в монастирі, де й помер за два роки.
🕊️ Пам'ять і Канонізація
Петро Калнишевський став символом незламності духу та жертовності в боротьбі за українську волю. У 2008 році Українська православна церква Київського патріархату, а пізніше, у 2015 році і Православна церква України, канонізувала його як праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського). Його пам'ять вшановують як великомученика та покровителя українського козацтва.

#світ
🍃ШПИЛІВКА🌳
😍 Шпилівка — мальовниче село в Сумській області, розташоване за 16 км від Сум.
👍🏻Його називають "сумською Швейцарією" через сім пагорбів, що оточують територію. Основна частина села розташована в яру неподалік від річки Псел.🏞️

🕯️Село має багату історію — засноване у 1697 році.

⏳В його околицях збереглися унікальні археологічні пам’ятки 8—14 століть, включаючи городище та курганний могильник, а також палеонтологічні об’єкти віком понад 30 мільйонів років.📖

Народ, що рашка не змогла покорити...в той час

Ви ж пам’ятаєте анекдоти про чукчів?

Про всі народи були анекдоти, придумані в нетрях КДБ. Але про чукчів, мені здається, найобразливіші, найпринизливіші.

Радянська система, і таким чином теж, мстила чукчам.

Знаєте за що? За те, що росіянці 130 років намагалися завоювати чукчів. І не змогли цього зробити саме військовим шляхом.

Російсько-чукотські війни продовжувалась з 1641-го по 1778-й роки. І це був ЄДИНИЙ приклад, коли російська імперія визнала свою військову поразку. І була змушена перейти до мирного договору та торгівлі.

Жодний інший народ Сибіру так довго і кровопролитною не боровся. Жодний! Чукчі не йшли на жодні переговори з ворогом. Чукотські воїни не один раз винищували експедиційні загони росіян та вщент руйнували закладені ними фортеці.

До 1720 року у всьому Сибіру нескореною росіянами залишилася тільки територія, що була населена чукчами.

Коли російські козаки досягли Чукотки у 17-му столітті, то їхньою головною метою було стягнення ясака (хутрової данини).

Однак чукчі, на відміну від багатьох інших сибірських народів, рішуче відмовлялися його платити і чинили запеклий збройний опір.

Перше зафіксоване зіткнення відбулося у 1641 році, коли чукчі напали на російських збирачів ясака в районі Колими.

У 1649 році на річці Анадир був заснований Анадирський острог (фортеця), який став головною базою російської військової та адміністративної присутності на крайньому північному сході.

У 18-му столітті російська імперія направила масштабні військові експедиції для підкорення чукчів. Одна із них відома як Анадирська партія. Ці походи очолювали Афанасій Шестаков і майор Дмитро Павлуцький. Вони обидва там і загинули. Загін Павлуцького було знищено, а загін Шестакова - захоплено.

У війні з чукчами брав участь навіть російський флот.

Російські війська вдавалися до жорстоких методів - знищували стійбища, вбивали старійшин. Нічого не нагадує?

Сотник Василь Шипіцин покликав на переговори 12 чукотських старійшин і всіх їх убив.

Часто чукчі чинили самогубство цілими сім’ями, щоб не загинути від рук завойовників

І відповідали партизанськими війнами, завдаючи росіянам значних втрат. Вони уникали прямих сутичок із великими загонами, озброєними гарматами, натомість атакували невеликі групи, обози та остроги, виснажуючи противника.

Чукчі демонстрували виняткову мобільність, мужність і винахідливість.

І росіяни обісралися.

Утримання Анадирського острогу обходилось загарбницькій імперії у понад 1 мільйон рублів. А виручка від ясака була мізерною.

Вся імперія з купою грошей не змогла далі тягти виснажливу для себе війну проти значно меншого за чисельністю і ресурсами народу.

Чукчі захищали своє. Росіяни прагли забрати те, що їм не належало.

І тоді росія була змушена змінити тактику. Це був економічно-дипломатичний компроміс.

У 1788 році на річці Анюй відкрили ярмарок - типу «економічна інтеграція через взаємовигідну торгівлю».

У 1779 році імператриця Катерина II підписала указ про прийняття чукчів у російське підданство. Чукчі офіційно прийняли російське підданство, але фактично зберегли самоврядування і свободу. Що дозволило їм залишатися відносно незалежними до радянського часу.

І вже радянський союз завершив колонізацію чукчів остаточно. Знищуючи мову, культуру, традиційні ремесла, мистецтва, суспільний устрій, військовий дух, релігію, фольклор, міфологію.

Чукчі не потрібні росії. Як і інші народи Сибіру. І це значною мірою пов’язано з Арктикою, яка містить значні запаси нафти, газу та мінералів. Корінні народи вимагають дотримання своїх прав під час розробки цих ресурсів, в тому числі права справедливої компенсації та участі в прибутках від видобутку ресурсів, які здійснюються на їхніх історичних землях.

Трохи фактів:

1. Етнічна чисельність чукчів становить близько 15–16 тисяч осіб.

2. Серед корінних народів Північного Далекого Сходу (Чукотка та Камчатка), чукчі є найбільш чисельними. Всіх інших значно менше.

3. Найбільшою групою населення Чукотського АО залишаються росіяни - близько 50 відсотків за переписом 2010 року.

4. Лише 5–7 тисяч людей активно розмовляють чукотською мовою. Російська витісняє рідну мову.

5. Чукотська мова має відмінності у вимові між чоловіками та жінками, пов'язані з табу на вимовляння імен родичів чоловіка.

6. Основа життя чукчів - розведення оленів. Олень був усім: їжею, транспортом, одягом, житлом і матеріалом для знарядь.

7. Чукчі були відомі своїм войовничим характером. Цей народ загартований у військовому плані. Кожен чоловік був готовим воїном.

8. Чукчі мали високий рівень самоорганізації. Відсутність централізованої влади чи вождів ускладнювало їхнє підкорення. Навіть після підписання миру, будь-яка окрема община могла відновити бойові дії.

9. Чукчі вірили, що всі природні об'єкти (сонце, місяць, річки, гори, олені, морські звірі) мають дух. Центральна фігура - Шаман. Він виступав посередником між світом людей і світом духів, лікував хвороби, пророкував і супроводжував душі померлих.

10. Різьблення по кістці та моржовому іклу - найвідоміший вид чукотського мистецтва, визнаний у світі і охороняється ЮНЕСКО.

11. Чукчі є одними з найбільш вразливих до кліматичних змін народів, тому тема зміни клімату та вплив на традиційний спосіб життя - це питання життя і смерті.

12. Чукчі, як і багато інших корінних народів Півночі, мають генетичну особливість, яка призводить до уповільненого розщеплення алкоголю в організмі. Це робить їх більш чутливими до його впливу та підвищує ризик розвитку алкогольної залежності. Але питання не лише в генетиці. Генетичний фактор у поєднанні з соціально-економічними труднощами, історичними травмами та відсутністю традицій вживання алкоголю, є причиною високої поширеності проблем з алкоголем серед цих народів. Чим і користувалися завжди колонізатори.

13. Разом з росіянами до чукчів через коряків, чуванців і юкагірів прийшли заразні хвороби, наприклад сифіліс, який по-чукотськи зветься «чуванською або російською хворобою».

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ
Вулиця Велика Васильківська та будівля Київського театру оперети, близько 1958 року. Колоризоване фото зроблено з вікна 52-го будинку.

Театр оперети був зведений на місці Троїцького народного дому на початку ХХ століття. Після Другої світової війни цей простір відновили, і вже у 1958-му театр став одним із найяскравіших культурних магнітів столиці, куди кияни приходили на вистави, концерти та зустрічі. Сьогодні цей історичний фасад - жива пам’ять міста. Атмосфера столичної вулиці з трамваями та кіосками назавжди залишилася в пам’яті старого Києва.
#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

Вважався зниклим безвісти… Сьогодні прощаються із героєм Олексієм Матеєм 🕊️

Солдату Олексію Матею було 44 роки. Він загинув 29 червня 2025 року в районі села Залізнянське Бахмутського району Донецької області. Тривалий час його родина не знала його долі, а нещодавно експертиза ДНК підтвердила найстрашніше.

Прощання з Героєм відбудеться 31 жовтня у Макарові та Почепині:
• 10:50 — траурний кортеж вул. Богдана Хмельницького (Макарів)
• 11:00 — прощання на площі біля пам’ятника Т. Шевченку (Макарів)
• 11:30 — кортеж пройде вул. Димитрія Ростовського, Кільцева, Наливайківка, Почепин

Героя поховають на кладовищі у Почепині.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

🇨🇺 Україна закриває посольство в Гавані на Кубі, цей крок не є раптовим, і він має серйозні підстави, – Сибіга.
"Ми пам'ятаємо побажання кубинського президента "успіхів" путіну в його агресивній війні проти України",
– зазначає дипломат.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

кацапи більше не зможуть зареєструвати нові акаунти в Telegram і WhatsApp. Роскомнадзор заблокував SMS і дзвінки з кодами підтвердження реєстрації в цих додатках.
кремль примусово навʼязує  кацапам месенджер "Макс", який контролюється ФСБ.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#поезія
Привіт, вітер стих, як мої сподівання.
У мороці пальці застрягли так липко,
так сліпо, що хочу знайти зорі Брайля,
читати майбутнє чи вірші Калитко.
Хрестами папіруси скотчу на вікнах
приємно б зірвати безслідно й навіки.

Шляхи не до Риму ведуть — у вітальню,
засіяну фразами з культових фільмів,
освячену спогадом — першим, останнім —
і вірою в те, що думки — світловільні.
Вони нас дістануть з холодного льоху
побитих емоцій, повільно, потроху.

«Химерні двадцяті», — колись про нас скажуть
нові світлоносці в цій самій вітальні.
Привіт, ми розтали, як масло у каші,
та в пам’яті вашій ми наче зі сталі.
Минуле читайте за зорями Брайля:
ми дім збудували — ви стіни тримайте.

Олена Галунець

ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ЮРІЯ МАКАРОВА

Юрій Макаров народився у Броварах, в Південному мікрорайоні, де відвідував уроки в місцевій ЗОШ №2. Там же в 9 років почав займатися футболом у місцевій ДЮШС під керівництвом Володимира Івановича Подзігуна. Він став для юного Юрка другим батьком. За словами Макарова, всьому чого він досяг, він зобов’язаний Володимиру Івановичу, який першим навчав майбутнього чемпіона азам футболу. Вже в 14 років Макаров стає чемпіоном СРСР на турнірі в Кабардино-Балкарії. Згодом перейшов до київської РШІСП, де продовжив процес навчання в ЗТУ Володимира Медвідя, Віталія Хмельницького та Володимира Киянченка. Після чого «трофейний урожай» продовжився. Він стає «бронзовим» призером чемпіонат СРСР першості Збройних Сил (1985 рік, СКА (Київ) та чемпіонату серед спортивних інтернатів (1986 рік) На рівні команд майстрів дебютував за СКА (Київ) у 1987 році. Згодом талановитий юнак привернув увагу селекціонерів київського «Динамо», у системі якого він незабаром і опинився. Того ж року в складі юнацької збірної СРСР здобув «золото» на чемпіонаті світу серед 17-річних. За ці заслуги він, разом із командою, отримує високе звання Майстра спорту СРСР. Втім, незважаючи на такий успіх, закріпитися у Києві Макаров так і не зміг — обмежився виступами за дублюючий склад динамівців і вже наступного, 1988 року грав у іншому «Динамо» — з Білої Церкви. Саме з цим клубом, що згодом було перейменовано на «Рось», пов'язані основні успіхи Макарова у дорослому футболі. У складі білоцерківців Юрій провів більше ніж півтори сотні матчів, неодноразово стаючи найкращим бомбардиром команди.
У 1993 році Макаров здійснив другу спробу закріпитися у київському «Динамо», однак її результат виявився ідентичним першій. Провівши непогані сезони у «Динамо-2» (1993-1996 роки) він залишив клуб, а за деякий час з'явився у лавах чортківського «Кристала». У червні 1996 року провів один матч у складі броварського «Будівельника», після чого повернувся до добре знайомої йому «Росі». Протягом 1997—1998 років Юрій Макаров виступав за білоруський ФК «Речиця», який грав в І білоруській лізі, що став його останнім клубом у великому футболі. Кар'єру Макаров завершив на початку 2000 років, виступами за ФК «Колос» із Великої Димерки. З 2003 року Юрій Макаров – тренер відділення футболу ДЮСШ управління освіти і науки Броварської міськради. Його вихованці виступають в багатьох клубах України,зокрема і ФК «Бровари», який тренує Юрій Борисович. Броварські муніципали досить успішно граю в чемпіонаті Київщини вищому дивізіоні. Нині він виховує майбутніх чемпіонів в МФК «Бровари».
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
#football_Browarschini #Броварський_футбол #Футбол_Бровари #Футбол_в_Броварському_краї #Brovarysport #футбол_football @brovarysport Футбольна Україна 웃 💙 football ✔ футбол

НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 В Париже расследуют российский след в нападении на Мемориал Холокоста

.......... В Париже 29 октября 2025-го начался громкий процесс по делу о «красных ладонях» на Мемориале Холокоста. Трое болгар признали, что получили деньги за акцию у стены Праведников, и Франция открыто рассматривает российский след как часть гибридной кампании дестабилизации Европы.

На кону — не только уголовное дело.
Это проверка Европы: кто управляет страхом и памятью — демократии или Москва? . .....

https://nikk.agency/rossijskij-sled-2/

#НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine