• 🇺🇦🇺🇸 Головний рабин України Моше Реувен Асман називає свої поїздки до США “народною дипломатією”. У Вашингтоні він зустрічається з конгресменами, сенаторами та радниками й переконує: російські міфи про “нацистів в Україні” — це пропаганда.

    В інтерв’ю “Телеграфу” Асман розповів, чому частина американських консерваторів підхоплює російські наративи, як змінилася позиція окремих впливових осіб після візиту до Києва та чи є надія на подальшу підтримку США.

    Окрема тема — “справедливий мир”. На його думку, це мир, після якого не буде нової війни. Він також проводить паралелі між ізраїльською та українською арміями, пояснюючи, чому в ЦАХАЛі немає “совка” та як формується відповідальність за кожного солдата.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🇺🇦🇺🇸 Головний рабин України Моше Реувен Асман називає свої поїздки до США “народною дипломатією”. У Вашингтоні він зустрічається з конгресменами, сенаторами та радниками й переконує: російські міфи про “нацистів в Україні” — це пропаганда. В інтерв’ю “Телеграфу” Асман розповів, чому частина американських консерваторів підхоплює російські наративи, як змінилася позиція окремих впливових осіб після візиту до Києва та чи є надія на подальшу підтримку США. Окрема тема — “справедливий мир”. На його думку, це мир, після якого не буде нової війни. Він також проводить паралелі між ізраїльською та українською арміями, пояснюючи, чому в ЦАХАЛі немає “совка” та як формується відповідальність за кожного солдата. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    86переглядів
  • 📵 Щойно стало відомо, чому в армії РФ заборонили   Max.
    У національному месенджері Max виявили ЛГБТ-символіку 🌈, незважаючи на офіційну заборону в Росії 🚫. Конфлікт між дизайном платформи та державною політикою викликав здивування.😅🗞️.
    🤡 Наші джерела кажуть: саме через це виникли обмеження для військових 💼📵 —  серйозно побоюються, що це може відволікати від служби.
    🗣️ Командири  прокоментували: «Це ж пропаганда така! Їм треба буде в атаку 🪖💣, а вони в дупу чпокатимуться 💩… Нііі, так ми війну не виграємо» 😂.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    📵 Щойно стало відомо, чому в армії РФ заборонили   Max. У національному месенджері Max виявили ЛГБТ-символіку 🌈, незважаючи на офіційну заборону в Росії 🚫. Конфлікт між дизайном платформи та державною політикою викликав здивування.😅🗞️. 🤡 Наші джерела кажуть: саме через це виникли обмеження для військових 💼📵 —  серйозно побоюються, що це може відволікати від служби. 🗣️ Командири  прокоментували: «Це ж пропаганда така! Їм треба буде в атаку 🪖💣, а вони в дупу чпокатимуться 💩… Нііі, так ми війну не виграємо» 😂. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    65переглядів
  • #історія #події
    Історія часто фіксує великі трагедії за датами офіційних наказів, але для України 20 лютого 2014 року стало днем, коли час розколовся навпіл. Поки в Києві на Інститутській проливалася кров Небесної Сотні, у Криму вже починав обертатися маховик іншого злочину. Саме ця дата офіційно визначена Верховною Радою України як день початку тимчасової окупації Криму росією — момент, коли підступність сусіда перетворилася на відкриту збройну агресію. 📜

    ​Це не була випадкова акція чи «реакція на події в Києві». Велика кількість медалей «За повернення Криму», де викарбувана саме ця дата, свідчить про заздалегідь сплановану операцію. Поки українське суспільство було в стані глибокого шоку від розстрілів на Майдані, російські війська без розпізнавальних знаків почали блокувати адміністративні будівлі на півострові. Так світ познайомився з терміном «гібридна війна», де брехня та пропаганда слугували щитом для танків. 🚜

    ​20 лютого стало початком масштабного випробування для всієї системи світової безпеки. Будапештський меморандум та запевнення у непорушності кордонів згоріли в полум’ї агресії. Для України ж цей день став початком довгого шляху до справжньої незалежності, який ми продовжуємо торувати й сьогодні. Ми зрозуміли: мир, куплений ціною відмови від ідентичності, є лише ілюзією, а справжня свобода завжди вимагає готовності до спротиву. ⚔️

    ​Сьогодні ми згадуємо цю дату не лише з болем через втрачені території та зламані долі, а й з усвідомленням власної сили. Те, що мало стати блискавичною окупацією та розвалом держави, перетворилося на горнило, в якому викувалася нова українська армія та політична нація. росія розпочала цей відлік у лютому 2014-го, але фінал цієї історії писатиметься українськими руками.
    #історія #події Історія часто фіксує великі трагедії за датами офіційних наказів, але для України 20 лютого 2014 року стало днем, коли час розколовся навпіл. Поки в Києві на Інститутській проливалася кров Небесної Сотні, у Криму вже починав обертатися маховик іншого злочину. Саме ця дата офіційно визначена Верховною Радою України як день початку тимчасової окупації Криму росією — момент, коли підступність сусіда перетворилася на відкриту збройну агресію. 📜 ​Це не була випадкова акція чи «реакція на події в Києві». Велика кількість медалей «За повернення Криму», де викарбувана саме ця дата, свідчить про заздалегідь сплановану операцію. Поки українське суспільство було в стані глибокого шоку від розстрілів на Майдані, російські війська без розпізнавальних знаків почали блокувати адміністративні будівлі на півострові. Так світ познайомився з терміном «гібридна війна», де брехня та пропаганда слугували щитом для танків. 🚜 ​20 лютого стало початком масштабного випробування для всієї системи світової безпеки. Будапештський меморандум та запевнення у непорушності кордонів згоріли в полум’ї агресії. Для України ж цей день став початком довгого шляху до справжньої незалежності, який ми продовжуємо торувати й сьогодні. Ми зрозуміли: мир, куплений ціною відмови від ідентичності, є лише ілюзією, а справжня свобода завжди вимагає готовності до спротиву. ⚔️ ​Сьогодні ми згадуємо цю дату не лише з болем через втрачені території та зламані долі, а й з усвідомленням власної сили. Те, що мало стати блискавичною окупацією та розвалом держави, перетворилося на горнило, в якому викувалася нова українська армія та політична нація. росія розпочала цей відлік у лютому 2014-го, але фінал цієї історії писатиметься українськими руками.
    Sad
    1
    202переглядів
  • ℹ️ Кенгір: Чому москва злякалася беззбройних в'язнів?

    В історії ГУЛАГу 1954 рік став точкою неповернення. Події в Кенгірі (казахський степ) це не просто стихійний бунт, а найбільш організований акт непокори в історії радянських концтаборів. Це були сорок два дні, коли в’язні самі вирішували, як їм жити, знаючи, що за це доведеться заплатити кров’ю.

    ☑️ Точка вибуху: Травень 1954-го.

    Степлаг був особливим місцем. Там зібрали тисячі "політичних", майже половина з яких були українцями - бійцями УПА, підпільниками ОУН та "лісовими братами". Після смерті сталіна напруга зростала щодня: люди чекали волі, а отримували лише нові знущання.

    Вибух стався, коли охорона відкрила вогонь по в’язнях. Лють виявилася сильнішою за страх смерті. В’язні знесли стіни між чоловічою та жіночою зонами, вигнали адміністрацію і взяли табір під свій повний контроль.

    ☑️ Самоорганізація замість хаосу.

    Те, що відбувалося всередині табору наступні шість тижнів, шокувало Москву. Замість безладних пограбувань, в’язні створили Комісію ув’язнених, яка налагодила життя за власними правилами:

    ✅️ Радіо та пропаганда: Техніки зібрали власну радіостанцію, яка транслювала звернення до жителів селища Кенгір та військових.
    ✅️ Внутрішній порядок: Працювали їдальні, майстерні та навіть імпровізовані релігійні служби.
    ✅️ Психологія опору: Люди вперше за роки побачили одне одного не через дріт. Це був час дивних шлюбів, вінчань і віри в те, що голос тисяч нарешті почують.

    ☑️ "Чорний червень": Операція "Мєтєль".

    26 червня 1954 року москва відповіла. На світанку в табір увійшли не просто солдати, а п’ять танків Т-34. Це було безпрецедентно застосовувати важку бронетехніку проти беззбройних в’язнів.

    Це була справжня м’ясорубка. Танки вдиралися в бараки, чавили намети та людей. Найстрашніший епізод стався біля жіночої зони: дівчата (переважно українки) у вишиванках вийшли назустріч танкам, взявшись за руки. Вони вірили, що радянські танкісти не наїдуть на живих людей. Вони помилилися. Танки не зупинилися, залишаючи по собі лише пошматоване тіло та червоні плями на сухому степовому пилу.

    За різними даними, того дня загинуло від кількох сотень до тисячі людей. Кров була всюди, на стінах, на землі, на залишках одягу.

    ☑️ Чому це важливо для "Таємничого Архіву"?

    Кенгір не був перемогою в класичному розумінні, але він став початком кінця ГУЛАГу. Влада зрозуміла, що "бандерівський" дух таборів неможливо приборкати лише розстрілами.

    Кенгір не став тріумфом у звичному розумінні, але він назавжди розбив ілюзію про "всесилля" системи. Це був кривавий краш-тест, який довів, що ГУЛАГ неможливо реформувати - його можна лише демонтувати.

    Ці 42 дні довели: коли людина перестає боятися танка, система стає безсилою.
    ℹ️ Кенгір: Чому москва злякалася беззбройних в'язнів? В історії ГУЛАГу 1954 рік став точкою неповернення. Події в Кенгірі (казахський степ) це не просто стихійний бунт, а найбільш організований акт непокори в історії радянських концтаборів. Це були сорок два дні, коли в’язні самі вирішували, як їм жити, знаючи, що за це доведеться заплатити кров’ю. ☑️ Точка вибуху: Травень 1954-го. Степлаг був особливим місцем. Там зібрали тисячі "політичних", майже половина з яких були українцями - бійцями УПА, підпільниками ОУН та "лісовими братами". Після смерті сталіна напруга зростала щодня: люди чекали волі, а отримували лише нові знущання. Вибух стався, коли охорона відкрила вогонь по в’язнях. Лють виявилася сильнішою за страх смерті. В’язні знесли стіни між чоловічою та жіночою зонами, вигнали адміністрацію і взяли табір під свій повний контроль. ☑️ Самоорганізація замість хаосу. Те, що відбувалося всередині табору наступні шість тижнів, шокувало Москву. Замість безладних пограбувань, в’язні створили Комісію ув’язнених, яка налагодила життя за власними правилами: ✅️ Радіо та пропаганда: Техніки зібрали власну радіостанцію, яка транслювала звернення до жителів селища Кенгір та військових. ✅️ Внутрішній порядок: Працювали їдальні, майстерні та навіть імпровізовані релігійні служби. ✅️ Психологія опору: Люди вперше за роки побачили одне одного не через дріт. Це був час дивних шлюбів, вінчань і віри в те, що голос тисяч нарешті почують. ☑️ "Чорний червень": Операція "Мєтєль". 26 червня 1954 року москва відповіла. На світанку в табір увійшли не просто солдати, а п’ять танків Т-34. Це було безпрецедентно застосовувати важку бронетехніку проти беззбройних в’язнів. Це була справжня м’ясорубка. Танки вдиралися в бараки, чавили намети та людей. Найстрашніший епізод стався біля жіночої зони: дівчата (переважно українки) у вишиванках вийшли назустріч танкам, взявшись за руки. Вони вірили, що радянські танкісти не наїдуть на живих людей. Вони помилилися. Танки не зупинилися, залишаючи по собі лише пошматоване тіло та червоні плями на сухому степовому пилу. За різними даними, того дня загинуло від кількох сотень до тисячі людей. Кров була всюди, на стінах, на землі, на залишках одягу. ☑️ Чому це важливо для "Таємничого Архіву"? Кенгір не був перемогою в класичному розумінні, але він став початком кінця ГУЛАГу. Влада зрозуміла, що "бандерівський" дух таборів неможливо приборкати лише розстрілами. Кенгір не став тріумфом у звичному розумінні, але він назавжди розбив ілюзію про "всесилля" системи. Це був кривавий краш-тест, який довів, що ГУЛАГ неможливо реформувати - його можна лише демонтувати. Ці 42 дні довели: коли людина перестає боятися танка, система стає безсилою.
    365переглядів
  • 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦 Сказали, що це пропаганда війни: український ковзаняр, якому заборонили виступати на Олімпіаді у шоломі із цитатою Ліни Костенко, прокоментував це рішення МОК - Олег Гандей, член Національної збірної України на Олімпійських іграх 2026 в дисципліні шорт-трек в етері Еспресо та Slawa.TV
    🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦 Сказали, що це пропаганда війни: український ковзаняр, якому заборонили виступати на Олімпіаді у шоломі із цитатою Ліни Костенко, прокоментував це рішення МОК - Олег Гандей, член Національної збірної України на Олімпійських іграх 2026 в дисципліні шорт-трек в етері Еспресо та Slawa.TV
    175переглядів 3Відтворень
  • Заява Федерації біатлону України

    Федерація біатлону України категорично не погоджується з рішенням Міжнародного олімпійського комітету щодо заборони українським спортсменам використовувати елементи екіпірування з написами або символами, присвяченими пам’яті загиблих унаслідок війни росії проти України.

    Ми переконані, що вшанування пам’яті загиблих — це не політична пропаганда, а фундаментальний гуманітарний і моральний жест. Пам’ять про загиблих спортсменів, тренерів, цивільних громадян і захисників України не може і не повинна вважатися «політичною демонстрацією».

    Олімпійський рух завжди декларував відданість цінностям людської гідності, поваги, солідарності та миру. Заборона на прояви пам’яті про жертв війни суперечить цим цінностям і створює небезпечний прецедент, коли гуманність підміняється формальною «нейтральністю».

    Федерація біатлону України вважає неприйнятним ставити знак рівності між політичною агітацією та вшануванням людських життів, які були втрачені внаслідок агресії. Ми закликаємо Міжнародний олімпійський комітет переглянути свій підхід та знайти рішення, яке відповідатиме не лише букві правил, а й духу олімпійських цінностей.

    Українські спортсмени виходять на старт не лише як атлети, а й як представники нації, що щодня втрачає своїх громадян. Право на пам’ять — це право на людяність.
    Заява Федерації біатлону України Федерація біатлону України категорично не погоджується з рішенням Міжнародного олімпійського комітету щодо заборони українським спортсменам використовувати елементи екіпірування з написами або символами, присвяченими пам’яті загиблих унаслідок війни росії проти України. Ми переконані, що вшанування пам’яті загиблих — це не політична пропаганда, а фундаментальний гуманітарний і моральний жест. Пам’ять про загиблих спортсменів, тренерів, цивільних громадян і захисників України не може і не повинна вважатися «політичною демонстрацією». Олімпійський рух завжди декларував відданість цінностям людської гідності, поваги, солідарності та миру. Заборона на прояви пам’яті про жертв війни суперечить цим цінностям і створює небезпечний прецедент, коли гуманність підміняється формальною «нейтральністю». Федерація біатлону України вважає неприйнятним ставити знак рівності між політичною агітацією та вшануванням людських життів, які були втрачені внаслідок агресії. Ми закликаємо Міжнародний олімпійський комітет переглянути свій підхід та знайти рішення, яке відповідатиме не лише букві правил, а й духу олімпійських цінностей. Українські спортсмени виходять на старт не лише як атлети, а й як представники нації, що щодня втрачає своїх громадян. Право на пам’ять — це право на людяність.
    242переглядів 1Відтворень
  • 🏙️ Виїзд з окупації — це свобода та безпека для молоді
    Постійний тиск, ризик примусової мобілізації та пропаганда роблять життя в окупації нестерпним. Повернення на підконтрольну територію — це єдиний шлях до української освіти та стабільного майбутнього.
    У каруселі роз’яснюємо 👉
    - Чому молоді небезпечно залишатися в окупації.
    - Як підготуватися до виїзду та які документи потрібні.
    - Як фахівці Save Ukraine супроводжують на кожному етапі. - На яку підтримку можна розрахувати після приїзду.
    Для консультацій:
    📞 Гаряча лінія: 0 800 33 31 29
    🤖 Telegram-бот: @SaveUkraineOfficial

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🏙️ Виїзд з окупації — це свобода та безпека для молоді Постійний тиск, ризик примусової мобілізації та пропаганда роблять життя в окупації нестерпним. Повернення на підконтрольну територію — це єдиний шлях до української освіти та стабільного майбутнього. У каруселі роз’яснюємо 👉 - Чому молоді небезпечно залишатися в окупації. - Як підготуватися до виїзду та які документи потрібні. - Як фахівці Save Ukraine супроводжують на кожному етапі. - На яку підтримку можна розрахувати після приїзду. Для консультацій: 📞 Гаряча лінія: 0 800 33 31 29 🤖 Telegram-бот: @SaveUkraineOfficial https://t.me/Ukraineaboveallelse
    179переглядів
  • #історія #факт
    ОСТАННЯ РОЛЬ ЧАРЛІ ЧАПЛІНА: ВЕЛИКИЙ НІМИЙ У ПОЛОНІ ЗВУКОВОГО СТЕЖЕННЯ.
    Маленький волоцюга з тростиною та в кумедних черевиках навчив світ сміятися, коли той задихався від воєн та криз. Проте, поки мільйони аплодували екранному образу Чарлі Чапліна, у темних кабінетах ФБР роками писався зовсім інший сценарій. Для Едгара Гувера, всесильного очільника американських спецслужб, Чаплін не був генієм кіно — він був «небезпечним чужинцем», чий вплив на маси викликав підозру та прихований страх.

    Приватне життя актора перетворилося на об'єкт маніакального стеження. Досьє на Чапліна, що з часом розрослося до двох тисяч сторінок, містило не лише записи про його політичні симпатії, а й найдрібніші деталі його особистих зустрічей, телефонних розмов та фінансових транзакцій. Кожна його поїздка за кордон розглядалася як потенційний візит до ворожого табору, а кожен фільм — як зашифрована пропаганда. 🎥

    Інтелектуальна іронія ситуації полягала в тому, що людина, яка прославилася в епоху німого кіно, опинилася в пастці «звукового» стеження. ФБР намагалося знайти компромат у його приватних висловлюваннях, чекаючи на один невірний звук. Чаплін відчував цей тиск — він бачив тіні за своєю спиною в ресторанах і чув клацання в слухавці телефону. Це була атмосфера постійної тривоги, яка різко контрастувала з його сонячним образом на екрані.
    Розв’язка цього реального політичного трилера настала у 1952 році. Коли Чаплін вирушив до Лондона на прем’єру свого фільму «Вогні рампи», влада США анулювала його візу. Людина, яка створила Голлівуд таким, яким ми його знаємо, була вигнана з країни без права повернення. Його «остання роль» у Штатах була зіграна за лаштунками — роль вигнанця, чия вірність була піддана сумніву лише через те, що його гумор виявився гострішим за політичні догми. Своє життя він закінчив у Швейцарії, залишивши по собі тисячі сторінок таємних звітів, які сьогодні читаються як свідчення того, наскільки вразливим може бути геній перед лицем державної машини. 🕵️‍♂️📜
    #історія #факт ОСТАННЯ РОЛЬ ЧАРЛІ ЧАПЛІНА: ВЕЛИКИЙ НІМИЙ У ПОЛОНІ ЗВУКОВОГО СТЕЖЕННЯ. Маленький волоцюга з тростиною та в кумедних черевиках навчив світ сміятися, коли той задихався від воєн та криз. Проте, поки мільйони аплодували екранному образу Чарлі Чапліна, у темних кабінетах ФБР роками писався зовсім інший сценарій. Для Едгара Гувера, всесильного очільника американських спецслужб, Чаплін не був генієм кіно — він був «небезпечним чужинцем», чий вплив на маси викликав підозру та прихований страх. Приватне життя актора перетворилося на об'єкт маніакального стеження. Досьє на Чапліна, що з часом розрослося до двох тисяч сторінок, містило не лише записи про його політичні симпатії, а й найдрібніші деталі його особистих зустрічей, телефонних розмов та фінансових транзакцій. Кожна його поїздка за кордон розглядалася як потенційний візит до ворожого табору, а кожен фільм — як зашифрована пропаганда. 🎥 Інтелектуальна іронія ситуації полягала в тому, що людина, яка прославилася в епоху німого кіно, опинилася в пастці «звукового» стеження. ФБР намагалося знайти компромат у його приватних висловлюваннях, чекаючи на один невірний звук. Чаплін відчував цей тиск — він бачив тіні за своєю спиною в ресторанах і чув клацання в слухавці телефону. Це була атмосфера постійної тривоги, яка різко контрастувала з його сонячним образом на екрані. Розв’язка цього реального політичного трилера настала у 1952 році. Коли Чаплін вирушив до Лондона на прем’єру свого фільму «Вогні рампи», влада США анулювала його візу. Людина, яка створила Голлівуд таким, яким ми його знаємо, була вигнана з країни без права повернення. Його «остання роль» у Штатах була зіграна за лаштунками — роль вигнанця, чия вірність була піддана сумніву лише через те, що його гумор виявився гострішим за політичні догми. Своє життя він закінчив у Швейцарії, залишивши по собі тисячі сторінок таємних звітів, які сьогодні читаються як свідчення того, наскільки вразливим може бути геній перед лицем державної машини. 🕵️‍♂️📜
    Like
    1
    428переглядів
  • Чому захоплення решти Донецької області так важливо для путіна? NYT відповідає на це питання з ідеологічної точки зору.
    ▪️З моменту вторгнення рф в Україну в 2014 році Донецьк відіграє центральну роль у спробах москви відокремити та анексувати регіон, який росія зображує як історично російський.
    ▪️москва побудувала значну частину своєї державної пропаганди навколо ідеї порятунку населення Донецької та Луганської областей, які разом називаються Донбасом. В разі якщо Україна утримає велику частину Донеччини, путлєр може зіткнутися з негативною реакцією провійськових націоналістичних елементів своєї бази.
    ▪️Частина Донецької області, яку Україна все ще утримує, має символічне значення. До неї входить Слов'янськ — місто, де в 2014 році москва розпочала так зване проросійське «сепаратистське» повстання. Неспроможність Москви захопити місто, яке російська пропаганда зображує як колиску «російської весни», після 12 років спроб може посилити критику з боку провійськових націоналістів. Також захоплення саме всієї Донеччини, а не будь-якого іншого регіону, дасть змогу закомплексованому КГБшнику сформувати наратив про перемогу.
    ▪️Більше того, путін розуміє, що будь-яке рішення Києва про передачу території буде особливо суперечливим в Україні, де народ гинув за неї вже як 12 років.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Чому захоплення решти Донецької області так важливо для путіна? NYT відповідає на це питання з ідеологічної точки зору. ▪️З моменту вторгнення рф в Україну в 2014 році Донецьк відіграє центральну роль у спробах москви відокремити та анексувати регіон, який росія зображує як історично російський. ▪️москва побудувала значну частину своєї державної пропаганди навколо ідеї порятунку населення Донецької та Луганської областей, які разом називаються Донбасом. В разі якщо Україна утримає велику частину Донеччини, путлєр може зіткнутися з негативною реакцією провійськових націоналістичних елементів своєї бази. ▪️Частина Донецької області, яку Україна все ще утримує, має символічне значення. До неї входить Слов'янськ — місто, де в 2014 році москва розпочала так зване проросійське «сепаратистське» повстання. Неспроможність Москви захопити місто, яке російська пропаганда зображує як колиску «російської весни», після 12 років спроб може посилити критику з боку провійськових націоналістів. Також захоплення саме всієї Донеччини, а не будь-якого іншого регіону, дасть змогу закомплексованому КГБшнику сформувати наратив про перемогу. ▪️Більше того, путін розуміє, що будь-яке рішення Києва про передачу території буде особливо суперечливим в Україні, де народ гинув за неї вже як 12 років. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    95переглядів
  • Трошки довгочит.
    Редакції дуже доставило епічне бомболєйо кацапської z-спільноти, яке спричинили слова нового Міністра оборони України про те, що потрібно щомісячно анігільовувати 50К пігдогів.
    Там, нагадаємо, Михайло Федоров заявив, що одним зі стратегічних завдань в середньостроковій перспективі він вважає збільшення (саме збільшення) числа безповоротних під@рських втрат до цього, болючого для нашого ворога, показника. І тут на болотах почалась натуральна істеріка. Хрюкали всі – від звичайних z-свінокорів до конюшні закордонних справ. Як так! Обурювалися терористи. Єто жє не гуманно! Але, як казав класик – ми в крові будемо топити всі намагання посягнути на гуманізм. І, якщо така задача поставлена, то вона обов’язково буде послідовно реалізована на полі бою, що б кількість відео з останнім поглядом різноманітних Івашек і Максімок збільшувалась в геометричній прогресії. Тим паче, що дронів різноманітних на поточний рік планується виготовити в пару разів більше ніж в 2025-му.
    Але, при всьому своєму обуренні, ворожі пропогандони забувають про одну деталь. Наш Міністр заявив, що цифру забаранених під@рів потрібно саме збільшити з поточних, на даний момент, показників. А поточні показники, нагадаємо, зараз складають приблизно 35К безповоротних під@рів щомісячно, левова частина яких, перетворюється на є-бали, власне, за допомогою дронів. І ця цифра також неодноразово була озвучена публічно не менш офіційними ніж теперішній Міністр оборони особами. І чогось раніше такої ізжоги ні в кого з цих «говорящіх голов» ця цифра не викликала. А це, нагадаємо, в 2,5 рази більше ніж радянський союз втратив за десять років війни в Афганістані, під час виконання «інтернаціонального долга». Не зрозуміло, перед ким цей «долг» був, але то таке. 10 років Афганістану – 2 тижні, «ідущєй строго по плану ЕсВеО».
    Тобто роспропаганда норм відносилась до втрат власних гівновітязєй в кількості 35К, а ось на цифрі 50К іх відчутно попаяло. При тому, що офіційні вуса главпідара взагалі повідомили, що по втратам «второй армії міра» - це до тамтешнього міністерства агресії, а там, нагадаємо, останнє офіційне оновлення інформації по цій чутливій темі датується ще вереснем 2022-го. І поточна офіційна кількість втрат, на разі складає трохи більше 5,5К. «Ви всьо врьотє» одним словом.
    Так якщо і втрат немає, то чого ж їх всіх так затроїло? Всіх – від заштатних воєнкорів до головних спікерів тамтешньої конюшні по закордонним справам.
    Можливо, що саме ці додаткові ліквідовані 15К і будуть тим самим фактором, який виб’є з рук під@рів цей м’ясний козир і це довге, монотонне і криваве просачування нарешті остаточно загальмує. Подивимось. Але істерика з цього приводу на болотах здійнялась неабияка. Що не може не радувати.
    UPD: Тим часом, в базі ТГ-каналу Горюшко вже майже 180К записів. Цей ресурс, нагадаємо, веде облік забаранених під@рів виключно по відкритим джерелам (епітафії, некрологи, цвинтарі). І це виключно кацапи. Без врахування окупованих територій. Приріст за останні 11 місяців - 80К!
    Реєстр бердянців, які загинули за хуйзнаєшо в лавах «второй армії міра», на жаль, також поповнюється.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Трошки довгочит. Редакції дуже доставило епічне бомболєйо кацапської z-спільноти, яке спричинили слова нового Міністра оборони України про те, що потрібно щомісячно анігільовувати 50К пігдогів. Там, нагадаємо, Михайло Федоров заявив, що одним зі стратегічних завдань в середньостроковій перспективі він вважає збільшення (саме збільшення) числа безповоротних під@рських втрат до цього, болючого для нашого ворога, показника. І тут на болотах почалась натуральна істеріка. Хрюкали всі – від звичайних z-свінокорів до конюшні закордонних справ. Як так! Обурювалися терористи. Єто жє не гуманно! Але, як казав класик – ми в крові будемо топити всі намагання посягнути на гуманізм. І, якщо така задача поставлена, то вона обов’язково буде послідовно реалізована на полі бою, що б кількість відео з останнім поглядом різноманітних Івашек і Максімок збільшувалась в геометричній прогресії. Тим паче, що дронів різноманітних на поточний рік планується виготовити в пару разів більше ніж в 2025-му. Але, при всьому своєму обуренні, ворожі пропогандони забувають про одну деталь. Наш Міністр заявив, що цифру забаранених під@рів потрібно саме збільшити з поточних, на даний момент, показників. А поточні показники, нагадаємо, зараз складають приблизно 35К безповоротних під@рів щомісячно, левова частина яких, перетворюється на є-бали, власне, за допомогою дронів. І ця цифра також неодноразово була озвучена публічно не менш офіційними ніж теперішній Міністр оборони особами. І чогось раніше такої ізжоги ні в кого з цих «говорящіх голов» ця цифра не викликала. А це, нагадаємо, в 2,5 рази більше ніж радянський союз втратив за десять років війни в Афганістані, під час виконання «інтернаціонального долга». Не зрозуміло, перед ким цей «долг» був, але то таке. 10 років Афганістану – 2 тижні, «ідущєй строго по плану ЕсВеО». Тобто роспропаганда норм відносилась до втрат власних гівновітязєй в кількості 35К, а ось на цифрі 50К іх відчутно попаяло. При тому, що офіційні вуса главпідара взагалі повідомили, що по втратам «второй армії міра» - це до тамтешнього міністерства агресії, а там, нагадаємо, останнє офіційне оновлення інформації по цій чутливій темі датується ще вереснем 2022-го. І поточна офіційна кількість втрат, на разі складає трохи більше 5,5К. «Ви всьо врьотє» одним словом. Так якщо і втрат немає, то чого ж їх всіх так затроїло? Всіх – від заштатних воєнкорів до головних спікерів тамтешньої конюшні по закордонним справам. Можливо, що саме ці додаткові ліквідовані 15К і будуть тим самим фактором, який виб’є з рук під@рів цей м’ясний козир і це довге, монотонне і криваве просачування нарешті остаточно загальмує. Подивимось. Але істерика з цього приводу на болотах здійнялась неабияка. Що не може не радувати. UPD: Тим часом, в базі ТГ-каналу Горюшко вже майже 180К записів. Цей ресурс, нагадаємо, веде облік забаранених під@рів виключно по відкритим джерелам (епітафії, некрологи, цвинтарі). І це виключно кацапи. Без врахування окупованих територій. Приріст за останні 11 місяців - 80К! Реєстр бердянців, які загинули за хуйзнаєшо в лавах «второй армії міра», на жаль, також поповнюється. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    354переглядів
Більше результатів