• ФОТО 1
    ⚡️ Внаслідок авіакатастрофи 31 березня загинув генерал-лейтенант рф Отрощенко, – рашаЗМІ.
    У катастрофі Ан-26 загалом загинуло 29 рашистів, серед яких 6 офіцерів штабу Північного флоту та генерал.
    ФОТО 2
    Французьке видання RFI стверджує, що внаслідок «лівійських» операцій України був ліквідований генерал-майор російського ГРУ Аверьянов
    ▪️В ході кампанії зі зменшення економічних спроможностей рф, українські військові завдали удару по двох російських суднах, що належать до «тіньової флотилії». На борту російського танкера перебував дуже високопоставлений російський чиновник. Він, ймовірно, загинув.
    ▪️За даними лівійських джерел, на борту танкера «Кенділ» дійсно перебувало близько десяти високопоставлених співробітників російської розвідки, переодягнених у моряків.
    ▪️В результаті удару двоє людей загинули, а семеро отримали поранення. За даними видання загинув генерал Андрій Аверянов, високопоставлений представник російської розвідки.
    ▪️Цей генерал був одним із фаворитів на посаду керівника «Вагнера», що перетворився на «Африканський корпус». Він дуже добре знав Африку. Він здійснив там кілька поїздок. Зокрема, він побував у Бенгазі, на сході Лівії, де зустрівся з маршалом Халіфою Хафтаром.
    ▪️Це важкий удар для рф, де ця інформація не поширюється. москва, дійсно, ніколи офіційно не підтверджувала цю смерть. Вона її й не заперечувала.
    ▪️москва пообіцяла рішучу відповідь на цю операцію. Менш ніж через тиждень, 23 грудня, генерал Мохаммед аль-Хаддад, начальник штабу армії на заході Лівії та найвища військова особа в Тріполі, загинув у Туреччині. Його літак розбився після вибуху на борту через кілька хвилин після зльоту з Анкари. Його супроводжували радник Мохамед Діаб, начальник штабу сухопутних військ, генерал-лейтенант аль-Фітурі Грібель, директор служби військової індустріалізації, та бригадний генерал Махмуд аль-Катаві. Загалом загинуло семеро осіб, пов'язаних із армією західної Лівії.
    ▪️Лівійські джерела видання глибоко переконані, що це є відповіддю рф на атаку на корабель «Кенділ». Після аналізу двох «чорних скриньок» офіційних заяв зроблено не було. Висновки розслідування, розпочатого після інциденту, не були оприлюднені лівійським прокурором.
    ▪️Інший інцидент, що стався 19 березня, викликає запитання в Тріполі: Національна лівийська нафтова і газова компанія (NOC) оголосила про часткове призупинення видобутку на нафтовому родовищі Аль-Шарара, одному з найбільших у Лівії, через велику пожежу, що охопила трубопровід, який транспортує нафту до нафтопереробного заводу в Зауїї.
    ▪️Через тиждень Міністерство внутрішніх справ Лівії в Тріполі оприлюднило результати розслідування, проведеного ним у зв’язку з цим «актом саботажу». На місці події було знайдено російські боєприпаси. Згідно з повідомленням та фотографіями, опублікованими на сторінці міністерства у Facebook, розслідування дозволило вилучити нерозірваний снаряд російського виробництва типу М-62 вагою близько 250 кг, а також уламки вибухнулої ракети калібру 130. Їх було розміщено на траєкторії нафтопроводу.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ФОТО 1 ⚡️ Внаслідок авіакатастрофи 31 березня загинув генерал-лейтенант рф Отрощенко, – рашаЗМІ. У катастрофі Ан-26 загалом загинуло 29 рашистів, серед яких 6 офіцерів штабу Північного флоту та генерал. ФОТО 2 Французьке видання RFI стверджує, що внаслідок «лівійських» операцій України був ліквідований генерал-майор російського ГРУ Аверьянов ▪️В ході кампанії зі зменшення економічних спроможностей рф, українські військові завдали удару по двох російських суднах, що належать до «тіньової флотилії». На борту російського танкера перебував дуже високопоставлений російський чиновник. Він, ймовірно, загинув. ▪️За даними лівійських джерел, на борту танкера «Кенділ» дійсно перебувало близько десяти високопоставлених співробітників російської розвідки, переодягнених у моряків. ▪️В результаті удару двоє людей загинули, а семеро отримали поранення. За даними видання загинув генерал Андрій Аверянов, високопоставлений представник російської розвідки. ▪️Цей генерал був одним із фаворитів на посаду керівника «Вагнера», що перетворився на «Африканський корпус». Він дуже добре знав Африку. Він здійснив там кілька поїздок. Зокрема, він побував у Бенгазі, на сході Лівії, де зустрівся з маршалом Халіфою Хафтаром. ▪️Це важкий удар для рф, де ця інформація не поширюється. москва, дійсно, ніколи офіційно не підтверджувала цю смерть. Вона її й не заперечувала. ▪️москва пообіцяла рішучу відповідь на цю операцію. Менш ніж через тиждень, 23 грудня, генерал Мохаммед аль-Хаддад, начальник штабу армії на заході Лівії та найвища військова особа в Тріполі, загинув у Туреччині. Його літак розбився після вибуху на борту через кілька хвилин після зльоту з Анкари. Його супроводжували радник Мохамед Діаб, начальник штабу сухопутних військ, генерал-лейтенант аль-Фітурі Грібель, директор служби військової індустріалізації, та бригадний генерал Махмуд аль-Катаві. Загалом загинуло семеро осіб, пов'язаних із армією західної Лівії. ▪️Лівійські джерела видання глибоко переконані, що це є відповіддю рф на атаку на корабель «Кенділ». Після аналізу двох «чорних скриньок» офіційних заяв зроблено не було. Висновки розслідування, розпочатого після інциденту, не були оприлюднені лівійським прокурором. ▪️Інший інцидент, що стався 19 березня, викликає запитання в Тріполі: Національна лівийська нафтова і газова компанія (NOC) оголосила про часткове призупинення видобутку на нафтовому родовищі Аль-Шарара, одному з найбільших у Лівії, через велику пожежу, що охопила трубопровід, який транспортує нафту до нафтопереробного заводу в Зауїї. ▪️Через тиждень Міністерство внутрішніх справ Лівії в Тріполі оприлюднило результати розслідування, проведеного ним у зв’язку з цим «актом саботажу». На місці події було знайдено російські боєприпаси. Згідно з повідомленням та фотографіями, опублікованими на сторінці міністерства у Facebook, розслідування дозволило вилучити нерозірваний снаряд російського виробництва типу М-62 вагою близько 250 кг, а також уламки вибухнулої ракети калібру 130. Їх було розміщено на траєкторії нафтопроводу. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    379переглядів
  • #історія #події
    Boeing 747: Як «Небесний кит» навчив світ літати по-великому ✈️
    9 лютого 1969 року авіація перестала бути розвагою для обраних багатіїв. У небо вперше піднявся Boeing 747 — літак, який за свої габарити отримав прізвисько «Jumbo Jet». Це була справжня авантюра, яка ледь не обернулася банкрутством для корпорації, але зрештою змінила людську цивілізацію. 🌍

    Ставка на зеро

    У середині 60-х багато хто вважав, що майбутнє за надзвуковими літаками (як Concorde). Президент компанії Pan Am Хуан Тріпп замовив у Boeing гігантський літак, щоб перевозити сотні людей одночасно і таким чином знизити вартість квитка. Інженерам дали неймовірно короткі терміни — 28 місяців. Робота була настільки інтенсивною, що групу розробників прозвали «The Incredibles» (Неймовірні). 🛠️

    Технологічний шок

    Boeing 747 був настільки великим, що для його будівництва довелося звести найбільшу за об’ємом будівлю у світі (завод в Еверетті).
    Дві палуби: Знаменитий «горб» на фюзеляжі з'явився тому, що кабіну пілотів винесли наверх. Це планувалося для легшої конвертації пасажирського літака у вантажний (через ніс), якщо пасажирські перевезення раптом стануть неактуальними.
    Потужність: Він був у 2,5 раза більшим за тодішній флагман Boeing 707. Кількість деталей вимірювалася мільйонами, а довжина польоту першого рейсу склала 75 хвилин під управлінням пілотів Джека Водделла та Браяна Вайгла. 👨‍✈️

    Демократизація неба

    Саме завдяки «Сімсот сорок сьомому» авіаквитки стали дешевшими. Літак міг вмістити від 360 до 500+ пасажирів, що зробило міжнародні подорожі масовим явищем. Це була епоха розкоші: на верхній палубі перших літаків розташовувалися бари та зони відпочинку, де пасажири могли пити коктейлі, поки гігант спокійно долав океан. 🍸

    Boeing 747 залишався «Королем неба» понад 35 років, аж до появи Airbus A380. Але навіть зараз, коли він поступово йде на «пенсію», цей силует з горбом залишається найбільш впізнаваним символом авіаційної величі. 👑
    #історія #події Boeing 747: Як «Небесний кит» навчив світ літати по-великому ✈️ 9 лютого 1969 року авіація перестала бути розвагою для обраних багатіїв. У небо вперше піднявся Boeing 747 — літак, який за свої габарити отримав прізвисько «Jumbo Jet». Це була справжня авантюра, яка ледь не обернулася банкрутством для корпорації, але зрештою змінила людську цивілізацію. 🌍 Ставка на зеро У середині 60-х багато хто вважав, що майбутнє за надзвуковими літаками (як Concorde). Президент компанії Pan Am Хуан Тріпп замовив у Boeing гігантський літак, щоб перевозити сотні людей одночасно і таким чином знизити вартість квитка. Інженерам дали неймовірно короткі терміни — 28 місяців. Робота була настільки інтенсивною, що групу розробників прозвали «The Incredibles» (Неймовірні). 🛠️ Технологічний шок Boeing 747 був настільки великим, що для його будівництва довелося звести найбільшу за об’ємом будівлю у світі (завод в Еверетті). Дві палуби: Знаменитий «горб» на фюзеляжі з'явився тому, що кабіну пілотів винесли наверх. Це планувалося для легшої конвертації пасажирського літака у вантажний (через ніс), якщо пасажирські перевезення раптом стануть неактуальними. Потужність: Він був у 2,5 раза більшим за тодішній флагман Boeing 707. Кількість деталей вимірювалася мільйонами, а довжина польоту першого рейсу склала 75 хвилин під управлінням пілотів Джека Водделла та Браяна Вайгла. 👨‍✈️ Демократизація неба Саме завдяки «Сімсот сорок сьомому» авіаквитки стали дешевшими. Літак міг вмістити від 360 до 500+ пасажирів, що зробило міжнародні подорожі масовим явищем. Це була епоха розкоші: на верхній палубі перших літаків розташовувалися бари та зони відпочинку, де пасажири могли пити коктейлі, поки гігант спокійно долав океан. 🍸 Boeing 747 залишався «Королем неба» понад 35 років, аж до появи Airbus A380. Але навіть зараз, коли він поступово йде на «пенсію», цей силует з горбом залишається найбільш впізнаваним символом авіаційної величі. 👑
    1
    615переглядів
  • Як і очікувалося, балістична ракета вагою 11 тонн і вартістю купу мільярдів євро США, запущена з ерефії увійшла в стратосферу. Спеціальна Військова Комісія НАТО визначила траекторію найбільшої в світі ракети….
    Курс на Перемишляни.
    Коли вона вальнула по кльозеті кума Петра, Гафія саме смажила на пательні яйця.
    - Ти, драню старий їден, шляк би тебе ясний трафив, аби тобі пірʼя в роті виросло, пси би тобі писки лизали, щоб тебе підняло і тріпнуло, щоб ти скис, най тебе качка копне, щоб ти здох - сердито крикнула жінка, з несподіванки кинувши на підлогу розпечену пательню з олією - хіба я тобі не казала вчора: викинь ту горохову зупу свині, а ти ся запер, то тепер маєш бабо пляцок, я за тобою кльозет мити не буду, як же ти мені надоїв….
    Як і очікувалося, балістична ракета вагою 11 тонн і вартістю купу мільярдів євро США, запущена з ерефії увійшла в стратосферу. Спеціальна Військова Комісія НАТО визначила траекторію найбільшої в світі ракети…. Курс на Перемишляни. Коли вона вальнула по кльозеті кума Петра, Гафія саме смажила на пательні яйця. - Ти, драню старий їден, шляк би тебе ясний трафив, аби тобі пірʼя в роті виросло, пси би тобі писки лизали, щоб тебе підняло і тріпнуло, щоб ти скис, най тебе качка копне, щоб ти здох - сердито крикнула жінка, з несподіванки кинувши на підлогу розпечену пательню з олією - хіба я тобі не казала вчора: викинь ту горохову зупу свині, а ти ся запер, то тепер маєш бабо пляцок, я за тобою кльозет мити не буду, як же ти мені надоїв….
    356переглядів
  • ПОЛОТНИЩЕ СВОБОДИ

    Вкраїнський стяг – полотнище свободи,
    Його шматують, топчуть вороги,
    Ці кольори не змиють жодні во́ди,
    Бо в ньому сила до життя жаги.

    Він майорить і буде майоріти,
    Тріпоче всюди й за́вжди на вітру,
    Він гріє, грів і буде далі гріти
    Надію на свободу золоту́.

    Наш стяг дратує вбивців-окупантів,
    Він зброєю вже став для ворогів,
    Немилий він для всіх колаборантів,
    То й мріють, щоби стяг наш спопелів.

    Він у боях з героями усюди,
    Для кожного він – зброя й оберіг,
    Вкраїнський прапор був і за́вжди буде,
    І шлях до ПЕРЕМОГИ з ним проліг.

    На ньому плями крові виступають,
    Його, як нас, душа за все болить,
    Його рашисти всюди спопеляють,
    Та він й Вкраїна будуть вічно жить.

    Простягнеться, як доленька народу,
    Тепло́м зігріє вся його блакить,
    Нам ПЕРЕМОГУ Бог дасть в нагороду
    Й колоссям поле знов позолоти́ть.

    Вкраїна, герб, і стяг, і гімн – єдині,
    І нація вкраїнська, і земля,
    Вкраїнська пісня, наче птаха лине,
    І наша мова чується здаля.

    Полотнище свободи, наче доля,
    Його не знищить клята ця війна,
    Бо з гербу виринає слово ВОЛЯ,
    Навіки щезне ворог-сатана.

    23.08.2022 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ID: 957338
    ПОЛОТНИЩЕ СВОБОДИ Вкраїнський стяг – полотнище свободи, Його шматують, топчуть вороги, Ці кольори не змиють жодні во́ди, Бо в ньому сила до життя жаги. Він майорить і буде майоріти, Тріпоче всюди й за́вжди на вітру, Він гріє, грів і буде далі гріти Надію на свободу золоту́. Наш стяг дратує вбивців-окупантів, Він зброєю вже став для ворогів, Немилий він для всіх колаборантів, То й мріють, щоби стяг наш спопелів. Він у боях з героями усюди, Для кожного він – зброя й оберіг, Вкраїнський прапор був і за́вжди буде, І шлях до ПЕРЕМОГИ з ним проліг. На ньому плями крові виступають, Його, як нас, душа за все болить, Його рашисти всюди спопеляють, Та він й Вкраїна будуть вічно жить. Простягнеться, як доленька народу, Тепло́м зігріє вся його блакить, Нам ПЕРЕМОГУ Бог дасть в нагороду Й колоссям поле знов позолоти́ть. Вкраїна, герб, і стяг, і гімн – єдині, І нація вкраїнська, і земля, Вкраїнська пісня, наче птаха лине, І наша мова чується здаля. Полотнище свободи, наче доля, Його не знищить клята ця війна, Бо з гербу виринає слово ВОЛЯ, Навіки щезне ворог-сатана. 23.08.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 957338
    383переглядів
  • МОЛИТВА Й МАМИНА ЛЮБОВ

    Яка доба, а звісточки немає,
    Нема дзвінка… до цьо́го ж за́вжди був…
    А мама на ту звісточку чекає –
    Це з перших днів війни́ синок збагнув.

    Нема дзвінка, думки́ взяли́ся роєм.
    Що трапилось? Чому́ набрать не зміг?
    Чи може знову бій іде за боєм?
    А може?... Ні!!! Синочок не поліг!

    Ідуть думки́, неначе поторо́чі,
    Та їх жене́ матуся навсібіч.
    Такі страшні в чеканні дні і ночі…
    Нема дзвінка… нема. У чо́му ж річ?

    В руках стареньку вервичку тримає,
    Благає Бога, сина щоб вберіг,
    Молитву без упину промовляє,
    І ко́си вже біліють, наче сніг.

    Тріпоче серце, наче пта́ха в гру́дях,
    Думки́, моли́тви, син… і ця війна.
    Ракети, танки… міни рвуться всюди,
    Вже пекло скрізь. Воює сатана.

    Стоїть робота, зовсім не бере́ться,
    Що ві́зьме в ру́ки – падає із них,
    Бо ірод ще ніяк не схаменеться.
    Й чо́му ж бо телефон давно затих?

    Присіла ненька, телефон тримає,
    Його із рук вона не випуска,
    Бо звістку від синочка все чекає,
    Найгіршого в думках не допуска.

    Уже опівніч, а в думках молитва,
    І знову сльози, і думки́, і син…
    Невже і зараз в них запекла битва?
    І сльози знов, гіркіші, ніж полин.

    Ридає, плаче… плаче і голо́сить,
    І вервицю в руках вона трима,
    Моли́тви мо́лить, Господа все про́сить,
    А звісточки від сина все нема.

    Над ранок вже й на сон чому́сь склонило,
    Так, си́дячи, й здрімалася вона,
    Та закололо серце і занило…
    Що ж ро́бить ця проклятая війна?

    Вже й сон минув, думки пливуть, як хмари,
    І вервичка в руках, і телефон…
    За що нам куштувать цієї кари?
    А може син потрапив у полон?

    Вже взя́ла свічку Стрітенську у ру́ки
    І приступила знов до молито́в.
    Душа болить, нестерпні тії му́ки…
    Страшні думки́, у жилах стине кров.

    Яка доба, а звісточки немає…
    «Всевишній, їх щитом усіх закрий…», –
    І день і ніч все Господа благає,
    Аж тут СМС: «МАТУСЮ, Я ЖИВИЙ!».

    І знов молитва. Дякує в ній Богу,
    Що син живий, що звісточка прийшла.
    Вимолює ЖИТТЯ всім й ПЕРЕМОГУ.
    Та й знову сили в со́бі віднайшла.

    Аж сльо́зи градом, а тоді – й рікою,
    Очам не вірить і читає знов…
    Нічо́го тут не вдіяти з собою –
    Така вона, матусина любов.

    03.05.2022 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ID: 946924
    МОЛИТВА Й МАМИНА ЛЮБОВ Яка доба, а звісточки немає, Нема дзвінка… до цьо́го ж за́вжди був… А мама на ту звісточку чекає – Це з перших днів війни́ синок збагнув. Нема дзвінка, думки́ взяли́ся роєм. Що трапилось? Чому́ набрать не зміг? Чи може знову бій іде за боєм? А може?... Ні!!! Синочок не поліг! Ідуть думки́, неначе поторо́чі, Та їх жене́ матуся навсібіч. Такі страшні в чеканні дні і ночі… Нема дзвінка… нема. У чо́му ж річ? В руках стареньку вервичку тримає, Благає Бога, сина щоб вберіг, Молитву без упину промовляє, І ко́си вже біліють, наче сніг. Тріпоче серце, наче пта́ха в гру́дях, Думки́, моли́тви, син… і ця війна. Ракети, танки… міни рвуться всюди, Вже пекло скрізь. Воює сатана. Стоїть робота, зовсім не бере́ться, Що ві́зьме в ру́ки – падає із них, Бо ірод ще ніяк не схаменеться. Й чо́му ж бо телефон давно затих? Присіла ненька, телефон тримає, Його із рук вона не випуска, Бо звістку від синочка все чекає, Найгіршого в думках не допуска. Уже опівніч, а в думках молитва, І знову сльози, і думки́, і син… Невже і зараз в них запекла битва? І сльози знов, гіркіші, ніж полин. Ридає, плаче… плаче і голо́сить, І вервицю в руках вона трима, Моли́тви мо́лить, Господа все про́сить, А звісточки від сина все нема. Над ранок вже й на сон чому́сь склонило, Так, си́дячи, й здрімалася вона, Та закололо серце і занило… Що ж ро́бить ця проклятая війна? Вже й сон минув, думки пливуть, як хмари, І вервичка в руках, і телефон… За що нам куштувать цієї кари? А може син потрапив у полон? Вже взя́ла свічку Стрітенську у ру́ки І приступила знов до молито́в. Душа болить, нестерпні тії му́ки… Страшні думки́, у жилах стине кров. Яка доба, а звісточки немає… «Всевишній, їх щитом усіх закрий…», – І день і ніч все Господа благає, Аж тут СМС: «МАТУСЮ, Я ЖИВИЙ!». І знов молитва. Дякує в ній Богу, Що син живий, що звісточка прийшла. Вимолює ЖИТТЯ всім й ПЕРЕМОГУ. Та й знову сили в со́бі віднайшла. Аж сльо́зи градом, а тоді – й рікою, Очам не вірить і читає знов… Нічо́го тут не вдіяти з собою – Така вона, матусина любов. 03.05.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 946924
    470переглядів
  • #поезія
    ОСІННЯ НАСТАЛЬГІЯ

    Лице умила Осінь в чистих росах,
    Іде на неквапли́вий променад —
    Вели́чна, чарівна, золотокоса,
    У сяйві ди́вному святих принад.

    В шарлáтний, кармази́новий багрянець
    Вмочила пензлик — пише свій портрет
    Усьому світу — він її обранець.
    Промóклий день закутавсь в теплий плед...

    Душа немов гітара — хоч здалека,
    Журли́во вже на фібрах виграє....
    Крильми уся тріпоче, мов лелека,
    У листопадне царство йде своє.

    Що вдієш? Споконвіку так ведеться:
    Штампує Небо Олені печать
    На відпочинок. Настальгічні серця
    Мотиви жалісні уже звучать.


    Люба Курганська
    #поезія ОСІННЯ НАСТАЛЬГІЯ Лице умила Осінь в чистих росах, Іде на неквапли́вий променад — Вели́чна, чарівна, золотокоса, У сяйві ди́вному святих принад. В шарлáтний, кармази́новий багрянець Вмочила пензлик — пише свій портрет Усьому світу — він її обранець. Промóклий день закутавсь в теплий плед... Душа немов гітара — хоч здалека, Журли́во вже на фібрах виграє.... Крильми уся тріпоче, мов лелека, У листопадне царство йде своє. Що вдієш? Споконвіку так ведеться: Штампує Небо Олені печать На відпочинок. Настальгічні серця Мотиви жалісні уже звучать. Люба Курганська
    1
    863переглядів
  • #поезія
    Біля мого дому бродить тихо осінь.
    Гонорова панна.
    Вже не молода...
    Човгає ногами. Чи, мені здалося?
    Може ,то так треба?
    То така хода...
    Шарудить листками.ГІлками тріпоче.
    Зранена дощами.
    Зраджена не раз...
    Брязкає ключами.
    Втримать ще щось хоче.
    А кругом тумани дивляться крізь час.
    Сіються крупинки на волосся й скроні...
    Чи дощі, чи мряка?
    Скоро буде сніг.
    А вона все тулить яблука в долоні,
    І ховає очі, гарні, як горіх.


    Людмила Галінська
    #поезія Біля мого дому бродить тихо осінь. Гонорова панна. Вже не молода... Човгає ногами. Чи, мені здалося? Може ,то так треба? То така хода... Шарудить листками.ГІлками тріпоче. Зранена дощами. Зраджена не раз... Брязкає ключами. Втримать ще щось хоче. А кругом тумани дивляться крізь час. Сіються крупинки на волосся й скроні... Чи дощі, чи мряка? Скоро буде сніг. А вона все тулить яблука в долоні, І ховає очі, гарні, як горіх. Людмила Галінська
    1
    691переглядів
  • – Який зараз день?
    – Найбуденніший. Осінь…
    – А може, ми радості в неї попросим?
    – Ти що? Холодає, калюжі і мряка!
    Гадаю, що радість із цього ніяка.
    – Та ні! Подивися: за хмаркою сонце!
    І котик муркоче про щось на віконці,
    Красиві листочки тріпочуть на вітрі,
    А ще – павутинка літає в повітрі!
    Яким буде день – це від тебе залежить.
    Навчись чаклувати його, як належить!
    Вікторія Чорній
    – Який зараз день? – Найбуденніший. Осінь… – А може, ми радості в неї попросим? – Ти що? Холодає, калюжі і мряка! Гадаю, що радість із цього ніяка. – Та ні! Подивися: за хмаркою сонце! І котик муркоче про щось на віконці, Красиві листочки тріпочуть на вітрі, А ще – павутинка літає в повітрі! Яким буде день – це від тебе залежить. Навчись чаклувати його, як належить! Вікторія Чорній
    341переглядів
  • Швейцарія вкотре змінює дизайн своїх купюр🦄 — зараз відбувається конкурс на новий зовнішній вигляд усіх номіналів.

    У мережі поділилися варіантами самої ходової купюри – 1000 франків.

    Так, деякі з них виглядають як тріп під чимось забороненим🌚
    https://www.neuebanknotenserie.ch/?lang=de
    Швейцарія вкотре змінює дизайн своїх купюр🦄 — зараз відбувається конкурс на новий зовнішній вигляд усіх номіналів. У мережі поділилися варіантами самої ходової купюри – 1000 франків. Так, деякі з них виглядають як тріп під чимось забороненим🌚 https://www.neuebanknotenserie.ch/?lang=de
    2
    609переглядів 1 Поширень
  • #книжковий_відгук #Лана_читає

    “Ігри спадкоємців. Спадок Готорна” Дженніфер Лінн Барнс
    Видавництво ReadBerry
    Друга частина циклу

    Рідкісний момент - я особливо нічого не скажу про сюжет, бо це друга частина, а перша закінчилася нефіговим таким кліфгенгером. Тож в другій герої почухали репи та з посиленим ентузіазмом взялися розгадувати загадки старого Тобіаса Готорна. Паралельно Айворі намагається перемикнути налаштування в режим багатої спадкоємиці та грати за цими правилами, але виходить це дуже помірно. Ну і, звісно, брати Готорни кружляють навколо, переслідуючи свої цілі.

    Авторка закрутила все так, що по ходу читання я будувала безліч теорій і приблизно ніде нічого не вгадала. В одному моменті була близько, але все одно інтрига тут скажена. Ти стрибаєш разом з героями від однієї загадки до іншої, вони стають складнішими логістично, все дуже швидко змінюється, і Айворі вела мене за собою то правильними, то хибними шляхами, і ще спробуй розбери, де який. Текст швидко та непомітно затягує. Навіть попри те, що я читала першу книгу десь рік тому, і певний час ще згадувала, що тут коїться.

    Також у першій частині у нас намалювався любовний трикутник, і тут ці тіпи тріпали мені нерви майже всю книгу. Що один захисник, який дивиться, але нічого не робить, шо другий щось робить, але є у цього “робить” трошки дивний присмак. У цьому плані фінал мене трохи розчарував, але потім я пару днів перетравлювала його в голові, і він в результаті здався цілком собі норм.

    Взагалі ця частина здалася мені трохи масштабнішою, бо в першій був переважно будинок та родина Готорнів, а тут з’являються нові місця на мапі, нові імена в переліку персонажів та нові сімейні драми. Вона ще динамічніша та цікавіша, ніж перша, а фінал такий, що дуууже хочеться вже третю)
    #книжковий_відгук #Лана_читає “Ігри спадкоємців. Спадок Готорна” Дженніфер Лінн Барнс Видавництво ReadBerry Друга частина циклу Рідкісний момент - я особливо нічого не скажу про сюжет, бо це друга частина, а перша закінчилася нефіговим таким кліфгенгером. Тож в другій герої почухали репи та з посиленим ентузіазмом взялися розгадувати загадки старого Тобіаса Готорна. Паралельно Айворі намагається перемикнути налаштування в режим багатої спадкоємиці та грати за цими правилами, але виходить це дуже помірно. Ну і, звісно, брати Готорни кружляють навколо, переслідуючи свої цілі. Авторка закрутила все так, що по ходу читання я будувала безліч теорій і приблизно ніде нічого не вгадала. В одному моменті була близько, але все одно інтрига тут скажена. Ти стрибаєш разом з героями від однієї загадки до іншої, вони стають складнішими логістично, все дуже швидко змінюється, і Айворі вела мене за собою то правильними, то хибними шляхами, і ще спробуй розбери, де який. Текст швидко та непомітно затягує. Навіть попри те, що я читала першу книгу десь рік тому, і певний час ще згадувала, що тут коїться. Також у першій частині у нас намалювався любовний трикутник, і тут ці тіпи тріпали мені нерви майже всю книгу. Що один захисник, який дивиться, але нічого не робить, шо другий щось робить, але є у цього “робить” трошки дивний присмак. У цьому плані фінал мене трохи розчарував, але потім я пару днів перетравлювала його в голові, і він в результаті здався цілком собі норм. Взагалі ця частина здалася мені трохи масштабнішою, бо в першій був переважно будинок та родина Готорнів, а тут з’являються нові місця на мапі, нові імена в переліку персонажів та нові сімейні драми. Вона ще динамічніша та цікавіша, ніж перша, а фінал такий, що дуууже хочеться вже третю)
    972переглядів
Більше результатів