Українська
English
#поезія
ОСІННЯ НАСТАЛЬГІЯ
Лице умила Осінь в чистих росах,
Іде на неквапли́вий променад —
Вели́чна, чарівна, золотокоса,
У сяйві ди́вному святих принад.
В шарлáтний, кармази́новий багрянець
Вмочила пензлик — пише свій портрет
Усьому світу — він її обранець.
Промóклий день закутавсь в теплий плед...
Душа немов гітара — хоч здалека,
Журли́во вже на фібрах виграє....
Крильми уся тріпоче, мов лелека,
У листопадне царство йде своє.
Що вдієш? Споконвіку так ведеться:
Штампує Небо Олені печать
На відпочинок. Настальгічні серця
Мотиви жалісні уже звучать.
Люба Курганська
ОСІННЯ НАСТАЛЬГІЯ
Лице умила Осінь в чистих росах,
Іде на неквапли́вий променад —
Вели́чна, чарівна, золотокоса,
У сяйві ди́вному святих принад.
В шарлáтний, кармази́новий багрянець
Вмочила пензлик — пише свій портрет
Усьому світу — він її обранець.
Промóклий день закутавсь в теплий плед...
Душа немов гітара — хоч здалека,
Журли́во вже на фібрах виграє....
Крильми уся тріпоче, мов лелека,
У листопадне царство йде своє.
Що вдієш? Споконвіку так ведеться:
Штампує Небо Олені печать
На відпочинок. Настальгічні серця
Мотиви жалісні уже звучать.
Люба Курганська
#поезія
ОСІННЯ НАСТАЛЬГІЯ
Лице умила Осінь в чистих росах,
Іде на неквапли́вий променад —
Вели́чна, чарівна, золотокоса,
У сяйві ди́вному святих принад.
В шарлáтний, кармази́новий багрянець
Вмочила пензлик — пише свій портрет
Усьому світу — він її обранець.
Промóклий день закутавсь в теплий плед...
Душа немов гітара — хоч здалека,
Журли́во вже на фібрах виграє....
Крильми уся тріпоче, мов лелека,
У листопадне царство йде своє.
Що вдієш? Споконвіку так ведеться:
Штампує Небо Олені печать
На відпочинок. Настальгічні серця
Мотиви жалісні уже звучать.
Люба Курганська
14views