Підсумки жеребкування 1/2 фіналу Кубка України 🏆 19 березня об 11:00 відбулося жеребкування півфіналів Кубка України 2025/26. 🧫 Під час процедури в Будинку футболу в Києві були визначені дві пари 1/2 фіналу. На цій стадії беруть участь два клуби УПЛ і дві команди Першої ліги. ⚽️ У півфіналах Кубка України зіграють: 🔹 Металіст 1925 Харків – Чернігів 🔹 Буковина Чернівці – Динамо Київ 🔜 Півфінали відбудуться 21–23 квітня, а фінальний матч запланований на 20 травня 2026 року. 📊 Переможець Кубка України 2025/26 отримає путівку до 1-го раунду кваліфікації Ліги Європи 2026/27. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

❗️ Визначено всіх учасників півфіналів Кубка України. Підсумки 1/4 фіналу 🏆 18 березня відбувся завершальний матч 1/4 фіналу Кубка України. Клуб Чернігів удома у серії пенальті обіграв Фенікс-Маріуполь (0:0, пен. 5:4) і вперше вийшов до 1/2 фіналу. 🚨 Команди Першої ліги не змогли зіграти 17 березня через постійну повітряну тривогу, і поєдинок було перенесено на 18 березня. ⚽️ Після 90 хвилин без голів команди виконали серію пенальті, де більше пощастило господарям поля. 📊 У півфінали вийшли: Динамо Київ, Металіст 1925 Харків, а також дві команди Першої ліги – Буковина Чернівці та Чернігів. 🔜 Півфінальні пари будуть визначені жеребкуванням, про дату якого стане відомо пізніше. 🇺🇦 Кубок України. 1/4 фіналу 🔹 03.03. 18:00. Динамо Київ – Інгулець Петрове – 2:0 🔹 04.03. 15:30. ЛНЗ Черкаси – Буковина Чернівці – 0:0 (пен. 4:5) 🔹 05.03. 15:30. Металіст 1925 Харків – Локомотив Київ – 3:0 🔹 18.03. 14:40. Чернігів – Фенікс-Маріуполь – 0:0 (пен. 5:4) #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія #постаті Василь Сімович: Людина, яка навчила українців розмовляти за правилами (і не тільки). Коли ми говоримо про «будівничих нації», зазвичай уявляємо гетьманів із шаблями або поетів із трагічними очима. Проте справжня незалежність починається з коми, правильно вжитого відмінка та усвідомлення того, що твоя мова — це не «діалект околиці», а виточена інтелектуальна зброя. 11 березня 1880 року народився Василь Сімович — людина, чиє життя було присвячене саме цій делікатній місії. 🖋️📜 Буковина, Прага та «Граматика» на руїнах імперій Сімович не просто вивчав мову — він її систематизував у часи, коли світ тріщав по швах. Його «Граматика української мови», видана у 1918 році, стала справжнім бестселером. Уявіть: навколо вирує Перша світова, розпадаються імперії, а Сімович спокійно пояснює, як правильно вживати кличний відмінок. Пріоритети здорової людини, чи не так? 🧐🎓 Його діяльність була справжнім мостом між Галичиною, Буковиною та Наддніпрянщиною. Він розумів: якщо ми не випрацюємо єдиний стандарт, нас розтягнуть по фонетичних квартирах. Василь Сімович став одним із тих, хто заклав фундамент сучасної літературної мови, відсікаючи зайві нашарування, якими так щедро намагалася «обдарувати» нас сусідня росія. 🚫🇷🇺 Не лише філологія, а й культурний менеджмент Якби у 1920-х існував LinkedIn, профіль Сімовича виглядав би приголомшливо: * Голова товариства «Просвіта»: займався масовою освітою, коли це ще не було мейнстримом. * Професор у Празі: викладав в Українському високому педагогічному інституті, готуючи кадри для майбутньої держави. * Редактор наукових видань: тримав інтелектуальний рівень української еміграції на європейській висоті. * Упорядник «Кобзаря»: зробив шедевр Шевченка доступним і текстологічно вивіреним для нових поколінь. 📖✨ Скептицизм як чеснота Сімович був відомий своєю прискіпливістю. Він не терпів дилетантства та «шароварщини» в науці. Його праці — це не просто перелік правил, а глибоке філософське осмислення того, як слово формує реальність. Він критикував спроби москви уніфікувати українську мову під імперські лекала, за що, звісно, не був там у фаворі. Але хіба справжній інтелектуал може прагнути схвалення від деспотії? 🎭🤨 Чому це важливо сьогодні? Сьогодні, коли ми знову відвойовуємо свій мовний простір, постать Сімовича нагадує: мова — це не лише засіб комунікації, це кордон. І цей кордон має бути чітким, аргументованим і захищеним фаховими знаннями. Василь Сімович довів, що філолог може бути таким же воїном, як і солдат у траншеї. Тільки його зброя — словник, а поле битви — свідомість нації. 🛡️🇺🇦

Буковина під ударом. рф масово атакувала Новодністровськ: чим їх зацікавило місто #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=47821

❗️ Металіст 1925 у грі. Визначено 3 із 4 півфіналістів Кубка України 🏆 Визначено 3 із 4 півфіналістів Кубка України 2025/26. У півфінал вийшли: Динамо Київ, Буковина Чернівці, Металіст 1925 Харків. ⚽️ Київське Динамо Київ першим вийшло у півфінал, обігравши Інгулець Петрове, команду Першої ліги (2:0). 🥅 Сенсацію створила першолігова Буковина Чернівці, обігравши по пенальті клуб ЛНЗ Черкаси (0:0, пен. 5:4). 🏐 Третім півфіналістом став Металіст 1925 Харків, розгромивши команду Другої ліги – Локомотив Київ (3:0). 🔜 В останній парі 1/2 фіналу зустрінуться команди Першої ліги: Чернігів – Фенікс-Маріуполь (17 березня). Таким чином, одразу 2 команди з Першої ліги гратимуть у півфіналах. 🇺🇦 Кубок України. 1/4 фіналу 🔹 03.03. 18:00. Динамо Київ – Інгулець Петрове – 2:0 🔹 04.03. 15:30. ЛНЗ Черкаси – Буковина Чернівці – 0:0 (пен. 4:5) 🔹 05.03. 15:30. Металіст 1925 Харків – Локомотив Київ – 3:0 🔹 17.03. 12:00. Чернігів – Фенікс-Маріуполь #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Кубок України з ампфутболу 2026! 🏆 Новий змагальний сезон відкриваємо стартом Кубка України з ампфутболу. У березні 16 команд вийдуть на поле, щоб поборотися за перший у сезоні трофей: 🔹 Бартка (Івано-Франківськ) 🔹 Вікінги (Тернопіль) 🔹 Верес Мрія (Рівне) 🔹 Вінниця Амп (Вінниця) 🔹 Дніпро Честь (Дніпро) 🔹 Колос-Буревій (Київщина) 🔹 Кривбас Амп (Кривий Ріг) 🔹 Металіст 1925 Незламні (Харків) 🔹 Подільські Вовки (Хмельницький) 🔹 Покрова Амп (Львів) 🔹 Покрова Амп 2 (Львів) 🔹 Січ (Запоріжжя) 🔹 Сталь Буковина (Чернівці) 🔹 Титани (Житомир) 🔹 Хрестоносці (Луцьк) 🔹 Шахтар Сталеві (Донецьк) Турнір проходитиме у чотири етапи за кубковою системою — кожен матч на виліт: 1/8 фіналу 1/4 фіналу Півфінали та фінал чотирьох — вирішальні матчі за трофей відбудуться в Києві. Хто впише своє ім’я в історію та стане володарем Кубка України з ампфутболу? Дізнаємося вже цього березня! 🦾⚽️ #ампфутбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football

#історія #події 10 лютого 1947 року: Паризькі мирні договори — останній акорд великої бійні. Після того, як гармати Другої світової нарешті замовкли, настав час великого дипломатичного «прибирання». 10 лютого 1947 року в Парижі представники держав-переможців та колишніх союзників Гітлера (Італії, Румунії, Угорщини, Болгарії та Фінляндії) поставили свої підписи під документами, що на десятиліття зафіксували архітектуру повоєнної Європи 🖋️. Це не було «миром справедливості», це був мир реальної політики. Карта континенту перекроювалася так, щоб задовольнити апетити переможців та максимально обмежити потенціал тих, хто програв. Головні наслідки для світу та України: Узаконення кордонів: Саме ці договори офіційно підтвердили радянські територіальні надбання. Для України це означало міжнародне визнання кордонів, за якими Закарпаття, Північна Буковина та частина Бессарабії залишалися у складі УРСР. Сталін майстерно використав дипломатію, щоб зацементувати те, що було захоплено силою 🗺️. Репарації та обмеження: Країни-союзниці Рейху були обкладені величезними штрафами та суттєво обмежені у праві мати збройні сили. Наприклад, Італія втратила всі свої колонії в Африці та значні території на користь Югославії та Франції 🏛️. Залізний занавіс: Хоча договори мали на меті стабілізацію, вони фактично зафіксували розділ Європи на зони впливу. Румунія, Болгарія та Угорщина остаточно потрапили в «орбіту» москви, що стало початком багаторічного комуністичного диктату в Центральній та Східній Європі 🧱. Цікавим нюансом було те, що Україна (як УРСР) була формальною стороною підписання цих договорів. Це була частина сталінської гри: створювати ілюзію суб’єктності союзних республік у міжнародній політиці (включаючи членство в ООН), аби мати більше голосів на світовій арені під контролем кремля. Паризькі договори 1947 року стали спробою запобігти новій глобальній війні через жорстку фіксацію кордонів. Проте вони також залишили мільйони людей за «залізною завісою», ставши фундаментом для Холодної війни. Як показує історія, паперові договори тримаються лише доти, доки агресор не відчує в собі достатньо сили, щоб їх розірвати 🏚️.

ВЕСІЛЛЯ ЯК ТАЇНСТВО ДОЛІ: ГАРБУЗИ, КОРОНИ ТА МАГІЯ РУШНИКІВ Якщо ви думаєте, що сучасні весілля — це складно, то ви просто не бачили, як це робили наші предки у XIX столітті. Це було не просто свято, а головна подія життя, справжня драма і ритуал, який міг тривати тиждень. Весілля було моментом, коли людина «помирала» в статусі дитини й «народжувалася» господарем чи господинею свого роду. Як створювали родини в різних куточках України: ● Поділля та Волинь: Мистецтво відмови. Саме тут «гарбуз» став легендою. Якщо хлопець не подобався, дівчина виносила йому цей соковитий плід. Це був чесний, але дуже публічний спосіб сказати «ні». А от якщо дівчина пов'язувала сватам рушники — це означало згоду і початок великої підготовки. ● Гуцульщина та Буковина: Княжа пара на конях. У Карпатах весілля нагадувало виїзд королівської свити. Наречених називали «князем і княгинею». Вони їхали до церкви на конях, прикрашених дзвониками та стрічками. На голову молодої одягали розкішний вінок із пір’я, вовни та позолоти, що нагадував корону. Тут вірили: чим гучніше дзвенить збруя, тим менше шансів у злих сил завадити щастю нової сім’ї. ● Галичина: Сакральне покриття. Обряд переходу дівчини у статус заміжньої жінки тут був особливо урочистим. Після розплітання коси молоду «завивали» у хустку або намітку. Це робили настільки майстерно, що головний убір перетворювався на справжній витвір мистецтва. На Галичині казали, що з цього моменту жінка набуває особливої сили та мудрості, але водночас її краса стає належною лише родині. ● Наддніпрянщина та Слобожанщина: Магія короваю. Головним символом тут був хліб. Коровайниці — жінки, які обов’язково мали бути щасливими у шлюбі — випікали величезний коровай, прикрашаючи його пташками з тіста та барвінком. Його не просто їли — це був символ добробуту, який ділили між усіма гостями до останньої крихти, щоб кожен забрав частинку благословення з собою. Рушник, на який ставали молоді, називали «дорогою життя». Його вишивали місяцями, закладаючи в орнаменти побажання на долю та захист від зурочень. Наші предки знали: весілля — це не про гучне застілля, а про створення міцного союзу, де кожен обряд був обіцянкою вірності та поваги до свого коріння. #fblifestyle #fblifestylechallenge

«Врятувати скарби від загибелі»: єврейські пам’ятки України переводять у “цифру”, поки їх не знищила війна Поки Україна живе під сиренами й ударами, поруч іде інша, тиха битва — за пам’ять. Йдеться про рідкісні настінні розписи та будівлі буковинських синагог, створені ще до Голокосту й такі, що сьогодні буквально зникають на очах. На платформі «Українсько-єврейська зустріч» (UJE — Ukrainian Jewish Encounter) вийшов матеріал ізраїльського журналіста Шимона Бримана про проєкт, який звучить майже як вирок і водночас як план порятунку — «Врятувати скарби від загибелі». Це не чергова “культурна новина” і не історія про одну виставку. Суть — у фіксації того, що можна втратити назавжди: стін, фрагментів розписів, орнаментів, деталей молитовних залів. Там, де реставрація зараз неможлива, використовують 3D-сканування, цифрові моделі та архівування візуальних шарів — щоб після війни було до чого повернутися й що відновлювати. Технічну частину оцифрування виконала українська компанія Skeiron: зафіксовано три об’єкти Буковини — дві синагоги в Чернівцях і одну в Новоселиці. Використовували лазерне 3D-сканування та детальну фіксацію архітектурних і художніх елементів. Йдеться, зокрема, про чернівецьку синагогу «Гройсе Шул» (будувалася у 1799–1854 роках), про «Дім молитви Беньяміна» (збудований у 1923-му, розписи оновлювалися приблизно у 1938-му) та про Новоселицьку синагогу (1919), де настінні розписи виявили реставратори у 2009 році. Це не “просто будівлі”. Це шматок життя єврейської Буковини — з локальними образами, які художники переносили в біблійні сюжети: аж до того, що мури Єрихону зображали як Хотинську фортецю, а музичні сцени нагадували реальний клезмерський побут регіону. Це важливо і для України, і для Ізраїлю. Єврейська історія регіону — частина спільної пам’яті, яку російська війна намагається стерти фізично: ударом, пожежею, мародерством, забуттям. Питання до вас: як ви вважаєте, що сьогодні ефективніше для захисту спадщини — “цифра” й архіви чи реальна охорона та консервація на місці, навіть під ризиком обстрілів? Або, можливо, все ж варто допомогти Україні інакше — дати хоча б ізраїльське ППО, щоб захищати не лише людей, а й культурну спадщину, яка є частиною історії багатьох сучасних ізраїльтян? Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 НАновини‼️ https://nikk.agency/uk/vryatuvati-skarbi-vid-zagibeli-ievrejski/ #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #IsraelUkraine #ЄврейськаСпадщина #Буковина #Чернівці #Новоселиця

🏆⚽️ Дата та час жеребкування 1/4 фіналу Кубка України з футболу Усі чвертьфінальні пари будуть визначать 28 листопада. Початок жеребкування у Будинку футболу – о 13:00 (за Києвом). 📺 Пряму трансляцію жеребкування покажуть на ютуб-каналі УАФ. 🇺🇦 Нагадаємо, що в 1/4 фіналу Кубка України пробились: "Чернігів", "Буковина", "Локомотив", "ЛНЗ", "Інгулець", "Металіст 1925", "Динамо" та "Фенікс-Маріуполь". #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport