• «Врятувати скарби від загибелі»: єврейські пам’ятки України переводять у “цифру”, поки їх не знищила війна

    Поки Україна живе під сиренами й ударами, поруч іде інша, тиха битва — за пам’ять. Йдеться про рідкісні настінні розписи та будівлі буковинських синагог, створені ще до Голокосту й такі, що сьогодні буквально зникають на очах.

    На платформі «Українсько-єврейська зустріч» (UJE — Ukrainian Jewish Encounter) вийшов матеріал ізраїльського журналіста Шимона Бримана про проєкт, який звучить майже як вирок і водночас як план порятунку — «Врятувати скарби від загибелі». Це не чергова “культурна новина” і не історія про одну виставку.

    Суть — у фіксації того, що можна втратити назавжди: стін, фрагментів розписів, орнаментів, деталей молитовних залів. Там, де реставрація зараз неможлива, використовують 3D-сканування, цифрові моделі та архівування візуальних шарів — щоб після війни було до чого повернутися й що відновлювати.

    Технічну частину оцифрування виконала українська компанія Skeiron: зафіксовано три об’єкти Буковини — дві синагоги в Чернівцях і одну в Новоселиці. Використовували лазерне 3D-сканування та детальну фіксацію архітектурних і художніх елементів.

    Йдеться, зокрема, про чернівецьку синагогу «Гройсе Шул» (будувалася у 1799–1854 роках), про «Дім молитви Беньяміна» (збудований у 1923-му, розписи оновлювалися приблизно у 1938-му) та про Новоселицьку синагогу (1919), де настінні розписи виявили реставратори у 2009 році.

    Це не “просто будівлі”. Це шматок життя єврейської Буковини — з локальними образами, які художники переносили в біблійні сюжети: аж до того, що мури Єрихону зображали як Хотинську фортецю, а музичні сцени нагадували реальний клезмерський побут регіону.

    Це важливо і для України, і для Ізраїлю. Єврейська історія регіону — частина спільної пам’яті, яку російська війна намагається стерти фізично: ударом, пожежею, мародерством, забуттям.

    Питання до вас: як ви вважаєте, що сьогодні ефективніше для захисту спадщини — “цифра” й архіви чи реальна охорона та консервація на місці, навіть під ризиком обстрілів?

    Або, можливо, все ж варто допомогти Україні інакше — дати хоча б ізраїльське ППО, щоб захищати не лише людей, а й культурну спадщину, яка є частиною історії багатьох сучасних ізраїльтян?

    Важливо❓ Поділіться ❗️
    і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали
    https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

    НАновини‼️
    https://nikk.agency/uk/vryatuvati-skarbi-vid-zagibeli-ievrejski/

    #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #IsraelUkraine #ЄврейськаСпадщина #Буковина #Чернівці #Новоселиця
    «Врятувати скарби від загибелі»: єврейські пам’ятки України переводять у “цифру”, поки їх не знищила війна Поки Україна живе під сиренами й ударами, поруч іде інша, тиха битва — за пам’ять. Йдеться про рідкісні настінні розписи та будівлі буковинських синагог, створені ще до Голокосту й такі, що сьогодні буквально зникають на очах. На платформі «Українсько-єврейська зустріч» (UJE — Ukrainian Jewish Encounter) вийшов матеріал ізраїльського журналіста Шимона Бримана про проєкт, який звучить майже як вирок і водночас як план порятунку — «Врятувати скарби від загибелі». Це не чергова “культурна новина” і не історія про одну виставку. Суть — у фіксації того, що можна втратити назавжди: стін, фрагментів розписів, орнаментів, деталей молитовних залів. Там, де реставрація зараз неможлива, використовують 3D-сканування, цифрові моделі та архівування візуальних шарів — щоб після війни було до чого повернутися й що відновлювати. Технічну частину оцифрування виконала українська компанія Skeiron: зафіксовано три об’єкти Буковини — дві синагоги в Чернівцях і одну в Новоселиці. Використовували лазерне 3D-сканування та детальну фіксацію архітектурних і художніх елементів. Йдеться, зокрема, про чернівецьку синагогу «Гройсе Шул» (будувалася у 1799–1854 роках), про «Дім молитви Беньяміна» (збудований у 1923-му, розписи оновлювалися приблизно у 1938-му) та про Новоселицьку синагогу (1919), де настінні розписи виявили реставратори у 2009 році. Це не “просто будівлі”. Це шматок життя єврейської Буковини — з локальними образами, які художники переносили в біблійні сюжети: аж до того, що мури Єрихону зображали як Хотинську фортецю, а музичні сцени нагадували реальний клезмерський побут регіону. Це важливо і для України, і для Ізраїлю. Єврейська історія регіону — частина спільної пам’яті, яку російська війна намагається стерти фізично: ударом, пожежею, мародерством, забуттям. Питання до вас: як ви вважаєте, що сьогодні ефективніше для захисту спадщини — “цифра” й архіви чи реальна охорона та консервація на місці, навіть під ризиком обстрілів? Або, можливо, все ж варто допомогти Україні інакше — дати хоча б ізраїльське ППО, щоб захищати не лише людей, а й культурну спадщину, яка є частиною історії багатьох сучасних ізраїльтян? Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 НАновини‼️ https://nikk.agency/uk/vryatuvati-skarbi-vid-zagibeli-ievrejski/ #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #IsraelUkraine #ЄврейськаСпадщина #Буковина #Чернівці #Новоселиця
    104переглядів
  • Без батька залишилось двоє діток: на Донеччині загинув Герой Микола Кармазін

    3 травня у селі Новоселиця Полонської громади Хмельниччини провели в останню путь військового Миколу Кармазіна, який віддав своє життя за Батьківщину. Йому було 45 років.

    Він загинув 20 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області.

    Вічна памʼять полеглому захиснику України 🕯️
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    Без батька залишилось двоє діток: на Донеччині загинув Герой Микола Кармазін 3 травня у селі Новоселиця Полонської громади Хмельниччини провели в останню путь військового Миколу Кармазіна, який віддав своє життя за Батьківщину. Йому було 45 років. Він загинув 20 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Вічна памʼять полеглому захиснику України 🕯️ #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    398переглядів
  • NV нагадує, що варто знати про Дем’яна Ганула. Він був одружений, у вбитого активіста залишилися піврічна донечка та дружина.

    Активізм і громадська діяльність в Одесі
    Дем’ян Ганул родом із села Новоселиця на Кіровоградщині, однак відомим він став своєю багаторічною активістською діяльністю в Одесі.
    NV нагадує, що варто знати про Дем’яна Ганула. Він був одружений, у вбитого активіста залишилися піврічна донечка та дружина. Активізм і громадська діяльність в Одесі Дем’ян Ганул родом із села Новоселиця на Кіровоградщині, однак відомим він став своєю багаторічною активістською діяльністю в Одесі.
    259переглядів