• 🇺🇸 США зняли санкції з колишньої фіндиректорки Сбербанку Олександри Буріко, пише Reuters.

    У Мінфіні США пояснили, що Буріко нібито більше не пов’язана зі Сбербанком і довела це. Рішення ухвалили після її звернення з проханням переглянути санкції.

    Олександра Буріко була на посаді старшої віцепрезидентки «Сбербанку» та заступниці голови правління. Санкції проти неї США запровадили в травні того ж року.

    У грудні 2024 року Буріко подала позов проти Міністерства фінансів США, заявивши, що розірвала зв’язки зі Сбербанком одразу після введення санкцій, тому подальші санкції проти неї — незаконні.

    ▪️Сбербанк, найбільший банк Росії, потрапив під санкції США у квітні 2022 року. Також тоді запровадили санкції проти Також дочок Путіна, а ще дружини та дочки глави МЗС Росії Сергія Лаврова.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🇺🇸 США зняли санкції з колишньої фіндиректорки Сбербанку Олександри Буріко, пише Reuters. У Мінфіні США пояснили, що Буріко нібито більше не пов’язана зі Сбербанком і довела це. Рішення ухвалили після її звернення з проханням переглянути санкції. Олександра Буріко була на посаді старшої віцепрезидентки «Сбербанку» та заступниці голови правління. Санкції проти неї США запровадили в травні того ж року. У грудні 2024 року Буріко подала позов проти Міністерства фінансів США, заявивши, що розірвала зв’язки зі Сбербанком одразу після введення санкцій, тому подальші санкції проти неї — незаконні. ▪️Сбербанк, найбільший банк Росії, потрапив під санкції США у квітні 2022 року. Також тоді запровадили санкції проти Також дочок Путіна, а ще дружини та дочки глави МЗС Росії Сергія Лаврова. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    242переглядів
  • А в українському селі своя атмосфера...🐐🐐🐐 Підпишись 👍
    А в українському селі своя атмосфера...🐐🐐🐐 Підпишись 👍
    1
    235переглядів 8Відтворень
  • У Лютенській громаді Полтавської області підтвердили загибель військовослужбовця Костянтина Іщенка
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=46817
    У Лютенській громаді Полтавської області підтвердили загибель військовослужбовця Костянтина Іщенка #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46817
    BROVARYREGION.IN.UA
    Навіки 22 роки: під Покровськом загинув Герой з Полтавщини
    У Лютенській громаді Полтавської області підтвердили загибель військовослужбовця Костянтина Іщенка. Захисник України загинув під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку 23 грудня 2024 року. Йому було 22 роки. Інформацію про загибель військового оприлюднила Лютенська територіальна гр
    192переглядів
  • #історія #події
    Уявіть собі грудень 1898 року. Київ. Візники настільки завзято сваряться через зимову багнюку, що це вже схоже на оперну арію, пахне свіжою випічкою та великими амбіціями Цукрових Королів. І тут — бабах! — на самому Хрещатику, в розкішній будівлі Міської думи, стається справжня цифрова революція ХІХ століття. Вводять у дію першу централізовану міську телефонну мережу. ☎️

    ​Це вам не сучасний гаджет, що впізнає власника за поглядом. Тодішній апарат був солідною дерев’яною спорудою з ручкою, яку треба було крутити так натхненно, ніби ви намагаєтеся видобути електрику з варення. А на іншому кінці дроту вас зустрічав голос панночки-телефоністки. Ці дами були справжніми богинями київського Олімпу: лише вони володіли таїнством з’єднання штекерів і, за сумісництвом, знали всі міські секрети ще до того, як їх друкували в газетах. 👩‍💼

    ​Задоволення це було, м’яко кажучи, елітарним. Абонплата кусалася болючіше за січневий мороз — близько 60 рублів на рік. За ці гроші в ті часи можна було купити невелике стадо вгодованих гусей або забезпечити себе пристойними обідами на кілька місяців. Тому телефон у Києві на зламі століть був не просто засобом зв’язку, а жирним, підкресленим золотом статусом. Перші п’ятсот номерів розійшлися між вершками суспільства, банкірами та державними установами швидше, ніж гарячі пиріжки біля Лаври.
    ​Кияни миттєво збагнули: магія мідних дротів дозволяє пліткувати зі швидкістю блискавки, не виходячи з теплих капців. Саме в той день місто остаточно розірвало сонні пута провінційності та включилося в глобальний шум прогресу. ⚡️

    ​Тож наступного разу, коли ваш смартфон замислиться над завантаженням відео на пів секунди, згадайте той героїчний 1898-й. Тоді для звичайного «Як справи?» треба було пройти через терни комутаторів та непохитну логіку пані телефоністки, яка тримала весь Київ у своїх тонких руках.
    #історія #події Уявіть собі грудень 1898 року. Київ. Візники настільки завзято сваряться через зимову багнюку, що це вже схоже на оперну арію, пахне свіжою випічкою та великими амбіціями Цукрових Королів. І тут — бабах! — на самому Хрещатику, в розкішній будівлі Міської думи, стається справжня цифрова революція ХІХ століття. Вводять у дію першу централізовану міську телефонну мережу. ☎️ ​Це вам не сучасний гаджет, що впізнає власника за поглядом. Тодішній апарат був солідною дерев’яною спорудою з ручкою, яку треба було крутити так натхненно, ніби ви намагаєтеся видобути електрику з варення. А на іншому кінці дроту вас зустрічав голос панночки-телефоністки. Ці дами були справжніми богинями київського Олімпу: лише вони володіли таїнством з’єднання штекерів і, за сумісництвом, знали всі міські секрети ще до того, як їх друкували в газетах. 👩‍💼 ​Задоволення це було, м’яко кажучи, елітарним. Абонплата кусалася болючіше за січневий мороз — близько 60 рублів на рік. За ці гроші в ті часи можна було купити невелике стадо вгодованих гусей або забезпечити себе пристойними обідами на кілька місяців. Тому телефон у Києві на зламі століть був не просто засобом зв’язку, а жирним, підкресленим золотом статусом. Перші п’ятсот номерів розійшлися між вершками суспільства, банкірами та державними установами швидше, ніж гарячі пиріжки біля Лаври. ​Кияни миттєво збагнули: магія мідних дротів дозволяє пліткувати зі швидкістю блискавки, не виходячи з теплих капців. Саме в той день місто остаточно розірвало сонні пута провінційності та включилося в глобальний шум прогресу. ⚡️ ​Тож наступного разу, коли ваш смартфон замислиться над завантаженням відео на пів секунди, згадайте той героїчний 1898-й. Тоді для звичайного «Як справи?» треба було пройти через терни комутаторів та непохитну логіку пані телефоністки, яка тримала весь Київ у своїх тонких руках.
    1
    858переглядів
  • #історія #події
    Оксамитове розлучення: Як Чехословаччина стала Чехією та Словаччиною.
    31 грудня 1992 року світ спостерігав за унікальним історичним актом: о 23:59 за центральноєвропейським часом Чехословаччина офіційно припинила своє існування, поступившись місцем двом абсолютно новим, незалежним державам — Чеській Республіці та Словацькій Республіці. Ця подія, відома як "Оксамитове розлучення", стала втіленням мирного та цивілізованого поділу, що різко контрастував із кривавими конфліктами, які спалахували в той час на інших пострадянських територіях.

    Коріння розколу сягало глибоких історичних, культурних та економічних відмінностей між чехами та словаками. Хоча вони прожили разом у одній державі з 1918 року (з перервою на роки Другої світової війни), національні ідентичності залишалися сильними. Чехи, з їхньою більш індустріалізованою та західною орієнтацією, та словаки, що мали більш аграрне минуле та сильніші зв'язки зі східноєвропейською культурою, часто мали різні погляди на майбутнє федерації.

    Після "Оксамитової революції" 1989 року, яка скинула комуністичний режим, національні питання вийшли на перший план. Політичні лідери, такі як прем'єр-міністр Чехії Вацлав Клаус та прем'єр-міністр Словаччини Владімір Мечіар, не змогли дійти згоди щодо формату майбутньої співпраці. Словаки прагнули більшої автономії або конфедерації, тоді як чеська сторона наполягала на збереженні міцної федерації або повному розлученні.

    Переговори тривали місяцями, і зрештою, усвідомивши неможливість компромісу, сторони домовилися про мирний поділ. Цей процес був закріплений конституційним актом про припинення існування Чеської та Словацької Федеративної Республіки, який набув чинності саме 31 грудня 1992 року.

    Світ був свідком унікального явища: дві нації розійшлися без жодного пострілу, без насильства, зберігаючи при цьому добросусідські відносини. Це був приклад того, як навіть складні етнополітичні питання можуть бути вирішені шляхом діалогу та взаємної поваги. Обидві держави успішно інтегрувалися в європейську та світову спільноту, стали членами Європейського Союзу та НАТО, довівши життєздатність "Оксамитового розлучення".
    #історія #події Оксамитове розлучення: Як Чехословаччина стала Чехією та Словаччиною. 31 грудня 1992 року світ спостерігав за унікальним історичним актом: о 23:59 за центральноєвропейським часом Чехословаччина офіційно припинила своє існування, поступившись місцем двом абсолютно новим, незалежним державам — Чеській Республіці та Словацькій Республіці. Ця подія, відома як "Оксамитове розлучення", стала втіленням мирного та цивілізованого поділу, що різко контрастував із кривавими конфліктами, які спалахували в той час на інших пострадянських територіях. Коріння розколу сягало глибоких історичних, культурних та економічних відмінностей між чехами та словаками. Хоча вони прожили разом у одній державі з 1918 року (з перервою на роки Другої світової війни), національні ідентичності залишалися сильними. Чехи, з їхньою більш індустріалізованою та західною орієнтацією, та словаки, що мали більш аграрне минуле та сильніші зв'язки зі східноєвропейською культурою, часто мали різні погляди на майбутнє федерації. Після "Оксамитової революції" 1989 року, яка скинула комуністичний режим, національні питання вийшли на перший план. Політичні лідери, такі як прем'єр-міністр Чехії Вацлав Клаус та прем'єр-міністр Словаччини Владімір Мечіар, не змогли дійти згоди щодо формату майбутньої співпраці. Словаки прагнули більшої автономії або конфедерації, тоді як чеська сторона наполягала на збереженні міцної федерації або повному розлученні. Переговори тривали місяцями, і зрештою, усвідомивши неможливість компромісу, сторони домовилися про мирний поділ. Цей процес був закріплений конституційним актом про припинення існування Чеської та Словацької Федеративної Республіки, який набув чинності саме 31 грудня 1992 року. Світ був свідком унікального явища: дві нації розійшлися без жодного пострілу, без насильства, зберігаючи при цьому добросусідські відносини. Це був приклад того, як навіть складні етнополітичні питання можуть бути вирішені шляхом діалогу та взаємної поваги. Обидві держави успішно інтегрувалися в європейську та світову спільноту, стали членами Європейського Союзу та НАТО, довівши життєздатність "Оксамитового розлучення".
    1
    313переглядів
  • #історія #події
    Як Таймс-Сквер запалив традицію зустрічі Нового року (1907).
    У передноворічну ніч 31 грудня 1907 року на нью-йоркській площі Таймс-Сквер відбулася подія, яка назавжди змінила спосіб святкування Нового року по всьому світу. Замість звичних феєрверків, які були заборонені після кількох інцидентів, видавець газети New York Times Адольф С. Окс запропонував щось абсолютно нове та надзвичайне: опускання освітленої кулі з флагштока будівлі Times Tower.

    Ця ідея була не просто заміною салюту; вона мала на меті привернути увагу до нової штаб-квартири газети та перетворити Таймс-Сквер на центральне місце святкування у місті. Перша новорічна куля, виготовлена з дерева та заліза, була прикрашена сотнями електричних лампочок і важила близько 300 кілограмів. Її урочисто спускали вручну за допомогою складної системи мотузок та шківів.

    Коли куля почала свій повільний спуск за хвилину до півночі, тисячі людей, що зібралися на площі, затамували подих. Кульмінація настала рівно опівночі, коли куля досягла нижньої точки, сигналізуючи про початок Нового року. Ефект був приголомшливим. Натовп вибухнув радісними вигуками, а газетні заголовки наступного дня вихваляли нову традицію.

    З того дня опускання новорічної кулі на Таймс-Сквер стало невід'ємною частиною святкування Нового року, перетворившись на одне з найвідоміших у світі видовищ. Щорічно мільйони людей збираються на площі та мільярди дивляться трансляцію, щоб побачити, як сучасна, значно більша та досконаліша кришталева куля знаменує прихід нового року.

    Ця традиція стала символом оновлення, надії та єднання, демонструючи, як проста, але геніальна ідея може створити глобальний феномен і залишити незглабний слід в історії святкувань.
    #історія #події Як Таймс-Сквер запалив традицію зустрічі Нового року (1907). У передноворічну ніч 31 грудня 1907 року на нью-йоркській площі Таймс-Сквер відбулася подія, яка назавжди змінила спосіб святкування Нового року по всьому світу. Замість звичних феєрверків, які були заборонені після кількох інцидентів, видавець газети New York Times Адольф С. Окс запропонував щось абсолютно нове та надзвичайне: опускання освітленої кулі з флагштока будівлі Times Tower. Ця ідея була не просто заміною салюту; вона мала на меті привернути увагу до нової штаб-квартири газети та перетворити Таймс-Сквер на центральне місце святкування у місті. Перша новорічна куля, виготовлена з дерева та заліза, була прикрашена сотнями електричних лампочок і важила близько 300 кілограмів. Її урочисто спускали вручну за допомогою складної системи мотузок та шківів. Коли куля почала свій повільний спуск за хвилину до півночі, тисячі людей, що зібралися на площі, затамували подих. Кульмінація настала рівно опівночі, коли куля досягла нижньої точки, сигналізуючи про початок Нового року. Ефект був приголомшливим. Натовп вибухнув радісними вигуками, а газетні заголовки наступного дня вихваляли нову традицію. З того дня опускання новорічної кулі на Таймс-Сквер стало невід'ємною частиною святкування Нового року, перетворившись на одне з найвідоміших у світі видовищ. Щорічно мільйони людей збираються на площі та мільярди дивляться трансляцію, щоб побачити, як сучасна, значно більша та досконаліша кришталева куля знаменує прихід нового року. Ця традиція стала символом оновлення, надії та єднання, демонструючи, як проста, але геніальна ідея може створити глобальний феномен і залишити незглабний слід в історії святкувань.
    1
    359переглядів
  • 95-річна Софія Духович з Франківщини 🧶🧦 в’яже шкарпетки для військових 🇺🇦. Пані Софія живе у селі Крилос, неподалік Галича 🏡. Її хату у селі називають вишиваною, адже фасад невеличкого будинку прикрашений виноградною лозою 🍇. Усе життя вона вишивала та в’язала, і не лишає цього й зараз, незважаючи на поважні роки 🌸💛. #софіядухович, #франківщина, #крилос, #вишиванка, #творчість, #шкарпеткидлявійськових, #патріотизм, #натхнення, #теплолюдське, #активнежиття, #добрісправи
    95-річна Софія Духович з Франківщини 🧶🧦 в’яже шкарпетки для військових 🇺🇦. Пані Софія живе у селі Крилос, неподалік Галича 🏡. Її хату у селі називають вишиваною, адже фасад невеличкого будинку прикрашений виноградною лозою 🍇. Усе життя вона вишивала та в’язала, і не лишає цього й зараз, незважаючи на поважні роки 🌸💛. #софіядухович, #франківщина, #крилос, #вишиванка, #творчість, #шкарпеткидлявійськових, #патріотизм, #натхнення, #теплолюдське, #активнежиття, #добрісправи
    2Kпереглядів 3Відтворень
  • Дві речі найбільше вражають при погляді на український народ. Перше – це його здатність до неймовірних звитяг у боротьбі за свою гідність і свободу. Друге – його ж, народу, вміння власні досягнення гучно знецінити, а перемоги тихо забути
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини
    https://brovaryregion.in.ua/?p=46820
    Дві речі найбільше вражають при погляді на український народ. Перше – це його здатність до неймовірних звитяг у боротьбі за свою гідність і свободу. Друге – його ж, народу, вміння власні досягнення гучно знецінити, а перемоги тихо забути #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини https://brovaryregion.in.ua/?p=46820
    BROVARYREGION.IN.UA
    Остаточний Майдан, або 2025 рік у гаслах українських революцій
    Дві речі найбільше вражають при погляді на український народ. Перше – це його здатність до неймовірних звитяг у боротьбі за свою гідність і свободу. Друге – його ж, народу, вміння власні досягнення гучно знецінити, а перемоги тихо забути. Десь між цими двома полюсами – піднесення й апатії, перемоги
    188переглядів
  • #історія #постаті
    Король співомовок: Степан Руданський, який навчив українців сміятися крізь віки ✍️
    Якщо ви думали, що українська література ХІХ століття — це лише журба, воли та важка доля, то ви просто не знайомі зі Степаном Руданським. 31 грудня 1834 року на Поділлі народився чоловік, який довів: справжній інтелект завжди приправлений дрібкою перцю та добрячою порцією самоіронії. 🌶️

    Степан мав би стати священиком, як того бажав батько, але молодий бунтар обрав шлях медицини. Вдень він лікував пацієнтів у Ялті (був, до речі, першим міським лікарем міста), а вночі лікував душі українців своїми співомовками. Це був абсолютно новий жанр — короткі, влучні, гумористичні вірші, де селянин міг пошити в дурні пана, попика або навіть самого чорта. 😈

    Руданський володів рідкісним даром: він писав так легко, ніби просто переповідав анекдот за чаркою чаю, але за цією легкістю ховалася ювелірна робота майстра слова. Його «Повіяв вітер степовий» досі змушує серце битися швидше, а «Пан та Іван в дорозі» — реготати навіть найсуворіших критиків. 📜

    Живучи в Криму, він був справжнім амбасадором українства. Руданський не просто писав — він перекладав Гомера, Вергілія та Шекспіра, намагаючись довести, що наша мова здатна передати найвищі сенси світової класики. І все це з тонкою посмішкою та іскрою в очах, яку не змогли загасити ні хвороби, ні царська цензура.

    Тож, згадуючи сьогодні пана Степана, варто не лише схилити голову перед його талантом, а й щиро посміятися над якоюсь життєвою нісенітницею — він би це точно схвалив. Адже гумор — це єдина зброя, проти якої безсилі навіть століття. 👌
    #історія #постаті Король співомовок: Степан Руданський, який навчив українців сміятися крізь віки ✍️ Якщо ви думали, що українська література ХІХ століття — це лише журба, воли та важка доля, то ви просто не знайомі зі Степаном Руданським. 31 грудня 1834 року на Поділлі народився чоловік, який довів: справжній інтелект завжди приправлений дрібкою перцю та добрячою порцією самоіронії. 🌶️ Степан мав би стати священиком, як того бажав батько, але молодий бунтар обрав шлях медицини. Вдень він лікував пацієнтів у Ялті (був, до речі, першим міським лікарем міста), а вночі лікував душі українців своїми співомовками. Це був абсолютно новий жанр — короткі, влучні, гумористичні вірші, де селянин міг пошити в дурні пана, попика або навіть самого чорта. 😈 Руданський володів рідкісним даром: він писав так легко, ніби просто переповідав анекдот за чаркою чаю, але за цією легкістю ховалася ювелірна робота майстра слова. Його «Повіяв вітер степовий» досі змушує серце битися швидше, а «Пан та Іван в дорозі» — реготати навіть найсуворіших критиків. 📜 Живучи в Криму, він був справжнім амбасадором українства. Руданський не просто писав — він перекладав Гомера, Вергілія та Шекспіра, намагаючись довести, що наша мова здатна передати найвищі сенси світової класики. І все це з тонкою посмішкою та іскрою в очах, яку не змогли загасити ні хвороби, ні царська цензура. Тож, згадуючи сьогодні пана Степана, варто не лише схилити голову перед його талантом, а й щиро посміятися над якоюсь життєвою нісенітницею — він би це точно схвалив. Адже гумор — це єдина зброя, проти якої безсилі навіть століття. 👌
    1
    2Kпереглядів
  • 🇺🇦Цієї ночі знову завдано удару по Білій Церкві. Постраждали двоє наших людей.

    Чоловік 1964 року народження отримав осколкові поранення руки та голови. У жінки 1977 року народження — гостра реакція на стрес. Обом надали необхідну медичну допомогу на місці, на щастя, без госпіталізації.

    Пошкоджено два багатоповерхові житлові будинки — вибиті вікна, понівечені балкони. Звичайні домівки, де люди спали, чекали ранку, готувалися до свят.

    Разом із місцевою владою вже працюємо, щоб якнайшвидше допомогти мешканцям. Зараз, у мороз, найперше — закрити вікна й повернути людям відчуття захищеності.

    Мета ворога не змінюється — залякати, занурити нас у темряву, посіяти розбрат. Навіть напередодні Нового року країна-терорист б’є по мирних будинках, несе страх і руїну.

    Але ми сильні. Ми тримаємося. Допомагаємо одне одному — і тому вистоїмо.

    — 🇺🇦 КОВА
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    🇺🇦Цієї ночі знову завдано удару по Білій Церкві. Постраждали двоє наших людей. Чоловік 1964 року народження отримав осколкові поранення руки та голови. У жінки 1977 року народження — гостра реакція на стрес. Обом надали необхідну медичну допомогу на місці, на щастя, без госпіталізації. Пошкоджено два багатоповерхові житлові будинки — вибиті вікна, понівечені балкони. Звичайні домівки, де люди спали, чекали ранку, готувалися до свят. Разом із місцевою владою вже працюємо, щоб якнайшвидше допомогти мешканцям. Зараз, у мороз, найперше — закрити вікна й повернути людям відчуття захищеності. Мета ворога не змінюється — залякати, занурити нас у темряву, посіяти розбрат. Навіть напередодні Нового року країна-терорист б’є по мирних будинках, несе страх і руїну. Але ми сильні. Ми тримаємося. Допомагаємо одне одному — і тому вистоїмо. — 🇺🇦 КОВА #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    393переглядів