• https://youtu.be/P7QbtqbwPs0?si=ziCHYijeyCg29Bzp
    https://youtu.be/P7QbtqbwPs0?si=ziCHYijeyCg29Bzp
    192views
  • https://youtu.be/5Q4omBUuF10?si=YOCGp3agjkEtQeF4
    https://youtu.be/5Q4omBUuF10?si=YOCGp3agjkEtQeF4
    159views
  • https://youtu.be/9N4EN26q5oU?si=ozqwkCueqg-VnH0K
    https://youtu.be/9N4EN26q5oU?si=ozqwkCueqg-VnH0K
    185views
  • Як тренують голубів з біолабораторій НАТО
    Як тренують голубів з біолабораторій НАТО😁
    4
    344views 30Plays
  • https://youtu.be/9a5oiDHhrFY?si=jxbt1oJn-WHsIKwX
    https://youtu.be/9a5oiDHhrFY?si=jxbt1oJn-WHsIKwX
    183views
  • 23 (10) червня 1917 року Українською Центральною Радою прийнято Перший універсал, в якому було проголошено автономію України.

    Наприкінці травня делегація Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком виїхала до Петрограда для перегорів із Тимчасовим урядом росії щодо узгодження питання автономії України.

    Однак, члени делегації не знайшли порозуміння ні з урядовими структурами, ні з керівництвом Петроградської ради робітничих і селянських депутатів.

    Як повідомляли «Вісті з Української Центральної Ради»:

    «урядова комісія заявила, що задовольнити вимоги Української Центральної Ради неможливо». На що українська делегація відповіла, «що в такім разі Центральна рада не може відповідати за лад та спокій на Україні» і виїхала з Петрограда.

    Звіт делегації заслухано на вечірньому засіданні Центральної Ради 15 червня 1917-го, а його обговорення проходило в закритому режимі. В резолюції, ухваленій наступного вечора, констатувалося, що «Тимчасовий російський уряд свідомо пішов всупереч інтересів трудового народу на Україні» і визнано за необхідне «приступити до негайного закладання фундаменту автономного ладу на Україні», для чого «негайно видати до українського народу Універсал» із необхідними роз’ясненнями.

    І Універсал вперше проголошено 23 червня 1917-го перед закриттям ІІ Всеукраїнського військового з’їзду. Офіційні урочистості відбулися 25 червня на Софійському майдані в Києві. Універсал декларував намір здійснити автономію України:

    «Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!

    Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну раду, на сторожі прав і вольностей української землі…

    Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям…».

    «Універсал Української Центральної Ради до українського народу становить надзвичайної ваги момент у нашому національному житті, свого роду поворотний пункт у розвитку новочасного українства, – акцентував Сергій Єфремов на сторінках часопису «Нова Рада». – Вперше Центральна Рада дає сказати б, звідомлення перед організованими масами про свою роботу в справі відновлення української автономії, вперше розкриває ті плани, які вона має переводити в життя з волі тих мас; вперше, нарешті, говорить до своїх виборців, як виборний уряд – тоном власти, що вимагає послуху, дисципліни й солідарної роботи для невпинної організації всього життя на Україні. Раніше чи пізніше це повинно було статися…»

    Зрозуміло, що Тимчасовий уряд та російська преса звинувачували українців у «зраді», «сепаратизмі», «прориві фронту». Однак вже 12 липня 1917-го до Києва прибула урядова делегація (міністри Михайло Терещенко, Іраклій Церетелі, до яких приєднався Олександр Керенський) і після двох днів гострих дебатів відбулася легітимізація Центральної Ради.

    23 (10) червня 1917 року Українською Центральною Радою прийнято Перший універсал, в якому було проголошено автономію України. Наприкінці травня делегація Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком виїхала до Петрограда для перегорів із Тимчасовим урядом росії щодо узгодження питання автономії України. Однак, члени делегації не знайшли порозуміння ні з урядовими структурами, ні з керівництвом Петроградської ради робітничих і селянських депутатів. 📰Як повідомляли «Вісті з Української Центральної Ради»: «урядова комісія заявила, що задовольнити вимоги Української Центральної Ради неможливо». На що українська делегація відповіла, «що в такім разі Центральна рада не може відповідати за лад та спокій на Україні» і виїхала з Петрограда. Звіт делегації заслухано на вечірньому засіданні Центральної Ради 15 червня 1917-го, а його обговорення проходило в закритому режимі. В резолюції, ухваленій наступного вечора, констатувалося, що «Тимчасовий російський уряд свідомо пішов всупереч інтересів трудового народу на Україні» і визнано за необхідне «приступити до негайного закладання фундаменту автономного ладу на Україні», для чого «негайно видати до українського народу Універсал» із необхідними роз’ясненнями. І Універсал вперше проголошено 23 червня 1917-го перед закриттям ІІ Всеукраїнського військового з’їзду. Офіційні урочистості відбулися 25 червня на Софійському майдані в Києві. Універсал декларував намір здійснити автономію України: «Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну раду, на сторожі прав і вольностей української землі… Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям…». 💬«Універсал Української Центральної Ради до українського народу становить надзвичайної ваги момент у нашому національному житті, свого роду поворотний пункт у розвитку новочасного українства, – акцентував Сергій Єфремов на сторінках часопису «Нова Рада». – Вперше Центральна Рада дає сказати б, звідомлення перед організованими масами про свою роботу в справі відновлення української автономії, вперше розкриває ті плани, які вона має переводити в життя з волі тих мас; вперше, нарешті, говорить до своїх виборців, як виборний уряд – тоном власти, що вимагає послуху, дисципліни й солідарної роботи для невпинної організації всього життя на Україні. Раніше чи пізніше це повинно було статися…» Зрозуміло, що Тимчасовий уряд та російська преса звинувачували українців у «зраді», «сепаратизмі», «прориві фронту». Однак вже 12 липня 1917-го до Києва прибула урядова делегація (міністри Михайло Терещенко, Іраклій Церетелі, до яких приєднався Олександр Керенський) і після двох днів гострих дебатів відбулася легітимізація Центральної Ради.
    2
    359views
  • 452views
  • #новий_розділ
    #морські_баталії #пригоди #пірати
    #любовний_роман #історична_проза

    Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші.





    Ми рушили до похмурої, високої будівлі з вузькими, мов щілини, вікнами. Мене провели довгими коридорами, іноді зупиняючись. Усюди стояли озброєні вартові, що пильно стежили за кожним входом і виходом.
    Втеча звідси була приречена на провал. Залишалося тільки сподіватися, що мене просто допитають і відпустять.
    Кожен мій крок лунав, наче вирок. Кам’яна підлога, холодна тиша, байдужі погляди охоронців. Усе це стискало груди, не даючи вдихнути на повні легені.
    Це лише допит? Чи вже шлях до в’язниці? А може й до страти?
    Я знову й знову прокручував у голові розмову в порту. Чи не був надто незграбним у брехні? Чи не видав себе якимсь необережним словом, жестом, тоном? А якщо вони вже все знають? Якщо Оґірре повернувся і сказав більше, ніж я припускав? Якщо Лоренцо переконав свого дядька, що я — зрадник і пірат?
    Я тримав голову високо, але всередині все тремтіло. Та найбільше я боявся не за себе.
    Я хвилювався за них. За Фернандо і його товаришів. За те, що через мене їх вистежать, схоплять, кинуть за ґрати.
    Але найбільше — я боявся за неї.
    Селену...
    Чи не тримають її зараз у тому самому домі, як у золоченій клітці? Чи не вмовляє її маркіз дати згоду на шлюб із Лоренцо? А може, вже змусили? Може, вона вже не вільна?
    Я пам’ятав її очі — тоді, під час нашої останньої зустрічі. У них була рішучість… і страх. Вона не з тих, хто легко здається, але в цьому світі воля жінки часто нічого не варта. Її можуть зламати — тиском, брехнею, погрозами.
    Може, саме для цього мене й затримали? Щоб прибрати останню перешкоду на шляху до весілля?
    Якби тільки я міг побачити її ще раз. Почути її голос. Сказати, що не зрадив. Що все ще пам’ятаю кожен дотик, кожен її погляд…
    Мене могли засудити, ув’язнити, навіть убити. Але думка про те, що вона зараз, можливо, стоїть поруч із Лоренцо, змушена всміхатися, коли душа кричить, була для мене нестерпною.
    І найстрашніше те, що я нічим не міг їй допомогти.


    Читати далі за посиланням


    https://arkush.net/book/18589/29


    Приємного читання!!!
    Буду щиро радий коментарям!

    #морські_баталії #пригоди #пірати
    #любовний_роман #історична_проза
    #романтика #пригоди #Карибське_море.
    #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата
    #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля
    #новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Ми рушили до похмурої, високої будівлі з вузькими, мов щілини, вікнами. Мене провели довгими коридорами, іноді зупиняючись. Усюди стояли озброєні вартові, що пильно стежили за кожним входом і виходом. Втеча звідси була приречена на провал. Залишалося тільки сподіватися, що мене просто допитають і відпустять. Кожен мій крок лунав, наче вирок. Кам’яна підлога, холодна тиша, байдужі погляди охоронців. Усе це стискало груди, не даючи вдихнути на повні легені. Це лише допит? Чи вже шлях до в’язниці? А може й до страти? Я знову й знову прокручував у голові розмову в порту. Чи не був надто незграбним у брехні? Чи не видав себе якимсь необережним словом, жестом, тоном? А якщо вони вже все знають? Якщо Оґірре повернувся і сказав більше, ніж я припускав? Якщо Лоренцо переконав свого дядька, що я — зрадник і пірат? Я тримав голову високо, але всередині все тремтіло. Та найбільше я боявся не за себе. Я хвилювався за них. За Фернандо і його товаришів. За те, що через мене їх вистежать, схоплять, кинуть за ґрати. Але найбільше — я боявся за неї. Селену... Чи не тримають її зараз у тому самому домі, як у золоченій клітці? Чи не вмовляє її маркіз дати згоду на шлюб із Лоренцо? А може, вже змусили? Може, вона вже не вільна? Я пам’ятав її очі — тоді, під час нашої останньої зустрічі. У них була рішучість… і страх. Вона не з тих, хто легко здається, але в цьому світі воля жінки часто нічого не варта. Її можуть зламати — тиском, брехнею, погрозами. Може, саме для цього мене й затримали? Щоб прибрати останню перешкоду на шляху до весілля? Якби тільки я міг побачити її ще раз. Почути її голос. Сказати, що не зрадив. Що все ще пам’ятаю кожен дотик, кожен її погляд… Мене могли засудити, ув’язнити, навіть убити. Але думка про те, що вона зараз, можливо, стоїть поруч із Лоренцо, змушена всміхатися, коли душа кричить, була для мене нестерпною. І найстрашніше те, що я нічим не міг їй допомогти. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/29 Приємного читання!!! Буду щиро радий коментарям! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля
    ARKUSH.NET
    Скарб Мігеля Барбадоського · Сергій Гальченко
    Молодий знебожилий дворянин випадково дізнається про скарб старого пірата. Чим завершаться його пошуки. Відшукає скарб? А можливо дещо важливіше? В творі присутні деякі персонажі книги "Таємниці Морів"
    7Kviews
  • Вкотре розчарований Дональд Трамп розчарований росією через те, що вони продовжує завдати удари по України під час переговорів. Про це заявив посол США при НАТО Метью Вітакер

    "Я хочу долучитися до багатьох голосів по світу із засудженням ударів по цивільних в Україні і хочу висловити найглибші співчуття рідним загиблих, включаючи громадянина Америки, що загинув під час одного з останніх ударів", – заявив він.

    Однак, виступаючи від імені президента, він заявив про очікування від "обох сторін".

    "Ми закликаємо обидві сторони до стриманості", – заявив дипломат, не уточнивши, що він вкладає у ці очікування.
    Вкотре розчарований 🙄 Дональд Трамп розчарований росією через те, що вони продовжує завдати удари по України під час переговорів. Про це заявив посол США при НАТО Метью Вітакер "Я хочу долучитися до багатьох голосів по світу із засудженням ударів по цивільних в Україні і хочу висловити найглибші співчуття рідним загиблих, включаючи громадянина Америки, що загинув під час одного з останніх ударів", – заявив він. 🤯 Однак, виступаючи від імені президента, він заявив про очікування від "обох сторін". "Ми закликаємо обидві сторони до стриманості", – заявив дипломат, не уточнивши, що він вкладає у ці очікування.
    1
    286views
  • #квіти #прикраси #троянда
    #квіти #прикраси #троянда
    1
    296views