У середу, 28 січня, 18 поєдинками фінішував загальний раунд Ліги чемпіонів #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=35922

🗣«Я не думаю, що вони [українці] коли-небудь зможуть вступити до НАТО»: лідер США Трамп дав велике інтерв'ю журналу Time. Ось, що сказав про Україну: 🛑Про те, що раніше Трамп казав, що закінчить війну РФ проти України за 24 години: «я сказав це образно, і я сказав це як перебільшення <...> Очевидно, люди знають, що коли я це сказав, це було сказано жартома, але також було сказано, що це буде припинено». 🛑Чи можливий мир, якщо Путін залишиться лідером РФ: Трамп вважає, що це можливо і що у них «були дуже хороші переговори, і ми дуже близькі до угоди. І я не вірю, що хтось інший міг би укласти цю угоду». 🛑Також він вірить, що мир можливий, якщо Зеленський буде президентом України: «він зараз президент, і я думаю, що ми домовимося». 🛑Також Трамп вкотре повторив, що це «не його війна» і що цього «б ніколи не сталося, якби я був президентом». 🛑Україна в НАТО: сумнівається, що «коли-небудь зможуть вступити до НАТО». «З першого дня, я думаю, що причиною початку війни стало те, що вони [українці] почали говорити про вступ до НАТО. Якби про це не говорили, було б набагато більше шансів, що вона б не почалася». 🛑Про Крим і те, чи залишиться він Росії: «Що ж, Крим перейшов до росіян. Його передав їм Барак Хусейн Обама, а не я <...> Якщо Крим залишиться з Росією, ми повинні говорити тільки про Крим, тому що про нього завжди говорять. Крим залишиться з Росією. І Зеленський це розуміє, і всі розуміють, що це з ними давно». #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе

ISW також нагадують, що 12 листопада 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ повідомив, що російські війська провели спробу масованого штурму Покровська на легкій техніці, який мав «частковий успіх». Окупанти скористалися для цього автомагістраллю М-30 Селидове-Покровськ, яка проходить через східну частину Покровська. У ДШВ стверджують, що «Сили оборони працюють над знищенням вогневих позицій, які противнику вдалося за останні дні облаштувати в окремих кварталах Покровська», а також що логістика для українських військ у місті «забезпечується». Олексій Годзенко, речник батальйону безпілотних систем Корсар 38-ї окремої бригади морської піхоти, яка діє в Мирнограді, 12 листопада повідомив, що українським захисникам Мирнограда "є що їсти, пити і чим стріляти, і в них є дрони", тобто логістику їм забезпечують, хоча вона й «страшенно складна». Крім того, прокремлівські «воєнкори» стверджував, що українські війська контратакували поблизу Родинського, однак не повернули контроль над цим населеним пунктом. У російських джерелах також констатують, що окупанти продовжують завдавати ударів КАБами, щоб перерізати українські логістичні шляхи до Мирнограда. 12 листопада головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський, здійснивши поїздку на Покровський напрямок, заявив, що ця ділянка залишається головною у наступі російських загарбників. За словами Сирського, на підступах та безпосередньо у міській забудові Покровська триває боротьба, але місто не окуповане і «про оточення українських захисників не йдеться». Редактор: Інна Семенова Теги: Покровськ Війна Росії проти України Донецька область Мирноград Карта битви Карта військових дій

https://youtu.be/826vCmRPBVk?si=G6IQL9xggQbG0FyX

Ось так виглядає вокзал у Лозовій сьогодні Збитки становлять щонайменше 385 млн грн, — пресслужба держекоінспекції. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

#історія #постаті 23 грудня 1882 року народився Адам Коцко — ім'я, що стало символом боротьби українського студентства за право на власну освіту та університет у Львові. Його коротке, але яскраве життя обірвалося трагічно, але його пам'ять навічно вписана в історію українського національного руху. Епоха боротьби за українську освіту ⚔️ На зламі XIX–XX століть Львівський університет був переважно польськомовним. Українська інтелігенція та студентство Галичини відчайдушно домагалися створення окремого українського університету або хоча б розширення викладання українською мовою. Це було принципове питання національної гідності та майбутнього української науки й культури 📚. Політична активність Адама Коцка 📣 Адам Коцко був студентом юридичного факультету Львівського університету та активним членом українського студентського товариства «Академічна громада». Він був одним із лідерів студентських протестів, які прагнули привернути увагу до несправедливого ставлення до українців у системі вищої освіти Австро-Угорщини 🗣️. На початку грудня 1901 року українські студенти організували масштабні демонстрації, вимагаючи відкриття українських кафедр та рівних прав. На їхні мирні протести влада відповіла репресіями та поліцейським насильством. Трагічна загибель 💔 14 грудня 1901 року, під час однієї з таких студентських демонстрацій у Львові, дійшло до жорстоких сутичок між українськими та польськими студентами, до яких втрутилася поліція. Під час цих подій Адам Коцко отримав смертельне поранення багнетом у груди 🩸. Йому було лише 19 років. Його загибель викликала величезне обурення в українському суспільстві. Похорон Адама Коцка перетворився на масштабну національну маніфестацію, що зібрала тисячі людей і стала символом боротьби за українську справу. Спадщина та пам'ять 🕯️ Жертва Адама Коцка не була марною. Вона привернула увагу до «українського питання» у Галичині, посилила національний рух та стала каталізатором подальшої боротьби за український університет. Хоча окремий український університет у Львові так і не був створений за часів Австро-Угорщини, постать Коцка навічно залишилася в пантеоні героїв, які віддали життя за майбутнє української нації. Сьогодні у Львові є вулиця Адама Коцка, а його ім'я згадується як символ студентського опору та жертовності заради національних ідеалів.

#історія #особистості Небо під контролем: Олександр Івченко — батько українського авіадвигунобудування ✈️⚙️ 23 листопада 1903 року народився Олександр Георгійович Івченко — видатний український інженер і конструктор, чиє ім'я стало синонімом надійності та потужності в галузі авіаційних двигунів. Він не просто створював мотори; він забезпечив здатність долати величезні відстані. Зліт і «Серія АІ» Професійний шлях Івченка тісно пов'язаний із Запоріжжям, де він працював і заснував легендарне Дослідно-конструкторське бюро № 478 (нині — ДП «Івченко-Прогрес»). У 1950-х роках під керівництвом Івченка було розроблено цілу низку унікальних поршневих та перших вітчизняних турбогвинтових двигунів, які отримали маркування «АІ» (Олександр Івченко). Його найвідоміші розробки змінили обличчя світової авіації: * АІ-20: Один із перших серійних турбогвинтових двигунів. Він встановлювався на такі легендарні літаки, як Ан-10, Ан-12 (основний військово-транспортний літак), Іл-18 та Бе-12. Завдяки АІ-20, українські «Ани» стали основою транспортної авіації багатьох країн. * АІ-24: Двигун, що став «серцем» для одного з найбільш масових пасажирських літаків у світі — Ан-24 (та його модифікацій Ан-26, Ан-30). Цей літак і досі використовується для регіональних перевезень по всьому світу. Спадщина КБ «Прогрес» Івченко заклав фундамент не лише конструкторської школи, а й цілої галузі. Засноване ним бюро, яке після його смерті було перейменовано на честь Олександра Івченка, продовжує працювати над створенням нових, надсучасних авіаційних двигунів, зокрема, для найбільших у світі літаків. Його інженерний геній поєднував у собі дві ключові якості: інноваційність та прагнення максимальної надійності. Він наочно довів, що українська технічна думка здатна визначати світові стандарти у найвищій лізі авіабудування. Його внесок у розвиток турбогвинтових технологій є безцінним і залишається актуальним і сьогодні. 🥇

#Постаті ГРОМАДЯНИН УНР ПЕТРО ДЯЧЕНКО У 1918 р. - учасник визволення Полтави та Криму під проводом полковника Петра Болбочана. Командир полку Чорних Запорожців, Герой Першого зимового походу (1919-1920). Начальник штабу УПА «Поліська Січ» отамана Бульби-Боровця. Михайло Омелянович-Павленко називав полк Чорних запорожців Петра Дяченка найкращим полком української армії. Прапор полку був чорним і з одного боку було нашито гасло «Україна або смерть». Чорношличники полку Дяченка нагадували козацьких кіннотників - оголений лоб, з якого звисає козацький «оселедець». Це зараз для декого елемент декору, а на війні з більшовиками для власників «оселедців» застосовували особливі тортури, знаючи, що їх власники належать до «отборних частей Петлюри». Окремою сторінкою є боротьба Дяченка й чорношличників за долю Петра Болбочана. Після поразки національних сил Дяченко служив у Польщі, не зрікшись громадянства УНР. З початку Другої світової війни допомагав УПА. У подальшому співпрацював з ОУН. На війні він утратив обох синів, став мовчазним, зосередженим. Щоб не потрапити до рук радянців, здався американцям. Виїхав до Філадельфії. Там захопився квітникарством, став фотографом-аматором. Писав спогади про бойових друзів. З відривного календаря "Український народний календар" за 22 квітня. -----------