OpenAI призупинила генерацію відео з Мартіном Лютером Кінгом-молодшим у застосунку Sora на прохання його родини. Рішення прийнято через створення неповажних діпфейків історичної постаті. OpenAI заявила, що посилює «захисні механізми» для історичних фігур. https://channeltech.space/ai/openai-suspended-generation-of-videos-featuring-martin-luther-king-jr-in-sora/

#Постаті БАЙКАР І ДЯДЬКО ВІДОМОГО КОМПОЗИТОРА 27 січня 1790 року в містечку Городище Київського воєводства Речі Посполитої (нині районний центр Черкаської області) народився видатний український писменник та перекладач, один із батьків-засновників української літератури Петро Петрович Гулак-Артемовський. Найчастіше з прізвищем Гулак-Артемовський пов'язують автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм» - Семена Гулака-Артемовського, але той був племінником байкаря. Походить рід із козацько-старшинської родини часів гетьмана Петра Дорошенка, яка згодом отримала дворянство. В історію вітчизняного красного письменства Петро Гулак-Артемовський увійшов як другий. поет після Івана Котляревського. Він збагатив українську літературу новими жанрами - байками та баладами, також перекладав українською мовою псалми. Петро Гулак-Артемовський помер у Харкові 13 жовтня 1865-го на 76-му році життя. Він похований на Івано-Усікновенському цвинтарі, але в 1970-х, за радянської влади, кладовище знищили, на його місці облаштували Молодіжний парк. Могила П. П. Гулака-Артемовського одна з небагатьох, що збереглася. З відривного календаря "Український народний календар" за 13 жовтня. -----------

#Постаті БАЙКАР І ДЯДЬКО ВІДОМОГО КОМПОЗИТОРА 27 січня 1790 року в містечку Городище Київського воєводства Речі Посполитої (нині районний центр Черкаської області) народився видатний український писменник та перекладач, один із батьків-засновників української літератури Петро Петрович Гулак-Артемовський. Найчастіше з прізвищем Гулак-Артемовський пов'язують автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм» - Семена Гулака-Артемовського, але той був племінником байкаря. Походить рід із козацько-старшинської родини часів гетьмана Петра Дорошенка, яка згодом отримала дворянство. В історію вітчизняного красного письменства Петро Гулак-Артемовський увійшов як другий. поет після Івана Котляревського. Він збагатив українську літературу новими жанрами - байками та баладами, також перекладав українською мовою псалми. Петро Гулак-Артемовський помер у Харкові 13 жовтня 1865-го на 76-му році життя. Він похований на Івано-Усікновенському цвинтарі, але в 1970-х, за радянської влади, кладовище знищили, на його місці облаштували Молодіжний парк. Могила П. П. Гулака-Артемовського одна з небагатьох, що збереглася. З відривного календаря "Український народний календар" за 13 жовтня. -----------

#поезія ​​ Йду і не маю сліз, минаючи квартали, Немов недобрі сни, позбавлені небес, І все в мені бринить – і стале, і нестале, І весь великий борг, і страх великий весь. Хай яблука впадуть – і навіть ті останні, Що важчі, ніж слова, та легші молитов. …Є особливий час – час постаті в тумані, Якій усе одно. Якій усе – любов. Маріанна Кіяновська

#вистави «Марія Стюарт» у постановці Івана Уривського — не реконструкція подій минулого, а, скоріше, позачасова історія внутрішньої боротьби та двоїстості людської сутності. Це не легенда, вкрита музейним пилом, а жива й болісно сучасна драма про нас теперішніх — про людей, які щодня стоять перед вибором між обов’язком і почуттями, свободою і владою, собою й іншими. На сцені — напружена дуель характерів, ідей, амбіцій. Марія Стюарт та Єлизавета І — не лише історичні постаті, а символи двох світів, які не можуть співіснувати. Це вистава про владу і самотність, про пристрасть і фатум, про віру, що тримає, і сумніви, які руйнують. Сучасна режисура, пластична мова, потужна акторська гра і глибока сценічна естетика перетворюють знайому історію на емоційний шторм, від якого неможливо відвести погляд. «МАРІЯ СТЮАРТ» – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК 🎫 https://concert.ua/uk/event/marija-styuart-ivano-frankivsk?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=teatrgo_marija-styuart-ivano-frankivsk «МАРІЯ СТЮАРТ» – ЛУЦЬК 🎫 https://concert.ua/uk/events/marija-styuart-lutsk?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=teatrgo_marija-styuart-lutsk

#архів Сталлоне та Траволта на зйомках “Staying Alive” (1983). Цей кадр об’єднує дві культові постаті 80-х: Сильвестра Сталлоне та Джона Траволту. Після шаленої популярності Saturday Night Fever (1977), саме Сталлоне став режисером продовження — Staying Alive. Він докорінно змінив образ головного героя Тоні Манеро: тепер це не хлопець із Брукліна, що тікає у світ диско, а амбітний танцівник, який мріє підкорити Бродвей. Під керівництвом Сталлоне Траволта за кілька місяців повністю трансформувався фізично — набрав чимало м’язів і виглядав більше як атлет, ніж як танцівник диско. Сам фільм отримав змішані відгуки критиків, але зібрав чималі касові збори й закріпив за Траволтою статус суперзірки. Для Сталлоне ж це було підтвердженням, що він може впливати на кіно не лише в образі Роккі чи Рембо, а й за режисерською камерою. 📸 На фото — момент, коли Сталлоне особисто інструктує Траволту на знімальному майданчику.

#світ #архітектура Скульптурна композиція Афіни Палади біля будівлі австрійського парламенту. Скульптура створена між 1893 та 1902 роком скульпторами Карлом Кундманом, Йозефом Таутенхайном та Хуго Хердтлем. Чотири постаті, що лежать біля підніжжя постаменту, алегорично зображують чотири найважливіші річки Австро-Угорської імперії: Дунай та Інн спереду, Ельба та Влтава ззаду. По сторонах розташовані шляхти на дельфінах. Жіночі фігури, розташовані вище, уособлюють законодавчу та виконавчу владу. Вище за всіх стоїть Афіна, богиня мудрості, в позолоченій егіді та шоломі, тримаючи в лівій руці спис, а в правій — статуетку Нікі.

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ 4 вересня 1965 року в кінотеатрі «Україна» під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» відбувся перший в Україні публічний протест проти замовчуваних радянською владою політичних репресій серед інтелігенції. Це був і перший правозахисний виступ на теренах СРСР. У центрі цієї події були постаті, які сьогодні стали обличчями українського спротиву: Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл та Василь Стус А рівно через 20 років, 4 вересня 1985 року, в карцері мордовського табору для політв’язнів загинув Василь Стус — поет, літературознавець, правозахисник і борець із радянською тоталітарною системою. #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України

#архітектура #мистецтво Станція метро «Золоті ворота» — справжня архітектурна окраса Печерсько-Сирецької лінії. Її спроєктували в образі давньоруського храму: аркові склепіння, вишукані мозаїки та масивні бронзові люстри створюють унікальну атмосферу. Недарма її вважають однією з найгарніших станцій метро не лише України, а й усієї Європи. Відкрилася станція 31 грудня 1989 року разом із першим відрізком Печерсько-Сирецької лінії. Первісно планувалася проста утилітарна конструкція, проте завдяки наполяганню головного архітектора Києва Миколи Жарікова проект отримав зовсім інший вигляд — символічний і натхненний архітектурою Київської Русі. Особливу цінність становлять 80 мозаїк, які у хронологічному порядку відтворюють історію Давньої Русі: княжі постаті, величні храми, символічні мотиви. Автори мозаїк — Григорій Корінь та Володимир Федько — у 1991 році були удостоєні Державної премії України. Міжнародне визнання теж не забарилося: у 2011 році ресурс BootsnAll назвав «Золоті ворота» однією з 15 найкращих станцій світу (11-те місце), а у 2013 році The Daily Telegraph включив її до переліку 22 найкрасивіших станцій Європи.

#Постаті НЕПЕРЕМОЖНИЙ ІВАН СІРКО За ним закріпилося прізвисько «руський чорт» - Урус-шайтан. Так турки прозвали славетного отамана, вкладаючи в ці слова одночасно і жах, і повагу. Часто його згадують і як козака-характерника. Так запорожці називали людей, які мали надприродні здібності, чаклунів. Йдеться, звісно, про Івана Сірка (1605-1680) - славного кошового отамана Війська Запорозького. За свою військову кар'єру Сірко провів майже 65 битв, жодного разу не зазнавши поразки. Дванадцять разів Низове товариство обирало його своїм отаманом. Кошовий Іван Сірко мав шалену популярність серед козаків та був відомий далеко за межами України. Головною метою своїх походів він ставив визволення співвітчизників з полону Османської Порти та Кримського ханства. Безмежна любов до Батьківщини поєднувалася в ньому з особистою мужністю, хоробрістю та яскравим талантом полководця. Дмитро Яворницький у життєписі знаменитого кошового наводить такий переказ: «Подейкували, ніби запорожці після смерті свого славного вождя п'ять років возили його тіло у труні й суходолом, і водою, твердо переконані, що Сірко й мертвий наводить страх на ворогів, і що з ним, навіть мертвим, можна перемагати. З відривного календаря "Український народний календар" за 7 серпня. ---------- https://msmb.org.ua/stily-zhittya/gromadyansyka-pozitsiya/ivan-sirko-velikiy-polkovodetsy-i-harakternik/