#виставки Виставка до 100-річчя з дня народження Петра Столяренка — знакової постаті українського живопису та яскравого представника кримської мистецької школи. Музей сучасного мистецтва України Київ, вул. Є. Коновальця 44-А Детальніше: https://www.facebook.com/100063728293651/posts/pfbid024qGUnu2hMgovJhnv3dw9qitW1BgFJ4L2ETPzCfKtxomvAWXYqBWeWsVZpea1J85rl/?app=fbl

Друзі та мої підписники в Fankolo, знавці історії,та всі кого цікавить історія(правдива та не цензурована) України Запрошую вас у захоплюючу подорож в часі, де ви зможете глибше зануритися в історію нашої країни та дізнатися більше про одну з найяскравіших постатей Українського визвольного руху – Нестора Махно. У новому аудіозаписі (озвучено Брати Капранови; відео супровід телеграм канал UA🇺🇦«УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ...) ми розглянемо не лише міфи, які оточують цю унікальну особистість, але й спробуємо витягти на світло правду про його діяльність та ідеологію. Яким був справжній Махно? Який внесок він зробив у боротьбу за Незалежність України у вкрай складні часи? Чому його постать викликає такі різні думки і оцінки? ❗ Ось, що ви дізнаєтеся з нашої аудіорозповіді: - Умови, в яких діяв Махно, та їх вплив на його революційні ідеї. - Взаємовідносини з іншими військовими та політичними лідерами того часу. - Роль, яку відіграв Нестор Махно в Громадянській війні. - Легенди, що виникли навколо його постаті, і як їх потрібно оцінювати в контексті історії. Приєднуйтеся до телеграм-каналу 🇺🇦UA «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ», щоб не пропустити цей унікальний матеріал, який допоможе вам краще зрозуміти не лише ким був Нестор Махно, а й широкий контекст Української історії, загалом того періоду. 🔗 [ https://t.me/RuslanSpeaks . ] Давайте разом відкривати нові сторінки історії України та відстоювати нашу пам'ять!

#Постаті ХУДОЖНИК, ЯКИЙ ПОВЕРНУВ ДЕРЖАВІ ТИСЯЧОЛІТНІЙ ГЕРБ «Московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили», - казав Георгій Нарбут у 1917 році. Незважаючи на те, що митець майже 10 років прожив у Петербурзі, він палко любив свою батьківщину хутір Нарбутівку поблизу Глухова. А 1917 року Георгій Нарбут переїздить до Києва. Тут якраз утворюється Українська Центральна Рада, а згодом і УНР. Для нової республіки потрібні державні атрибути - гімн, герб. З'являється перший кредитовий білет у 100 карбованців, розроблений Нарбутом, і в куті - його знак Володимира Великого - Тризуб. А 25 лютого 1918 року Тризуб було затверджено «Гербом Української Народної Республіки». 18 липня 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив створену Нарбутом малу Державну печатку - зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб. Свою копітку роботу над державними символами Нарбут поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок. Дуже відомими є його ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського, «Антології римської поезії» М. Зерова тощо. З відривного календаря "Український народний календар" за 23 травня. -----------

Видавництво «Ще одну сторінку» оголосили передпродаж книги «Сонячна Машина» Володимира Винниченка. Очікувана дата виходу 15 вересня. Передзамовити можна за посиланням: https://www.1morepage.com.ua/product-page/сонячна-машина P.S. якщо у вас є питання щодо постаті автора, то на YouTube-каналі «Шалені авторки» Віра Агеєва та Ростислав Семків дуже гарно розповідають про цього автора. Подивитись можна за посиланням: https://youtu.be/zXyALndWlyk?si=0yL2zzwjY2C0hbDK #sci_fi_не_нудно

#Постаті КІЛЬКА ФАКТІВ ПРО М. СКОРИКА Народився Мирослав у родині українських інтелігентів у Львові. Мирослав Михайлович - внучатий небіж Соломії Крушельницької (тобто вона - сестра його бабусі). Коли Мирославу було 9 років, його сім'ю репресували й заслали до Сибіру. Під час навчання у Львівській державній консерваторії на початку 60-х хлопець організував ВІА «Веселі скрипки», для якого писав естрадні пісні. У 1964 році Мирослав Скорик створює музику до кінострічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» і стає відомим на всю країну. Скорик одним із перших почав популяризувати джазову музику в срср, хоча ніколи не зараховував себе до революціонерів чи бунтарів. Найвідоміша його «Мелодія ля-мінор» написана до фільму «Високий перевал» на прохання кінорежисера Володимира Денисенка. У 1989 році Мирослав Скорик став головою журі першого фестивалю «Червона Рута». Вистава «Мойсей» на музику Мирослава Скорика (2001) — перший в Україні музичний твір, схвалений самим Папою Римським і фінансований Ватиканом. З відривного календаря "Український народний календар" за 16 червня. ----------- https://suspilne.media/culture/260128-miroslav-skorik-cikavi-fakti-z-zitta-i-tvorcosti-kompozitora/

#кіно Фільм «Ти [Романтика] в кіно» вже доступний онлайн на MEGOGO. Картина, що дебютувала в кіно 18 квітня, зібрала за перший вікенд понад 2,6 мільйона гривень і привернула майже 15 тисяч глядачів. Творче об’єднання «МУР» зазначає: ще від початку було зрозуміло, що ця історія має жити довше за традиційний прокат. Онлайн-реліз — це спосіб достукатися до ширшої аудиторії, зокрема до тих, хто не зміг побачити фільм у кіно, але прагне дотику до української культури. 💭 Фільм є екранізацією однойменної реп-опери гурту «МУР» і подається як перший в Україні історичний мюзикл, що оживлює образи поетів Розстріляного відродження — зокрема, Павла Тичини, Миколи Хвильового, Володимира Сосюри та інших. Автори прагнули показати не лише трагічні долі, а й живу енергію, вибір, боротьбу — відчути постаті не як імена з підручників, а як справжніх людей. Режисером фільму став співзасновник об’єднання Олександр Хоменко. Музику написав Віктор Ткаченко, хореографію створила Інна Матюшина, костюми розробила студія Лесі Патоки. У мюзиклі задіяні 14 акторів, 12 танцівників та 5 музикантів. Зйомки стрічки тривали три дні й велися з 12 камер, щоб максимально зберегти театральну атмосферу та передати емоції у кінематографічному форматі. 👇 https://megogo.net/ua/view/26454726-mur-ty-romantyka.html

#вистави На сцену повертається мюзикл «Ти [Романтика]» Це більше, ніж вистава. Це історія про тих, хто мріяв і творив українське — попри страх, попри темряву, попри все. Курбас, Хвильовий, Тичина, Вишня, Сосюра. Живі, сильні, закохані, трагічні. Постаті епохи, яку ми не маємо права забути. «Ти [Романтика]» — коли мистецтво стає боротьбою. Квитки: 📍5 травня - Київ https://concert.ua/uk/event/mur-romantyka-05-05 📍6 травня - Київ https://concert.ua/uk/event/mur-romantika-06-05 📍19 травня — Львів https://concert.ua/uk/event/mur-myuzikl-ti-romantika-lviv 📍20 травня — Тернопіль https://concert.ua/uk/event/mur-myuzikl-ti-romantika-ternopil 📍4 червня — Полтава https://concert.ua/uk/event/mur-myuzikl-ti-romantika-poltava 📍5 червня — Дніпро https://concert.ua/uk/event/mur-myuzikl-ti-romantika-dnipro

#Постаті КІЛЬКА ФАКТІВ ПРО М. СКОРИКА Народився Мирослав у родині українських інтелігентів у Львові. Мирослав Михайлович - внучатий небіж Соломії Крушельницької (тобто вона - сестра його бабусі). Коли Мирославу було 9 років, його сім'ю репресували й заслали до Сибіру. Під час навчання у Львівській державній консерваторії на початку 60-х хлопець організував ВІА «Веселі скрипки», для якого писав естрадні пісні. У 1964 році Мирослав Скорик створює музику до кінострічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» і стає відомим на всю країну. Скорик одним із перших почав популяризувати джазову музику в срср, хоча ніколи не зараховував себе до революціонерів чи бунтарів. Найвідоміша його «Мелодія ля-мінор» написана до фільму «Високий перевал» на прохання кінорежисера Володимира Денисенка. У 1989 році Мирослав Скорик став головою журі першого фестивалю «Червона Рута». Вистава «Мойсей» на музику Мирослава Скорика (2001) — перший в Україні музичний твір, схвалений самим Папою Римським і фінансований Ватиканом. З відривного календаря "Український народний календар" за 16 червня. ----------- https://suspilne.media/culture/260128-miroslav-skorik-cikavi-fakti-z-zitta-i-tvorcosti-kompozitora/

#Постаті ХУДОЖНИК, ЯКИЙ ПОВЕРНУВ ДЕРЖАВІ ТИСЯЧОЛІТНІЙ ГЕРБ «Московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили», - казав Георгій Нарбут у 1917 році. Незважаючи на те, що митець майже 10 років прожив у Петербурзі, він палко любив свою батьківщину хутір Нарбутівку поблизу Глухова. А 1917 року Георгій Нарбут переїздить до Києва. Тут якраз утворюється Українська Центральна Рада, а згодом і УНР. Для нової республіки потрібні державні атрибути - гімн, герб. З'являється перший кредитовий білет у 100 карбованців, розроблений Нарбутом, і в куті - його знак Володимира Великого - Тризуб. А 25 лютого 1918 року Тризуб було затверджено «Гербом Української Народної Республіки». 18 липня 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив створену Нарбутом малу Державну печатку - зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб. Свою копітку роботу над державними символами Нарбут поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок. Дуже відомими є його ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського, «Антології римської поезії» М. Зерова тощо. З відривного календаря "Український народний календар" за 23 травня. -----------

#поезія Спогади, спогади – пам'яті потяги. Сестри-сирени співали вам. Сповіді. Болісні роздуми зв'язують поясом. Жала й прогалини зміями повзають. Вектори пошуків. Гавані спокою. Гриму мистецтво між лаврами й попелом. Поклики, поклики – в голосі пострілом. Крики у просторі хорами. Пошепки. Вітром повінчані, силою полум'я. Риком звіриним. Весняною повнею. Ноти затерлися. Падають постаті. Вістрями-списами стиснуті подихи. Враження, враження – наче апокрифи. Сміхом малечі джерела наповнені. Кожне "назавжди" розбірливим почерком. Цвіль на світлинах вирізую з поглядів. Дивляться тінями. Лементом: "Поруч ми".  Часом безжальним. Видінням-епохою. Сину мій, сину мій, маєш ти впоратись. Кременем. Соколом. Чашею повною. Створений всесвітом. Першим апостолом. Берегом. Пристанню. Станеш опорою. Слухаю видихи ритмами порослі. В пам'яті рештою... спогади, спогади. Юрій Іванов