#поезія
Наді мною — рідне синє небо,
Піді мною — батьківська земля.
Чи мені в житті іще щось треба?
Так! Щоби закінчилась війна.
Щоби прапор не вкривав полеглих,
Щоби не вмирали у боях.
Щоби в травах, буйних і зелених —
Не було могил. Щоби поля
Майоріли золотим колоссям,
А не прапорами молодих
Воїнів, щоб в маминім волоссі
Сивини не було. Щоб живих
Юних, безтурботних і сміливих,
Вільних і закоханих в життя —
Не вбивали дрони, бомби, міни,
Щоб синів не крала в нас війна.
Щоб дружини очі не ховали,
Мокрі від ридань, щоб дідусі
Своїх внуків мудрому навчали —
В ріднім домі, а не на війні.
... Цвіт надії тихо відлітає,
У душі натягнута струна,
Серце плаче, плаче і благає:
"Боже, хай закінчиться війна
Хай наш цвіт надії не зів'яне,
Хай не рветься у душі струна ..."
Марина Семйоник
#поезія
Наді мною — рідне синє небо,
Піді мною — батьківська земля.
Чи мені в житті іще щось треба?
Так! Щоби закінчилась війна.
Щоби прапор не вкривав полеглих,
Щоби не вмирали у боях.
Щоби в травах, буйних і зелених —
Не було могил. Щоби поля
Майоріли золотим колоссям,
А не прапорами молодих
Воїнів, щоб в маминім волоссі
Сивини не було. Щоб живих
Юних, безтурботних і сміливих,
Вільних і закоханих в життя —
Не вбивали дрони, бомби, міни,
Щоб синів не крала в нас війна.
Щоб дружини очі не ховали,
Мокрі від ридань, щоб дідусі
Своїх внуків мудрому навчали —
В ріднім домі, а не на війні.
... Цвіт надії тихо відлітає,
У душі натягнута струна,
Серце плаче, плаче і благає:
"Боже, хай закінчиться війна
Хай наш цвіт надії не зів'яне,
Хай не рветься у душі струна ..."
Марина Семйоник
Українська
English
