• Друзі усіх з Новим Роком!!! Тут така справа, допоможіть передати привітання окупантам, потрібен потужний fpv який бере подарки по більше і передає подалі.
    Збір на fpv-bomber для 15 бригади НГУ Кара-Даг
    🎯 Ціль: 75 000 ₴
    🔗Посилання на банку
    https://send.monobank.ua/jar/ZUoD5zfMG
    💳Номер картки банки
    5375 4112 1967 4343
    Реквізити для поповнення банки «На fpv bomber»
    Отримувач: Ярош Тарас Володимирович
    IBAN: UA103220010000026206346207151
    ІПН/ЄДРПОУ: 3010812773
    Призначення платежу: Поповнення рахунку банки
    https://choko.link/taras_yarosh
    Друзі усіх з Новим Роком!!! Тут така справа, допоможіть передати привітання окупантам, потрібен потужний fpv який бере подарки по більше і передає подалі. Збір на fpv-bomber для 15 бригади НГУ Кара-Даг 🎯 Ціль: 75 000 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/ZUoD5zfMG 💳Номер картки банки 5375 4112 1967 4343 Реквізити для поповнення банки «На fpv bomber» Отримувач: Ярош Тарас Володимирович IBAN: UA103220010000026206346207151 ІПН/ЄДРПОУ: 3010812773 Призначення платежу: Поповнення рахунку банки https://choko.link/taras_yarosh
    Like
    2
    1коментарів 653переглядів
  • 60переглядів
  • “Нагострені леза” Наталка Ліщинська
    Видавництво Богдан

    Не скажу, що я суперфанатка наукової фантастики, але мені подобаються історії про штучний інтелект (тут це ШІВ) та простір віртуальної реальності (тут це вірта). Вірта і реальний світ існують фактично паралельно, але не дуже добре співпрацюють. І на цьому побудована основна арка, головними героями якої є Вікторія, ненависниця вірти, її донька Женька, яка туди хоче, і віртоска 2000000017, яка має Женьку туди забрати.

    Оповідь ведеться від обличчя різних персонажів, є багато флешбеків, і наче змінюється темп. Через це мені спочатку було капець як цікаво, потім я трошки залипла, а потім знову шалено хотіла дізнатися, чим все закінчиться.

    Не знаю, чи закладала це авторка, але я побачила у книзі чітку мораль. Як казали в школі, тема та ідея, оце от все. І мені здалося, що це книга про нескінченний прогрес, про те, що навіть суперінноваційні зараз ідеї з часом будуть замінені чимось ще більш інноваційним. Прогрес не зупинити, його просто варто прийняти. Хоча завжди будуть люди, які цього не розуміють. Ну і що любов - це насправді головний рушій, і вона все переможе) Це вже щось не тільки на науковому, але і на філософському.

    Взагалі книга, попри невеликий обсяг, спонукає до роздумів. Наприклад, тут є так багато згадок того, що людина смертна, що я кілька разів відчувала напад паніки. І почала думати, що вірта загалом-то і непогана штука, і я б з цього світу в той із задоволенням втекла. Шкода, шо нема квиточків(

    А ще можна подумати над деякими етичними питаннями та позначити класні цитати. Як-от про бактерію вдячності) Коротше, любителям історій про ШІ та віртуальний світ варто придивитися.

    #читаємоБогдан #книгиБогдан
    #книжковий_відгук #Лана_читає
    “Нагострені леза” Наталка Ліщинська Видавництво Богдан Не скажу, що я суперфанатка наукової фантастики, але мені подобаються історії про штучний інтелект (тут це ШІВ) та простір віртуальної реальності (тут це вірта). Вірта і реальний світ існують фактично паралельно, але не дуже добре співпрацюють. І на цьому побудована основна арка, головними героями якої є Вікторія, ненависниця вірти, її донька Женька, яка туди хоче, і віртоска 2000000017, яка має Женьку туди забрати. Оповідь ведеться від обличчя різних персонажів, є багато флешбеків, і наче змінюється темп. Через це мені спочатку було капець як цікаво, потім я трошки залипла, а потім знову шалено хотіла дізнатися, чим все закінчиться. Не знаю, чи закладала це авторка, але я побачила у книзі чітку мораль. Як казали в школі, тема та ідея, оце от все. І мені здалося, що це книга про нескінченний прогрес, про те, що навіть суперінноваційні зараз ідеї з часом будуть замінені чимось ще більш інноваційним. Прогрес не зупинити, його просто варто прийняти. Хоча завжди будуть люди, які цього не розуміють. Ну і що любов - це насправді головний рушій, і вона все переможе) Це вже щось не тільки на науковому, але і на філософському. Взагалі книга, попри невеликий обсяг, спонукає до роздумів. Наприклад, тут є так багато згадок того, що людина смертна, що я кілька разів відчувала напад паніки. І почала думати, що вірта загалом-то і непогана штука, і я б з цього світу в той із задоволенням втекла. Шкода, шо нема квиточків( А ще можна подумати над деякими етичними питаннями та позначити класні цитати. Як-от про бактерію вдячності) Коротше, любителям історій про ШІ та віртуальний світ варто придивитися. #читаємоБогдан #книгиБогдан #книжковий_відгук #Лана_читає
    Like
    Love
    7
    1Kпереглядів
  • ☄️ "Військові адвокати" привіт 😉

    Чим далі, тим цікавіше.

    ‼️ Інформація щодо розслідування кримінального провадження за фактом зберігання та збуту кокаїну відносно чоловіка, який фігурує на відео конфлікту біля Голосіївського РТЦК та СП

    Вікторія Павленко так чого це не коментуєте?

    А далі продовжуєте в ТікТок обманювати українців і видаляти не зручні коментарі?

    Продовження незабаром по іншим учасникам провокації.

    Дякую за підтримку і поширення 🤝

    ✈️ @a_shtirlitz
    ☄️ "Військові адвокати" привіт 😉 Чим далі, тим цікавіше. ‼️ Інформація щодо розслідування кримінального провадження за фактом зберігання та збуту кокаїну відносно чоловіка, який фігурує на відео конфлікту біля Голосіївського РТЦК та СП Вікторія Павленко так чого це не коментуєте? А далі продовжуєте в ТікТок обманювати українців і видаляти не зручні коментарі? Продовження незабаром по іншим учасникам провокації. Дякую за підтримку і поширення 🤝 ✈️ @a_shtirlitz
    83переглядів
  • Натяк зрозумів, приступаю до роботи 🥊🤣
    Натяк зрозумів, приступаю до роботи 🥊🤣
    132переглядів 5Відтворень
  • Love
    4
    403переглядів
  • СПРАВЖНІ АТЛЕТИ
    СПРАВЖНІ АТЛЕТИ
    169переглядів 12Відтворень
  • Haha
    1
    82переглядів
  • #поезія
    Старесенька, іде по тій дорозі.
    Як завжди. Як недавно. Як давно.
    Спинилася. Болять у неї нозі.
    Було здоров'я, де тепер воно?
    І знов іде... Зникає за деревами...
    Світанок стежку снігом притрусив.
    Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно.
    Горить ліхтар, ніхто не погасив,
    Моя бабусю, старша моя мамо!
    Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!
    Якими я скажу тобі словами,
    що ти в мені повік не одболиш!
    Земля без тебе ні стебла не вродить,
    і молоді ума не добіжать.
    Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
    і насіння у вузликах лежать.
    Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни.
    А ті казки, те слово, ті сади,
    і так по крихті, крихті Україна —
    іде з тобою, Боже мій, куди?!
    Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!
    Вже й час с в тебе, пізно, але є ж.
    Зверни додому з білої доріжки.
    Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?
    Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла.
    Тоді був травень, а тепер зима.
    Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла.

    А то пішла, й нема тебе, й нема...
    Старесенька, іде чиясь бабуся,
    і навіть хтозна, як її ім'я.
    А я дивлюся у вікно, дивлюся,
    щоб думати, що, може, то моя

    📝ЛінаКостенко
    🎨 Ганна Хомчик
    #поезія Старесенька, іде по тій дорозі. Як завжди. Як недавно. Як давно. Спинилася. Болять у неї нозі. Було здоров'я, де тепер воно? І знов іде... Зникає за деревами... Світанок стежку снігом притрусив. Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно. Горить ліхтар, ніхто не погасив, Моя бабусю, старша моя мамо! Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш! Якими я скажу тобі словами, що ти в мені повік не одболиш! Земля без тебе ні стебла не вродить, і молоді ума не добіжать. Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить, і насіння у вузликах лежать. Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни. А ті казки, те слово, ті сади, і так по крихті, крихті Україна — іде з тобою, Боже мій, куди?! Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки! Вже й час с в тебе, пізно, але є ж. Зверни додому з білої доріжки. Ось наш поріг, хіба не впізнаєш? Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла. Тоді був травень, а тепер зима. Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла. А то пішла, й нема тебе, й нема... Старесенька, іде чиясь бабуся, і навіть хтозна, як її ім'я. А я дивлюся у вікно, дивлюся, щоб думати, що, може, то моя 📝ЛінаКостенко 🎨 Ганна Хомчик
    Like
    2
    445переглядів
  • ЕКСТРЕМАЛИ В ЦЕНТРІ МЕГАПОЛІСА
    41переглядів 27Відтворень