• Вкрав автомобіль по дорозі на роботу: у Києві засудили майора поліції

    У березні 2025 року він побачив, що ключ залишили у дверному замку, сів у чужу Chery QQ та поїхав, сховавши авто в гаражі.

    Чоловіка звільнили з поліції. Суд призначив йому умовне покарання. Автомобіль повернули власнику.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    Вкрав автомобіль по дорозі на роботу: у Києві засудили майора поліції⚖️ У березні 2025 року він побачив, що ключ залишили у дверному замку, сів у чужу Chery QQ та поїхав, сховавши авто в гаражі. Чоловіка звільнили з поліції. Суд призначив йому умовне покарання. Автомобіль повернули власнику. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    138переглядів
  • 79-річна Валентина Джам із села Боровичі Луцького району щодня власноруч шиє адаптивну білизну та одяг для українських військових, які проходять лікування у шпиталях. Жінка працює щодня з дев’ятої ранку за старою ручною швейною машинкою.
    Джерело: Суспільне Луцьк
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    79-річна Валентина Джам із села Боровичі Луцького району щодня власноруч шиє адаптивну білизну та одяг для українських військових, які проходять лікування у шпиталях. Жінка працює щодня з дев’ятої ранку за старою ручною швейною машинкою. Джерело: Суспільне Луцьк #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    208переглядів 2Відтворень
  • В ТЦК Одеси чоловік різав собі вени та кидався на людей з ножем, намагаючись уникнути призову

    Громадянин перебував у розшуку та не надав жодних медичних документів, які б підтверджували його непридатність до військової служби.

    "Дії громадянина мають ознаки демонстративного шантажу та спроби ухилення від виконання конституційного обов’язку шляхом маніпуляцій громадською думкою", — зазначили в ТЦК
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    В ТЦК Одеси чоловік різав собі вени та кидався на людей з ножем, намагаючись уникнути призову Громадянин перебував у розшуку та не надав жодних медичних документів, які б підтверджували його непридатність до військової служби. "Дії громадянина мають ознаки демонстративного шантажу та спроби ухилення від виконання конституційного обов’язку шляхом маніпуляцій громадською думкою", — зазначили в ТЦК #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    251переглядів
  • https://youtu.be/VU8N7ZbnoBA?si=PeZTg7UOImf6G_dj
    https://youtu.be/VU8N7ZbnoBA?si=PeZTg7UOImf6G_dj
    1
    82переглядів
  • #поезія
    #поезія
    2
    352переглядів 16Відтворень
  • #поезія
    Коханій жінці можна все,
    А некоханій - все не можна...
    Хоч біль свій гордо пронесе,
    Але зізнається не кожна.
    Не кожна скаже, що болить
    І, часом, жити їй не сила.
    Насправді, ж треба тільки мить,
    Щоб відростити знову крила...
    Щоби відчути в жилах фарт,
    І знов повірити у себе,
    Який потрібен, часом, гарт,
    Щоб їй піднятися у небо,
    Навчати інших, йти вперед
    І вже навік не оглядатись...
    Вона тепер - пріоритет
    І все, що хтось назавжди втратив.
    У ній ще стільки є вогню,
    Азарту, драйву і надії...
    Де час налічує пеню
    За ці невиправдані мрії,
    За ці скалічені роки,
    Яким повернення немає...
    А хтось напише два рядки
    Й кохана жінка оживає...
    Сміється тепло, п'є глясе,
    І поруч з нею - день світліший...
    Кохана жінка може все,
    А, часом, навіть - трохи більше!

    Ілона Верхівська-Ельтек
    #поезія Коханій жінці можна все, А некоханій - все не можна... Хоч біль свій гордо пронесе, Але зізнається не кожна. Не кожна скаже, що болить І, часом, жити їй не сила. Насправді, ж треба тільки мить, Щоб відростити знову крила... Щоби відчути в жилах фарт, І знов повірити у себе, Який потрібен, часом, гарт, Щоб їй піднятися у небо, Навчати інших, йти вперед І вже навік не оглядатись... Вона тепер - пріоритет І все, що хтось назавжди втратив. У ній ще стільки є вогню, Азарту, драйву і надії... Де час налічує пеню За ці невиправдані мрії, За ці скалічені роки, Яким повернення немає... А хтось напише два рядки Й кохана жінка оживає... Сміється тепло, п'є глясе, І поруч з нею - день світліший... Кохана жінка може все, А, часом, навіть - трохи більше! Ілона Верхівська-Ельтек
    2
    297переглядів
  • #поезія
    Якби нам не спізнитися на вічність,
    Якби нам повернутися на мить...
    То, може, би й зустрілися у січні
    І разом подивились, як горить
    Останній міст ілюзії й надії,
    Останнє слово, зірване з душі...
    Якщо би він готовий був на дії -
    Вона б уже не бачила межі.
    І був би рік новий... і по-новому,
    І світ новий, і люди, і місця.
    Де він летів би стрімголов додому
    І там в одне зливалися б серця.
    Вони вже падали. Тепер пора літати...
    А як літати із одним крилом?
    І скільки ще потрібно, щоб сказати,
    Що в світі цьому кращих не було...
    Хай кажуть, що такого не буває,
    Чи кажуть, що "буває ще й не так..."
    Але в очах того́, хто вас кохає
    Горить уже не вогник, а маяк.
    Маяк, який дає наснагу жити,
    А, часом, і тримає на плаву...
    Тоді нам вистачає навіть миті,
    Щоб знову відчувати: "Я - Живу..."
    Коли усе невчасно й нелогічно,
    Та поруч хтось у темряві летить...
    Дивись, щоб не спізнитися на вічність...
    Дивись, щоб не проґавити цю мить.

    Ілона Верхівська-Ельтек
    #поезія Якби нам не спізнитися на вічність, Якби нам повернутися на мить... То, може, би й зустрілися у січні І разом подивились, як горить Останній міст ілюзії й надії, Останнє слово, зірване з душі... Якщо би він готовий був на дії - Вона б уже не бачила межі. І був би рік новий... і по-новому, І світ новий, і люди, і місця. Де він летів би стрімголов додому І там в одне зливалися б серця. Вони вже падали. Тепер пора літати... А як літати із одним крилом? І скільки ще потрібно, щоб сказати, Що в світі цьому кращих не було... Хай кажуть, що такого не буває, Чи кажуть, що "буває ще й не так..." Але в очах того́, хто вас кохає Горить уже не вогник, а маяк. Маяк, який дає наснагу жити, А, часом, і тримає на плаву... Тоді нам вистачає навіть миті, Щоб знову відчувати: "Я - Живу..." Коли усе невчасно й нелогічно, Та поруч хтось у темряві летить... Дивись, щоб не спізнитися на вічність... Дивись, щоб не проґавити цю мить. Ілона Верхівська-Ельтек
    1
    256переглядів
  • #поезія
    Я заберу тебе з собою в Новий рік.

    Я заберу тебе з собою в Новий рік,
    За руку вІзьму і вже більше не відпущу.
    І байдуже, що буде дощ чи сніг...
    Тебе одного більше не залишу.

    Годинник відіб'є дванадцять раз
    І я своє бажання загадаю.
    Щоб з нами залишались повсякчас
    Лиш справжні люди, лише ті, яких кохаєм.

    А я так затишно на плечі обіпрусь
    Рука в руці, повір, це так багато...
    І рік новий не буде нам страшний,
    Ми є один у одного і це вже справжнє свято.

    Я заберу тебе з собою в Новий рік...


    Тетяна Андреєва
    #поезія Я заберу тебе з собою в Новий рік. Я заберу тебе з собою в Новий рік, За руку вІзьму і вже більше не відпущу. І байдуже, що буде дощ чи сніг... Тебе одного більше не залишу. Годинник відіб'є дванадцять раз І я своє бажання загадаю. Щоб з нами залишались повсякчас Лиш справжні люди, лише ті, яких кохаєм. А я так затишно на плечі обіпрусь Рука в руці, повір, це так багато... І рік новий не буде нам страшний, Ми є один у одного і це вже справжнє свято. Я заберу тебе з собою в Новий рік... Тетяна Андреєва
    3
    201переглядів
  • #думки
    Колись мені говорили:"Навчись розбиратися в людях"....і я навчилася, бачити людську підлість, боягузтво, лицемірство, жадібність та інше.
    Я і тепер вчуся, але тепер вчуся все це не помічати, пропускати повз себе, а бачити любов, дружбу, чесність і безкорисливість.
    Як одного разу мені сказали: "Людина навколо бачить те, що несе в собі сама" ....
    Гадаю, що це правда.
    #думки Колись мені говорили:"Навчись розбиратися в людях"....і я навчилася, бачити людську підлість, боягузтво, лицемірство, жадібність та інше. Я і тепер вчуся, але тепер вчуся все це не помічати, пропускати повз себе, а бачити любов, дружбу, чесність і безкорисливість. Як одного разу мені сказали: "Людина навколо бачить те, що несе в собі сама" .... Гадаю, що це правда.
    2
    180переглядів
  • У 2023 році він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, адже прагнув, щоб його рідні та близькі жили під мирним небом
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=46601
    У 2023 році він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, адже прагнув, щоб його рідні та близькі жили під мирним небом #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46601
    BROVARYREGION.IN.UA
    Дізнавшись, що група пішла у розвідку, кинувся за ними, аби не загубились: у бою на Донеччині загинув 27-річний матрос із Полтави
    У 2023 році він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, адже прагнув, щоб його рідні та близькі жили під мирним небом. Серед побратимів Богдан Бухтіяров мав повагу та авторитет, а вони за його запальний та сильний характер називали «Кіпіш». Життя бійця обірвалось під час виконання бойового
    133переглядів