• #історія #події
    ☢️ 14 грудня 1986: Саркофаг, що закрив пекло.
    ​Сьогодні ми згадуємо одну з найвизначніших і найтрагічніших інженерних та героїчних операцій XX століття — офіційне завершення будівництва об'єкта «Укриття» (широко відомого як «Саркофаг») над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.

    ​Ця дата знаменує завершення першого, критично важливого етапу ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи в історії людства.

    ​🏭 Трагедія та виклик

    ​Після вибуху 26 квітня 1986 року зруйнований реактор продовжував випромінювати смерть. Він містив десятки тонн радіоактивного палива, що було відкрито до навколишнього середовища. Головне завдання полягало в тому, щоб негайно локалізувати джерело радіації, запобігти подальшому викиду та захистити світ від забруднення.

    ​👷 Завдання, що не має аналогів

    ​Будівництво саркофага велося в умовах безпрецедентної радіації. Роботи проводилися позмінно, короткими інтервалами, а до них були залучені сотні тисяч ліквідаторів — військові, шахтарі, інженери, будівельники. Вони працювали на межі фізичних можливостей та ризикували життям, щоб у найкоротші терміни звести захисну споруду.
    ​Ключові факти про «Укриття»:
    ​Термін: Будівництво тривало трохи більше 200 днів (з травня по грудень 1986 року).
    ​Масштаб: Для зведення конструкції було використано понад 400 000 кубічних метрів бетону та 7 000 тонн металоконструкцій.
    ​Мета: Ізолювати зруйнований енергоблок від довкілля.
    #історія #події ☢️ 14 грудня 1986: Саркофаг, що закрив пекло. ​Сьогодні ми згадуємо одну з найвизначніших і найтрагічніших інженерних та героїчних операцій XX століття — офіційне завершення будівництва об'єкта «Укриття» (широко відомого як «Саркофаг») над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. ​Ця дата знаменує завершення першого, критично важливого етапу ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. ​🏭 Трагедія та виклик ​Після вибуху 26 квітня 1986 року зруйнований реактор продовжував випромінювати смерть. Він містив десятки тонн радіоактивного палива, що було відкрито до навколишнього середовища. Головне завдання полягало в тому, щоб негайно локалізувати джерело радіації, запобігти подальшому викиду та захистити світ від забруднення. ​👷 Завдання, що не має аналогів ​Будівництво саркофага велося в умовах безпрецедентної радіації. Роботи проводилися позмінно, короткими інтервалами, а до них були залучені сотні тисяч ліквідаторів — військові, шахтарі, інженери, будівельники. Вони працювали на межі фізичних можливостей та ризикували життям, щоб у найкоротші терміни звести захисну споруду. ​Ключові факти про «Укриття»: ​Термін: Будівництво тривало трохи більше 200 днів (з травня по грудень 1986 року). ​Масштаб: Для зведення конструкції було використано понад 400 000 кубічних метрів бетону та 7 000 тонн металоконструкцій. ​Мета: Ізолювати зруйнований енергоблок від довкілля.
    8views
  • #історія #події
    📜 14 грудня 1918: Останній підпис Гетьмана та реванш Республіки.
    ​Цей день в історії України назавжди закарбувався як фінал амбітного, але суперечливого проекту Української Держави ("Другого Гетьманату"). Рівно 107 років тому в Києві відбулася подія, що кардинально змінила вектор визвольних змагань — Павло Скоропадський зрікся булави.

    ​🏛️ Контекст: Пастка геополітики

    До середини грудня 1918 року влада гетьмана тріщала по швах. Підтримка німецьких військ, на багнетах яких тримався режим, зникла після завершення Першої світової війни та революції в Німеччині. Намагаючись знайти нових союзників (Антанту), Скоропадський зробив фатальну політичну помилку — 14 листопада видав грамоту про федерацію з "небільшовицькою Росією". Це стало сірником, що підпалив діжку з порохом. Українські національні сили, об'єднані в Директорію, підняли повстання.

    ​⚔️ Облога Києва

    Війська Директорії, ударною силою яких були Січові Стрільці під командуванням Євгена Коновальця, стиснули кільце навколо столиці. У Скоропадського майже не залишилося лояльних частин, окрім офіцерських дружин та невеликих загонів сердюків. Київ жив у напрузі вуличних боїв.

    ​✍️ Момент істини

    14 грудня ситуація стала безнадійною. У своїй резиденції на вулиці Інститутській, 40, розуміючи невідворотність поразки та бажаючи уникнути зайвого кровопролиття в місті, Павло Скоропадський підписав акт зречення від влади.
    ​"Я, Гетьман усієї України, протягом семи з половиною місяців прикладав усіх своїх сил, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил впоратися із цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади" — йшлося в документі.

    ​🛤️ Наслідки

    Вже наступного дня війська Директорії тріумфально увійшли до Києва, відновивши Українську Народну Республіку (УНР). Влада перейшла до Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Сам колишній гетьман був змушений таємно тікати з Києва до Німеччини, за легендою — у формі пораненого німецького офіцера.
    ​Це був день краху консервативної монархічної ідеї та повернення до соціалістично-республіканського курсу, який, на жаль, теж не зміг встояти перед навалою більшовиків у майбутньому. Але урок 14 грудня залишається актуальним: жодна влада не втримається без опори на власне суспільство, а внутрішні чвари перед обличчям зовнішнього ворога завжди ведуть до втрати державності. 🇺🇦💔
    #історія #події 📜 14 грудня 1918: Останній підпис Гетьмана та реванш Республіки. ​Цей день в історії України назавжди закарбувався як фінал амбітного, але суперечливого проекту Української Держави ("Другого Гетьманату"). Рівно 107 років тому в Києві відбулася подія, що кардинально змінила вектор визвольних змагань — Павло Скоропадський зрікся булави. ​🏛️ Контекст: Пастка геополітики До середини грудня 1918 року влада гетьмана тріщала по швах. Підтримка німецьких військ, на багнетах яких тримався режим, зникла після завершення Першої світової війни та революції в Німеччині. Намагаючись знайти нових союзників (Антанту), Скоропадський зробив фатальну політичну помилку — 14 листопада видав грамоту про федерацію з "небільшовицькою Росією". Це стало сірником, що підпалив діжку з порохом. Українські національні сили, об'єднані в Директорію, підняли повстання. ​⚔️ Облога Києва Війська Директорії, ударною силою яких були Січові Стрільці під командуванням Євгена Коновальця, стиснули кільце навколо столиці. У Скоропадського майже не залишилося лояльних частин, окрім офіцерських дружин та невеликих загонів сердюків. Київ жив у напрузі вуличних боїв. ​✍️ Момент істини 14 грудня ситуація стала безнадійною. У своїй резиденції на вулиці Інститутській, 40, розуміючи невідворотність поразки та бажаючи уникнути зайвого кровопролиття в місті, Павло Скоропадський підписав акт зречення від влади. ​"Я, Гетьман усієї України, протягом семи з половиною місяців прикладав усіх своїх сил, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил впоратися із цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади" — йшлося в документі. ​🛤️ Наслідки Вже наступного дня війська Директорії тріумфально увійшли до Києва, відновивши Українську Народну Республіку (УНР). Влада перейшла до Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Сам колишній гетьман був змушений таємно тікати з Києва до Німеччини, за легендою — у формі пораненого німецького офіцера. ​Це був день краху консервативної монархічної ідеї та повернення до соціалістично-республіканського курсу, який, на жаль, теж не зміг встояти перед навалою більшовиків у майбутньому. Але урок 14 грудня залишається актуальним: жодна влада не втримається без опори на власне суспільство, а внутрішні чвари перед обличчям зовнішнього ворога завжди ведуть до втрати державності. 🇺🇦💔
    13views
  • ІСТОРІЯ СВІТОВОГО БОКСУ
    🥊 Коли бокс був найбільшим шоу на Землі
    Перший бій у важкій вазі між Джеком Демпсі та Джином Тунні в 1926 році побачили 120 557 уболівальників, що зробило його найбільшим за кількістю глядачів у історії боксу.
    Кінцевий виторг склав майже 1,9 мільйона доларів — неймовірна сума майже 100 років тому.
    Придивіться уважно до цього зображення.
    Вболівальники заповнили всі місця від кута до кута.
    Ніяких телефонів. Ніяких екранів. Ніяких відволікаючих факторів.
    Лише чисте очікування найбільшого бою епохи.
    Це був не просто боксерський поєдинок — це була глобальна подія.
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    ІСТОРІЯ СВІТОВОГО БОКСУ 🥊 Коли бокс був найбільшим шоу на Землі Перший бій у важкій вазі між Джеком Демпсі та Джином Тунні в 1926 році побачили 120 557 уболівальників, що зробило його найбільшим за кількістю глядачів у історії боксу. Кінцевий виторг склав майже 1,9 мільйона доларів — неймовірна сума майже 100 років тому. Придивіться уважно до цього зображення. Вболівальники заповнили всі місця від кута до кута. Ніяких телефонів. Ніяких екранів. Ніяких відволікаючих факторів. Лише чисте очікування найбільшого бою епохи. Це був не просто боксерський поєдинок — це була глобальна подія. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    18views
  • 🇺🇦 Гордість України на міжнародній сцені!
    Представниця України Софія Нерсесян посіла 2 місце у фіналі Дитячого Євробачення, набравши 177 балів!
    А за результатами глядацького голосування Україна отримала найбільшу кількість балів — і це ще раз доводить: світ чує та підтримує Україну 💙💛
    Її пісня «Мотанка» — це глибока й щира історія про силу українського духу, любов до рідної землі та віру, яка ніколи не згасає.
    Як ми вже писали, Софія — не лише талановита співачка, а й волонтерка з великим серцем, яка вже зібрала понад 15 мільйонів гривень на допомогу дітям і нашим Захисникам.
    Вона доводить: добро має голос — і цей голос звучить з України 🇺🇦
    💙💛 Щиро вітаємо нашу неймовірну Софію з блискучим результатом!
    Дякуємо за гідне представлення України та за натхнення, яке Ти даруєш мільйонам.
    Пишаємося! 💫🇺🇦

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🇺🇦 Гордість України на міжнародній сцені! Представниця України Софія Нерсесян посіла 2 місце у фіналі Дитячого Євробачення, набравши 177 балів! А за результатами глядацького голосування Україна отримала найбільшу кількість балів — і це ще раз доводить: світ чує та підтримує Україну 💙💛 Її пісня «Мотанка» — це глибока й щира історія про силу українського духу, любов до рідної землі та віру, яка ніколи не згасає. Як ми вже писали, Софія — не лише талановита співачка, а й волонтерка з великим серцем, яка вже зібрала понад 15 мільйонів гривень на допомогу дітям і нашим Захисникам. Вона доводить: добро має голос — і цей голос звучить з України 🇺🇦 💙💛 Щиро вітаємо нашу неймовірну Софію з блискучим результатом! Дякуємо за гідне представлення України та за натхнення, яке Ти даруєш мільйонам. Пишаємося! 💫🇺🇦 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    31views
  • #дати #свята
    День різдвяного светра (National Ugly Christmas Sweater Day або Christmas Jumper Day) — це неофіційне, але надзвичайно популярне свято, яке, хоча й не має фіксованої дати, часто відзначається саме в середині грудня (зазвичай, у другу або третю п'ятницю грудня). Це день, коли люди добровільно та з гумором одягають найяскравіші, найсмішніші та іноді відверто «потворні» светри, прикрашені оленями, Сантами, сніговиками, дзвіночками та помпонами.

    Історія Моди на «Кітч» 🧶

    Традиція носити светри з різдвяними візерунками виникла на Заході (особливо у Великій Британії та США) ще у 1950-х роках, але тоді вони не вважалися «потворними», а були просто частиною святкового одягу.
    Відродження та Іронія: Справжній бум «потворних» різдвяних светрів припав на 2000-ні роки, коли ця мода була реанімована як іронічний тренд. Люди почали шукати вживані, старомодні або навмисно кітчеві в'язані вироби.
    Кіноіндустрія: Велику роль у популяризації зіграв кінематограф. Зокрема, сцена, де актор Колін Ферт з'являється у безглуздому светрі з оленем у фільмі «Щоденник Бріджит Джонс» (2001), стала культовою.

    Мета Святкування 🎉

    Основна мета цього дня — це не лише веселощі, але й благодійність:
    Гумор і Тімбілдінг: Це чудова нагода розслабитися, посміятися над собою та зміцнити командний дух на роботі або у школі. Корпоративні вечірки з конкурсами на «найпотворніший» светр стали звичайним явищем.
    Благодійність: У багатьох країнах, особливо у Великій Британії, День різдвяного светра (зокрема, Save the Children’s Christmas Jumper Day) використовується для збору коштів. Учасники роблять невеликі пожертви за право прийти на роботу в яскравому светрі.

    Сучасний Тренд

    Сьогодні виробники створюють різдвяні светри з дедалі більшою фантазією: вони світяться, видають звуки, мають вбудовані гірлянди чи навіть 3D-елементи. Це свято стало невід'ємною частиною сучасної підготовки до Різдва, привносячи легкість та безтурботність у передноворічну метушню.
    #дати #свята День різдвяного светра (National Ugly Christmas Sweater Day або Christmas Jumper Day) — це неофіційне, але надзвичайно популярне свято, яке, хоча й не має фіксованої дати, часто відзначається саме в середині грудня (зазвичай, у другу або третю п'ятницю грудня). Це день, коли люди добровільно та з гумором одягають найяскравіші, найсмішніші та іноді відверто «потворні» светри, прикрашені оленями, Сантами, сніговиками, дзвіночками та помпонами. Історія Моди на «Кітч» 🧶 Традиція носити светри з різдвяними візерунками виникла на Заході (особливо у Великій Британії та США) ще у 1950-х роках, але тоді вони не вважалися «потворними», а були просто частиною святкового одягу. Відродження та Іронія: Справжній бум «потворних» різдвяних светрів припав на 2000-ні роки, коли ця мода була реанімована як іронічний тренд. Люди почали шукати вживані, старомодні або навмисно кітчеві в'язані вироби. Кіноіндустрія: Велику роль у популяризації зіграв кінематограф. Зокрема, сцена, де актор Колін Ферт з'являється у безглуздому светрі з оленем у фільмі «Щоденник Бріджит Джонс» (2001), стала культовою. Мета Святкування 🎉 Основна мета цього дня — це не лише веселощі, але й благодійність: Гумор і Тімбілдінг: Це чудова нагода розслабитися, посміятися над собою та зміцнити командний дух на роботі або у школі. Корпоративні вечірки з конкурсами на «найпотворніший» светр стали звичайним явищем. Благодійність: У багатьох країнах, особливо у Великій Британії, День різдвяного светра (зокрема, Save the Children’s Christmas Jumper Day) використовується для збору коштів. Учасники роблять невеликі пожертви за право прийти на роботу в яскравому светрі. Сучасний Тренд Сьогодні виробники створюють різдвяні светри з дедалі більшою фантазією: вони світяться, видають звуки, мають вбудовані гірлянди чи навіть 3D-елементи. Це свято стало невід'ємною частиною сучасної підготовки до Різдва, привносячи легкість та безтурботність у передноворічну метушню.
    Love
    1
    94views
  • #дати #свята
    🎻 Голос Дерева та Струн: Що ми знаємо про Всесвітній день скрипки?
    Всесвітній день скрипки (World Violin Day), який неофіційно відзначається 13 грудня, є святом, присвяченим одному з найблагородніших та найвиразніших інструментів світу — скрипці. Хоча ця дата не є офіційно визнаною ООН, вона широко підтримується музикантами, оркестрами та любителями класичної музики по всьому світу.

    Чому саме скрипка? 👑

    Скрипка (violin або fіddle) — це не просто інструмент, це королева оркестру. Вона займає центральне місце у симфонічному ансамблі та камерній музиці. Її історія, що налічує близько 500 років, тісно пов'язана з еволюцією західної музичної культури.

    Походження: Сучасна скрипка сформувалася в Італії у XVI столітті. Її розквіт пов'язаний з іменами великих майстрів, як-от Аматі, Гварнері та Страдіварі, чиї інструменти досі вважаються неперевершеними.
    Діапазон: Завдяки своїй здатності відтворювати найвищі та найнижчі ноти серед струнно-смичкових інструментів, скрипка може імітувати людський голос, виражаючи як глибокий смуток, так і бурхливу радість.

    Суть Святкування 🎼

    День скрипки зазвичай використовується для підвищення інтересу до класичної музики та музичної освіти. Серед традиційних способів відзначення:
    Концерти та Виступи: Проведення безкоштовних концертів, майстер-класів та вуличних виступів, де скрипка виступає у головній ролі (як у класичному, так і у фольклорному чи джазовому стилях).
    Вшанування Майстрів: Згадка видатних скрипалів (як-от Паганіні, Крейслер, Ойстрах) та майстрів, які створюють інструменти (лютьєрів).
    Освіта: Заохочення дітей та дорослих до вивчення скрипки, часто через відкриті уроки чи музичні школи.

    Скрипка в Культурі

    Скрипка є не лише академічним, а й потужним культурним символом. Вона є невід'ємною частиною:
    Народної музики: У багатьох культурах (ірландська, скандинавська, українська) скрипка (fіddle) є головним інструментом для танців та святкових мелодій.
    Кінематографа: Її щемливе звучання часто використовується для підкреслення драматичних або романтичних моментів у фільмах.

    Всесвітній день скрипки — це чудовий привід згадати про те, наскільки важливу роль цей елегантний інструмент відіграє у збагаченні світової культури.
    #дати #свята 🎻 Голос Дерева та Струн: Що ми знаємо про Всесвітній день скрипки? Всесвітній день скрипки (World Violin Day), який неофіційно відзначається 13 грудня, є святом, присвяченим одному з найблагородніших та найвиразніших інструментів світу — скрипці. Хоча ця дата не є офіційно визнаною ООН, вона широко підтримується музикантами, оркестрами та любителями класичної музики по всьому світу. Чому саме скрипка? 👑 Скрипка (violin або fіddle) — це не просто інструмент, це королева оркестру. Вона займає центральне місце у симфонічному ансамблі та камерній музиці. Її історія, що налічує близько 500 років, тісно пов'язана з еволюцією західної музичної культури. Походження: Сучасна скрипка сформувалася в Італії у XVI столітті. Її розквіт пов'язаний з іменами великих майстрів, як-от Аматі, Гварнері та Страдіварі, чиї інструменти досі вважаються неперевершеними. Діапазон: Завдяки своїй здатності відтворювати найвищі та найнижчі ноти серед струнно-смичкових інструментів, скрипка може імітувати людський голос, виражаючи як глибокий смуток, так і бурхливу радість. Суть Святкування 🎼 День скрипки зазвичай використовується для підвищення інтересу до класичної музики та музичної освіти. Серед традиційних способів відзначення: Концерти та Виступи: Проведення безкоштовних концертів, майстер-класів та вуличних виступів, де скрипка виступає у головній ролі (як у класичному, так і у фольклорному чи джазовому стилях). Вшанування Майстрів: Згадка видатних скрипалів (як-от Паганіні, Крейслер, Ойстрах) та майстрів, які створюють інструменти (лютьєрів). Освіта: Заохочення дітей та дорослих до вивчення скрипки, часто через відкриті уроки чи музичні школи. Скрипка в Культурі Скрипка є не лише академічним, а й потужним культурним символом. Вона є невід'ємною частиною: Народної музики: У багатьох культурах (ірландська, скандинавська, українська) скрипка (fіddle) є головним інструментом для танців та святкових мелодій. Кінематографа: Її щемливе звучання часто використовується для підкреслення драматичних або романтичних моментів у фільмах. Всесвітній день скрипки — це чудовий привід згадати про те, наскільки важливу роль цей елегантний інструмент відіграє у збагаченні світової культури.
    Love
    1
    123views
  • #історія #особистості
    💡 Архітектор Електричної Ери: Вернер фон Сіменс та Народження «Siemens».
    ​Сьогодні, 13 грудня 1816 року, народився Ернст Вернер фон Сіменс (нім. Ernst Werner von Siemens) — німецький інженер, винахідник, учений і, що найважливіше, промисловець, чиї новаторські ідеї не просто змінили технологічний ландшафт, а й створили основу для сучасної електричної та комунікаційної промисловості. Він є засновником світового гіганта Siemens.

    ​Від Телеграфії до Електрики ⚡

    ​Початкова кар'єра Сіменса була пов'язана з військовою службою та телеграфією. Його перші значні винаходи були спрямовані на вдосконалення зв'язку:
    ​Гальванопластика та Телеграфія: У 1840-х роках він розробив процес гальванопластики, а пізніше — систему ізоляції кабелів гутаперчею. Ця ізоляція зробила можливою прокладку підводних телеграфних ліній.
    ​Заснування Компанії (1847): Разом із Йоганном Гальске, Сіменс заснував компанію "Siemens & Halske" для виробництва телеграфного обладнання. Вони швидко проклали ключові лінії зв'язку по всій Європі, включно з легендарною індоєвропейською телеграфною лінією, яка з'єднала Лондон і Калькутту.

    ​Революційний Винахід: Динамо-машина

    ​Найбільший науковий внесок Вернера фон Сіменса припав на 1866 рік, коли він сформулював принцип динамоелектричного генератора (динамо-машини).
    ​Принцип: Сіменс виявив, що генератор, який використовує електрику для збудження свого електромагніту, може бути самозбуджувальним і виробляти струм, набагато потужніший, ніж будь-яка існуюча на той час машина.
    ​Значення: Це був вирішальний крок для перетворення електрики з лабораторного дива на доступне джерело енергії для промисловості та побуту. Відкриття принципу динамо стало основою для створення всіх сучасних електростанцій.

    ​Піонер Електротранспорту 🚃

    ​Завдяки принципу динамо-машини, Вернер фон Сіменс розпочав епоху електричного транспорту:
    ​Електрична Залізниця (1879): На Берлінській промисловій виставці він представив перший у світі електричний локомотив, який живився струмом через третю рейку.
    ​Електричний Трамвай (1881): У передмісті Берліна, Гросс-Ліхтерфельде, Сіменс запустив першу у світі комерційну електричну трамвайну лінію. Це ознаменувало початок електрифікації міського транспорту.
    ​За свою інженерну діяльність та внесок у науку, Вернер Сіменс у 1888 році був зведений у дворянство, отримавши почесний предикат «фон». Він помер у 1892 році, залишивши після себе імперію, що стала синонімом інновацій в електриці та телекомунікаціях.
    #історія #особистості 💡 Архітектор Електричної Ери: Вернер фон Сіменс та Народження «Siemens». ​Сьогодні, 13 грудня 1816 року, народився Ернст Вернер фон Сіменс (нім. Ernst Werner von Siemens) — німецький інженер, винахідник, учений і, що найважливіше, промисловець, чиї новаторські ідеї не просто змінили технологічний ландшафт, а й створили основу для сучасної електричної та комунікаційної промисловості. Він є засновником світового гіганта Siemens. ​Від Телеграфії до Електрики ⚡ ​Початкова кар'єра Сіменса була пов'язана з військовою службою та телеграфією. Його перші значні винаходи були спрямовані на вдосконалення зв'язку: ​Гальванопластика та Телеграфія: У 1840-х роках він розробив процес гальванопластики, а пізніше — систему ізоляції кабелів гутаперчею. Ця ізоляція зробила можливою прокладку підводних телеграфних ліній. ​Заснування Компанії (1847): Разом із Йоганном Гальске, Сіменс заснував компанію "Siemens & Halske" для виробництва телеграфного обладнання. Вони швидко проклали ключові лінії зв'язку по всій Європі, включно з легендарною індоєвропейською телеграфною лінією, яка з'єднала Лондон і Калькутту. ​Революційний Винахід: Динамо-машина ​Найбільший науковий внесок Вернера фон Сіменса припав на 1866 рік, коли він сформулював принцип динамоелектричного генератора (динамо-машини). ​Принцип: Сіменс виявив, що генератор, який використовує електрику для збудження свого електромагніту, може бути самозбуджувальним і виробляти струм, набагато потужніший, ніж будь-яка існуюча на той час машина. ​Значення: Це був вирішальний крок для перетворення електрики з лабораторного дива на доступне джерело енергії для промисловості та побуту. Відкриття принципу динамо стало основою для створення всіх сучасних електростанцій. ​Піонер Електротранспорту 🚃 ​Завдяки принципу динамо-машини, Вернер фон Сіменс розпочав епоху електричного транспорту: ​Електрична Залізниця (1879): На Берлінській промисловій виставці він представив перший у світі електричний локомотив, який живився струмом через третю рейку. ​Електричний Трамвай (1881): У передмісті Берліна, Гросс-Ліхтерфельде, Сіменс запустив першу у світі комерційну електричну трамвайну лінію. Це ознаменувало початок електрифікації міського транспорту. ​За свою інженерну діяльність та внесок у науку, Вернер Сіменс у 1888 році був зведений у дворянство, отримавши почесний предикат «фон». Він помер у 1892 році, залишивши після себе імперію, що стала синонімом інновацій в електриці та телекомунікаціях.
    Like
    2
    85views
  • #історія #особистості
    🇩🇪 Останній Романтик і Воїн Слова: Генріх Гейне.
    Сьогодні, 13 грудня 1797 року, народився Крістіан Йоганн Генріх Гейне (нім. Christian Johann Heinrich Heine) — один із найвизначніших німецьких поетів, публіцистів та критиків XIX століття. Його творчість, що балансувала на межі романтизму та реалізму, здійснила революцію в німецькій мові та ліриці.

    Між Ніжністю та Іронією 🥀

    Гейне часто називають «останнім романтиком» або «похоронником романтизму», оскільки він довів до досконалості традиційні романтичні мотиви (кохання, природа, нічні мрії), але водночас почав їх гостро пародіювати та критикувати. Його поезії притаманні:
    Лірична простота: Він писав мовою, близькою до розмовної, що робило його вірші надзвичайно доступними.
    «Розбитий» стиль: У своїх творах Гейне часто використовував несподіваний, цинічний або іронічний фінал, руйнуючи ідеалістичну картинку романтичної любові.
    Сум та краса: Його найвідоміша збірка, «Книга пісень» (Buch der Lieder, 1827), містить перлини світової лірики, зокрема вірш «Лорелея».

    Музичний Феномен 🎵

    Однією з головних причин світової слави Гейне є його тісний зв'язок із музикою. Простота та мелодійність його віршів ідеально підходили для вокальної музики:
    Lied (Пісня): Гейне став найулюбленішим поетом композиторів-ліриків XIX століття. Його вірші були покладені на музику частіше, ніж твори будь-якого іншого німецького поета (за винятком, можливо, Ґете).
    Видатні Композитори: Його вірші надихнули таких майстрів, як Франц Шуберт, Роберт Шуман, Фелікс Мендельсон та Йоганнес Брамс, на створення сотень «художніх пісень» (Lieder), які стали основою німецького музичного романтизму.

    Політичний Публіцист і Вигнанець 🗣️

    Гейне був не лише поетом, а й завзятим публіцистом, критикуючи реакційні політичні режими Німеччини та відстоюючи ідеї демократії та свободи. Його гострі фейлетони та політичні есеї викликали гнів влади.
    Вигнання: У 1831 році, через неможливість вільно публікуватися на батьківщині, Гейне емігрував до Парижа, де провів решту свого життя. Його твори в Німеччині були заборонені.
    «Матрацова гробниця»: Останні вісім років життя поет був прикутий до ліжка важкою хворобою (імовірно, розсіяний склероз), яку він із трагічною іронією називав своєю «матрацовою гробницею».
    Генріх Гейне залишається неперевершеним майстром, який поєднав велику ліричну чуттєвість із дотепним інтелектом та політичною сміливістю.
    #історія #особистості 🇩🇪 Останній Романтик і Воїн Слова: Генріх Гейне. Сьогодні, 13 грудня 1797 року, народився Крістіан Йоганн Генріх Гейне (нім. Christian Johann Heinrich Heine) — один із найвизначніших німецьких поетів, публіцистів та критиків XIX століття. Його творчість, що балансувала на межі романтизму та реалізму, здійснила революцію в німецькій мові та ліриці. Між Ніжністю та Іронією 🥀 Гейне часто називають «останнім романтиком» або «похоронником романтизму», оскільки він довів до досконалості традиційні романтичні мотиви (кохання, природа, нічні мрії), але водночас почав їх гостро пародіювати та критикувати. Його поезії притаманні: Лірична простота: Він писав мовою, близькою до розмовної, що робило його вірші надзвичайно доступними. «Розбитий» стиль: У своїх творах Гейне часто використовував несподіваний, цинічний або іронічний фінал, руйнуючи ідеалістичну картинку романтичної любові. Сум та краса: Його найвідоміша збірка, «Книга пісень» (Buch der Lieder, 1827), містить перлини світової лірики, зокрема вірш «Лорелея». Музичний Феномен 🎵 Однією з головних причин світової слави Гейне є його тісний зв'язок із музикою. Простота та мелодійність його віршів ідеально підходили для вокальної музики: Lied (Пісня): Гейне став найулюбленішим поетом композиторів-ліриків XIX століття. Його вірші були покладені на музику частіше, ніж твори будь-якого іншого німецького поета (за винятком, можливо, Ґете). Видатні Композитори: Його вірші надихнули таких майстрів, як Франц Шуберт, Роберт Шуман, Фелікс Мендельсон та Йоганнес Брамс, на створення сотень «художніх пісень» (Lieder), які стали основою німецького музичного романтизму. Політичний Публіцист і Вигнанець 🗣️ Гейне був не лише поетом, а й завзятим публіцистом, критикуючи реакційні політичні режими Німеччини та відстоюючи ідеї демократії та свободи. Його гострі фейлетони та політичні есеї викликали гнів влади. Вигнання: У 1831 році, через неможливість вільно публікуватися на батьківщині, Гейне емігрував до Парижа, де провів решту свого життя. Його твори в Німеччині були заборонені. «Матрацова гробниця»: Останні вісім років життя поет був прикутий до ліжка важкою хворобою (імовірно, розсіяний склероз), яку він із трагічною іронією називав своєю «матрацовою гробницею». Генріх Гейне залишається неперевершеним майстром, який поєднав велику ліричну чуттєвість із дотепним інтелектом та політичною сміливістю.
    Like
    1
    100views
  • #історія #особистості
    🕯️ Совість Нації та Апостол Шістдесятників: Життя Євгена Сверстюка.
    Сьогодні, 13 грудня 1928 року, народився Євген Олександрович Сверстюк — видатний український літературний критик, есеїст, поет, філософ, активний учасник руху шістдесятників і один із найстійкіших політв'язнів радянського режиму, якого часто називали «совістю нації».

    Сходження на Арені Шістдесятництва 🧠

    Отримавши освіту психолога та літературознавця, Сверстюк швидко став однією з ключових постатей у середовищі української інтелігенції 1960-х років. Він працював редактором у журналі «Український ботанічний журнал», але його справжнім покликанням була боротьба за національну свідомість і культуру.
    Його есеїстична проза, що поширювалася переважно у самвидаві, була гострою, філософськи глибокою і присвячена моральному відродженню нації та критиці радянської системи. Серед його найвідоміших праць — «Собор у риштуванні» (присвячений роману Олеся Гончара), «Іван Котляревський сміється» та «Блудні сини України».
    Ключові теми творчості: Сверстюк акцентував на необхідності збереження високих моральних і християнських цінностей, культурної спадщини та подолання «духу провінціалізму» і рабства.

    Довгий Шлях на Зону ⛓️

    Сверстюк був одним із перших, хто підняв голос проти масових арештів української інтелігенції у 1965 році. Його активна громадянська позиція призвела до постійних звільнень з роботи та переслідувань.
    У січні 1972 року (під час другої хвилі масових арештів шістдесятників) Євгена Сверстюка було заарештовано. Його звинуватили у «антирадянській агітації та пропаганді» за його есе.
    Вирок: 7 років таборів суворого режиму (Перм-36) та 5 років заслання (Бурятія).
    Стійкість: Сверстюк провів у неволі 12 років, зберігши при цьому свою гідність та інтелектуальну активність, залишаючись прикладом незламності для інших в'язнів.

    Спадщина Незалежної України 🇺🇦

    Після повернення із заслання у 1983 році та відновлення України, Євген Сверстюк продовжував залишатися моральним камертоном суспільства. Він не пішов у велику політику, зосередившись на культурній та освітній діяльності:
    Публіцистика: Видавав журнал «Наша віра».
    Наука: Очолював Український ПЕН-клуб (між 1993 та 2010 роками).
    Визнання: У 1995 році був нагороджений Державною премією України імені Тараса Шевченка.

    Євген Сверстюк до останніх днів свого життя (помер у 2014 році) був живим свідченням того, як сила духу однієї людини може протистояти тоталітарній системі, та залишається однією з найважливіших постатей у пантеоні борців за незалежну Україну
    #історія #особистості 🕯️ Совість Нації та Апостол Шістдесятників: Життя Євгена Сверстюка. Сьогодні, 13 грудня 1928 року, народився Євген Олександрович Сверстюк — видатний український літературний критик, есеїст, поет, філософ, активний учасник руху шістдесятників і один із найстійкіших політв'язнів радянського режиму, якого часто називали «совістю нації». Сходження на Арені Шістдесятництва 🧠 Отримавши освіту психолога та літературознавця, Сверстюк швидко став однією з ключових постатей у середовищі української інтелігенції 1960-х років. Він працював редактором у журналі «Український ботанічний журнал», але його справжнім покликанням була боротьба за національну свідомість і культуру. Його есеїстична проза, що поширювалася переважно у самвидаві, була гострою, філософськи глибокою і присвячена моральному відродженню нації та критиці радянської системи. Серед його найвідоміших праць — «Собор у риштуванні» (присвячений роману Олеся Гончара), «Іван Котляревський сміється» та «Блудні сини України». Ключові теми творчості: Сверстюк акцентував на необхідності збереження високих моральних і християнських цінностей, культурної спадщини та подолання «духу провінціалізму» і рабства. Довгий Шлях на Зону ⛓️ Сверстюк був одним із перших, хто підняв голос проти масових арештів української інтелігенції у 1965 році. Його активна громадянська позиція призвела до постійних звільнень з роботи та переслідувань. У січні 1972 року (під час другої хвилі масових арештів шістдесятників) Євгена Сверстюка було заарештовано. Його звинуватили у «антирадянській агітації та пропаганді» за його есе. Вирок: 7 років таборів суворого режиму (Перм-36) та 5 років заслання (Бурятія). Стійкість: Сверстюк провів у неволі 12 років, зберігши при цьому свою гідність та інтелектуальну активність, залишаючись прикладом незламності для інших в'язнів. Спадщина Незалежної України 🇺🇦 Після повернення із заслання у 1983 році та відновлення України, Євген Сверстюк продовжував залишатися моральним камертоном суспільства. Він не пішов у велику політику, зосередившись на культурній та освітній діяльності: Публіцистика: Видавав журнал «Наша віра». Наука: Очолював Український ПЕН-клуб (між 1993 та 2010 роками). Визнання: У 1995 році був нагороджений Державною премією України імені Тараса Шевченка. Євген Сверстюк до останніх днів свого життя (помер у 2014 році) був живим свідченням того, як сила духу однієї людини може протистояти тоталітарній системі, та залишається однією з найважливіших постатей у пантеоні борців за незалежну Україну
    Like
    1
    92views
  • #історія #особистості
    🎶 Від Подолу до Бродвею: Феномен «Щедрика» та життя Миколи Леонтовича.
    Сьогодні, 13 грудня 1877 року, народився Микола Дмитрович Леонтович — видатний український композитор, хоровий диригент, педагог та музично-громадський діяч, чиє ім'я стало безсмертним завдяки одній-єдиній, але геніальній обробці — «Щедрику».

    Учитель із Поділля та Етнографічний Скарб 🇺🇦

    Микола Леонтович більшу частину свого життя провів, працюючи вчителем співів у сільських школах на Поділлі та Київщині. Його пристрастю був не лише спів, а й збір, запис та обробка українського музичного фольклору.
    Леонтович підходив до народної пісні не як до простого матеріалу, а як до діаманта, який потребує ювелірної огранки. Він створював хорові мініатюри, в яких поєднував народну мелодію з витонченою поліфонічною технікою. Його стиль відрізнявся високою художністю та драматизмом.

    Народження Світової Мелодії 🔔

    Найвідомішим його твором, безумовно, є обробка народної колядки «Щедрик».
    Створення: Леонтович працював над цією обробкою протягом багатьох років, створюючи п'ять різних редакцій. Остаточний варіант, який ми знаємо, був завершений у 1919 році.
    Прем'єра: «Щедрик» вперше був виконаний хором Київського університету у 1916 році і швидко набув популярності в Україні.
    Подорож до Америки: У 1922 році Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця виконала «Щедрик» у Карнегі-холі (Нью-Йорк). Це був культурний прорив для молодої Української Народної Республіки (УНР) та її дипломатичних зусиль.

    «Carol of the Bells» — Американська Доля

    У 1936 році американський композитор українського походження Пітер Вільховський створив англійський текст до музики Леонтовича. Нова пісня, названа «Carol of the Bells» (Колядка Дзвонів), остаточно закріпилася у різдвяній культурі США та всього світу. Її впізнавані, повторювані чотири ноти, що імітують дзвін, стали синонімом Різдва.
    📝 Цитата: «Щедрик» назавжди залишиться одним із найяскравіших свідчень геніальності Леонтовича і того, наскільки потужно українська культура може впливати на світовий музичний ландшафт.

    Трагічний Фінал

    Життя композитора обірвалося трагічно. У січні 1921 року Микола Леонтович був убитий агентом ВЧК (радянської спецслужби) у селі Марківка, куди він приїхав у гості до свого батька. Його смерть стала однією з багатьох жертв більшовицького терору проти української інтелігенції.
    Попри трагічну долю, його музика продовжує жити: «Щедрик» щороку звучить мільйонами разів, несучи у світ українську мелодію Різдва.
    #історія #особистості 🎶 Від Подолу до Бродвею: Феномен «Щедрика» та життя Миколи Леонтовича. Сьогодні, 13 грудня 1877 року, народився Микола Дмитрович Леонтович — видатний український композитор, хоровий диригент, педагог та музично-громадський діяч, чиє ім'я стало безсмертним завдяки одній-єдиній, але геніальній обробці — «Щедрику». Учитель із Поділля та Етнографічний Скарб 🇺🇦 Микола Леонтович більшу частину свого життя провів, працюючи вчителем співів у сільських школах на Поділлі та Київщині. Його пристрастю був не лише спів, а й збір, запис та обробка українського музичного фольклору. Леонтович підходив до народної пісні не як до простого матеріалу, а як до діаманта, який потребує ювелірної огранки. Він створював хорові мініатюри, в яких поєднував народну мелодію з витонченою поліфонічною технікою. Його стиль відрізнявся високою художністю та драматизмом. Народження Світової Мелодії 🔔 Найвідомішим його твором, безумовно, є обробка народної колядки «Щедрик». Створення: Леонтович працював над цією обробкою протягом багатьох років, створюючи п'ять різних редакцій. Остаточний варіант, який ми знаємо, був завершений у 1919 році. Прем'єра: «Щедрик» вперше був виконаний хором Київського університету у 1916 році і швидко набув популярності в Україні. Подорож до Америки: У 1922 році Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця виконала «Щедрик» у Карнегі-холі (Нью-Йорк). Це був культурний прорив для молодої Української Народної Республіки (УНР) та її дипломатичних зусиль. «Carol of the Bells» — Американська Доля У 1936 році американський композитор українського походження Пітер Вільховський створив англійський текст до музики Леонтовича. Нова пісня, названа «Carol of the Bells» (Колядка Дзвонів), остаточно закріпилася у різдвяній культурі США та всього світу. Її впізнавані, повторювані чотири ноти, що імітують дзвін, стали синонімом Різдва. 📝 Цитата: «Щедрик» назавжди залишиться одним із найяскравіших свідчень геніальності Леонтовича і того, наскільки потужно українська культура може впливати на світовий музичний ландшафт. Трагічний Фінал Життя композитора обірвалося трагічно. У січні 1921 року Микола Леонтович був убитий агентом ВЧК (радянської спецслужби) у селі Марківка, куди він приїхав у гості до свого батька. Його смерть стала однією з багатьох жертв більшовицького терору проти української інтелігенції. Попри трагічну долю, його музика продовжує жити: «Щедрик» щороку звучить мільйонами разів, несучи у світ українську мелодію Різдва.
    Like
    3
    101views
More Results