Всім привітик)

Сьогодні хочу порекомендувати вам серіал "Слідопит", є два сезони, і зараз виходить третій.

Сюжет: Колтер Шоу – вовк-одинак, який мандрує безкрайніми просторами Америки у своєму пошарпаному фургоні. Він не просто подорожній, а справжній слідопит, наділений унікальним даром – здатністю знаходити те, що загублено. Завдяки своєму незвичайному таланту він допомагає поліції та приватним особам розплутувати складні злочини, знаходити зниклих безвісти та відновлювати справедливість. Його життя – це нескінченна низка доріг, маленьких містечок і мегаполісів, де за кожними дверима ховається нова історія, сповнена таємниць та загадок. Колтер – небагатослівна людина з проникливим поглядом та важким тягарем минулого, який він несе у своїй душі. Він не шукає слави чи багатства, його єдина мета – допомогти тим, хто зневірився знайти відповіді. Одного разу чергова справа перевертає його життя з ніг на голову.

____________

Я ще не зустрічала подібної ідеї... Гг шукає зниклих людей, й при цьому не є детективом (він себе так не називає, і не має відповідноі освіти). Як я зрозуміла це екранізації книг. Мені зайшло, гарна акторська гра, цікаві сюжети, взаємодія персонажів і їх розкриття. Крім того сімейна таємниця, теж цікава, попри те що видно деякі нюанси. Загалом мені зайшло на ура, рекомендую до перегляду.

#рекомендація #фільмиукраїнською #новинки2025 #українськоюмовою #серіали #серіалукраїнською #щоподивитись #детектив #трилер #кримінал #екранізація

❗️Експрокурор Дмитро Вербицький програв суд проти НАЗК: висновок про незаконні 37,5 млн грн залишається чинним. НАБУ, агов!
прокурора Дмитро Вербицький, якого звільнили після розслідування із незаконно набутим розкішним майном, не зміг через суд «відбілити» свої статки. Київський окружний адмінсуд підтвердив висновок детективів НАЗК про те, що у Вербицького знайшли 37,5 мільйона «зайвих» гривень, є законним.
Перед цим Вербицький звернувся з позовом до суду, щоб там визнали висновок НАЗК «нікчемним» і заборонили перевіряти його життя далі. Він переконував, що він та його близькі — чесні люди з легальними доходами.
Але суддя Київського окружного адімінстративного суду Лисенко, чітко відповів: ні. НАЗК має повне право рахувати не тільки гроші самого прокурора, а й майно, яке він записує на коханок, племінників чи маму. Тепер у судовому рішенні офіційно зафіксовано, що походження цих речей викликає великі питання:
🔺Три елітні авто: два Лексуси та новенький Porsche Macan (2023 року).
🔺Нерухомість: елітний будинок у Києві (містечко «Коник»), нерухомість в Одесі та навіть квартира в Туреччині за 4 мільйони гривень.
🔺Крипта та готівка.
Детальніше про походження цих грошей та «схеми» Вербицького читайте в матеріалі UA.News:
https://ua.news/ua/ukraine/eksprokuror-dmitro-verbitskii-prograv-sud-...

https://t.me/Ukraineaboveallelse

В Україні можуть масово активізуватися шахрайські кол-центри: у Києві вже понад 1000 "офісів", по країні - до 10 тисяч, - адвокат та детектив Андрій Галич

"До 2024 року більшість таких "офісів" працювали проти громадян РФ, але там істотно посилили захист від шахрайства. В Україні ж система протидії поки що слабша".

Зустріч із Самотністю

Самотність — це щось на кшталт незваного гостя. Того самого, який приходить без попередження, сідає на диван, з’їдає твоє печиво і ще й мовчить так виразно, що хочеться ввімкнути телевізор, радіо і сусідський перфоратор одночасно.

Пам’ятаю свій перший “серйозний” вечір наодинці.

— Ну що, — сказав я сам собі, зачиняючи двері, — сьогодні ми з тобою проведемо час разом.

— “Ми”? — відгукнувся внутрішній голос. — Ти серйозно зараз множину вживаєш?

— Не придирайся, — відповів я. — Просто… буде нормально.

Через десять хвилин я вже ходив по квартирі, як детектив без справи. Відкрив холодильник.

— Може, ти хочеш їсти? — запитав я себе.

— Ти питав це п’ять хвилин тому.

— Ну а раптом відповідь змінилась.

Холодильник мовчав. Я теж.

І ось у цей момент я вперше відчув: самотність не кричить. Вона дивиться. Спокійно так, уважно. Наче каже: “Ну що, поговоримо?”

— А про що з тобою говорити? — буркнув я.

— Про тебе, — відповіла вона. — Ти ж у себе є?

— Є… здається.

Спочатку було дивно. Мій мозок, звиклий до постійного шуму, почав панікувати:

— Увага! Тиша! Повторюю: тиша! Вжити заходів!

Я включив музику.

— Не хитруй, — сказала самотність. — Я все одно тут.

Я вимкнув.

— Добре, — зітхнув я. — І що ти від мене хочеш?

— Нічого, — відповіла вона. — Просто будь.

Це “просто будь” звучало підозріло. Як інструкція без інструкції.

Я сів. Потім встав. Потім знову сів.

— Я не вмію просто бути, — чесно зізнався я.

— А ти спробуй, — сказала самотність. — Без ролей. Без глядачів. Без аплодисментів.

І тут почалося найцікавіше.

Виявилось, що без глядачів я трохи інший. Менше герой, більше… я. Я почав згадувати речі, які давно відклав “на потім”. Думки повилазили, як коти з підвалу після дощу.

— Слухай, — сказав я сам собі, — а чого ти насправді хочеш?

— Від життя чи зараз? — уточнив внутрішній голос.

— Почнемо з простого.

— Чаю, — відповів я.

— Ну хоч щось конкретне.

Я зробив чай. Сів біля вікна.

І раптом — без жодного попередження — стало… добре.

Не “вау, я на вершині світу”, а тихо добре. Як коли знаходиш у кишені гроші, про які забув. Або коли батарея телефону раптом не розряджається на 3%.

— Це що зараз було? — запитав я.

— Це ти, — відповіла самотність. — Без зайвого.

— І що, так можна було?

— Завжди можна було. Просто ти тікав.

Я замислився.

— Виходить, ти не ворог?

— Я взагалі-то нею ніколи і не була, — трохи образилась самотність. — Це ти мене так назвав.

— Ну вибач, — сказав я. — Просто ти приходиш без попередження.

— А ти спробуй сам мене запросити, — відповіла вона.

Це прозвучало як виклик.

Наступного дня я спеціально не написав нікому першим. Не включив нічого зайвого. Просто залишився наодинці.

— Ну що, — сказав я, — приходь.

— Я вже тут, — відповіла самотність.

І цього разу вона не була незручною. Вона була… затишною. Як старий светр, який трохи дивний, але найтепліший.

— Знаєш, — сказав я, — з тобою навіть не нудно.

— А я і не для нудьги, — відповіла вона. — Я для розмови, яку ти уникав.

— І для чаю?

— І для чаю теж.

Я засміявся.

І тоді до мене дійшло: вміти приймати самотність — це не про те, щоб героїчно страждати в тиші, дивлячись у стелю, як у драматичному фільмі. Це про те, щоб раптом виявити: ти сам собі цілком нормальна компанія.

— Слухай, — сказав я, — а якщо я звикну до тебе, я не стану дивним?

— Ти вже дивний, — чесно відповіла самотність. — Просто тепер тобі з цим комфортно.

— Справедливо.

І знаєш що? У цьому є якийсь особливий кайф. Коли ти не залежиш від того, чи є поруч хтось, щоб почуватися добре. Коли тиша не лякає, а запрошує. Коли вечір наодинці — це не “ой, знову нікого нема”, а “о, нарешті час для себе”.

— То ти дар? — запитав я наостанок.

Самотність трохи помовчала, ніби роблячи паузу для ефекту.

— Я інструмент, — сказала вона. — Але в правильних руках — так, дар.

Я кивнув.

— Ну що ж, — сказав я, піднімаючи чашку чаю, — тоді давай працювати разом.

— Давай, — усміхнулась тиша.

Круїз лайків

Круїзний лайнер “Aurora Mare” вирушив у море тихо, мов величезний білий рукопис, що повільно перегортає хвилі. На його борту зібралися двадцять двоє людей, об’єднаних дивною справою: вони були письменниками і поетами.
Усі вони потрапили сюди через конкурс на літературному сайті PapirusNet.
Умови були прості й спокусливі.
Під час двотижневого круїзу кожен учасник мав писати нові твори й викладати їх на PapirusNet. Читачі голосували лайками, коментарями та поширеннями.
Хто наприкінці подорожі стане найпопулярнішим, той отримає один мільйон доларів.

Спочатку це нагадувало свято слова.
На палубах читали вірші під шум хвиль.
У каютах народжувалися оповідання.
У барі сперечалися про рими, ритм і сенс життя.
Але вже на третій день щось змінилося.
Письменник на ім’я Марко, автор похмурих детективів, голосно заявив у салоні:
— У мене вже п’ять тисяч лайків. Думаю, переможець очевидний.
Поетеса Олеся усміхнулася тонко, як лезо:
— Лайки нічого не значать. У мене три тисячі коментарів. Люди зі мною розмовляють.
Хтось із кутка додав:
— А мої тексти вже перепостили сто разів.
З того вечора корабель наповнився не словами, а змаганням.
Кожен перевіряв статистику щогодини.
Дехто майже не виходив із каюти, пишучи нові тексти.
Інші нишком дивилися в чужі екрани.

На четвертий день зник перший учасник.
Поет Тарас.
Його каюта була відкрита.
На столі лежав ноутбук з незакінченим віршем і сторінка на PapirusNet, де саме зростала кількість лайків.
Капітан оголосив, що, мабуть, він випадково впав за борт.
Письменники зітхнули… і повернулися до своїх текстів.

Наступного дня зникла Олеся.

Потім ще один.

І ще.
Щодня хтось зникав.
Паніка повзла кораблем, як чорнильна пляма по паперу.

Зрештою залишилося лише семеро.

Тоді мовчазний чоловік на ім’я Данило, автор філософських есеїв, сказав:
— Це не випадковість. Хтось прибирає конкурентів.
Усі мовчки подивилися один на одного.

У кожного була причина.

Мільйон доларів.

Тієї ночі Данило не спав. Він переглядав статистику на PapirusNet.
І раптом помітив дивну річ.
Усі зниклі автори мали одну спільну деталь.
Перед зникненням їхні тексти раптово ставали найпопулярнішими.

Але після їхнього зникнення їхні сторінки… продовжували публікувати нові твори.

Данило похолов.
— Це неможливо… — прошепотів він.

Він перевірив IP-адреси.
Усі нові тексти публікувалися з корабля.
У ту ж мить на його ноутбуці з’явилося повідомлення:

> Вітаємо!
Ваш новий твір став найпопулярнішим на PapirusNet.

Данило не писав жодного нового твору.
Сторінка сама відкрилася.
На ній був текст.

Оповідання.

Про круїзний лайнер.
Про письменників.
Про те, як вони один за одним зникають.
І підпис автора:
“Колектив PapirusNet”

Раптом у коридорі почулися кроки.

Данило визирнув.

У світлі лампи стояли ті, хто зник раніше.

Тарас.
Олеся.
Інші.

Вони дивилися на нього спокійно.

— Не хвилюйся, — сказала Олеся. — Ми просто допомагаємо історії стати популярною.

— Що… ви робите?

Тарас усміхнувся.

— PapirusNet вирішив створити найреалістичніший літературний проєкт у світі.
— Люди читають історію…
— голосують…
— і навіть не здогадуються…
— …що вона відбувається насправді.

Данило відступив.

— А переможець?

Олеся відповіла тихо:
— Переможець буде.

— Але щоб історія стала легендою…
— вона має мати продовження.

Тієї ночі Данило теж зник.

А наступного ранку на PapirusNet з’явився новий текст.
Назва:
“Круїз лайків. Частина друга.”

І кількість читачів почала зростати так швидко, наче сам океан гортав сторінки.
...
(Далі буде)

Привіт)
Хочу порекомендувати міні серіал, для вихідного дня)

Дві могили 2025

Жанр: #Драма #детектив #трийлер #кримінал

У тихому містечку Малаги зникли двоє підлітків. Бабуся Ізабель не хоче змиритися з невідомістю. Її горе перетворилося на сильне бажання знайти правду. Вона готова на все, щоб дізнатися, що сталося з онукою. У пошуках відповідей Ізабель несподівано об'єднується з Рафаелем. У нього складне минуле, але вони стали партнерами: тієї ж ночі Рафаель втратив свою доньку. Разом вони починають небезпечне розслідування.

Динамічний розвиток, й моментами неочікувані дії, персонажів, заставляють задуматись. Загалом було цікаво, тому #рекомендація вам до перегляду.

#щоподивитись #українськоюмовою #фільмиукраїнською #новинки2025 #кращісеріали #серіалиукраїнською #двімогили #пошукиправди

Міжнародний день перевірки фактів

2 квітня кожного року відзначається Міжнародний день перевірки фактів (International Fact-Checking Day). Подія з’явилась завдяки Міжнародній мережі фактчекерів.

В наші дні активно використовується термін фактчекінг (fact checking), який в перекладі з англійської означає перевірку фактів. Взагалі фактчекінг – це напрямок журналістського розслідування.


Метою Міжнародного дня перевірки фактів є залучення суспільства до розвитку критичного мислення, підвищення поінформованості щодо існування брехливої та помилкової інформації. До 2 квітня організовуються тематичні лекції, семінари, майстер-класи, флешмоби тощо.

Цікаво, що в Канаді правдивість вимірюється ковбасою, тому що болонська ковбаса в англійській мові має також переносне значення – брехня. У Мексиці зображують собаку-детектива, в Бразилії – пінгвіна.

🤔 Генпрокурор Кравченко вже 2 тижні не підписує документи на екстрадицію Міндіча, - детектив Абакумов

"Ми направили в Офіс генерального прокурора (документи на екстрадицію. - Ред.). Наскільки мені відомо, вони досі не підписані...Мені здається, що генеральний прокурор має найшвидшим часом підписати це клопотання про екстрадицію", - сказав головний детектив у справі Олександр Абакумов.

Він також оцінив перспективи екстрадиції Міндіча та відповів на питання, чи збирається НАБУ обміняти свободу Міндіча на його покази щодо осіб, які стояли у схемі над ним.

Привіт)

Прекрасний день для кіновечора, як на мене. Тому маю для Вас #рекомендую #щоподивитись

👣Місто тіней 2025
Міні серіал
🗣️Сержант Міло Маларт багато років пропрацював в поліції. У нього є свої власні методи проведення розслідування, які дуже багатьом не подобаються. За систематичну непокору Міло відсторонили від виконання службових обов'язків. Але коли в місті було знайдено труп невідомої людини, вбитої з особливою жорстокістю, то сержанта знову повертають на службу. Він об'єднує свої зусилля з інспектором Ребеккою Гаррідо для проведення розслідування. Вони повинні будуть не лише встановити особу жертви, але й дізнатися, хто причетний до цього жорстокого злочину.

✨Чесно кажучи почала дивитись не читаючи опис.
Тому для мене було дещо несподівані моменти. Взагалі тут гарно поєднання мистецтва, криміналу, й особистої травми, кожного гг. Можливо депресивно, але бляха мені було дуже цікаво. На один вечір саме то.

🤗А що можите порекомендувати ви?

#серіалукраїнською #кримінал #детектив #щоподивитись #Барселона #українськоюмовою #фільмиукраїнською #новинки2025 #серіали #містотіней

❗️Розкрадання на оборонці: САП і НАБУ оголосили підозри трьом фігурантам

Детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили про підозру першому заступнику директора держпідприємства оборонної галузі, керівнику його підрозділу та директору приватної компанії.

За даними слідства, у 2022 році вони організували схему розтрати під час закупівлі алюмінієвого прокату: постачальник завищив ціну, і держпідприємство купило матеріали майже вдвічі дорожче за ринкову вартість.

Збитки державі — понад 19 млн грн. За версією слідства, гроші учасники схеми вивели у готівку.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
#кримінал #корупція