“Б’юся заради онуків”: історія 55-річного воїна Ярослава, який став батьком для молодих гвардійців #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=48056

https://petition.president.gov.ua/petition/258802 ​Він тримав бій пораненим, допоки вистачало сил. Олег Білоногий - історія чину, який заслуговує на найвищу державну нагороду. 🕯️🇺🇦 ​Олег Петрович міг би й далі навчати сотні людей бізнесу, виховувати чемпіонів карате чи бути з родиною. Але у 50 років він обрав шлях добровольця у складі 3 ОШБр. ​Його останній бій - це прояв надлюдської волі. Отримавши поранення, Олег продовжував тримати позицію, поки міг тримати зброю. ​Трагедія сталася під час відходу. Олег, сам поранений, допомагав побратиму з ампутацією. Вони дивом змогли забратися на евакуаційний робот - закривавлений робот, що став їхньою останньою надією. Ворог бачив, що на ньому двоє тяжкопоранених воїнів, які вже не змогли б повернутися в бій. Але пощади не було: ворожий дрон наздогнав евакуатор, обірвавши життя Героя. ​Сьогодні ми просимо вас про одну хвилину. Це найменша справедливість, яку ми можемо вибороти для Олега Петровича Білоногого, визнання його Героєм України (посмертно). ​Як підписати: ​1️⃣ Натисніть кнопку "Докладніше" під цим дописом або на посилання тут: https://petition.president.gov.ua/petition/258802 2️⃣ Перейдіть за посиланням на сайт петицій. 3️⃣ Авторизуйтесь через BankID. 4️⃣ Натисніть "Підписати". (Якщо після авторизації вибило на головну сторінку, просто напишіть в пошуку 258802) ​Ваша хвилина — його вічна пам’ять. Підтримайте петицію. 🙏

https://petition.president.gov.ua/petition/258802 ​Він тримав бій пораненим, допоки вистачало сил. Олег Білоногий - історія чину, який заслуговує на найвищу державну нагороду. 🕯️🇺🇦 ​Олег Петрович міг би й далі навчати сотні людей бізнесу, виховувати чемпіонів карате чи бути з родиною. Але у 50 років він обрав шлях добровольця у складі 3 ОШБр. ​Його останній бій - це прояв надлюдської волі. Отримавши поранення, Олег продовжував тримати позицію, поки міг тримати зброю. ​Трагедія сталася під час відходу. Олег, сам поранений, допомагав побратиму з ампутацією. Вони дивом змогли забратися на евакуаційний робот - закривавлений робот, що став їхньою останньою надією. Ворог бачив, що на ньому двоє тяжкопоранених воїнів, які вже не змогли б повернутися в бій. Але пощади не було: ворожий дрон наздогнав евакуатор, обірвавши життя Героя. ​Сьогодні ми просимо вас про одну хвилину. Це найменша справедливість, яку ми можемо вибороти для Олега Петровича Білоногого, визнання його Героєм України (посмертно). ​Як підписати: ​1️⃣ Натисніть кнопку "Докладніше" під цим дописом або на посилання тут: https://petition.president.gov.ua/petition/258802 2️⃣ Перейдіть за посиланням на сайт петицій. 3️⃣ Авторизуйтесь через BankID. 4️⃣ Натисніть "Підписати". (Якщо після авторизації вибило на головну сторінку, просто напишіть в пошуку 258802) ​Ваша хвилина — його вічна пам’ять. Підтримайте петицію. 🙏

Прочитала мангу - однотомник Поплавлений клас від Іто Джюнджі. Що можу сказати, як на мене вона доволі незвична. Від жанру жахів очікуєш, ну не знаю, чогось іншого. Історія про брата і сестру та поклоніння дияволу. Взагалі, як на мене, і без диявола такі перебільшені і нав'язливі вибачення виглядають доволі моторошно😅 Видано MAL'OPUS

#історія #постаті ​15 березня 1990 року: Михайло Горбачов — перший і останній Президент СРСР. ​Цього дня на III Позачерговому з'їзді народних депутатів СРСР відбулася подія, яка мала б зміцнити вертикаль влади, але фактично стала свідченням її агонії. Михайло Горбачов був обраний Президентом Радянського Союзу. До цього країною керували «генсеки» (Генеральні секретарі ЦК КПРС), а тут раптом вирішили запровадити посаду за західним зразком. 🗳️🇷🇺 ​Спроба врятувати систему, що розвалювалася ​Запровадження посади президента було відчайдушним кроком Горбачова, щоб відсунути Компартію від прямого управління державою та зосередити владу у своїх руках як «демократичного» лідера. Проте було кілька нюансів, які зробили цей фінал неминучим: ​Вибори без народу: Горбачов був обраний не всенародним голосуванням, а депутатами. Це від самого початку позбавило його посаду справжньої легітимності в очах людей, які вже вимагали реальних змін. 🗣️❌ ​Парад суверенітетів: Поки в москві голосували, Литва вже оголосила про відновлення незалежності (за кілька днів до того), а в Україні та інших республіках національні рухи вже неможливо було зупинити жодними новими титулами. 🇱🇹🇺🇦 ​Присяга на порожнечі: Горбачов присягав на Конституції СРСР, яка на той момент уже втрачала силу в реальному житті. ​Короткий вік президента СРСР ​Ця посада проіснувала лише 650 днів. Горбачов намагався реформувати «імперію зла», але замість того, щоб очолити оновлену країну, він став її останнім офіційним представником. Після серпневого путчу 1991 року та Біловезьких угод президентство СРСР перетворилося на політичний привид. 👻📜 ​25 грудня 1991 року Горбачов пішов у відставку, а червоний прапор над Кремлем було спущено. 15 березня 1990 року він отримав корону, яка виявилася зробленою з льоду.

#історія #події 15 березня 1917 року: Падіння Романових та кінець «божого помазаника». Цей день став фінальним акордом 300-річного правління династії Романових. У залізничному вагоні на станції Псков останній російський імператор микола II підписав маніфест про зречення престолу. Це не був акт доброї волі — це був результат повного політичного банкрутства, поразок у Першій світовій війні та розрухи, яка вивела людей на вулиці Петрограда. 🚂🚂 Як це було: хроніка капітуляції Ситуація розвивалася за класичним сценарієм: армія, яка мала бути опором трону, просто відмовилася стріляти в народ. Генералітет, розуміючи, що корабель іде на дно, особисто радив царю піти геть, аби «врятувати росію». ⚔️💬 * Зречення за двох: Микола II зрікся престолу не лише за себе, а й за свого хворого на гемофілію сина Олексія, передавши владу братові — великому князю Михайлу Олександровичу. * Відмова Михайла: Наступного дня Михайло, оцінивши перспективи бути розтерзаним натовпом, також відмовився від корони до рішення Установчих зборів. Монархія розсипалася як картковий будинок. 🃏💨 * Реакція України: Для українського руху це стало «зеленим світлом». Вже через кілька днів у Києві повним голосом заговорила Центральна Рада, розпочавши шлях до власної незалежності. 🇺🇦 Іронія долі та наслідки Микола II сподівався, що після зречення йому дозволять спокійно жити в Криму та вирощувати квіти. Проте історія (і більшовики, які невдовзі прийшли до влади) підготувала для нього підвал в Єкатеринбурзі. Подія 15 березня стала точкою неповернення: росія занурилася в хаос громадянської війни, червоного терору та багаторічної диктатури. 🚩💀 «Навколо зрада, боягузтво і обман», — записав микола II у своєму щоденнику того вечора. Він так і не зрозумів, що головним архітектором свого падіння був він сам.

#історія #події Карпатська Україна: Держава на одну добу, що випереджала час 15 березня 1939 року — дата, яка спростовує міф про «випадковість» української державності. У місті Хуст, під канонаду наближення угорських військ, Сойм (парламент) Карпатської України проголосив повну державну незалежність. Це була відповідь на остаточний розпад Чехословаччини та пряму агресію з боку союзника гітлера — хортистської Угорщини. 🇺🇦🏔️ Атрибути державності: коротко і по суті Попри те, що на кордонах уже точилися бої, Сойм діяв юридично бездоганно. Було прийнято Конституційний закон №1, який встановив: * Назва: Карпатська Україна. * Форма правління: Республіка з президентом на чолі. Ним став Августин Волошин — людина залізної витримки та високої духовності. 🏛️🙏 * Державна мова: Українська. * Символіка: Синьо-жовтий прапор, тризуб св. Володимира як герб та гімн «Ще не вмерла Україна». (Так, саме тоді ці символи вперше за довгий час знову стали державними на українських землях). Кривавий захист на Красному полі Незалежність не залишилася лише на папері. Коли угорські війська почали масштабний наступ, їм протистояла «Карпатська Січ» — напіввійськова організація, що складалася з місцевих добровольців та молоді з Галичини. ⚔️🛡️ Найзапекліший бій відбувся саме 15-16 березня на Красному полі поблизу Хуста. Січовики, озброєні переважно легким стрілецьким озброєнням, намагалися зупинити регулярну угорську армію з танками та авіацією. Це був український «бій під Крутами», але масштабу цілого регіону. Юнаки йшли на смерть, аби світ побачив: українці готові битися за свою землю навіть у безнадійній ситуації. 🕯️🔥 Чому це важливо для нас сьогодні? Карпатська Україна проіснувала лічені дні, але її значення колосальне: * Суб'єктність: Закарпаття чітко заявило, що воно є частиною єдиного українського простору, а не «русинським анклавом» чи частиною Угорщини. * Попередження світові: Це був перший збройний опір гітлерівським планам перекроювання Європи перед початком Другої світової війни. 🌍📉 * Героїзм: Карпатські січовики показали приклад жертовності, який надихав наступні покоління борців за незалежність. Коли Августина Волошина запитали про доцільність опору проти переважаючих сил, відповідь була очевидною: нація, яка не бореться за свою волю, не варта її.

#історія #постаті Дмитро Шлапак: Театральний рентген української сцени. Завершує нашу п’ятірку іменинників людина, яка знала про український театр і літературу все, що приховувалося за лаштунками. Дмитро Шлапак, який народився 15 березня 1923 року, був не просто критиком, а справжнім архітектором літературознавчого процесу середини XX століття. 🎭📜 Шлапак належав до того покоління, яке було змушене балансувати між щирою любов’ю до українського слова та залізобетонними рамками радянської ідеології. Проте навіть у цих умовах він примудрявся бути об'єктивним та глибоким. Хранитель драми та слова * Театральний аналітик: Дмитро Шлапак був одним із провідних дослідників української драматургії. Його монографії про Олександра Корнійчука та інших драматургів були обов'язковим читвом для кожного режисера. Він розумів механіку конфлікту в п'єсі краще за самих авторів. 🏛️🖋️ * Літературний критик: Він не просто хвалив чи сварив книги — він аналізував тенденції. Його праця «Сучасна українська комедія» досі є цікавим зрізом того, над чим сміялися (і над чим дозволяли сміятися) українцям кілька десятиліть тому. * Педагог та журналіст: Тривалий час він працював у газеті «Літературна Україна», формуючи порядок денний культурного життя республіки. Його авторитет був незаперечним: слово Шлапака могло як відкрити шлях молодому автору, так і змусити досвідченого майстра переписати фінал п'єси. 🎓📰 Майстер контексту Шлапак мав дивовижну здатність бачити в кожному творі не лише текст, а й епоху. Він вірив, що театр — це дзеркало, в яке народ має дивитися щодня, щоб не забути своє обличчя. Хоча він працював у складні часи, його внесок у збереження професійної планки українського мистецтвознавства важко переоцінити. ✨ Критика для нього була не батогом, а скальпелем хірурга: боляче, але необхідно для одужання літератури.

#історія #постаті Юрій Гоян (1936): Майстер слова та хранитель української книжки. Якщо ми говоримо про 15 березня, то не маємо права оминути увагою Юрія Гояна — відомого українського прозаїка, видавця та лауреата Шевченківської премії. Він народився в мальовничому покутському селі Долішнє Залуччя, і дух Західної України просяк усю його творчість. 🖋️🏔️ Людина, що рятувала культуру в кабінетах Гоян не просто писав оповідання — він був одним із тих, хто в пізньорадянські та перші роки незалежності очолював видавництво «Веселка». Саме завдяки йому мільйони українських дітей читали якісну, рідну літературу, коли книжковий ринок намагалися завалити російськомовним ширвжитком. 📚🌈 Шевченківська премія: Його збірка «Мамина молитва» стала духовним маніфестом, де він досліджував коріння нашої віри та незламності через призму родинної пам'яті. Захисник мови: Юрій Гоян був активним громадським діячем, який розумів, що без книжки на полиці не буде нації в голові. Його зусилля з популяризації творчості Лесі Українки, Тараса Шевченка та Олени Пчілки були системними та щирими. Стиль: Його проза — це тонка психологія, переплетена з народною мудрістю. Він писав для дітей так, ніби розмовляв із дорослими, і для дорослих так, щоб пробудити в них дитячу щирість. 🌿📖 «Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, що ми читаємо своїм дітям на ніч», — цей принцип був для нього головним.

#історія #постаті Ендрю Джексон: Президент, який спочатку стріляв, а потім питав. Якщо ви думали, що сучасна політика — це брудна гра, то ви просто не знайомі з біографією 7-го президента США. Ендрю Джексон, який народився 15 березня 1767 року, був першим президентом «з народу», який проклав собі шлях до Білого дому не через аристократичні вітальні, а через пороховий дим та прикордонні сутички. Його називали «Старим Хікорі» (Old Hickory) за твердість, порівнянну з деревиною гікорі. 🇺🇸🤠 Джексон був людиною епохи, коли суперечки вирішувалися на дуелях. Кажуть, у його тілі до кінця життя залишалося кілька куль, які лікарі так і не наважилися дістати. Він був справжнім «self-made man», який став героєм війни 1812 року, розгромивши британців під Новим Орлеаном. ⚔️🔥 Творець американської демократії (та її темних сторін) Правління Джексона (1829–1837) змінило Америку назавжди, причому методи його були, м’яко кажучи, неоднозначними: * Засновник Демократичної партії: Саме він перетворив прихильників народовладдя на потужну політичну машину, яка існує й досі. 🗳️🐘 * «Епоха простої людини»: Джексон скасував майновий ценз для виборців, давши право голосу майже всім білим чоловікам. Він вважав, що державою може керувати будь-яка людина з вулиці (головне — лояльність). * Війна з банками: Він ненавидів паперові гроші та центральний банк, вважаючи його інструментом еліт для грабунку бідних. Іронічно, що тепер його обличчя прикрашає 20-доларову купюру, проти якої він так запекло боровся. 💵📉 Суперечливий спадок Проте в біографії Джексона є сторінки, які сьогодні згадують із жахом. Саме він підписав Закон про виселення індіанців, що призвело до трагедії, відомої як «Дорога сліз». Тисячі корінних американців загинули під час примусового переселення на захід. Для одних він — захисник демократії, для інших — жорстокий колонізатор. 🏹🍂 Джексон був першим президентом, на якого вчинили замах. Коли пістолети нападника дали осічку, 67-річний президент почав гамселити невдаху своєю тростиною, поки їх не розтягнули. Характер — це доля.