• #історія #події
    🎬 Культурний Феномен: Світова Прем'єра Фільму «Віднесені вітром».
    15 грудня 1939 року в місті Атланта, штат Джорджія, відбулася довгоочікувана світова прем'єра кінострічки «Віднесені вітром» (Gone with the Wind). Ця подія була не просто показом фільму, а грандіозною культурною подією, яка зібрала мільйони людей і назавжди вписала картину в історію світового кінематографа.

    Історія Створення

    Фільм став екранізацією однойменного бестселера Маргарет Мітчелл, який вийшов у 1936 році. Продюсер Девід О. Селзнік витратив величезні кошти та кілька років на виробництво, що супроводжувалося драматичними пошуками акторів, зокрема, виконавиці головної ролі — Скарлетт О’Хара. Роль дісталася британській акторці Вів'єн Лі, а Ретта Батлера зіграв Кларк Гейбл.
    Зйомки були складними, зі зміною режисерів і постійним тиском громадськості, яка мала надзвичайно високі очікування від екранізації улюбленого роману.

    Прем'єра в Атланті

    Місто Атланта, де розгортаються основні події роману, було обрано для світової прем'єри не випадково. Натовпи людей заповнили вулиці, щоб побачити зірок фільму. Влада оголосила триденні святкування. Прем'єра відбулася в кінотеатрі Loew's Grand Theatre.
    Фільм, що тривав майже чотири години (з одним антрактом), став технічним дивом свого часу, будучи знятим у кольорі (технологія Technicolor), що було рідкістю для того періоду.

    Вплив та Досягнення

    «Віднесені вітром» миттєво стали сенсацією та найкасовішим фільмом усіх часів, утримуючи цей титул десятиліттями (з урахуванням інфляції).
    Нагороди: Фільм встановив рекорд за кількістю премій «Оскар» на той час, здобувши 8 нагород (плюс дві почесні), включно з премією за Найкращий фільм, Найкращу режисуру (Віктор Флемінг) та Найкращу жіночу роль (Вів'єн Лі).
    Історичне Значення: Акторка Гетті МакДеніел, яка зіграла роль Маммі, увійшла в історію як перша афроамериканка, що отримала «Оскар».
    Культурна Спадщина: Стрічка залишається однією з найбільш знакових романтичних драм, що зображує життя Півдня США під час і після Громадянської війни, та має значний вплив на формування уявлень про епоху.

    Прем'єра 15 грудня 1939 року стала початком тріумфальної ходи, яка зробила «Віднесені вітром» не просто фільмом, а еталоном голлівудської кінематографічної розкоші. 🌟📽️🎬
    #історія #події 🎬 Культурний Феномен: Світова Прем'єра Фільму «Віднесені вітром». 15 грудня 1939 року в місті Атланта, штат Джорджія, відбулася довгоочікувана світова прем'єра кінострічки «Віднесені вітром» (Gone with the Wind). Ця подія була не просто показом фільму, а грандіозною культурною подією, яка зібрала мільйони людей і назавжди вписала картину в історію світового кінематографа. Історія Створення Фільм став екранізацією однойменного бестселера Маргарет Мітчелл, який вийшов у 1936 році. Продюсер Девід О. Селзнік витратив величезні кошти та кілька років на виробництво, що супроводжувалося драматичними пошуками акторів, зокрема, виконавиці головної ролі — Скарлетт О’Хара. Роль дісталася британській акторці Вів'єн Лі, а Ретта Батлера зіграв Кларк Гейбл. Зйомки були складними, зі зміною режисерів і постійним тиском громадськості, яка мала надзвичайно високі очікування від екранізації улюбленого роману. Прем'єра в Атланті Місто Атланта, де розгортаються основні події роману, було обрано для світової прем'єри не випадково. Натовпи людей заповнили вулиці, щоб побачити зірок фільму. Влада оголосила триденні святкування. Прем'єра відбулася в кінотеатрі Loew's Grand Theatre. Фільм, що тривав майже чотири години (з одним антрактом), став технічним дивом свого часу, будучи знятим у кольорі (технологія Technicolor), що було рідкістю для того періоду. Вплив та Досягнення «Віднесені вітром» миттєво стали сенсацією та найкасовішим фільмом усіх часів, утримуючи цей титул десятиліттями (з урахуванням інфляції). Нагороди: Фільм встановив рекорд за кількістю премій «Оскар» на той час, здобувши 8 нагород (плюс дві почесні), включно з премією за Найкращий фільм, Найкращу режисуру (Віктор Флемінг) та Найкращу жіночу роль (Вів'єн Лі). Історичне Значення: Акторка Гетті МакДеніел, яка зіграла роль Маммі, увійшла в історію як перша афроамериканка, що отримала «Оскар». Культурна Спадщина: Стрічка залишається однією з найбільш знакових романтичних драм, що зображує життя Півдня США під час і після Громадянської війни, та має значний вплив на формування уявлень про епоху. Прем'єра 15 грудня 1939 року стала початком тріумфальної ходи, яка зробила «Віднесені вітром» не просто фільмом, а еталоном голлівудської кінематографічної розкоші. 🌟📽️🎬
    Like
    1
    193views
  • 🥟🥟 У 1964 р. відкрилася ця відома пельменна у Харкові. І жодного разу за всі ці роки не закривалася. Пережила розвал Союзу, буремні дев’яності, фінансові кризи 1996/2000/2008. Початок війни 2014. Не закрилася і зараз. Працює під обстрілами у прифронтовому місті.

    💪 Це історія смачних традицій, які дарують настрій вже 61 рік! Переконалися на цьому разом із Сергієм Кальницьким, волонтером і співзасновником БФ Святослава Хороброго.

    💪 Це історія міста, яке живе своє життя.

    🎄 Це історія людей, які гуляють по різдвяно прикрашених парках і вулицях, ходять у театри, зустрічаються, як і 20 років тому «під градусником» (біля станції метро Історичний музей).

    🇺🇦 Це місто з мільйоном підприємницьких і волонтерських історій, наше місто.
    🥟🥟 У 1964 р. відкрилася ця відома пельменна у Харкові. І жодного разу за всі ці роки не закривалася. Пережила розвал Союзу, буремні дев’яності, фінансові кризи 1996/2000/2008. Початок війни 2014. Не закрилася і зараз. Працює під обстрілами у прифронтовому місті. 💪 Це історія смачних традицій, які дарують настрій вже 61 рік! Переконалися на цьому разом із Сергієм Кальницьким, волонтером і співзасновником БФ Святослава Хороброго. 💪 Це історія міста, яке живе своє життя. 🎄 Це історія людей, які гуляють по різдвяно прикрашених парках і вулицях, ходять у театри, зустрічаються, як і 20 років тому «під градусником» (біля станції метро Історичний музей). 🇺🇦 Це місто з мільйоном підприємницьких і волонтерських історій, наше місто.
    197views
  • #історія #особистості
    🎭 14 грудня 1840: День Народження Михайла Старицького — Корифея Української Сцени.
    Сьогодні ми вшановуємо пам’ять одного із засновників українського професійного театру та видатного письменника — Михайла Петровича Старицького. Він народився 14 грудня 1840 року, і його творчість стала справжнім мостом між народним вертепом та європейською драматургією.

    🌟 Театральна "Трійця"

    Михайло Старицький був не лише драматургом, а й активним культурним діячем, який разом із Марком Кропивницьким та Іваном Карпенком-Карим заклав основи знаменитого Театру корифеїв. Цей театр став феноменом, що підніс українську мову та культуру на новий, професійний рівень у другій половині XIX століття.
    Старицький виступав як антрепренер (організатор трупи), режисер, актор та автор репертуару, вкладаючи власні кошти і величезну енергію в справу національного відродження.

    ✍️ Літературний Спадщина

    Хоча Старицький відомий як поет і прозаїк, його найбільший внесок — це драматургія. Він майстерно поєднував соціально-побутові сюжети з романтичними та історичними мотивами.
    Найвідоміші твори, що й досі не сходять зі сцени:
    «За двома зайцями» (перероблено і адаптовано з п'єси І. Нечуя-Левицького) — неперевершена комедія, що висміює міщанське лицемірство.
    «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» — класична музична драма на тему народних легенд.
    «Богдан Хмельницький» та «Оборона Буші» — історичні трагедії, що піднімали дух української нації.
    Його п'єси не лише розважали, а й навчали, висвітлюючи гострі соціальні проблеми та зберігаючи багатство української народної мови.

    🇺🇦 Борець за мову

    Старицький працював в умовах жорстоких царських указів, таких як Емський акт (1876), що забороняв друкування та публічне виконання творів українською мовою. Він та його соратники шукали шляхи обходу цих заборон, часто видаючи свої твори за «малоросійські» етнографічні матеріали, щоб зберегти українську культуру.

    Михайло Старицький був не просто діячем культури, а справжнім патріотом, який присвятив життя боротьбі за українське слово і театр. Його внесок є неоціненним фундаментом, на якому стоїть сучасне українське мистецтво. 💐
    #історія #особистості 🎭 14 грудня 1840: День Народження Михайла Старицького — Корифея Української Сцени. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять одного із засновників українського професійного театру та видатного письменника — Михайла Петровича Старицького. Він народився 14 грудня 1840 року, і його творчість стала справжнім мостом між народним вертепом та європейською драматургією. 🌟 Театральна "Трійця" Михайло Старицький був не лише драматургом, а й активним культурним діячем, який разом із Марком Кропивницьким та Іваном Карпенком-Карим заклав основи знаменитого Театру корифеїв. Цей театр став феноменом, що підніс українську мову та культуру на новий, професійний рівень у другій половині XIX століття. Старицький виступав як антрепренер (організатор трупи), режисер, актор та автор репертуару, вкладаючи власні кошти і величезну енергію в справу національного відродження. ✍️ Літературний Спадщина Хоча Старицький відомий як поет і прозаїк, його найбільший внесок — це драматургія. Він майстерно поєднував соціально-побутові сюжети з романтичними та історичними мотивами. Найвідоміші твори, що й досі не сходять зі сцени: «За двома зайцями» (перероблено і адаптовано з п'єси І. Нечуя-Левицького) — неперевершена комедія, що висміює міщанське лицемірство. «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» — класична музична драма на тему народних легенд. «Богдан Хмельницький» та «Оборона Буші» — історичні трагедії, що піднімали дух української нації. Його п'єси не лише розважали, а й навчали, висвітлюючи гострі соціальні проблеми та зберігаючи багатство української народної мови. 🇺🇦 Борець за мову Старицький працював в умовах жорстоких царських указів, таких як Емський акт (1876), що забороняв друкування та публічне виконання творів українською мовою. Він та його соратники шукали шляхи обходу цих заборон, часто видаючи свої твори за «малоросійські» етнографічні матеріали, щоб зберегти українську культуру. Михайло Старицький був не просто діячем культури, а справжнім патріотом, який присвятив життя боротьбі за українське слово і театр. Його внесок є неоціненним фундаментом, на якому стоїть сучасне українське мистецтво. 💐
    Like
    Love
    2
    402views
  • #історія #особистості
    🎬 Режисер Нескорених: Творчий Шлях Ахтема Сеітаблаєва.
    11 грудня 1972 року народився Ахтем Шевкетович Сеітаблаєв — видатний український актор, режисер театру та кіно, громадський діяч кримськотатарського походження. Його творчість нерозривно пов’язана з темами національної пам’яті, боротьби за незалежність та трагедії кримськотатарського народу.

    Повернення додому

    Ахтем Сеітаблаєв народився у місті Янгіюль (Узбецька РСР) у родині депортованих кримських татар.
    Дитинство: Його родина змогла повернутися до Криму лише на початку 1990-х років у межах масового повернення кримських татар на історичну батьківщину.
    Освіта: У Києві він закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого.
    Ключові Твори та Режисура
    Після успішної акторської кар'єри, Сеітаблаєв заявив про себе як потужний режисер, здатний працювати з емоційно складними та історично важливими темами.
    "Хайтарма" (2013): Цей фільм став проривом у його кар'єрі. Це перша художня стрічка про депортацію кримських татар у 1944 році, показану через долю національного героя, льотчика Амет-Хана Султана. Фільм викликав значний резонанс в Україні та світі, утвердивши Сеітаблаєва як режисера-хроніста національної трагедії.
    "Кіборги" (2017): Це одна з найважливіших стрічок сучасного українського кінематографа. Фільм присвячений героїчній обороні Донецького аеропорту в 2014–2015 роках. Стрічка не лише розповідає про війну, а й досліджує філософські основи української ідентичності та боротьби за цінності.
    "Захар Беркут" (2019): Екранізація класичної повісті Івана Франка, знята у співпраці з голлівудською командою.

    Громадянська Позиція

    Ахтем Сеітаблаєв є активним громадським діячем, який рішуче засудив анексію Криму Росією у 2014 році. Його фільми, особливо "Хайтарма" та "Кіборги", стали потужними інструментами культурної дипломатії та боротьби за український наратив.
    Звання: Заслужений артист Автономної Республіки Крим.

    Діяльність у Києві: З 2005 року є актором та режисером Київського академічного театру на Печерську.
    Його внесок у розвиток українського кіно та його роль у збереженні пам'яті про кримськотатарський народ є вагомими.
    #історія #особистості 🎬 Режисер Нескорених: Творчий Шлях Ахтема Сеітаблаєва. 11 грудня 1972 року народився Ахтем Шевкетович Сеітаблаєв — видатний український актор, режисер театру та кіно, громадський діяч кримськотатарського походження. Його творчість нерозривно пов’язана з темами національної пам’яті, боротьби за незалежність та трагедії кримськотатарського народу. Повернення додому Ахтем Сеітаблаєв народився у місті Янгіюль (Узбецька РСР) у родині депортованих кримських татар. Дитинство: Його родина змогла повернутися до Криму лише на початку 1990-х років у межах масового повернення кримських татар на історичну батьківщину. Освіта: У Києві він закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого. Ключові Твори та Режисура Після успішної акторської кар'єри, Сеітаблаєв заявив про себе як потужний режисер, здатний працювати з емоційно складними та історично важливими темами. "Хайтарма" (2013): Цей фільм став проривом у його кар'єрі. Це перша художня стрічка про депортацію кримських татар у 1944 році, показану через долю національного героя, льотчика Амет-Хана Султана. Фільм викликав значний резонанс в Україні та світі, утвердивши Сеітаблаєва як режисера-хроніста національної трагедії. "Кіборги" (2017): Це одна з найважливіших стрічок сучасного українського кінематографа. Фільм присвячений героїчній обороні Донецького аеропорту в 2014–2015 роках. Стрічка не лише розповідає про війну, а й досліджує філософські основи української ідентичності та боротьби за цінності. "Захар Беркут" (2019): Екранізація класичної повісті Івана Франка, знята у співпраці з голлівудською командою. Громадянська Позиція Ахтем Сеітаблаєв є активним громадським діячем, який рішуче засудив анексію Криму Росією у 2014 році. Його фільми, особливо "Хайтарма" та "Кіборги", стали потужними інструментами культурної дипломатії та боротьби за український наратив. Звання: Заслужений артист Автономної Республіки Крим. Діяльність у Києві: З 2005 року є актором та режисером Київського академічного театру на Печерську. Його внесок у розвиток українського кіно та його роль у збереженні пам'яті про кримськотатарський народ є вагомими.
    Like
    1
    223views
  • #Постаті

    ТВОРЕЦЬ ХОРОВОГО СТИЛЮ ГАЛИЧИНИ

    7 грудня 1870 року у віці 55 років помер Михайло Вербицький - композитор, диригент, священник, автор мелодії Державного Гімну «Ще не вмерла Україна».

    Народився Михайло Вербицький 4 березня 1815-го в селі Явірник Руський поблизу Перемишля (нині - Польща). Грунтовну музичну освіту він здобув у провідних композиторів. Навчався у Львівській духовній семінарії.

    Написав музику до понад 20 театральних вистав. Автор музики до твору Івана Гушалевича «Мир вам, браття, всі приносим», який став гімном Галичини. Створив хорову композицію до «Заповіту» Тараса Шевченка. Фанатично любив Шевченка і мріяв написати музику до всіх його віршів.

    Займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Віртуозно грав на гітарі.

    Вважається, що музику до Державного Гімну «Ще не вмерла Україна» він написав у 1863-му. Вперше виконаний на зібранні громади Перемишльської семінарії того ж року. Хоча як самостійний твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 10 березня 1865-го.

    У 1917-1920 роках твір став одним із гімнів ЗУНР та УНР, у 1939-му - гімном Карпатської України, а з 1992-го - Державним Гімном незалежної України.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 8 грудня.
    -------------
    #Постаті ТВОРЕЦЬ ХОРОВОГО СТИЛЮ ГАЛИЧИНИ 7 грудня 1870 року у віці 55 років помер Михайло Вербицький - композитор, диригент, священник, автор мелодії Державного Гімну «Ще не вмерла Україна». Народився Михайло Вербицький 4 березня 1815-го в селі Явірник Руський поблизу Перемишля (нині - Польща). Грунтовну музичну освіту він здобув у провідних композиторів. Навчався у Львівській духовній семінарії. Написав музику до понад 20 театральних вистав. Автор музики до твору Івана Гушалевича «Мир вам, браття, всі приносим», який став гімном Галичини. Створив хорову композицію до «Заповіту» Тараса Шевченка. Фанатично любив Шевченка і мріяв написати музику до всіх його віршів. Займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Віртуозно грав на гітарі. Вважається, що музику до Державного Гімну «Ще не вмерла Україна» він написав у 1863-му. Вперше виконаний на зібранні громади Перемишльської семінарії того ж року. Хоча як самостійний твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 10 березня 1865-го. У 1917-1920 роках твір став одним із гімнів ЗУНР та УНР, у 1939-му - гімном Карпатської України, а з 1992-го - Державним Гімном незалежної України. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 грудня. -------------
    263views
  • #Постаті

    ТВОРЕЦЬ ХОРОВОГО СТИЛЮ ГАЛИЧИНИ

    7 грудня 1870 року у віці 55 років помер Михайло Вербицький - композитор, диригент, священник, автор мелодії Державного Гімну «Ще не вмерла Україна».

    Народився Михайло Вербицький 4 березня 1815-го в селі Явірник Руський поблизу Перемишля (нині - Польща). Грунтовну музичну освіту він здобув у провідних композиторів. Навчався у Львівській духовній семінарії.

    Написав музику до понад 20 театральних вистав. Автор музики до твору Івана Гушалевича «Мир вам, браття, всі приносим», який став гімном Галичини. Створив хорову композицію до «Заповіту» Тараса Шевченка. Фанатично любив Шевченка і мріяв написати музику до всіх його віршів.

    Займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Віртуозно грав на гітарі.

    Вважається, що музику до Державного Гімну «Ще не вмерла Україна» він написав у 1863-му. Вперше виконаний на зібранні громади Перемишльської семінарії того ж року. Хоча як самостійний твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 10 березня 1865-го.

    У 1917-1920 роках твір став одним із гімнів ЗУНР та УНР, у 1939-му - гімном Карпатської України, а з 1992-го - Державним Гімном незалежної України.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 8 грудня.
    --------
    #Постаті ТВОРЕЦЬ ХОРОВОГО СТИЛЮ ГАЛИЧИНИ 7 грудня 1870 року у віці 55 років помер Михайло Вербицький - композитор, диригент, священник, автор мелодії Державного Гімну «Ще не вмерла Україна». Народився Михайло Вербицький 4 березня 1815-го в селі Явірник Руський поблизу Перемишля (нині - Польща). Грунтовну музичну освіту він здобув у провідних композиторів. Навчався у Львівській духовній семінарії. Написав музику до понад 20 театральних вистав. Автор музики до твору Івана Гушалевича «Мир вам, браття, всі приносим», який став гімном Галичини. Створив хорову композицію до «Заповіту» Тараса Шевченка. Фанатично любив Шевченка і мріяв написати музику до всіх його віршів. Займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Віртуозно грав на гітарі. Вважається, що музику до Державного Гімну «Ще не вмерла Україна» він написав у 1863-му. Вперше виконаний на зібранні громади Перемишльської семінарії того ж року. Хоча як самостійний твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 10 березня 1865-го. У 1917-1920 роках твір став одним із гімнів ЗУНР та УНР, у 1939-му - гімном Карпатської України, а з 1992-го - Державним Гімном незалежної України. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 грудня. --------
    249views
  • #історія #особистості
    🎸 Джим Моррісон: Король Ящірок та голос покоління бунтарів.
    8 грудня 1943 року у Флориді народився Джеймс Дуглас Моррісон — одна з найзагадковіших і найвпливовіших постатей в історії рок-музики. Як фронтмен, поет і головний автор текстів гурту The Doors, він не просто співав пісні; він створював сценічні перформанси, що стирали межі між поезією, театром та музикою, ставши живим символом контркультури 1960-х. 👑🦎

    Народження «The Doors»

    Історія гурту The Doors розпочалася у 1965 році, коли Джим Моррісон, студент кінофакультету Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, зустрів клавішника Рея Манзарека на пляжі. За легендою, Джим прочитав Рею свої поетичні рядки, які стали основою для пісні «Moonlight Drive».
    Гурт, назва якого походить від цитати Вільяма Блейка (і книги Олдоса Гакслі «Двері сприйняття» — The Doors of Perception), швидко підкорив світ своїм унікальним психоделічним звучанням, у якому домінували:
    Глибокі, часто сюрреалістичні, тексти Моррісона.
    Відсутність бас-гітари (цю функцію виконував Манзарек на органі).
    Тривалі імпровізаційні інструментальні секції.

    Поет і Шаман

    Моррісон відрізнявся від більшості рок-зірок. Він був не просто співаком, а глибоким поетом (автором збірок «Володарі» та «Нові істоти»), який захоплювався філософією, міфологією та шаманізмом. На сцені він часто входив у транс, провокуючи публіку, і отримав прізвисько «Lizard King» (Король Ящірок), що стало частиною його сценічного міфу.
    Його тексти були наповнені образами смерті, еротики, бунту та пошуку духовного звільнення, перетворивши хіти на кшталт «Light My Fire», «Riders on the Storm» та «The End» на культурні маніфести. Джим Моррісон перетворив рок-концерт на ритуал, у якому він був одночасно лідером, жертвою і проповідником.

    Передчасна Легенда

    На жаль, такий інтенсивний спосіб життя та його боротьба з алкоголізмом призвели до трагічного кінця. У 1971 році, намагаючись зосередитися на поезії, Джим Моррісон переїхав до Парижа. Там 3 липня 1971 року його знайшли мертвим у ванній кімнаті. Офіційна причина смерті — серцева недостатність, хоча розтин не проводився, що породило незліченну кількість конспірологічних теорій.

    Джим Моррісон помер у віці 27 років і став членом так званого «Клубу 27» (разом із Джимі Гендріксом, Дженіс Джоплін та іншими). Він залишив після себе не лише культову музику, але й образ вічного, непідвладного правилам бунтаря, чий вплив відчувається й досі. 🎤🔥

    https://youtu.be/CKw9JA66H-A?si=OaLg-_WqU2He7bdy
    #історія #особистості 🎸 Джим Моррісон: Король Ящірок та голос покоління бунтарів. 8 грудня 1943 року у Флориді народився Джеймс Дуглас Моррісон — одна з найзагадковіших і найвпливовіших постатей в історії рок-музики. Як фронтмен, поет і головний автор текстів гурту The Doors, він не просто співав пісні; він створював сценічні перформанси, що стирали межі між поезією, театром та музикою, ставши живим символом контркультури 1960-х. 👑🦎 Народження «The Doors» Історія гурту The Doors розпочалася у 1965 році, коли Джим Моррісон, студент кінофакультету Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, зустрів клавішника Рея Манзарека на пляжі. За легендою, Джим прочитав Рею свої поетичні рядки, які стали основою для пісні «Moonlight Drive». Гурт, назва якого походить від цитати Вільяма Блейка (і книги Олдоса Гакслі «Двері сприйняття» — The Doors of Perception), швидко підкорив світ своїм унікальним психоделічним звучанням, у якому домінували: Глибокі, часто сюрреалістичні, тексти Моррісона. Відсутність бас-гітари (цю функцію виконував Манзарек на органі). Тривалі імпровізаційні інструментальні секції. Поет і Шаман Моррісон відрізнявся від більшості рок-зірок. Він був не просто співаком, а глибоким поетом (автором збірок «Володарі» та «Нові істоти»), який захоплювався філософією, міфологією та шаманізмом. На сцені він часто входив у транс, провокуючи публіку, і отримав прізвисько «Lizard King» (Король Ящірок), що стало частиною його сценічного міфу. Його тексти були наповнені образами смерті, еротики, бунту та пошуку духовного звільнення, перетворивши хіти на кшталт «Light My Fire», «Riders on the Storm» та «The End» на культурні маніфести. Джим Моррісон перетворив рок-концерт на ритуал, у якому він був одночасно лідером, жертвою і проповідником. Передчасна Легенда На жаль, такий інтенсивний спосіб життя та його боротьба з алкоголізмом призвели до трагічного кінця. У 1971 році, намагаючись зосередитися на поезії, Джим Моррісон переїхав до Парижа. Там 3 липня 1971 року його знайшли мертвим у ванній кімнаті. Офіційна причина смерті — серцева недостатність, хоча розтин не проводився, що породило незліченну кількість конспірологічних теорій. Джим Моррісон помер у віці 27 років і став членом так званого «Клубу 27» (разом із Джимі Гендріксом, Дженіс Джоплін та іншими). Він залишив після себе не лише культову музику, але й образ вічного, непідвладного правилам бунтаря, чий вплив відчувається й досі. 🎤🔥 https://youtu.be/CKw9JA66H-A?si=OaLg-_WqU2He7bdy
    Love
    Like
    3
    376views 1 Shares
  • 🎭Енеїда без обмежень: у Києві відбулася прем’єра від Театру ветеранів

    У Молодому театрі показали експериментальну музично-пластичну виставу «Енеїда» від Театру ветеранів — проєкту, що поєднує мистецтво й терапію для військових.

    Постановка за мотивами Котляревського створювалася понад рік. Усі ролі виконують ветерани, військові та медики з бойовим досвідом, зокрема з ампутаціями та важкими пораненнями. Для багатьох участь у проєкті стала шляхом повернення до публічного життя та переосмислення пережитого.

    «Це вистава про шлях з фронту до сцени, з болю до відновлення», — Ахтем Сеітаблаєв, художній керівник.

    Проєкт має на меті створення всеукраїнської мережі ветеранських театрів, де мистецтво стає способом зцілення та відновлення внутрішньої сили.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    🎭Енеїда без обмежень: у Києві відбулася прем’єра від Театру ветеранів У Молодому театрі показали експериментальну музично-пластичну виставу «Енеїда» від Театру ветеранів — проєкту, що поєднує мистецтво й терапію для військових. Постановка за мотивами Котляревського створювалася понад рік. Усі ролі виконують ветерани, військові та медики з бойовим досвідом, зокрема з ампутаціями та важкими пораненнями. Для багатьох участь у проєкті стала шляхом повернення до публічного життя та переосмислення пережитого. «Це вистава про шлях з фронту до сцени, з болю до відновлення», — Ахтем Сеітаблаєв, художній керівник. Проєкт має на меті створення всеукраїнської мережі ветеранських театрів, де мистецтво стає способом зцілення та відновлення внутрішньої сили. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    236views
  • #історія #особистості
    🎭 Марія Крушельницька: Прима сцени та невтомна просвітителька.
    8 грудня 1876 року народилася Марія Крушельницька (Слобода) — одна з найяскравіших постатей українського театрального мистецтва кінця XIX – першої половини XX століття, а також талановита письменниця та активна громадська діячка. 🌟

    Життя, присвячене театру

    Марія Савчина (Крушельницька — псевдонім за дівочим прізвищем матері) була не лише актрисою, але й режисером та педагогом. Її театральний шлях розпочався на сцені Театру товариства «Руська бесіда» у Львові, а пізніше вона блискуче виступала у складі трупи Йосипа Стадника та в Київському театрі імені Івана Франка.
    Її акторський талант відзначався глибоким психологізмом і вмінням передати складні драматичні образи. Серед найвідоміших ролей:
    Олена («Глитай, або ж Павук» Марка Кропивницького);
    Маруся («Маруся Богуславка» Михайла Старицького);
    Леді Макбет (в однойменній трагедії Шекспіра).
    Крушельницька не просто грала — вона створювала на сцені національних героїв, надихаючи глядачів. Її діяльність припала на період інтенсивного становлення українського професійного театру, і вона стала його однією з рушійних сил. 🕊️

    Письменницький та громадський внесок

    Марія Крушельницька була не тільки примою сцени, а й активною письменницею. Вона відома як авторка прозових творів, фейлетонів та нарисів, які публікувала під псевдонімом «Марійка зі Слободи». У своїх текстах вона часто піднімала гострі соціальні питання, зокрема становище жінки та інтелігенції.
    Окрім того, вона вела значну просвітницьку роботу, продовжуючи традиції, закладені «Просвітою» (товариство, засноване у день її народження). Вона виступала з лекціями, брала участь у діяльності жіночих організацій та сприяла популяризації української культури.
    Хоча пізніше, після 1939 року, її творчий шлях був пов'язаний із радянськими театрами, Марія Крушельницька залишається символом багатогранного таланту, який присвятив своє життя служінню українській культурі. Вона — яскравий приклад того, як мистецтво може бути потужною формою національної боротьби. 💫
    #історія #особистості 🎭 Марія Крушельницька: Прима сцени та невтомна просвітителька. 8 грудня 1876 року народилася Марія Крушельницька (Слобода) — одна з найяскравіших постатей українського театрального мистецтва кінця XIX – першої половини XX століття, а також талановита письменниця та активна громадська діячка. 🌟 Життя, присвячене театру Марія Савчина (Крушельницька — псевдонім за дівочим прізвищем матері) була не лише актрисою, але й режисером та педагогом. Її театральний шлях розпочався на сцені Театру товариства «Руська бесіда» у Львові, а пізніше вона блискуче виступала у складі трупи Йосипа Стадника та в Київському театрі імені Івана Франка. Її акторський талант відзначався глибоким психологізмом і вмінням передати складні драматичні образи. Серед найвідоміших ролей: Олена («Глитай, або ж Павук» Марка Кропивницького); Маруся («Маруся Богуславка» Михайла Старицького); Леді Макбет (в однойменній трагедії Шекспіра). Крушельницька не просто грала — вона створювала на сцені національних героїв, надихаючи глядачів. Її діяльність припала на період інтенсивного становлення українського професійного театру, і вона стала його однією з рушійних сил. 🕊️ Письменницький та громадський внесок Марія Крушельницька була не тільки примою сцени, а й активною письменницею. Вона відома як авторка прозових творів, фейлетонів та нарисів, які публікувала під псевдонімом «Марійка зі Слободи». У своїх текстах вона часто піднімала гострі соціальні питання, зокрема становище жінки та інтелігенції. Окрім того, вона вела значну просвітницьку роботу, продовжуючи традиції, закладені «Просвітою» (товариство, засноване у день її народження). Вона виступала з лекціями, брала участь у діяльності жіночих організацій та сприяла популяризації української культури. Хоча пізніше, після 1939 року, її творчий шлях був пов'язаний із радянськими театрами, Марія Крушельницька залишається символом багатогранного таланту, який присвятив своє життя служінню українській культурі. Вона — яскравий приклад того, як мистецтво може бути потужною формою національної боротьби. 💫
    Like
    1
    183views
  • #історія #події
    📚 8 грудня 1868 року в історії українського народу став справжнім поворотним моментом. Саме цього дня у Львові, в умовах посиленої полонізації та відсутності власної державності, було засновано культурно-освітнє товариство «Просвіта». Ця ініціатива не була просто гуртком інтелігенції; вона стала потужним каталізатором національної свідомості та самоорганізації. 💡

    Чому виникла потреба?

    Після скасування кріпацтва та отримання Галичиною певної автономії у складі Австро-Угорщини, польська шляхта зміцнила свої позиції, що призвело до посилення тиску на українську мову та культуру. Народ, що вийшов із кріпацтва, був переважно неписьменним. У цей критичний час група прогресивної української інтелігенції, очолювана, зокрема, Анатолем Вахнянином (першим головою), Олександром Барвінським та Юліаном Романчуком, зрозуміла: єдиний шлях до порятунку — це просвіта народу.

    Місія, що змінила країну

    Перший статут товариства проголошував просту, але революційну мету: «Будити почуття народне та просвічувати народ в дусі народнім». Завданням «Просвіти» було не лише навчити селян читати, але й видавати для них доступну літературу, відкривати бібліотеки та читальні.
    Вже через кілька років «Просвіта» почала створювати свою найважливішу мережу — «читальні» (філії товариства) по всій Галичині та Буковині. Ці читальні ставали справжніми центрами життя села:
    Книгозбірні: Вони забезпечували доступ до україномовних видань. 📖
    Осередки культури: Тут проводили лекції, співи, театральні вистави. 🎭
    Місця самоосвіти: Люди навчалися не лише грамоті, а й основам економіки та сільського господарства. 🧑‍🌾

    Неймовірний масштаб

    Завдяки діяльності «Просвіти», українська мова та культура перестали бути лише надбанням еліти. До 1939 року товариство налічувало понад 3000 філій та 3000 читалень! Це була розгалужена, ефективна і повністю самодостатня громадянська мережа, яка заклала фундамент для політичної та економічної боротьби українців у XX столітті.

    «Просвіта» виховала цілі покоління національно свідомих громадян і довела, що освіта є найгострішою зброєю у боротьбі за право бути нацією. Це наш історичний урок: єдність інтелігенції та народу навколо ідеї знання завжди дає плоди. 🇺🇦
    #історія #події 📚 8 грудня 1868 року в історії українського народу став справжнім поворотним моментом. Саме цього дня у Львові, в умовах посиленої полонізації та відсутності власної державності, було засновано культурно-освітнє товариство «Просвіта». Ця ініціатива не була просто гуртком інтелігенції; вона стала потужним каталізатором національної свідомості та самоорганізації. 💡 Чому виникла потреба? Після скасування кріпацтва та отримання Галичиною певної автономії у складі Австро-Угорщини, польська шляхта зміцнила свої позиції, що призвело до посилення тиску на українську мову та культуру. Народ, що вийшов із кріпацтва, був переважно неписьменним. У цей критичний час група прогресивної української інтелігенції, очолювана, зокрема, Анатолем Вахнянином (першим головою), Олександром Барвінським та Юліаном Романчуком, зрозуміла: єдиний шлях до порятунку — це просвіта народу. Місія, що змінила країну Перший статут товариства проголошував просту, але революційну мету: «Будити почуття народне та просвічувати народ в дусі народнім». Завданням «Просвіти» було не лише навчити селян читати, але й видавати для них доступну літературу, відкривати бібліотеки та читальні. Вже через кілька років «Просвіта» почала створювати свою найважливішу мережу — «читальні» (філії товариства) по всій Галичині та Буковині. Ці читальні ставали справжніми центрами життя села: Книгозбірні: Вони забезпечували доступ до україномовних видань. 📖 Осередки культури: Тут проводили лекції, співи, театральні вистави. 🎭 Місця самоосвіти: Люди навчалися не лише грамоті, а й основам економіки та сільського господарства. 🧑‍🌾 Неймовірний масштаб Завдяки діяльності «Просвіти», українська мова та культура перестали бути лише надбанням еліти. До 1939 року товариство налічувало понад 3000 філій та 3000 читалень! Це була розгалужена, ефективна і повністю самодостатня громадянська мережа, яка заклала фундамент для політичної та економічної боротьби українців у XX столітті. «Просвіта» виховала цілі покоління національно свідомих громадян і довела, що освіта є найгострішою зброєю у боротьбі за право бути нацією. Це наш історичний урок: єдність інтелігенції та народу навколо ідеї знання завжди дає плоди. 🇺🇦
    Like
    1
    156views
More Results