🤬 рф виставила Іскандери неподалік від польського кордону в Калінінградській області, – росЗМІ.

#особистості Марія Башкирцева – ім’я, що увійшло в історію світової культури. Народившись на Полтавщині, вона прожила лише 25 років, але встигла стати першою українкою, чиї картини виставили у Луврі, прославитися «Щоденником» та перетворитися на символ жіночої боротьби за право творити й бути почутою. Її життя нагадує сценарій для фільму: вона опинилася в центрі паризької богеми, навчалася в Академії Жуліана й прагнула визнання. Подорожі Європою, знайомство з мистецтвом і культурою надихали її полотна. У 16 років Марія дізналася захворіла на туберкульоз. Хвороба забрала голос, слух і зрештою життя, але навіть у інвалідному кріслі вона здобувала медалі, а французька преса писала про юну художницю із захватом. Після смерті її роботи закупили музеї Європи, частина загинула під час Другої світової, але сьогодні творча спадщина Башкирцевої зберігається у Франції, Нідерландах, США та Україні ✨

25–28 вересня на ВДНГ вчетверте відбудеться фестиваль «Книжкова країна» — з його програмою вже можна ознайомитися. Про це Читомо повідомили організатори фестивалю. Цьогоріч подія матиме плодову тематику — територію ВДНГ прикрасять великими овочами та фруктами й осінніми фотозонами. До літературного ярмарку, який відбудеться у павільйонах та просто неба, доєднаються близько 100 видавництв. За словами організаторів, протягом чотирьох днів фестивалю заплановано понад 400 подій. Серед них: презентації, автограф-сесії, мистецькі вистави, «родинні читання», професійні дискусії та воркшопи. Окрім того, цього сезону на фестивалі вперше представлять напрям ілюстраторів і художників, у межах якого проведуть виставки, фотопроєкти й тематичні заходи. Відбудуться події професійного спрямування, зокрема розмова про розвиток літературних сцен, про співпрацю бізнесу з видавництвами, дискусія про скептицизм щодо українських авторів, воркшопи щодо роботи з ШІ, а також поради від видавців, як авторам готувати до подання свої рукописи. https://chytomo.com/oholosyly-prohramu-chetvertoho-festyvaliu-knyzhkova-kraina/

🔥🇬🇧"Евертон" готує хід щодо Миколенка 🗣Контракт українця Віталія Миколенка з 🇬🇧"Евертоном" діє до літа 2026-го. У клубу є опція автоматично продовжити його ще на рік — без згоди гравця. Очікується, що цим скористаються вже взимку 2026-го, аби суперники не вели переговори з українцем. ⚡️Сам Миколенко не поспішає підписувати нову угоду. Він розглядає інші варіанти, зокрема інтерес з боку 🇮🇹"Наполі" та 🇮🇹"Інтера". 💰Цього літа один із клубів ЛЧ пропонував за нього 30 млн євро, але 🇬🇧"Евертон" відмовив. Узимку 2026-го вирішиться, чи захисник залишиться, чи клуб активує продовження і виставить його на продаж. #World_Football #football #European_football #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysportnet @футбол ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#оповідання #ШІ "Там, де б'ється моє серце" Глава 6 Різке питання Ольги зависло в повітрі, розсікаючи ранкову тишу, яка до цього була наповнена лише щирою розмовою та ароматом кави. Марія відсмикнула руку від Миколи, її щоки спалахнули. Микола, схоже, анітрохи не збентежився, його обличчя залишалося спокійним і відкритим. — Олю, добрий ранок. Я щойно приїхав, — промовив він, підвівшись, і підійшов до дружини, щоб поцілувати її. — Чому ти так одразу? Ольга уникнула його поцілунку, її погляд був прикутий до Марії. — Нічого, просто здивована, яка у вас тут уже ідилія. Маріє, можеш нам пояснити, чого ти чекаєш? Чому ти тут? Ти ж знаєш, що я ніколи не була в захваті від… Ці слова боляче вкололи. Марія відчула, як її втома перетворюється на роздратування. — Олю, я вже сказала, ми тікаємо від війни. Від того, що відбувається в Мелітополі. — І ти одразу до мене? — Ольга склала руки на грудях, її обличчя не виражало жодного співчуття. — Ти ж пам'ятаєш, як ми розійшлися. Після того, як ти покинула мого брата… — Олю, прошу, — втрутився Микола, його голос став твердішим. — Зараз не час для старих образ. Людині потрібна допомога. Вони тікали від реальної небезпеки. — Небезпеки? У нас тут теж не курорт, Колю! Ольга підвищила голос. — І що мені тепер робити? У мене салон, співробітники, клієнти. Я не можу просто взяти й… — Ти можеш допомогти, — Марія нарешті знайшла сили. — Я шукатиму роботу, будь-яку. Я не збираюся сидіти у тебе на шиї. Просто дай нам трохи часу, щоб оговтатися. Микола підійшов до столу і знову сів навпроти Марії, намагаючись створити візуальний бар’єр між жінками. — Олю, Марія права. Це надзвичайна ситуація. Ми не можемо просто виставити їх на вулицю. Ми повинні допомагати одне одному. Ти ж не хочеш, щоб вони з Аліною залишилися без даху над головою? Ольга окинула його поглядом, повним суміші роздратування та розгубленості. Її красиве обличчя було напруженим. — А ти що, вже все вирішив за мене? Ти навіть не знаєш, які в мене зараз проблеми. Мій бізнес… — Бізнес завжди можна відновити, Олю, — голос Миколи був м'яким, але в ньому відчувалася непохитна рішучість. — Людське життя — ні. Марія, Аліна, ви залишитеся. На стільки, на скільки потрібно. Марія відчула хвилю вдячності до Миколи, яка затопила її. Вона подивилася на Ольгу, сподіваючись побачити хоч іскру розуміння, але обличчя колишньої подруги залишалося непроникним. — Добре, — нарешті видихнула Ольга, її голос був холодним, як лід. — Але за моїми правилами. І недовго. Розмова згасла. Повітря наповнилося незручною тишею. Микола намагався розрядити обстановку, заговорив про своє відрядження, але його слова губилися у напруженій атмосфері. Марія сиділа, дивлячись на свої руки, розуміючи, що хоч їм і дозволили залишитися, але ця домовленість далася дуже високою ціною. Раптом на порозі кухні з'явилася Аліна. Вона стояла в піжамі, її обличчя було блідим, а очі – червоними та припухлими від сліз. Вона, схоже, чула всю розмову. Її маленький, наляканий погляд переходив з Ольги на Марію, а потім на Миколу. У її очах була така глибока образа і біль, що Марія відчула, як її серце рветься на шматки. Далі буде...

#архів 🏛 Колізей — «тоді й тепер» Верхнє зображення — це реконструкція, яка показує, як легендарний Колізей міг виглядати майже 2000 років тому у своїй первісній величі. У ньому було до 50 тисяч місць, мармурові трибуни й навіть велике тентове накриття velarium, яке захищало глядачів від сонця. Тут відбувалися гладіаторські бої, театралізовані вистави і навіть інсценовані морські баталії. Нижнє фото — сучасний Колізей, який зберігся лише частково через землетруси, пожежі та розбирання на будівельні матеріали в середньовіччі. Попри руйнування, він і сьогодні залишається головним символом Риму та щороку приваблює понад 7 мільйонів туристів. Колізей — це не лише архітектурна велич античного світу, а й жива пам’ять про історію, яка пережила тисячоліття.

#вистави #особистості Режисер Андрій Жолдак повертається в Україну після майже 20-річної перерви, Луганський театр переїздить до Києва і ставитиме одразу три вистави за сучасною драматургією, а новий очільник Молодого театру працює над постановою за Метерлінком у львівському театрі «Воскресіння». Про прем'єри українських театрів, на які варто очікувати восени: https://suspilne.media/culture/1103918-a-bacu-vas-cikavit-pitma-i-povernenna-andria-zoldaka-aki-premeri-ukrainski-teatri-pokazut-voseni/

#вистави ЗОРЯ. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМ. ЛЕСІ УКРАЇНКИ Це історія про унікальний світ театру і про його зворотний бік: про акторську славу й залаштункові інтриги, покликання і марнославство, підступність і заздрість... І про талант, що дає сили й наснагу жити. Першу українську п'єсу «Талан» про життя акторів та українську інтелігенцію Михайло Старицький написав для Марії Заньковецької, сам зрежисував і зіграв у ній епізодичну роль. За 130 років свого існування одна з найкращих п’єс драматурга почала сприйматися крізь призму стереотипів. Режисер нової постановки, реалізованої у межах проєкту «Пошук», розриває ці стереотипні пута, вдивляючись у класичний твір очима сучасних українців. Наївній, затурканій героїні, звиклій підкорятися і «руки ламати», він дає шанс вибору: залишитися жертвою чи, нарешті, кинути виклик несправедливості? «Нам цікава ця історія не стільки в контексті обставин п'єси, в яких жив і сам драматург, а в розумінні того, якого розвитку подій для всіх героїв цієї історії прагнув Старицький насправді», – зазначив режисер вистави Микола Бабин. А ще це історія про тих, хто створював український театр. 🗓️ Коли: Сб 6.09 о 18:00, Ср 24.09 о 19:00, Пт 3.10 о 19:00 🎫 Квитки 6.09 https://widget.mticket.com.ua/uk/widget467site1006/widget/event/147583 Квитки 24.09 https://widget.mticket.com.ua/uk/widget467site1006/widget/event/147609 Квитки 3.10 https://widget.mticket.com.ua/uk/widget467site1006/widget/event/149795

#вистави ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ МОРЕ… НІЧ… СВІЧКИ… Вистава «Море… Ніч… Свічки…» у режисурі засновника театру Едуарда Митницького за пʼєсою Йосефа Бар-Йосефа «Це величне море» продовжує свій шлях. Але тепер з оновленим акторським складом. Прощаючись із категоріями вічними, людина йде назустріч спокусам. Втриматися на хвилях життєвого моря – майже циркова еквілібристика. Ноаха Грінвальда «сп’янило» життя великого міста. Що робити, якщо навколо стільки спокус? Чи можна змінити минуле і пірнути з головою в це безмежне море життя? 📍 Де: пр. Броварський, 25 🗓️ Коли: Чт 4.09, 18:00 🎫 Квитки https://widget.kontramarka.ua/widget7site2/widget/event/147423

#вистави «Лимерівна» — це драма про зіткнення особистої волі з жорсткими традиційними рамками. Режисер Іван Уривський. 2 жовтня — Ужгород🎫 https://concert.ua/uk/events/limerivna-uzhorod?utm_source=instagram&utm_medium=social&utm_campaign=teatrgo_limerivna-uzhorod&utm_content=post 4 жовтня — Чернівці🎫 https://concert.ua/uk/events/limerivna-chernivtsi?utm_source=instagram&utm_medium=social&utm_campaign=teatrgo_limerivna-uzhorod&utm_content=post 5 жовтня — Хмельницький🎫 https://concert.ua/uk/events/limerivna-khmelnitskiy?utm_source=instagram&utm_medium=social&utm_campaign=teatrgo_limerivna-khmelnitskiy&utm_content=post 12 грудня — Луцьк🎫 https://concert.ua/uk/event/limerivna-lutsk?utm_source=instagram&utm_medium=social&utm_campaign=teatrgo_limerivna-lutsk&utm_content=post