Міжнародний день видимості трансгендерів

Міжнародний день видимості трансгендерів (International Transgender Day of Visibility,), що відзначається щорічно 31 березня, – це день, присвячений вшануванню стійкості, досягнень та існування трансгендерних людей у всьому світі. Цей день відзначається святкуванням, підвищенням обізнаності та адвокацією, спрямованими на те, щоб підкреслити внесок трансгендерних людей у суспільство, а також привернути увагу до дискримінації та викликів, з якими вони продовжують стикатися.

Всесвітній день біполярного розладу

Всесвітній день біполярного розладу (World Bipolar Day), що відзначається щорічно 30 березня, був започаткований за ініціативи Міжнародної спільноти біполярних розладів. Завдяки міжнародному об’єднанню подія дає змогу створити платформу для глобальної освіти з питань біполярності та відкритого діалогу між людьми. День біполярного розладу допомагає людям знайти спільну мову та дає доступ до інформації, що може надихнути суспільство до прийняття хвороби.

Всесвітній день біполярного розладу відзначається щорічно саме 30 березня, в день народження Вінсента Ван Гога, у якого посмертно діагностували біполярний розлад. Цей день присвячений підвищенню обізнаності про біполярні розлади та усуненню соціальної стигми, сприянню глобальному розумінню цього стану.

⚡️ На нас чекає серйозне потрясіння: нам потрібно щороку залучати 300 тис. трудових мігрантів, але наше суспільство до цього не готове, — голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник

Ми були б раді залучати до роботи українців — але працювати немає кому.

Ситуація під контролем: Арахамія про "кризу" у Верховній Раді

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що ситуація у Верховній Раді залишається контрольованою, попри наявні труднощі. За його словами, парламент працює над поверненням до звичного режиму роботи. Також триває взаємодія з урядом для покращення ефективності ухвалення рішень.

Давид Арахамія зазначив, що наразі ситуація у Верховній Раді залишається контрольованою, попри наявні труднощі. За його словами, триває робота над тим, щоб парламент повернувся до звичного для суспільства формату роботи.

"Суспільство звикло до того, що цей парламент працює як годинник. Так, є певні труднощі, і ми їх озвучували, але ситуація під контролем, і як ми уже говорили, ведеться робота, щоб Верховна Рада повернулася до того режиму роботи, до якого звикло суспільство", — пояснив очільник фракції "Слуга народу".
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Просто зараз у Верховній Раді лежить така собі “бомба сповільненої дії”, яку на певний час приховали, щоб у потрібний момент привести в дію. Мова про законопроєкт №8087 “Про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об'єктів критичної інформаційної інфраструктури”, ідейним натхненником є головний цифровий трансформатор країни, а нині міністр оборони Михайло Федоров.

Цей законопроєкт був ухвалений у першому читанні ще влітку 2023 року - і тоді наробив багато галасу. Власне, тому про нього надовго “забули”, але чим далі, тим більші шанси, що його дістануть “з рукава” і швидко проголосують в цілому - так, що суспільство й оговтатися не встигне. А тому - варто тримати це питання на контролі і періодично про нього нагадувати. Бо цим законопроєктом в країні фактично впроваджується цифрова диктатура, і, наскільки мені відомо з власних джерел, Федоров не полишає планів це зробити. Дуже вже йому імпонує ідея такого “роскомнадзору” по-українськи.

Отже, в чому проблема законопроєкту №8087, який активно просувався під кураторством Мінцифри та Держспецзв'язку (які були і є під повним контролем Михайла Федорова попри зміну крісла). Документ у разі схвалення надає державі право перевіряти будь-яке обладнання (включаючи особисті телефони та комп'ютери громадян ), встановлювати власні пристрої на мережі провайдерів та отримувати доступ до персональної інформації без санкцій суду.

Погодьтеся, це навіть саме по собі звучить дуже сумнівно. Повний контроль над соціумом в руках фактично однієї людини. Але є й інші проблеми з цим проєктом. Зокрема, ще раніше фахівці вказували, що у разі його ухвалення Держспецзв’язку отримає просто колосальні повноваження не просто у сфері національної кібербезпеки, а й у військовій сфері. Оскільки зараз його ідейний натхненник Федорів є якраз міністром оборони - масштаби контролю стають дійсно тотальними.

Крім того, раніше вказувалося, що законопроект фактично просякнутий корупційними ризиками, порушує усі можливі демократичні принципи, і насправді прямо шкодить інтересам ЗСУ, натомість для кібербезпеки країни це взагалі нічого не покращить і навіть навпаки - значно погіршить.

Звісно, Михайло Федоров не просто в курсі про всі ці моменти - він сам їх і просуває. Про його прагнення встановити максимальний контроль над українцями, отримавши доступ до всіх персональних даних, говорять його інші ініціативи, такі як екосистема “Дія” і все з нею пов’язане. Але законопроєктом №8087 міністр прагне контролювати не просто чутливу інформацію - а взагалі всі аспекти цифрового життя людей.

Якщо це не цифрова диктатура і не український аналог”роскомнадзору”, то що тоді?

Агенція масового спорту долучається до всеукраїнської акції #ШКАРПЕТУЙСЯ.
Це частина міжнародного флешмобу “Lots of Socks” до Всесвітнього дня людей із синдромом Дауна.
Різні шкарпетки — це про різність, яка робить нас сильнішими як суспільство.
Але цього разу важливо не лише символічно підтримати, а й зробити реальний внесок.
Усі зібрані кошти підуть на організацію літніх спортивних таборів для людей з інвалідністю.
Зробити внесок можна тут: https://send.monobank.ua/jar/6gDiZjaYNB
За донат від 200 грн ви отримаєте шкарпетки як символ участі в ініціативі.
Приєднуйтесь: донатьте, діліться фото з хештегами #шкарпетуйся та #LotsOfSocks — і підтримуйте розвиток інклюзивного спорту.
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Понад 20 тисяч іноземців воюють за Україну, — DW.

Це майже 2% усіх Сил оборони. Їх кількість зростає, адже до України приїжджають воювати з ідейних мотивів і часто приводять друзів за принципом «сарафанного радіо».

Особливо помітна група - добровольці з Колумбії. Їх досвід боїв у джунглях не завжди відповідає українським реаліям, але всі вони прагнуть стати частиною нашої боротьби.

Військові наголошують: важливо, щоб іноземці розуміли мету війни та могли інтегруватися в українське суспільство, а не сприймали службу лише як досвід чи заробіток.

НАБУ знову в центрі гучного скандалу: Директор відомства відкупився від тюрми, використавши малолітню дитину

Директор НАБУ Семен Кривонос фіктивно всиновив хлопчика, щоб використати це у суді у справі про підкуп виборців. Скориставшись скрутним становищем родини, Кривонос оформив батьківство, щоб пом’якшити собі покарання. Отримавши амністію, він через проведений ДНК-тест відмовився від хлопчика. За словами матері дитини, Кривонос пояснював усиновлення необхідністю для «контракту з Америкою». Однак документи про батьківство були подані до суду, де розглядали його справу за статтею 157 Кримінального кодексу про підкуп виборців.
Неправдиві свідчення суду та цинічне використання малолітньої дитини в особистих цілях спровокували гучний скандал. В соцмережах користувачі вже прямо вимагають негайної відставки директора НАБУ Семена Кривоноса. Суспільство обурене діяльністю НАБУ і САП, які покривають корупцію та заплямували свою репутацію, тому наполягають на повному перезавантаженні антикорупційної системи.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
#кримінал #корупція

Всесвітній день працівників сфери життєзабезпечення

Всесвітній день працівників сфери життєзабезпечення (World Essential Workers Day), що відзначається 15 березня, є глобальним визнанням невтомних зусиль і жертовності працівників життєво важливих галузей. Ці люди, часто недооцінені та недооплачувані, становлять основу суспільства, надаючи послуги, життєво важливі для здоров’я, безпеки та добробуту громад по всьому світу. Пандемія COVID-19 висвітлила критично важливу роль основних працівників, зробивши очевидним, наскільки суспільство залежить від їхнього внеску.

#дати
Сирена проти кийка: 15 березня як день нагадування про межі сили.
Якщо ви думали, що Міжнародний день боротьби з поліцейською жорстокістю — це винахід епохи соцмереж та хештегів, то мушу вас розчарувати (або здивувати). Ця дата з'явилася у 1997 році з ініціативи організації «Колектив проти поліцейської жорстокості» (Монреаль, Канада) та групи «Чорний прапор» зі Швейцарії. Вибір дня був не випадковим, а пов'язаним із трагічним інцидентом побиття двох дітей поліцією в Швейцарії, що стало останньою краплею для правозахисників.

Основна ідея цього дня — не в тому, щоб заперечити необхідність правопорядку (анархія, як відомо, теж не мед), а в тому, щоб нагадати: монополія держави на насильство не є безмежною. Правоохоронець — це сервіс, а не господар життя, і межа між «захищати» та «карати» іноді стає тоншою за папір, на якому надруковано адміністративний кодекс.

Чому це важливо саме сьогодні?

* Прозорість проти кругової поруки: Історія знає забагато випадків, коли «честь мундира» ставала вищою за людську гідність. Цей день підкреслює необхідність незалежного нагляду та відеофіксації (боді-камери — найкращий винахід для пам'яті офіцера).
* Системність проблеми: Від США до росії та М’янми — надмірне застосування сили часто стає інструментом політичного тиску, а не правосуддя.
* Український контекст: Для нас ця тема має особливий гіркий присмак. Події на Майдані 2013-2014 років стали кривавою ілюстрацією того, що відбувається, коли поліція перетворюється на каральний орган режиму. Саме тому реформа МВС та громадський контроль для нас — питання виживання демократії, а не просто красиві слова.

Між законом та свавіллям

Критики свята часто кажуть: «А як же права поліцейських?». Безумовно, робота в поліції — це стрес, небезпека та щоденний контакт із не найкращими представниками соціуму. Проте саме високі етичні стандарти та підзвітність відрізняють правоохоронця від озброєного найманця. Коли кийок опускається там, де має звучати закон, програє все суспільство.
«Той, хто віддає свою свободу за безпеку, не заслуговує ні на те, ні на інше», — повчав Бенджамін Франклін. Міжнародний день боротьби з поліцейською жорстокістю — це якраз про те, як зберегти цей крихкий баланс і не перетворити «захист» на «зачистку».