• 16 жовтня 1907 року народився Петро Григоренко, радянський генерал, який став дисидентом, членом-засновником московської та Української гельсінської груп.

    Успішна військова кар’єра, викладацька діяльність, наукові ступені та визнання супроводжували Петра Григоренка до 1961-го.

    Злам стався 7 вересня на партконференції ленінського району у москві. Під час обговорення проекту Програми кпсс він виступив з критикою політичної системи в срср. 💬«Страшнішого я ніколи не переживав. – Занотував у «Споминах» Петро Григоренко. – То був найжахливіший момент мого життя. Але це була й моя зоряна година…Ми схвалюємо проект програми, в якому засуджуємо культ особи сталіна, але постає питання: чи все робиться, щоб культ особи не повторився?»

    За такий демарш Григоренка усунули від викладацької діяльності і відправили «у вигнання в Уссурійський край» на службу в Далекосхідний військовий округ. Відчувши на собі арешт та примусове дворічне психіатричне лікування, Григоренко публічно говорив про відсутність історичної правди та застосування карної психіатрії у радянському союзі.

    1966-го Григоренко познайомився із письменником Олексієм Костеріним, який нього із проблемою «покараних народів» – народів, депортованих із місць споконвічного проживання в період війни, зокрема і з проблемою одного з них – кримських татар, – сам Григоренко пов'язував із впливом письменника Олексія Евграфовича Костеріна, з яким він познайомився навесні 1966 року. Скоро Петро Григорович став не просто спостерігачем, але активним учасником руху за повернення кримських татар.

    5 вересня 1967 року був ухвалений Указ Президії Верховної Ради срср «Про громадян татарської національності, які мешкали в Криму», який Григоренко назвав «найбрехливішим і найбільш лицемірним указом з усіх виданих щодо кримських татар». У нього були вагомі підстави таким чином визначити значення цього документа вищого органу радянської влади.

    💬«Внесок Григоренка в правозахисний рух надзвичайний. Після спілкування з ним долучився до правозахисників академік Сахаров, – в одному з інтерв’ю говорив Мустафа Джемілєв. – Ніхто у світі не зробив для кримських татар стільки, скільки зробив Петро Григоренко. Його численні інерв’ю, заяви, прес-конференції сприяли тому, що кримськотатарська проблема вийшла за межі радянського союзу».

    Кримські татари побоювались, що з Григоренком можуть розправитись, тому намагались його убезпечити. Із Узбекистану приїхала група молодих кримських татар, які таємно стежили за помешканням генерала і супроводжували його містом. Сам Григоренко не знав, що має таку охорону.

    1977-го влада дозволила йому поїхати на лікування до США. За кілька місяців його позбавили радянського громадянства. У лютому 1978-го Петро Григоренко на прес-конференції у Нью-Йорку сказав, що це найсумніший день у житті:🗺💬«Мене позбавили права померти на Батьківщині».

    🕯Помер Петро Григоренко 21 лютого 1987-го у Нью – Йорку, похований на українському цвинтарі Баундбрук (штат Нью-Джерсі) у США.
    16 жовтня 1907 року народився Петро Григоренко, радянський генерал, який став дисидентом, членом-засновником московської та Української гельсінської груп. Успішна військова кар’єра, викладацька діяльність, наукові ступені та визнання супроводжували Петра Григоренка до 1961-го. Злам стався 7 вересня на партконференції ленінського району у москві. Під час обговорення проекту Програми кпсс він виступив з критикою політичної системи в срср. 💬«Страшнішого я ніколи не переживав. – Занотував у «Споминах» Петро Григоренко. – То був найжахливіший момент мого життя. Але це була й моя зоряна година…Ми схвалюємо проект програми, в якому засуджуємо культ особи сталіна, але постає питання: чи все робиться, щоб культ особи не повторився?» За такий демарш Григоренка усунули від викладацької діяльності і відправили «у вигнання в Уссурійський край» на службу в Далекосхідний військовий округ. Відчувши на собі арешт та примусове дворічне психіатричне лікування, Григоренко публічно говорив про відсутність історичної правди та застосування карної психіатрії у радянському союзі. 1966-го Григоренко познайомився із письменником Олексієм Костеріним, який нього із проблемою «покараних народів» – народів, депортованих із місць споконвічного проживання в період війни, зокрема і з проблемою одного з них – кримських татар, – сам Григоренко пов'язував із впливом письменника Олексія Евграфовича Костеріна, з яким він познайомився навесні 1966 року. Скоро Петро Григорович став не просто спостерігачем, але активним учасником руху за повернення кримських татар. 5 вересня 1967 року був ухвалений Указ Президії Верховної Ради срср «Про громадян татарської національності, які мешкали в Криму», який Григоренко назвав «найбрехливішим і найбільш лицемірним указом з усіх виданих щодо кримських татар». У нього були вагомі підстави таким чином визначити значення цього документа вищого органу радянської влади. 💬«Внесок Григоренка в правозахисний рух надзвичайний. Після спілкування з ним долучився до правозахисників академік Сахаров, – в одному з інтерв’ю говорив Мустафа Джемілєв. – Ніхто у світі не зробив для кримських татар стільки, скільки зробив Петро Григоренко. Його численні інерв’ю, заяви, прес-конференції сприяли тому, що кримськотатарська проблема вийшла за межі радянського союзу». Кримські татари побоювались, що з Григоренком можуть розправитись, тому намагались його убезпечити. Із Узбекистану приїхала група молодих кримських татар, які таємно стежили за помешканням генерала і супроводжували його містом. Сам Григоренко не знав, що має таку охорону. 1977-го влада дозволила йому поїхати на лікування до США. За кілька місяців його позбавили радянського громадянства. У лютому 1978-го Петро Григоренко на прес-конференції у Нью-Йорку сказав, що це найсумніший день у житті:🗺💬«Мене позбавили права померти на Батьківщині». 🕯Помер Петро Григоренко 21 лютого 1987-го у Нью – Йорку, похований на українському цвинтарі Баундбрук (штат Нью-Джерсі) у США.
    389views
  • #кіно
    #рекомендація
    «аналогія простору»
    (2022) реж. Олександр Гойсан
    Жанр: драма, екшн, фільм-портрет
    Хронометраж: 12 хв.

    💭 Про що фільм:
    Завдяки довготривалому спостереженню за NPC (англ. Non-Playable characters) в класичній відеогрі GTA: San Andreas (2004), гравець стає свідком певних документальних подій, які відбуваються в різних точках внутрішньоігрового простору. Постійний рух, який супроводжує гравця- спостерігача відкритим світом, стає єдиним порятунком від свавілля на вулицях, але не завжди.

    Дивитися - тут:
    https://takflix.com/uk/films/analogy
    #кіно #рекомендація «аналогія простору» (2022) реж. Олександр Гойсан Жанр: драма, екшн, фільм-портрет Хронометраж: 12 хв. 💭 Про що фільм: Завдяки довготривалому спостереженню за NPC (англ. Non-Playable characters) в класичній відеогрі GTA: San Andreas (2004), гравець стає свідком певних документальних подій, які відбуваються в різних точках внутрішньоігрового простору. Постійний рух, який супроводжує гравця- спостерігача відкритим світом, стає єдиним порятунком від свавілля на вулицях, але не завжди. Дивитися - тут: https://takflix.com/uk/films/analogy
    Like
    1
    136views
  • ТГ Бердянськ в окупації

    Нам пишуть:
    👇👇👇
    Доброго дня!
    Ви все на відпочинку, тож, мабуть, і не знаєте, як «поступово покращується» життя в окупованому Бердянську.
    Четвертий рік з моменту так званого волевиявлення одиничних місцевих щурів, який був занесений у якусь там «расєйську бамажку», починається з чудових новин для кожного, незалежно від політичних вподобань.
    Така необхідна для кожної людини рідина, як вода, переходить у розряд найбільшого дефіциту в місті. Без жодних попередніх роз’яснень її тепер офіційно вимикають щодня з 8:00 ранку до 18:00 вечора. Неофіційно — коли дадуть, а може й не дадуть: наллюють, капнуть чи ще щось. І навіть коли вона з’являється, має такий рудий колір і запах, що ні помитися, ні попрати якось не дуже хочеться.
    Хочу звернутися до всіх, хто дійсно голосував на «референдумі» за радість під сучасною назвою «воссоєдінєніє». Ви справді мріяли щодня слухати у сухому крані «бульк»? Іноді з попередженням, мовляв, «потерпіть із розумінням», а іноді — взагалі без будь-яких пояснень і на кілька днів.
    Або, як уночі 4 жовтня: щось там з насосною, і після того як о 19-й годині з’явилося руде й тхуче диво, то вже о 00:00 — знову нічого.
    Ви ж у 2014 році розповідали про «референдум», у 2022-му дочекалися, «воссоєдінілісь». І що ж ви отримали?
    Ваше «покращення» виглядає приблизно так:
    • Відсутність води;
    • Постійно зростаючі ціни;
    • Занедбане місто;
    • Розпіариний ремонт доріг закінчується на Ля-Сєйновській одразу за Центральним ринком;
    • Усього 15 терапевтів на все місто, а інших лікарів взагалі немає. Медичної допомоги чекати ніде.
    • І багато хто з вас залишився без спілкування з власними дітьми. Бо сюди їм — зась.
    І цей список можна продовжувати ще довго.
    Мені цікаво, скільки ще «свідки покращення» будуть повторювати основний аргумент окупантів: «при Україні нічого не робилося»?
    Так, можливо, не все було ідеально. Але саме 20 років тому до міста прийшла дніпровська вода — не завдяки Янику, а завдяки зусиллям тодішнього, нині покійного мера Баранова та його команди. А окупанти залишили нас без цього джерела, бо підірвали Каховську дамбу, а Бердянське водосховище, з якого тепер живиться, 100-тисячне колись, місто мілішає стрімкими темпами.
    Зараз ось «асвабадітєлі» намагаються перепідключити ЗАЕС до Ростовської лінії, звинувачуючи при цьому, звісно, Україну в обстрілах. Ця інформація розрахована виключно на тупих щурів, які в це вірять. Міжнародні спостерігачі вже перевірили: Україна не обстрілює ці джерела енергії. А ви вірите!
    Рік тому ті ж щури вірили у воду з Дону. Але води досі немає навіть у Донецьку.
    Страшно подумати, але щось підказує: доля Донецька поступово дістанеться й Бердянська.
    А ці постійні відключення «з різних причин» — така собі інформаційна підготовка, щоб місцеві звикали.
    А так, звісно, у нас все «чудово»!
    ТГ Бердянськ в окупації Нам пишуть: 👇👇👇 Доброго дня! Ви все на відпочинку, тож, мабуть, і не знаєте, як «поступово покращується» життя в окупованому Бердянську. Четвертий рік з моменту так званого волевиявлення одиничних місцевих щурів, який був занесений у якусь там «расєйську бамажку», починається з чудових новин для кожного, незалежно від політичних вподобань. Така необхідна для кожної людини рідина, як вода, переходить у розряд найбільшого дефіциту в місті. Без жодних попередніх роз’яснень її тепер офіційно вимикають щодня з 8:00 ранку до 18:00 вечора. Неофіційно — коли дадуть, а може й не дадуть: наллюють, капнуть чи ще щось. І навіть коли вона з’являється, має такий рудий колір і запах, що ні помитися, ні попрати якось не дуже хочеться. Хочу звернутися до всіх, хто дійсно голосував на «референдумі» за радість під сучасною назвою «воссоєдінєніє». Ви справді мріяли щодня слухати у сухому крані «бульк»? Іноді з попередженням, мовляв, «потерпіть із розумінням», а іноді — взагалі без будь-яких пояснень і на кілька днів. Або, як уночі 4 жовтня: щось там з насосною, і після того як о 19-й годині з’явилося руде й тхуче диво, то вже о 00:00 — знову нічого. Ви ж у 2014 році розповідали про «референдум», у 2022-му дочекалися, «воссоєдінілісь». І що ж ви отримали? Ваше «покращення» виглядає приблизно так: • Відсутність води; • Постійно зростаючі ціни; • Занедбане місто; • Розпіариний ремонт доріг закінчується на Ля-Сєйновській одразу за Центральним ринком; • Усього 15 терапевтів на все місто, а інших лікарів взагалі немає. Медичної допомоги чекати ніде. • І багато хто з вас залишився без спілкування з власними дітьми. Бо сюди їм — зась. І цей список можна продовжувати ще довго. Мені цікаво, скільки ще «свідки покращення» будуть повторювати основний аргумент окупантів: «при Україні нічого не робилося»? Так, можливо, не все було ідеально. Але саме 20 років тому до міста прийшла дніпровська вода — не завдяки Янику, а завдяки зусиллям тодішнього, нині покійного мера Баранова та його команди. А окупанти залишили нас без цього джерела, бо підірвали Каховську дамбу, а Бердянське водосховище, з якого тепер живиться, 100-тисячне колись, місто мілішає стрімкими темпами. Зараз ось «асвабадітєлі» намагаються перепідключити ЗАЕС до Ростовської лінії, звинувачуючи при цьому, звісно, Україну в обстрілах. Ця інформація розрахована виключно на тупих щурів, які в це вірять. Міжнародні спостерігачі вже перевірили: Україна не обстрілює ці джерела енергії. А ви вірите! Рік тому ті ж щури вірили у воду з Дону. Але води досі немає навіть у Донецьку. Страшно подумати, але щось підказує: доля Донецька поступово дістанеться й Бердянська. А ці постійні відключення «з різних причин» — така собі інформаційна підготовка, щоб місцеві звикали. А так, звісно, у нас все «чудово»!
    409views
  • Олексій Голобуцький
    Молдова вперто чинить спротив спробам політичної анексії Росією. Для нас це критично важливо, бо якщо владу перехоплять проросійські сили – це означатиме для нас другий фронт на Одещині.
    --
    Цієї неділі, 28 вересня, в Молдові відбудуться парламентські вибори. Наша ставка: партія Санду "Дія та солідарність" (PAS), єдина проєвропейська політична сила в країні. Небезпеку для нас становить перемога «Патріотичного блоку» - об’єднаної проросійської опозиції.

    Молдова зараз на тому ж шляху, який зробив з Грузії майже анклав Росії, - тільки це буде набагато гірше. Це ж загрожує Україні у випадку згоди на вибори відповідно до ультиматуму Кремля (реабілітація проросійських партій, політиків, ЗМІ, російської церкви тощо).

    Механізм дійсно вже обкатаний в Україні, і навіть неодноразово. Прямо зараз в Молдові розпалюють хейт щодо партії Санду «вони ділять Молдову на сорти». Так, Україна, 2004-2010-й. І навіть в нас чути репліки "не все так однозначно з Санду, щоб її підтримувати". Напередодні голосування поширюють соціологію, де партія влади отримує 33,6%/ 40 мандатів, а проросійський блок 33,9%/ 41 мандат. Очевидна заготовка для публічних обвинувачень в стилі Януковича «вони вкрали нашу перемогу» і масових протестів. При тому що інші джерела нарахували 39,7% в PAS Санду (тобто, порядок цифр збігається) і лиш 13,5% у «Патріотичного блоку» (а тут розбіжність чи не втроє).

    Зважаючи на Придністров’я і Гагаузію, є ненульовий шанс, що «простий народ Молдови», піднятий «на захист вкрадених голосів» проросійськими силами, виявиться частково такими ж «простими шахтарями на танках, куплених у найближчому воєнторгу», з яких починалось «ЛДНР». Майя Санду заявила, що Кремль вкладає сотні мільйонів євро у купівлю голосів виборців (і це дуже дешева покупка, якщо забезпечить контроль Молдови і змогу відкрити другий фронт «СВО»).

    Так, команда Санду намагається превентивно заткнути максимум дірок: заарештовано 74 особи з обвинуваченням в тому, що пройшли підготовку у Сербії під керівництвом представників російських спецслужб для провокування масових заворушень та насильства. Проведено 250 обшуків. Ще з 2023-го закрито 13 проросійських телеканалів та десятки сайтів. Восени 2024 року перед президентськими виборами було заблоковано понад 100 ТГ-каналів. Забороняється російський ідеологічно наповнений контент (останній прецедент – заборона трансляції фільму «Иван Васильевич меняет профессию» зі специфічними геополітичними наративами). Засуджено олігарха-втікача Ілана Шора («Єдиний порятунок для Молдови – союз з Росією!») – однак він все ще фінансує і партію «Молдова Маре»/ «Велика Молдова», і виборців, хоча соціологія фіксує в «ММ» лиш 2.7%. Затримано главу Гагаузії Євгенію Гуцул (яка напряму контактує з кремлівськими кураторами). Ініційовано карні справи проти проросійських діячів. Проросійським кандидатам відмовлялось в реєстрації. В аеропорту Кишинева затримують депутатів за відвідини Росії. Крім того, команда Санду намагається заборонити протести за 30 днів до та протягом 30 днів після виборів.

    Але це ще не гарантія того, що Кремлю не вдасться через вибори взяти країну під контроль. Тому Україні треба готуватись до серйозної протидії спробам Росії здійняти в Молдові заколот – можливо, збройний.

    Те, що масові протести заплановані, - поза сумнівом. На це вказує і поширення соціології з демонстративним розривом в 1 мандат на користь проросійської опозиції, і офіційний протест Росії через відмову Кишинева акредитувати представників Росії як спостерігачів в складі місії ОБСЄ. І активність російських спецслужб та табори з підготовки агентів. І активність Шора, передусім фінансова (не забуваймо, що в Грузії основну роль відіграв Іванішвілі. такий самий проросійських олігарх зі своєю партією). І багато інших чинників.

    Мати поряд, через кордон проросійську Угорщину чи Словаччину нам, по суті, нічим не загрожує – крім економічних проблем і ускладнення взаємодії з ЄС і НАТО. А от якщо росіяни перехоплять контроль над Молдовою, як зробили це через «Грузинську мрію» в Грузії, - це практично гарантує нам другий фронт з боку Одещини.
    Олексій Голобуцький Молдова вперто чинить спротив спробам політичної анексії Росією. Для нас це критично важливо, бо якщо владу перехоплять проросійські сили – це означатиме для нас другий фронт на Одещині. -- Цієї неділі, 28 вересня, в Молдові відбудуться парламентські вибори. Наша ставка: партія Санду "Дія та солідарність" (PAS), єдина проєвропейська політична сила в країні. Небезпеку для нас становить перемога «Патріотичного блоку» - об’єднаної проросійської опозиції. Молдова зараз на тому ж шляху, який зробив з Грузії майже анклав Росії, - тільки це буде набагато гірше. Це ж загрожує Україні у випадку згоди на вибори відповідно до ультиматуму Кремля (реабілітація проросійських партій, політиків, ЗМІ, російської церкви тощо). Механізм дійсно вже обкатаний в Україні, і навіть неодноразово. Прямо зараз в Молдові розпалюють хейт щодо партії Санду «вони ділять Молдову на сорти». Так, Україна, 2004-2010-й. І навіть в нас чути репліки "не все так однозначно з Санду, щоб її підтримувати". Напередодні голосування поширюють соціологію, де партія влади отримує 33,6%/ 40 мандатів, а проросійський блок 33,9%/ 41 мандат. Очевидна заготовка для публічних обвинувачень в стилі Януковича «вони вкрали нашу перемогу» і масових протестів. При тому що інші джерела нарахували 39,7% в PAS Санду (тобто, порядок цифр збігається) і лиш 13,5% у «Патріотичного блоку» (а тут розбіжність чи не втроє). Зважаючи на Придністров’я і Гагаузію, є ненульовий шанс, що «простий народ Молдови», піднятий «на захист вкрадених голосів» проросійськими силами, виявиться частково такими ж «простими шахтарями на танках, куплених у найближчому воєнторгу», з яких починалось «ЛДНР». Майя Санду заявила, що Кремль вкладає сотні мільйонів євро у купівлю голосів виборців (і це дуже дешева покупка, якщо забезпечить контроль Молдови і змогу відкрити другий фронт «СВО»). Так, команда Санду намагається превентивно заткнути максимум дірок: заарештовано 74 особи з обвинуваченням в тому, що пройшли підготовку у Сербії під керівництвом представників російських спецслужб для провокування масових заворушень та насильства. Проведено 250 обшуків. Ще з 2023-го закрито 13 проросійських телеканалів та десятки сайтів. Восени 2024 року перед президентськими виборами було заблоковано понад 100 ТГ-каналів. Забороняється російський ідеологічно наповнений контент (останній прецедент – заборона трансляції фільму «Иван Васильевич меняет профессию» зі специфічними геополітичними наративами). Засуджено олігарха-втікача Ілана Шора («Єдиний порятунок для Молдови – союз з Росією!») – однак він все ще фінансує і партію «Молдова Маре»/ «Велика Молдова», і виборців, хоча соціологія фіксує в «ММ» лиш 2.7%. Затримано главу Гагаузії Євгенію Гуцул (яка напряму контактує з кремлівськими кураторами). Ініційовано карні справи проти проросійських діячів. Проросійським кандидатам відмовлялось в реєстрації. В аеропорту Кишинева затримують депутатів за відвідини Росії. Крім того, команда Санду намагається заборонити протести за 30 днів до та протягом 30 днів після виборів. Але це ще не гарантія того, що Кремлю не вдасться через вибори взяти країну під контроль. Тому Україні треба готуватись до серйозної протидії спробам Росії здійняти в Молдові заколот – можливо, збройний. Те, що масові протести заплановані, - поза сумнівом. На це вказує і поширення соціології з демонстративним розривом в 1 мандат на користь проросійської опозиції, і офіційний протест Росії через відмову Кишинева акредитувати представників Росії як спостерігачів в складі місії ОБСЄ. І активність російських спецслужб та табори з підготовки агентів. І активність Шора, передусім фінансова (не забуваймо, що в Грузії основну роль відіграв Іванішвілі. такий самий проросійських олігарх зі своєю партією). І багато інших чинників. Мати поряд, через кордон проросійську Угорщину чи Словаччину нам, по суті, нічим не загрожує – крім економічних проблем і ускладнення взаємодії з ЄС і НАТО. А от якщо росіяни перехоплять контроль над Молдовою, як зробили це через «Грузинську мрію» в Грузії, - це практично гарантує нам другий фронт з боку Одещини.
    598views
  • ❗️«Гарантії безпеки» для України у вигляді військ НАТО. Три можливі сценарії публікує NYT.
    ▪️Повноцінні озброєнні «миротворчі сили» у складі ЗСУ. Десятки тисяч солдатів виконують лише оборонну функцію й стримують рф перед зіткненням з НАТО;
    ▪️Так звані «сили-розтяжки» (tripwire) – менший контингент, що не зможе дати серйозну оборону. Але змусить рф задуматися, чи варто ризикувати життями європейців;
    ▪️Спостерігачів – сотні військових, що фіксуватимуть початок можливої військової операції. Хоча для цього достатньо супутників чи камер.
    Також із важливого:
    ▪️Трамп не зобов’язувався долучати американських військових до жодного з цих варіантів;
    ▪️Зеленський додав, що мова йде наразі про 30 країн, частина з яких говоритиме про присутність на землі, інші – про захист неба чи/та моря, хтось – про розвідку й фінансування українського виробництва;
    ▪️За словами Рубіо, після укладення мирної угоди, Україні можуть бути надані гарантії безпеки від різних країн. Та найсильніша гарантія – наявність потужної армії;
    ▪️Змінилася модель міжнародної підтримки: США тепер продають Україні зброю, а європейські країни через НАТО допомагають її купівлі та постачанню.
    Як думаєте, яким буде фінальне рішення щодо іноземного контингенту в Україні? 👇
    ❗️«Гарантії безпеки» для України у вигляді військ НАТО. Три можливі сценарії публікує NYT. ▪️Повноцінні озброєнні «миротворчі сили» у складі ЗСУ. Десятки тисяч солдатів виконують лише оборонну функцію й стримують рф перед зіткненням з НАТО; ▪️Так звані «сили-розтяжки» (tripwire) – менший контингент, що не зможе дати серйозну оборону. Але змусить рф задуматися, чи варто ризикувати життями європейців; ▪️Спостерігачів – сотні військових, що фіксуватимуть початок можливої військової операції. Хоча для цього достатньо супутників чи камер. Також із важливого: ▪️Трамп не зобов’язувався долучати американських військових до жодного з цих варіантів; ▪️Зеленський додав, що мова йде наразі про 30 країн, частина з яких говоритиме про присутність на землі, інші – про захист неба чи/та моря, хтось – про розвідку й фінансування українського виробництва; ▪️За словами Рубіо, після укладення мирної угоди, Україні можуть бути надані гарантії безпеки від різних країн. Та найсильніша гарантія – наявність потужної армії; ▪️Змінилася модель міжнародної підтримки: США тепер продають Україні зброю, а європейські країни через НАТО допомагають її купівлі та постачанню. Як думаєте, яким буде фінальне рішення щодо іноземного контингенту в Україні? 👇
    317views
  • Українська редакція Радіо Свобода відзначає 71 рік з моменту заснування. 16 серпня 1954 року з Мюнхена вийшла в ефір перша передача Української редакції Радіо Визволення.

    Редакція Радіо Свобода виникла у розпал Холодної війни між СРСР та США. Це був один із методів протистояти комуністичному режиму. В ефірі Радіо Свобода лунала інформація про Голодомор, «Розстріляне відродження» та водночас тогочасні економічні проблеми в СРСР.

    Згодом Радіо Свобода одним з перших українських ЗМІ стрімило прямі ефіри з Майдану, висвітлювало незаконну анексію Криму, фіксувало проросійські заворушення на Сході, перебувало на передовій лінії війни на Донбасі і надалі висвітлює повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

    У березні 2025 року діяльність мовника опинилася під загрозою, але Радіо Свобода не припинило мовлення. Загроза фінансуванню викликала хвилю глобальної підтримки з боку медіа-спостерігачів, аналітиків і захисників демократії, а також аудиторії на 27 мовах і в 23 країнах, в яких мовить RFE/RL.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    Українська редакція Радіо Свобода відзначає 71 рік з моменту заснування. 16 серпня 1954 року з Мюнхена вийшла в ефір перша передача Української редакції Радіо Визволення. Редакція Радіо Свобода виникла у розпал Холодної війни між СРСР та США. Це був один із методів протистояти комуністичному режиму. В ефірі Радіо Свобода лунала інформація про Голодомор, «Розстріляне відродження» та водночас тогочасні економічні проблеми в СРСР. Згодом Радіо Свобода одним з перших українських ЗМІ стрімило прямі ефіри з Майдану, висвітлювало незаконну анексію Криму, фіксувало проросійські заворушення на Сході, перебувало на передовій лінії війни на Донбасі і надалі висвітлює повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У березні 2025 року діяльність мовника опинилася під загрозою, але Радіо Свобода не припинило мовлення. Загроза фінансуванню викликала хвилю глобальної підтримки з боку медіа-спостерігачів, аналітиків і захисників демократії, а також аудиторії на 27 мовах і в 23 країнах, в яких мовить RFE/RL. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    619views
  • ⚡️Вибори будуть після завершення війни, але ВР вже працює над підготовкою, – заявив Стефанчук.

    У парламенті розмірковують, як голосуватимуть військові й українці за кордоном, як працюватимуть спостерігачі та як забезпечити фінансову підтримку виборів, передає кореспондент 24 Каналу.

    💬"Ми працюємо, ми закон зараз не активізуємо, тому що будь-які такі речі підіймають хвилю в суспільстві, що вибори завтра".
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    ⚡️Вибори будуть після завершення війни, але ВР вже працює над підготовкою, – заявив Стефанчук. У парламенті розмірковують, як голосуватимуть військові й українці за кордоном, як працюватимуть спостерігачі та як забезпечити фінансову підтримку виборів, передає кореспондент 24 Каналу. 💬"Ми працюємо, ми закон зараз не активізуємо, тому що будь-які такі речі підіймають хвилю в суспільстві, що вибори завтра". #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    445views 8Plays
  • Привіт! 😼 Це Гепарда. І я знаю, що таке бути невидимою. Не тому, що хтось не помічає — а тому, що я цього хочу. У дикій природі виживає не найсильніший, а той, кого не бачать до останнього моменту. Сьогодні я покажу тобі, як тварини використовують камуфляж — і чому людям ще далеко до їхньої майстерності. 🌿👁️

    У природі маскування — не мода, а виживання. Камуфляж допомагає хижакам підкрастися, а жертвам — зникнути просто у тебе перед носом. І в цьому вони справжні майстри:

    1. Колір під фон — гепарди, олені, сови мають забарвлення, що зливається з довкіллям. У листві джунглів ти не побачиш мене, поки я не стрибну на тебе 🐆

    2. Мімікрія — деякі безпечні комахи та риби імітують інших, небезпечніших істот. Метелик із «очима» на крилах змушує думати, що це хижак. 🐛👀 Муха-осоїдка виглядає як оса, хоча зовсім безпечна. Але хто ризикне це перевіряти? 🐝

    3. Дизруптивне маскування — зебри зі своїми смугами створюють візуальний хаос. Ворогу важко виділити контури однієї особини 🦓

    4. Зміна кольору — хамелеони, каракатиці, восьминоги можуть змінювати вигляд майже миттєво. Це не магія — це контроль шкіри через нейрони 🦑🎭

    А тепер питання: чи можуть люди так само?
    Вони намагаються — адаптивні тканини, термокамуфляж, костюми зі зміною візерунка. Але поки що людство лише вчиться. Природа мала мільйони років, щоб створити мистецтво злиття. Люди ж — лише копіюють.

    🐾 Камуфляж — це не "виглядати непомітно". Це — стати частиною середовища. Зникнути не з поля зору, а зі свідомості спостерігача.

    До зустрічі, коли ти мене не побачиш —
    твоя Гепарда. 😼🌫️

    #fan_art #супер_факт #супер_порада
    Привіт! 😼 Це Гепарда. І я знаю, що таке бути невидимою. Не тому, що хтось не помічає — а тому, що я цього хочу. У дикій природі виживає не найсильніший, а той, кого не бачать до останнього моменту. Сьогодні я покажу тобі, як тварини використовують камуфляж — і чому людям ще далеко до їхньої майстерності. 🌿👁️ У природі маскування — не мода, а виживання. Камуфляж допомагає хижакам підкрастися, а жертвам — зникнути просто у тебе перед носом. І в цьому вони справжні майстри: 1. Колір під фон — гепарди, олені, сови мають забарвлення, що зливається з довкіллям. У листві джунглів ти не побачиш мене, поки я не стрибну на тебе 🐆 2. Мімікрія — деякі безпечні комахи та риби імітують інших, небезпечніших істот. Метелик із «очима» на крилах змушує думати, що це хижак. 🐛👀 Муха-осоїдка виглядає як оса, хоча зовсім безпечна. Але хто ризикне це перевіряти? 🐝 3. Дизруптивне маскування — зебри зі своїми смугами створюють візуальний хаос. Ворогу важко виділити контури однієї особини 🦓 4. Зміна кольору — хамелеони, каракатиці, восьминоги можуть змінювати вигляд майже миттєво. Це не магія — це контроль шкіри через нейрони 🦑🎭 А тепер питання: чи можуть люди так само? Вони намагаються — адаптивні тканини, термокамуфляж, костюми зі зміною візерунка. Але поки що людство лише вчиться. Природа мала мільйони років, щоб створити мистецтво злиття. Люди ж — лише копіюють. 🐾 Камуфляж — це не "виглядати непомітно". Це — стати частиною середовища. Зникнути не з поля зору, а зі свідомості спостерігача. До зустрічі, коли ти мене не побачиш — твоя Гепарда. 😼🌫️ #fan_art #супер_факт #супер_порада
    Love
    Like
    9
    1Kviews
  • ❗️План припинення вогню в Україні вперше(!) представив Женевський центр політики безпеки. В ньому 31 сторінка

    Головне:
    ▪️Створити буферну зону завширшки щонайменше 10 км та виділити п'ять тисяч цивільних і поліцейських для її патрулювання. Для гарантування безпеки виділити близько 10 тисяч іноземних військових;
    ▪️Організувати роботу міжнародних спостерігачів зі спільною комісією, що складається з російських і українських військових. Через цю комісію обидві сторони могли би притягати одна одну до відповідальності та домовлятися про вирішення таких супутніх питань, як звільнення полонених, розмінування і створення цивільних коридорів через буферну зону;
    ▪️путін – найбільша складність у реалізації мирного плану. Експерти не впевнені в його готовності погодитися на припинення вогню та дотримуватися його умов;
    ▪️У підготовці документа взяли участь представники України, рф, США та ЄС.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ❗️План припинення вогню в Україні вперше(!) представив Женевський центр політики безпеки. В ньому 31 сторінка Головне: ▪️Створити буферну зону завширшки щонайменше 10 км та виділити п'ять тисяч цивільних і поліцейських для її патрулювання. Для гарантування безпеки виділити близько 10 тисяч іноземних військових; ▪️Організувати роботу міжнародних спостерігачів зі спільною комісією, що складається з російських і українських військових. Через цю комісію обидві сторони могли би притягати одна одну до відповідальності та домовлятися про вирішення таких супутніх питань, як звільнення полонених, розмінування і створення цивільних коридорів через буферну зону; ▪️путін – найбільша складність у реалізації мирного плану. Експерти не впевнені в його готовності погодитися на припинення вогню та дотримуватися його умов; ▪️У підготовці документа взяли участь представники України, рф, США та ЄС. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    475views
  • Powerwolf — німецький павер-метал гурт, створений у 2003 році. Гурт використовує у своїй творчості християнські мотиви, похмурі хорові вставки і потужні органні партії. В таких композиціях, як «Panic in the Pentagram», «Catholic in the Morning», «Resurrection by Erection», колектив іронічно висміює то сатанізм, то католицьку віру, називаючи себе «спостерігачами, а не борцями на релігійній сцені».

    https://youtu.be/GpxFUo7oxWM?si=wMyIqlFRDhKJ4Dwl
    Powerwolf — німецький павер-метал гурт, створений у 2003 році. Гурт використовує у своїй творчості християнські мотиви, похмурі хорові вставки і потужні органні партії. В таких композиціях, як «Panic in the Pentagram», «Catholic in the Morning», «Resurrection by Erection», колектив іронічно висміює то сатанізм, то католицьку віру, називаючи себе «спостерігачами, а не борцями на релігійній сцені». https://youtu.be/GpxFUo7oxWM?si=wMyIqlFRDhKJ4Dwl
    Like
    1
    728views
More Results