• #історія #речі
    Дирижабль: Величні «небесні левіафани», що обіцяли стати майбутнім ☁️🚢
    На початку XX століття здавалося, що майбутнє авіації належить не галасливим літакам, а величним, майже беззвучним гігантам, що плавно ковзають серед хмар. Дирижабль (від французького dirigeable — «керований») став першим транспортним засобом, який зробив трансатлантичні перельоти комфортними та регулярними. Це була епоха, коли небо належало справжнім повітряним лайнерам. 🌬️✨

    На відміну від звичайної повітряної кулі, дирижабль мав двигун, пропелери та систему керма, що дозволяло йому летіти туди, куди хотів пілот, а не куди дув вітер. Справжнім батьком жорстких дирижаблів став німецький граф Фердинанд фон Цеппелін. Його конструкція була революційною: величезний алюмінієвий каркас, обтягнутий тканиною, всередині якого знаходилися окремі балони з газом. Це дозволяло створювати гігантські апарати довжиною понад 200 метрів. 🇩🇪🏗️

    Золота ера дирижаблів припала на 1920-ті та 30-ті роки. Політ на «Цепеліні» був верхом розкоші. Поки літаки того часу були тісними та холодними, пасажири дирижаблів насолоджувалися просторими каютами, ресторанами з вишуканою кухнею, прогулянковими палубами та навіть музичними салонами з роялями (виготовленими з алюмінію для полегшення ваги). Дирижабль «Граф Цеппелін» у 1929 році здійснив кругосвітню подорож, подолавши 33 тисячі кілометрів лише з трьома зупинками. 🥂🎹

    Головним недоліком цих велетнів була їхня «начинка». Більшість дирижаблів наповнювали воднем — легким, але надзвичайно вибухонебезпечним газом. Гелій, який не горить, на той час був доступний майже виключно США, які наклали ембарго на його експорт. Це призвело до найвідомішої катастрофи в історії повітроплавання — загибелі лайнера «Гінденбург» у 1937 році. Кадри палаючого гіганта, зняті журналістами в прямому ефірі, миттєво поставили хрест на пасажирських дирижаблях. 📉🔥

    Цікавий факт: дирижаблі використовувалися не лише для перевезень. Під час Першої світової війни вони були першими стратегічними бомбардувальниками, здатними досягати Лондона з території Німеччини. А пізніше, у часи розквіту, їх намагалися використовувати як «авіаносці в небі»: літаки-винищувачі могли злітати та приземлятися прямо на спеціальні підвіси під черевом дирижабля. 🛩️⚓

    Сьогодні дирижаблі повертаються, але вже в новій ролі. Сучасні апарати використовують безпечний гелій, надміцні матеріали та сонячні панелі. Їх розглядають як екологічну альтернативу вантажним суднам для доставки важких конструкцій у важкодоступні райони. Хоча епоха розкішних небесних палаців минула, дирижаблі залишаються символом віри людини в те, що навіть найважчий метал може стати легшим за повітря, якщо до нього додати дрібку інженерного генія. 🌍🌤️
    #історія #речі Дирижабль: Величні «небесні левіафани», що обіцяли стати майбутнім ☁️🚢 На початку XX століття здавалося, що майбутнє авіації належить не галасливим літакам, а величним, майже беззвучним гігантам, що плавно ковзають серед хмар. Дирижабль (від французького dirigeable — «керований») став першим транспортним засобом, який зробив трансатлантичні перельоти комфортними та регулярними. Це була епоха, коли небо належало справжнім повітряним лайнерам. 🌬️✨ На відміну від звичайної повітряної кулі, дирижабль мав двигун, пропелери та систему керма, що дозволяло йому летіти туди, куди хотів пілот, а не куди дув вітер. Справжнім батьком жорстких дирижаблів став німецький граф Фердинанд фон Цеппелін. Його конструкція була революційною: величезний алюмінієвий каркас, обтягнутий тканиною, всередині якого знаходилися окремі балони з газом. Це дозволяло створювати гігантські апарати довжиною понад 200 метрів. 🇩🇪🏗️ Золота ера дирижаблів припала на 1920-ті та 30-ті роки. Політ на «Цепеліні» був верхом розкоші. Поки літаки того часу були тісними та холодними, пасажири дирижаблів насолоджувалися просторими каютами, ресторанами з вишуканою кухнею, прогулянковими палубами та навіть музичними салонами з роялями (виготовленими з алюмінію для полегшення ваги). Дирижабль «Граф Цеппелін» у 1929 році здійснив кругосвітню подорож, подолавши 33 тисячі кілометрів лише з трьома зупинками. 🥂🎹 Головним недоліком цих велетнів була їхня «начинка». Більшість дирижаблів наповнювали воднем — легким, але надзвичайно вибухонебезпечним газом. Гелій, який не горить, на той час був доступний майже виключно США, які наклали ембарго на його експорт. Це призвело до найвідомішої катастрофи в історії повітроплавання — загибелі лайнера «Гінденбург» у 1937 році. Кадри палаючого гіганта, зняті журналістами в прямому ефірі, миттєво поставили хрест на пасажирських дирижаблях. 📉🔥 Цікавий факт: дирижаблі використовувалися не лише для перевезень. Під час Першої світової війни вони були першими стратегічними бомбардувальниками, здатними досягати Лондона з території Німеччини. А пізніше, у часи розквіту, їх намагалися використовувати як «авіаносці в небі»: літаки-винищувачі могли злітати та приземлятися прямо на спеціальні підвіси під черевом дирижабля. 🛩️⚓ Сьогодні дирижаблі повертаються, але вже в новій ролі. Сучасні апарати використовують безпечний гелій, надміцні матеріали та сонячні панелі. Їх розглядають як екологічну альтернативу вантажним суднам для доставки важких конструкцій у важкодоступні райони. Хоча епоха розкішних небесних палаців минула, дирижаблі залишаються символом віри людини в те, що навіть найважчий метал може стати легшим за повітря, якщо до нього додати дрібку інженерного генія. 🌍🌤️
    58переглядів
  • #дати #свята
    Маніфест незалежності: Міжнародний день самотності (Singles Awareness Day) 👤
    ​Якщо 14 лютого світ божеволіє від плюшевих сердець та завищених очікувань, то 15 лютого настає час для тих, хто вважає за краще ділити вечір лише з власними думками (або хорошим серіалом). Singles Awareness Day (абревіатура S.A.D. — іронічний натяк на «сум», хоча настрій свята цілком протилежний) — це день вшанування самодостатності. ✊

    ​Це свято виникло як рух за право людини почуватися щасливою та повноцінною без обов’язкової наявності «другої половинки». У сучасному світі, де соціальні мережі тиснуть на нас ідеалізованими картинками стосунків, цей день нагадує: бути синглом — це не про самотність, а про свободу, саморозвиток та можливість інвестувати час у себе. 🧠

    ​Як відзначають цей день?
    ​Самоподарунки: Купівля того, на що шкода було грошей, або просто приємна вечеря в улюбленому ресторані solo. 🎁
    ​Гумор: Обмін іронічними мемами про «щасливі стосунки» та святкування відсутності необхідності ділити ковдру з кимось ще. 😂

    ​Дружні посиденьки: Багато хто обирає цей день для зустрічей із друзями, підкреслюючи, що платонічна любов та міцна дружба не менш важливі за романтику. 🍕

    ​Зрештою, це чудова нагода згадати слова Омара Хайяма про те, що краще бути одному, ніж з ким попало. Особливо, коли цей «хто попало» не знає різниці між «тисяча» та «мільйон». 😜
    #дати #свята Маніфест незалежності: Міжнародний день самотності (Singles Awareness Day) 👤 ​Якщо 14 лютого світ божеволіє від плюшевих сердець та завищених очікувань, то 15 лютого настає час для тих, хто вважає за краще ділити вечір лише з власними думками (або хорошим серіалом). Singles Awareness Day (абревіатура S.A.D. — іронічний натяк на «сум», хоча настрій свята цілком протилежний) — це день вшанування самодостатності. ✊ ​Це свято виникло як рух за право людини почуватися щасливою та повноцінною без обов’язкової наявності «другої половинки». У сучасному світі, де соціальні мережі тиснуть на нас ідеалізованими картинками стосунків, цей день нагадує: бути синглом — це не про самотність, а про свободу, саморозвиток та можливість інвестувати час у себе. 🧠 ​Як відзначають цей день? ​Самоподарунки: Купівля того, на що шкода було грошей, або просто приємна вечеря в улюбленому ресторані solo. 🎁 ​Гумор: Обмін іронічними мемами про «щасливі стосунки» та святкування відсутності необхідності ділити ковдру з кимось ще. 😂 ​Дружні посиденьки: Багато хто обирає цей день для зустрічей із друзями, підкреслюючи, що платонічна любов та міцна дружба не менш важливі за романтику. 🍕 ​Зрештою, це чудова нагода згадати слова Омара Хайяма про те, що краще бути одному, ніж з ким попало. Особливо, коли цей «хто попало» не знає різниці між «тисяча» та «мільйон». 😜
    Love
    1
    183переглядів 1 Поширень
  • #історія #музика
    Від молитви до автотюну: Метаморфози R&B як дзеркало соціальних зрушень.
    Історія Rhythm and Blues — це не про солодкі зітхання під неоновим світлом, а про те, як сегрегація, міграція та мікросхеми перетворили релігійний екстаз на багатомільярдну індустрію. Якщо джаз був музикою ресторанів, то ранній R&B став музикою вулиці, що відмовилася бути чемною. 🎻

    Все почалося наприкінці 1940-х, коли термін «race records» (расові записи) став занадто токсичним навіть для консервативної Америки. Журнал Billboard просто замінив його на «Rhythm and Blues». Це був гібрид: енергія госпелу, структура блюзу та зухвалість джазових біг-бендів, стиснута до розміру комбо-складу. Музика стала гучнішою завдяки електрифікації гітар — і це був перший крок до того, що ми сьогодні називаємо рок-н-ролом. Фактично, ранній R&B — це батько року, якого згодом просто «відбілили» для кращих продажів.

    У 1960-х стиль пережив першу велику мутацію завдяки Motown. Беррі Горді в Детройті створив музичний конвеєр, де чорношкірі артисти мали виглядати і звучати так, щоб їх пустили у вітальню білої родини. Це був витончений соціальний троянський кінь: ідеальні костюми, вивірені манери та звук, який неможливо було ігнорувати. Поки в москві намагалися імітувати «естраду» за лекалами партійних з'їздів, у США R&B став головним інструментом боротьби за громадянські права — від Марвіна Гея до Стіві Вандера.

    Справжня технологічна революція відбулася у 1980-х. Поява драм-машин (зокрема Roland TR-808) та синтезаторів перетворила «брудний» живий звук на стерильний і футуристичний Contemporary R&B. Це був момент, коли ритм остаточно переміг блюз. Джанет Джексон та Прінс довели, що сексуальність у музиці може бути механічною, але водночас заразною. 🎻

    Сучасний стан жанру — це панування цифрової обробки. Автотюн, який спочатку був інструментом виправлення помилок, став естетичним вибором. R&B сьогодні — це музика інтелектуального гедонізму. Він пройшов шлях від бавовняних плантацій та церковних хорів до пентхаусів, де кожен звук відшліфований до стану діаманта. Це історія про те, як маргіналізований ритм став глобальним стандартом, диктуючи моду, сленг та спосіб життя. 🎻

    https://youtu.be/rAUJSc6unAg?si=bK7Z9djf7siE5inY

    #історія #музика Від молитви до автотюну: Метаморфози R&B як дзеркало соціальних зрушень. Історія Rhythm and Blues — це не про солодкі зітхання під неоновим світлом, а про те, як сегрегація, міграція та мікросхеми перетворили релігійний екстаз на багатомільярдну індустрію. Якщо джаз був музикою ресторанів, то ранній R&B став музикою вулиці, що відмовилася бути чемною. 🎻 Все почалося наприкінці 1940-х, коли термін «race records» (расові записи) став занадто токсичним навіть для консервативної Америки. Журнал Billboard просто замінив його на «Rhythm and Blues». Це був гібрид: енергія госпелу, структура блюзу та зухвалість джазових біг-бендів, стиснута до розміру комбо-складу. Музика стала гучнішою завдяки електрифікації гітар — і це був перший крок до того, що ми сьогодні називаємо рок-н-ролом. Фактично, ранній R&B — це батько року, якого згодом просто «відбілили» для кращих продажів. У 1960-х стиль пережив першу велику мутацію завдяки Motown. Беррі Горді в Детройті створив музичний конвеєр, де чорношкірі артисти мали виглядати і звучати так, щоб їх пустили у вітальню білої родини. Це був витончений соціальний троянський кінь: ідеальні костюми, вивірені манери та звук, який неможливо було ігнорувати. Поки в москві намагалися імітувати «естраду» за лекалами партійних з'їздів, у США R&B став головним інструментом боротьби за громадянські права — від Марвіна Гея до Стіві Вандера. Справжня технологічна революція відбулася у 1980-х. Поява драм-машин (зокрема Roland TR-808) та синтезаторів перетворила «брудний» живий звук на стерильний і футуристичний Contemporary R&B. Це був момент, коли ритм остаточно переміг блюз. Джанет Джексон та Прінс довели, що сексуальність у музиці може бути механічною, але водночас заразною. 🎻 Сучасний стан жанру — це панування цифрової обробки. Автотюн, який спочатку був інструментом виправлення помилок, став естетичним вибором. R&B сьогодні — це музика інтелектуального гедонізму. Він пройшов шлях від бавовняних плантацій та церковних хорів до пентхаусів, де кожен звук відшліфований до стану діаманта. Це історія про те, як маргіналізований ритм став глобальним стандартом, диктуючи моду, сленг та спосіб життя. 🎻 https://youtu.be/rAUJSc6unAg?si=bK7Z9djf7siE5inY
    Love
    1
    326переглядів 1 Поширень
  • #історія #факт
    ОСТАННЯ РОЛЬ ЧАРЛІ ЧАПЛІНА: ВЕЛИКИЙ НІМИЙ У ПОЛОНІ ЗВУКОВОГО СТЕЖЕННЯ.
    Маленький волоцюга з тростиною та в кумедних черевиках навчив світ сміятися, коли той задихався від воєн та криз. Проте, поки мільйони аплодували екранному образу Чарлі Чапліна, у темних кабінетах ФБР роками писався зовсім інший сценарій. Для Едгара Гувера, всесильного очільника американських спецслужб, Чаплін не був генієм кіно — він був «небезпечним чужинцем», чий вплив на маси викликав підозру та прихований страх.

    Приватне життя актора перетворилося на об'єкт маніакального стеження. Досьє на Чапліна, що з часом розрослося до двох тисяч сторінок, містило не лише записи про його політичні симпатії, а й найдрібніші деталі його особистих зустрічей, телефонних розмов та фінансових транзакцій. Кожна його поїздка за кордон розглядалася як потенційний візит до ворожого табору, а кожен фільм — як зашифрована пропаганда. 🎥

    Інтелектуальна іронія ситуації полягала в тому, що людина, яка прославилася в епоху німого кіно, опинилася в пастці «звукового» стеження. ФБР намагалося знайти компромат у його приватних висловлюваннях, чекаючи на один невірний звук. Чаплін відчував цей тиск — він бачив тіні за своєю спиною в ресторанах і чув клацання в слухавці телефону. Це була атмосфера постійної тривоги, яка різко контрастувала з його сонячним образом на екрані.
    Розв’язка цього реального політичного трилера настала у 1952 році. Коли Чаплін вирушив до Лондона на прем’єру свого фільму «Вогні рампи», влада США анулювала його візу. Людина, яка створила Голлівуд таким, яким ми його знаємо, була вигнана з країни без права повернення. Його «остання роль» у Штатах була зіграна за лаштунками — роль вигнанця, чия вірність була піддана сумніву лише через те, що його гумор виявився гострішим за політичні догми. Своє життя він закінчив у Швейцарії, залишивши по собі тисячі сторінок таємних звітів, які сьогодні читаються як свідчення того, наскільки вразливим може бути геній перед лицем державної машини. 🕵️‍♂️📜
    #історія #факт ОСТАННЯ РОЛЬ ЧАРЛІ ЧАПЛІНА: ВЕЛИКИЙ НІМИЙ У ПОЛОНІ ЗВУКОВОГО СТЕЖЕННЯ. Маленький волоцюга з тростиною та в кумедних черевиках навчив світ сміятися, коли той задихався від воєн та криз. Проте, поки мільйони аплодували екранному образу Чарлі Чапліна, у темних кабінетах ФБР роками писався зовсім інший сценарій. Для Едгара Гувера, всесильного очільника американських спецслужб, Чаплін не був генієм кіно — він був «небезпечним чужинцем», чий вплив на маси викликав підозру та прихований страх. Приватне життя актора перетворилося на об'єкт маніакального стеження. Досьє на Чапліна, що з часом розрослося до двох тисяч сторінок, містило не лише записи про його політичні симпатії, а й найдрібніші деталі його особистих зустрічей, телефонних розмов та фінансових транзакцій. Кожна його поїздка за кордон розглядалася як потенційний візит до ворожого табору, а кожен фільм — як зашифрована пропаганда. 🎥 Інтелектуальна іронія ситуації полягала в тому, що людина, яка прославилася в епоху німого кіно, опинилася в пастці «звукового» стеження. ФБР намагалося знайти компромат у його приватних висловлюваннях, чекаючи на один невірний звук. Чаплін відчував цей тиск — він бачив тіні за своєю спиною в ресторанах і чув клацання в слухавці телефону. Це була атмосфера постійної тривоги, яка різко контрастувала з його сонячним образом на екрані. Розв’язка цього реального політичного трилера настала у 1952 році. Коли Чаплін вирушив до Лондона на прем’єру свого фільму «Вогні рампи», влада США анулювала його візу. Людина, яка створила Голлівуд таким, яким ми його знаємо, була вигнана з країни без права повернення. Його «остання роль» у Штатах була зіграна за лаштунками — роль вигнанця, чия вірність була піддана сумніву лише через те, що його гумор виявився гострішим за політичні догми. Своє життя він закінчив у Швейцарії, залишивши по собі тисячі сторінок таємних звітів, які сьогодні читаються як свідчення того, наскільки вразливим може бути геній перед лицем державної машини. 🕵️‍♂️📜
    Like
    1
    331переглядів
  • Якщо кафе чи ресторан працює на генераторах — це повинен оплачувати споживач. Але у нас ще живий стереотип, що власник бізнесу — мультимільйонер із нескінченним сейфом грошей, — голови Національної ресторанної асоціації України Тарас Ковальчук
    Якщо кафе чи ресторан працює на генераторах — це повинен оплачувати споживач. Але у нас ще живий стереотип, що власник бізнесу — мультимільйонер із нескінченним сейфом грошей, — голови Національної ресторанної асоціації України Тарас Ковальчук
    143переглядів 5Відтворень
  • Одесит влаштував стрілянину в ресторані, бо в меню не було наркотиків, — поліція

    Перебуваючи в нетверезому стані, він почав вимагати у офіціантки принести йому наркотики. Коли ж дівчина повідомила, що заклад не надає незаконних послуг, чоловік дістав пістолет і здійснив постріл у підлогу поруч із працівницею.

    Зловмиснику загрожує до 7 років позбавлення волі.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    Одесит влаштував стрілянину в ресторані, бо в меню не було наркотиків, — поліція Перебуваючи в нетверезому стані, він почав вимагати у офіціантки принести йому наркотики. Коли ж дівчина повідомила, що заклад не надає незаконних послуг, чоловік дістав пістолет і здійснив постріл у підлогу поруч із працівницею. Зловмиснику загрожує до 7 років позбавлення волі. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    164переглядів
  • ❗️ Ресторани штрафуватимуть на 30% від замовлення, якщо заклад включатиме плату за генератор у чек без згоди споживача, – Poster POS.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❗️ Ресторани штрафуватимуть на 30% від замовлення, якщо заклад включатиме плату за генератор у чек без згоди споживача, – Poster POS. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    65переглядів
  • #історія #факт
    За лаштунками німої комедії: Чому Чарлі Чаплін боявся бідності до кінця життя 🎩👣
    Світова слава, величезні гонорари та статус найвпізнаванішої людини планети — здавалося б, Чарлі Чаплін мав усе. Проте за маскою кумедного Бродяги ховалася приватна людина, яку до останніх днів переслідували привиди минулого.
    Маловідомим фактом є те, що навіть ставши мільйонером, Чаплін продовжував вести спосіб життя, який межував зі скнарістю. Це не було рисою характеру в класичному розумінні, а наслідком глибокої психологічної травми, отриманої в дитинстві. 🏚️

    Тінь лондонських нічліжок

    Дитинство Чарлі в Лондоні було справжнім випробуванням: батько помер від алкоголізму, а мати через психічні розлади часто опинялася в лікарнях. Маленький Чарлі двічі потрапляв до робочих будинків — місць, де бідняки працювали за їжу та дах над головою в жахливих умовах. Цей досвід назавжди закарбував у його свідомості зв'язок між «відсутністю грошей» та «повною катастрофою».
    Приватні дивацтва мільйонера
    Друзі та колеги Чапліна згадували дивні речі:
    Він міг годинами сперечатися в ресторані через незначну суму в рахунку. 🧾
    У нього вдома завжди був величезний запас продуктів, які він іноді перевіряв особисто, наче боявся, що їжа раптово зникне.
    Навіть на піку слави він часто носив старий одяг, поки той не ставав зовсім непридатним.

    Гроші як броня

    Для Чапліна гроші не були засобом для розкоші (він жив досить скромно порівняно з іншими зірками Голлівуду), вони були його бронею. Він ретельно контролював кожен цент у своїх кіностудіях і був одним із небагатьох акторів того часу, хто зумів стати повноправним власником своїх фільмів. Він знав: поки в нього є капітал, ніхто не зможе відправити його назад до робочого будинку. 🛡️

    Ця історія показує, що екранний Бродяга був не просто образом — це була частина душі Чапліна. Його успіх був не лише гонитвою за славою, а відчайдушною втечею від злиднів, які він відчував на смак у дитинстві. Геній комедії все життя грав, щоб не плакати від страху перед минулим. ✨
    #історія #факт За лаштунками німої комедії: Чому Чарлі Чаплін боявся бідності до кінця життя 🎩👣 Світова слава, величезні гонорари та статус найвпізнаванішої людини планети — здавалося б, Чарлі Чаплін мав усе. Проте за маскою кумедного Бродяги ховалася приватна людина, яку до останніх днів переслідували привиди минулого. Маловідомим фактом є те, що навіть ставши мільйонером, Чаплін продовжував вести спосіб життя, який межував зі скнарістю. Це не було рисою характеру в класичному розумінні, а наслідком глибокої психологічної травми, отриманої в дитинстві. 🏚️ Тінь лондонських нічліжок Дитинство Чарлі в Лондоні було справжнім випробуванням: батько помер від алкоголізму, а мати через психічні розлади часто опинялася в лікарнях. Маленький Чарлі двічі потрапляв до робочих будинків — місць, де бідняки працювали за їжу та дах над головою в жахливих умовах. Цей досвід назавжди закарбував у його свідомості зв'язок між «відсутністю грошей» та «повною катастрофою». Приватні дивацтва мільйонера Друзі та колеги Чапліна згадували дивні речі: Він міг годинами сперечатися в ресторані через незначну суму в рахунку. 🧾 У нього вдома завжди був величезний запас продуктів, які він іноді перевіряв особисто, наче боявся, що їжа раптово зникне. Навіть на піку слави він часто носив старий одяг, поки той не ставав зовсім непридатним. Гроші як броня Для Чапліна гроші не були засобом для розкоші (він жив досить скромно порівняно з іншими зірками Голлівуду), вони були його бронею. Він ретельно контролював кожен цент у своїх кіностудіях і був одним із небагатьох акторів того часу, хто зумів стати повноправним власником своїх фільмів. Він знав: поки в нього є капітал, ніхто не зможе відправити його назад до робочого будинку. 🛡️ Ця історія показує, що екранний Бродяга був не просто образом — це була частина душі Чапліна. Його успіх був не лише гонитвою за славою, а відчайдушною втечею від злиднів, які він відчував на смак у дитинстві. Геній комедії все життя грав, щоб не плакати від страху перед минулим. ✨
    Like
    1
    408переглядів
  • 🇩🇰Данія переобладнала радянський корабель під плавучу казарму в Гренландії

    Данія направила до Гренландії судно радянської побудови, яке використовуватиметься як плавуча казарма для близько 150 військових НАТО.

    Йдеться про корабель із посиленим корпусом, який востаннє проходив капітальний ремонт у 2014 році. Після цього судно використовували для експедицій у полярних водах. Воно оснащене рестораном, трьома лаунж-зонами, оглядовою платформою, бібліотекою, сауною та відкритим підігрівним басейном із солоною водою, а також багатомісними каютами. Довжина судна — 137 метрів, ширина — 21 метр.

    Корабель був введений в експлуатацію у 1982 році під назвою «Костянтин Симонов» і спочатку використовувався як пором. Після розпаду СРСР судно отримало назву Ocean Endeavour і перейшло у власність американської судноплавної компанії SunStone, яка виставила його на продаж у жовтні 2025 року.

    Тепер судно залучене до інфраструктури НАТО і виконуватиме функцію тимчасового розміщення військових у Гренландії.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🇩🇰Данія переобладнала радянський корабель під плавучу казарму в Гренландії Данія направила до Гренландії судно радянської побудови, яке використовуватиметься як плавуча казарма для близько 150 військових НАТО. Йдеться про корабель із посиленим корпусом, який востаннє проходив капітальний ремонт у 2014 році. Після цього судно використовували для експедицій у полярних водах. Воно оснащене рестораном, трьома лаунж-зонами, оглядовою платформою, бібліотекою, сауною та відкритим підігрівним басейном із солоною водою, а також багатомісними каютами. Довжина судна — 137 метрів, ширина — 21 метр. Корабель був введений в експлуатацію у 1982 році під назвою «Костянтин Симонов» і спочатку використовувався як пором. Після розпаду СРСР судно отримало назву Ocean Endeavour і перейшло у власність американської судноплавної компанії SunStone, яка виставила його на продаж у жовтні 2025 року. Тепер судно залучене до інфраструктури НАТО і виконуватиме функцію тимчасового розміщення військових у Гренландії. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    260переглядів
  • Ресторан української кухні в Токіо додасть у меню позицію “Обід Аонішікі”
    #world_sport #сумо @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    https://brovarysport.net.ua/?p=35928
    Ресторан української кухні в Токіо додасть у меню позицію “Обід Аонішікі” #world_sport #сумо @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=35928
    BROVARYSPORT.NET.UA
    Ресторан української кухні в Токіо додасть у меню позицію “Обід Аонішікі”
    Ресторан української кухні "Краяни", який знаходиться у столиці Японії, Токіо, з 1 лютого додасть у меню позицію "Обід Аонішікі". Про це повідомила пресслужба закладу в соцмережі "Х". У позицію входить борщ, вінегрет, чотири види вареників та яблучний пиріг. У матеріалі від Hochi News йдеться
    214переглядів
Більше результатів